РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ АЛКОГОЛЕМ
Роздрібна торгівля алкоголем — справа прибуткова, але при цьому й дуже клопітна, адже, крім загальноприйнятих вимог до ведення торгівлі, необхідно враховувати ще й норми спеціального законодавства, про які ми розповімо в цій статті. Коли верстався сьогоднішній номер газети, було прийнято та опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.10 р. № 2275-VI (наведено в додатку «Документи»), яким було внесено зміни у тому числі й до закону, що регулює діяльність у сфері обігу алкогольних напоїв, на що ми також звернули увагу в цій публікації.
У літню пору всім хочеться трохи розслабитися, відпочити, як мовиться, душею й тілом. Саме на цей період припадають масові відпустки працівників. Тож увага до міцних напоїв дещо пожвавлюється. Тому підприємцям, зайнятим у сфері торгівлі алкогольними напоями та пивом, відпочивати ніколи. Сьогодні комплексно розглянемо всі вимоги, що висуваються до роздрібної торгівлі алкоголем, адже ігнорування хоча б однієї з них призводить до накладення серйозних фінансових санкцій.
Наталія ЖУРАВЛЬОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
У сьогоднішній статті поговоримо про
роздрібну торгівлю алкогольними напоями та пивом, під якою відповідно до Закону № 481 розуміється діяльність із продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.Обсяги продажів та форма розрахунків не впливають на ідентифікацію торгівлі як роздрібної. Головне, щоб продаж здійснювався кінцевому споживачу для його особистого некомерційного використання (тобто не для подальшого продажу, використання у виробництві тощо). Інакше таку діяльність можна визнати
оптовою торгівлею, під якою розуміється діяльність із придбання та відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання (абз. 12 ст. 1 Закону № 481). Як можна визначити, кому здійснювався продаж? Звичайно, за виписаними документами. Як правило, продаж товарів на роздріб супроводжується видачею чека РРО (розрахункової квитанції, товарного чека тощо) без зазначення реквізитів покупця. Якщо покупець просить виписати документ (накладну, товарний чек, податкову накладну) на його ім'я як на суб'єкта підприємницької діяльності, то тут вам потрібно бути обережним. Безперечно, що суб'єкт підприємництва може придбавати алкогольні напої не для комерційного використання (наприклад, для корпоративної вечірки), але для вас цей момент є другорядним. Первинним є факт продажу алкоголю суб'єкту підприємництва, а це вже свідчить про оптову торгівлю, на що у вас немає ліцензії. У зв'язку з цим ви маєте право відмовити покупцю в його проханні видати, крім розрахункового документа (чека РРО, квитанції), інші підтверджуючі документи.При розгляді правил здійснення діяльності у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями важливе значення має правильне розуміння термінів, якими оперує законодавство в цій сфері (див. табл. 1 на с. 36).
Крім того,
Закон № 481 оперує поняттями «горілка» та «лікеро-горілчані вироби», але при цьому не дає визначення цих термінів. Водночас згідно з ДСТУ 3297:95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять»:горілка
— це алкогольний напій міцністю від 37,5 до 56 %, виготовлений обробленням водно-спиртової суміші спеціальними сорбентами з унесенням нелетких інгредієнтів чи без них;лікеро-горілчаний напій — це алкогольний напій міцністю від 1,2 до 60 %, виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інгредієнтами та підготовленою водою, насичений або ненасичений діоксидом вуглецю (для слабоалкогольних напоїв).
Як бачимо, лікеро-горілчані вироби є тільки різновидом алкогольних напоїв і не включають вино, коньяк, шампанське, пиво.
Таблиця 1. Визначення алкогольних напоїв та пива
| Термін | Визначення |
| Алкогольні напої | Продукти, одержані шляхом спиртного бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, що належать до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів за кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08*
|
| Слабоалкогольні напої («Бренді-кола», «Джин-тонік» тощо) | Алкогольні напої із вмістом етилового спирту від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактних речовин не більш як 14,0 г на 100 см3, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені або ненасичені діоксидом вуглецю
|
| Пиво | Насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що належить до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 |
| Пиво безалкогольне | Насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об'ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою частиною сухих речовин у початковому суслі, що належить до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202
|
| * 2204 — вина виноградні, включаючи вина кріплені; сусло виноградне. Сюди належать вина ігристі, шампанське. Що стосується сусла виноградного, то сюди не входять ті, які віднесено до товарної позиції 2009 (соки з плодів (включаючи виноградне сусло) або соки овочеві, незброджені та без додавання спирту, з додаванням чи без додавання цукру чи інших підсолоджувальних речовин). У товарній позиції 2009 термін «соки незброджені, без додавання спирту» позначає соки, в яких концентрація спирту не більше як 0,5 об. %.2205 — вермут та інше вино виноградне, з додаванням рослинних чи ароматизованих екстрактів; 2206 — інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушовий напій), напій медовий); суміші зі зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями; 2208 — спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менше 80 об. %; спиртові дистиляти і спиртні напої, отримані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт. Сюди входять горілка, коньяк, бренді, лікери, віскі, ром тощо.
| |
ПРАВИЛА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВЕДЕННЯ ТОРГІВЛІ
Хто не має права торгувати алкоголем уроздріб
Таблиця 2.
Обмеження на торгівлю алкоголем залежно від вибраної системиоподаткування та організаційно-правової форми господарювання
| Суб'єкт господарювання | Вид продукції | Примітка | |
| алкогольні напої | пиво | ||
| Юридичні особи — платники податку на прибуток | + | Немає обмежень | |
| Юридичні особи —єдиноподатники | + (тільки уроздріб) | Оптовий продаж підакцизних товарів заборонено (п. 4 Прикінцевих положень Закону № 2505) | |
| Приватні підприємці на загальній системі оподаткування | + | Немає обмежень | |
| Приватні підприємці — єдиноподатники | + / - (тільки уроздріб, крім лікеро-горілчаних виробів) | +(тільки уроздріб) | Забороняється як оптова, так і роздрібна торгівля лікеро-горілчаними виробами (абз. 5 ст. 7 Указу про єдиний податок, Закон № 2505) |
| Приватні підприємці — фікспатентники | + / - (крім лікеро-горілчаних виробів) | + | Забороняється як оптова, так і роздрібна торгівля лікеро-горілчаними виробами (абз. 10 ч. 1 ст. 14 Декрету № 13-92) |
Обмеження на продаж
Статтею 153 Закону № 481
установлено заборону на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв:1) особами, які не досягли 18 років;
2) особам, які не досягли 18 років. Продавець зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, паспорт чи інші документи, що підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви стосовно досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв чи тютюнових виробів такій особі забороняється;
3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;
4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
6) з торговельних автоматів;
7) на полицях самообслуговування (крім алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива);
8) з рук;
9) у не призначених для цього місцях торгівлі.
На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити чи обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та паління тютюнових виробів.
За порушенням вимог
ст. 153 Закону № 481 (зокрема, за продаж алкоголю особам, які не досягли 18-річного віку) накладається штраф у розмірі 6800 грн., а також може бути прийнято рішення про анулювання ліцензії.
Вимога до місця торгівлі
Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно із санітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами. Суб'єкт господарювання повинен мати торговельне приміщення (будівлю)
площею не менше 20 кв. м, обладнане відповідним торговельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною та протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням та вентиляцією, а у випадках, передбачених законодавством, забезпечити умови застосування реєстраторів розрахункових операцій, зберігання матеріальних цінностей (п. 4 Правил торгівлі). Зауважимо: якщо у суб'єкта площа приміщення буде менше 20 кв. м, то йому відмовлять у видачі ліцензії.
Вимоги до документів, отриманих від постачальника алкоголю
Суб'єктам підприємництва, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями, заборонено приймати для продажу і зберігати алкогольні напої від юридичних та фізичних осіб, які не мають ліцензії на виробництво, імпорт чи оптову торгівлю алкогольними напоями.
У документах, згідно з якими до торговельної мережі надійшли алкогольні напої, мають зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про відповідність (
п. 5 Правил торгівлі). При порушенні цієї вимоги на суб'єкта накладається штраф у розмірі 50 % вартості отриманої для реалізації партії товару, але не менше 10 нмдг (170 грн.), а в разі якщо відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, — у розмірі 10 нмдг (170 грн.) (ч. 3 п. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів).
Наявність марок акцизного збору
Згідно з
ч. 4 ст. 11 Закону № 481 алкогольні напої, що виробляються в Україні, а також ті, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством. Зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв, алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору тягне за собою штраф у розмірі 100 % вартості товару, але не менше 1700 грн. (ч. 2 ст. 17 Закону № 481). Тут слід звернути увагу на рішення ВАдСУ від 13.01.09 р. № К-6617/07, де зазначено, що знаходження в приміщенні магазину алкогольних напоїв (у рішенні йшлося про дві пляшки вина) без марок акцизного збору є діяльністю з продажу таких напоїв, а отже, є порушенням.
Оформлення цінників
Згідно з
п. 21 Правил торгівлі суб'єкт господарської діяльності має забезпечити інформування споживача про роздрібні ціни на алкогольні напої за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках напоїв, що перебувають у продажу. На ціннику чітко вказуються назва напою, місткість, ціна за одиницю товару в грошовій одиниці України. На зворотному боці цінника мають бути підпис особи, відповідальної за визначення ціни, і дата, скріплені печаткою або штампом суб'єкта господарської діяльності. Для підприємств системи споживчої кооперації, крім розташованих у містах, наявність печатки чи штампа не є обов'язковою.Надавати покупцю інформацію про ціни на товар вимагає також і
п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону про захист прав споживачів. За порушення цієї вимоги на суб'єкта підприємництва може бути накладено штраф у розмірі 30 % вартості отриманої для реалізації партії товару, але не менше 5 нмдг (85 грн.), а в разі якщо відповідно до закону суб'єкт господарювання не веде обов'язковий облік доходів і витрат, — у розмірі 5 нмдг (п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів).
Продаж алкоголю на розлив
Продаж на розлив входить до поняття роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тому суб'єкту необхідно мати ліцензію на цей вид діяльності.
Згідно зі
ст. 153 Закону № 481 продаж алкогольних напоїв на розлив для вживання на місці дозволяється тільки суб'єктам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.Згідно з
Правилами торгівлі забороняється торгівля алкогольними напоями на розлив за відсутності належних санітарно-гігієнічних умов та обладнання (забезпеченість проточною питною водою, посудом, мірною місткістю, одноразовим посудом тощо, наявність умов для миття посуду) та інших вимог, передбачених законодавством. Забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив для вживання на місці мити посуд у тазах, відрах тощо. Перед використанням посуд необхідно промивати чистою проточною водою або за допомогою спеціальних пристроїв. Посуд для відпуску алкогольних напоїв, мірні місткості, інший інвентар, торговельно-технологічне устаткування має утримуватися в чистоті відповідно до санітарних правил, затверджених у встановленому порядку. Забороняється повторне використання одноразового посуду.Забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив на підприємствах громадського харчування змішувати напої різних видів та марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні карти на коктейлі погоджуються із санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером і скріплюються печаткою.
Наповнення мірних місткостей (колб, циліндрів тощо) здійснюють до мірної позначки (риски) відповідного об'єму, при цьому мірні місткості повинні знаходитися на горизонтальній поверхні. Мірною місткістю має бути посуд, що має шкалу або позначки з нанесеними цифровими значеннями місткості
та клеймо державної перевірки.Підприємства громадського харчування повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де вказуються назва напою, місткість пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 і 100 мл напою у грошовій одиниці України. Прейскуранти на алкогольні напої підписуються керівником та бухгалтером суб'єкта господарювання, скріплюються печаткою та мають бути доступні для ознайомлення споживачем.
Дія мінімальних цін
Кабміну надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої
(ст. 18 Закону № 481). Такі ціни на вітчизняні алкогольні напої встановлено постановою № 957, яка з 2 лютого 2010 року діє в новій редакції згідно з постановою КМУ від 23.12.09 р. № 1428.
Таблиця 3.
Розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цінна окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва
(за 1 літр 100 % спирту, грн.)
| Вид напою (коди за УКТЗЕД) | Оптово-відпускна ціна | Роздрібна ціна |
| 1. Горілка та лікеро-горілчані вироби (2208 30 — 2208 90) | 68,05 | 89,80 |
| 2. Інші зброджені напої, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями (220600, крім 2206 0031 00, 2206 0051 00, 2206 0081 00)** | 68,05 | 89,80 |
| 3. Спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (220820): | ||
| — коньяк три зірочки | 95,35 | 131,60 |
| — коньяк чотири зірочки | 106,30 | 146,70 |
| — коньяк п'ять зірочок | 120,80 | 166,70 |
| — інші спиртові дистиляти та спиртні напої | 95,35 | 131,60 |
| 4. Вина (2204, 2205): | Роздрібна ціна вина, грн. | |
| у скляній тарі місткістю 0,7 л | 12,00 | |
| в іншій тарі місткістю 1 л | 12,00 | |
| Примітки. 1. Ціни для напоїв, зазначених у рядках 1 і 3 таблиці, у тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), ділений на 100 %.2. Мінімальна роздрібна ціна на вина в тарі різної місткості визначається як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, ділений на 0,7. 3. Мінімальна оптово-відпускна ціна напоїв, зазначених у рядку 2 таблиці, у тарі різної місткості визначається як добуток затвердженої мінімальної оптово-відпускної ціни, міцності за об'ємом (у %) та місткості тари (у літрах), ділений на 100 %. Роздрібна ціна на ці напої — як добуток затвердженої мінімальної роздрібної ціни, міцністю за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), ділений на 100 % і на 0,7. ** З постанови № 957 не зовсім зрозуміло, які мінімальні ціни застосовуються до цих напоїв. Але в листі Мінекономіки від 09.03.10 р. № 3804-25/107 уточнено, що цифри «68,05» та «89,8» стосуються також груп товарів з кодами за УКТЗЕД 2208 30 — 2208 90, 2206 00 (крім 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00). | ||
Зверніть увагу, що мінімальні ціни встановлено тільки щодо продукції вітчизняного виробництва. Отже, на імпортні алкогольні напої ціни встановлюються без обмеження (щоправда, навряд чи у торговця вийде занизити ціну на імпортні напої, ураховуючи витрати на їх транспортування, сертифікацію, розмитнення).
Таблиця 4.
Приклади розрахунку мінімальнихроздрібних цін (МРЦ) на алкогольні напої
| Алкогольний напій | Код УКТЗЕД | Мінімальна роздрібна ціна (МРЦ), грн. | Розрахунок МРЦ |
| 1. Горілка, 40 %, пляшка 0,5 л | 2208 60 | 17,96 | 89,8 х 40 % х 0,5 : 100 % |
| 2. Наливка сливова, 22 %, пляшка 0,5 л | 2208 70 | 9,88 | 89,8 х 22 % х 0,5 : 100 % |
| 3. Коньяк п'ять зірочок, 42 %, пляшка 0,5 л | 2208 20 | 35,01 | 166,7 х 42 % х 0,5 : 100 % |
| 4. Бренді, 40 %, пляшка 0,7 л | 2208 20 | 36,85 | 131,6 х 40 % х 0,7 : 100 % |
| 5. Шампанське, пляшка 0,75 л | 2204 10 | 12,86 | 12 х 0,75 : 0,7 |
| 6. Вино напівсолодке червоне, 1 л | 2204 21 | 17,14 | 12 х 1 : 0,7 |
| 7. Напій медовий, 20 %, пляшка 0,5 л | 2206 00 | 12,83 | 89,8 х 20 % х 0,5 : 100 % : 0,7 |
| 8. Сидр, пляшка 0,5 л | 2206 00 31 00 | — | МРЦ не встановлюється * |
| * МРЦ з товарної групи 2206 00 не встановлюється на сидр та перрі незалежно від місткості тари (коди УКТЗЕД 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00). | |||
За роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами нижче встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої накладається
штраф у розмірі 100 % вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, але не менше 1000 грн. (ч. 2 ст. 17 Закону № 481).
Ліцензування
Роздрібна торгівля
алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.Звертаємо вашу увагу, що
роздрібна торгівля пивом не ліцензується.З 16.05.10 р. (згідно зі змінами, унесеними
Законом № 2275), Закон № 481 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими. Отже, торгівля столовим вином не вимагає придбання ліцензії.
Таблиця 5.
Річна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю(у грн. на кожен окремий зазначений у ліцензії РРО (КОРО),
що знаходиться на місці торгівлі)
| Розташування місця торгівлі | Напої* | |
| алкогольні напої, крім сидру та перрі | сидр та перрі (без додавання спирту) | |
| Загальний випадок | 8000 | 780 |
| На території сіл та селищ, за винятком розташованих у межах території міст | 500 |
|
| Для місць торгівлі, розташованих за межами території міст обласного підпорядкування і міст Києва та Севастополя на відстані до 50 км, які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м | 8000 |
|
| * Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями. | ||
Плата за ліцензії здійснюється
щокварталу рівними частками та зараховується до державного бюджету згідно з чинним законодавством.Ліцензії видаються територіальними підрозділами регіональних управлінь Департаменту з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації в містах, районах, районах у мм. Києві та Севастополі (далі — Департамент)
за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності строком на один рік, а в сільській місцевості — і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додаються:
— копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання, засвідчена нотаріально чи органом, що видав оригінала документа;
— довідка податкової служби про реєстрацію РРО (КОРО), що знаходяться на місці торгівлі.
У заяві має бути зазначено вид господарської діяльності, на здійснення якого суб'єкт господарювання має намір отримати ліцензію (роздрібна торгівля алкогольними напоями), а також
наведено перелік РРО (КОРО), що знаходяться на місці торгівлі, а також адресу місця торгівлі.Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику
не пізніше 10 календарних днів з дня отримання зазначених документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії має бути зазначено підставу для відмови.Зверніть увагу:
кількість ліцензій , які потрібно придбати суб'єкту господарювання, безпосередньо залежить від кількості місць торгівлі. Під місцем торгівлі в Законі № 481 розуміють місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговельному приміщенні (будівлі) за місцем її фактичного розташування, для алкогольних напоїв — торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнаному електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. Отже, місце торгівлі — це одне приміщення (будівля).Наприклад, якщо бар та магазин знаходяться в одному торговельному приміщенні площею не менше 20 кв. м, то вони є одним місцем торгівлі. А тому на такий бар та магазин
достатньо оформити одну ліцензію (див. також консультацію у «ВПСУ», 2006, № 20, с. 54).При цьому в додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями вказуються адреса місця торгівлі, перелік РРО та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, що знаходяться на місці торгівлі. Відповідно
вносити плату за ліцензію потрібно виходячи з кількості зазначених у додатку до ліцензії РРО, і провадити розрахунки з покупцями при продажу алкогольних напоїв можна лише через ті РРО (КОРО), які зазначено в додатку до ліцензії. Інакше (розрахунки за алкоголь проведено через РРО, не зазначений у ліцензії) на суб'єкта буде накладено санкції в розмірі 200 % вартості реалізованої через такий РРО (КОРО) продукції, але не менше 1000 грн.Дія ліцензії припиняється в разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, що видав ліцензію, на строк до сплати заборгованості*.
* Дія ліцензії вважається припиненою з моменту отримання суб'єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, що видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.
У разі зміни відомостей, зазначених у ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання), орган, що видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
У разі втрати або пошкодження ліцензії орган, що видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає дублікат ліцензії. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати термін дії, зазначений у втраченій або пошкодженій ліцензії. За видачу дубліката ліцензії на роздрібну торгівлю справляється плата в розмірі 780 гривень, що зараховується до бюджету згідно з чинним законодавством.
Реєстрація місця зберігання алкогольних напоїв
Відповідно до
ст. 15 Закону № 481 зберігання алкогольних напоїв здійснюється в місцях зберігання, унесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру. Реєстрація місць зберігання здійснюється згідно з Порядком № 251.Під
місцем зберігання в Законі № 481 розуміється місце, що використовується для зберігання спирту, або приміщення, що використовується для зберігання алкогольних напоїв і тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вносять до Єдиного реєстру
тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.У
п. 2.1 Порядку № 251 зазначено, що для внесення місць зберігання спирту чи алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до Департаменту, а для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів — до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання.Дані до Єдиного реєстру вносяться на підставі заяви суб'єкта господарювання, форму якої наведено в
додатку 2 до Порядку № 251. До заяви додаються нотаріально засвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, видана заявнику, і документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається протягом семи календарних днів
з дня подання заяви. Виключення місць зберігання з Єдиного реєстру здійснюється органом державної податкової служби, що вносив його до Єдиного реєстру, на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання, який був заявником такого місця зберігання, або в разі анулювання ліцензії шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення передбачених Законом № 481 підстав. Податковий орган має надати суб'єкту засвідчену копію письмового розпорядження про виключення місця зберігання з Єдиного реєстру протягом трьох робочих днів з моменту його прийняття. У листі Департаменту від 08.10.09 р. № 4850/32-0415 зазначається: якщо у суб'єкта зосталися залишки нереалізованих алкогольних напоїв на момент виключення місця зберігання з Єдиного реєстру (у тому числі й у зв'язку з анулюванням ліцензії), то суб'єкт може передати такі залишки на відповідальне зберігання суб'єктам господарювання, які мають приміщення для зберігання алкогольних напоїв, відомості про яких унесено до Єдиного реєстру. Для реалізації залишків алкогольних напоїв після закінчення терміну дії ліцензії суб'єктам господарювання необхідно придбати ліцензію на наступний строк.За зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, стягується
штраф у розмірі 100 % вартості товару, що знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 грн. (абз. 10 ч. 2 ст. 18 Закону № 481).Зауважимо: стосовно «загальних» дозвільних документів (дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі, дозвіл органів пожежного нагляду, санепідемстанції тощо) діє загальний порядок їх отримання, як при відкритті будь-якої роздрібної точки. Крім того, при здійсненні роздрібної торгівлі за готівку суб'єкту підприємницької діяльності необхідно придбати торговий патент* (за винятком приватних підприємців — єдиноподатників, яких звільнено від придбання патенту згідно з
п. 6 Указу про єдиний податок).* Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності податковими органами за місцезнаходженням пункту продажу на підставі поданої заявки.
РОЗРАХУНКИ З ПОКУПЦЯМИ
Застосування РРО (РК)
У загальному випадку розрахунки за готівку (у тому числі за допомогою платіжних карток) мають провадитися через належним чином опломбований та зареєстрований у податковому органі реєстратор розрахунковий операцій (РРО). Відповідно до
ст. 9 Закону про РРО без РРО та без розрахункової книжки (РК) розрахунки з покупцями можуть здійснювати:— приватні підприємці — платники
єдиного податку, які не торгують підакцизними товарами, крім пива на розлив;— приватні підприємці, які сплачують
фіксований податок і не торгують підакцизними товарами, крім пива на розлив.Без РРО, але із застосуванням РК та Книги обліку розрахункових операцій (КОРО) можуть здійснюватися розрахунки в разі, якщо вони відповідають
Переліку № 1336. Так, згідно з п. 1 Переліку № 1336 приватні підприємці — єдиноподатники та фікспатентники можуть працювати без РРО, але із застосуванням РК та КОРО, якщо вони торгують пивом у пляшках та бляшанках за умови відсутності інших підакцизних товарів. При цьому немає жодного обмеження щодо обсягу товарообороту, при перевищенні якого слід обов'язково застосовувати РРО.Крім того, незалежно від вибраної системи оподаткування суб'єкт може працювати
без РРО, але з обов'язковим застосуванням РК та КОРО в таких випадках:— роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюються підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва (
п. 4 Переліку № 1336). При досягненні обсягу розрахункових операції 75 тис. грн. із розрахунку на рік одним пунктом продажу застосування РРО є обов'язковим;— на території закритих військових гарнізонів та містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл (
п. 6 Переліку № 1336). При досягненні суб'єктом господарювання обсягу розрахункових операцій 200 тис. грн. на рік розрахунки необхідно проводити через РРО;— на території сіл та селищ міського типу, яким відповідно до
Закону України «Про статус гірських населених пунктів України» від 15.02.95 р. № 56/95-ВР надано статус гірських (п. 22 Переліку № 1336). При досягненні обсягу розрахункових операцій 200 тис. грн. на рік розрахунки необхідно здійснювати через РРО.Якщо суб'єкт господарювання може працювати без РРО, але з обов'язковим застосуванням РК та КОРО, то він має зареєструвати таку КОРО та РК до неї в податковому органі за місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єкта господарювання.
Якщо КОРО використовується на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то перед початком використання її необхідно поставити на облік у податковому органі за місцем здійснення підприємницької діяльності. Аналогічну вимогу встановлено і для РРО, що використовується не за місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єкта господарської діяльності.
При продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у відривній частині та корінці розрахункової квитанції (форма № РК-1) обов'язково записуються найменування таких товарів та їх вартість. Крім того, при продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів заборонено застосовувати спрощену форму розрахункової квитанції (форма № РК-2). Пиво не належить до алкогольних напоїв, а отже, і всі перелічені вище вимоги на продаж пива не поширюються.
Ще раз зауважимо, що здійснювати розрахунки з покупцями можна тільки через РРО (РК), відомості про які внесено у додаток до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Зауважимо,
Закон № 2275 привніс у порядок розрахунків за алкогольні напої певні новації (відповідні зміни внесено до ч. 7. ст. 153 Закону № 481): продаж вин столових здійснюється без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та КОРО. У зв’язку з тим, що відповідні зміни до Закону про РРО не внесно, радимо дочекатися роз’яснень податківців з цього приводу.
Якщо зламався РРО, зазначений у додатку до ліцензії
Як правило, при виході з ладу такого РРО суб'єкт цікавиться, чи можна на період ремонту РРО провадити розрахунки через інші наявні у суб'єкта РРО або через резервний РРО і як правильно в такому разі здійснювати розрахунки.
Використовувати в такому разі РРО (у тому числі й резервний), не зазначений у додатку до ліцензії,
не можна . Заміна РРО є зміною відомостей, зазначених у ліцензії, тому суб'єкт господарювання має відповідно до Закону № 481 подати до органу, що видав ліцензію, відповідну заяву про внесення змін.Що стосується питання про можливість початкового внесення у додаток до ліцензії відомостей про резервний РРО, то тут потрібно враховувати роз'яснення ДПАУ, надане в
листі від 18.06.07 р. № 1359/32-0415, що в додатку до ліцензії відображаються всі діючі РРО, за допомогою яких відбувається реалізація алкогольної продукції. А от зареєстровані належним чином в органах ДПС резервні РРО у додатку до ліцензії не зазначаються. Там же пояснювалося, що в разі встановлення додаткових або заміни раніше встановлених РРО суб'єкту підприємництва потрібно внести відповідні зміни у додаток до ліцензії.Таким чином, у разі виходу з ладу РРО при торгівлі алкоголем застосувати резервний РРО, не зазначений у ліцензії, не вдасться. Тому в ситуації, що склалася, у суб'єкта господарювання є такі варіанти дій:
1) припинити на час ремонту РРО торгівлю алкоголем;
2) у період ремонту РРО, що вийшов з ладу, торгувати алкоголем, виписуючи розрахункові квитанції, як це передбачено
ст. 5 Закону про РРО (інформація про КОРО відображається в додатку до ліцензії);3) унести зміни у додаток до ліцензії, відобразивши заміну РРО та вказавши там відомості про резервний РРО (як про діючий).
Якщо покупець просить видати йому видаткову та/або податкову накладну
Якщо покупець просить оформити видаткову та/або податкову накладну, отже, він є суб'єктом підприємницької діяльності. Вище вже зазначалося: якщо у суб'єкта є тільки ліцензія на роздрібну торгівлю алкоголем, то продаж алкоголю суб'єктам господарювання може бути розцінено перевіряючими як оптова торгівля. Згідно зі
ст. 17 Закону № 481 за торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами без наявності ліцензії (у цьому випадку — без ліцензії на оптову торгівлю алкоголем) застосовуються фінансові санкції в сумі 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн. Крім того, відповідно до ст. 156 КУпАП торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами без наявності ліцензії тягне за собою накладення адміністративного штрафу від 20 до 100 нмдг (від 340 до 1700 грн.) з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, отриманої від продажу предметів торгівлі.Щоб не опинитись у такій ситуації, покупцю слід відмовити у виписуванні таких документів, та обмежитися видачею розрахункового документа (чека РРО, квитанції). Нагадаємо, що в
п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ та в п. 8.4 Порядку № 165 зазначено випадки, коли виписування податкової накладної на кожен продаж і видача її покупцю не обов'язкові. У цьому випадку суб'єкт підприємництва виписує лише підсумкову податкову накладну за підсумками дня. До таких випадків належать:— здійснення поставки товарів (послуг) за готівку кінцевому споживачу (який не є платником ПДВ);
— коли при поставці товарів платнику податку за готівку або з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками в межах граничної суми, установленої Національним банком України для готівкових розрахунків, видається товарний чек, інший платіжний або розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від одержувача таких товарів (послуг), із визначенням загальної суми такого платежу, суми податку і податкового номера постачальника;
— коли платнику податку надається касовий чек, що містить суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера постачальника), якщо сума поставлених товарів (послуг) одному платнику податку не перевищує 200 гривень за день.
Із тим, що в цьому випадку продавець не зобов'язаний видавати покупцю податкову накладну, згодні й податківці (
лист ДПАУ від 06.01.05 р. № 55/С/21-4217).
ХМЕЛЕЗБІР
Відповідно до
ст. 1 Закону про хмелезбір платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Об'єктом обкладення хмелезбором є виручка від реалізації (товарооборот) зазначених товарів. Збір справляється за ставкою 1 %. Від сплати цього збору не звільняються ні платники єдиного податку (як юридичні, так і фізичні особи), ні приватні підприємці — «фікспатентники».Роздрібний торговець може торгувати алкоголем, отриманим у межах
договору комісії. Чи потрібно йому в цьому випадку сплачувати хмелезбір? Так, потрібно. Згідно з абз. 3 ст. 1 Закону про хмелезбір у разі реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами комісії (консигнації) платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності (крім виробників-комітентів у разі здійснення ними оптової торгівлі алкогольними напоями та пивом), які отримують на свій рахунок кошти чи інші види компенсації за продаж цієї продукції. Роздрібний торговець отримує кошти від покупців за проданий алкоголь та перераховує їх комітенту. Отже, він має включати виручку від такої реалізації до бази обкладення хмелезбором. При цьому така виручка має відображатися у графі 5 «Сума виручки від реалізації товарів у роздрібній торговельній мережі за договорами комісії» Розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі — Розрахунок).Тепер щодо продажу
безалкогольного пива. Податківці вимагають, щоб виручка від продажу безалкогольного пива обкладалася хмелезбором (див., наприклад, лист від 16.03.10 р. № 2607/6/21-0215, у коментарі до якого ми висловлювали свої аргументи «проти»).При продажі
слабоалкогольних напоїв також виникає об'єкт для обкладення хмелезбором (лист ДПАУ від 31.03.10 р. № 3146/6/21-0215).Розрахунок
подається платниками податків щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, до податкового органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку. Суму збору, зазначену в Розрахунку, платник збору зобов'язаний сплатити протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання Розрахунку. У відповідних клітинках колонки 2 «Вид товару» вказується «алкогольні напої» та/або «пиво» окремими рядками. При цьому коди УКТ ЗЕД наводити не потрібно (листи ДПАУ від 16.03.10 р. № 2607/6/21-0215, від 31.03.10 р. № 3146/6/21-0215). У згаданих листах також зазначалося: якщо у звітному місяці торговець алкоголем не здійснював продаж алкогольних напоїв та пива, то Розрахунок усе одно потрібно подавати, але тільки з прокресленнями.У бухгалтерському обліку
сума нарахованого хмелезбору відображається записом Дт 702 — Кт 642, тобто шляхом вирахування з доходу від реалізації. Сума цього збору відображається у вільному рядку 025 Звіту про фінансові результати (п. 16 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»).У податковому обліку сума нарахованого хмелезбору включається до складу валових витрат на підставі
п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток.У цьому році питання сплати хмелезбору було висвітлено у
статті «Хмелезбір: особливості справляння у 2010 році» // «БТ», 2010, № 10, с. 36.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
У таблиці 5 на с. 46 наведено зведену інформацію про штрафи, що можуть накладатися на суб'єкта господарювання у сфері роздрібної торгівлі алкоголем.
Рішення про стягнення штрафів, передбачених
ст. 17 Закону № 481, приймаються органом, який видав ліцензію, тобто Департаментом, та іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції, визначеної законами України. У разі невиконання рішення цих органів сума штрафу стягується на підставі рішення суду. Дії органів, що мають право контролю за реалізацією норм Закону № 481, може бути оскаржено у місячний строк у судовому порядку.Санкції за порушення норм
Закону № 481 та Закону про захист прав споживачів є адміністративно-господарськими санкціями (АГС). У зв'язку з цим нагадуємо, що відповідно до ст. 250 ГКУ АГС може бути застосовано до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через 1 рік з дня порушення цим суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.Що стосується
адміністративної відповідальності, то згідно зі ст. 225 КУпАП складати протоколи про адміністративну відповідальність мають право:—
за статтями 155, 156 КУпАП — уповноважені на це особи органів внутрішніх справ, органів із захисту прав споживачів, посадові особи, уповноважені на це виконкомами сільських, селищних, міських рад (за порушення, вчинені в місцях, заборонених рішеннями відповідної сільської, селищної, міської ради);—
за статтею 1645 КУпАП — уповноважені на це особи органів внутрішніх справ, податкових органів;—
за статтею 1772 КОАП — уповноважені на це особи податкових органів.Розглядають справи про адміністративні правопорушення
:— судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (
ст. 221 КУпАП);— органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про захист прав громадян-споживачів (
ст. 155, ч. 2 ст. 156 КУпАП), — щодо правопорушень під час реалізації продукції промисловими підприємствами громадянам-споживачам (ст. 2444 КУпАП);— адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад за порушення за
ст. 156 КУпАП, вчинені в місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради) (ст. 218 КУпАП).Згідно зі
ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох чи більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, установленої за серйозніше правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому випадку може бути приєднане одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке із вчинених правопорушень.Згідно зі
ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше ніж через 2 місяці від дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — 2 місяці з дня його виявлення, за винятком випадку, коли справа розглядається судом. У цьому випадку строк становить 3 місяці з дня вчинення або виявлення порушення.Сподіваємося, що поданий матеріал дозволить вам урахувати всі діючі обмеження та вимоги і в такий спосіб уникнути штрафів, котрі, як ви самі могли переконатися, тут чималі.
Документи і скорочення
ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV.
КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.Закон № 481
— Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР (з урахуванням змін, унесених Законом України від 20.05.10 р. № 2275-VI).Закон № 2275
— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.10 р. № 2275-VI (див. додаток «Документи», цього номера; зміни, внесені до Закону № 481 набрали чинності з 16.05.10 р.).Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III.Закон про хмелезбір
— Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.99 р. № 587-XIV.Закон про захист прав споживачів
— Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.Закон про акцизний збір
— Закон України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» від 07.05.96 р. № 178/96-ВР.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Указ № 849
— Указ Президента України «Про впровадження марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 18.09.95 р. № 849/95.Указ про єдиний податок
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Декрет № 13-92
— Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.Правила торгівлі
— Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою КМУ від 30.07.96 р. № 854.Порядок № 790
— Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою КМУ від 02.06.03 р. № 790.Постанова № 957
— постанова КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» від 30.10.08 р. № 957.Порядок № 251
— Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, затверджений наказом ДПАУ від 28.05.02 р. № 251.Порядок реєстрації КОРО та РК
— Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.00 р. № 614.Порядок № 671
— Порядок заповнення розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.09 р. № 671.Порядок № 165
— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.«ВПСУ»
— журнал «Вісник податкової службиУкраїни».
