Теми статей
Обрати теми

Хмелезбір: особливості справляння у 2010 році

Редакція БТ
Стаття

ХМЕЛЕЗБІР:

особливості справляння у 2010 році

 

З 1 січня 2010 року продовжено ще на 5 років строк справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. При цьому істотно змінилася законодавча база, що регулює його сплату. А слідом за цим ДПАУ ще й змінила звітність щодо цього збору.

У сьогоднішній статті розповімо про реальні наслідки таких змін.

Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Загальні моменти

З 01.01.10 р. набрав чинності

Закон № 1067*, яким продовжено строк справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі — хмелезбір) до 31.12.14 р., а також викладено в новій редакції ст. 1 і 2 Закону про хмелезбір, якими визначено такі поняття, як «платники хмелезбору» та «об'єкт оподаткування».

* Див. ком. «Справляння хмелезбору не закінчується 31.12.2009 р.» // «БТ», 2009, № 17, с. 4.

Крім того, у 2009 році було внесено істотні зміни до Порядку справляння збору, частина з яких теж набрала чинності з 01.01.10 р.

Отже, законодавча база для справляння хмелезбору з 1 січня 2010 року істотно змінилася. Розглянемо реальні наслідки цих змін.

 

Платники хмелезбору

У новій редакції

ст. 1 Закону про хмелезбір виділено три категорії платників хмелезбору: суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують алкогольні напої та пиво, виробники такої продукції, а також суб'єкти, які здійснюють продаж такої продукції за договорами комісії чи консигнації (див. табл. 1 на с. 37).

Попередня редакція

ст. 1 Закону про хмелезбір була лаконічнішою. У ній як платники хмелезбору згадувалися тільки суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Однак ДПАУ в листах № 11931 і № 25847 визначала практично таке саме коло платників, як і сьогоднішня редакція ст. 1 Закону про хмелезбір.

Таким чином, у

Законі про хмелезбір по суті узаконено порядок, що застосовувався раніше на практиці.

Слід звернути увагу на деякі нюанси.

1.

Платниками хмелезбору є як підприємства, так і фізичні особи — підприємці, оскільки вони також є суб'єктами підприємницької діяльності.

2.

Платники єдиного податку, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями** та пивом, сплачують хмелезбір на загальних підставах. Це пов'язано з тим, що такий збір не ввійшов до переліку платежів, від яких вони звільнені (ст. 6 Указу № 746).

** Єдиноподатники — фізичні особи не мають права здійснювати торгівлю лікеро-горілчаними виробами (ст. 7 Указу № 746), але до таких не належать пиво, шампанське, вино, коньяк, бренді.

3.

У разі продажу алкогольних напоїв та пива за договором комісії платником хмелезбору є лише один суб'єкт — комісіонер або комітент, навіть якщо виручка надходить спочатку першому, а потім передається другому, оскільки між комітентом і комісіонером не відбувається продаж товарів (право власності на товар комісіонеру не переходить).

4.

Якщо виробник-комітент здійснює продаж алкогольних напоїв та пива через комісіонера підприємствам оптової чи роздрібної торгівлі та виручка від таких покупців надходить виробнику-комітенту, то на цьому етапі реалізації хмелезбір не сплачується (так само, як і при безпосередній оптовій поставці виробником).

Зауважимо, що позицію ДПАУ з цього питання, викладену в

абзаці п’ятому листа № 25847, можна зрозуміти так, що в цьому випадку платником хмелезбору є комісіонер (який не отримав виручку на свій розрахунковий рахунок). Ми з такою позицією податківців не можемо погодитися, адже ч. 3 ст. 1 Закону про хмелезбір однозначно вказує, що комісіонер, який не одержує виручку, не є платником хмелезбору.

 

Таблиця 1.

Платники хмелезбору

Суб'єкт

За яких умов є платником хмелезбору

За яких умов не є платником хмелезбору

Суб'єкт підприємницької діяльності, який реалізує в оптово-роздрібній торговельній мережі* та мережі громадського харчування** алкогольні напої та пиво***

Завжди (на кожному етапі реалізації)

Виробник алкогольних напоїв та пива

1. За умови реалізації власної продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам.
2. У разі продажу придбаних алкогольних напоїв та пива (не власного виробництва)

У разі поставки продукції власного виробництва суб'єктам оптової та роздрібної торгівлі

Суб'єкт підприємницької діяльності — комісіонер (консигнатор), який здійснює продаж алкогольних напоїв та пива за договорами комісії (консигнації)

У разі отримання на свій рахунок коштів чи інших видів компенсації за продаж алкогольних напоїв та пива

Якщо суб'єкт не отримує виручку на свій рахунок чи інший вид компенсації від покупця

Суб'єкт підприємницької діяльності — комітент (консигнант), який здійснює продаж алкогольних напоїв та пива через комісіонера (консигнатора)

У разі отримання на свій рахунок коштів чи інших видів компенсації безпосередньо від покупця (оминаючи посередника) за продаж алкогольних напоїв та пива (крім виробників-комітентів)

1. Якщо суб'єкт не отримує виручку чи інший вид компенсації безпосередньо від покупця.
2. Якщо виробник-комітент здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями та пивом (власного виробництва)

* Згідно зі ст. 1 Закону № 481: оптова торгівля — діяльність із придбання та відповідного перетворення товарів для подальшої їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання; роздрібна торгівля — діяльність із продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

** Згідно з п. 3 Правил № 37 громадське харчування — сукупність підприємств різних організаційно-правових форм господарювання і власності, громадян-підприємців, які займаються виробництвом, реалізацією та організацією споживання кулінарної продукції, борошняних кондитерських та булочних виробів.

*** Відповідно до ст. 1 Закону № 481 алкогольні напої — продукти, отримані шляхом спиртного бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з умістом спирту етилового понад 1,2 % об'ємних одиниць, що належать до товарних груп УКТ ЗЕД за кодами 22.04, 22.05, 22.06 і 22.08; пиво — насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий при бродінні охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

 

5.

У ч. 3 ст. 1 Закону про хмелезбір не уточнюється, при оптовому продажу яких алкогольних напоїв та пива (власного виробництва чи придбаних) за договорами комісії виробник-комітент звільняється від сплати хмелезбору. На нашу думку, це правило поширюється тільки на продукцію власного виробництва, оскільки щодо придбаних товарів такий суб'єкт не є виробником. Такої ж позиції дотримується ДПАУ в п. 2 листа № 11931.

6.

Деякі труднощі виникають при визначенні платника хмелезбору під час продажу алкогольних напоїв та пива за договором доручення, якщо виручку отримує повірений, адже у ст. 1 Закону про хмелезбір такі договори не згадуються.

На нашу думку, у цій ситуації слід керуватися

ч. 1 ст. 1 Закону про хмелезбір і вважати платником поручителя, оскільки в такій категорії договорів він виступає продавцем (згідно зі ст. 1000 ЦКУ повірений укладає договір на продаж від імені поручителя) незалежно від того, хто отримує виручку від покупця. Спеціальна норма ч. 3 ст. 1 Закону про хмелезбір визначає платником хмелезбору тільки комісіонера (консигнатора), який отримав виручку, адже цю норму передбачено для договорів комісії (консигнації), в яких комісіонер (консигнатор) продає товари від свого імені, тому проводити аналогію між договорами комісії та доручення, на наш погляд, не можна. Якби законодавець передбачав можливість застосування таких спеціальних правил і для договорів доручення, то він згадав би їх у ч. 3 ст. 1 Закону про хмелезбір.

Якщо розглянути ситуацію, коли, продаючи алкогольні напої за договором доручення, ні повірений, який отримав виручку, ні поручитель не нарахували хмелезбір, то, на нашу думку, у податківців значно більше шансів відстояти його донарахування поручителю (посилаючись на

ч. 1 ст. 1 Закону про хмелезбір), ніж повіреному (посилаючись на ч. 3 ст. 1 Закону про хмелезбір, в якій договори доручення не згадуються). Для того щоб остаточно визначитися в тому, хто є платником хмелезбору при продажу за договором доручення, настійно рекомендуємо отримати індивідуальне податкове роз'яснення податківців.

 

Об'єкт оподаткування

Згідно зі

ст. 2 Закону про хмелезбір об'єктом обкладення хмелезбором є виручка. Причому такою «виручкою» вважається товарооборот, отриманий на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв і пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі.

Основні правила визначення такої виручки (товарообороту) наведено в табл. 2 на с. 39.

 

Таблиця 2.

Основні правила визначення об'єкта обкладення хмелезбором

Правило

Позиція ДПАУ

Позиція редакції

1. Відвантажені, але не оплачені товари не є об'єктом обкладення хмелезбором

Такий висновок було зроблено ДПАУ в п. 10
листа № 11931

У визначенні терміна «виручка» йдеться про товарооборот, отриманий на всіх етапах реалізації, тому неоплачені товари не є об'єктом обкладення хмелезбором. На наш погляд, не є об'єктом обкладення хмелезбором також і суми отриманих авансів до моменту відвантаження товарів.
Інакше кажучи, зобов'язання щодо хмелезбору виникають за другою подією: лише після того, як алкогольні напої та пиво буде і відвантажено покупцю, і за них буде отримано оплату

2. Виручка (товарооборот) визначається в цінах фактичної реалізації, тобто з урахуванням акцизного збору та ПДВ

У листі № 25847 ДПАУ рекомендує орієнтуватися на норми п. 2.1 Інструкції № 209 та визначати роздрібний товарооборот у цінах фактичної реалізації, тобто з урахуванням акцизного збору та ПДВ. Аналогічний підхід податківці рекомендують для визначення виручки в оптовій торгівлі, а також при продажу товарів за договорами комісії

З таким підходом слід погодитися

3. Об'єктом оподаткування є як виручка, отримана на розрахунковий рахунок чи до каси, так і вартість товарів, отриманих як компенсація за відвантажені алкогольні
напої та пиво за бартерними договорами

Про це згадувала ДПАУ в пп. 2 і 13 листа № 11931

У новій редакції ст. 2 Закону про хмелезбір наявна фраза «у тому числі за операціями, що не передбачають сплати у грошовій формі», яка зараховує до виручки всі види компенсації

4. При продажу продукції власного виробництва (кави, кремів, десертів, кондитерських виробів), у процесі виготовлення якої використовуються алкогольні напої, об'єктом оподаткування є лише виручка, отримана від реалізації алкогольних напоїв

Податківці стверджують (див. п. 4 листа № 11931 та консультацію у «ВПСУ*», 2009, № 43, с. 35), що при реалізації зазначеної продукції об'єкт обкладення хмелезбором виникає, тільки якщо виручка від реалізації продукції власного виробництва та від реалізації алкогольних напоїв, використаних при виготовленні такої продукції, відображається окремо по кредиту рахунка 70

На нашу думку, при продажу товарів власного виробництва з алкогольною складовою слід виходити з того, чи є товар, що продається споживачу, алкогольним напоєм.
Якщо алкогольні напої використано для виробництва товарів, які не можна кваліфікувати як інший алкогольний напій, наприклад, креми, кава, кулінарні вироби (в обліку алкогольні напої списано на виробництво), то об'єкт обкладення хмелезбором не виникає.
У цьому випадку немає факту реалізації алкогольних напоїв.
Мінагрополітики в листі від 17.05.2008 р. № 37-38-11/7678 також стверджує, що кулінарні вироби з алкогольною складовою не обкладаються хмелезбором.
Якщо ж алкогольні напої використано для виробництва товарів, які також є алкогольними напоями, наприклад, алкогольні коктейлі, то об'єктом обкладення хмелезбором буде вся виручка, отримана від їх реалізації

* Журнал «Вісник податкової служби України»

 

Порядок нарахування та сплати

Визначивши об'єкт обкладення хмелезбором, буде не складно розрахувати його розмір.

Відповідно до

ст. 3 Закону про хмелезбір ставка збору становить 1 % від об'єкта оподаткування. Для розрахунку суми збору потрібно виручку (товарооборот), отриману від реалізації алкогольних напоїв та пива, помножити на 1 %.

Сплачується хмелезбір щомісяця у строки, установлені законодавством для місячного звітного періоду (

ст. 4 Закону про хмелезбір).

Нарахована сума збору декларується платником у

Розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі — Розрахунок). З 02.03.10 р. діє форма Розрахунку, затверджена наказом ДПАУ від 01.12.09 р. № 671*, яку слід застосовувати починаючи зі звіту за лютий 2010 року.

* Див. ком. «Хмелезбір: ДПАУ затвердила нову форму Розрахунку» // «БТ», 2010, № 7, с. 4.

Згідно з

п. 11 Порядку справляння збору Розрахунок подається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця до органів державної податкової служби за місцем перебування суб'єкта на податковому обліку. Задекларована сума хмелезбору сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання Розрахунку.

 

Приклад 1.

Підприємство — виробник алкогольних напоїв протягом місяця відвантажило оптовим покупцям свою продукцію на суму 18 млн грн. (у тому числі ПДВ — 3 млн грн.). Від покупців надійшла оплата в сумі 12 млн грн. (у тому числі ПДВ — 2 млн грн.). Крім того, через власну роздрібну мережу підприємством продано алкогольних напоїв на суму 240 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 40 тис. грн.).

У цьому випадку об'єктом оподаткування буде лише виручка, отримана в роздрібній торгівлі. Сума хмелезбору становитиме 2400 грн. (240000 х 1 %).

 

Приклад 2.

Підприємство А оптової торгівлі отримало від покупця Б передоплату за алкогольні напої в сумі 600 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 100 тис. грн.) У рахунок цієї передоплати відвантажено товарів на суму 480 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 80 тис. грн.).

Крім того, покупцю В відвантажено партію пива на суму 300 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 50 тис. грн.), за яку отримано оплату в сумі 240 тис. грн.

У цьому випадку в підприємства А виникає об'єкт обкладення хмелезбором:

— щодо алкогольних напоїв — у сумі 480 тис. грн.;

— щодо пива — 240 тис. грн.

Усього 720 тис. грн. (480 тис. грн. + + 240 тис. грн.).

Сума хмелезбору становитиме 7200 грн. (720000 х 1 %).

 

Приклад 3.

Підприємство-комісіонер здійснює оптовий та роздрібний продаж алкогольних напоїв, отриманих від виробника за договором комісії. Виручка від роздрібного продажу надходить підприємству-комісіонеру, а від оптового продажу — виробнику-комітенту. Комісійна винагорода становить 10 %.

Протягом місяця отримано на комісію товарів на суму 500 тис. грн. Виручка від роздрібного продажу за місяць склала 220 тис. грн., її за вирахуванням комісійної винагороди (22 тис. грн.) перераховано комітенту. Оптовим покупцям відпущено товарів на суму 180 тис. грн., виручку за які отримав комітент (комісіонер отримав від комітента комісійну винагороду в сумі 18 тис. грн.).

У цьому прикладі об'єктом обкладення хмелезбором буде лише виручка комісіонера, отримана від роздрібного продажу алкогольних напоїв (220 тис. грн.).

Сума хмелезбору становитиме 2200 грн. (220000 х 1 %).

У комітента виручка, отримана від оптового продажу алкогольних напоїв, не обкладається хмелезбором, оскільки він є виробником.

 

Звітність

Як ми вже згадували в попередньому розділі, з 02.03.10 р. почали діяти нова форма

Розрахунку, а також новий порядок заповнення Розрахунку (Порядок заповнення Розрахунку).

Слід звернути увагу, що при цьому втратив чинність

Порядок № 133, п. 8 якого дозволяв платникам хмелезбору не подавати Розрахунок, якщо протягом звітного місяця суб'єкт підприємницької діяльності не реалізовував в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво і не отримував виручку від такої реалізації. Тож Розрахунки з прокресленнями до податкових органів можна було не подавати.

Оскільки в

Порядку заповнення Розрахунку аналогічних положень немає, то тепер платники хмелезбору зобов'язані щомісяця подавати Розрахунок, навіть якщо у звітному місяці в них не було об'єкта обкладення цим збором.

Якщо платник припиняє діяльність, пов'язану з продажем алкогольних напоїв та пива, для того щоб «на законних підставах» не подавати

Розрахунок, слід подати заяву до податкової інспекції з проханням виключити його з числа платників хмелезбору. Інакше платнику можуть загрожувати штрафні санкції за неподання податкової звітності.

При заповненні нової форми

Розрахунку слід звернути увагу на такі моменти.

У

Розрахунку виручка, отримана від продажу алкогольних напоїв та пива, відображається в окремих рядках. При цьому інформація про товар зазначається у гр. 2 «Вид товару», тобто у гр. 2 Розрахунку може бути зазначено: «алкогольні напої» чи «пиво». Більш глибокої деталізації таких товарів від платника не вимагається.

Виручка від реалізації товарів (об'єкти оподаткування) в

Розрахунку поділяється на три групи: «в оптовій торговельній мережі», «у роздрібній торговельній мережі», «у мережі громадського харчування». Кожну з цих груп розділено на дві частини за видом договорів: «за договорами комісії» (гр. 3, 5 і 7) та «за іншими договорами» (гр. 4, 6 і 8).

Отже, виручку, отриману від покупця за договорами комісії (консигнації), слід відображати окремо від виручки, отриманої за іншими видами договорів.

Зверніть увагу, що графи 3, 5, 7

Розрахунку може бути заповнено як комісіонером (консигнатором), так і комітентом (консигнантом), якщо такий суб'єкт отримує виручку безпосередньо від покупця. Загальна сума виручки, що обкладається хмелезбором, указується у гр. 9 Розрахунку, а у гр. 10 проставляється сума хмелезбору, що підлягає сплаті до бюджету. Для її визначення необхідно показник гр. 9 помножити на коефіцієнт 0,01.

Згідно з

п. 4 Порядку заповнення Розрахунку суми збору в Розрахунку вказуються у гривнях без копійок, з відповідним округленням за загальними правилами. Судячи з напису «грн.» перед табличною частиною Розрахунку, суми виручки в ньому також слід зазначати у гривнях без копійок.

У разі виявлення помилки, допущеної в поданому

Розрахунку, платник може до закінчення граничного строку його подання подати звітний новий Розрахунок за такий період. При цьому попередній Розрахунок вважається недійсним і штрафні санкції до платника не застосовуються.

Якщо граничний строк подання

Розрахунку, в якому було допущено помилку, закінчився, то слід подати Розрахунок з позначкою в полі «Уточнюючий». До такого уточнюючого Розрахунку додається Довідка про суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, яка зменшує або збільшує податкове зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки в попередніх звітних періодах, форму якої затверджено наказом ДПАУ від 01.12.09 р. № 671 (далі — Довідка).

При цьому в уточнюючому

Розрахунку вказуються правильні дані, а Довідка заповнюється таким чином.

У ряд. 1

Довідки зазначаються дані про суму хмелезбору, задекларовану в помилковому періоді (гр. 10 нової форми Розрахунку, або ряд. 2 форми Розрахунку, затвердженої наказом ДПАУ від 28.03.02 р. № 133).

До ряд. 2 переноситься показник гр. 10 уточнюючого

Розрахунку.

Якщо в результаті помилки було завищено суму хмелезбору, то додатна різниця показників ряд. 1 і ряд. 2 указується в ряд. 3. При цьому в ряд. 4 і 5 слід поставити прокреслення.

Якщо ж унаслідок допущеної помилки суму хмелезбору було занижено, то додатна різниця показників ряд. 2 і ряд. 1 зазначається в ряд. 4 (у ряд. 3 ставиться прокреслення). При цьому сума нарахованого 5 % самоштрафу вказується в ряд. 5, що розраховується шляхом множення показника ряд. 4 на коефіцієнт 0,05.

Для наочності на рис. 1 — 3 (див. с. 41) наведено фрагменти

Розрахунків, заповнених на підставі даних прикладів 1 — 3.

 

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку при визначенні чистого доходу сума хмелезбору вираховується з доходу підприємства. Це випливає з

п. 16 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», в якому зазначено, що сума хмелезбору показується у вільному рядку (025) форми № 2 «Звіт про фінансові результати». Інформація про нарахований та перерахований хмелезбір узагальнюється на субрахунку 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами». При цьому нарахування хмелезбору відображається по дебету субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» і кредиту субрахунку 642. Перерахування до бюджету — по дебету субрахунку 642 і кредиту субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Оскільки зобов'язання зі сплати хмелезбору виникають за другою подією (тобто після того, як підприємство і відвантажило продукцію, і отримало за неї оплату), виникає потреба якимсь чином узагальнювати інформацію про суму збору при реалізації алкогольних напоїв та пива на умовах подальшої оплати. Ми рекомендуємо для цього відкрити до субрахунку обліку хмелезбору такі субрахунки третього порядку:

— 642/Х/1 «Поточне зобов'язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства»;

— 642/Х/2 «Відстрочені зобов'язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства».

Приклад 4.

Підприємство оптової торгівлі 10 лютого 2010 року придбало у виробника партію алкогольних напоїв вартістю 54000 грн. (у тому числі ПДВ — 9000 грн.). Оплату в повному розмірі перераховано 15 лютого.

Придбані алкогольні напої реалізовано оптовому покупцю за 60000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн.):

16 лютого було отримано передоплату від покупця в сумі 42000 грн. (у тому числі ПДВ — 7000 грн.);

18 лютого відвантажено першу партію товару на суму передоплати 42000 грн. (у тому числі ПДВ — 7000 грн.);

25 лютого відвантажено другу партію товару вартістю 18000 грн. (у тому числі ПДВ — 3000 грн.);

1 березня отримано оплату за раніше відвантажений товар у сумі 18000 грн. (у тому числі ПДВ — 3000 грн.).

 

Таблиця 3.

Відображення хмелезбору на рахунках бухобліку

Дата

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет рахунка

кредит рахунка

сума грн.

ВД

ВВ

Лютий

10.02.10

Отримано товар від постачальника

281

631

45000

45000

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ

641

631

9000

15.02.10

Перераховано оплату постачальнику

631

311

54000

16.02.10

Отримано передоплату від покупця

311

681

42000

35000

Відображено податкові зобов'язання з ПДВ

643

641

7000

18.02.10

Відвантажено покупцю першу партію товару (на суму передоплати)

361

702

42000

Списано раніше відображену суму податкових зобов'язань

702

643

7000

Нараховано податкові зобов'язання щодо хмелезбору (42000 х 1 %)

702

642/Х/1

420

420

Відображено залік заборгованості

681

361

42000

25.02.10

Відвантажено покупцю другу партію товару

361

702

18000

15000

Відображено податкове зобов'язання з ПДВ

702

641

3000

Відображено суму хмелезбору у складі виручки від реалізації

702

642/Х/2

180

28.02.10

Списано балансову вартість реалізованого товару

902

281

45000

Сформовано фінансовий результат

791

902

45000

702

791

49400

28.02.10

Залишки по субрахунках 641/Х/1 і 641/Х/2

642/Х/1

420

642/Х/2

180

Таким чином, за результатами лютого підприємство має задекларувати податкове зобов'язання щодо хмелезбору в розмірі 420 грн. (кредитове сальдо
по субрахунку 642/Х/1)

Березень

01.03.10

Оплачено покупцем другу партію товару, відвантажену в лютому 2010 року

311

361

18000

Нараховано податкові зобов'язання щодо хмелезбору (18000 х 1 %)

642/Х/2

642/Х/1

180

180

23.03.10

Сплачено до бюджету хмелезбір за лютий 2010 року

642/Х/1

311

420

31.03.10

Залишки по субрахунку 641/Х/1

642/Х/1

180

Таким чином, за результатами березня підприємство має задекларувати податкове зобов'язання щодо хмелезбору в розмірі 180 грн. (кредитове сальдо
по субрахунку 642/Х/1).

 

Як бачите, нововведень у порядку сплати хмелезбору не так уже й багато, і «звикнути» до них нескладно. Найістотнішим, на наш погляд, є те, що платникам, в яких об'єкт оподаткування виникає нерегулярно, тепер необхідно звітувати щомісяця.

 

Документи статті

Закон про хмелезбір

— Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.99 р. № 587-XIV.

Закон № 1067

— Закон України «Про внесення змін
до Закону України «Про збір на розвиток
виноградарства, садівництва і хмелярства» від 05.03.2009 р. № 1067-VI.

Закон № 481

— Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Порядок справляння збору

— Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений постановою КМУ від 15.07.2005 р. № 587.

Порядок заповнення Розрахунку

— Порядок заповнення розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.09 р. № 671.

Порядок № 133

— Порядок заповнення та подання звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений наказом ДПАУ від 28.03.2002 р. № 133 (втратив силу).

Правила № 37

— Правила обов'язкової сертифікації послуг харчування, затверджені наказом Держстандарту від 27.01.99 р. № 37.

Інструкція № 209

— Інструкція про заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-торг «Звіт про товарооборот», затверджена наказом Держкомстату від 26.07.2005 р. № 209.

Лист № 11931

— лист ДПАУ «Про обкладення збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 05.06.09 р. № 11931/7/21-0117 (див. ком. «Хмелезбір: ДПАУ роз'яснила деякі актуальні питання» // «БТ», 2009, № 27 с. 8).

Лист № 25847

— лист ДПАУ «Про сплату комісіонером збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 23.11.09 р. № 25847/7/23-4017.

 

 

<…>

Розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

№ з/п

Вид товару

Сума виручки від реалізації товарів

Всього
виручки до оподаткування

Сума
податкового зобов'язання, що підлягає сплаті
до бюджету

в оптовій торговельній
мережі

у роздрібній торговельній мережі

у мережі громадського харчування

за договорами комісії

за іншими договорами

за договорами комісії

за іншими договорами

за договорами комісії

за іншими договорами

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Алкогольні напої

240000

240000

2400

Разом

2400

<…>

Рис. 1.

Фрагмент Розрахунку, заповненого на підставі даних пркладу 1

 

<…>

Розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

№ з/п

Вид товару

Сума виручки від реалізації товарів

Всього
виручки до оподаткування

Сума
податкового зобов'язання, що підлягає сплаті
до бюджету

в оптовій торговельній
мережі

у роздрібній торговельній мережі

у мережі громадського харчування

за договорами комісії

за іншими договорами

за договорами комісії

за іншими договорами

за договорами комісії

за іншими договорами

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Алкогольні напої

480000

480000

4800

2

Пиво

240000

240000

2400

Разом

7200

<…>

Рис. 2.

Фрагмент Розрахунку, заповненого на підставі даних прикладу 2

 

<…>

Розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

№ з/п

Вид товару

Сума виручки від реалізації товарів

Всього
виручки до оподаткування

Сума
податкового зобов'язання, що підлягає сплаті
до бюджету

в оптовій торговельній
мережі

у роздрібній торговельній мережі

у мережі громадського
харчування

за договорами комісії

за іншими договорами

за договорами комісії

за іншими договорами

за договорами комісії

за іншими договорами

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Алкогольні напої

220000

220000

2200

Разом

2200

<…>

Рис.

3. Фрагмент Розрахунку, заповненого на підставі даних прикладу 3
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі