Теми статей
Обрати теми

Щодо особливостей заповнення розрахунку та оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства

Редакція БТ
Лист від 31.03.2010 р. № 3146/6/21-0215

ХМЕЛЕЗБІР:

ДПАУ дала відповіді на деякі запитання

 

Лист Державної податкової адміністрації України від 31.03.10 р. № 3146/6/21-0215

«Щодо особливостей заповнення розрахунку та оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства»

 

У

листі, що коментується, ДПАУ дала відповідь на низку запитань, які стосуються стягнення збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі — хмелезбір).

1.

Хмелезбір за безалкогольне пиво. ДПАУ уже не вперше (лист від 16.03.10 р. № 2607/6/21-0215**) наголошує на тому, що виручка від реалізації безалкогольного пива має оподатковуватися хмелезбором.

** Див. Калейдоскоп документів «Хмелезбір потрібно сплачувати і за безалкогольне пиво» // «БТ», 2010, № 16, с. 10.

Головний податковий орган аргументує свою позицію тим, що у розумінні Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.99 р. № 587-XIV (далі — Закон про хмелезбір) терміни «пиво безалкогольне» і «пиво», визначені у ст. 1 Закону № 481***, є поняттями рівнозначними (незалежно від того, обкладається така продукція акцизним збором чи ні). Тому виручка, отримана від реалізації безалкогольного пива, має оподатковуватися хмелезбором.

*** Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

На наш погляд, така позиція податківців помилкова. Справа в тому, що напій «пиво безалкогольне» і «пиво», хоч і містить у своїй назві слово «пиво», є різними напоями та мають різні коди згідно з УКТЗЕД і Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97 (див. «До яких напоїв відноситься безалкогольне пиво?»).

 

До яких напоїв відноситься безалкогольне пиво?

Витяг із Закону № 481

«пиво — насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТЗЕД за кодом 2203 [«Пиво із солоду (солодове):» — Прим. ред.];

пиво безалкогольне — насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об'ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТЗЕД за кодом 2202 [«Води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматизувальних речовин, інші безалкогольні напої, крім фруктових або овочевих соків товарної позиції 2009» — Прим. ред.];»

Витяг із Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97

«15.96.10 Пиво

Ця підкатегорія включає:

алкогольний напій, який одержується в результаті спиртового бродіння (низового чи верхового) розчину (сусла), приготовленого з зернової сировини (ячмінного, пшеничного або іншого солоду), хмелю та води, в який можуть бути додані цукор, ароматизатори, барвники, діоксид вуглецю та інші речовини: пиво світле, темне, солодке, гірке, концентроване, розлите у пляшки, банки, барила і т. ін.

Ця підкатегорія не включає:

— напої, що містять солодове пиво, концентрація спирту в яких зменшена до 0,5 об. % і менше (15.98.12)

<…>

15.98.12 Напої безалкогольні

Ця підкатегорія включає:

— води мінеральні (природні чи штучні) підсолоджені або ароматизовані

— напої прохолоджувальні безалкогольні типу лимонаду, оранжаду, коли і т. ін., які виготовлені з використанням питної води, підсолодженої чи непідсолодженої, ароматизованих фруктовим соком чи есенцією, або складеним екстрактом, до яких додані барвники, ароматизатори та інші компоненти, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю, звичайно розфасовані у пляшки чи інші герметичні ємності

— напої безалкогольні спеціального призначення (дієтичні, діабетичні, тонізувальні, для спортсменів і т. ін.)

<…>

Примітка. Термін «безалкогольні напої» означає напої з концентрацією спирту не більше 0,5 об. %»

 

Тобто безалкогольне пиво по суті є безалкогольним напоєм і не відноситься до категорії «пиво», а тому виручка від реалізації такого напою, на наш погляд, не є об'єктом оподаткування хмелезбором. Зважаючи на це платники збору можуть спробувати відстояти своє право не оподатковувати виручку від реалізації безалкогольного пива хмелезбором

2. Слабоалкогольні напої

. Податківці у листі, що коментується, цілком справедливо наполягають на тому, що оподатковувати хмелезбором потрібно і реалізацію слабоалкогольних напоїв, оскільки вони згідно із Законом № 481 підпадають під більш широке поняття «алкогольні напої».

3. Реалізація алкогольних напоїв на умовах договору доручення.

ДПАУ ще раз нагадала, що згідно зі ст. 1 Закону про хмелезбір при здійсненні торгівлі алкогольними напоями та пивом за договорами комісії (доручення, консигнації) платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності (крім виробників-комітентів у разі здійснення ними оптової торгівлі алкогольними напоями та пивом), які отримують на свій рахунок кошти або інші види компенсації за продаж цієї продукції.

Тобто платник хмелезбору при реалізації алкогольних напоїв та пива за договором комісії визначається залежно від того, на чий рахунок — комісіонера чи комітента — надходить виручка від реалізації такої продукції.

Таким чином,

якщо виручку від реалізації отримує на свій рахунок комісіонер, то він визнається платником цього збору, подає звітність до податкового органу за місцем реєстрації та сплачує суму збору до бюджету. Якщо ж виручку отримує на свій рахунок комітент, то в цьому випадку платником хмелезбору є комітент (крім виробників алкогольних напоїв), який зобов’язаний нарахувати суму збору, подати звіт та сплатити його до бюджету*.

* Докладніше див. статтю «Хмелезбір: особливості справляння у 2010 році» // «БТ», 2010, № 10, с. 36.

Також податківці звернули увагу і на те, що повірений, який здійснює торгівлю алкогольними напоями за договорами комісії (доручення), має отримати ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями.

Дійсно, за договором доручення право здійснювати торгівлю алкогольними напоями не може бути передано комісіонеру, однак якщо комітент здійснює лише роздрібну торгівлю алкогольними напоями, то йому достатньо ліцензії саме на роздрібну торгівлю (до речі, така ліцензія значно дешевша ніж ліцензія на оптову торгівлю).

4.

Заповнення Розрахунку. ДПАУ підтвердила, що у графі 2 «Вид товару» Розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства зазначаються окремими рядками «алкогольні напої» та/або «пиво», тобто в табличній формі Розрахунку може бути лише два рядки, в одному зазначатимуться дані щодо реалізації «алкогольних напоїв», а в іншому — «пива».

5. Подання Розрахунку у разі відсутності об'єкта оподаткування хмелезбором.

Нагадаємо, що з 2 березня 2010 року набрав чинності новий Порядок заповнення розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.09 р. № 671. У ньому, на відміну від попереднього порядку, немає норми, яка б давала можливості платникам хмелезбору за відсутності об’єкта оподаткування не подавати звітність з цього збору. У зв’язку з цим податківці у листі, що коментуються, підтвердили свою позицію, що за відсутності об’єкта для обчислення хмелезбору звітність подавати все рівно потрібно.

6. Реалізація тютюнових виробів з текстом медичного попередження.

У листі, що коментується, ДПАУ звернула увагу також і на те, що зміни, які були внесені до Закону № 481 Законом від 21.01.10 р. № 1824**, що стосуються тексту основного медичного попередження на тютюнових виробах, яке має займати 50 % площі зовнішньої поверхні більшої зовнішньої сторони упаковки (коробки, пачки) тютюнових виробів, до цього часу не набрали чинності. Оскільки Кабмін ще не прийняв постанову про затвердження малюнка (малюнків) та/або піктограми (піктограм) для додаткових медичних попереджень, через 18 місяців після прийняття якої наберуть чинності вказані зміни.

** Див. ком. «Пиво та «слабоалкоголка»: установлено обмеження щодо споживання і продажу» // «БТ», 2010, № 9, с. 4.

Тому на сьогодні на тютюнових виробах повинен міститися текст основного медичного попередження, який має займати не менше 30 % площі зовнішньої поверхні кожної більшої сторони упаковки тютюнових виробів (ст. 11 Закону № 481).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі