ДЕРЖРЕГУЛЮВАННЯ ЦІН І ТАРИФІВ:
навіщо, що та як регулюють
Не таємниця, що продавці вимагають ціну вище тієї, яку сподіваються отримати, а покупці називають ціну нижчу за ту, яку розраховують заплатити. Під час переговорів установлюється ціна на товар, що влаштовує обидві сторони. Але є товари (послуги), щодо яких торг недоречний. Для них держава встановила фіксовані та регульовані ціни.
Сьогодні розповімо про те, як держава регулює рівень цін на окремі види товарів.
Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Державне регулювання цін — засади
Як правило, на продукцію (роботи, послуги) встановлюються вільні ціни, які суб'єкти господарювання визначають за погодженням сторін (
ст. 190 ГКУ, ст. 7 Закону про ціноутворення). Виняток — продукція (роботи, послуги), щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.Державне регулювання цін здійснюється такими способами (
ч. 5 ст. 191 ГКУ):1) установленням фіксованих державних та комунальних цін;
2) установленням граничних рівнів цін (приклад: тютюнові вироби —
Закон № 481);3) установленням граничних рівнів торговельних надбавок та постачальницьких винагород (приклад: медикаменти —
постанова № 955; деякі види продтоварів — Порядок № 55);4) установленням граничних нормативів рентабельності (приклад: оренда торговельних приміщень на ринках, окремі види борошна та хліба);
5) упровадженням обов'язкового декларування зміни цін (регламентується
Порядком № 1222).Метою державного регулювання є забезпечення стабільності оптових та роздрібних цін (
ст. 10 ГКУ). Його застосовують до ресурсів, що визначально впливають на загальний рівень і динаміку цін, на товари й послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію (товари, послуги), виробництво яких зосереджено на підприємствах, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку (ст. 9 Закону про ціноутворення).Повноваженнями щодо встановлення переліку продукції
(товарів, послуг), державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на яку затверджуються відповідними органами державного управління (крім сфери телекомунікацій), наділено Кабмін (ст. 4 Закону про ціноутворення).У свою чергу, Кабмін у
Повноваженнях № 1548 наділив органи державної влади повноваженнями щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції (робіт, послуг).Назвемо об'єкти держрегулювання, що поширюються на небюджетних суб'єктів господарської діяльності, які беруть участь у їх виробництві та реалізації (табл. 1).
Таким чином, згідно з
Повноваженнями № 1548 у кожній територіально-адміністративній одиниці України відповідним нормативно-правим актом може бути запроваджено заходи держрегулювання ціноутворення. Їх повинні дотримуватися суб'єкти господарської діяльності, які працюють на цій території. Якщо в певному регіоні місцеві органи влади не запровадили подібні обмеження в межах асортименту товарів і встановлених Повноваженнями № 1548 розмірів, то на цій території застосовуються вільні ціни (лист Мінекономіки від 05.11.08 р. № 3804-24/34).Крім того, незалежно від місця здійснення своєї діяльності встановлених Кабміном обмежень мають дотримуватися всі продавці лікарських засобів та виробів медичного призначення, продавці алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, а виробники чи імпортери тютюнових виробів зобов'язані самостійно встановлювати максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби. Про це докладніше.
Граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника та граничні рівні рентабельності
З метою дотримання встановлених обладміністраціями (Радою міністрів АРК, міськадміністраціями мм. Києва та Севастополя) граничних торговельних (постачальницько-збутових)
надбавок до оптової ціни виробника (митної вартості) застосовується декларування виробником оптової ціни на продовольчі товари відповідно до наказу № 341.Згідно з
абз. 29 п. 12 Повноважень № 1548 граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) у розмірі, що не перевищує 15 % без урахування витрат на їх транспортування в міжміському сполученні, установлюються на такі продукти харчування:— борошно;
Таблиця 1.
Об'єкти державного регулювання| Об'єкт регулювання | Хто регулює встановлення розміру |
| 1 | 2 |
| Згідно з Повноваженнями № 1548 | |
| Граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) не вище 15 % без урахування витрат на їх транспортування в міжміському сполученні на такі продукти харчування: борошно; хліб (на хліб масових ґатунків гранична торговельна надбавка до ціни, за якою він реалізується, не повинна перевищувати 10 % оптово-відпускної ціни виробника незалежно від кількості посередників, які беруть участь у його поставці від виробника до кінцевого споживача, — п. 7 Порядку № 55); макаронні вироби; крупи; цукор; яловичину; свинину; м'ясо птиці; ковбасні вироби варені; молоко; сир; сметану; масло вершкове; олію соняшникову; яйця курячі. | Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації |
| Граничні рівні рентабельності виробництва: | |
| Декларування зміни оптово-відпускних цін на (механізм установлено Порядком № 1222; ним також конкретизовано об'єкти цін): борошно пшеничне вищого, 1-го і 2-го ґатунків; борошно житнє обдирне; яловичину; свинину; м'ясо птиці (тушка); ковбасні вироби варені, крім вищого ґатунку; молоко коров'яче питне з умістом жиру до 2,5 %; сир кисломолочний з умістом жиру до 9 %; сметану з умістом жиру до 20 %; масло вершкове з умістом жиру до 72,5 %; яйця курячі; цукор-пісок; олію соняшникову | |
| Торговельні (постачальницько-збутові) надбавки, нормативи рентабельності на паливно-енергетичні ресурси (вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, дрова, торф'яні брикети, газ скраплений), що відпускаються населенню для побутових потреб
| |
| Граничні рівні рентабельності й торговельні надбавки на дитяче харчування
| |
| Граничні розміри плати за послуги, що надаються в торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих і непродовольчих товарів (наприклад, для ПП «Дніпро» у м. Ізюм граничні розміри плати за послуги ринку затверджено розпорядженням Харківської облдержадміністрації від 13.05.05 р. № 196)
| |
| Граничні рівні цін, нормативи рентабельності (у розмірі не вище 20 %) за надання в оренду торговельних приміщень (площ), торговельно-технологічного та/або холодильного обладнання в торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих і непродовольчих товарів
| |
| Граничні торговельні надбавки (націнки) на продукцію громадського харчування, що реалізується | |
| Граничний розмір плати за проживання в гуртожитках (крім студентських гуртожитків) громадян України, осіб без громадянства та іноземців, які займають приміщення, що перебувають у спільному користуванні декількох осіб, котрі не перебувають у сімейних відносинах | |
| Тарифи на перевезення пасажирів та багажу автобусами, що працюють у звичайному режимі руху, у приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні | |
| Тарифи на перевезення пасажирів та вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті — | Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, виконавчі органи Львівської та Криворізької міських рад |
| Тарифи на перевезення пасажирів та багажу пасажирським електротранспортом (тролейбусом) у міжміському та приміському сполученні | Рада міністрів АРК |
| Тарифи на перевезення пасажирів та вартість проїзних квитків на поромах і катерах у м. Севастополі | Севастопольська міська держадміністрація |
| Тарифи на перевезення пасажирів та багажу залізничним транспортом у приміському сполученні | Управління залізниць за погодженням з Радою міністрів АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями |
| Ціни (тарифи) на розробку документації щодо землеустрою та проведення землеоцінних робіт | Держкомзем за погодженням з Мінфіном |
| Граничні розміри плати за виконання землевпорядних робіт у разі безоплатної передачі громадянам України земельних ділянок відповідно до законодавства | |
| Лікарські засоби та вироби медичного призначення (постанова № 955) | |
| На лікарські засоби та вироби медичного призначення (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), що придбаватимуться повністю або частково за бюджетні кошти, граничні: | Установлено Кабміном у фіксованому розмірі |
| На інші лікарські засоби та вироби медичного призначення (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів) граничні:
| |
| 1. Держрегулюванню підлягають ціни лише на лікарські засоби та вироби медичного призначення, уключені до Переліку № 333 (при придбанні за бюджетні кошти — усі). | |
| Алкогольні напої вітчизняного виробництва (постанова № 957) | |
| Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва (наведені в додатку до постанови № 957)
| Установлено Кабміном у фіксованому розмірі |
| Тютюнові вироби (Закон № 481) | |
| Максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби (Закон № 481; Декрет КМУ «Про акцизний збір» від 26.12.92 р. № 18-92) | Самостійно визначається виробником чи імпортером тютюнових виробів у декларації, затвердженій наказом ДПАУ від 21.11.03 р. № 551/786
|
— хліб (на
хліб масових ґатунків — гранична торговельна надбавка до ціни, за якою він реалізується, не повинна перевищувати 10 % оптово-відпускної ціни виробника незалежно від кількості посередників, які беруть участь у його поставці від виробника до кінцевого споживача, — п. 7 Порядку № 55);— макаронні вироби;
— крупи;
— цукор;
— яловичину;
— свинину;
— м'ясо птиці;
— ковбасні вироби варені;
— молоко;
— сир;
— сметану;
— масло вершкове;
— олію соняшникову;
— яйця курячі.
Виробники
продовольчих товарів (крім хлібобулочних виробів), на які запроваджено держрегулювання, повинні складати Декларацію про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, форму якої затверджено наказом Мінекономіки від 13.08.08 р. № 341 (далі — Декларація про оптову ціну)*.* Форма наведена в додатку «Документи».
У ній виробник указує оптову ціну на вироблену партію товару, що ним реалізується. Копію цієї Декларації виробник видає кожному покупцю (одержувачу товару, вантажоодержувачу) товару разом з первинними документами на його відвантаження. Порядок заповнення цієї Декларації описано в Інструкції № 341.
Копія Декларації застосовується на всіх етапах реалізації товару. Так, при кожній наступній реалізації цього товару незалежно від обсягу партії кожен продавець у копії Декларації про оптову ціну, отриманій від виробника чи попереднього продавця, зазначає лише найменування одержувача товару (вантажоодержувача) та реквізити первинного документа на відпуск товару. Копію такої Декларації засвідчує вже продавець і передає наступному покупцю разом з первинними документами на відвантаження товару. Декларацію (її копію) потрібно зберігати протягом 3 років разом з первинним документом на відпуск товарів та надавати на вимогу органів держконтролю за цінами при перевірці дотримання державної дисципліни цін, а також на письмові запити цих органів.
Механізм формування виробником оптової ціни
, яку він відображає в Декларації про оптову ціну, описано в Порядку № 373.Формула для розрахунку оптової ціни
має такий вигляд (пп. 21 і 22 Порядку № 373):Ц = ВС + Ва + Вз + Вф + П,
де
Ц — установлена виробником ціна;ВС
— планована виробнича собівартість продовольчого товару;Ва
— плановані адміністративні витрати;Вз
— плановані витрати на збут товару;Вф
— плановані фінансові витрати, пов'язані з виробництвом товару;П
— сума прибутку.
Суму прибутку
(П) визначають за формулою:П = (ВС + Ва + Вз + Вф) х Р
,де
Р — норматив рентабельності виробництва продовольчого товару;Ва
— розподілені адміністративні витрати;Вз
— розподілені витрати на збут;Вф
— плановані фінансові витрати, пов'язані з виробництвом продовольчого товару.
Таким чином, на підставі
Декларації про оптову ціну кожен продавець у ланцюжку «виробник → продавець → продавець → … → кінцевий споживач» може контролювати рівень торговельних надбавок, які попередні продавці «накрутили» на оптову ціну виробника, щоб самому не перевищити встановлену межу.Скористатися
Порядком № 373 і наведеною вище формулою можна також для розрахунку ціни реалізації виробниками продукції, для якої встановлено граничні рівні рентабельності виробництва (наприклад, згідно з абз. 37 п. 12 Повноважень № 1548 при встановленні граничних рівнів рентабельності на борошно пшеничне вищого, 1-го і 2-го ґатунків, борошно житнє обдирне, хліб вагою понад 500 грамів з борошна пшеничного вищого, 1-го і 2-го ґатунків та їх суміші, борошна житнього та змішаного борошна пшеничного і житнього простої рецептури (борошно, дріжджі, сіль, вода) без додавання цукру, жиру, інших наповнювачів, хліб та хлібобулочних виробів для діабетиків). При цьому в наведеній вище формулі показник рентабельності (Р) — це рівень рентабельності в межах установленого нормативно-правовим актом місцевого органу виконавчої влади.
Декларування зміни цін на продовольчі товари
На сьогодні порядок здійснення декларування зміни цін прописано в
Порядку № 1222. Декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін, коли ціни збільшуються протягом місяця більше ніж на 1 % на такі продовольчі товари, як:— борошно пшеничне вищого, 1-го і 2-го ґатунків;
— борошно житнє обдирне;
— яловичина;
— свинина;
— м'ясо птиці (тушка);
— ковбасні вироби варені, крім вищого ґатунку;
— молоко коров'яче питне з умістом жиру до 2,5 %**;
— сир кисломолочний з умістом жиру до 9 %**;
— сметана з умістом жиру до 20 %**;
— масло вершкове з умістом жиру до 72,5 %**;
— яйця курячі;
— цукор-пісок;
— олія соняшникова.
** Включно із зазначеним відсотком (лист Мінекономіки від 05.11.08 р. № 3804-24/34).
Норми Порядку № 1222 поширюються на виробників вищеназваних продтоварів та суб'єктів господарювання, які займаються реалізацією таких товарів (юридичних осіб, у тому числі філії, та фізичних осіб — підприємців). Ураховуючи, що згідно з Порядком № 1222 декларується саме оптово-відпускна ціна, його норми не повинні поширюватися на випадки підвищення роздрібних цін. Отже, роздрібні торговці не декларують підвищення своїх цін. Це підтверджує Мінекономіки в листі від 05.11.08 р. № 3804-24/34.
Порядок № 1222
повинні застосовувати виробники та продавці, котрі працюють на території адміністративно-господарської одиниці, на якій відповідним рішенням обладміністрації (Ради міністрів АРК, міськадміністрацій мм. Києва та Севастополя) запроваджено таке декларування. При реалізації такої продукції за межі України декларування не застосовується (лист Мінекономіки від 05.11.08 р. № 3804-24/34).Стисло суть декларування полягає в завчасному погодженні майбутнього підвищення ціни більше ніж на 1 % на вищеназвані продовольчі товари виробниками (суб'єктами торговельної діяльності) зі своєю обладміністрацією (Радою міністрів АРК, Київською та Севастопольською міськадміністраціями).
Для розрахунку ціни з метою визначення її зростання для її декларування необхідно використовувати
Порядок № 373 (лист Держцінінспекції від 27.10.09 р. № 200/7-6/5099).Якщо підвищення ціни не задеклароване (не погоджене), то до таких суб'єктів господарювання може бути застосовано штрафні санкції, а посадових осіб може бути притягнено до адміністративної відповідальності. Ураховуючи істотний розмір штрафних санкцій, ігнорувати декларування зміни цін не радимо.
Декларування зміни цін
, передбачене Порядком № 1222, здійснюють так:1.
Виробник у разі збільшення ціни більше як на 1 % за місяць не пізніше ніж за 10 робочих днів до запровадження нових цін подає до територіального органу Держцінінcпекції документи, перелічені в п. 3 Порядку № 1222.За результатами аналізу цих документів терорган Держцінінспекції протягом
7 днів видає письмовий висновок. Його разом із проектом Декларації зміни оптово-відпускної ціни виробника (додаток 1 до Порядку № 1222)* виробник подає до відповідної місцевої ради.2.
Продавець у разі збільшення ціни більше як на 1 % за місяць не пізніше ніж за 3 робочі дня подає до тероргану Держінспекції документи, перелічені в п. 4 Порядку № 1222.3.
За результатами аналізу цих документів терорган Держцінінспекції протягом 2 днів видає письмовий висновок. Його разом із проектом Декларації зміни оптово-відпускних цін реалізатора (додаток 2 до Порядку № 1222)* продавець подає до відповідної місцевої ради.* Форму декларації наведено в додатку «Документи».
Терорган Держцінінспекції може відмовити в наданні висновків
щодо економічного обґрунтування рівнів оптово-відпускних цін у випадку (п. 5 Порядку № 1222):1) неподання виробником (продавцем) повного комплекту документів, зазначених у
пп. 3 і 4 Порядку № 1222;2) неналежного оформлення таких документів;
3) необґрунтованості** необхідності зміни оптово-відпускних цін.
** На жаль, на сьогодні не зрозуміло, як Держцінінспекція оцінює економічну обґрунтованість заявленої до декларування ціни, в усякому разі відповідь на таке запитання Держцінінспекція не дає, цитуючи при цьому лише норму п. 5 Порядку № 1222 (лист Держцінінспекції від 27.10.09 р. № 200/7-6/5099).
4.
Застосовувати змінені ціни виробник і продавець можуть лише з дати погодження уповноваженим органом декларацій.Виробник (продавець) може оскаржити рішення тероргану Держцінінспекції або місцевої ради в законодавчо встановленому порядку.
Декларуванню не підлягають
опотово-відпускні ціни на продовольчі товари (лист Мінекономіки від 05.11.08 р. № 3804-24/34):— якщо вони менші від задекларованих;
— у разі їх підвищення після зниження, але не вище, ніж задекларовані.
Держрегулювання цін на медикаменти
Загальні питання держрегулювання цін на медикаменти.
Державне регулювання ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення (далі — медикаменти) на сьогодні здійснюється такими нормативно-правовими актами, як:1)
постанова № 955 — установлює граничні постачальницько-збутові та роздрібні надбавки для таких товарів;2)
Перелік № 333 — установлює перелік медикаментів, щодо яких здійснюється держрегулювання (215 найменувань);3)
Порядок формування медцін — визначає механізм формування цін на медикаменти, щодо яких упроваджено держрегулювання з урахуванням граничних постачальницько-збутових і торговельних (роздрібних) надбавок.Ці нормативно-правові акти діють на всій території України та мають застосовуватися всіма суб'єктами господарювання, якщо вони займаються продажем лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Граничні розміри надбавок, які дозволено нараховувати при здійсненні продажу медикаментів, наведені в табл. 2, а формули для розрахунку ціни на медикаменти, що реалізуються, підлягають держрегулюванню, — у табл. 3 (с. 31).
Таблиця 2.
Граничні розміри надбавок, що нараховуються при продажу лікарських засобівта виробів медичного призначення (постанова № 955)
| Об'єкт державного регулювання | Граничний розмір націнки (надбавки) | |
| постачальницько-збутової (оптова торгівля), % до оптово-відпускної ціни (Нпз*) | торговельної (роздрібна торгівля), % | |
| Лікарські засоби та вироби медичного призначення, уключені до Переліку № 333 (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів)
| 12 % | 25 % |
| Лікарські засоби та вироби медичного призначення (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), що придбаваються повністю або частково за бюджетні кошти
| 10 % | 10 %** |
| Лікарські засоби та вироби медичного призначення вітчизняного виробництва, оптово-відпускна ціна яких нижча ніж 12 гривень за одну упаковку, які:
| ||
| — придбаваються за бюджетні кошти
| 10 % | 10 %** |
| — реалізуються іншим споживачам | Не підлягають держрегулюванню | |
| * Значення скорочень див. у таблиці. 3 на с. 31. | ||
Особливості встановлення ціни для оптової торгівлі.
Назвемо основні правила встановлення цін для оптовиків:1.
Гранична постачальницько-збутова надбавка (Нпз) — це максимально допустимий її розмір, що може враховуватися продавцем, який здійснює оптову торгівлю, при визначенні ціни товару.2.
Гранична постачальницько-збутова надбавка (Нпз) не повинна перевищувати встановленого для неї розміру незалежно від кількості здійснених суб'єктами господарювання операцій з реалізації товару.3
. Оптовик зазначає розмір оптово-відпускної ціни (Цов) в первинних документах на реалізацію товару (абзац третій п. 2 Порядку № 333).Із другого та третього правила випливає таке: якщо товар проходить через
декількох оптовиків, то кожен з них граничну постачальницько-збутову надбавку (Нпз) має розраховувати від єдиної оптової ціни виробника (Цов), яку кожен оптовик і вказує в документах на реалізацію, а гранична ціна реалізації партії товару в оптовій мережі є фіксованою для всіх оптових посередників. Це робить оптові перепродажі держрегульованих медпрепаратів невигідними.Приклад 4
. Виробник продав першому оптовику лікарський засіб за ціною 35 грн. за упаковку.В оптовій мережі такі ліки може бути продано (перепродано неодноразово) не дорожче ніж за 39,2 грн. (35 грн. + 12 % х 35 грн.).
Припустимо, перший оптовик перепродає ліки другому з 5 % надбавкою — за ціною 36,75 грн. (35 грн. + 5 % х 35 грн.), другий оптовик при продажу наступному закладає до ціни свої 6 % і продаємо йому товар за ціною 38,85 грн. (35 грн. + (5 % + 6 %) х 35 грн.), а третьому оптовику з держрегульованої надбавки залишається тільки 1 % (12 % - 5 % - 6 %). Тому, найімовірніше, у другого оптового постачальника за встановленою ним ціною з надбавкою 11 % може купити лише аптечна мережа для продажу ліків уроздріб.
Оптово-відпускною ціною
(Цов) є ціна одиниці (п. 4 Порядку № 333):— імпортованого товару (
Ціт — розраховується за формулою, зазначеною в табл. 3 на с. 31)або
— товару, що встановлюється в договорі, укладеному між вітчизняним товаровиробником та продавцем, який здійснює оптову торгівлю товаром.
Таблиця 3.
Формули для визначення цін на медикаменти| Показник | Формула для розрахунку (згідно з Порядком формування медцін) |
| Ціна одиниці імпортованого товару для суб'єкта господарювання, який здійснює оптову торгівлю | Ціт = Тв (Кдр : Кмв) |
| Ціт— ціна одиниці імпортованого товару; | |
| Приклад 1. Партію лікарських засобів (750 упаковок) вартістю $9000 було імпортовано 11.01.10 р., курс НБУ на цю дату (Кмв) — 7,985 грн./$, митна вартість партії (Тв) — 71865 грн. (Тв одиниці товару — 95,82 грн.). 25.01.10 р. — 300 упаковок, Тв = 28746 грн. Середній курс гривні (Кдр) на дату реалізації (22.01.10 р.*) — 8,0607 грн./$. Ціт = 28746 грн. х 8,0607 : 7,985 = 29018,52 грн.; 02.02.10 р. — 450 упаковок, Тв = 43119 грн. Середній курс гривні (Кдр) на дату реалізації (01.02.10 р.*) — 8,0173 грн./$. Ціт = 43119 грн. х 8,0173 : 7,985 = 43293,42 грн. Цю ціну (Ціт) імпортер та кожен оптовик, який реалізовуватиме цей лікарський засіб в оптовій мережі, зазначають у первинних документах на відвантаження товару як оптово-відпускну ціну (Цов) і на неї нараховують граничну надбавку (12 або 10 %); див. приклад 2 | |
| Закупівельна ціна одиниці для суб'єкта господарювання, який здійснює оптову торгівлю товаром, для його подальшій реалізації через аптечну мережу | Цз = Цов + Нпз |
| Цз— закупівельна ціна; | |
| Приклад 2. Використовуючи дані прикладу 1, розрахуємо граничну ціну кожної партії лікарського засобу, за якою їх може бути реалізовано в оптовій мережі кожним з оптовиків-посередників (у разі придбання не за бюджетні кошти): реалізація імпортером 02.02.10 р. — 450 упаковок, Цз = 43293,42 + 43293,42. х 12 % = 48488,63 (грн.) | |
| Роздрібна ціна одиниці для реалізації через аптечну мережу | Цр = Цз + Нтр |
| Цр— роздрібна ціна; | |
| Приклад 3. Використовуючи дані прикладів 1 і 2, розрахуємо граничну роздрібну ціну кожної партії лікарського засобу, за якою може бути реалізовано куплений в імпортера товар в аптечній мережі у разі придбання не за бюджетні кошти (або самим імпортером через свою мережу аптек): партія, реалізована імпортером 02.02.10 р., — 450 упаковок, Цр = 48488,63 + 48488,63 х 25 % = 60610,79 (грн.)
| |
| * Середній курс гривні, установлений на міжбанківському валютному ринку України, до іноземної валюти, за яким здійснюється закупівля товару, ми брали за день, що передував даті реалізації товару, оскільки його розмір установлюється за підсумками діяльності роботи міжбанківського валютного ринку та фактично в день реалізації він ще не відомий (на сайті НБУ розміщується на наступний робочий день). | |
Якщо вітчизняний товаровиробник надає першому оптовику знижку, то оптово-відпускною ціною для такої партії товару буде ціна з урахуванням наданої товаровиробником знижки, тобто з розрахунку фактично сплаченої суми коштів, адже обчислення ціни з урахуванням знижки передбачено договором. Нагадаємо: до 25.03.09 р. зменшення оптової ціни на суму наданих виробником знижок як бази для застосування граничного розміру надбавок було прямо передбачено в редакції чинної тоді
п. 1 постанови № 955. Однак вважаємо, що і сьогодні оптово-відпускну ціну виробника слід розраховувати з урахуванням наданої ним знижки, оскільки така ціна «установлюється в договорі».Приклад 5
. Оптовик купує у виробника лікарський засіб, ціна якого — 40 грн. за упаковку. Маркетинговою політикою виробника передбачено систему знижок: при разовій купівлі понад 200 упаковок засобу — 3 %, понад 400 упаковок — 10 %.Оптовик купив три партії товару:
першу — 150 упаковок, оптово-відпускна ціна одиниці склала 40 грн. (знижка не надавалася);
другу — 250 упаковок, оптово-відпускна ціна одиниці з урахуванням 3 % знижки склала 38,8 грн. (40 грн. — 3 %);
третю — 500 упаковок, оптово-відпускна ціна одиниці з урахуванням 3 % знижки склала 36 грн. (40 грн. — 10 %).
При подальшому перепродажу лікарського засобу в первинних документах на його відвантаження оптовик зазначатиме оптово-відпускну ціну одиниці відповідної партії товару (40 грн., 38,8 грн. або 36 грн.). Таким чином, при продажу цього лікарського засобу наступному оптовику (у всій оптовій мережі незалежно від кількості оптових посередників) граничний рівень націнки на одиницю становитиме:
перша партія — 4,80 грн. (40 грн. х 12 %);
друга партія — 4,66 грн. (38,8 грн. х 12 %);
третя партія — 4,32 грн. (36 грн. х 12 %).
Особливості встановлення ціни для роздробу (через аптеки).
Гранична торговельна (роздрібна) надбавка (Нтр) — це максимально допустимий її розмір, що може враховуватися продавцем при реалізації товару через аптечну мережу.Граничну роздрібну надбавку аптеки розраховують виходячи із:
— закупівельної ціни;
— оптово-відпускної ціни, установленої вітчизняним товаровиробником (з урахуванням наданих виробником згідно з умовами договору знижок).
Якщо суб'єкт господарювання одночасно займається і оптовою, і роздрібною торгівлею медпрепаратами, то при формуванні цін на свої товари він нараховує в межах граничних розмірів одночасно і постачальницько-збутові надбавки — при реалізації медикаментів оптовим покупцям, і торговельні (роздрібні) надбавки — для визначення роздрібної ціни при реалізації медпрепаратів через свою мережу аптек. Причому при реалізації оптовиком у своїй роздрібній мережі надбавку йому можна нараховувати двічі: спочатку для визначення закупівельної ціни (Цз) на оптово-відпускну ціну «накидають» постачальницько-збутову націнку (друга формула з
п. 5 Порядку № 333), а потім на цю ціну ще нараховують і роздрібну надбавку (Нтр), що випливає з формули розрахунку роздрібної ціни (третя формула п. 5 Порядку № 333).Бухгалтерський облік
. На жаль, використовувати дані бухобліку про первісну вартість куплених медикаментів, за якою вони зараховувалися на баланс (субрахунок 281), для формування цін на медикаменти, що реалізуються, не можна. Це пояснюється тим, що до первісної бухгалтерської вартості, крім договірної ціни, включаються ще витрати на доставку товару, а також інші витрати, названі в п. 9 П(С)БО 9 «Запаси». Базою ж для нарахування регульованих націнок є оптово-відпускна ціна, якою є або ціна реалізації виробника цієї партії медикаментів (витрати на доставку та інші витрати не включаються), або задекларована ціна імпортного товару, але «підкоригована» на середній курс гривні на дату реалізації. Таким чином, первісна собівартість товару, за якою медпрепарати обліковуються на рахунках бухгалтерського обліку, здебільшого (а для оптовиків, які купили препарати в інших оптовиків, — завжди) не збігається з базою для нарахування граничних надбавок. Такі ціни (базу для нарахування надбавок) можна відобразити лише в аналітичному обліку. Тому для визначення ціни реалізації держрегульованих медикаментів зазвичай організовують окремий партіонний облік.Для оцінки вибуття
лікарських засобів, що реалізуються, на наш погляд, найдоцільніше застосовувати метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.Для оцінки вибуття реалізованих медикаментів (при реалізації держрегульованих препаратів) у роздрібній мережі, на наш погляд, метод ціни продажу використовувати не можна, оскільки його застосовують із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки (
п. 22 П(С)БО 9). В аптеки, яка продає у тому числі й держрегульовані препарати, рівень надбавок коливається значно (10 %, 25 % і самостійно встановлений рівень для інших медикаментів). Якщо дуже хочеться застосовувати метод цін продажу, то, щоб не допустити перекручення при розподілі торговельної націнки між реалізованими товарами та їх залишком, доцільно вести окремий облік товарів з різними рівнями націнок і відповідно сум нарахованої на них націнки (наприклад, 2821 «Товари з націнкою до 10 %», 2822 «Товари з націнкою від 10 до 20 %», і відповідні їм субрахунки обліку торгової націнки: 2851 «Торгова націнка на товари з націнкою до 10 %», 2822 «Торгова націнка на товари з націнкою від 10 до 20 %»…). Наприкінці місяця потрібно здійснювати окремий розподіл торговельної націнки за цих субрахунками.
Держрегулювання цін на алкогольні напої вітчизняного виробництва
Держрегулювання ціноутворення для алкогольних напоїв реалізується через установлення
мінімальних оптових та роздрібних цін на цю продукцію. Визначення цих цін надано в Законі № 481, а їх розміри, що діють на сьогодні, — у додатку до постанови № 957.Мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої
— це ціни, що визначаються за кодами виробів УКТЗЕД за 1 літр 100-відсоткового спирту, обчислені виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну чи контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками та імпортерами, а також з урахуванням вартості тари. А мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої — це ціни, що визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію і торговельної надбавки.Право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабміну (
ч. 10 ст. 18 Закону № 481), яке він реалізував у своїй постанові № 957.Основні правила держрегулювання цін на алкоголь
згідно з постановою № 957:1.
Постановою № 957 установлено мінімальні оптово-відпускні ціни та роздрібні ціни. Розміри мінімальних цін, що діють з 02.02.10 р., наведено в додатку до постанови № 957 (див. «Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва»). Продавати на території України передбачені в ньому алкогольні напої дешевше не можна. Для того щоб розрахувати розмір мінімальної ціни, необхідно скористатися виносками, наведеними після табличної частини в додатку до постанови № 957. Такий розрахунок покажемо у вигляді формул (табл. 4).2. Держрегулюванню підлягають лише ціни на алкогольні напої
вітчизняного виробництва, ціни на алкоголь, що імпортується, не регулюються.3. При реалізації вітчизняних алкогольних напоїв на експорт обмеження щодо рівня цін не діє.
| Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін Додаток до постанови КМУ від 30.10.08 р. № 957
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Таблиця 4.
Формули для розрахунку мінімальних цін на алкогольні напоївітчизняного виробництва згідно з додатком до постанови № 957
| На що розраховують ціну | Формула для розрахунку | ||||
| Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни при реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, коньяку три зірочки, коньяку чотири зірочки, коньяку п'ять зірочок та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв, отриманих шляхом перегонки виноградного вина або вичавків винограду, різного вмісту спирту в тарі різної місткості (МЦгорілка, коньяк)
|
| ||||
| МЦпост. № 957 — розмір мінімальної ціни згідно з додатком до постанови № 957 (окремо для оптово-відпускних та роздрібних цін); | |||||
| Приклад 6. Розрахуємо мінімальну ціну для горілки міцністю 40, розфасованої у пляшки місткістю 0,5 л: — роздрібна ціна — 17,96 грн. (89,8 грн. х 40 % х 0,5 л : 100 %). | |||||
| Мінімальна роздрібна ціна на вина в тарі різної місткості (МЦвино)
|
| ||||
| Приклад 7. Розрахуємо мінімальну роздрібну ціну на вино у скляній тарі місткістю: — 0,75 л — 12,86 грн. (12 грн. х 0,75 л : 0,7). | |||||
| Мінімальні ціни на інші зброджені напої, суміші зі зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості: | |||||
| Мінімальна оптово-відпускна ціна (МЦОВ збродж.)
|
| ||||
| МЦ ОВ пост. № 957 — розмір мінімальної оптово-відпускної ціни** згідно з додатком до постанови № 957 | |||||
| Мінімальна роздрібна ціна (МЦР збродж.)
|
| ||||
| МЦР пост. № 957 — розмір мінімальної роздрібної ціни** згідно з додатком до постанови № 957 | |||||
| Приклад 8. Розрахуємо мінімальну оптово-відпускну ціну на слабоалкогольні напої міцністю 20 % та місткістю 0,5 літра: — роздрібна ціна — 12,83 грн. (89,8 грн. х 20 % х 0,5 л : 100 % : 0,7). | |||||
| * Вважаємо, що порядок розрахунку ціни, описаний у другій примітці до додатка до постанови № 957 (**), установлює формулу для розрахунку об'єму скляної тари, оскільки саме для місткості скляної пляшки 0,7 л передбачено роздрібну ціну на рівні 12 грн. Що стосується вина в іншій тарі (наприклад, у тетрапаках), то при розрахунку мінімальної ціни на такий продукт у тарі, відмінній від літрової, на коефіцієнт 0,7 ділити не потрібно, достатньо лише мінімальну ціну одного літра (12 грн.) помножити на місткість такої тари. | |||||
Регулювання цін на тютюнові вироби
Щодо тютюнових виробів, на відміну від алкогольних напоїв, установлюються
максимальні роздрібні ціни шляхом декларування, причому їх розмір визначають не органи державної влади, а сам виробник чи імпортер. Процедуру встановлення таких цін передбачено Декретом про акцизний збір, Законом № 481, спільним наказом ДПАУ і Держмитслужби від 21.11.03 р. № 551/786.Установлення максимальних цін на тютюнові вироби пов'язане з визначенням бази для справляння акцизного збору виробниками та імпортерами цієї продукції. Так, згідно зі
ст. 4 Декрету про акцизний збір акцизний збір обчислюють за ставками у відсотках до обороту продажу виходячи з вартості товару за встановленими виробником (імпортером) максимальними роздрібними цінами. Тож і виходить, що виробник (імпортер) сплачує акцизний збір лише виходячи з максимальних цін, тому роздрібний торговець не має права продавати такий товар за ціною більшою, ніж максимально встановлена, оскільки це загрожує недоплатою акцизного збору до бюджету. Порушення цього правила загрожує роздрібному торговцю штрафом у розмірі 100 % вартості наявних у нього тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень (ст. 17 Закону № 481).Назвемо основні
правила декларування максимальних цін на тютюнові вироби , що застосовуються не всій території України:1. Максимальні ціни шляхом декларування встановлюються
на тютюнові вироби.2. Максимальні роздрібні ціни встановлює
виробник або імпортер тютюнових виробів.3. Установлені максимальні ціни
відображаються у графі 6 Декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, форму якої затверджено наказом ДПАУ від 21.11.03 р. № 551/786 (далі — Декларація про максимальні ціни). Особливості заповнення цієї Декларації наведено в Порядку складання декларації про встановлені виробником чи імпортером максимальних роздрібних цін на підакцизні товари, затвердженому спільним наказом ДПАУ і Держмитслужби від 21.11.03 р. № 551/786.4.
Декларацію про максимальні ціни виробник (імпортер) подає у двох примірниках до ДПАУ (Держмитслужби) не пізніше ніж за 5 календарних днів до моменту запровадження встановлених у декларації максимальних роздрібних цін. Відмовити у прийнятті Декларації можуть, якщо її подано не за встановленою формі чи пізніше ніж за 5 календарних днів до впровадження встановлених у ній максимальних роздрібних цін.5. Задекларовані ціни
запроваджуються в першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було подано декларацію, та діють до їх зміни.6. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари
можуть наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом із датою їх виробництва.7. Виробник (імпортер) видає роздрібному торговцю засвідчені ним
копії діючих Декларацій про максимальні роздрібні ціни, які він подав до ДПАУ (Держмитслужби). Таку копію має бути розміщено роздрібним торговцем на видному місці.8.
Змінювати запроваджені ціни можна не частіше ніж один раз за календарний місяць.На завершення також нагадаємо, що підприємства (крім малих), стосовно продукції (товарів, робіт, послуг) яких до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін, мають застосовувати норми П(С)БО 29 «Звітність за сегментами» і проводити інформацію про звітні сегменти в Додатку до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6), наведеному в додатку 1 до П(С)БО 29.
Документи статті
ГКУ
— Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV.Закон про ціноутворення
— Закон України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.90 р. № 507-XII.Закон № 481
— Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.УКТЗЕД
— додаток до Закону України «Про Митний тариф України» від 05.04.01 р. № 2371-III.Декрет про акцизний збір
— Декрет КМУ «Про акцизний збір» від 26.12.92 р. № 18-92.Порядок № 1222
— Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затверджений постановою КМУ від 17.10.07 р. № 1222 (наведено в додатку «Документи»).Порядок № 55
— Порядок поставки та використання борошна, виготовленого із зерна з державного продовольчого резерву та державного матеріального резерву, для виготовлення хліба масових сортіві батонів, затверджений постановою КМУ від 13.02.08 р. № 55.
Повноваження № 1548
— Повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад з регулювання цін (тарифів), наведені в додатку до постанови КМУ від 25.12.96 р. № 1548.Постанова № 955
— постанова КМУ «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення» від 17.10.08 р. № 955.Перелік № 333
— Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, затверджений постановою КМУ від 25.03.09 р. № 333.Порядок формування медцін
— Порядок формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання, затверджений постановою КМУ від 25.03.09 р. № 333.Постанова № 957
— постанова КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» від 30.10.08 р. № 957.Порядок № 373
— Порядок формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, затверджений постановою КМУ від 17.04.08 р. № 373 (наведено в додатку «Документи»).Інструкція № 341
— Інструкція про заповнення і застосування декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, затверджена наказом Мінекономіки від 13.08.08 р. № 341 (наведено в додатку «Документи»).Постанова № 957
— постанова КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» від 30.10.08 р. № 957.Наказ № 341
— наказ Мінекономіки «Про затвердження форми декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, та Інструкції про заповнення і застосування декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання» від 13.08.08 р. № 341.
