ПОДАТОК З ДОХОДІВ НЕРЕЗИДЕНТІВ:
аналіз Оглядового листа ДПАУ
Сьогодні ми знову повертаємося до питання оподаткування доходів фізичних осіб — нерезидентів, бо привід для цього дуже серйозний. По-перше, скасовано дію Узагальнюючого податкового роз'яснення № 50, в якому прямо йшлося про можливість утримувати податок із зарплати нерезидентів за ставкою 15 %, а не 30 %. По-друге, ДПАУ підготувала Оглядовий лист щодо оподаткування доходів іноземців та осіб без громадянства (від 23.12.09 р. № 28593/7/17-0717), що вражає не лише своїм обсягом, а і глибиною опрацювання матеріалу.
Утім, і тут не обійшлося без перегинів від ДПАУ, на що ми також звернемо вашу увагу.
Наталія ЖУРАВЛЬОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
На що впливає резидентський статус
Перш ніж розбиратися, як, власне, визначити, є фізична особа резидентом чи нерезидентом України, з'ясуємо, чому це так важливо.
1.
Це впливає на ставку оподаткування. До доходів нерезидента застосовується ставка податку з доходів 30 %. Це не стосується доходів у вигляді дивідендів, процентів та роялті: ці доходи оподатковуються за ставкою, установленою для резидентів.2.
Це впливає на право працівника на податкову соціальну пільгу (ПСП). Так, згідно з п.п. 6.4.3 Закону про податок з доходів розрахунок розміру ПСП здійснюється з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку вмирає або визнається судом померлим, безвісти відсутнім або втрачає резидентський статус. Отже, до зарплати нерезидента не може застосовуватися ПСП.3.
Нерезидент не має права на податковий кредит щодо податку з доходів. Податковий кредит може бути нараховано виключно резидентом, який має індивідуальний ідентифікаційний номер (п.п. 5.4.1 Закону про податок з доходів).4.
У деяких випадках це впливає на визначення доходів як таких, що отримані з джерелом їх походження з України. Наприклад, до таких належить дохід, що виплачується (надається) резидентами у вигляді виграшів та призів, у тому числі в лотерею (крім державної) (абзац «и» п. 1.3 Закону про податок з доходів). Відповідно перелічені види доходів, отримані від нерезидентів (наприклад, приватних підприємців), є іноземними доходами.5.
Це впливає на порядок оподаткування іноземних доходів. Оподаткуванню в Україні в резидента підлягають як доходи з джерелом походження з України, так й іноземні доходи. А в нерезидента до об'єкта обкладення податком з доходів уключаються лише доходи з джерелом походження з України, а, отже, свої закордонні доходи нерезидент не декларує в Україні і, звичайно, не сплачує з них податок.6.
Нерезидент не може здавати в оренду нерухомість безпосередньо орендодавцю: він має право робити це тільки через засноване їм постійне представництво в Україні або через юридичну особу (уповноважену особу) — резидента України, яка виконуватиме функції податкового агента щодо цих доходів (п.п. 9.1.3 Закону про податок з доходів).7.
На благодійну допомогу (цільову та нецільову), отриману від нерезидента (наприклад, приватного підприємця), не поширюються пільги, установлені пп. 9.7.3 і 9.7.4 Закону про податок з доходів.8.
Існують особливості утримання податку з доходів, що виплачуються одним нерезидентом іншому нерезиденту (п.п. 9.11.2 Закону про податок з доходів)*.* Порядок виконання цієї норми встановлено постановою КМУ «Про затвердження Порядку оподаткування доходів з джерелом їх походження з України, що виплачуються фізичній особі — нерезиденту іншим нерезидентом» від 24.12.2003 р. № 1993.
9.
Податок, утриманий з доходів нерезидентів, завжди підлягає зарахуванню до бюджету територіальної громади за місцем утримання такого податку (п. 16.2 Закону про податок з доходів).Як бачимо, податковий статус фізичної особи (резидент або нерезидент) впливає на багато принципових моментів.
Як визначається резидентський статус
ДПАУ змінює свою позицію.
Нагадаємо, що в Законі про податок з доходів нерезидентами названо всіх тих осіб, які не є резидентами України. У свою чергу, визначення статусу резидента України залежить від багатьох факторів: місця проживання, громадянства, місцезнаходження центру життєвих інтересів. Порядок визначення резидентського статусу, установлений п.п. 1.20.1 Закону про податок з доходів, навряд чи можна назвати прозорим, зважаючи на наявність у ньому низки застережень. А враховуючи неймовірну кількість можливих життєвих ситуацій, визначення резидентського статусу фізичної особи стає дуже проблемною справою.Свого часу ми вже розповідали** про те, що є підставою для визнання фізичної особи резидентом України та які документи для цього потрібні. Нагадаємо висновки, які було зроблено в тій публікації:
якщо фізична особа є громадянином України або в її паспорті стоїть імміграційна віза на в'їзд в Україну для постійного проживання, та/або її зареєстровано в Україні суб'єктом підприємницької діяльності, то їй автоматично присвоюється статус резидента України для цілей Закону про податок з доходів. В інших випадках резидентський статус може бути підтверджено лише довідкою з податкового органу. Для цього фізична особа має подати до податкового органу за своїм місцем перебування в Україні Заяву фізичної особи — іноземця про самостійне визначення резидентського статусу за формою згідно з наказом № 581.** Див. консультацію «Виплати нерезидентам: утримуємо податок з доходів» // «БТ», 2008, № 21, с. 37.
Цей висновок ґрунтувався на роз'ясненнях ДПАУ, викладених, зокрема, у листі від 18.02.08 р. № 1367/6/17-0716. Проте в Оглядовому листі ДПАУ вирішила не церемонитися і дійшла такого висновку: статус резидента України іноземці чи особи без громадянства набувають із податкового періоду (місяця), в якому податковим органом видано Повідомлення роботодавця про самостійне визначення фізичною особою — іноземцем резидентського статусу (далі — Повідомлення) за формою згідно з наказом № 581. Інакше кажучи, ДПАУ в усіх випадках тепер вимагає отримання цього Повідомлення*. Причому зверніть увагу: це стосується й іммігрантів, які отримали посвідку на постійне місце проживання в Україні, та осіб, зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності в Україні.
* Виняток становить лише випадок, коли фізична особа має громадянство України. Однак тут ДПАУ робить застереження (п. 2.1 Оглядового листа): за наявності інформації, що свідчить про можливість існування у громадянина України статусу резидента іноземної держави, податкові органи вживають відповідних заходів щодо підтвердження таким громадянином статусу громадянина України, на підставі чого визначається правильність оподаткування.
Слід зауважити, що такий однозначний висновок з боку ДПАУ, на наш погляд, суперечить Закону про податок з доходів. Адже якщо іноземний громадянин має постійне місце проживання тільки в Україні, то це згідно з п.п. 1.20.1 Закону про податок з доходів вважається достатньою підставою для визнання його резидентом України. Вимоги про обов'язкове оформлення в цьому випадку Повідомлення в Законі про податок з доходів немає. Повідомлення необхідно оформляти в тому випадку, коли фізична особа самостійно визначає основне місце проживання на території України. Це відповідно до останнього абзацу п.п. 1.20.1 Закону про податок з доходів є достатньою підставою для визнання її резидентом України.
Крім того, достатньою підставою, що не потребує жодного додаткового підтвердження у вигляді оформлення Повідомлення, є й реєстрація як самозайнятої особи (останній абзац п.п. 1.20.1 Закону про податок з доходів). Однак ще раз підкреслимо: ДПАУ вирішила піти шляхом найменшого опору для себе і не вдаватися в нюанси перебування фізичної особи на території України, зобов'язавши іноземців у всіх випадках оформляти Повідомлення. Є цей документ — резидент, немає — нерезидент з усіма наслідками, що звідси випливають.
Податківці вимагають отримувати Повідомлення для підтвердження резидентського статусу і в тому випадку, коли використання праці іноземців в Україні не вимагає отримання дозволу на їх працевлаштування. Дозвіл на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства видається центром зайнятості за місцем реєстрації роботодавця відповідно до Порядку № 322**.
** Дію п. 1 постанови КМУ від 08.04.09 р. № 322, якою затверджено Порядок № 322, на сьогодні призупинено згідно з Указом Президента України від 27.08.09 р. № 675/2009. Однак це не змінює суті питання, що розглядається в межах цієї публікації: у тих випадках, коли дозвіл на працевлаштування отримувати не обов'язково, усе одно потрібно одержувати Повідомлення/довідку для підтвердження статусу резидента України.
Кому видається Повідомлення
. Форма Повідомлення, затверджена наказом № 581, передбачає його видачу на ім'я конкретного роботодавця (воно так і називається — Повідомлення роботодавця про самостійне визначення фізичною особою — іноземцем резидентського статусу). Це породжує цілком закономірне запитання про можливість отримання іноземцем Повідомлення, будучи непрацевлаштованим. В Оглядовому листі ДПАУ роз'яснює, що форма Повідомлення є примірною***, тому воно може як надсилатися роботодавцю для його інформування, так і видаватися на руки іноземцю чи особі без громадянства на підставі поданої ними заяви та підтверджуючих документів. В останньому випадку в Повідомленні непотрібні дані закреслюються (проставляється прокреслення) відповідальним працівником податкового органу. Під непотрібними даними, мабуть, маються на увазі відомості про роботодавця.*** Тут цікавою є позиція Мін'юсту (лист від 31.12.09 р. № 2336-09-24), який запропонував податківцям скасувати наказ № 581. Причина полягає якраз у тому, що наведені в ньому Заява та Повідомлення є примірними формами та не обов'язкові для застосування. Із цієї причини наказ у Мін'юсті не було зареєстровано. Водночас податківці використовують його як обов'язковий документ, що, у свою чергу, вимагає його реєстрації в Мін'юсті.
Документальне підтвердження права на резидентський статус
. Щоб отримати Повідомлення, одного самостійного рішення іноземця про прийняття резидентського статусу недостатньо: йому потрібно долучити документи, що підтверджують підстави для присвоєння йому такого статусу. Такими документами можуть бути:—
документи, що підтверджують місце проживання в Україні (свідоцтво на постійне або тимчасове проживання в Україні, включаючи випадок отримання іноземцем дозволу на імміграцію; довідка про реєстрацію місця проживання; документ, що засвідчує отримання статусу біженця або притулку в Україні);—
документи, що підтверджують наявність тісніших особистих та економічних зв'язків в Україні при одночасному проживанні іноземця як в Україні, так і в іншій державі (підтвердження постійного місця проживання* в Україні членів сім'ї (подружжя, діти, батьки) іноземця; довідки про доходи, отримані в Україні та за кордоном). В Оглядовому листі ДПАУ звертає увагу, що держава може вимагати від фізичної особи надання доказів отримання хоча б 75 % прибутку (доходу) в цій державі, щоб дійти висновку, що переважні доходи він отримує в цій державі. Причому дані про доходи, отримані з джерел за кордоном України, іноземець має підтвердити довідкою податкового органу країни свого останнього резидентства;—
документи, що підтверджують перебування в Україні понад 183 календарні дні (позначки в закордонному паспорті, Довідка органу прикордонної служби про перетин кордону, якщо іноземець прибув із країни, з якою не встановлено візовий контроль). При цьому в Оглядовому листі досить докладно описуються типи віз на в'їзд в Україну із зазначенням строків їх дії та типів, що дозволяють присвоїти іноземцю податковий статус резидента України. Так, типи віз С-1, С-2, С-3, Б, Л, Н, Р, Г, К, ОП, О, ІМ-1, Т, П-1, П-2 формально дають фізичній особі право на присвоєння їй резидентського статусу на такій підставі, як перебування в Україні не менше 183 календарних днів у році (включаючи дні від'їзду і приїзду);—
свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому ДПАУ, посилаючись на лист Держкомпідприємництва від 12.07.07 р. № 5119, зазначає, що реєструватися в Україні приватними підприємцями можуть іноземці, які отримали такі типи віз:—
«Б», що оформляється особам, які в'їжджають в Україну як співзасновники спільних підприємств або представники компаній (фірм, асоціацій) для здійснення контролю за виконанням контрактів або як консультанти від іноземних компаній (фірм, асоціацій), а також персоналу представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні;—
«ІМ-2», що оформляється особам, які в'їжджають в Україну для постійного проживання;—
«ІМ-3», що оформляється особам, які в'їжджають в Україну з метою возз'єднання сім'ї.* При визначенні
постійного місця проживання слід керуватися ст. 1 Закону № 2681, де під ним розуміється місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року для громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав та має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, та за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом).Нарівні з громадянами України право на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, мають особи, які отримали в Україні статус біженців.
Говорячи про підтверджуючі документи, які необхідно долучити до заяви про самостійне визначення резидентського статусу, не можна обійти увагою такий момент. ДПАУ вимагає надавати документ, що підтверджує право власності (користування) на житло, визначене фізичною особою (згідно з реєстрацією) як місце постійного/тимчасового проживання в Україні. Тут, на наш погляд, ДПАУ перевищує свої повноваження, однак дискутувати з податковими органами на місцях про неправомірність вимоги в іноземців цього документа буде доволі складно.
Строк дії Повідомлення
. Це питання розглянуто в п. 2 Оглядового листа, де зазначено, що Повідомлення не вимагає щорічного підтвердження, якщо воно видається на таких підставах: постійне місце проживання в Україні, реєстрація як суб'єкта підприємницької діяльності. Таке Повідомлення втрачає чинність відповідно з дати припинення права на постійне місце проживання в Україні або припинення підприємницької діяльності.У всіх інших випадках (отримання
Повідомлення на підставі знаходження центру життєвих та економічних інтересів в Україні, перебування в Україні не менше 183 календарних днів у році) Повідомлення діє в межах податкового (календарного) року. Це означає, що в цих випадках іноземці та особи без громадянства мають підтверджувати свій статус резидента України щороку.
Оподаткування доходів нерезидентів
Увага!
Ще раз звертаємо увагу роботодавців, у яких працюють нерезиденти (іноземці та особи без громадянства), що тепер усі доходи таких осіб (за винятком дивідендів, процентів, роялті) оподатковуються за ставкою 30 %. Після скасування узагальнюючого Податкового роз'яснення № 50* із доходів нерезидентів у вигляді зарплати і орендної плати від надання нерухомого майна в оренду податок потрібно утримувати також за ставкою 30 %. У період дії цього документа зазначені доходи можна було оподатковувати за ставкою 15 % без побоювання накладення штрафів, оскільки податковий агент (платник податків) діяв згідно з узагальнюючим податковим роз'ясненням з цього питання (п.п. 4.4.2 Закону № 2181).* Наказом № 718 (докладніше див. коментар «Податок з доходів із зарплати нерезидентів тепер потрібно утримувати за ставкою 30 %: дію рятівного Податкового роз'яснення № 50 скасовано» // «БТ», 2010, № 1 — 2, с. 4).
Крім того, на сьогодні, на думку податківців, єдиним документом, що підтверджує податковий статус резидента України для іноземців та осіб без громадянства, є Повідомлення. Якщо цього документа немає, то для цілей оподаткування виплачуваних фізичній особі доходів вона вважатиметься нерезидентом.
Таким чином, при нарахуванні заробітної плати нерезидентам уже за грудень 2009 року (хоча є надія, що нові правила податківці застосовуватимуть починаючи із січня 2010 року) податок з доходів за ставкою 15 % можна утримувати лише за наявності Повідомлення. Якщо Повідомлення немає, то зарплата нерезидента оподатковується за ставкою 30 %.
| Вид доходу | Ставка податку | Ознака доходу у ф. № 1ДФ | Примітки |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Зарплата | 30 % | «01» | До доходу нерезидента у вигляді зарплати не застосовується ПСП ( п.п. 6.4.3 Закону про податок з доходів). Зарплата нерезидента з метою оподаткування зменшується на суму утриманих з нього соцвнесків «знизу».Нерезидент не має права на податковий кредит (п.п. 5.4.1 Закону про податок з доходів) |
| Додаткове благо від роботодавця | 30 % | «09» | На доходи нерезидента поширюється пільга, наведена в абзаці «а» п.п. 4.2.9 Закону про податок з доходів: якщо безоплатне надання працівнику в користування житла, інших об'єктів матеріального чи нематеріального майна зумовлено виконанням трудової функції або передбачено нормами трудового договору (контракту) чи законом (крім користування автомобільним транспортом), то такий дохід не оподатковується |
| Винагорода за цивільно-правовим договором | 30 % | «01» | У разі укладення цивільно-правових договорів (контрактів) з нерезидентами не дозволяється внесення до них податкових застережень, згідно з якими особи, котрі виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання зі сплати податків ( п. 21.2 Закону про податок з доходів) |
| Дивіденди | 15 % | «12»(«34») | Протягом 20 календарних днів, наступних за місяцем нарахування нерезиденту дивідендів, необхідно подати Податковий розрахунок резидента, який нараховує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб (затверджений наказом ДПАУ від 04.12.03 р. № 586). Не оподатковуються дивіденди, що підпадають під п.п. 4.3.17 Закону про податок з доходів (ознака доходу «34») |
| Проценти | 5 % | «11» | Доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ відповідно до закону або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат, процент на вклад (внесок) до кредитної спілки не оподатковуються до 1 січня 2013 року (п.п. 22.1.4 Закону про податок з доходів) |
| Роялті | 15 % | «02» («12») | З ознакою «02» ДПАУ пропонує відображати платежі будь-якого виду як винагороду за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом, на літературні твори, витвори мистецтва чи науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- чи аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телебачення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари та послуги або торговельної марки, дизайну, таємного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) |
| Орендна плата за нерухоме і рухоме майно | 30 % | «08»(«14» або «08») | Спеціальної ставки для оренди рухомого майна в наказі № 451 немає, тому вважаємо за можливе тут використання або ознаки «14» (інші доходи), або «08» (оренда нерухомості).ДПАУ зазначає, що такі доходи, які виплачуються роботодавцем, потрібно наводити у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «01» (див. «Вісник податкової служби України», 2008, № 5, с. 4), але, на наш погляд, це не зовсім правильно. Тут доречно нагадати, що за перекручення даних у ф. № 1ДФ сьогодні немає відповідальності.Ще раз нагадаємо про п.п. 9.1.3 Закону про податок з доходів. На його підставі в п. 6.1 Оглядового листа зроблено висновок, що нерезидент може здавати нерухомість виключно через юридичну особу — резидента, яка при цьому має виступати податковим агентом нерезидента щодо орендної плати |
| Дохід від продажу нерухомого майна | 30 % | «06» | Якщо операція оформляється нотаріально, то податковим агентом за такою операцією є нотаріус, який і має відобразити відомості про дохід у ф. № 1ДФ. Податок сплачується нерезидентом самостійно перед нотаріальним посвідченням операції.Доходи нерезидента оподатковуються за тими самими правилами, що і для резидента. Зокрема, при продажу житлової нерухомості один раз на рік площею до 100 кв. м отриманий дохід не оподатковується. З виручки, що припадає на площу понад 100 кв. м, податок утримується за ставкою 30 % |
| Дохід від продажу рухомого майна | 30 % | «07» | — |
| Спадщина | 30 % | «56» — «66» | Відомості до податкового органу про суму доходу подає нотаріус. Ставка податку в розмірі 30 % застосовується до доходів нерезидента незалежно від об'єкта спадщини та ступеня споріднення (на це вказано і в п. 5.3 Оглядового листа).При цьому в деяких своїх роз'ясненнях податківці зазначали: «не буде порушенням <…>, якщо нерезидент подасть податкову декларацію та сплатить податок з суми (вартості) одержаної спадщини під час одержання у нотаріуса Свідоцтва про право на спадщину в Україні» (див., наприклад, п. 5.3 Оглядового листа). Однак Закон про податок з доходів не вимагає від нерезидента подавати в цьому випадку декларацію за підсумками звітного року |
| Подарунки | 30 % | «56» — «66» | Відомості до податкового органу про суму доходу подає нотаріус. Не підлягають оподаткуванню доходи у вигляді коштів або майна (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом сім'ї іншому, у межах їх частини спільної сумісної або спільної часткової власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя та народженим після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільної сумісної власності згідно із законом (п. 14.2 Закону про податок з доходів).Нерезидент має подати декларацію за підсумками звітного року |
Нерезидент — приватний підприємець
Ще раз підкреслимо, що з
Оглядового листа ДПАУ випливає однозначний висновок: реєстрація фізичної особи суб'єктом підприємницької діяльності не надає їй автоматично статусу резидента України. Водночас реєстрація приватним підприємцем дає право на отримання Повідомлення про визначення статусу резидента України.Якщо іноземець отримав
Повідомлення, то доходи від його підприємницької діяльності оподатковуються за правилами та ставками для підприємців — громадян України.Ми ж поговоримо про випадки, коли підприємець-іноземець не оформив
Повідомлення. У такому разі, як наполягає ДПАУ в Оглядовому листі, він може працювати лише на загальній системі оподаткування, тобто сплачувати податок з доходів із суми чистого прибутку за ставкою 30 %.Неможливість вибору спрощених систем оподаткування (єдиний та фіксований податок) ДПАУ пояснює тим, що у
ст. 4 і 5 Закону № 2063 метою державної підтримки малого підприємництва є підтримка вітчизняного виробника. Ми тут категорично не згодні з ДПАУ.По-перше, згідно з
ч. 1 ст. 129 ГКУ і ст. 2 Закону № 3929 іноземці та особи без громадянства при здійсненні господарської діяльності в Україні користуються такими ж правами і мають такі самі обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами.По-друге, згідно зі
ст. 1 і 2 Закону № 2063, де зазначається, на кого поширюється дія цього Закону, жодного обмеження для нерезидентів немає.По-третє, якщо обмежувати сферу дії
Закону № 2063 лише для вітчизняних виробників*, то підприємцям — резидентам України, зайнятим у торговельній сфері, також слід заборонити працювати на спрощеній системі оподаткування.* Виробник — юридична або фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, відповідальний за проектування, виготовлення, пакування та маркування продукції незалежно від того, виконуються зазначені операції самою цією особою чи від її імені (ст. 1 Закону № 2063).
У зв'язку з цим ми вважаємо, що ДПАУ в Оглядовому листі безпідставно позбавляє підприємців-нерезидентів права на сплату єдиного податку та придбання фіксованого патенту.
Ось ті основні моменти Оглядового листа ДПАУ, на які ми хотіли звернути вашу увагу. У цьому роз'ясненні також порушено питання щодо отримання дозволу на працевлаштування іноземних громадян і щодо застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. Оскільки тут нічого принципово не змінилося, то і розглядати їх у межах цієї публікації ми не будемо. Завершуючи цей матеріал, вважаємо за доречне нагадати про запроваджену недавно пільгу. Згідно з новим п.п. 22.101 Закону про податок з доходів не підлягають оподаткуванню кошти, які сплачено за роботи та/або послуги, виконані та надані на території України або за її межами в період проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні, зокрема (але не виключно) у вигляді заробітної плати, відшкодування витрат і добових таким особам (крім резидентів України незалежно від їх участі у проведенні зазначеного чемпіонату):
— представникам або посадовим особам асоціацій — членів УЄФА;
— членам делегацій, які беруть участь у чемпіонаті, у тому числі членам команд, які отримали право на участь у чемпіонаті;
— фізичним особам, акредитованим УЄФА.
Дохід інших нерезидентів, отриманий у період проведення чемпіонату із джерел походження з України, підлягає оподаткуванню на загальних підставах з урахуванням положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування доходів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
