ПДВ-РЕЄСТРАЦІЯ:
як зареєструватися своєчасно
Із процедурами реєстрації платником ПДВ більшість платників стикаються досить рідко. Та і моменти ці прописано в законодавстві не дуже чітко. Тому платникам, яким доводиться (не завжди добровільно) змінювати ПДВ-статус, важливо зробити все своєчасно.
Про строки проведення таких процедур поговоримо в сьогоднішній статті.
Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Коли ПДВ-реєстрація є обов'язковою
Випадки, коли суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний зареєструватися платником ПДВ, перелічено в
п. 2.3 Закону про ПДВ. Так, п.п. 2.3.1 цього пункту передбачено, що обов'язковою є реєстрація особи, якщо загальна сума оподатковуваних ПДВ операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. (без ПДВ)*.* Зверніть увагу: до обсягу 300 тис. грн. податківці включають операції, що оподатковуються за ставкою 20%, 0% та звільнені операції (див. лист ДПАУ від 26.04.10 р. № 4813/5/16-1516 // «БТ», 2010 № 29, с. 10). На нашу думку, звільнені операції не є оподатковуваними і до 300-тисячної межі не включаються. Із цього питання є позитивна судова практика, наприклад, ухвала ВАдСУ від 08.07.08 р. від 25.09.06 р. у справі № 5/621-13/104А.
Також обов'язковою є реєстрація:
— осіб, уповноважених уносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають у результаті поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку (п.п. 2.3.2);
— особи, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальних чи локальних комп'ютерних мереж (п.п. 2.3.3);
— особи, яка здійснює операції з реалізації конфіскованого майна (п.п. 2.3.4).
Крім того, п. 2.2 Закону про ПДВ передбачає можливість особи, яка не підлягає обов'язковій реєстрації, зареєструватися платником ПДВ за власним рішенням (добровільно).
Порядок реєстрації платників ПДВ установлено в Положенні № 79. Реєстрація провадиться на підставі Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ (далі — Реєстраційна заява).
Згідно з п. 2.4 Закону про ПДВ до платників ПДВ віднесено також й імпортерів, хоча їх немає в переліку осіб, які підлягають обов'язковій реєстрації. Для імпортерів п.п. «б» п. 9.6 Закону про ПДВ установлено такі самі строки подання реєстраційної заяви, як і для осіб, які підлягають обов'язковій реєстрації, — не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку здійснення таких операцій.
У листі ДПАУ від 28.09.06 р. № 5115/А/16-1415 було зроблено висновок, що імпортери зобов'язані сплачувати ввізний ПДВ, але реєструватися платниками ПДВ їм не обов'язково (безумовно, якщо вони не підпадають під інші підстави для обов'язкової реєстрації згідно з п. 2.3 Закону про ПДВ).
В абз. 3 п. 13.1 Положення № 79 до обставин, що вимагають обов'язкової реєстрації платником ПДВ, крім операцій, передбачених п. 2.3 Закону про ПДВ, зазначено й операції, передбачені п. 2.4 (тобто операції з імпорту товарів). Однак у п. 13.1 Положення № 79 ідеться про виникнення таких операцій у особи, яка подала реєстраційну заяву із зазначенням бажаної дати реєстрації, у період від подання реєстраційної заяви до бажаного дня реєстрації.
Тому, на наш погляд, немає підстав для того, щоб податківці вимагали реєструватися платниками ПДВ усіх імпортерів (які не подавали заяву про добровільну реєстрацію).
Строки подання Реєстраційної заяви
Загальні строки подання
Реєстраційної заяви встановлено в пп. 9.4 і 9.6 Закону про ПДВ, а також продубльовано в пп. 11 і 13 Положення № 79.Крім того, у
п. 12 Положення № 79 встановлено особливі правила подання Реєстраційної заяви платниками єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування у зв'язку з перевищенням граничних обсягів виручки (для фізичних осіб — 500 тис. грн., а для юридичних осіб — 1 млн грн.).Для наочності наведемо їх у вигляді таблиці.
Строки подання Реєстраційної заяви
| Підстава для реєстрації | Строк подання Реєстраційної заяви |
| 1 | 2 |
| Загальні строки | |
| Обсяг оподатковуваних операцій протягом одного звітного періоду перевищує суму 300 тис. грн. не більше ніж удвічі
| Протягом 20 календарних днів, наступних за таким звітним періодом |
| Укладається один або кілька договорів, у результаті виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій на суму, що перевищує 600 тис. грн., протягом одного звітного періоду | Не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення такого звітного періоду* |
| Загальна сума оподатковуваних ПДВ операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. (без ПДВ)
| Не пізніше 20-го календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій 300 тис. грн. |
| Здійснення операцій, зазначених у пп. 2.3.2 — 2.3.4 Закону про ПДВ
| Не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку здійснення таких операцій |
| Особа прийняла добровільне рішення про реєстрацію платником ПДВ | Не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ |
| Спеціальні строки для єдиноподатників | |
| Юридична особа — неплатник ПДВ переходить на спрощену систему зі сплатою єдиного податку за ставкою 6 % | Не пізніше ніж за 15 днів до початку звітного періоду (кварталу), з якого відбувається такий перехід |
| Фізична особа після переходу на спрощену систему приймає рішення про реєстрацію платником ПДВ | Не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ |
| Перевищення фізичною особою — платником єдиного податку граничної річної суми виручки (500 тис. грн.) | Не пізніше 20-го календарного дня з моменту перевищення** |
| Перевищення юридичною особою — платником єдиного податку за ставкою 10 % граничної річної суми виручки (1 млн грн.) у першому чи другому місяці звітного періоду (кварталу)
| Не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу)*** |
| Перевищення юридичною особою — платником єдиного податку за ставкою 10 % граничної річної суми виручки (1 млн грн.) у третьому місяці звітного періоду (кварталу)
| Не пізніше 20-го календарного дня після закінчення звітного періоду (кварталу), в якому відбулося перевищення*** |
| * У цьому випадку необхідно зареєструватися платником ПДВ до кінця такого звітного періоду. Згідно з п. 14 Положення № 79 податковий орган зобов'язаний видати платнику Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання заяви. А якщо останній день такого строку припадає на вихідний або святковий день, то на наступний робочий день. Тому, щоб виконати вимогу про реєстрацію платником ПДВ до кінця звітного періоду, необхідно подати Реєстраційну заяву не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення такого звітного періоду. ** У листі ДПАУ від 26.05.10 р. № 6003/5/16-1116 зроблено висновок, що моментом перевищення потрібно вважати «календарну дату зарахування грошових коштів» (детальніше див. ком. «ПДВ-роз'яснення від ДПАУ: проценти за депозитом; реєстраційна заява від єдиноподатників» // «БТ», 2010, № 28, с. 4, а також розділ «Особливості для фізичних осіб — єдиноподатників» цієї статті). *** Хоча це чітко не зазначено в Положенні № 79, на наш погляд, саме таких строків подання заяви необхідно дотримуватися в разі переходу на загальну систему і з інших причин (перевищення чисельності 50 осіб — для юридичних осіб або 10 осіб — для фізичних осіб, наявність бартерних операцій у юридичної особи — єдиноподатника або за власним бажанням), а також якщо за останні 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій перевищив 300 тис. грн. (див. статтю «Перехід з єдиного податку на загальну систему оподаткування: запитання та відповіді» // «БТ», 2008, № 49, с. 28). | |
Слід звернути увагу, що в деяких випадках строки подання
Реєстраційної заяви визначено дуже розпливчато, тож однозначно стверджувати про те, коли має бути подано таку заяву, не можна.Наприклад, якщо неплатник ПДВ уклав договір про поставку товарів на суму, що перевищує 600 тис. грн., строк виконання якого — один рік (конкретна дата не зазначена або застерігається додатково під час виконання такого договору), то не можна однозначно стверджувати, що такий суб'єкт планує отримати суму 600 тис. грн. в одному звітному періоді, хоча не виключена й така ситуація.
Якщо ж у договорі, укладеному в липні, передбачено, що поставку товару на суму, яка перевищує 600 тис. грн., має бути здійснено у вересні, то постачальник зобов'язаний зареєструватися платником ПДВ до кінця вересня.
Бажаний день реєстрації
У
п. 13.1 Положень № 79 передбачено, що особи, які реєструються платниками ПДВ добровільно, а також особи, які планують здійснювати види діяльності, що передбачають обов'язкову реєстрацію, можуть зазначити в Реєстраційній заяві бажаний день реєстрації, з якого таку особу буде зареєстровано платником ПДВ. Отже, у цих випадках платник може самостійно визначити дату, з якої почнеться його діяльність зі сплатою ПДВ.Для того щоб скористатися таким правом, майбутній платник ПДВ має подати
Реєстраційну заяву завчасно. Бажана дата реєстрації має наставати не раніше ніж через 20 календарних днів після подання Реєстраційної заяви. Крім того, для осіб, які реєструються на підставі пп. 2.3.2 — 2.3.4 Закону про ПДВ, бажана дата реєстрації має наставати не пізніше дня, що передує дню початку здійснення операцій, які передбачають обов'язкову реєстрацію платником ПДВ.Наприклад, якщо планується розпочати здійснення операцій з поставки товарів через Інтернет з 01.09.10 р., то бажаною датою реєстрації може бути зазначено день 31.08.10 р. (за день до початку оподатковуваної діяльності) або більш рання дата. При цьому
Реєстраційну заяву необхідно подати не пізніше ніж за 20 календарних днів до такої дати, тобто не пізніше 10.08.10 р.Слід ураховувати: якщо протягом строку від подання такої заяви до бажаного дня реєстрації в особи виникають
обставини, за яких реєстрація платником ПДВ є обов'язковою на підставі пп. 2.3 або 2.4 Закону про ПДВ , то такий платник податків зобов'язаний повторно подати Реєстраційну заяву у строки, передбачені п. 9.6 Закону про ПДВ для реєстрації платником ПДВ у загальному порядку.Отже, власне подання
Реєстраційної заяви (її може бути подано за кілька місяців до бажаної дати реєстрації) не звільняє від обов'язку стежити за обсягом виручки та наявністю операцій, що вимагають обов'язкової реєстрації.Єдиноподатники, які переходять на загальну систему оподаткування, а також особи, які переходять на спрощену систему зі сплатою ПДВ (юридичні особи, які обрали ставку єдиного податку 6 %*), також можуть зазначити в
Реєстраційній заяві бажану дату реєстрації в ситуації, коли Реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 днів до такого переходу (тобто якщо обсяги операцій перевищено в 1-му чи 2-му місяці звітного кварталу). При цьому як бажаний день реєстрації такі платники можуть визначити лише 1-ше число кварталу, з якого здійснюється такий перехід.* Для фізичних осіб, які переходять на спрощену систему, реєстрація платником ПДВ є добровільною, тобто Реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 20 днів до початку періоду, з якого такий підприємець вважатиметься платником ПДВ (п.п. «в» п. 13 Положення № 79). При цьому в Реєстраційній заяві може бути зазначено бажану дату реєстрації (не обов'язково 1-ше число кварталу, з якого здійснюється перехід).
Зауважте: якщо бажаний день у реєстраційній заяві не зазначено, то ним усе одно вважатиметься 1-ше число кварталу переходу на загальну систему, навіть якщо останній день 10-денного строку видачі свідоцтва (з дня подання заяви) минає до 1-го числа кварталу (абз. 2 п. 13.2 Положення № 79).
Відповідальність за неподання Реєстраційної заяви
В
абз. 4 п. 9.4 Закону про ПДВ передбачено, що особа, яка не подає Реєстраційну заяву в установлені строки у випадках, зазначених у цьому пункті, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ нарівні із зареєстрованим платником без права нарахування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування.Нагадаємо, що в
п. 9.4 Закону про ПДВ ідеться про подання Реєстраційної заяви протягом 20 днів після закінчення податкового періоду, в якому сума оподатковуваних операцій перевищила 300 тис. грн. (за такий період), а також про реєстрацію платником ПДВ до кінця податкового періоду в разі укладення одного чи декількох договорів, на підставі яких планується здійснення оподатковуваних операцій на суму, що перевищує 600 тис. грн. (за один податковий період).Крім того, у
п. 10.2 Закону про ПДВ згадується, що особа, яка згідно з п. 2.2 Закону про ПДВ мала зареєструватися платником ПДВ, але не здійснила таку реєстрацію, несе зобов'язання щодо нарахування і сплати ПДВ, а також відповідальність за його ненарахування або несплату нарівні із зареєстрованим платником.Хоча законодавець, судячи з усього, припустився помилки (замість
п. 2.2, в якому йдеться про добровільну реєстрацію, має згадуватися п. 2.3, що регламентує обов'язкову реєстрацію), можна стверджувати, що така відповідальність загрожує всім особам, які зобов'язані подати Реєстраційну заяву, але не зробили цього в установлений строк, оскільки в п. 8 Інструкції № 110, якою податківці керуються при застосуванні штрафних санкцій, процитовано норму з п. 10.2 Закону про ПДВ з «правильним» посиланням на п. 2.3 цього Закону.Таким чином, жодних штрафів за неподання або несвоєчасне подання
Реєстраційної заяви в законодавстві не передбачено. Однак якщо особа, яка не подала в установлений строк Реєстраційну заяву, здійснюватиме оподатковувані операції без нарахування ПДВ (а неплатник ПДВ не має права нараховувати ПДВ), то податківці при перевірці можуть донарахувати такі суми.Єдиною «втіхою» для такого порушника може бути лише те, що в
листі від 14.01.09 р. № 513/7/16-1517-08 («БТ», 2009, № 9, с. 6, далі — лист № 513) ДПАУ дійшла висновку, що штрафи за п.п. 17.1.1 Закону № 2181 (за неподання податкової декларації) до особи, не зареєстрованої платником ПДВ, не застосовуються.Зауважимо, що правомірність застосування штрафних санкцій за
п.п. 17.1.2 Закону № 2181 у цій ситуації також вельми сумнівна. Адже така штрафна санкція застосовується одночасно зі штрафом, передбаченим у п.п. 17.1.1 Закону № 2181 (у цьому підпункті зазначено, що штраф застосовується додатково до штрафу, установленого п.п. 17.1.1), у разі коли податковий орган донарахував податкове зобов'язання за період, за який не подано податкову декларацію в установлені строки.Якщо ДПАУ погодилася з тим, що особа, не зареєстрована платником ПДВ, не зобов'язана подавати декларацію, то стверджувати, що платником занижено зобов'язання в періоді, за який він мав подати податкову декларацію, але цього не зробив, теж нелогічно. Однак про наявність індульгенції стосовно штрафів, передбачених у
п.п. 17.1.2 Закону № 2181, ДПАУ навіть у листах не заявляла (докладніше див. у розділі «Деякі особливості для фізичних осіб — єдиноподатників»).
Коли настає відповідальність
Слід звернути увагу на момент, з якого може бути притягнено до відповідальності порушника, який не подав
Реєстраційну заяву. В абз. 4 п. 9.4 Закону про ПДВ ідеться про відповідальність особи, яка не подала Реєстраційну заяву, а в п. 10.2 Закону про ПДВ — про відповідальність особи, яка не здійснила реєстрацію. Причому в обох випадках ідеться про відповідальність «на рівні» зареєстрованого платника. На наш погляд, не можна однозначно сказати, якого платника мав на увазі законодавець. Чи то це платник, який уже є платником ПДВ, чи то це платник, який у встановлений строк подав Реєстраційну заяву та буде зареєстрований платником ПДВ протягом 10 днів з моменту отримання такої заяви податковим органом.Зауважимо, що перший варіант (настання відповідальності з моменту неподання заяви) взагалі не можна застосовувати до єдиноподатників, які переходять на загальну систему та зобов'язані подати заяву за 15 днів до початку періоду, з якого здійснюється перехід. Адже їх звільнено від сплати ПДВ на весь період дії Свідоцтва про сплату єдиного податку.
На нашу думку, другий варіант є логічнішим. При цьому слід орієнтуватися на максимальний строк реєстрації платника, який подав заяву своєчасно (10 календарних днів з моменту отримання заяви податковим органом).
Наприклад, якщо в липні 2010 року сума оподатковуваних операцій за останні 12 місяців перевищила 300 тис. грн., але така особа не подала
Реєстраційну заяву до 20 серпня (включно), то податківці можуть донарахувати ПДВ після оподатковуваних операцій, які проведено після 30 серпня. Саме з такої дати платник, який подав Реєстраційну заяву своєчасно, був би зареєстрований платником ПДВ.
Деякі особливості для фізичних осіб — єдиноподатників
У
Законі про ПДВ не зазначено дату, з якої колишній єдиноподатник зобов'язаний зареєструватися платником ПДВ, а податківці встановили цей момент у дуже вільному трактуванні. Так, відповідно до абз. «а» п. 12.1 Положення № 79 фізична особа — підприємець зобов'язана подати Реєстраційну заяву платника ПДВ не пізніше 20-го календарного дня з моменту перевищення граничних обсягів. Однак яку дату вважати моментом перевищення, там не зазначено, особливо якщо враховувати, що підприємець не зобов'язаний щодня або щомісяця перераховувати обсяги отриманої виручки з початку року, оскільки такий облік ведеться поквартально (див. лист ДПАУ від 05.11.97 р. № 17-0117/10-8886).Крім того, слід узяти до уваги, що виходячи з ретроспективного формулювання норми
п.п. 2.3.1 Закону про ПДВ*, до моменту переходу на загальну систему оподаткування фізична особа — єдиноподатник не зобов'язана сплачувати податок на додану вартість, що підтверджувала і ДПАУ, наприклад, у листі від 07.07.05 р. № 13492/7/15-2417**. Саме тому в п. 13.1 Положення № 79 передбачено можливість зазначення колишнім єдиноподатником (переважно юридичною особою) як дати бажаної реєстрації першого числа кварталу переходу на загальну систему оподаткування. Водночас норми Положення № 79 стосовно дати реєстрації фізичних осіб — єдиноподатників фактично суперечать зазначеним вище положенням Закону про ПДВ.* Нагадаємо, що Законом України від 03.06.05 р. № 2642-IV з п.п. 2.3.1 Закону про ПДВ було вилучено слова «незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством».
** На це звертають увагу й суди, відстоюючи в ситуації перевищення фізичними особами — єдиноподатниками граничного порога 500 тис. грн. правомірність нереєстрації їх платниками ПДВ у період до моменту переходу на загальну систему оподаткування (див. із цього приводу, наприклад, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.08 р. у справі № 2а-1240/08).
Тому ДПАУ в
листі від 12.01.09 р. № 288/7/17-0417 зауважила, що до прийняття змін до нормативних актів ця норма не застосовується. І хоча цей лист було відкликано, донедавна строки реєстрації фізичних осіб — єдиноподатників фактично регламентувалися тими самими нормами, які було встановлено для юридичних осіб (див. лист № 513), а саме:1) якщо перевищення відбулося в першому чи у другому місяці звітного періоду (кварталу), то заява подавалася не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного кварталу;
2) якщо перевищення відбулося у третьому місяці звітного кварталу, то заява подавалася не пізніше 20-го календарного дня після закінчення звітного кварталу.
Тим часом на сьогодні ДПАУ, здається, зрадила своїй колишній позиції та в
листі від 26.05.10 р. № 6003/5/16-1116 («БТ», 2010, № 28, с. 4) вже послалася на норми абз. «а» п. 12.1 Положення № 79 як на чинні. Хоча з моменту виходу листа № 288/7/17-0417, який «скасував» ці норми, зміни до нормативних актів з питань реєстрації платників ПДВ (що було приводом для їх незастосування) не вносилися.Виходячи з нової позиції податківців моментом перевищення потрібно вважати
«календарну дату зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або (і) оприбуткування їх у касі фізичної особи — підприємця, унаслідок чого відбулося таке перевищення». Виходить, що таку заяву слід подати не пізніше 20-го календарного дня, наступного за днем, коли річна сума виручки перевищила 500 тис. грн. У результаті фізичні особи — єдиноподатники опинилися в гіршому становищі порівняно з юридичними особами — єдиноподатниками.Хоча в тих випадках, коли фізична особа подає заяву в строк не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати переходу на загальну систему оподаткування, у
Реєстраційній заяві вона може зазначити як бажану дату реєстрації перше число кварталу переходу на загальну систему оподаткування (п. 13.1 Положення № 79).Ми вважаємо, що до виходу інших роз'яснень ДПАУ в безпечному варіанті краще дотримуватись зазначених вище вимог податківців. Однак, якщо внаслідок будь-яких обставини ці строки подання
Реєстраційної заяви буде пропущено, з використанням наведеної вище аргументації можна наполягати на необхідності сплати ПДВ тільки з моменту переходу на загальну систему оподаткування.Як ми вже згадували вище, у
Законі про ПДВ не встановлено відповідальність за несвоєчасну реєстрацію платником ПДВ, однак податківці вважають, що такі випадки підпадають під дію п. 9.4 Закону про ПДВ (див. лист № 513).На практиці траплялися випадки, коли до фізичної особи — єдиноподатника, яка не зареєструвалася, при перевірці застосовували якраз штрафи за
пп. 17.1.1 і 17.1.3 Закону № 2181, причому суди погоджувалися з правомірністю їх накладення (див., наприклад, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.09 р. № 2-а-6166/09/1170). На нашу думку, якщо наполягати на можливості застосування до цих осіб штрафу за п.п. 17.1.1 Закону № 2181, то замість штрафу з його п.п. 17.1.3 логічніше було б накладати штраф за п.п. 17.1.2 Закону № 2181, а саме: у розмірі 10 % від суми податкового зобов'язання за кожен повний чи неповний місяць затримки подання декларації, але не більше 50 % від суми податкового зобов'язання і не менше 170 грн. Утім, у судовій практиці траплялися й рішення, коли за такі порушення накладалися штрафи тільки за п.п. 17.1.3 Закону № 2181, з якими суди також погоджувалися (див. ухвалу ВАдСУ від 05.06.07 р. у справі № 16/141).І оскільки в жодному з
листів податківці не зазначали, що штрафи за п.п. 17.1.2 або 17.1.3 Закону № 2181 у цій ситуації не застосовуються, не можна виключити, що на практиці перевіряючі можуть спробувати накласти будь-який з них.Зауважимо також, що в законодавстві не врегульовано момент, з якого можуть накладатися ці штрафи. У зв'язку з цим тут можливі різні трактування, зокрема:
— якщо відстоювати позицію про те, що до моменту переходу на загальну систему оподаткування фізична особа — єдиноподатник не зобов'язаний сплачувати ПДВ, то про штрафні санкції може йтися лише в ситуації, коли колишній єдиноподатник не зареєструвався платником ПДВ стосовно операцій поставок, здійснених ним у період перебування вже на загальній системі оподаткування*;
— якщо ж погодитися з установленими ДПАУ строками реєстрації, то про наявність порушення, на нашу думку, можна говорити вже з дати неподання заяви про реєстрацію в зазначений строк і застосовувати штрафи щодо оподатковуваних поставок, здійснених з цього моменту (див. із цього приводу
ухвалу ВАдСУ від 05.06.07 р у справі № 16/141).* Зрозуміло, наполягати на цій позиції є сенс лише в тому випадку, коли строк подання Реєстраційної заяви припадає на дату до переходу на загальну систему оподаткування.
І ще один момент, на який потрібно звернути увагу фізичній особі — єдиноподатнику. Якщо до початку звітного кварталу особа укладе договір поставки товарів (робіт, послуг) на суму, що перевищує граничний поріг 500 тис. грн., відповідно до умов якого дата виконання таких зобов'язань припаде вже на цей звітний квартал, існує висока ймовірність донарахування податкових зобов'язань з ПДВ вже з дати здійснення такої поставки. Суди в таких випадках підтримують позицію податківців про донарахування цих сум, аргументуючи це тим, що вже на початок кварталу єдиноподатник не мав права перебувати на спрощеній системі оподаткування (див. із цього приводу
постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.09 р. № 2-а-6166/09/1170.). Тому з урахуванням цих обставин таких договорів фізичній особі — єдиноподатнику краще уникати.На цій, не зовсім оптимістичній, ноті завершимо нашу розмову про строки реєстрації платником ПДВ. Сподіваємося, ми переконали всіх тих, хто сумнівається у важливості своєчасного подання
Реєстраційної заяви, незважаючи на те, що питання із застосуванням штрафних санкцій за таке порушення є вельми неоднозначним. Краще це зробити своєчасно, а не «грати в лотерею», сподіваючись на прихильність податківців.
Документи статті
Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Положення № 79
— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.Інструкція № 110
— Інструкція про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затверджена наказом ДПАУ від 17.03.01 р. № 110.
