Відрядження на власному автомобілі — як відшкодувати витрати

ВІДРЯДЖЕННЯ НА ВЛАСНОМУ АВТОМОБІЛІ —

як відшкодувати витрати

 

Ситуація, коли підприємство відправляє або дозволяє працівникам їздити у відрядження на власних автомобілях у межах України, є досить поширеною. А тому, напевно, і склалася думка, що з відшкодуванням таких витрат немає проблем. Але не все так безхмарно, як здається на перший погляд, оскільки відшкодувати працівнику витрати на використання палива не дуже легко. Тому в цій публікації поговоримо про те, як відшкодувати працівнику витрати на відрядження на власному легковому автомобілі.

Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Чи відшкодуються витрати на придбання ПММ як витрати на відрядження?

Щоб визначитися з тим, чи можна відшкодувати відрядженому працівнику витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів (ПММ) для заправки автомобіля, що використовується ним у відрядженні, звернемося до

Інструкції про відрядження.

В

Інструкції про відрядження йдеться про відшкодування витрат на проїзд:

1)

п. 1.7 розділу І стосовно відряджень у межах України: витрати на проїзд відшкодовуються працівникові в розмірі вартості проїзду до місця відрядження і назад повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі), а у місці відрядження у розмірі вартості проїзду міським транспортом загального користування (крім таксі);

2)

п. 1.13 розділу ІІ стосовно відряджень за кордон: витрати ПММ відшкодовуються відповідно до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту, що має бути визначено у наказі (розпорядженні) керівника підприємства тільки у разі здійснення відрядження за кордон на службовому автомобілі (це ж стосується й інших витрат, пов'язаних з технічним обслуговуванням, стоянкою та паркуванням службового автомобіля у закордонному відрядженні).

Як бачимо,

Інструкція про відрядження передбачає можливість відшкодування витрат на ПММ у складі витрат на відрядження лише за умови, що працівник відряджається:

—

за кордон;

—

на службовому автомобілі.

Використання власного автомобіля працівника у відрядженні в Україні не відповідає цим умовам, а тому відшкодувати здійснені витрати на придбання ПММ як витрати на відрядження не можливо.

Свого часу й Мінфін (

листи від 01.12.03 р. № 31-03173-07-10/6477 та від 20.06.07 р. № 31-18030-07/23-4477/4527) указував на те, що витрати на ПММ, використані у відрядженні у межах України службовим автомобілем, не є витратами на відрядження. А податківці (лист від 09.12.08 р. № 12119/6/17-0716) забороняли включати ці витрати до складу валових на підставі п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток.

Це обмеження у ситуації з

використанням у відрядженні у межах України службового авто, нескладно обійти: такі витрати можна відшкодовувати не як витрати на відрядження, а як звичайні витрати на господарські потреби.

А якщо на підставі складеного

Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (далі — Звіт) і доданих підтверджуючих документів (чеків АЗС) працівнику відшкодовуються кошти на ПММ, використані ним у відрядженні для заправки власного автомобіля, то тут не уникнути негативних податкових наслідків. У такому випадку у підприємства не буде права на валові витрати і податковий кредит та виникне об’єкт для обкладення податком з доходів фізичних осіб (ПДФО). Такий дохід для цілей ПДФО слід розглядати як додаткове благо від працедавця і розраховувати ПДФО з урахуванням натурального коефіцієнта. Крім того, виникне об’єкт для сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, адже придбані працівником ПММ доведеться оприбуткувати у бухобліку (субрахунок 203 «Паливо»).

Щоб уникнути цих негативних податкових наслідків, радимо:

1) або «узаконити» використання автомобіля працівника («перетворити» авто на службове). Це можливо таким способом:

— укласти договір

оренди автомобіля ;

— оформити договір

позички автомобіля;

2) або виплачувати працівнику суму компенсації, не пов’язуючи виплату з компенсацією вартості ПММ:

—

виплатити компенсацію згідно із ст. 125 КЗпП;

—

відшкодувати «інші» витрати;

—

надати нецільову благодійну допомогу.

Кожен із цих варіантів має свої переваги і недоліки, тому вибираючи один із них потрібно зважити всі «за» і «проти». Щоб допомогти вам з вибором, розглянемо детальніше запропоновані варіанти.

 

Оренда автомобіля

Оформлення.

Договір оренди автомобіля між підприємством (орендарем) та працівником (орендодавцем), який укладається в письмовій формі та нотаріально посвідчується* (ст. 799 ЦКУ). Розмір орендної плати може встановлюватися у як найменшому розмірі (наприклад, 1 грн.), а строк такого договору може дорівнювати строку виконання завдання у відрядженні, або бути і більшим.

* Держмито за нотаріальне посвідчення договору становить 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.).

Після того, як договір укладено, можна говорити, що працівник використовує у відрядженні службове авто.

Передачу автомобіля в найм (оренду) від працівника орендарю — роботодавцю оформлюють актом приймання-передачі автомобіля в найм (оренду), складеним у довільній формі. За основу можна взяти акт приймання-передачі (внутрішнього приміщення) основних засобів (типова форма № ОЗ-1). Так само оформлюють і повернення автомобіля працівникові після закінчення строку оренди чи в інших випадках. На підставі цього акта підприємство відображає взятий в оренду автомобіль на забалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи».

Для обліку транспортної роботи службових легкових автомобілів, як відомо, використовують Подорожній лист службового легкового автомобіля (типова ф. № 3).

Після повернення з відрядження працівник надає до бухгалтерії підприємства два Звіти: один — на витрати на відрядження, а другий — на витрати на господарські потреби підприємства, та Подорожній лист (його виписує підприємство перед здійсненням відрядження).

На підставі першого Звіту працівникові відшкодовуються витрати на відрядження (витрати на проживання, харчування та добові витрати), а на підставі другого — витрати на придбання ним ПММ для заправки орендованого автомобіля, а також відображаються в обліку придбані підзвітною особою у відрядженні ПММ (субрахунок 203). Списання ж використаних ПММ з субрахунку 203 на витрати звітного періоду здійснюється на підставі Подорожнього листа.

Оподаткування.

Що стосується податкового навантаження на підприємство, то:

1)

витрати на придбання ПММ відноситься до валових витрат у розмірі 50 % згідно з п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток. Причому в останньому абзаці п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток прямо зазначено, що доводити зв’язок таких витрат зі своєю господарською діяльністю не потрібно. Інакше кажучи, це дозволяє включити до складу валових 50 % вартості фактично використаних ПММ без урахування Норм списання ПММ. Однак податкові органи можуть дотримуватися іншої точки зору. Тому обережним платникам податків рекомендуємо отримати персональне податкове роз’яснення;

2) суму «вхідного» ПДВ, що сплачена при придбанні таких ПММ, включають

до податкового кредиту у повному обсязі;

3)

орендна плата нарахована працівникові за оренду автомобіля, відноситься до валових витрат, у розмірі 50 % (п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток);

4) орендна плата включається до оподаткованого доходу працівника та відображається у

ф. № 1ДФ. На думку податківців (консультація у «ВПСУ»**, 2009, № 25), такий дохід слід відображати з ознакою «01». Ми з цим не згодні, оскільки орендна плата не є доходом у вигляді зарплати, а тому радимо відображати такий дохід з ознакою «08» (або «14»);

5) витрати ж ПММ до складу оподаткованого доходу працівника включати не потрібно;

6) підприємство повинно буде нарахувати та сплатити екозбір відповідно до кількості витрачених ПММ при відрядженні та щокварталу подавати

Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища.

** Журнал «Вісник податкової служби України».

Висновки.

Такий варіант має один значний недолік — обов’язковість нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу із фізичною особою (ст. 799 ЦКУ). Якщо цього не зробити, то такий договір може вважатися недійсним, унаслідок чого орендар (підприємство) може втратити право на включення до складу валових витрат, витрат, пов'язаних з утриманням та експлуатацією орендованого автомобіля у фізичної особи (тобто витрат на придбання ПММ), а також суми орендної плати. На цьому також наголошують і податківці («ВПСУ», 2009, № 13, с. 8). Крім того, нотаріальне посвідчення такого договору може виявитися кропіткою справою. А тому, напевно, якщо підприємство планує використовувати автомобіль працівника один раз, то цей варіант може здатися занадто громіздким, тому, можливо, підприємству потрібно шукати якийсь інший варіант.

 

Позичка автомобіля

Оформлення.

Взаємовідносини за договором позички регулюються ст. 827 — 836 ЦКУ. Як і договір оренди, договір позички транспортного засобу укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 4 ст. 828 ЦКУ). Відмінність цього договору від договору оренди полягає в тому, що договір позички є безоплатним. Строк, на який укладається такий договір, може дорівнювати строку виконання завдання у відрядженні, або бути і більшим.

Передачу автомобіля від працівника та назад оформлюють

актом приймання-передачі автомобіля в безоплатне користування, складеним у довільній формі. В обліку автомобіль, узятий у позичку відображають на забалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи». А при використанні автомобіля складають Подорожні листи, згідно з якими і списують використане пальне.

Так само, як і у випадку укладання договору оренди, працівник після повернення із відрядження має подати два

Звіти, на підставі одного відшкодовуватимуться витрати на відрядження, на підставі другого — витрати на господарські потреби.

Оподаткування.

Що стосується оподаткування такого варіанту, то:

1)

витрати на придбання ПММ відносяться до валових витрат у розмірі 50 % згідно з п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток (без обов’язкового доведення зв’язку цих витрат із господарською діяльністю);

2) суму «вхідного» ПДВ, що сплачена при придбанні таких ПММ, включають

до податкового кредиту у повному обсязі;

3)

до валового доходу підприємства згідно з п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток, напевно, слід включити вартість безкоштовного користування автомобілем працівника, оскільки для цілей Закону про податок на прибуток використання договору позички автомобіля вважається безоплатно отриманою послугою (роботою, товаром). При цьому ураховуючи, що в Законі про податок на прибуток порядку визначення доходу в такому разі немає, мабуть, необхідно виходити зі звичайних цін. При цьому як звичайну ціну можна взяти вартість оренди на подібний автомобіль. Звернемо увагу, що такий підхід розділяє ДПА в м. Києві (лист від 09.11.06 р. № 911/10/31-106) та Держпідприємництва (лист від 31.05.07 р. № 3903);

4)

ПДФО в цьому випадку не стягують, оскільки працівник не отримує доходу;

5) підприємство повинно буде нарахувати та сплатити екозбір відповідно до кількості витраченого пального при відрядженні.

Висновки.

Серед плюсів використання цього варіанта — відсутність податку з доходів фізичних осіб. Водночас негативним є те, що підприємство має включити до валового доходу вартість безкоштовного користування автомобілем. Порівняно з дешевою орендою, договір позички є менш привабливим з точки зору податкових втрат. У той же час він, напевно, зацікавить підприємства-єдиноподатників.

 

Виплата компенсації згідно зі ст. 125 КЗпП

Оформлення.

Виплата такої компенсації передбачена ст. 125 КЗпП, в якій ідеться про те, що працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, мають право на отримання компенсації за їх зношування (амортизацію). При цьому розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо їх не встановлено в централізованому порядку, визначаються власником чи уповноваженим ним органом за погодженням із працівником.

Що стосується можливості віднесення власного автомобіля працівника до інструментів, то ДПАУ і Держпідприємництва не проти (

лист ДПАУ від 26.07.06 р. № 8393/5/17-0716, лист ДПА в м. Києві від 09.11.06 р. № 911/10/31-106, лист ГДПІУ від 01.12.95 р. № 10-214/10-5759, листи Держпідприємництва від 31.05.07 р. № 3903 та від 03.07.07 р. № 4773, консультація у «ВПСУ», 2006, № 42). Тому відшкодовувати такі витрати працівнику підприємство має право згідно зі ст. 125 КЗпП.

Оформлення взаємовідносин між працівником і підприємством для використання автомобіля та відшкодування витрат відбувається в такій послідовності:

1) працівник пише заяву роботодавцю з пропозицією використовувати свій автомобіль для потреб підприємства на умовах виплати компенсації;

2) роботодавець дає дозвіл (письмовий) на використання автомобіля виключно для потреб підприємства, виплату компенсації та її розмір. За необхідності укладається договір про використання автомобіля для потреб підприємства. Такий договір можна не укладати, якщо умови про можливість і порядок використання автомобіля закріплено в колективному чи трудовому договорі;

3) для виплати суми компенсації працівник пише заяву з обґрунтуванням суми компенсації, а роботодавець видає наказ (розпорядження) про виплату компенсації працівникові.

Процедура відшкодування витрат при використанні цього варіанта полягає в тому, що добові, проживання тощо відшкодовуються працівникові як витрати на відрядження на підставі поданого

Звіту. А от витрати на придбання ПММ відшкодовуються у складі компенсації за зношення автомобіля (документи на закупівлю ПММ на підприємство не потрапляють). Інакше кажучи, для отримання відшкодування витрат на придбання ПММ підприємству доведеться завуалювати вартість спожитих ПММ (інших поточних витрат) у сумі компенсації за зношування (амортизацію) автомобіля, оскільки відшкодувати витрати на придбання ПММ та включити їх до валових витрати підприємству не вдасться, бо відшкодування таких витрат згідно зі ст. 125 КЗпП не передбачено.

Оподаткування.

Що стосується податкового навантаження на підприємство, то:

1)

суму виплаченої компенсації працівнику за зношування (амортизацію) його автомобіля можна включити до валових витрат на підставі п.п. 5.6.2 Закону про податок на прибуток. При цьому підтвердженням правомірності віднесення таких витрат до валових виступатимуть документи на використання автомобіля: заява, договір, розпорядження роботодавця тощо (лист ДПА в м. Києві від 09.11.06 р. № 911/10/31-106). Звернемо увагу, на те, що сума компенсації за зношування (амортизацію) автомобіля відноситься на валові витрати у повному обсязі, тому що на них не поширюється 50 % обмеження, передбачене п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток (воно стосується тільки витрат на оперативну оренду легкового автомобіля);

2)

права на податковий кредит у сумі «вхідного» ПДВ при придбанні ПММ у підприємства не буде , оскільки згадки про придбання ПММ ніде не міститься і вартість придбаного пального на рахунках бухгалтерського обліку не відображається (документи на закупівлю ПММ на підприємство не потрапляють);

3)

із суми компенсації потрібно утримати ПДФО, оскільки така компенсація, на нашу думку, вважається додатковим благом від роботодавця (п.п. «г» п.п. 4.2.9 Закону про податок з доходів). А у ф. № 1ДФ її слід відобразити з ознакою «09»:

4)

нараховувати й утримувати внески до соцфондів не потрібно, бо сума компенсації не включається до фонду оплати праці згідно з п. 3.22 Інструкції № 5 (це підтверджує і ПФУ в листі від 19.07.05 р. № 8665/04);

5)

не буде об’єкта для нарахування екозбору, через те що ПММ через підприємство не проходять.

Висновки.

Цей варіант відшкодування витрат має і негативний аспект, який полягає в тому, що держоргани (листи ДПА в м. Києві від 09.11.06 р. № 911/10/31-106 та Держпідприємництва від 31.05.07 р. № 3903) рекомендують при визначенні розміру компенсації за зношування (амортизацію) автомобіля брати за основу норми амортизаційних відрахувань (правда, не уточнюють, на які норми слід орієнтуватися — податкові чи бухгалтерські)*, а тому, як ви бачите, можна втратити право відносити до валових витрат частину компенсації (точніше, вартості використаних ПММ), яка може бути більшою за розмір амортизаційних відрахувань. Ми з цим не погоджуємося, тому що у ст. 125 КЗпП передбачено, що розмір і порядок компенсації визначаються роботодавцем і працівником за домовленістю, а не відповідно до якихось норм. Крім того, висловлена у вищезгаданих листах думка держорганів щодо використання норм амортизації для визначення суми компенсації, — це лише рекомендації державних органів, а не вимога законодавства. Однак не виключено, що працівники цих органів можуть розглядати ці рекомендації по-своєму, а тому, використовуючи такий метод відшкодування витрат, слід бути готовим відстоювати право віднесення до валових витрат усієї суми компенсації, виплаченої працівникові.

* При цьому підтвердженням вартості автомобіля для визначення амортизаційних відрахувань, на думку податківців, може бути акт експертної оцінки.

 

Відшкодування «інших» витрат

Оформлення.

Цей варіант передбачає, що працівник ніде не вказує, що він їздив у відрядження на власному автомобілі. А тому він і не додає чеки на купівлю ПММ до Звіту .

Використовуючи такий варіант відшкодування витрат,

працівник має написати заяву на ім’я керівника підприємства з проханням відшкодувати йому понесені витрати на проїзд, наприклад, у зв’язку із втратою проїзних документів, або керівник має прийняти рішення про виплату працівнику наднормативних добових. Крім того, крім перелічених існують й інші причини, з якими можна пов’язати відшкодування витрат. У кожному конкретному випадку потрібно приймати індивідуальне рішення, як завуалювати відшкодування понесених витрат залежно від суми витрат на ПММ, кількості днів відрядження тощо.

Оподаткування.

При використанні такого варіанта відшкодування витрат працівникові:

1)

не можна включити до складу валових витрат суму не підтверджених документально витрат або наднормативних добових;

2)

права на податковий кредит у сумі «вхідного» ПДВ при придбанні ПММ у підприємства теж не буде, оскільки фактично придбання ПММ в обліку не відображається;

3) при оплаті не підтверджених документально витрат працівника або наднормативних добових

виникає об’єкт для обкладення ПДФО у вигляді додаткового блага від працедавця. У ф. № 1ДФ такі суми відображаються з ознакою доходу «09»;

4)

внесками на соцстрахування, у тому числі до Пенсійного фонду, не підтверджені документально підзвітні суми ні «знизу», ні «зверху» не обкладаються, оскільки не входять до фонду оплати праці;

5)

не буде об’єкта і для нарахування екозбору.

Висновки.

Переваги цього варіанта: відсутність податкових зобов’язань щодо екозбору, доволі просте оформлення, а також економія на послугах нотаріуса (не потрібно посвідчувати договір оренди). Податкові втрати — податок з доходів та відсутність валових витрат та податкового кредиту.

 

Нецільова благодійна допомога

Оформлення.

Використання цього варіанта для відшкодування витрат на придбання ПММ, напевно, найпростіший у оформленні з усіх перелічених, оскільки для здійснення відшкодування достатньо, щоб працівник написав заяву з проханням надати йому нецільову благодійну допомогу, а керівник видав розпорядження про видачу такої допомоги. При цьому слід пам’ятати, що у поданому Звіті вказувати витрати на придбання ПММ також не потрібно.

Оподаткування.

Використовуючи цей варіант відшкодування витрат, слід пам’ятати, що на підприємство покладається вагоме податкове навантаження, оскільки:

1)

ні валових витрат, ні податкового кредиту в цьому випадку не буде;

2)

екозбір сплачувати не потрібно, бо об’єкта для нарахування цього збору не виникає (ПММ через підприємство не проходять);

3)

утримання ПДФО з нецільової благодійної допомоги відбувається або з усієї виплаченої суми допомоги, або з тієї частини, яка перевищує граничний розмір доходу для отримання податкової соціальної пільги (розмір такого доходу визначений абзацом першим п.п. 6.5.1 Закону про податок з доходів і на 2010 рік становить 1220 грн.).

Так, якщо працівник, якому виплачується допомога,

не має права на отримання податкової соціальної пільги, то ПДФО утримується з усієї виплаченої суми. Якщо ж працівник має право на податкову соціальну пільгу, то ПДФО утримується лише із суми, що сукупно протягом звітного податкового року перевищує розмір виплаченої допомоги над граничним розміром доходу для отримання податкової соціальної пільги (1220 грн.). Якщо ж допомога сукупно протягом звітного податкового року не перевищує 1220 грн., то утримувати ПДФО з такої допомоги не потрібно (п.п. 9.7.3 Закону про податок з доходів)*.

* Зауважимо: сума нецільової благодійної допомоги, що перевищує 1220 грн., не підсумовується із сумою заробітної плати працівника для визначення можливості надання податкової соціальної пільги працівнику. Це пояснюється тим, що нецільова благодійна допомога не є заробітною платою для цілей Закону про податок з доходу. Такої ж думки дотримується і ДПАУ у листі від 24.09.07 р. № 11620/5/17-0716.

У

ф. № 1ДФ виплачену нецільову допомогу потрібно відображати так: неоподатковувану частину допомоги (1220 грн.) — з ознакою доходу «14», оподатковувану (>1220 грн.) — з ознакою доходу «17»;

4)

внесками до соцфондів нецільова благодійна допомога не обкладається, оскільки згідно з п. 3.31 Інструкції № 5 така допомога не включається до фонду оплати праці працівників підприємства, але якщо вона не носить систематичного характеру.

Розмір допомоги розраховується таким чином, щоб після сплати податків працівнику лишилася сума, що покриває витрати на відрядження.

Висновки.

Як бачите, цей варіант має багато негативного, зокрема, значне податкове навантаження, до переваг же цього варіанта можна віднести, як зазначалося вище, легкість оформлення, відсутність об’єкта для нарахування екозбору та можливість зекономити на сплаті податку з доходів .

Отже, підприємство має достатньо варіантів, щоб відшкодувати працівникові витрати на відрядження на власному автомобілі, але кожен із цих варіантів має свої плюси і мінуси. А тому при виборі того чи іншого варіанта потрібно бути обачним і чітко розуміти всі наслідки здійснюваних вами дій. Наприкінці для наочності стисло відобразимо основні моменти кожного із описаних варіантів відшкодування витрат (див. таблицю на с. 20).

 

Порівняння варіантів використання автомобіля працівника у
відрядженні та відшкодування витрат на придбання ПММ

Варіанти оформлення відносин	Документальне оформлення	Наслідки відшкодування витрат на придбання ПММ при використанні варіантів
		валові витрати	податковий кредит з ПДВ	податок з доходів фізичних осіб	об’єкт для сплати екозбору	відображення в обліку ПММ
«Перетворення» автомобіля працівника на службове авто
Оренда автомобіля	1. Укладається договір оренди, який потрібно нотаріально засвідчувати. 2. Передачу автомобіля від працівника та назад оформлюють актом приймання-передачі автомобіля в найм (оренду), складеним у довільній формі. 3. Подається окремий Звіт про придбання ПММ. 4. Необхідно оформлювати Подорожній лист	У розмірі 50 % від вартості придбаних ПММ та виплаченої орендної плати	Виникає у повному розмірі	Утримується лише із виплаченої орендної плати за ставкою 15 % (ознака доходу у ф. № 1ДФ «08» або «14»)	Виникає	Придбанні через підзвітну особу ПММ відображаються на субрахунку 203 на підставі Звіту, а списання на витрати — на підставі наданого Подорожнього листа
Позичка автомобіля	1. Укладається договір позички, який нотаріально посвідчується. 2. Передачу автомобіля від працівника та назад оформлюють актом приймання-передачі автомобіля в безоплатне користування, складеним у довільній формі. 3. Подається окремий Звіт про придбання ПММ. 4. Необхідно оформлювати Подорожній лист	У розмірі 50 % від вартості придбаних ПММ. Крім того, виникає валовий дохід у розмірі вартості безкоштовного користування автомобілем		Не утримається (працівник не отримує дохід)
Компенсація працівнику витрат на придбання ПММ
Виплата компенсації згідно зі ст. 125 КЗпП	1. Працівник подає заяву роботодавцю з пропозицією використовувати свій автомобіль. 2. Укладається між працівником і роботодавцем договір про використання автомобіля для потреб підприємства. 3. Працівник подає заяву з обґрунтуванням суми компенсації, а роботодавець видає наказ (розпорядження) про виплату компенсації працівникові	У сумі виплаченої компенсації на підставі п.п. 5.6.2 Закону про податок на прибуток	Немає права	Утримується із суми виплаченої компенсації за ставкою 15 % (ознака доходу у ф. № 1ДФ «09»)	Не виникає	Не відображається
Відшкодування «інших» витрат	Працівник подає заяву на ім’я керівника підприємства з проханням відшкодувати йому понесені витрати на проїзд, наприклад, у зв’язку із втратою проїзних документів, або керівник видає рішення про виплату працівнику наднормативних добових тощо	Немає права		Утримується із документально не підтверджених підзвітних сум, або наднормативних добових (ознака доходу у ф. № 1ДФ «09»)
Нецільова благодійна допомога	Працівник пише заяву з проханням надати йому нецільову благодійну допомогу, а керівник видає розпорядження про видачу такої допомоги			Якщо працівник: — не має права на ПСП — утримується з повної суми (ознака доходу у ф. № 1ДФ «17»); — має право на ПСП — утримується з частини допомоги, що перевищує 1220 грн. (ознака доходу у ф. № 1ДФ: неоподатковувана частин «14», оподатковувана — «17»)

 

Документи статті

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.

Закон про податок з доходів

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Інструкція про відрядження

— Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5.

Норми списання ПММ

— Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтрансу від 10.02.98 р. № 43.