Теми статей
Обрати теми

Тема тижня. Декретні по-новому

Редакція БТ
Стаття

ДЕКРЕТНІ ПО-НОВОМУ

 

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами — це незабутня і дуже важлива подія для кожної жінки. Для бухгалтера підприємства, працівниця якого йде у декрет, це подія, безумовно, менша за значущістю, але водночас вимагає від нього не меншої уваги та відповідальності, адже така відпустка з першого її дня оплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Недавно правила розрахунку декретних істотно змінилися, тому й виникла необхідність знову повернутися до цієї теми. Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі докладний аналіз нових правил розрахунку допомоги по вагітності та пологах, що супроводжується наочними числовими прикладами.

Про те, що допомога по вагітності та пологах за страховими випадками, що настали 15 грудня 2009 року та пізніше, розраховується за новими правилами, ми писали вже не раз. Сьогодні розглянемо ці зміни на наочних числових прикладах, які, сподіваємося, допоможуть вам у роботі. Слід зауважити, що зміни, які відбулися, у цілому значно спростили розрахунок декретних (що, безумовно, радує), але водночас принесли й певні нововведення, які потрібно враховувати при оплаті такої значущої для жінки відпустки. Розраховувати допомогу жінкам, які працюють за сумісництвом та йдуть у декрет, тепер також стало легше, але й тут відкритими залишаються ще низка запитань, на які ми звернемо вашу увагу.

Наталія ЖУРАВЛЬОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»

 

ОСНОВНІ ПРАВИЛА РОЗРАХУНКУ ДЕКРЕТНИХ

 

Порядок розрахунку декретних

За період перебування жінки у відпустці по вагітності та пологах їй виплачується допомога за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд). Причому

за рахунок Фонду оплачується вся така відпустка починаючи з 1-го дня. Нараховує та виплачує допомогу працюючій жінці роботодавець, який потім зараховує цю суму в рахунок розрахунків з Фондом.

Підставою для надання відпустки по вагітності та пологах є оформлений відповідним чином листок непрацездатності (далі — ЛН). Рішення про надання такої відпустки та виплату допомоги приймає

комісія (уповноважений) із соціального страхування, котра оформляє його протоколом, типову форму якого наведена у додатку до Положення № 25*.

* Про це докладно див. у статті «Комісія із соціального страхування: порядок створення та функціонування» // «БТ», 2008, № 32, с. 13. Нагадаємо, що комісія створюється на підприємстві, якщо кількість застрахованих осіб перевищує 15 осіб. Якщо на підприємстві працює 15 та менше осіб, то всі ці питання вирішує уповноважений на те працівник. У листі від 04.07.06 р. № 07-35-1439 Фонд роз'яснив, що вимога про призначення уповноваженого (створення комісії) із соціального страхування поширюється і на приватного підприємця, який має найманих працівників.

Комісія (уповноважений) зобов'язана прийняти рішення про надання допомоги (мотивовану відмову в наданні) протягом 10 днів з дня отримання документів від застрахованої особи (ч. 1 ст. 52 Закону № 2240). Виплачується допомога в найближчий після дня її призначення строк, установлений для виплати заробітної плати.

Допомога по вагітності та пологах (Доп) розраховується за формулою:

Доп = ЗПСЕР

х ККД(В),

де

ЗПСЕР — розмір середньоденної зарплати за останні 6 або меншу кількість відпрацьованих повних місяців (з 1-го до 1-го числа) або за фактично відпрацьований час**;

ККД(В)

— кількість календарних днів, що припадає на відпустку по вагітності та пологах.

** Зауважимо: у листі Мінпраці від 16.12.08 р. № 621/18/99-08 зазначено: якщо працівника прийнято на роботу 2-го числа, оскільки 1-ше число є вихідним, то такий місяць не може бути включено до розрахункового періоду.

Принципово новим моментом, який потрібно враховувати при оплаті відпустки по вагітності та пологах, що починається з 15 грудня 2009 року та пізніше, є те, що оплачуються календарні (а не робочі) дні, які припадають на таку відпустку. Відповідні зміни відбулися і в розрахунку показника середньоденної зарплати (ЗПСЕР), який тепер розраховується за такою формулою:

ЗПСЕР = Д : ККД(РП)

,

де

Д — дохід, що бере участь у розрахунку середнього заробітку та припадає на розрахунковий період;

ККД(РП)

— кількість календарних днів у розрахунковому періоді .

На відміну від звичайних лікарняних, допомога по вагітності та пологах

завжди виплачується в розмірі 100 % середнього заробітку незалежно від страхового стажу працівниці.

При розрахунку середньої зарплати для нарахування допомоги враховуються доходи (Д),

що одночасно відповідають таким вимогам:

1) виплати включаються до фонду оплати праці згідно з

Інструкцією № 5;

2) із них сплачувалися внески до Фонду (зокрема, ураховуються виплати, що не перевищують максимальну величину, з якої справляються соцвнески).

До внесення останніх змін до

Порядку № 1266 до розрахунку, як ви пам'ятаєте, бралися виплати лише за відпрацьований час, у зв'язку з чим оплата щорічних відпусток, навчальних відпусток тощо не враховувалася в розрахунку. Тепер ситуація змінилася. Середня зарплата тепер розраховується не за 1 робочий, а за 1 календарний день розрахункового періоду, тому до розрахунку потрібно включати всі виплати як за відпрацьований, так і за невідпрацьований час, якщо такі виплати входять до фонду оплати праці та з них справлялися соцвзнески. Це підтверджує і Мінпраці (лист від 18.01.10 р. № 396/0/14-10/18* і лист № 1000**).

* Див. ком. «Зміни в порядку розрахунку лікарняних — перші роз'яснення» // «БТ», 2010, № 5, с. 4.

** Див. ком. «Виплата декретних: подробиці про нові правила розрахунку від Мінпраці» // «БТ», 2010, № 5, с. 4, текст листа розміщено в додатку «Документи» цього номера.

Стосовно перехідних відпускних зауважимо: до розрахунку потрібно брати ту суму відпускних, що припадає на дні розрахункового періоду (незалежно від дати фактичної виплати таких відпускних). Наприклад, розрахунковий період становить вересень 2009 року — лютий 2010 року. У серпні 2009 року працівниці було виплачено відпускні за період із 25 серпня по 17 вересня. При розрахунку середньоденної зарплати для виплати декретних ураховується сума відпускних, що припадають на дні вересня (незважаючи на те, що виплата була у серпні). У зазначених вище листах Мінпраці зроблено саме такий висновок. На наш погляд, такого підходу слід дотримуватися і в разі нарахування відпускних у серпні в усій сумі (а не з розбиттям на серпень — вересень пропорційно дням відпустки). Оскільки календарні дні відпустки, що припадають на вересень, включаються до розрахунку, то логічно, що й оплата за ці дні має враховуватися в розрахунку.

І ще один момент щодо показника Д: якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до 3 років або 6 років за медичним висновком), для розрахунку середньої зарплати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, і виплати, які не передбачено актами законодавства або які здійснюються понад установлені норми, у такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу (див. приклад 3 на с. 42).

Тепер скажемо кілька слів щодо показника ККД(РП). Кількість календарних днів розрахункового періоду зменшується тільки на календарні дні, які не відпрацьовано працівницею з однієї з трьох поважних причин, а саме внаслідок:

— хвороби;

— відпустки по вагітності та пологах;

— відпустки для догляду за дитиною до 3 років або 6 років за медичним висновком.

Усі інші дні, не відпрацьовані працівницею в розрахунковому періоді з будь-яких причин (щорічна відпустка, відпустка за свій рахунок, простій, навчання з відривом від виробництва тощо), ураховуються в показнику ККД(РП). Крім того, цей показник не зменшується на святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період. Відповідно і показник ККД(В) (кількість календарних днів декретної відпустки, що підлягають оплаті) не зменшується на святкові та неробочі дні, що припадають на таку відпустку.

Нюанси надання та оплати декретних

 

Таблиця 1.

Окремі випадки надання та оплати відпустки по вагітності та пологах

Ситуація

Пояснення

1

2

1. У працівниці закрито ЛН у зв'язку з хворобою, а з наступного дня оформлено ЛН у зв'язку з вагітністю та пологами

Кожен ЛН оплачується окремо.

Для оплати ЛН по вагітності та пологах розраховується своя середня зарплата за 1 календарний день у розрахунковому періоді. При цьому дні хвороби вираховуються з показника ККД(РП), так само як і сума оплати днів хвороби не враховується в розрахунку Д (див. приклад 2 на с. 42)

2. Працівниця, відпрацювавши лише три місяці, іде у відпустку по вагітності та пологах

Допомога виплачується їй виходячи з фактичного заробітку (а не мінімальної зарплати), тобто в цьому випадку діють загальні правила розрахунку. Розрахунковим періодом є повні відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа), що передують настанню страхового випадку (див. приклад 5 на с. 43)

3. Якщо ЛН у зв'язку з вагітністю та пологами відкрито в період перебування працівниці в навчальній відпустці

У разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами в період щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження зарплати, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах виплачується з дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами (абзац другий ч. 3 ст. 38 Закону № 2240).

У такому разі з дня відкриття ЛН по вагітності та пологах припиняються інші відпустки (щорічна, відпустка без збереження зарплати, навчальна або творча відпустка). Сума надміру виплачених відпускних підлягає перерахунку та утриманню з працівниці.

Дні невикористаної щорічної (основної чи додаткової) відпустки може бути використано працівницею в інший час

4. Якщо працівниця, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, надає роботодавцю ЛН у зв'язку з вагітністю та пологами

Якщо відпустка по вагітності та пологах збігається з відпусткою для догляду за дитиною до 3 років, то допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до 3 років (останній абзац ст. 38 Закону № 2240).

Виходить, що на період відпустки по вагітності та пологах відпустка для догляду за дитиною до 3 років не переривається, тобто роботодавець не повинен повідомляти органи соцзахисту населення за місцем проживання працівниці про такий факт.

Нюанси розрахунку допомоги в такому разі розглянуто у прикладі 4 на с. 43

5. Якщо ЛН надано працівницею, яку зареєстровано приватним підприємцем

Такий ЛН оплачується роботодавцем за місцем роботи на загальних підставах (лист Фонду від 17.12.08 р. № 04-29-2507// «БТ», 2009, № 11, с. 11).

Крім того, ми вважаємо: якщо жінка є застрахованою особою як приватний підприємець, вона має право отримати допомогу і як підприємець безпосередньо з Фонду (звичайно, з урахуванням максимальної величини доходу в розрахунковому періоді, з якої справляються соцвнески). Підставою для цього має бути копія ЛН, засвідчена підписами керівника та печаткою за основним місцем роботи.

Щоправда, у згаданому вище листі Фонд із цим не погоджується

6. Якщо в період відпустки по вагітності та пологах працівниці підприємство перебувало у простої* не з вини працівниці

Допомога по вагітності та пологах у такому разі надається з дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами (абзац другий ч. 3 ст. 38 Закону № 2240).

Такий ЛН оплачується в загальному порядку виходячи з кількості календарних днів відпустки по вагітності та пологах.

Якщо в розрахунковий період підприємство також деякий час простоювало, потрібно знати, що сума оплати за простій не з вини працівниці (не нижче 2/3 ставки) включається до розрахунку середньої зарплати, так само як і календарні дні простою враховуються в розрахунку

7. Як режим неповного робочого часу впливає на розрахунок декретних

Ніяк не впливає.

Тепер декретні розраховуються за календарні, а не робочі дні, тому режим роботи (повна або неповна зайнятість) не впливає на порядок розрахунку декретних**. У всіх випадках оплати декретних розраховується середньоденна зарплата за 1 календарний день (див. приклад 5 на с. 43)

8. Працівниця, прийнята на роботу два тижні тому, іде у відпустку по вагітності та пологах

Якщо працівниця йде у відпустку по вагітності та пологах, відпрацювавши менше календарного місяця, то декретні їй оплачуються з нарахованої зарплати, з якої сплачуються соцвнески, але в межах нижньої та верхньої планок (абзац другий п. 6 Порядку № 1266).

Докладніше про це див. у підрозділі «Якщо працівниця відпрацювала менше календарного місяця» цієї статті, а також приклади 7 на с. 43 і 8 на с. 44

9. Якщо вагітна жінка продовжує працювати і після відкриття ЛН

Допомога нараховується працівниці з дня, коли вона фактично припинила роботу і пішла у відпустку по вагітності та пологах (на підставі поданої нею заяви та ЛН). За період фактичної роботи, у тому числі й після відкриття ЛН, їй нараховується зарплата.

При розрахунку середньоденної зарплати потрібно враховувати, що датою початку страхового випадку є дата відкриття ЛН, а не дата фактичного виходу працівниці в декретну відпустку (лист Мінпраці від 23.05.08 р. № 273/020/99-08 // «БТ», 2008, № 25, с. 10)

10. Якщо після пологів працівниця принесла ще один ЛН на 14 календарних днів у зв'язку з ускладненнями, що виникли при пологах

Цей ЛН оплачується виходячи з тієї ж середньої зарплати, що й перший ЛН (виданий у загальному випадку на 126 календарних днів), оскільки обидва ЛН засвідчують один страховий випадок — відпустку по вагітності та пологах

* Питання оплати часу простою докладно розглядалися в «Темі тижня» «Простійні» виплати: вибираємо оптимальний варіант» // «БТ», 2010, № 9, с. 38.

** Виняток, мабуть, становить випадок розрахунку декретних працівниці, яка відпрацювала менше календарного місяця перед виходом у декрет. Нижню та верхню планки в таких випадках, на наш погляд, необхідно розраховувати пропорційно зайнятості вагітної жінки.

 

Якщо працівниця відпрацювала менше календарного місяця

Ми вже неодноразово звертали увагу, що з метою припинення зловживань у частині витрачання коштів Фонду при оплаті відпусток по вагітності та пологах до

Порядку № 1266 було внесено нове правило, а саме: якщо працівниця іде в декрет, відпрацювавши менше календарного місяця, то декретні їй виплачуються виходячи з нарахованої зарплати , з якої сплачуються соцвнески, але не вище розміру середньої зарплати за всіма видами економічної діяльності (за даними Держкомстату), що склалася у відповідному регіоні (АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі) в місяці, що передує місяцю настання страхового випадку, та не нижче розміру мінзарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку (другий абзац п. 6 Порядку № 1266).

Щодо застосування цього нового правила дещо пояснимо.

 

1. Ця норма застосовується, якщо у жінки немає жодного повного відпрацьованого календарного місяця (з 1-го до 1-го числа)

. Наприклад, якщо жінка прийнята на роботу 18 січня 2010 року, а 24 лютого 2010 року йде у декрет, то роботодавець застосовує верхню та нижню планки при оплаті декретних, оскільки жодного повного календарного місяця (з 1-го до 1-го числа) працівниця не відпрацювала. Якщо жінка перебуває у трудових відносинах з роботодавцем давно, але перед виходом у декрет із будь-яких причин вона фактично відпрацювала менше місяця (хвороба, відпустка для догляду за дитиною до трьох років, щорічна відпустка тощо), то ця обмежувальна норма не застосовується — декретні розраховуються в загальному порядку виходячи з фактичного заробітку працівниці (це підтверджує і Мінпраці в листі від 21.01.10 р. № 11/18/99-10, див. с. 6 цього номера).

Слід зауважити, що не врятує в цьому випадку і варіант «допрацювання» вагітною жінкою необхідного часу до повного календарного місяця вже після відкриття ЛН з подальшим виходом у декрет. Страховий випадок вважається таким, що настав, з моменту відкриття ЛН, а не фактичного виходу у відпустку по вагітності та пологах (

лист Мінпраці від 23.05.08 р. № 273/020/99-08 // «БТ», 2008, № 25, с. 10)*.

* Страховий випадок — подія, з настанням яко

ї виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом (п. 8 ст. 2 Закону № 2240).

 

2. Дані Держкомстату про розмір середньої зарплати за всіма видами економічної діяльності у відповідному регіоні

(далі — середня зарплата по регіону — ЗПРЕГ) можна знайти на офіційному веб-сайті Держкомстату України www.ukrstat.gov.ua**. Крім того, цю інформацію розміщатимуть відділення Фонду на своїх офіційних сайтах (ми також друкуємо цю інформацію на сторінках газети).

** Ці дані знаходяться на сайті в розділі «Статистична інформація» / «Доходи населення» / «Зарплата» / «Середня зарплата за регіонами за місяць».

Важливо: якщо

на момент нарахування декретних ще не відомий показник середньої зарплати по регіону (а він з'являється 25 — 26 числа наступного місяця), то Мінпраці рекомендує здійснювати розрахунок і виплату декретних виходячи з мінімальної зарплати, а згодом виконувати коригування (п.п. 2 п. 4 листа № 1000).

 

3. Верхня межа,

на думку Мінпраці, розраховується так (останній абзац п.п. 2 п. 4 листа № 1000):

ЗПСЕР(ВЕРХ) = ЗПРЕГ : ККД(ПМ),

де

ЗПСЕР(ВЕРХ) — верхня межа середньоденної зарплати з розрахунку на 1 календарний день;

ЗПРЕГ

— середня зарплата по регіону в місяці, що передує місяцю настання страхового випадку;

ККД(ПМ)

— кількість календарних днів у місяці, що передує місяцю настання страхового випадку.

 

4. Нижня межа,

на думку Мінпраці, розраховується так (останній абзац п.п. 1 п. 4 листа № 1000):

ЗПСЕР(НИЖН) = ЗПMIN : ККД

,

де

ЗПСЕР(НИЖН) — нижня межа середньоденної зарплати з розрахунку на 1 календарний день;

ЗПMIN

— установлений розмір мінімальної зарплати в місяці настання страхового випадку;

ККД

— кількість календарних днів у місяці настання страхового випадку.

 

5. Якщо жінці встановлено режим неповного робочого часу (дня, тижня)

, то й показники ЗПСЕР(ВЕРХ) і ЗПСЕР(НИЖН), на наш погляд, потрібно розраховувати пропорційно встановленій зайнятості працівниці (див. приклад 8 на с. 44). Якщо жінку прийнято на роботу на умовах повної зайнятості, але після розрахунку середньоденної зарплати виявилось, що її сума нижча за ЗПСЕР(НИЖН)(причини цього можуть бути, зокрема, такі: у розрахунковому періоді збільшувався розмір мінзарплати, жінка була у щорічній відпустці, у відпустці без збереження зарплати), то оплачувати декретні їй усе одно необхідно виходячи з показника мінзарплати (ЗПСЕР(НИЖН)). Таку відповідь надало Мінпраці в листі № 1000.

 

6. Жінка, яка відпрацювала перед виходом у декрет за останнім місцем роботи менше місяця,

має право звернутися до Фонду за обчисленням суми декретних (новий абзац третій п. 6 Порядку № 1266). У такому разі розрахунок суми допомоги їй здійснює Фонд на підставі наданих довідок про доходи за кількома місцями роботи за шість календарних місяців у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку. Стосовно цієї ситуації Мінпраці в листі № 1000 роз'яснює, що Фонд лише розраховує суму декретних та видає жінці відповідну довідку, на підставі якої роботодавець за останнім місцем роботи нараховує та виплачує їй цю допомогу в загальному порядку.

 

7. Працівницю прийнято на роботу не 1-го числа місяця, але цей день є першим робочим днем згідно з графіком роботи підприємства

(наприклад, коли 1-ше число місяця є вихідним днем). Як випливає з усних роз'яснень працівників Фонду, вони в цьому випадку вважають за необхідне керуватися позицією Мінпраці, викладеною в його листі від 16.12.08 р. № 621/18/99-08, де зазначено, що такий місяць (працівника прийнято на роботу не 1-го числа місяця, але в перший робочий день цього місяця), не може бути включено до розрахункового періоду. Наприклад, жінка, прийнята на роботу 04.01.10 р. (понеділок) — перший робочий день січня, іде в декретну відпустку 17.02.10 р. У цьому випадку виходить, що розрахунок декретних потрібно здійснювати з урахуванням верхньої та нижньої меж, оскільки немає повного відпрацьованого місяця з 1-го по 1-ше число. На наш погляд, це не зовсім правильно, оскільки всі робочі дні в січні згідно з графіком роботи підприємства відпрацьовано працівницею повністю, тобто страхові внески за цей місяць сплачено працівницею в повному обсязі, а отже, січень можна вважати повним відпрацьованим календарним місяцем. Тут доречно нагадати про лист Фонду від 26.02.08 р. № 01-16-430, в якому підтверджується наша думка. Це роз'яснення було видане за часів обмеження: якщо працівник за останній рік відпрацював менше шести повних календарних місяців, то допомога виплачується йому виходячи з фактичного заробітку, але не вище мінімальної зарплати, що діє на момент настання страхового випадку. На наш погляд, цей лист актуальний і для цілей обмеження, недавно запровадженого до Порядку № 1266. Таким чином, ми вважаємо, що в розглянутому випадку оплачувати працівниці декретну відпустку було б логічніше виходячи з фактичного заробітку без урахування верхньої та нижньої планок, але до розрахункового періоду січень дійсно включати не можна, оскільки тут ураховуються відпрацьовані місяці з 1-го по 1-ше число. Однак радимо цей момент усе-таки уточнити в місцевих відділеннях Фонду.

 

Декретні сумісникам

Допомога по вагітності та пологах виплачується працівниці й на роботі за сумісництвом (

ч. 1 ст. 50 Закону № 2240). Підставою для виплати є копія ЛН, засвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, а також довідка про доходи за основним місцем роботи. Останні зміни стосуються і правил розрахунку декретних сумісникам: тут також робочі дні було замінено на календарні. В усьому ж іншому норми Порядку № 1266 щодо сумісників залишилися без змін, а тому змін не зазнали й пов'язані з ними проблемні моменти (див. «Розрахунок середньої зарплати для оплати декретних суміснику — чи є порядок у Порядку № 1266?» на с. 39).

 

Розрахунок середньої зарплати для оплати декретних суміснику —
чи є порядок у Порядку № 1266?

Абзаци третій та четвертий п. 21 Порядку № 1266

«Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин),

а для розрахунку допомоги по вагітності та пологах — на кількість календарних днів у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи.

Якщо особа у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом не працювала кілька днів, що припадають на розрахунковий період, за основним місцем роботи для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої у розрахунковому періоді заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески за фактично відпрацьовані календарні місяці (відпрацьований час), на кількість робочих днів (годин), а для розрахунку допомоги по вагітності та пологах — на кількість календарних днів за місцем роботи за сумісництвом.

 

Заміна робочих днів на календарні зняла досить багато проблем, пов'язаних з нестикуванням графіків та режимів роботи за основним місцем і за сумісництвом. Та все-таки до повної ясності в розрахунку декретних сумісникам ще далеко.

Наведемо своє бачення нового порядку розрахунку декретних сумісникам, ґрунтуючись на нормах

Порядку № 1266 , і надані раніше роз'яснення Мінпраці та Фонду, спроектувавши їх на нові правила (див. табл. 2).

 

Таблиця 2.

Порядок розрахунку середньої зарплати сумісника
для виплати допомоги по вагітності та пологах

Ситуація

Порядок розрахунку

1

2

1. І за основним місцем роботи, і за сумісництвом перед декретом відпрацьовано шість повних календарних місяців

Зарплата за сумісництвом (у межах максимальної величини) ділиться на кількість календарних днів, що припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи (див. приклад 9 на с. 44).

Якщо календарні дні за основним місцем роботи зменшувалися на невідпрацьовані дні за однією з трьох поважних причин (стосовно цієї ситуації, найімовірніше, ідеться лише про відпустку для догляду за дитиною до 3 років), а за сумісництвом не зменшувалися, то до розрахунку потрібно брати кількість календарних днів за основним місцем роботи

2. За основним місцем роботи перед декретом відпрацьовано 6 повних місяців, а за сумісництвом — три місяці

Розрахунковий період становить шість повних місяців перед декретом, але оскільки за сумісництвом у розрахунковому періоді відпрацьовано менше днів, то розрахунок провадиться виходячи з кількості календарних днів у повних відпрацьованих місяцях за сумісництвом (абзац четвертий п. 21 Порядку № 1266) — див. консультацію представників Мінпраці «Розрахунок лікарняних для сумісника» на с. 31 а також приклад 11 на с. 46

3. За основним місцем роботи перед декретом відпрацьовано три повні місяці, а за сумісництвом — шість місяців

Розрахунковий період визначається за основним місцем роботи, тобто він становить три останні повні місяці перед виходом у декрет. Отже, зарплата за сумісництвом (у межах максимальної величини) за три місяці розрахункового періоду ділиться на кількість календарних днів, що припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи

4. Перед декретом жінка фактично працювала тільки за сумісництвом (заробітку за основним місцем роботи не було, оскільки вона перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років))

Розрахунковий період у цьому випадку визначається за роботою за сумісництвом (шість або менша кількість повних місяців, або фактично відпрацьований час перед декретом). Отже, розрахунок провадиться виходячи з кількості календарних днів, що припадають на роботу за сумісництвом. З цим згодне і Мінпраці (лист від 23.11.07 р. № 653/020/99-07, консультація Головного спеціаліста відділу страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності Мінпраці, опублікована в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 37, с. 35)

5. Жінка, прийнята на роботу за сумісництвом у середині місяця, у наступному місяці йде в декрет

В абзаці другому п. 6 Порядку № 1266 чітко не зазначено, чи потрібно й до роботи за сумісництвом застосовувати сумове обмеження, якщо працівниця не відпрацювала повний календарний місяць. На наш погляд, верхню та нижню планку в цьому випадку застосовувати необхідно (див. вище підрозділ «Якщо працівниця відпрацювала менше календарного місяця» цієї статті), хоча з п. 4 п.п. 5 листа № 1000 можна зробити висновок,, що запроваджене сумове обмеження застосовується лише тоді, якщо за основним місцем роботи відпрацьовано менше місяця. Сподіватимемося, що незабаром із цього питання з'являться конкретніші роз'яснення Мінпраці чи Фонду.

Розрахунок у цьому випадку, на наш погляд, провадиться виходячи із заробітку за місяць, що передує декрету (він входить до розрахункового періоду за основним місцем роботи) та кількості календарних днів за сумісництвом цього місяця з дня прийняття працівниці на роботу (абзац четвертий п. 21 Порядку № 1266)

6. Жінка прийнята на роботу за сумісництвом і в цьому самому місяці йде у декрет

По-перше, тут також актуальне питання із сумовим обмеженням, запровадженим абзацом другим п. 6 Порядку № 1266 (див. п. 5 цієї таблиці).

По-друге, Розрахунок середньоденної зарплати суміснику в такій ситуації — досить проблемне питання. На наш погляд, тут логічніше було б суму нарахованої зарплати за фактично відпрацьований час за сумісництвом поділити на кількість календарних днів, що припадають на фактично відпрацьований працівницею період за сумісництвом.Однак приклад до п. 21 додатка 1 до Порядку № 1266 і лист Фонду від 05.03.09 р. № 04-06/ш-36з-56 описують інший порядок. Для наочності наведемо приклад 2 до п. 21 з Порядку № 1266.

Працівниця працювала за сумісництвом з 17.01.07 р., а захворіла 29.01.07 р. За основним місцем роботи працює давно (з 01.02.06 р.). Оскільки в розрахунковому періоді за основним місцем роботи (липень — грудень 2006 року) за сумісництвом працівник не працював, то розрахунок у прикладі приписано здійснювати виходячи з кількості відпрацьованих працівником робочих днів за основним місцем роботи в січні 2007 року. Таким чином, середня зарплата обчислюється так: зарплата за сумісництвом, нарахована за період 17.01.2007 р. — 28.01.2007 р., ділиться на 18 робочих днів січня, відпрацьованих працівником у січні за основним місцем роботи.

І хоча, на наш погляд, такий розрахунок є не зовсім логічним і ніяк не вписується в норми самого Порядку № 1266, однак факт залишається фактом. При виникненні подібної ситуації рекомендуємо звернутися до вашого відділення Фонду для отримання роз'яснень щодо порядку розрахунку допомоги

 

Відображення суми допомоги в обліку та звітності

У бухгалтерському обліку

сума декретних, що нараховується працівниці, відображається по кредиту субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами»* у кореспонденції з дебетом субрахунку 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням». Причому нарахування допомоги з кредиту субрахунку 663 провадиться в повному обсязі в місяці прийняття рішення комісією (уповноваженим) із соціального страхування без розбиття цієї суми за місяцями, на які припадає відпустка по вагітності та пологах.

* Хоча зазначимо: багато хто з бухгалтерів вважає за краще нараховувати декретні (як і звичайні лікарняні) по субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою».

У податковому обліку

сума декретних не включається до складу валових витрат, оскільки ці витрати здійснюються за рахунок коштів Фонду, а не за рахунок коштів підприємства.

Сума допомоги не обкладається податком з доходів

на підставі п.п. 4.3.1 Закону про податок з доходів, а також із неї не утримуються «знизу» та не нараховуються «зверху» внески до фондів соцстрахування, у тому числі до Пенсійного фонду.

У звітності сума допомоги відображається таким чином:

1) у

ф. № 1ДФ сума допомоги наводиться з ознакою доходу «22» (соціальні виплати з відповідних бюджетів). При цьому у графах 4 і 4а проставляються нулі. Графа 3 (сума виплаченого доходу) заповнюється в тому кварталі, в якому фактично буде здійснено виплату допомоги;

2) у

Пенсійній звітності (Звіті про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, додаток 4) сума декретних не відображається;

3) оскільки допомога по вагітності та пологах не входить до фонду оплати праці згідно з

Інструкцією № 5 та не обкладається внесками на соцстрахування, то відповідно її сума не відображається в розрахункових відомостях по внесках до Фонду безробіття і до Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві;

4) що стосується

звітності до Фонду (Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, форма Ф4-ФСС з ТВП), то декретні відображаються в рядку 3 в колонці 4 розділу IV Звіту в момент нарахування (кредит 663) допомоги. У графі 3 «Дні» цього рядка відображається кількість календарних днів, що підлягають оплаті. Потрапивши до підсумку розділу IV Звіту (рядок 10), сума допомоги відображається в рядку 14 розділу III Звіту. Як уже зазначалося вище, ця допомога нараховується в повному обсязі однією сумою без розбиття за місяцями, тому і у Звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП сума допомоги вказується однією сумою в місяці її нарахування.

Згідно з

Методрекомендаціями при виплаті допомоги жінці, віднесеній до I — IV категорій чорнобильців, у колонках 5 і 6 «У тому числі пільги по допомогах постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи» вказуються кількість днів, допомогу за які нараховано на пільгових умовах, та суми цих пільгових витрат. Таким чином, у колонках 5 і 6 розділу IV необхідно зазначити різницю в кількості днів та суми допомоги (виплаченої за додаткові дні) між декретною відпусткою, наданою на загальних підставах (70 до і 56 днів після пологів), та декретною відпусткою, наданою на пільгових умовах жінкам, які постраждали від аварії на ЧАЕС (90 днів до і 90 днів після пологів).

Тим страхувальникам, в яких сума нарахованих внесків до Фонду значно менше суми належної до виплати працівниці допомоги, потрібно знати, що згідно з

п. 6.8 Інструкції № 16 вони не мають права на цій підставі відмовити працівниці у виплаті допомоги. При цьому, якщо витрати, проведені страхувальником-роботодавцем, за звітний квартал, перевищують нараховану суму страхових внесків та інших платежів, то різниця між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується в рахунок сплати наступного кварталу. Якщо ж витрати не може бути покрито страховими внесками і в наступному кварталі, то сума перевищення, з урахуванням очікуваного результату в наступному кварталі, відшкодовується страхувальнику-роботодавцю органом Фонду після отримання від нього звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП за минулий квартал.

Відшкодування страхувальнику-роботодавцю суми перевищення над сумою страхових внесків у випадках, коли належна сума страхових внесків не покриває витрат, може здійснюватися і до отримання звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП при обов'язковому поданні довідки-розрахунку за підписом керівника, головного бухгалтера та засвідченої печаткою підприємства. Довідка-розрахунок подається за формою Звіту Ф4-ФСС з ТВП. Відшкодування здійснюються органом Фонду шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок страхувальника (

п. 6.9 Інструкції № 16).

 

ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКУ

 

Загальний випадок

Приклад 1

. Жінка, яка працює на підприємстві з 2004 року, з 10.03.10 р. іде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 календарних днів (згідно з наданим ЛН).

Розрахунковий період становить вересень 2009 року — лютий 2010 року (шість повних відпрацьованих календарних місяців перед настанням страхового випадку).

 

Місяць

Дохід, грн.

Дохід, що включається до розрахунку (Д), грн.

Кількість к. дн.

К. дн., що включаються до розрахунку (ККД(РП))

Вересень

1500 (оклад)

1500

30

30

Жовтень

200 (оклад) + 1400 (відпускні) + 800 (матдопомога систематичного характеру)

2400

31

31

Листопад

1250 (оклад) + 300 (відпускні)

1550

30

30

Грудень

1250 (оклад, 5 днів була у неоплачуваній відпустці)

1250

31

31

Січень

1600 (оклад)

1600

31

31

Лютий

1600 (оклад) + 700 (нецільова благодійна допомога)

1600

28

28

Разом

10600

9900

181

181

 

ЗПСЕР

= 9900 : 181 = 54,70 (грн.);

Доп

= 54,70 х 126 = 6892,20 (грн.).

Таким чином, працівниці буде нараховано та виплачено 6892,20 грн. декретних.

 

Якщо на розрахунковий період припадає час, не відпрацьований працівницею з однієї з трьох поважних причин

Приклад 2

. Працівниця вийшла з відпустки для догляду до 3 років за першою дитиною 21.10.09 р., а з 10.03.10 р. згідно з виданим їй ЛН іде у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами другою дитиною.

Працівниця хворіла в період:

— з 20 по 26 січня (7 календарних днів);

— з 5 по 9 березня (безпосередньо перед виходом у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами).

Розрахунковий період становить жовтень 2009 року — лютий 2010 року (вересень як місяць, повністю не відпрацьований працівницею з поважної причини — відпустка для догляду за дитиною до трьох років, виключається з розрахункового періоду).

Слід ураховувати, що ЛН за дні хвороби в березні розраховуватиметься за середньою зарплатою з розрахунку на 1 робочий день (годину), а ЛН у зв'язку з вагітністю та пологами — окремо за середньою зарплатою з розрахунку на 1 календарний день. Те, що один страховий випадок настає слідом за іншим, ніяк не впливає на порядок розрахунку декретних.

 

Місяць

Дохід, грн.

Дохід, що включається до розрахунку (Д), грн.

Кількість к. дн.

К. дн., що включаються до розрахунку (ККД(РП))

Жовтень

872,73 (оклад)

872,73

31

11

Листопад

2400 (оклад)

2400

30

30

Грудень

2400 (оклад) + 1000 (премія за IV квартал)

3400

31

31

Січень

1768,42 (оклад) + 545,45 (лікарняні)

1768,42

31

24 (31 - 7 к. дн. хвороби)

Лютий

2400 (оклад)

2400

28

28

Разом

11386,00

10841,15

151

124

 

ЗПСЕР

= 10841,15 : 124 = 87,43 (грн.);

Доп = 87,43 х 126 =

11016,18 (грн.).

 

Якщо працівниці нараховувалися одноразові виплати в місяці, не повністю відпрацьованому з однієї з трьох поважних причин

Нагадаємо, що виплати, які належать до заохочувальних та компенсаційних, наведено в

п. 2.3 Інструкції № 5, але розподілу підлягають лише ті з них, що мають разовий характер, нараховуються нерегулярно або тільки раз на рік. Розподіляються ці виплати тільки в тому випадку, якщо їх нараховано в місяці, який не повністю відпрацьовано працівницею з однієї з трьох поважних причин. Розподіл здійснюється пропорційно відпрацьованому робочому часу цього місяця (абзац другий п. 9 Порядку № 1266). В інших випадках одноразові виплати (якщо вони входять до фонду оплати праці та з них було сплачено соцвнески) повністю включаються до розрахунку.

Приклад 3

. За даними прикладу 2 припустимо, що в січні 2010 року працівниці було виплачено 1000 грн. у вигляді подарунка до 30-річного ювілею.

Цю виплату, незважаючи на те що вона входить до фонду оплати праці (як інші заохочувальні та компенсаційні виплати) та з усієї її суми було сплачено внески до Фонду, не може бути повністю включено до розрахунку, оскільки кілька днів у січні працівниця не відпрацювала з однієї з трьох поважних причин — унаслідок хвороби. Визначимо суму грошового подарунка, що припадає на відпрацьований робочий час (при 5-денному робочому тижні):

1000 : 19

х 14 = 736,84 (грн.),

де

19 — кількість робочих днів у січні згідно з графіком роботи підприємства;

14

— кількість відпрацьованих працівницею робочих днів у січні.

Отже, дохід за січень 2010 рік, який може бути враховано, становить

2505,26 грн. (1768,42 + 736,84).

 

Якщо в розрахунковому періоді не відпрацьовано жодного дня з однієї з трьох поважних причин

Тут потрібно враховувати, що середньоденна зарплата за один календарний день у таких випадках розраховуватиметься

шляхом ділення тарифної ставки (окладу) або її частини, установленої на момент настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 10 і абзац восьмий п. 14 Порядку № 1266).

Приклад 4

. Працівниця, яка перебуває у відпустці для догляду до 3 років за першою дитиною, надала ЛН у зв'язку з вагітністю та пологами другою дитиною, відкритий з 10.03.10 р. На момент виходу працівниці у відпустку для догляду за дитиною до 3 років її оклад становив 800 грн. на місяць, тепер — 2000 грн.

ЗПСЕР

= 2000 : 30,44 = 65,70 (грн.);

Доп

= 65,70 х 126 = 8278,20 (грн.).

Звертаємо увагу: якщо працівниця перед виходом у відпустку для догляду за дитиною до 3 років працювала в режимі неповного робочого часу, то оклад потрібно брати пропорційно встановленій зайнятості.

Зауважимо, що Мінпраці в

листі від 21.01.10 р. № 11/18/99-10 звернуло увагу на те, що норми другого абзацу п. 6 Порядку № 1266 (які обмежують розмір декретних середньою зарплатою по регіону та мінімальною зарплатою) не поширюються на випадки, коли перед настанням страхового випадку застрахована особа перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років (або 6 років за медичним висновком).

 

Якщо в розрахунковому періоді жінка працювала в режимі неповного робочого часу

Приклад 5

. Жінку прийнято на роботу 07.12.09 р. на 0,4 тривалості робочого часу (2 дні на тиждень при 8-годинному робочому дні). Оклад за цією посадою (за умови повної зайнятості) дорівнює 2000 грн. З 10.03.10 р. працівниця іде в декретну відпустку.

Розрахунковий період становить січень — лютий 2010 року (два повні відпрацьовані календарні місяці перед настанням страхового випадку).

 

Місяць

Дохід, грн.

Дохід, що включається до розрахунку (Д), грн.

Кількість к. дн.

К. дн., що включаються до розрахунку (ККД(РП))

Січень

800 (2000 х 0,4)

800

31

31

Лютий

800 (2000 х 0,4)

800

28

28

Разом

1600

1600

59

59

 

ЗПСЕР

= 1600 : 59 = 27,12 (грн.);

Доп

= 27,12 х 126 = 3417,12 (грн.).

 

Якщо зарплата «зашкалює» за граничну величину, з якої справляються соцвнески

Середньоденна зарплата, що включається до розрахунку, не може перевищувати максимальну величину, з якої справлялися соцвнески з розрахунку на 1 день (

Мах1 день). Для виплати допомоги по вагітності та пологах цей показник розраховується так: 15 прожиткових мінімумів на одну працездатну особу в останньому місяці розрахункового періоду ділиться на 30,44 (абзац сьомий п. 14 Порядку № 1266).

Приклад 6

. Працівницю прийнято на роботу 14.12.09 р. з окладом 15000 грн. на місяць. З 10.03.10 р. вона іде у відпустку по вагітності та пологах.

 

Місяць

Дохід, грн.

Дохід, що включається до розрахунку (Д), грн.

Кількість к. дн.

К. дн., що включаються до розрахунку (ККД(РП))

Січень

15000

13035*

31

31

Лютий

15000

13035*

28

28

Разом

30000

26070

59

59

* Згідно з роз'ясненнями Фонду (листи від 29.12.2009 р. № 01-16-2801, від 01.02.10 р. № 02-24-181 // «БТ», 2010, № 6, с. 9) показник розраховано виходячи з мінзарплати 869 грн.

 

ЗПСЕР

= 26070 : 59 = 441,86 (грн.).

Мах1 день

= 13035 (лютий) : 30,44 = 428,22 (грн.).

У цьому випадку середньоденна зарплата, розрахована виходячи з фактичного заробітку працівниці (

ЗПСЕР), перевищила показник Мах1 день, тому декретні виплачуються виходячи з розрахованого показника Мах1 день:

Доп

= 428,22 х 126 = 53955,72 (грн.).

 

Якщо жінка перед виходом у декрет відпрацювала менше календарного місяця

Приклад 7

. Працівницю прийнято на роботу 21.12.09 р. з окладом 3000 грн., а ЛН у зв'язку з вагітністю та пологами відкрито їй 22.01.10 р. Припустимо, що підприємство-роботодавець знаходиться у м. Харкові.

Щодо розрахунку показника

ЗПСЕР(ВЕРХ) зауважимо: за даними Держкомстату, середня зарплата на одного штатного працівника по Харківської області у грудні 2009 року (місяці, що передує місяцю настання страхового випадку) становить 2130 грн.*, і саме цю величину було взято до розрахунку. Як зазначалося вище, Мінпраці вважає, що розрахунок верхньої межі потрібно провадити виходячи з календарних днів у відповідному місяці (останній абзац п.п. 2 п. 4 листа № 1000) — у нашому випадку в грудні 2009 року.

* Середню зарплату за регіонами за листопад — грудень 2009 наведено в «БТ», 2010, № 5, с. 6, а за січень 2010 року — у «БТ», 2010, № 10, с. 10. Середню зарплату за лютий Держкомстат відповідно до планів має оприлюднити 26.03.10 р.

 

Місяць

Дохід, грн.

Дохід, що включається до розрахунку (Д), грн.

Кількість к. дн.

К. дн., що включаються до розрахунку (ККД(РП))

Грудень

1173,91 (оклад) + 500 (подарунок до Нового року)

1673,91

31

11

Січень

2052,63

2052,63

31

21

Разом

3726,54

3726,54

62

32

 

ЗПСЕР

= 3726,54 : 32 = 116,45 (грн.);

ЗПСЕР(ВЕРХ)

= 2130 : 31 = 68,71 (грн.).

ЗПСЕР(НИЖН)

= 869 : 31 = 28,03 (грн.).

Оскільки середня зарплата виходячи з фактичного заробітку перевищила верхню межу, декретні розраховуються за середньою зарплатою відповідно до верхньою межі (

ЗПСЕР(ВЕРХ)).

 

Доп

= 68,71 х 126 = 8657,46 (грн.).

 

Якщо припустити, що до працевлаштування на це місце роботи працівниця перебувала у штаті іншого підприємства, то вона може звернутися до відділення Фонду для розрахунку допомоги по вагітності та пологах сумарно виходячи із заробітку за останнім та попереднім (одним або кількома) місцями роботи. При зверненні до Фонду допомогу їй буде нараховано виходячи з фактичного заробітку без урахування верхньої та нижньої меж (адже в цьому випадку перед настанням страхового випадку вона працювала понад місяць). Розраховану Фондом суму допомоги нараховує та виплачує роботодавець за останнім місцем роботи на підставі виданої Фондом довідки.

Звернемо увагу, що до Фонду є сенс звертатися тільки в тому випадку, якщо заробіток у шести місяцях за останній 12-місячний період перевищує показник середньої зарплати по регіону в місяці, що передує настанню страхового випадку. Інакше сума допомоги, розрахована Фондом, може виявитися меншою, ніж обчислена виходячи із заробітку за останнім місцем роботи (у межах верхньої планки).

 

Приклад 8

. За даними прикладу 7 припустимо, що наведені в розрахунковому періоді нарахування (1673,91 грн. у грудні і 2052,63 грн. у січні) здійснено працівниці, яка працює в режимі неповного робочого дня (0,5 тривалості робочого часу).

У такому разі середньоденна зарплата виходячи з фактичного заробітку залишиться без змін (3726,54 : 32) =

116,45 (грн.), а верхню та нижню межі потрібно розраховувати з урахуванням неповної зайнятості працівниці.

 

ЗПСЕР(ВЕРХ)

= 2130 х 0,5 : 31 = 34,35 (грн.);

ЗПСЕР(НИЖН)

= 869 х 0,5 : 31 = 14,02 (грн.).

 

Оскільки середня зарплата виходячи з фактичного заробітку перевищує розраховану верхню межу, декретні буде виплачено виходячи з верхньої граничної величини зарплати:

Доп

= 34,35 х 126 = 4328,1 (грн.).

 

Якщо жінка, яка йде у декрет, є сумісницею

Приклад 9

. Припустимо, що за основним місцем роботи працівниця має доходи, наведені у прикладі 1. За сумісництвом працівниця також працює давно і 10.03.10 р. іде в декретну відпустку.

 

Місяць

Зарплата за основним місцем роботи, що включається до розрахунку, грн.

К. дн., за основним місцем роботи, що включаються до розрахунку (ККД(РП))

Сума нарахованої зарплати за сумісництвом, грн.

Дохід за сумісництвом, що включається до розрахунку (Д), грн.

Вересень

1500

30

7000

7000

Жовтень

2400

31

7000

7000

Листопад

1550

30

7000 + 5000 (премія)

9610

(11160* - 1550)

Грудень

1250

31

7000

7000

Січень

1600

31

7500

7500

Лютий

1600

28

7500

7500

Разом

9900

181

48000

45610

*Граничний розмір доходу, з якого справлялися внески у листопаді 2009 року (744 грн. х 15).

 

ЗПСЕР

= 45610 : 181 = 251,99 (грн.);

Доп

= 251,99 х 126 = 31750,74 (грн.).

 

Таким чином, за сумісництвом працівниці буде виплачено декретні в сумі 31750,74 грн.

Приклад 10

. Припустимо (дані прикладу 2), що за основним місцем роботи жінка вийшла з відпустки для догляду до 3 років за першою дитиною 21.10.09 р., а з 10.03.10 р. згідно з виданим їй ЛН вона йде у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами другою дитиною.

За сумісництвом з відпустки для догляду до трьох років працівниця вийшла раніше, ніж за основним місцем роботи (01.08.09 р.), на неповний режим робочого часу.

Працівниця хворіла в період:

— з 20 по 26 січня (7 календарних днів);

— з 5 по 9 березня (безпосередньо перед виходом у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами).

 

Місяць

Дохід, що враховується за основним місцем роботи (Д), грн.

К. дн., що враховуються за основним місцем роботи (ККД(РП))

Дохід за сумісництвом, грн.

Дохід, що враховується за сумісництвом (Д), грн.

Жовтень

872,73

11

1600

1600

Листопад

2400

30

1600

1600

Грудень

3400

31

1600

1600

Січень

1768,42

24

1252,63 + 413,28 (лікарняні)

1252,63

Лютий

2400

28

1700

1700

Разом

10841,15

124

8165,91

7752,63

 

ЗПСЕР

= 7752,63 : 124 = 62,52 (грн.);

Доп

= 62,52 х 126 = 7877,52 (грн.).

 

Надамо деякі пояснення

. Останні шість календарних місяців перед настанням страхового випадку (вересень 2009 — лютий 2010) працівниця працювала і за основним місцем роботи, і за сумісництвом, тому тут діятиме абзац третій п. 21 Порядку № 1266 — розрахунок провадиться виходячи з кількості календарних днів за основним місцем роботи.

Зарплата за жовтень на роботі за сумісництвом уключається до розрахунку повністю, незважаючи на те що частину місяця за основним місцем роботи жінка перебувала у відпустці для догляду за дитиною до трьох років. Виходимо з того, що жовтень входить до розрахункового періоду повністю (з 1-го по 1-ше число), тому зарплата, отримана за сумісництвом за цей період, має повністю враховуватися в розрахунку.

Крім того, відкритим залишається питання розподілу одноразових виплат, нарахованих у місяці, не повністю відпрацьованому з однієї з трьох поважних причин. Наприклад, якби в жовтні на роботі за сумісництвом працівниці було нараховано матдопомогу (що входить до фонду оплати праці та обкладається соцвнесками), можна її включати до розрахунку у всій сумі чи потрібно розподіляти. На наш погляд, розподіляти одноразові виплати, нараховані на роботі за сумісництвом, потрібно лише в тому випадку, якщо саме на роботі за сумісництвом частину місяця не відпрацьовано з однієї з трьох поважних причин. І розподіляти їх потрібно пропорційно відпрацьованому часу на роботі за сумісництвом.

Приклад 11

. Припустимо, що за основним місцем роботи працівниця отримувала доходи, зазначені у прикладі 2. За сумісництвом працівницю було прийнято на роботу 15.01.10 р. з окладом 5000 грн. У відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами вона іде 10.03.10 р.

У цьому випадку в розрахунковому періоді за сумісництвом працівниця відпрацювала менше, ніж за основним місцем роботи, тому слід керуватися

абзацом четвертим п. 21 Порядку № 1266 і провадити розрахунок виходячи з кількості календарних днів за сумісництвом, що припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи (жовтень — лютий). Таким чином, до розрахунку потраплять зарплата сумісника та календарні дні лютого (повний відпрацьований місяць роботи за сумісництвом)*.

* Див. консультацію спеціалістів Мінпраці на с. 31 цього номера.

 

Місяць

Дохід, що враховується за основним місцем роботи (Д), грн.

Дохід за сумісництвом, грн.

Дохід, що враховується за сумісництвом (Д), грн.

К. дн., що враховуються за сумісництвом (ККД(РП))

Лютий

2400

5000

5000

28

Разом

2400

5000

5000

28

 

ЗПСЕР

= 5000 : 28 = 178,57 (грн.);

Доп

= 178,57 х 126 = 22499,82 (грн.).

На цьому завершуємо огляд змін у порядку розрахунку декретних. Сподіваємося, що наведені нами приклади та пояснення допоможуть розібратися в новинах законодавства і правильно розрахувати й виплатити декретні вашій працівниці, яка йде в таку важливу і радісну для неї відпустку.

 

Документи статті

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.01 р. № 2240-III.

Закон про податок з доходів

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV.

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої суми заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 ( див. додаток «Документи» // «БТ», 2010, № 1 — 2).

Положення № 25

— Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затверджене постановою правління Фонду від 23.06.08 р. № 25.

Інструкція № 16

— Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затверджена постановою правління Фонду від 26.06.01 р. № 16.

Методрекомендації

— Методичні рекомендації щодо заповнення звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП і додатка до нього за формою Ф14, затверджені постановою правління Фонду від 18.05.06 р. № 48.

Лист № 1000

— лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про застосування змін, унесених постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 р. № 1332» від 01.02.10 р. № 1000/0/14-10/18 (див. додаток «Документи» цього номера).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі