ПОВЕРНЕННЯ ПДФО
у зв’язку з нарахуванням податкового кредиту:
позов до податкової інспекції
Приводом для написання цієї статті стало таке запитання читача:
«Мною як фізичною особою — резидентом 28.12.09 р. було подано річну декларацію про майновий стан і доходи за 2008 рік з метою отримання податкового кредиту. У результаті проведених розрахунків сума ПДФО, що підлягає поверненню, склала 1665,37 грн. Однак до сьогодні жодної офіційної реакції з боку податкової інспекції немає. В усній формі мене повідомили, що декларацію було загублено, і попросили подати її наново. Як діяти в такій ситуації?»
Роман КАБАЛЬСЬКИЙ, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
Загальні моменти
У такій ситуації
платнику податків доведеться оскаржувати дії (бездіяльність) податкової інспекції в судовому порядку . Процедура непроста і потребує багато часу й терпіння, але пройти її все-таки слід. Щоб допомогти в цьому, ми наводимо примірну форму позову до податкової інспекції. Але спочатку — кілька вступних тез, про які необхідно знати, починаючи процес оскарження.По-перше
, згідно з п.п. 5.4.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV (далі — Закон № 889) якщо платник податків не скористався правом на нарахування податкового кредиту за результатами звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься. Податківці тлумачать цей припис таким чином: платник податків не втрачає можливості подання податкової декларації з метою повернення ПДФО після 1 квітня наступного за звітним року, але може це зробити не пізніше 31 грудня (див. п. 10 р. VII Оглядового листа ДПАУ від 09.07.09 р. № 14312/7/17-0717).У нашому прикладі йдеться про нарахування податкового кредиту щодо сплаченого ПДФО за 2008 рік, отже, декларацію мало бути подано до 31.12.09 р. Платник податків уклався в цей строк. Цього ж трактування дотримуються і суди (див., наприклад,
постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.10 р. № 2-а-7358/09/1170). Якщо ж платник податків у цій ситуації піде назустріч податковому інспектору і на його усне прохання подасть декларацію за 2008 рік наново, йому буде відмовлено в поверненні ПДФО у зв'язку із закінченням строку, протягом якого він міг скористатися правом на таке повернення.По-друге
, навіть якби строки подання декларації з метою повернення ПДФО у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту ще не минули, подавати нову декларацію платнику податків, безумовно, не має сенсу: не лише тому, що він робити цього не зобов'язаний, оскільки діяв згідно з вимогами закону, але й тому що в такому разі буде втрачено можливість стягнення суми штрафних санкцій з податкового органу. Нагадаємо: відповідно до п.п. 20.4.2 Закону № 889 за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі у зв'язку із застосуванням права на податковий кредит, на користь платника податків сплачуються такі штрафи:— якщо платник податків не отримує таку суму у строк, визначений
Законом № 889, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, — у розмірі 10 відсотків від такої суми;— при затримці
від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку виплати належної суми, — у розмірі 50 відсотків;— при затримці
від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку виплати, — у розмірі 100 відсотків від такої суми.По-третє
, відповідно до п. 18.8 Закону № 889 суму коштів, що підлягають поверненню платнику податків, має бути зараховано на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надіслано поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів з дня отримання такої декларації. У цьому прикладі податкову декларацію було подано 28.12.09 р., відповідно граничний строк, коли належну до повернення суму мало бути зараховано на банківський рахунок платника податків або надіслано поштовим переказом, минув 26.02.10 р. Починаючи з 27.02.10 р. платник податків уже може вимагати сплати штрафних санкцій за несвоєчасне повернення суми ПДФО. Оскільки з моменту прострочення повернення минуло понад 90 календарних днів, сума штрафу становитиме 100 відсотків такої суми, що підлягає поверненню, тобто 1665,37 грн.По-четверте
, як уже зазначалося, граничний строк, коли належну до повернення суму має бути зараховано на банківський рахунок платника податків або надіслано йому поштовим переказом, закінчується через 60 календарних днів з дня отримання відповідної податкової декларації. У ситуації, про яку йдеться в запитанні, цей строк минув 26.02.10 р. Виходить, що з 27.02.10 р. платник податків знає, що його право на повернення з бюджету суми ПДФО у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту порушене, а отже, з цієї дати в нього виникає право на звернення до суду.
Позовні вимоги
Згідно з
п.п. 20.4.4 Закону № 889 у разі якщо особи, на яких покладено відповідні обов'язки, не здійснюють або відмовляються від здійснення бюджетного відшкодування, платник податків має право оскаржити їх дії (бездіяльність) у суді без попередньої сплати державного мита у зв'язку з поданням позовної заяви.Такий
позов слід подавати до адміністративного суду з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.05 р. № 2747-IV (далі — КАСУ). Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи установлюється річний строк, що обчислюється з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів. У нашій ситуації платник податків дізнався, що його право на отримання повернення суми ПДФО з бюджету порушене, 27.02.10 р. З цієї дати почав спливати строк в один рік на звернення платника податків до суду для оскарження бездіяльності податкового органу.По-п'яте
, необхідно правильно сформулювати позовні вимоги. У нашому випадку до позову потрібно включити такі вимоги:— визнати бездіяльність податкового органу незаконною;
— зобов'язати податковий орган подати до органу Державного казначейства України висновок про суму надміру сплаченого ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту.
Як третю особу в позові слід зазначити орган Державного казначейства України*, який у разі задоволення позову платника податків після отримання висновку про суму надміру сплаченого ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, від податкового органу повинен буде нарахувати штраф за затримку повернення і перерахувати на рахунок платника податків або надіслати йому поштовим переказом зазначену в судовому рішенні суму ПДФО та суму штрафу, розраховану відповідно до
Порядку нарахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, затвердженого постановою Кабміну від 04.02.04 р. № 127.* Цього можна й не робити: суд, якщо визнає потрібним, сам залучить органи Держказначейства до участі в розгляді справи. Проте цю категорію спорів слід відрізняти від тих справ, у яких платник податків оскаржує безпосередньо дії (бездіяльність) органів Державного казначейства (несвоєчасне перерахування ними належної до повернення суми, незастосування або неправильне застосування штрафу тощо). У таких спорах органи Держказначейства мають виступати відповідачами у справі за позовом платника податків, чиї права таким чином було порушено.
Звертаючись до суду, важливо також пам'ятати:
— у таких спорах позивача звільнено від обов'язку сплати державного мита (
п.п. 20.4.4 Закону № 889), у термінах КАСУ — від сплати судового збору;— оскільки цей спір належить до категорії справ щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що стосуються інтересів конкретної особи, позов подається за місцем проживання (перебування) позивача (платника податків) (
ч. 2 ст. 19 КАСУ).
Зміст позовної заяви
У позові потрібно зазначити:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
3) ім'я (найменування) відповідача, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі;
4) зміст позовних вимог і викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
5) за потреби до позову включається клопотання позивача, тобто звернення до суду з проханням виконати певні дії, які сам позивач здійснити не може. Це може бути клопотання про звільнення від сплати судового збору, про призначення судової експертизи, про витребування доказів, про виклик свідків тощо;
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
До позовної заяви необхідно долучити копії документів, що підтверджують обставини, на які платник податків посилається в позові. Такими документами в нашому випадку будуть копія податкової декларації (якщо вона є у платника податків), документи, що підтверджують здавання декларації до податкового органу (позначка на копії декларації, що залишилася у платника податків, про її прийняття або опис вкладення і квитанція про оплату поштових послуг у разі надсилання декларації поштою).
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати підписання.
І
останнє. Якщо адміністративний суд першої інстанції (окружний адміністративний суд) відмовить у задоволенні позову, це рішення можна оскаржити в апеляційному, а потім і в касаційному суді (див. Шпаргалку бухгалтера «Оскарження рішень податкових органів» на с. 23 цього номера).Примірну форму позову наведено нижче.
