БІРЖА НЕ ПОВИННА УТРИМУВАТИ ПОДАТОК З ДОХОДІВ
при укладенні угод купівлі-продажу рухомого майна
Постанова Верховного Суду України від 22.09.09 р. № 09/149
«Про скасування податкових повідомлень-рішень»
Питання, порушене в сьогоднішньому документі, аж ніяк не нове: чи повинна товарна біржа при укладенні угоди купівлі-продажу рухомого майна, продавцем в якій виступає фізична особа, утримувати і перераховувати до бюджету податок з доходів. ВСУ став на захист законних інтересів біржі та дійшов висновку, що
не повинна.Нагадаємо, що згідно з
п. 12.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV (далі — Закон про податок з доходів), якщо рухоме майно продається за посередництва юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податків щодо оподаткування доходів, отриманих таким платником податків від такого продажу. У справі, рішення щодо якої ми сьогодні коментуємо, податкові органи, спираючись на цю норму, донарахували товарній біржі недоутриманий нею податок з доходів та штраф у подвійному розмірі (за п.п. 17.1.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ). Захищаючи свою позицію про неправомірність виставлених податковим органом повідомлень-рішень, товарна біржа дійшла до ВСУ.У
постанові, що коментується, ВСУ аргументує свою позицію так: товарна біржа не є комерційним посередником та не має на меті отримання прибутку (ч. 5 ст. 279 Господарського кодексу України). Товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, що надає послуги з укладення біржових угод, виявлення попиту і пропозицій на товари, товарні ціни, вивчає, упорядковує товарооборот і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям (ч. 1 ст. 279 ГКУ). Оскільки товарна біржа не нараховує та не виплачує дохід фізичній особі — продавцю рухомого майна, то вона не є податковим агентом за такою операцією.Слід зауважити: ДПАУ не заперечує проти того, що товарна біржа не повинна нараховувати і утримувати податок за такими операціями. Таку думку, наприклад, було висловлено нею в
листі від 08.06.06 р. № 6347/6/17-0216*, але при цьому ДПАУ вимагає від біржі контролювати сплату фізичною особою податку або в момент укладення угоди. Інакше кажучи, ДПАУ самовільно провела паралель між товарною біржею та нотаріусом і поклала на першу контролюючі функції, до яких, крім того, входить і надання біржею податковим органам відомостей про отримані фізичною особою доходи за ф. № 1ДФ.* Див. ком. «ДПАУ хоче, щоб біржа контролювала сплату податку при продажу рухомого майна фізичними особами» у «БТ», 2006, № 38, с. 6.
Мабуть, ВСУ згоден у цьому з ДПАУ. Виходимо з того, що в позовній заяві біржа просила не тільки скасувати податкові повідомлення-рішення про донараховані суми податку, а й визнати її такою, що не є податковим агентом з нарахування, утримання і сплати цього податку до бюджету за рахунок платника податків при укладенні договорів купівлі-продажу, і такою, що не повинна контролювати сплату цього податку фізичними та юридичними особами. І суди першої інстанції, і ВСУ задовольнили позов частково: оспорювані повідомлення-рішення скасовано, а в інших позовних вимогах біржі відмовлено. Як бачимо, сказавши «а» (не визнавши біржу податковим агентом за такими операціями), ВСУ не сказав «б» (не зняв з біржі всі функції, що покладаються на податкового агента).
На наш погляд, те, що товарна біржа не є податковим агентом за такими операціями, свідчить про те, що вона не повинна ні сама утримувати податок з отриманих фізичною особою доходів, ні контролювати його сплату учасниками угоди, ні подавати відомості про такі доходи за ф. № 1ДФ податковим органам. Саме до цього, на наш погляд, свого часу закликав ВАдСУ** (див. «На товарну біржу, на відміну від нотаріуса, Закон про податок з доходів не покладає контролюючі функції»).
** ВАдСУ листами від 14.01.10 р. № 39/13/13-10 і від 30.03.10 р. № 419/11/13-10 доводить до відома місцевих адміністративних судів постанову ВСУ, що сьогодні коментується.
| На товарну біржу, на відміну від нотаріуса, Закон про податок з доходів не покладає контролюючі функції Витяг із п. 8 Оглядового листа ВАдСУ від 06.07.09 р. № 982/13/13-09 «8. Товарна біржа не здійснює посередницьку діяльність при продажу об'єктів за біржовими угодами, а тому не є податковим агентом у розумінні пункту 12.3 статті 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». <…> Правовий статус товарної біржі свідчить, що вона здійснює організацію торгового процесу, забезпечує дотримання учасниками біржових торгів досягнутих домовленостей щодо купівлі-продажу товарів, які продаються на цих торгах, засвідчує факт укладення біржових угод та гарантує їх виконання. Така діяльність біржі не є здійсненням юридичних дій в інтересах іншої особи, а тому не є посередництвом. Та обставина, що зареєстровані на біржі угоди не потребують нотаріального посвідчення, а приватні нотаріуси як особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, Законом України від 1 липня 2004 року № 1958-IV «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визнані податковими агентами, не означає, що товарна біржа через схожість юридичних наслідків реєстрації біржових угод з нотаріальним посвідченням договорів має статус податкового агента». |
Страх втратити контроль над доходами громадян від продажу ними через товарні біржі транспортних засобів та іншого рухомого майна змушує ДПАУ частково визнавати товарну біржу податковим агентом, а частково — ні. І суди її в цьому (принаймні поки що) непрямо підтримують. На наш погляд, до доходів за такими угодами повинні застосовуватися загальновстановлені правила оподаткування, а саме: якщо покупець рухомого майна підпадає під визначення податкового агента, то він зобов'язаний утримати і сплатити податок до бюджету; якщо не підпадає, то продавець товару самостійно має задекларувати цей дохід за підсумками року і сплатити з нього податок. Біржа, не підпадаючи під дію п. 12.3 Закону про податок з доходів, не повинна брати участі у процесі адміністрування податку з доходів ні як безпосередній учасник, ні як контролер*.
* Водночас схожа ситуація спостерігається і стосовно інвестдоходів, що виплачуються підприємствами фізичним особам: незважаючи на те, що вони не є податковими агентами стосовно таких доходів, податківці вимагають відображати інформацію про ці доходи у ф. № 1ДФ.
