ПОДАТКОВА ЗАСТАВА:
основні моменти
За кризових часів імовірність потрапляння активів підприємства в податкову заставу зростає, оскільки не всі платники мають можливість своєчасно розраховуватися з бюджетом. У зв'язку з цим у цій статті ітиметься про основні моменти, які необхідно знати платнику для уникнення додаткових «податково-заставних» неприємностей.
Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»,
канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)
Ольга КУЛІГІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
З якого моменту виникає податкова застава
Відповідно до
п. 1.17 Закону № 2181 податкова застава є способом забезпечення не погашеного у строк податкового зобов'язання. Через податкову заставу орган стягнення (у ролі такого органу виступає податкова інспекція) має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання отримати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами, тобто податкова застава є своєрідною гарантією погашення податкового боргу.Питання, пов'язані із застосуванням податкової застави, регулюються
ст. 8 і 10 Закону № 2181, а також нормативними актами, прийнятими на виконання цих норм, зокрема, Порядком № 338, Положенням про перевірки, Порядком стягнення коштів, Положенням про податкового керуючого, постановою № 1608.Право податкової застави виникає відповідно до
п.п. 8.2.1 Закону № 2181 у разі несплати у граничні строки суми податкового зобов'язання, самостійно заявленої платником податків у податковій декларації або визначеної контролюючим органом. У зв'язку з цим у ситуації, коли податкове зобов'язання, визначене контролюючим органом, оскаржується протягом установлених строків в адміністративному чи судовому порядку, до моменту закінчення процедури апеляційного узгодження податкова застава не виникає, з чим згодні й податківці (див. Оглядовий лист).Оскільки виникнення податкової застави пов'язується з несплатою податкового зобов'язання, що визначається згідно із
Законом № 2181, несплата «неподаткових» штрафів, у тому числі за порушення у сфері використання РРО, не призводить до передачі активів у заставу, що підтверджують і податківці (див. Оглядовий лист). А от при несвоєчасній сплаті ЗЕД-пені податкова застава виникає (див. консультацію «Несвоєчасна сплата пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД передбачає виникнення права податкової застави» //«ВПСУ», 2007, № 44).Неподання або несвоєчасне подання податкової декларації
не може бути підставою виникнення права податкової застави*.* Згідно з абз. 2 п.п. 8.2.1 Закону № 2181 право податкової застави виникає і в разі неподання або несвоєчасного подання податкової декларації. Однак Конституційний Суд України рішенням від 24.03.05 р. № 2-рп/2005 визнав положення абз. 2 п.п. 8.2.1 Закону № 2181 такими, що не відповідають Конституції України, у зв'язку з чим з 24.03.05 р. вони не застосовуються.
Податкова застава є одним з видів публічних обтяжень, які відповідно до ст. 37 Закону № 1255 набирають чинності з моменту її реєстрації в Державному реєстрі обтяжень. Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна затверджено постановою КМУ від 05.07.04 р. № 830, на яку податківцям приписано орієнтуватися і в частині реєстрації обтяжень нерухомого майна (див. наказ Мін'юсту і ДПАУ від 07.02.03 р. № 9/5/59 «Про реєстрацію податкових застав нерухомого майна»).
Для здійснення реєстрації податкової застави
податкові органи мають скласти Акт опису активів, на які поширюється право податкової застави (далі — Акт опису), за формою, наведеною в додатку до Податкового роз'яснення № 385. Чіткої дати складання Акта опису не визначено. Роз'яснення № 385 передбачає його складання в момент уручення першої податкової вимоги, але дозволяється його складати і в будь-який інший момент, коли з'являється така можливість.До
Акта опису включаються активи, у тому числі рухоме та нерухоме майно та цінні папери, які надалі може бути реалізовано в рахунок погашення податкового боргу на публічних торгах або через організації роздрібної торгівлі.
Які активи може бути передано в податкову заставу
Перш за все зауважимо, що на сьогодні положення
п.п. 8.2.2 Закону № 2181 щодо поширення права податкової застави на будь-які види активів, які належать платнику податків, не діють, оскільки рішенням КСУ від 24.03.05 р. № 2-рп/2005 їх визнано такими, що не відповідають Конституції. Причому судові інстанції дотримуються позиції про те, що ця норма незастосовна і до тих активів, що потрапили в податкову заставу до 24.03.05 р. (див. із цього приводу постанови Судової палати в адміністративних справах ВСУ від 09.12.08 р. № 08/251, від 19.02.09 р. № 09/29, від 17.11.09 р. № 09/217, від 16.02.10 р. № 10/09).ДПАУ вважає, що право податкової застави поширюється на активи платника податків, розмір яких становить не менше двократного розміру суми податкового боргу на день виникнення податкової застави (
Податкове роз'яснення № 385, Оглядовий лист).До податкової застави можуть потрапити лише ті активи, що належать платнику податків на праві власності
(повного господарського відання)**.** У зв'язку з цим не включаються до податкової застави об'єкти житлового фонду, що перебувають на балансі комунальних підприємств, як такі, що не перебувають у власності чи в повному господарському віданні, що підтверджують і податківців (див. лист ДПАУ від 04.03.04 р. № 2026/5/24-1116).
Не можуть бути предметом податкової застави
, оскільки відповідно до п.п. 7.3.1 Закону № 2181 не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу, такі активи:1)
майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам, якщо таку заставу було належним чином зареєстровано в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна відповідно до закону, до моменту виникнення права податкової застави;2
) активи***, що належать на правах власності іншим особам та перебувають у тимчасовому розпорядженні або користуванні платника податків. Наприклад, майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), на зберігання (відповідальне зберігання), на комісію (консигнацію), активи інших осіб, прийняті в заставу чи заклад, довірчі та будь-які інші види агентського управління;*** У листі ДПАУ від 07.09.06 № 16639/7/24-1117 було звернено увагу на те, що послуги не може бути передано в податкову заставу, оскільки вони не є активами і за їх надання штрафні санкції не накладаються.
3) давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім частини, що надається як оплата за такі послуги;
4) майнові права інших осіб, надані платнику податків у тимчасове користування або розпорядження, а також немайнові права інших осіб, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
5) кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості за основною заробітною платою за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою, у розмірах та порядку, що встановлюються Кабміном;
6) кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позикових рахунках, відкритих на користь такого платника податків, а також суми акредитивів, виставлених на ім'я платника податків, але не відкритих, до моменту такого відкриття;
7) майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, що не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до того, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, установлюється Фондом державного майна України;
8) активи, вільний обіг яких заборонено чи обмежено відповідно до законодавства (наприклад, наркотики);
9) основні фонди, земельні ділянки та інше майно позашкільного навчального закладу, що належать платнику податків.
Також предметом податкової застави не можуть бути:
— вимоги, що мають особистий характер (ст. 4 Закону про заставу);
— майно та кошти благодійних організацій (ст. 19 Закону про благодійність);
— приватизаційні папери (ст. 5 Закону про приватизаційні папери);
— майно громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, перелік якого встановлено додатком до Закону про виконавче провадження.
Платники податків можуть самостійно визначити перелік активів, які буде занесено до
Акта опису. При цьому вартість активів визначається виходячи з їх балансової вартості за даними бухгалтерського обліку та має бути не менше двократного розміру суми податкового боргу.У разі зменшення суми податкового боргу для виключення активів з податкової застави в частині, що перевищує двократний розмір решти податкового боргу, платник має подати до податкової інспекції заяву. Якщо ж сума податкового боргу збільшується, то складається додатковий
Акт опису.Таким чином, при виникненні податкового боргу рекомендуємо серйозно підійти до вибору активів, на які поширюватиметься право податкової застави, оскільки
якщо визначені платником податків активи не може бути використано як джерело погашення податкового боргу, податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити склад активів, на які може бути поширене право податкової застави.
Як узгоджуються операції з активами, що перебувають у податковій заставі
Через те що відповідальність передбачено саме за «неузгодження» операцій з активами, які перебувають у податковій заставі, на цей момент слід звернути особливу увагу.
За загальним правилом
п.п. 8.6.1 Закону № 2181 платники податків можуть вільно розпоряджатися заставленими активами, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню. Письмовому узгодженню з податковими органами підлягають такі операції з активами, що перебувають у податковій заставі (п.п. 8.6.1 Закону № 2181):а)
купівля або продаж, інші види відчуження чи оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових або немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовуються в підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, що за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме: готової продукції, товарів і товарних запасів*, робіт і послуг за кошти за цінами не нижче за звичайні ціни;* На думку представників податкового відомства, під товарами та запасами слід розуміти не лише товари, а й матеріали, запасні частини тощо (лист ДПАУ від 11.11.03 р. № 17579/7/24-1117).
б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових або немайнових прав, коштів для здійснення прямих або портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплата дивидендів*, розміщення депозитів або надання кредитів**;
* На те, що операції виплати дивідендів підлягають узгодженню з ДПІ, неодноразово звертали увагу представники податкових органів (див., наприклад, консультацію «Узгодження операцій з виплати дивідендів, якщо майно підприємства перебуває в податковій заставі» //«ВПСУ», 2007, № 6).
** А от інші операції з грошовими коштами, за винятком зазначених, платник податків має право здійснювати в період податкової застави (п.п. 8.6.2 Закону № 2181).
в) ліквідація об'єктів нерухомого чи рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або згідно з рішеннями органів державного управління***.
*** Проте санкції згідно із Законом № 2181 за ліквідацію основних засобів з ініціативи підприємства без узгодження цієї операції з ДПІ, на думку податкових органів, не застосовуються (див. лист ДПАУ від 11.11.03 р. № 17579/7/24-1117).
При цьому не дозволяється надання майна, що перебуває в податковій заставі, у наступну заставу або його використання для забезпечення дійсної чи майбутньої вимоги третіх осіб.
Ще раз підкреслимо: узгодженню підлягають лише операції з активами, що перебувають у податковій заставі, тобто з активами, включеними до Акта опису.
Для своєчасного узгодження операцій з активами платника податків керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого податкового органу податкового керуючого.
Якщо платник податків збирається здійснити операцію, що підлягає узгодженню, він має подати податковому керуючому запит, в якому необхідно роз'яснити зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Протягом 10 робочих днів з моменту надходження запиту податковий керуючий може видати припис про заборону здійснення такої операції, якщо за його висновками цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зниження можливості платника податків своєчасно або в повному обсязі погасити податковий борг. Якщо ж у зазначений строк припис не буде видано, то операція вважається узгодженою і платник податків може сміливо її здійснювати.
І не варто забувати, що так само, як і будь-яке рішення контролюючого органу, рішення податкового керуючого можна оскаржити в адміністративному чи судовому порядку.
Як перевіряється стан збереження активів
Перевірки стану збереження активів, що перебувають у податковій заставі, спрямовано на встановлення фактичної (фізичної) наявності у платників податків активів, що перебувають у податковій заставі, та документального підтвердження їх руху за даними бухгалтерського та податкового обліку.
Право податкового керуючого проводити перевірки
стану збереження активів, що перебувають у податковій заставі, установлено п.п. 8.6.5 Закону № 2181. І оскільки ці перевірки не належать до контролю за господарською діяльністю платника, вони не потрапляють до поняття планових (позапланових) перевірок, що здійснюються відповідно до Закону № 509 і проводяться за спеціальною процедурою. Хоча в судовій практиці траплялися випадки, коли такі перевірки визнавалися такими, що підпадають під норми ст. 111 Закону № 509 (див., наприклад, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03.04.07 р. у справі № 2-7/2136-2006А).Частота проведення перевірок стану збереження активів не обмежується і вони проводяться за потреби за висновком податкового керуючого. При цьому перевіряється збереження
лише тих активів, на які поширюється право податкової застави , тобто включених до Акта опису.Порядок проведення перевірок
стану збереження активів регламентовано Положенням про перевірки і Положенням про податкового керуючого. Податковий керуючий має письмово повідомити платника податків про проведення перевірки стану збереження активів, а перед її проведенням — надати такі документи:— службове посвідчення працівника органу державної податкової служби України;
— копію наказу податкового органу про призначення податковим керуючим такого платника податків;
— повідомлення про проведення перевірки стану збереження активів такого платника податків, підписане керівником податкового органу та зареєстроване в такому податковому органі.
Зазначених документів вистачає для проведення перевірки стану збереження активів. Оформлення додаткових документів не потрібне.
За результатами проведеної перевірки
податковий керуючий складає Акт про проведення перевірки стану збереження активів платників податків, що перебувають у податковій заставі, за формою, наведеною в додатку 2 до Положення про перевірки. Якщо платник податків не згоден з фактами, зазначеними в Акті проведеної перевірки, він може на окремому аркуші записати свої зауваження, що будуть невід'ємною частиною такого Акта.
Яка відповідальність застосовується за порушення порядку податкової застави
Здійснення операцій з активами, що перебувають у податковій заставі, без узгодження з податковим органом може мати такі наслідки для платника податків:
1. Відповідно до
п.п. 17.1.8 Закону № 2181 за відчуження активів, що перебувають у податковій заставі, без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим, платник податків має сплатити штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайною ціною.Слід звернути увагу, що відповідальність передбачено саме за відчуження активів. Тому якщо порушення полягало в тому, що платник без узгодження передав активи, які перебувають у податковій заставі, в оренду чи ліквідував їх, цей штраф не застосовується.
2. Згідно з
п.п. 9.1.2 Закону № 2181 порушення правил відчуження активів, що перебувають у податковій заставі, може бути підставою для застосування арешту активів.3. Договори, пов'язані з «неузгодженими» операціями, може бути визнано недійсними.
Щодо застосування відповідальності за порушення за операціями з активами, що перебувають у податковій заставі, слід звернути увагу ще й на такі моменти, викладені податківцями в
Оглядовому листі:— у ситуації, коли платник податків отримав письмовий дозвіл на реалізацію активів, що перебувають у податковій заставі, але в подальшому спрямував виручку не на погашення податкового боргу або погасив його частково, санкції не застосовуються, оскільки операцію було узгоджено;
— у протилежній ситуації, коли платник податків не узгодив операцію, але спрямував усі кошти на погашення заборгованості, відповідальність до нього застосовується.
Згідно з
п.п. 8.6.4 Закону № 2181 у разі здійснення операцій, що потребують узгодження, без отримання попередньої згоди податкового органу службова особа такого платника податків або фізична особа, яка прийняла зазначене рішення, несуть відповідальність, установлену законодавством України за ухилення від сплати податків. Отже, Закон № 2181 передбачає кримінальну відповідальність за ст. 212 ККУ. Проте це не узгоджується зі ст. 3 ККУ, відповідно до якої злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. Тому не можна на підставі п.п. 8.6.4 Закону № 2181 притягти до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, що підтверджує і Пленум Верховного Суду України в п. 5 постанови «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» від 08.10.04 р. № 15. При цьому Верховний Суд вважає, що здійснення посадовою особою операцій із заставними активами без письмового узгодження за наявності передбачених законом підстав може кваліфікуватися за відповідною частиною ст. 364 ККУ як зловживання владою або службовим становищем. Однак приватних підприємців за цією статтею до відповідальності притягти не можна.Зауважимо також, що стосовно виникнення податкової застави можна виділити три дати:
1) дата виникнення права податкової застави, що визначається на підставі карток особових рахунків платника податку та вказується в першій податковій вимозі (
п. 1.4 Порядку № 338, п. 4.2 Положення про податкового керуючого);2) дата визначення складу активів, уключених до податкової застави (складання
Акта опису);3) дата реєстрації податкової застави в Реєстрі обтяжень (згідно з
п. 4.4 Положення про податкового керуючого така реєстрація здійснюється за умови дії податкової застави понад 10 календарних днів).У зв'язку з цим виникає запитання: з якого саме моменту податківці можуть застосувати санкції за «неузгоджене» відчуження активів?
При цьому слід ураховувати, що з точки зору податкових органів реєстрація податкової застави не впливає на її дійсність (див.
п. 10.5 Регламенту № 62), а умова про набрання податковою заставою чинності з моменту реєстрації, на їх думку, поширюється тільки на визнання прав обтяжувача перед третіми особами (див. консультацію у «ВПСУ», 2005, № 44, с.12). Свої висновки податківці базують на положеннях ч. 2 ст. 12 Закону № 1255 , відповідно до яких за відсутності реєстрації обтяження воно зберігає дійсність у відносинах між боржником та обтяжувачем, проте не є дійсним у відносинах з третіми особами. Стосовно податкової застави це означає, що укладені без узгодження з податковим органом договори стосовно активів, що перебувають у податковій заставі, будуть дійсними, однак штрафні санкції за порушення порядку відчуження активів до платника може бути застосовано.Водночас унаслідок того, що конкретний склад активів, які перебувають у податковій заставі, стає відомим лише після складання
Акта опису, ми вважаємо, що до моменту його складання застосовувати відповідні санкції податківці не мають права. Це непрямо підтверджують і податківці, які зазначають, що відповідальність за операції з активами поширюється тільки на ті активи, щодо яких виникло право податкової застави (Оглядовий лист, п. 10.5 Регламенту № 62).Підсумуємо
: якщо платник укладає «неузгоджений» договір з активами під час дії податкової застави у період з дати:— отримання податкової вимоги до дати складання
Акта опису активів: санкції не застосовуються і договір є дійсним (це підтверджує і судова практика (див., наприклад, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.05.08 р. у справі № 22-а-1856/2008));— складання
Акта опису до дати реєстрації обтяження: санкції може бути застосовано, але договір є дійсним;— реєстрації обтяження: застосовуються санкції, а сам договір може бути визнано недійсним.
Продаж активів
Якщо платник податків не виконує податкову вимогу
в добровільному порядку, податковими органами застосовуються стягнення грошових коштів та продаж активів, що перебувають у податковій заставі. Порядок звернення стягнення на активи в податковій заставі встановлено ст. 10 Закону № 2181 і Порядком стягнення коштів, проте застосовувати їх необхідно з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 24.03.05 р. № 2-рп/2005 і нових правил стягнення безготівкових грошових коштів.Стягнення податкового боргу здійснюється не в судовому, а
в адміністративному порядку, тобто без залучення судів. Хоча трапляються випадки, коли судові органи вважають, що стягнення податкового боргу може здійснюватися лише в судовому порядку (див., наприклад, ухвалу ВАдСУ від 12.04.06 р.). Ґрунтуються такі твердження на п.п. 3.1.1 Закону № 2181, згідно з яким активи платника податків може бути примусово стягнуто в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Однак ця норма Закону № 2181 стосується тільки примусового стягнення.Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків здійснюються
не раніше ніж на 30-й календарний день з моменту надсилання (вручення) платнику податків другої податкової вимоги, а в разі неможливості такого вручення — з моменту розміщення її на дошці податкових оголошень. Оскільки друга податкова вимога надсилається через 30 днів після направлення першої податкової вимоги, виходить, що у платника податків на самостійне погашення податкового боргу є не менше 60 днів з моменту його виникнення.Слід зауважити, що згідно з
п.п. 10.1.1 Закону № 2181 першочерговому стягненню підлягають грошові кошти, проте відповідно до ст. 1071 ЦКУ грошові кошти може бути списано з рахунка без розпорядження їх власника на підставі рішення суду. Тому в адміністративному порядку податкові органи можуть здійснити лише продаж інших активів.Платник податків самостійно визначає склад і черговість продажу
своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу та повного погашення податкового боргу (п.п. 10.1.3 Закону № 2181). З метою реалізації такого права платнику податків необхідно не пізніше ніж на 30-й календарний день з моменту отримання другої податкової вимоги визначити такий склад і черговість у частині тих активів, що перебувають у податковій заставі, тобто включені до Акта опису активів.Якщо платник податків у встановлені строки самостійно не визначив активи для продажу або податковий керуючий вирішив, що платник податків визначив для продажу активи, звичайна ціна яких завідомо нижча, ніж сума податкового боргу, то податковий керуючий самостійно визначає склад активів, що підлягають продажу.
В обох випадках визначені для продажу активи описуються в
актах опису активів, що складаються за формами, наведеними в додатках 3 і 4 до Порядку стягнення коштів. Із включеними до таких актів описів активами забороняється здійснювати будь-які операції, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання в належному стані.Продаж
описаних активів здійснюється на цільових аукціонах, у роздрібній торгівлі, а також на товарних і фондових біржах* (залежно від виду майна). Якщо сума коштів, отримана за результатами продажу, є недостатньою для погашення податкового боргу, різниця покривається шляхом додаткового продажу активів, що перебувають у податковій заставі.* Порядок вибору таких бірж регламентується Положенням про умови та порядок проведення конкурсів з визначення уповноважених бірж з продажу активів, що перебувають у податковій заставі, затвердженим наказом ДПАУ від 24.03.05 р. № 120. А проведення цільових аукціонів — Порядком проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, затвердженим наказом ДПАУ від 26.06.02 р. № 294.
При цьому якщо платник податків у будь-який момент до укладення договору купівлі-продажу його активів повністю погашає суму податкової заборгованості, то згідно з п.п. 10.5.1 Закону № 2181 податковий орган має прийняти рішення про звільнення активів платника податків з податкової застави і скасувати рішення про проведення їх продажу.
Звільнення активів з податкової застави
Звільнення активів платників податків з податкової застави здійснюється на підставі
п.п. 8.7.1 Закону № 2181 (див. «Підстави звільнення активів з податкової застави»). При цьому податкові органи мають надати Повідомлення за формою, наведеною в додатку 4 до Порядку № 338.
| Підстави звільнення активів з податкової застави Витяг із Закону № 2181 «8.7.1. Активи платника податків звільняються з податкової застави з дня: а) отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов'язання <…>; б) визнання податкового боргу безнадійним, у тому числі внаслідок ліквідації платника податків як юридичної особи або зняття фізичної особи з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності чи у зв'язку з недостатністю майна особи, оголошеної банкрутом; в) отримання податковим органом довідки про смерть фізичної особи — платника податків або про визнання її померлою чи безвісно відсутньою згідно із законодавством, за винятком випадків, коли активи такої фізичної особи переходять за правом спадщини у власність інших осіб; г) закінчення строків позовної давності щодо такого податкового боргу; д) отримання податковим органом договору поруки на повну суму податкового боргу платника податків або інших видів його забезпечення, передбачених податковим законодавством; е) прийняття рішення про арешт активів платника податків — на строк дії такого арешту; є) отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження; ж) прийняття податковим органом рішення про розстрочення, відстрочення суми податкових зобов'язань (крім податкового боргу) або досягнення податкового компромісу в разі коли умови, визначені в рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс, передбачають зупинення права податкової застави; з) прийняття окремого рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства». |
Днем звільнення активів з податкової застави у зв'язку зі зменшенням податкового боргу
буде день прийняття податковими органами рішення за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 338.Відлік строку давності (1095 календарних днів), після закінчення якого податковий борг визнається безнадійним, у зв'язку з чим активи звільняються з податкової застави, на думку ДПАУ, слід відлічувати з дати відображення податкового боргу в картках особових рахунків (див.
Оглядовий лист).Що стосується порядку відображення операцій з реалізації активів, що перебувають у податковій заставі, у бухгалтерському обліку, то свою думку з цього питання Мінфін виклав у
листі від 27.04.07 р. № 31-34000-10-10/8911:— у бухобліку операції з реалізації таких активів відображаються на підставі
Повідомлення податкового керуючого про реалізацію активів (Дт 641 — Кт 377);— на підставі довіреності на одержання покупцем від підприємства активів, що перебували у податковій заставі, і первинних документів, якими оформлено відпуск зазначених активів, підприємство на суму доходу (виручки) від реалізації активів дебетує субрахунок 377 у кореспонденції із відповідними субрахунками обліку доходів;
— одночасно відображається списання активів відповідно до
П(С)БО 7 «Основні засоби», П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», П(С)БО 9 «Запаси»;—
витрати, пов'язані з реалізацією таких активів, відображаються на підставі Повідомлення податкового керуючого за кредитом субрахунку 377 і дебетом рахунків обліку витрат.Наостанок нам залишається побажати не опинятися в ситуації, коли на ваші активи можуть поширити право податкової застави.
Документи та скорочення статті
ККУ
— Кримінальний кодекс України від 05.04.01 р. № 2341-III.ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Закон № 1255
— Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.03 р. № 1255-IV.Закон № 509
— Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII.Закон про заставу
— Закон України «Про заставу» від 02.10.92 р. № 2654-XII.Закон про благодійність
— Закон України «Про благодійність та благодійні організації» від 16.09.97 р. № 531/97-ВР.Закон про приватизаційні папери
— Закон України «Про приватизаційні папери» від 06.03.92 р. № 2173-XII.Закон про виконавче провадження
— Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-XIV.Порядок № 338
— Порядок застосування податкової застави органами державної податкової служби, затверджений наказом ДПАУ від 28.08.01 р. № 338.Податкове роз'яснення № 385
— Податкове роз'яснення положень статті 8 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», затверджене наказом ДПАУ від 06.07.06 р. № 385.Постанова № 1608
— постанова КМУ «Про затвердження переліку документів, що є підставою для звільнення активів платника податків з податкової застави та її виключення з державних реєстрів застави рухомого або нерухомого майна» від 29.11.01 р. № 1608.Положення про перевірки
— Положення про проведення перевірок стану збереження активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, затверджене наказом ДПАУ від 20.09.04 р. № 544.Положення про податкового керуючого
— Положення про призначення, звільнення та компетенцію податкового керуючого, затверджене наказом ДПАУ від 02.08.01 р. № 312.Порядок стягнення коштів
— Порядок стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, затверджений постановою КМУ від 15.04.02 р. № 538.Оглядовий лист
— лист ДПАУ «Щодо оглядового листа» від 08.07.09 р. № 14192/7/24-0117.Регламент № 62
— Регламент адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів), затверджений наказом ДПАУ від 09.02.06 р. № 62.ВПСУ
— журнал «Вісник податкової служби».
