Теми статей
Обрати теми

Відпустка для догляду за дитиною до 3 років: взаємовідносини працівника і роботодавця

Редакція БТ
Стаття

ВІДПУСТКА ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ

до 3 років: взаємовідносини працівника і роботодавця

 

Чинним трудовим законодавством після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами передбачено надання частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. В окремих випадках можливе надання неоплачуваної відпустки до досягнення дитиною 6 років. Традиційно таким правом користується мати дитини. Однак трапляються випадки, коли цим правом користується також батько дитини чи інший родич (бабуся, дідусь тощо).

Буває й таке: мати, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, виходить на роботу, працюючи при цьому в режимі неповного часу, або перериває відпустку, а доглядати дитину продовжує хтось із родичів.

У сьогоднішній статті розглянемо особливості взаємовідносин роботодавців та осіб, які доглядають дітей у такій відпустці.

Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Надання відпустки для догляду до 3 років матері дитини

Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами

жінка має або вийти на роботу, або за її бажанням роботодавець надає їй повністю або частково відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі — відпустка для догляду до 3 років). Зверніть увагу: згідно зі ст. 1861 КЗпП гарантії, передбачені для матері щодо права на відпустку для догляду до 3 років, поширюються також і на батька дитини, який виховує її без матері, у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі, а також на опікунів та піклувальників. Далі у статті, згадуючи матір дитини, ми матимемо на увазі також і цих осіб.

Крім того, відпустку для догляду до 3 років може бути повністю або частково використано також батьком* дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично здійснюють догляд за дитиною, чи особою, яка всиновила або взяла під опіку дитину

(ст. 179 КЗпП і ст. 18 Закону про відпустки).

* Тут не мається на увазі ситуація, коли батько виховує дитину самотужки.

Для надання

відпустки жінка має написати заяву з проханням надати їй відпустку, а роботодавець — видати наказ (розпорядження) про її надання (ст. 181 КЗпП і ст. 20 Закону про відпустки). До заяви слід долучити копію свідоцтва про народження дитини.

 

Право матері на роботу в період відпустки

Перебуваючи у відпустці для догляду до 3 років, жінка в будь-який момент

до досягнення дитиною цього віку може вийти на роботу, оскільки використати таку відпустку вона може як повністю, так і частково (ст. 181 КЗпП і ст. 18 Закону про відпустки).

Що стосується

необхідності погодження з роботодавцем дострокового виходу з відпустки, то в цій ситуації, на наш погляд, потрібно діяти залежно від того, чи застерігався достроковий вихід на роботу при виході у відпустку:

— якщо достроковий вихід погоджено до виходу у відпустку (у заяві на надання відпустки жінка відразу попросила надати їй відпустку для догляду до 3 років на менший період, наприклад, на 6 календарних місяців), то після закінчення такого періоду жінка має або вийти на роботу, або написати нову заяву (а роботодавець — видати наказ) на продовження такої відпустки;

— якщо при виході у відпустку достроковий вихід не застерігався, то вважаємо за необхідне погоджувати конкретну дату виходу з роботодавцем. Це пояснюється тим, що на час перебування жінки у відпустці роботодавець може прийняти іншого працівника або взагалі тимчасово скасувати таку посаду тощо.

Залежно від того, який

режим роботи вибере собі жінка, у неї збережеться право на відпустку та на отримання допомоги по догляду до 3 років, або ні:

Варіант 1

— жінка виходить на неповний робочий час (день, тиждень) або працює вдома (робота вдома — без обмеження часу роботи): вважається, що вона перебуває у відпустці для догляду до 3 років і при цьому в неї зберігається право на отримання допомоги по догляду за дитиною до 3 років (ст. 179 КЗпП і ст. 18 Закону про відпустки).

Щоб тривалість роботи вважалася для жінки «неповним робочим часом», на наш погляд, час роботи має бути менше нормальної тривалості для такого працівника. Причому на скільки зменшувати — вирішувати роботодавцю та працівниці, законодавством це не обмежується (звісно, щоб не «злити» перевіряючих не треба скорочувати звичайний режим усього лише на хвилину). Неповний робочий час жінці встановлюють у загальному порядку — неповний робочий день, неповний робочий тиждень або їх поєднання.

Роботодавець також повинен пам'ятати якщо: він погодився на переривання відпустки для догляду до 3 років (перед виходом в таку відпустку або після), то відмовити у встановленні режиму неповного часу жінці він не може на підставі

ст. 56 КЗпП (як жінці, яка має дитину до 14 років або дитину-інваліда).

Варіант 2 — жінка виходить на нормальний

(повний) для неї режим роботи: переривається відпустка для догляду до 3 років і жінка втрачає право на отримання допомоги (докладніше див. розділ «Робота матері в період досягнення дитиною 3 років у режимі повного часу» на с. 29).

 

Документальне оформлення виходу на роботу матері в режимі неповного часу

Достроковий (до виповнення дитині 3 років) вихід на роботу, як і надання відпустки для догляду до 3 років, слід оформити

заявою працівниці та виданим на її підставі наказом (розпорядженням) роботодавця (приклади наведено на рис. 1 і 2). У заяві працівниця має зазначити режим роботи, в якому вона планує працювати, перебуваючи у відпустці для догляду до 3 років.

 

img 1

Рис. 1.

Вихід на роботу в режимі неповного робочого часу: приклад заяви

 

img 2

Рис. 2.

Вихід на роботу в режимі неповного робочого часу: приклад наказу роботодавця

 

Виходити на роботу в період відпустки для догляду до 3 років та відмовлятися працювати жінка може стільки разів, скільки їй це необхідно (законодавство не містить із цього приводу жодних обмежень). Проте можливість повторного виходу на роботу, як зазначалося, доведеться погоджувати з роботодавцем.

 

Право на допомогу та оплата праці матері при роботі в режимі неповного часу

Право на допомогу.

У матері дитини, яка не досягла трирічного віку, котра виходить на роботу в режимі неповного робочого часу (дня, тижня) або працює вдома (без обмеження тривалості роботи), зберігається право на отримання допомоги по догляду за дитиною до 3 років (ст. 179 КЗпП і ст. 18 Закону про відпустки). Про такий режим роботи мати має повідомити орган праці та соціального захисту (далі — соцзабез), подавши довідку з місця роботи про початок виконання трудових обов'язків на таких умовах (абзац третій п. 20 Порядку № 1751). Законодавчо встановленої форми довідки немає, тому роботодавець складає її в довільній формі.

Оплата праці.

Оплату праці жінок, які працюють у період відпустки до 3 років у режимі неповного робочого часу, здійснюють пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. При цьому має бути дотримано мінімальних соціальних гарантій щодо застосування мінімальної заробітної плати.

Приклад 1

. Жінка в період відпустки для догляду до 3 років виходить на роботу в режимі неповного робочого часу на 0,2 тривалості робочого часу (такий режим роботи зазвичай іменують «0,2 окладу») при п'ятиденному робочому тижні. Оклад працівниці згідно зі штатним розписом становить 2500 грн.

Тепер, відпрацьовуючи щомісяця 20 % (0,2) нормальної тривалості робочого часу, жінка отримуватиме зарплату в розмірі 20 % свого окладу — 500 грн. (2500 грн. х 0,2). Так, у лютому 2010 року жінка має відпрацювати 32 години (160 годин за нормою х 0,2), за що їй нарахують зарплату в сумі 500 грн. (2500 грн. х 0,2).

Приклад 2

. Жінка в період відпустки для догляду до 3 років виходить на роботу в режимі неповного робочого дня — 2 години на день при п'ятиденному робочому тижні. Годинна тарифна ставка — 15 грн.

За лютий 2010 року вона фактично відпрацювала 40 годин (20 робочих днів по 2 години щодня). Сума зарплати за лютий становитиме 600 грн. (40 годин х 15 грн.).

У

табелі обліку робочого часу (типова форма № П-5)* роботу в режимі неповного робочого часу в період відпустки для догляду до 3 років, на наш погляд, слід відображати двома кодами через дріб: «ВП/РС» («РС» (код 02) — неповний робочий час; «ВП» (код 16) — відпустка для догляду до 3 років).

* Докладніше про заповнення табеля див. статтю «Табель обліку робочого часу: особливості складання оновленої форми» // «БТ», 2009, № 26, с. 8.

 

Відпускні в період роботи матері на умовах неповного робочого часу

Робота на умовах неповного робочого часу

не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників (ст. 56 КЗпП). Тому працівники, які працюють у режимі неповного часу, як і всі інші, хто працює на умовах повного робочого часу, мають право на щорічну основну і додаткову відпустки.

Водночас до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, не включається період відпустки для догляду до 3 років (

ст. 82, 181 КЗпП і п. 3 частини першої ст. 9 Закону про відпустки). Однак період роботи на умовах неповного часу або вдома в період відпустки для догляду до 3 років включається до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Це, на думку Мінпраці, випливає із загальних правил про право працівників на отримання відпусток (лист Мінпраці від 23.01.07 р. № 13/13/116-07).

Право на відпустки в період відпустки до 3 років, коли працівниця працює в режимі неповного часу або вдома, покажемо в табл. 1.

 

Таблиця 1.

Право на отримання відпустки у працівниці, яка вийшла на роботу в режимі неповного
робочого часу або працює вдома в період відпустки для догляду до 3 років

Вид відпустки

Право на відпустку

Особливості надання днів відпустки при роботі в період відпустки для догляду до 3 років

1

2

3

Щорічна основна відпустка

Є

Період відпустки до 3 років не включається до стажу для надання щорічної відпустки, а робота в режимі неповного робочого часу чи вдома — зараховується. Відразу після повернення з відпустки для догляду до 3 років працівниця може використати дні щорічної відпустки за період праці до виходу у відпустку до 3 років або за майбутній період (правило 6 місяців не застосовується, надається з дозволу керівника)

Додаткові щорічні відпустки за:

— роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки)

Є, якщо період роботи включається до трудового стажу

До стажу роботи, що дає право на відпустку, включають:

— час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії чи посади;

— час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці;

— час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не відчувають впливу несприятливих виробничих чинників

Ні, якщо період роботи не включається до трудового стажу

— особливий характер праці окремим категоріям при роботі на персональному комп'ютері (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки)

Є

До розрахунку часу, що дає працівнику право на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на таких роботах не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад (лист Мінпраці від 12.03.07 р. № 40/13/133-07)

Немає

Якщо працівник на персональному комп'ютері працює менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад. Тому, якщо в період відпустки для догляду до 3 років працівник вийшов на неповний робочий день тривалістю менше половини нормальної для нього тривалості робочого дня, такі дні не включаються до стажу, що дає право на відпустку

— роботу з ненормованим робочим днем (п. 2 частини першої ст. 8 Закону про відпустки)

Є

Якщо працівниця у період відпустки до 3 років працює в режимі неповного робочого тижня

Немає

Якщо працівниця у період відпустки до 3 років працює в режимі неповного робочого дня або при поєднанні з неповним робочим тижнем (лист Мінпраці від 07.05.02 р. № 010-430)

Додаткова навчальна відпустка (ст. 14, 15, 16 Закону про відпустки)

Є

Право на відпустку є за основним місцем роботи. При роботі в режимі неповного часу чи вдома в період відпустки для догляду до 3 років навчальну відпустку надають у загальному порядку (докладніше див. статтю «Навчальна відпустка — як надати та розрахувати відпускні» // «БТ», 2008, № 45, с. 14)

Додаткова відпустка «на дітей» (ст. 19 Закону про відпустки)

Є

Не залежить від відпрацьованого в році часу (докладніше див. конс. «Додаткова відпустка «на дітей» для матері чотирьох дітей» // «БТ», 2008, № 43, с. 45). Незалежно від режиму роботи відпустку надають у повному обсязі (10 календарних днів або 17 — за наявності декількох підстав). Докладніше див. розділ «Запитання — відповіді» на с. 30

Додаткова відпустка для чорнобильців

Є

Право на відпустку і тривалість відпустки не залежать від відпрацьованого в році часу та встановленого режиму роботи

 

Відпускні працівниці, яка працює в режимі неповного робочого часу або вдома у період відпустки для догляду до 3 років, розраховують у загальному порядку згідно з

Порядком № 100, з урахуванням таких особливостей:

1. При розрахунку середньоденної зарплати

показник кількості календарних днів року (365 або 366) зменшують на кількість:

— святкових і неробочих днів, установлених законодавством

(ст. 73 КЗпП);

— робочих днів, протягом яких працівник не працював при неповному робочому тижні

з ініціативи роботодавця (ст. 32 КЗпП). Якщо працівник вийшов на неповний робочий тиждень у період відпустки для догляду до 3 років (ст. 56 КЗпП), то при розрахунку середньої зарплати з розрахункового періоду невідпрацьовані дні не виключають (за винятком святкових і неробочих);

— календарних днів відпустки

«за свій рахунок», наданої відповідно до ст. 25 і 26 Закону про відпустки (якщо надано тривалішу відпустку за свій рахунок, то ці дні з розрахункового періоду не виключають);

— календарних днів простою не з вини працівника.

2.

Якщо до розрахункового періоду (останні 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки з 1-го по 1-ше число) потраплять дні перебування у відпустці для догляду до 3 років, то такі дні відповідно до шостого абзацу п. 2 Порядку № 100 слід виключити з розрахункового періоду.

3.

Дні відпустки по вагітності та пологах ураховуються, оскільки в цей період за працівницею зберігається середній заробіток.

Таким чином, кількість календарних днів розрахункового періоду працівниці, яка працює в період відпустки для догляду до 3 років, слід розраховувати за формулою:

Дрп = Дфр - Дсвн - Д ст. 32 КЗпП - Двср

- Дп,

де

Дрп — кількість календарних днів розрахункового періоду;

Д фр

— кількість календарних днів у розрахунковому періоді, що включаються до розрахунку (час перебування у відпустці для догляду до 3 років не враховується);

Дсвн

— святкові та неробочі дні, що припадають на дні, які включаються до розрахунку (святкові та неробочі дні, що припадають на певний час, коли працівник фактично не працював і за ним не зберігався заробіток, не враховуються);

Дст. 32 КЗпП

— робочі дні, протягом яких працівник не працював при неповному робочому тижні з ініціативи роботодавця (ст. 32 КЗпП);

Двср

— календарні дні відпустки «за свій рахунок», наданої відповідно до ст. 25 і 26 Закону про відпустки (якщо надано тривалішу відпустка за свій рахунок, то ці дні з розрахункового періоду не виключають);

Дп

— календарних днів простою не з вини працівника.

 

Лікарняні та путівки в період роботи матері на умовах неповного робочого часу

Оплата днів хвороби.

У період оплачуваної відпустки для догляду до 3 років листок непрацездатності для догляду за хворою дитиною не видається (п.п. «б» п. 3.15 Інструкції № 455). Тому якщо в жінки, яка перебуває у відпустці для догляду до 3 років і працює на умовах неповного робочого часу, захворіє ця дитина, права на допомогу по тимчасовій непрацездатності мати не має , оскільки немає підстав для надання допомоги.

Водночас хворіти може не лише дитина віком до 3 років, а й інша дитина чи сама мати. Порядок оплати днів хвороби, що діє на сьогодні, залежно від того, хто хворіє, наведемо в табл. 2 (з урахуванням роз'яснень ФТВП —

лист від 26.03.09 р. № 04-06/3-5/з-74, Мінпраці — листи від 23.10.09 р. № 389/18/153-09, від 17.07.09 р. № 197/18/99-09, від 26.06.07 р. № 412/020/153-07 і від 02.03.07 р. № 696/0/10-07/13).

 

Таблиця 2.

Порядок оплати днів хвороби в період відпустки для догляду до 3 років,
в якій жінка працює в режимі неповного часу або вдома

Хто хворіє

Видача листка непрацездатності

Право на оплату днів хвороби

Жінка, яка працює в період відпустки для догляду до 3 років

Видають у загальному порядку

Перші 5 днів хвороби оплачує роботодавець за свій рахунок відповідно до Порядку № 439, а починаючи з 6-го дня допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують за рахунок коштів ФТВП

Хворіє дитина до 3 років, у частково оплачуваній відпустці по догляду за якою перебуває жінка

Не видається* (п.п. «б» п. 3.15 Інструкції № 455)

Допомога не виплачується, оскільки в цей період жінка вже отримує гарантовану законодавством матеріальну виплату — допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років

Хворіє інша дитина віком від 3 до 14 років

Видають у загальному порядку для догляду за такою хворою дитиною

Оплачують у загальному порядку з першого дня хвороби за рахунок ФТВП (п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону № 2240; лист ФТВП від 28.02.01 р. № 01-16-276).

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною згідно з п. 6 ст. 35 Закону № 2240 не надається, якщо працівник у період хвороби дитини перебуває у відпустці (щорічній, у зв'язку з навчанням, творчій)

* Роботодавець не повинен виплачувати допомогу навіть у тому випадку, якщо лікарняний усе-таки буде видано жінці й вона його пред'явить роботодавцю для оплати, оскільки такий листок непрацездатності видано з порушенням вимог Інструкції № 455 (лист ФТВП від 26.03.09 р. № 04-06/3-5/з-74 // «БТ», 2009, № 21, с. 9.

 

У разі хвороби дитини до 3 років листок непрацездатності не видається, і тому виникає питання з підтвердженням причини відсутності працюючої жінки на роботі внаслідок хвороби дитини до 3 років (тієї дитини, на яку вона отримує допомогу по догляду за дитиною). Адже не виключено, що саме мати доглядатиме свою хвору дитину і тому не зможе вийти на роботу. У цій ситуації виходом могла б бути довідка довільної форми за аналогією з тією, яку, наприклад, видають при догляді за хворою дитиною старше 14 років при стаціонарному лікуванні (

п. 3.16 Порядку № 455).

Проте МОЗ України в

листі від 21.08.09 р. № 3.07-58/2365 зауважив: чинним законодавством не передбачено документа, що видається матері, яка доглядає хвору дитину, якщо мати перебуває в частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до 3 років та працює в умовах неповного робочого тижня (дня). Не виключено, що, надаючи подібне роз'яснення, МОЗ України мав на увазі видачу листка непрацездатності, а не можливість видачі «неоплачуваної» довідки з медустанови. Тому, якщо медустанова не видасть матері довідку, то на цей період за домовленістю з роботодавцем жінка може піти у щорічну відпустку або відпустку без збереження заробітної плати.

Якщо

хворіє мати, яка перебуває у відпустці для догляду до 3 років, (інша особа, яка здійснює догляд за дитиною) на період, коли вона за висновком лікаря не може здійснювати догляд за дитиною, лікарняний може бути видано працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною віком до 3 років (п. 3.13 Інструкції № 455). Лікарняний виписується лікарем-педіатром на підставі довідки з поліклініки чи стаціонару, що засвідчує захворювання матері (іншої особи). Вважаємо, що ця норма поширюється також і на жінку, яка, скориставшись нормами ст. 179 КЗпП і ст. 18 Закону про відпустки, у період відпустки до 3 років працює на умовах неповного часу або вдома.

Путівка від ФТВП

. Працівник, який перебуває у відпустці для догляду до 3 років за основним місцем роботи і при цьому працює в режимі неповного часу або вдома, може отримати путівку на санаторно-курортне лікування за рахунок коштів ФТВП. Це випливає з ч. 1 ст. 50, п. 9 ст. 2 і ст. 7 Закону № 2240.

Що стосується випадку, коли працівник у період відпустки для догляду до 3 років

не працює, то тут не все однозначно. Так, ФТВП у своєму листі від 16.10.08 р. № 06-32-2017 з посиланням на ч. 1 ст. 50, п. 9 ст. 2 і ст. 7 Закону № 2240 не заперечує проти отримання путівки на санаторно-курортне лікування за рахунок його коштів застрахованими особами, які на момент настання страхового випадку:

1)

перебувають у трудових відносинах з роботодавцем;

2)

сплачують або на їх користь сплачуються страхові внески до ФТВП під час перебування у відпустці для догляду до 3 років.

Таким чином, на думку ФТВП, путівку може отримати особа, яка сплачує страхові внески до ФТВП. Ми ж вважаємо: правильніше говорити про те, що

особа має бути застрахованою, адже згідно з ч. 1 ст. 4 і ч. 1 ст. 50 Закону № 2240 право на матеріальне забезпечення і соціальні послуги за рахунок коштів ФТВП має застрахована особа. Аргументи на користь набуття права див. у ком. «Путівка від соцстраху: чи може її отримати жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років» // «БТ», 2008, № 48, с. 7.

 

Робота матері в період досягнення дитиною 3 років у режимі повного часу

Оформлення виходу матері на роботу.

Якщо мати дитини виходить на роботу в режимі повного часу, то тут слід говорити про переривання відпустки для догляду до 3 років. Тому мати пише заяву з проханням перервати надану відпустку для догляду до 3 років і дозволити їй вийти на роботу в певному режимі роботи. Вийти з відпустки жінка може як у режимі роботи, установленому їй до виходу в декрет і відпустку для догляду до 3 років, так і в іншому — неповний робочий час. При цьому, якщо роботодавець згоден на дострокове переривання такої відпустки, то відмовити працівниці у виході саме в режимі неповного часу він не може на підставі ст. 56 КЗпП.

На підставі цієї заяви роботодавець видає наказ (розпорядження) про переривання відпустки та вихід на роботу працівниці.

Протягом 5 днів

після видання такого наказу (розпорядження) роботодавець зобов'язаний повідомити про це орган соцзабезу за місцем проживання такої особи (абзац п'ятий п. 20 Порядку № 1751). Затвердженої форми повідомлення на сьогодні немає, тому його складають у довільній формі (зазвичай у формі листа у 2 примірниках).

З моменту переривання відпустки для догляду до 3 років та виходу на роботу на жінку поширюються загальні норми трудового законодавства, але з урахуванням соціальних гарантій, передбачених для матерів (батьків), які мають дітей віком до 3 років (див. табл. 3 на с. 31).

Особливості надання та оплати відпусток.

Працівниця після повернення з відпустки для догляду за дитиною до 3 років має право використовувати ті відпустки, на які вона мала право і не використала до виходу в декрет. Виняток — чорнобильська відпустка, оскільки її має бути використано в календарному році, за який відпустка надається.

Період перебування у відпустці для догляду до 3 років не дає права на надання будь-якої оплачуваної відпустки (щорічної, додаткових, відпустки «на дітей», чорнобильської відпустки). Тому якщо до виходу в декрет жінка використала всі свої відпустки, то відразу після повернення вона може претендувати тільки на щорічну відпустку лише за майбутній період.

Хто може здійснювати догляд за дитиною і отримувати допомогу?

Відпустку для догляду до 3 років можуть повністю або частково використати родичі дитини (ст. 179 КЗпП і ст. 18 Закону про відпустки):

батько;

баба;

дід;

інші родичі, які фактично здійснюють догляд за дитиною.

Піти в таку відпустку можуть як працюючі, так і непрацюючі родичі.

АЛЕ!

Це можливо, якщо мати дитини виходить на роботу.

Послідовність виходу у відпустку

до 3 років іншого працюючого родича (не матері) за місцем своєї роботи зводиться до такого:

1.

Мати дитини виходить на роботу (навчання) та отримує від роботодавця довідку про те, що вона вийшла на роботу (навчання) до закінчення терміну відпустки для догляду до 3 років (ст. 20 Закону про відпустки). Затвердженої форми довідки немає, її складають у довільній формі. При цьому умову про те, що «виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати)» в такій довідці вказувати не потрібно — у цій частині норма ст. 20 Закону про відпустки застаріла, оскільки призначення виплати допомоги на сьогодні здійснюють органи соцзабезу згідно з Порядком 1751. Приклад довідки наведено на рис. 3.

 

img 3

Рис. 3.

Вихід на роботу в режимі повного робочого часу: приклад довідки для надання за місцем роботи іншого родича

 

2. Родич

, який збирається скористатися правом на відпустку для догляду до 3 років, за своїм місцем роботи:

— пише заяву про надання відпустки для догляду до 3 років. До заяви також слід додати копію свідоцтва про народження дитини;

— підтверджує право на таку відпустку, надавши

довідку з місця роботи матері про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну відпустки для догляду до 3 років (ст. 20 Закону про відпустки). Приклад на рис. 3

3.

Роботодавець родича видає наказ (розпорядження) про надання такої відпустки повністю або частково в межах досягнення дитиною 3 років (ст. 181 КЗпП і ст. 20 Закону про відпустки).

4.

Орган соцзабезу призначає допомогу особі, яка фактично доглядає дитину до 3 років, на підставі поданого таким родичем пакета документів, названих у п. 20 Порядку № 1751, у тому числі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки для догляду до 3 років (абзац четвертий п. 20 Порядку № 1751).

Іти в таку відпустку та повертатися на роботу з неї кожен з родичів, у тому числі й сама мати дитини, можуть стільки разів, скільки це їм необхідно, —

неодноразово, чергуючись при цьому в будь-якій послідовності. Наприклад, спочатку у відпустку піде мати дитини, потім її «підмінить» бабуся дитини, працюючи в такій відпустці в умовах неповного дня. Після бабусі у відпустку піде дідусь, а бабуся перерве надану їй відпустку, повернувшись на свою роботу, тощо…

За бажанням родич, який пішов у відпустку для догляду до 3 років, так само, як і мати дитини, може в період такої відпустки працювати в умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому він має право отримувати допомогу по догляду до 3 років. Трудові відносини з роботодавцем у нього будуються, як і у матері дитини, яка працює в режимі неповного часу (див.

розділи «Право на допомогу та оплата праці матері при роботі в режимі неповного часу» на с. 17 та «Відпускні в період роботи матері на умовах неповного робочого часу» на с. 18).

Оплата днів хвороби

. Якщо хворіє особа, яка перебуває у відпустці для догляду до 3 років, то в період її хвороби, коли вона за висновком лікаря не може здійснювати догляд за дитиною, лікарняний може бути видано іншій працюючій особі, яка здійснюватиме догляд за дитиною віком до 3 років (п. 3.13 Інструкції № 455), наприклад, матері дитини. Лікарняний виписується лікарем-педіатром на підставі довідки з поліклініки чи стаціонару, що засвідчує захворювання матері (іншої особи).

Якщо

хворіє мати, котра має дитину віком до 3 років, для догляду за якою у відпустці до 3 років перебуває інший родич, то вона в загальному порядку може оформити на себе лікарняний листок.

Якщо

хворіє інша дитина віком до 14 років, то в цій ситуації листок непрацездатності матері видають у загальному порядку для догляду за такою хворою дитиною.

Що стосується

хвороби дитини до 3 років, то листок непрацездатності в цьому випадку згідно з п.п. «б» п. 3.15 Інструкції № 455 не видається для догляду за такою дитиною в період частково оплачуваної відпустки для догляду до 3 років.

Оплачують виданий листок непрацездатності за місцем роботи особи, на яку його оформлено.

 

Запитання — відповіді

Які пільги та гарантії передбачено для матерів, котрі мають дітей віком до 3 років?

 

Чинним трудовим законодавством для матерів, які мають дітей віком до 3 років, передбачено низку пільг та гарантій (див. табл. 3 на с. 31).

 

Таблиця 3.

Пільги та гарантії, передбачені для матерів, які мають дітей віком до 3 років

Вид пільг та гарантій, передбачених для матерів, які мають дітей віком до 3 років

Норма КЗпП

Не можна залучати до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні та направляти їх у відрядження

Ст. 176 КЗпП

У разі неможливості виконання попередньої роботи жінок, які мають дітей віком до 3 років, переводять на іншу роботу зі збереженням середнього заробітку за попереднім місцем роботи до досягнення дитиною 3 років. Якщо заробіток за новим місцем роботи вищий, то виплачують саме його

Ст. 178 КЗпП

Жінкам, які мають дітей до півтора років, надаються, крім загальної перерви для відпочинку та харчування, додаткові перерви для годування не рідше ніж через 3 години тривалістю не менше 30 хвилин кожна (за наявності 2 та більше грудних дітей — не менше години).Перерви для годування дитини включають до робочого часу та оплачують за середньою зарплатою

Ст. 183 КЗпП

Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату внаслідок наявності дітей віком до 3 років

Ст. 184 КЗпП

Не допускається звільнення з ініціативи роботодавця жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років — частина шоста ст. 179 КЗпП). Виняток повна ліквідація підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням

 

Які відпустки можна надати жінкам, які перебувають у відпустці до 3 років?

 

Незважаючи на те що

період відпустки для догляду до 3 років не включається до стажу роботи, що дає право на відпустки (основну, додаткові, «на дітей»), у період перебування матері (особи, яка фактично доглядає дитину) у відпустці для догляду до 3 років вона може використати належні їй види відпусток, які не було використано нею до декрету, за умови переривання відпустки для догляду до 3 років. Це слід оформити за допомогою «переривання відпустки до 3 років  повернення до неї» в такій послідовності:

1. Працівниця (інша особа) пише заяву на переривання відпустки для догляду до 3 років.

2. Роботодавець видає два накази (розпорядження):

— про переривання відпустки для догляду до 3 років;

— про надання відповідної відпустки.

3. Протягом 5 днів після видання наказу (розпорядження) про переривання відпустки для догляду до 3 років роботодавець

повідомляє про це орган соцзабезу за місцем проживання такої особи (абзац п'ятий п. 20 Порядку № 1751).

4. Після закінчення відпустки працівниця (інша особа) пише заяву на надання (знову) відпустки для догляду до 3 років.

5. Роботодавець видає наказ (розпорядження) про надання відпустки для догляду до 3 років.

6. Працівниця (інша особа) подає необхідні документи для призначення їй допомоги відповідно до

Порядку № 1751.

Зверніть увагу: щоб використати інші відпустки, відпустка для догляду до 3 років саме переривається. Документальне оформлення такої операції аналогічно виходу жінки на роботу в режимі повного робочого часу (заява від працівниці, наказ роботодавця, повідомлення роботодавцем органу соцзабезу) — див. розділ

«Робота матері в період досягнення дитиною 3 років у режимі повного часу» на с. 29. Права на отримання допомоги в цей час немає.

Крім того, за календарні роки, коли жінка перебуває у відпустці до 3 років, вона зможе отримати відпустку «на дітей», якщо відпрацює хоча б 1 календарний день у такому календарному році (докладніше див.

конс. «Додаткова відпустка «на дітей» для матері чотирьох дітей» // «БТ», 2008, № 43, с. 45).

 

Чи можна звільнити жінку в період відпустки до 3 років?

 

Ні, не можна

.

Згідно з

ч. 3 ст. 184 КЗпП не допускається звільнення з ініціативи роботодавця жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років — ч. 6 ст. 179 КЗпП). Виняток повна ліквідація підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування таких жінок роботодавець також має здійснити й у випадках звільнення працівників перелічених категорій після закінчення строкового трудового договору. На період такого працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Звільнення жінок за строковим трудовим договором дещо відрізняється від звільнення жінок, трудовий договір з якими укладено на невизначений строк.

Розглянемо ці відмінності.

1. Жінку працевлаштовано за безстроковим трудовим договором

. Звільнити з ініціативи власника її не можна ні у відпустці для догляду до 3 років (у тому числі якщо жінка працює в цей час у режимі неповного часу чи вдома), ні в разі виходу її на повний робочий день, оскільки ст. 184 КЗпП не ставить умовою перебування жінки у відпустці. Тут важлива наявність у неї дитини до 3 років (до 6 років — ч. 6 ст. 179 КЗпП).

Якщо здійснюється

повна ліквідація підприємства , то роботодавець може звільнити таку працівницю, але для цього він зобов'язаний її працевлаштувати. Поки він цього не зробить, працівниця буде:

— або працювати — якщо вона до виповнення дитині 3 років вийшла на роботу, у тому числі в режимі неповного часу, та отримувати заробіток, а якщо роботи немає, то роботодавець повинен буде оформити простій;

— або продовжувати перебувати у відпустці для догляду до 3 років — якщо на момент ліквідації вона перебуває у відпустці.

Вимога щодо обов'язкового працевлаштування вважається виконаною з боку роботодавця, якщо працівницю працевлаштовано в перший день після звільнення, тобто немає перерви між днем звільнення і днем, коли можна вийти на роботу на інше підприємство (див. консультацію в газеті

«Праця і зарплата», 2009, № 2, с. 16).

Якщо ліквідовується підприємство з правонаступництвом, то таку працівницю слід насамперед перевести на підприємство-правонаступника. Переводити з підприємства, що ліквідується, у цьому випадку працівника необхідно на підставі

п. 5 ст. 36 КЗпП (див. консультацію в газеті «Праця і зарплата»// «БТ», 2009, № 2, с. 16). Працевлаштування на інше підприємство можливе тільки в тому випадку, коли на створюваному підприємстві не вистачає вакансій*.

* На це вказують автори «Науково-практичного коментаря до законодавства України про працю» / Б. С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Р. Ротань. — 2-ге вид., доп. і перероб. — К.: А. С. К., 2001. — С. 752.

Що стосується роботи, на яку необхідно перевести (працевлаштувати) працівницю, то тут необхідно враховувати її спеціальність (лист Мінпраці від 26.08.09 р. № 9765/0/14-09/13).

Заборона на звільнення згідно зі ст. 184 КЗпП поширюється тільки на випадки звільнення з ініціативи роботодавця (це ст. 28, 40 і 41 КЗпП), а на інші підстави звільнення не поширюється (наприклад, звільнення за власним бажанням працівника (ст. 38 КЗпП), у тому числі при достроковому розірванні строкового трудового договору за бажанням працівника (ст. 39 КЗпП), звільнення за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) тощо).

2. Жінку працевлаштовано за строковим трудовим договором

. Для таких жінок у зв'язку із закінченням строку трудового договору КЗпП передбачив захист у вигляді обов'язкового працевлаштування з виплатою середнього заробітку протягом періоду працевлаштування, але не більше 3 місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

При застосуванні

ст. 184 КЗпП слід ураховувати, що звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП) не є звільненням з ініціативи роботодавця. Тому, коли настає дата закінчення строкового трудового договору, роботодавець має розірвати такий договір на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП, видавши відповідний наказ і зробивши запис у трудовій книжці (для основного місця роботи, для сумісництва — за бажанням працівниці). Якщо цього не буде зроблено, то строковий трудовий договір перетворюється на безстроковий, і звільнення такої працівниці слід уже здійснювати в порядку, описаному вище в п. 1 для жінок, працевлаштованих за безстроковим трудовим договором.

Крім того, роботодавець має працевлаштувати таку працівницю.

На період такого працевлаштування за нею зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців від дня закінчення строкового трудового договору. Після працевлаштування виплата середнього заробітку припиняється. Мінпраці в листі від 26.08.09 р. № 9765/0/14-09/13 зауважив, що таку працівницю має бути переведено за її згодою на іншу роботу, яка відповідає її спеціальності. Таким чином, працівниці необхідно запропонувати не просто іншу роботу, а з урахуванням її спеціальності.

Строк для обов'язкового працевлаштування законодавством не передбачено (роботодавець має шукати роботу доти, доки її не знайде або не отримає від працівниці письмову відмову від запропонованної роботи без поважних причин) — законодавець передбачив лише тривалість оплачуваного періоду працевлаштування (3 місяці).

Під час пошуку роботи жінка не повинна працювати, оскільки строк трудового договору минув і в разі виконання нею трудових обов'язків після дати закінчення такого договору це «перетворить» строковий договір на безстроковий. У такому разі роботодавцю доцільно письмово повідомити жінку про те, що її після закінчення строку договору до роботи допущено не буде у зв'язку із закінченням такого строку, на період пошуку відповідної роботи вона має перебувати вдома і їй слід прийти до роботодавця, якщо їй буде знайдено відповідну роботу (про це її повідомлять окремо)*. Однак за цей час вона самостійно може підшукувати собі роботу і якщо її знайде, то роботодавець припиняє виплату середнього заробітку (у межах 3-місячного строку), а зобов'язання щодо працевлаштування для роботодавця також вважається виконаним.

 

Документи статті

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленим народженням та похованням» від 18.01.01 р. № 2240-III.

Закон про відпустки

— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Інструкція № 455

— Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.01 р. № 455.

Порядок № 439

— Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою КМУ від 06.05.01 р. № 439.

Порядок № 100

— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Порядок № 1751

— Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27.12.01 р. № 1751.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі