ЧИ ПІДЛЯГАЮТЬ СТЯГНЕННЮ З БУХГАЛТЕРА
фінансові санкції за порушення обліку
Лист Мінпраці від 04.12.09 р. № 302/06/186-09
«Про матеріальну відповідальність бухгалтера за заподіяну шкоду»
У
листі, що коментується, Мінпраці надало відповідь на запитання, чи може бухгалтеру, який виконує свої обов'язки на підприємстві за трудовим або цивільно-правовим договором, бути пред'явлено вимогу про відшкодування заподіяної підприємству шкоди (у сумі фінансових санкцій за порушення податкового та бухгалтерського обліку).Щодо відповідальності штатного бухгалтера Мінпраці зауважило, що за наявності на підприємстві посади
головного бухгалтера, який очолює самостійний структурний підрозділ, його відповідальність регламентується нормами п. 2 ст. 133 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Згідно зі ст. 130 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність лише за пряму дійсну шкоду, до якої належать, зокрема, сплачені на користь контрагентів за господарськими договорами, державного або місцевого бюджетів, державних органів суми неустойки, фінансових санкцій, пені. Відповідальність за шкоду, заподіяну зайвими грошовими виплатами, стягується в розмірі заподіяної з вини працівника шкоди, але не більше середнього місячного заробітку.У частині покладання відповідальності на штатного бухгалтера можна додати таке. Згідно з роз'ясненнями
постанови Пленуму ВСУ від 29.12.92 р. № 14 (далі — постанова № 14) покладання відповідальності на працівника можливе при дотриманні таких умов:— працівником допущено
пряму дійсну шкоду, під якою, зокрема, мається на увазі необхідність для підприємства провести зайві — зумовлені порушенням працівником трудових обов'язків — виплати;— працівник вчинив неправомірні дії, при цьому
обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди, входили до функцій працівника;— було
створено умови, що забезпечують збереження матеріальних цінностей та нормальну роботу з ними.При цьому якщо шкоду було завдано кількома працівниками, її відшкодування розподіляється пропорційно ступеню провини кожної особи.
Отже, бухгалтеру може бути пред'явлено вимоги про відшкодування шкоди, що полягає у сплаті підприємством фінансових санкцій за порушення обліку або несвоєчасну сплату податкових зобов'язань,
по-перше, якщо буде доведено, що така виплата сталася внаслідок неналежного виконання бухгалтером своїх функціональних обов'язків. Підтвердженням такої провини може бути факт притягнення бухгалтера до адміністративної чи до кримінальної відповідальності за відповідними статтями, однак якщо таку відповідальність було застосовано не тільки до бухгалтера, а ще й до директора, розмір шкоди, яку відшкодовують, підлягає розподілу між цими особами.По-друге
, не може бути притягнено до відповідальності штатного бухгалтера, якщо його провина в частині сплати фінансових санкцій була спричинена неналежним виконанням обов'язків іншими особами (наприклад, якщо порушення відбулися внаслідок несвоєчасного надходження до бухгалтерії первинних документів або при несвоєчасній сплаті податкових зобов'язань через відсутність грошових коштів). Але при цьому факт інформування керівництва про такі порушення бухгалтеру слід підтвердити документально та забезпечити себе доказами такого повідомлення (наприклад, у формі доповідної або службової записки).Згідно зі
ст. 132 КЗпП бухгалтер несе відповідальність за шкоду в розмірі не більше середнього місячного заробітку, що визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (п. 4 постанови № 14), виходячи з виплат за останні два місяці.Від себе додамо.
У повному розмірі відповідальність бухгалтера може накладатися в порядку, передбаченому п. 3 ст. 134 КЗпП, зокрема, коли шкоду було завдано діями, які переслідуються у кримінальному порядку. Але при цьому слід мати документальні підтвердження факту їх наявності, зокрема, звинувачувальний вирок або закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин, у тому числі коли працівника було звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності для притягнення до кримінальної відповідальності (п. 9 постанови № 14).Виходячи з
п. 20 постанови № 14 шкода підлягає стягненню лише після сплати підприємством фінансових санкцій. При стягненні шкоди в розмірі середнього заробітку застосовуються строки, передбачені ст. 136 КЗпП: вимогу про відшкодування шкоди може бути пред'явлено у строк не пізніше двох тижнів з моменту сплати фінансових санкцій із зверненням стягнення не раніше 7 днів після повідомлення про це працівника*. Якщо ж шкода стягується через суд (якщо працівник не згоден зі своєю провиною або якщо стягується шкода в сумі, що перевищує середню зарплату), то роботодавець не повинен пропустити річний строк для звернення (ст. 233 КЗпП).* З приводу порядку покладання матеріальної відповідальності на працівників див. також матеріал «Повна матеріальна відповідальність працівників» // «БТ», 2008, № 41, с. 37.
На бухгалтера, який надає послуги за цивільно-правовим договором, на думку Мінпраці, відповідальність покладається згідно з нормами цивільного законодавства. Ми згодні з цими твердженнями і також вважаємо, що відповідальність штатного бухгалтера та бухгалтера-підприємця регламентується різними правовими нормами.
Так, до бухгалтера-підприємця може бути застосовано відповідальність у порядку, передбаченому нормами цивільно-правового договору, загальні положення якої регламентуються Цивільним кодексом України (далі — ЦКУ) та Господарським кодексом України (далі — ГКУ). Для цієї ситуації найімовірнішим є стягнення з приватного підприємця-бухгалтера збитків за ст. 225 ГКУ у вигляді додаткових витрат (фінансових санкцій, сплачених за порушення податкового та бухгалтерського обліку). Якщо ж підприємство підтвердить, що сплата таких санкцій призвела до відволікання грошових коштів з обороту, унаслідок чого підприємство недоотримало прибуток, з бухгалтера може бути стягнуто і недоотриманий прибуток (вигоду).
Зауважимо також, що незалежно від форми договірних відносин до бухгалтера не може бути пред'явлено вимогу про відшкодування шкоди у вигляді податкових платежів ні підприємством, ні податківцями, оскільки в цьому випадку відсутній факт проведення підприємством зайвих виплат (податки сплачуються підприємством обов'язково).
При цьому податківці взагалі не мають права подавати позови про стягнення шкоди з працівників в порядку трудового чи цивільного законодавства, оскільки Законом України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції від 04.12.90 р. № 509-XII їм такі права не делеговано. Відповідно до п. 11 ст. 10 цього Закону вони мають право подавати до суду позови про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами, а таке стягнення здійснюється в межах публічно-правових відносин і під дію ЦКУ або КЗпП не підпадає. І хоча недавно в ухвалі ВСУ від 08.04.09 р. було викладено досить дивну позицію про те, що ДПІ може пред'явити бухгалтеру позов про стягнення шкоди у вигляді не сплачених підприємством податків у порядку трудового або цивільного провадження, стосовно конкретної ситуації такі спроби можна і потрібно оспорювати.
