ПРИЙМАННЯ ТОВАРУ:
якщо виявлено розбіжності за кількістю
Під час придбання великих партій товару часто виявляються розбіжності між кількістю товару, зазначеною в документах постачальника, та зафіксованою покупцем. Облік таких розбіжностей має нюанси, що залежать від багатьох факторів: виду транспорту, похибки вагів, природного убутку, порядку врегулювання «спірних» ситуацій сторонами. Про це сьогодні й поговоримо.
Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»,
канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик
Як здійснюється приймання товарів
Правові засади приймання товарів покупцем та виявлення відхилень у кількості товарів визначаються
ЦКУ (див. «Як перевіряється кількість прийнятих товарів»).
| Як перевіряється кількість прийнятих товарів Витяг зі ст. 687 ГКУ «1. Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.<…> 4. Перевірка додержання умов договору купівлі-продажу щодо предмету договору продавцем і покупцем має здійснюватися на одних і тих самих умовах». |
Зауважимо, що ці норми регулюють випадки перевірки дотримання договірних умов саме продавцем. Тому в тих ситуаціях, коли вантаж доставляється стороннім перевізником, застосовуються особливі правила перевірки вантажу.
Щодо взаємовідносин між продавцем та покупцем, то необхідно виходити з такого.
По-перше, пріоритет у питаннях визначення порядку проведення перевірки мають положення договору купівлі-продажу. При цьому договірні умови перевірки мають відповідати нормативно-правовим актам з питань стандартизації. До них належать ГОСТ, ТУ, якщо в них указуються умови перевірки кількості товарів, норми природного убутку тощо, посилання на які слід навести в договорі. Якщо ці документи не оприлюднено в загальнодоступних засобах масової інформації, продавець зобов'язаний на вимогу покупця долучити їх копію до договору (
ч. 2 ст. 268 ГКУ).По-друге, якщо порядок перевірки в договорі не зазначено, він визначається згідно з актами цивільного законодавства. Із
п. 1 роз'яснення ВАдСУ від 12.11.93 р. № 01-6/1205 можна зробити висновок, що до них належать такі:—
Положення про поставки товарів народного вжитку;—
Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення;—
Інструкція № П-6*;— інші нормативні документи, що встановлюють особливі умови приймання товарів (зокрема, ГОСТ, ТУ).
* Незважаючи на те що ці документи було прийнято ще за радянських часів, вони продовжують діяти й сьогодні, що підтверджують офіційні органи (див. листи Мінекономіки від 17.11.06 р. № 91-22/389, від 11.10.05 р. № 81-16/71, МФУ від 02.11.2000 р. № 053-29152, п. 1 роз'яснення ВАСУ від 12.11.93 р. № 01-6/1205).
По-третє, продавець зобов'язаний перевіряти товар, що відвантажується, за кількістю в тих випадках, коли цю умову передбачено договором або зазначеними вище актами. І хоча цей обов'язок установлено, зокрема, в Інструкції № П-6, не буде зайвим його окремо застерегти в договорі. Це пов'язане з тим, що способи перевірки кількості товарів продавцем та покупцем мають бути однакові.
У разі перевезення вантажів стороннім перевізником перелік нормативних документів доповнюється спеціальними актами. Зокрема, при перевезеннях залізничним транспортом видача вантажу залізницею одержувачу регламентується Правилами видачі вантажів.
Якщо вантаж перевозиться автомобільним транспортом за участі сторонньої для перевізника організації, порядок приймання та видачі вантажу регулюється Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Таким чином, порядок приймання товарів регулюється цілим пакетом нормативів, у зв'язку з чим для уникнення непорозумінь із постачальником бажано зазначити їх в умовах договору.
Якщо виявлено розбіжності в межах норм
Під нормативними розбіжностями розуміють відхилення в кількості товарів у межах, установлених нормативами. Такі відхилення може бути викликано двома причинами:
1. Погрішністю вагів
. Ваги можуть мати кілька класів точності з різним рівнем похибки. Тому можливо, що при використанні постачальником та покупцем (перевізником) вагів різного класу точності вага вантажу не збігатиметься. Такі похибки належать до нормального процесу доставки товарів, що підтверджують і нормативні документи. Зокрема, з п. 27 Правил видачі вантажу випливає, що вантаж вважається доставленим без втрати, якщо різниця між масою, зазначеною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природного убутку та граничної розбіжності маси нетто. Для визначення цих «нормативних» відхилень необхідно знати клас точності та допустимі похибки вагів постачальника та покупця (перевізника).2. Природним убутком
. Норми природного убутку зазначаються у відповідних нормативах, більшість з яких перейшла ще з радянських часів, ГОСТ, ТУ і документах, що регламентують порядок перевезення. Наприклад, при перевезенні вантажів залізничним транспортом норма нестачі визначається в особливому порядку та включає суму норми природного убутку і граничної розбіжності визначення маси нетто (п. 27 Правил видачі вантажу).У частині нормативних нестач претензії постачальникам та перевізникам не пред'являються, оскільки такі відхилення не свідчать про неналежне виконання договірних умов, тому акти про нестачі товару не оформляються.
Жодних коригувань у документах на оприбуткування товару при виявленні «нормативних» нестач не здійснюється. Виняток становить випадок перевезення вантажів залізничним транспортом, тоді на вимогу вантажоодержувача станція зобов'язана зробити в накладній позначку про фактично виявлену масу в кг (
п. 31 Правил видачі вантажу). На фактичну кількість прийнятого товару покупець складає Акт про приймання товару (матеріалу) за формою № М-7 та прибутковий ордер за формою № М-4*. Доцільно також скласти в довільній формі «Акт про розбіжності кількості товару в межах допустимих норм», в якому для уникнення непорозумінь із перевіряючими слід зазначити інформацію про нормативні акти, якими регулюються норми природного убутку, і технічні характеристики вагів постачальника покупця (перевізника).* Затверджені наказом Мінстату України від 21.06.96 р. № 193.
На податковий облік «нормативні» розбіжності не впливають, що стосовно розбіжностей у межах норм природного убутку підтверджували і податківці (див. лист ДПАУ від 16.12.03 р. № 10283/6/15-1116).
У бухгалтерському обліку на суму нормативних розбіжностей коригується первісна вартість одиниці товару (п. 14 П(С)БО 9 «Запаси», п. 2.2 Методрекомендацій щодо бухобліку запасів), і товари оприбутковують у фактичній кількості за новою ціною, при цьому загальна вартість товарів збігається з даними постачальника.
Приклад 1
. Підприємство торгівлі отримало від постачальника 2000 шт. силікатної цегли за ціною за 1 шт. цегли 1,2 грн. з ПДВ, разом 2400 грн. (у тому числі: 2000 грн. — ціна без ПДВ, 400 грн. — ПДВ). Перевезення цегли здійснювалося автомобільним транспортом на умовах подальшої оплати. Під час приймання товару виявилося, що 10 шт. цегли було розбито, норма втрат цегли — 1 %**, у розглянутій ситуації: 2000 х 1 % = 20 шт.** Див. Норми втрат (бою) силікатної цегли та каміння, затверджені Мінпромисловості будівельних матеріалів СРСР від 10.03.83 р.
Таким чином, виявлені відхилення перебувають у межах норм природного убутку. В обліку підприємства ці операції буде відображено, як показано в табл. 1
Таблиця 1.
Облік відхилень товарів у межах норм природного убутку| Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума,грн. | Податковий облік (ВВ) | |
| дебет | кредит | |||
| 1. Отримано цеглу (оприбутковано 1990 шт. цегли загальною вартістю 2000 грн.) | 281 | 631 | 2000 | 2000* |
| 2. Відображено податковий кредит щодо отриманої цегли | 641 | 631 | 400 | — |
| 3. Оплачено цеглу постачальнику | 631 | 311 | 2400 | — |
| * З подальшим перерахунком ВВ за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. | ||||
Якщо виявлено наднормативну нестачу: документальне підтвердження
Під наднормативними нестачами розуміють нестачі, що перевищують відхилення, передбачені відповідними нормативами.
Документи, що оформляються між перевізником та вантажоодержувачем.
Тут складаються:1) при перевезенні вантажів залізницею — комерційний акт, а в разі проведення експертизи — акт експертизи. При цьому на вимогу одержувача, яка має надійти не пізніше трьох днів з моменту видачі вантажу, залізниця зобов'язана зробити в накладній позначку про те, що було складено комерційний акт, із зазначенням номера і дати його складання.
Виняток становлять випадки перевезення вантажів, при яких видача вантажів залізницею провадиться без перевірки місць, кількості, маси вантажу тощо (
пп. 14 — 20 Правил видачі вантажу). Тоді всі питання кількісних розбіжностей вирішуються без участі залізниці на загальних підставах між постачальником та покупцем. При цьому при видачі вантажу залізницею без перевірки бажано вимагати від залізниці проставляння відповідної позначки в накладній;2) при перевезенні вантажів автомобільним транспортом — акт за формою, наведеною в додатку 4 до
Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, та акт експертизи в разі її проведення. Акт розбіжностей між перевізником та одержувачем не складається в тих випадках, коли вантаж видається одержувачу без перевірки його маси, стану та кількості вантажних місць, зокрема, коли вантаж надходить в непошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) та з непошкодженими пломбами вантажовідправника (п. 13.3 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом). Інформацію про видачу вантажу без перевірки також слід зазначити в товарно-транспортній накладній (п. 4 Інструкції № П-6).Документи, що оформляються між вантажовідправником (постачальником) та вантажоодержувачем.
Із п. 25 Інструкції № П-6 випливає, що фіксування вантажовідправником факту наднормативної нестачі потрібна і в тому випадку, коли відповідний документ було складено між перевізником та одержувачем.Форма документів про виявлення нестачі регулюється умовами договору, а за відсутності в ньому особливих умов складається акт про нестачу продукції (
п. 25 Інструкції № П-6). Акт підписується особами, уповноваженими на приймання товарів від покупця та відправника, а при проведенні перевірки без участі представників відправника* — тільки «стороною покупця». Проставляння печатки на акті не потрібне.* Однак повідомити продавця про факт приймання товарів з розбіжностями покупець зобов'язаний у строк, установлений у договорі чи в нормативному акті (зокрема, згідно з п. 17 «а» Інструкції № П-6 — не пізніше 24 годин, а при швидкопсувній продукції — негайно). Інакше продавець має право відмовитися від задоволення вимог покупця (ч. 1 ст. 688 ЦКУ).
Сторони за взаємною домовленістю можуть використовувати й іншу форму акта нестачі, що має всі реквізити, передбачені ст. 9 Закону про бухоблік, проте, на думку Мінфіну (див. лист від 02.11.2000 р. № 053-29152), сторони в цьому питанні повинні враховувати й вимоги Інструкції № П-6.
Як сторони можуть урегулювати спірні питання при наднормативній нестачі
Існує кілька способів вирішення сторонами спорів у ситуації виявлення наднормативних нестач, про які має бути завчасно повідомлено бухгалтера.
Якщо розбіжності сталися з вини постачальника, то відповідно до положень
ч. 1 ст. 670 ЦКУ покупець має право при виявленні нестачі:— вимагати передачі товару, якого не вистачає;
— відмовитися від переданого товару та його оплати, а за наявності передоплати — вимагати повернення сплаченої суми.
На практиці інколи застосовуються й інші варіанти вирішення проблеми з нестачею. Наприклад, сторони домовляються про зниження кількості товарів за договором на суму нестачі, при цьому залишок передоплати (за її наявності) повертається покупцю або зараховується в рахунок майбутніх поставок. Причому сторони або документально оформляють ці зміни, зокрема, шляхом виписування Розрахунку коригування до податкової накладної, або продавець просто «міняє» документи із зазначенням у них фактичної кількості поставленого товару. В останньому випадку акт нестачі ніде не фіксується і власне факт нестачі в обліку не відображається.
Усі «спірні» питання можуть вирішуватися за взаємною домовленістю між постачальником та покупцем або у претензійно-судовому порядку, зокрема, через пред'явлення претензії та/або шляхом подання відповідної позовної заяви до суду.
Не виключений також варіант, при якому покупець із певних причин приймає на себе збиток товару і не пред'являє претензій постачальнику. При обранні цього способу вирішення проблем на практиці трапляються різні варіанти відображення операцій в обліку. Так, покупець може зафіксувати документально факт нестачі, а може його приховати, скажімо, шляхом списання нестачі на виробництво. В останньому варіанті факт нестачі, звичайно, у документах та в обліку не фіксується. Проте слід ураховувати, що цей спосіб небезпечний з позиції оподаткування, оскільки в ньому покупець незаконно претендує на валові витрати і податковий кредит з ПДВ щодо фактичних нестач, у зв'язку з чим при перевірці в покупця можуть виникнути проблеми, якщо податківці виявлять фактичне недосписання матеріалів на виробництво, наприклад, на підставі опитування відповідних осіб.
Якщо ж розбіжності виникли з вини перевізника, то відповідно до
ст. 925 ЦКУ перевізнику також може бути пред'явлено претензію про відшкодування збитків, а при відмові в її задоволенні — судовий позов.
Податковий облік наднормативних нестач
Порядок відображення наднормативних нестач у податковому обліку залежить від того, як саме сторони вирішують цю конфліктну ситуацію, та причин, якими було викликано нестача (див. табл. 2 на с. 41).
Таблиця 2.
Податковий облік наднормативних нестач| Спосіб урегулювання ситуації | Порядок проведення розрахунків | |||
| попередня оплата* | післяплата | |||
| облік у покупця | облік у продавця (перевізника)** | облік у покупця | облік у продавця (перевізника)** | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Нестача сталася з вини відправника (продавця) | ||||
| 1.1. Продавець допоставляє товар, якого не вистачає | ВВ та ПК щодо перерахованої передоплати зберігаються в повному обсязі. При допоставці товару ВВ та ПК не виникають | ВД і ПЗ щодо отриманої передоплати не коригуються. При допоставці товару ВД і ПЗ не виникають. Суми, що припадають на товар, якого не вистачає (загублений, зіпсований тощо за фактом проведення інвентаризації), виключаються з ВВ та ПК | ВВ та ПК виникають на суму фактично отриманого товару, при допоставці — на суму допоставленого товару | ВД та ПЗ виникають на суму фактично отриманого покупцем товару. Суми, що припадають на товар, якого не вистачає (загублений, зіпсований тощо, за фактом проведення інвентаризації), виключаються з ВВ та ПК. При допоставці виникають ВД та ПЗ на суму допоставленого товару |
| Виписується Розрахунок коригування до ПН у частині скорочення обсягів поставки та ПН на допоставлений товар | ||||
| 1.2. Увесь товар повертається продавцю | ВВ та ПК щодо перерахованої передоплати зменшуються на дату повернення товару продавцю | ВД та ПЗ щодо отриманої передоплати зменшуються на дату повернення товару продавцю.Суми, що припадають на товар, якого не вистачає, виключаються з ВВ та ПК | Якщо при оприбуткуванні товару було відображено ВВ та ПК у частині фактично отриманої кількості товару, вони зменшуються на дату повернення товару продавцю | ВД та ПЗ щодо відвантаженого товару зменшуються на дату повернення товару продавцю. Суми, що припадають на товар, якого не вистачає (загублений, зіпсований тощо, за фактом проведення інвентаризації), виключаються з ВВ та ПК |
| Виписується Розрахунок коригування до ПН на повернений товар | ||||
| 1.3. На суму нестачі зменшується кількість поставленого товару за договором з відповідним зменшенням суми оплати | ВВ та ПК на суму нестачі щодо перерахованої передоплаті зменшуються на дату домовленості про зменшення кількості товару | ВД та ПЗ на суму нестачі щодо отриманої передоплати зменшуються на дату домовленості про зменшення кількості товару. Суми, що припадають на товар, якого не вистачає, виключаються з ВВ та ПК | ВВ та ПК виникають на суму фактично отриманого товару | ВД та ПЗ виникають на суму фактично отриманого покупцем товару. Суми, що припадають на товар, якого не вистачає (загублений, зіпсований тощо, за фактом проведення інвентаризації), виключаються з ВВ та ПК |
| Виписується Розрахунок коригування до ПН у частині скорочення обсягів поставки | ||||
| 1.4. Покупець приймає нестачу на свій рахунок*** | ВВ та ПК на суму нестачі щодо перерахованої передоплати зменшуються на дату отримання товару | ВД та ПЗ щодо отриманої передоплати не коригуються. Нестача на податковий облік не впливає | ВВ та ПК виникають на суму фактично отриманого товару | ВД та ПЗ щодо відвантаженого товару не коригуються. Нестача на податковий облік не впливає |
| 1.5. Пред'являється претензія (позов) до продавця про відшкодування шкоди | У безпечному варіанті ВВ та ПК на суму нестачі щодо перерахованої передоплати зменшуються на дату пред'явлення претензії (позову) до продавця про відшкодування шкоди. При допоставці товару облік аналогічний п. 1.1, при поверненні передоплати — п. 1.3, при відмові в задоволенні позову — п. 1.4 | До моменту задоволення претензії (позову) ВД та ПЗ щодо отриманої передоплати не коригуються. При допоставці товару облік аналогічний п. 1.1, при поверненні передоплати — п. 1.3, при відмові в задоволенні позову — п. 1.4 | ВВ та ПК виникають на суму фактично отриманого товару. Якщо здійснюється допоставка товару, то облік аналогічний п. 1.1. У разі відмови в задоволенні позову облік нестачі аналогічний п. 1.4 | До моменту задоволення претензії (позову) ВД та ПЗ щодо відвантаженого товару не коригуються.Якщо здійснюється допоставка товару, то облік аналогічний п. 1.1. При відмові в задоволенні позову облік аналогічний п. 1.4 |
| 2. Нестача сталася з вини перевізника | ||||
| 2.1. Перевізник відшкодовує покупцю шкоду добровільно або перевізнику пред'являється претензія (позов) про відшкодування шкоди | ВВ та ПК на суму нестачі щодо перерахованої передоплати зменшуються на дату оприбуткування товару. ВД у розмірі компенсації прямого збитку не виникають | Перевізник не включає суму компенсації шкоди до ВВ. Облік у продавця аналогічний ситуації з п. 1.4 | ВВ та ПК виникають на суму фактично отриманого товару. ВД у розмірі компенсації прямого збитку немає | Перевізник не включає суму компенсації шкоди до ВВ. Облік у продавця аналогічний ситуації з п. 1.4 |
| * Розглядається варіант, при якому продавець є платником податку на прибуток та ПДВ.** Продавець — у ситуаціях з п. 1, перевізник — у ситуації з п. 2. *** Тут мається на увазі варіант, коли покупець фіксує факт нестачі в обліку, але претензію постачальнику не пред'являє. | ||||
Зокрема, у разі пред'явлення претензії про нестачу до продавця він має провести розслідування, виявити її причини та винних осіб. Так, нестача може бути зумовлена рахунковими помилками або фактами розкрадання товарів, що впливає на облік постачальника. Головний момент — з'ясувати, в якій саме кількості фактично було відвантажено товари покупцю. Якщо було допущено рахункову помилку і товари фактично було відвантажено в меншій кількості, ніж за документами, постачальник просто виправляє облік відповідно до виявлених помилок (коригуються валові доходи і податкові зобов'язання з ПДВ, залишки товарів за
п. 5.9 Закону про податок на прибуток).Якщо ж товари було відвантажено в тій кількості, яку було зазначено в документах, а згодом із певних причин утрачено (наприклад, украдено у процесі перевезення), то вони не вважаються використаними в господарській діяльності продавця. Унаслідок цих обставин сторнуються валові доходи і податкові зобов'язання з ПДВ (відсутній факт поставки), але водночас виключаються і валові витрати з податковим кредитом з ПДВ, що припадають на ці товари. При отриманні компенсації від винної особи відшкодування прямої шкоди не включається до валових доходів продавця за
п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток.Зауважимо, що на практиці при виявленні факту нестачі сторони інколи домовляються про заміну раніше виписаної податкової накладної на меншу суму. Однак якщо факт наявності нестачі фіксується документально, то варіант заміни документів неприйнятний. Адже в цих випадках товар прибуткується, як правило, на підставі двох документів — накладної та акта про виявлену нестачу. Відповідно «підкоригована» податкова накладна явно означатиме, що цей документ було виписано не на дату виникнення податкових зобов'язань, а пізніше, і відповідно можливі претензії в частині визнання за ним податкового кредиту. Тому для покупця важливо в таких випадках вимагати від продавця саме виписування Розрахунку коригування до податкової накладної.
Бухгалтерський облік наднормативних нестач
Облік у покупця.
Сума наднормативних нестач не включається до первісної вартості товарів, оскільки це прямо заборонено п. 14 П(С)БО 9 «Запаси». Якщо постачальник визнає суму нестачі та погоджується врегулювати цю ситуацію шляхом допоставки товару або зниження договірної кількості товару, то покупець звичайними кореспонденціями відображає фактичну кількість прийнятого товару.Якщо ж продавець нестачу не визнає або вона відбувається з вини перевізника, або ж покупець приймає на себе нестачу, то покупець відображає в обліку фактичну кількість отриманого товару, а суму нестачі списує на
субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Розрахунки за претензіями ведуться на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями».Облік у продавця.
Продавець відображає виявлені нестачі залежно від причин, якими їх було викликано. Так, якщо нестачі були зумовлені рахунковими помилками, то відповідні записи коригуються в порядку, передбаченому П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».Якщо ж за домовленістю з покупцем зменшується або кількість поставленого товару, або товар допоставляється, то раніше відображений дохід коригується через
субрахунок 704 «Вирахування з доходу». Аналогічно відображаються операції й у разі задоволення претензії (позову) покупця про відшкодування шкоди. Розрахунки за претензіями ведуться на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».Приклад 2.
За документами постачальника покупець має отримати від перевізника 150 ящиків солодощів в асортименті на загальну суму 36000 грн. з ПДВ на умовах передоплати. Оскільки вантаж було доставлено з непошкодженими пломбами постачальника, перевізник у момент здавання вантажу одержувачу перевірку вантажу (перерахунок) не здійснив. Під час приймання товару покупець виявив нестачу — 1 ящик вартістю 240 грн. з ПДВ, про що повідомив продавця і склав акт про нестачу товару. За досягнутою між продавцем та покупцем домовленістю:Варіант 1. Продавець допоставляє товар, якого не вистачає.
Варіант 2. На суму нестачі зменшується кількість поставленого товару за договором і повертається передоплата за недопоставлений товар.
Варіант 3. Покупець приймає на себе нестачу і не пред'являє претензій постачальнику.
Продавець при перевірці з'ясував, що нестача товару сталася після його відвантаження покупцю, винну особу не виявлено.
Ці операції буде відображено в обліку сторін, як показано в табл. 3
Таблиця 3.
Облік наднормативної нестачі товару| Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума,грн. | Податковий облік | |||||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |||
| ОБЛІК У ПОКУПЦЯ | ||||||||
| 1. Перераховано постачальнику передоплату за солодощі | 371 | 311 | 36000 | — | 30000 | |||
| 2. Відображено податковий кредит | 641 | 644 | 6000 | — | — | |||
| 3. Оприбутковано фактичну кількість отриманих солодощів (149 ящиків) | 281 | 631 | 29800 | — | — | |||
| 4. Відображено податковий кредит | 644 | 631 | 5960 | — | — | |||
| 5. Здійснено залік заборгованостей | 631 | 371 | 35760 | — | — | |||
| 6. Оформлено акт нестачі солодощів | 374 | 371 | 240 | — | — | |||
| Варіант 1. Продавець допоставляє товар, якого не вистачає | ||||||||
| 7. Оприбутковано допоставлені солодощі | 281 | 374 | 200 | — | — | |||
| 8. Відображено податковий кредит з ПДВ | 644 | 374 | 40 | — | — | |||
| Варіант 2. На суму нестачі зменшується кількість поставленого товару за договором | ||||||||
| 7. Повернено передоплату в частині недопоставленого товару | 311 | 374 | 240 | — | -200 | |||
| 8. Відкориговано податковий кредит з ПДВ на підставі Розрахунку коригування до податкової накладної (сторно) |
|
|
| — | — | |||
| Варіант 3. Покупець приймає на себе нестачу | ||||||||
| 7. Прийнято рішення про списання нестачі за рахунок покупця | 947 | 374 | 240 | — | -200 | |||
| 8. Відкориговано податковий кредит з ПДВ на підставі бухгалтерської довідки (сторно) |
|
|
| — | — | |||
| ОБЛІК У ПРОДАВЦЯ | ||||||||
| 1. Отримано передоплату від покупця за солодощі | 311 | 681 | 36000 | 30000 | — | |||
| 2. Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ | 643 | 641 | 6000 | — |
| |||
| 3. Відвантажено товар покупцю | 361 | 702 | 36000 | — | — | |||
| 4. Відображено податкові зобов'язання з ПДВ | 702 | 643 | 6000 | — | — | |||
| 5. Списано товар у кількості 150 ящиків (сума умовна) | 902 | 281 | 20000 | — | — | |||
| 6. Здійснено залік заборгованостей | 681 | 361 | 36000 | — | — | |||
| Варіант 1. Продавець допоставляє товар, якого не вистачає | ||||||||
| 7. Складено акт про нестачу товару | 704 | 685 | 240 | -200 | — | |||
| 8. Відсторновано ПДВ у частині недопоставленого товару (сторно) |
|
|
| — | — | |||
| 9. Відкориговано витрати в частині собівартості недопоставленого товару (сума умовна) |
|
|
| — | -150 | |||
| 947 | 281 | 150 | — | — | ||||
| 10. Відкориговано податковий кредит, що припадає на недопоставлений товар | 947 | 644 | 30 | — | — | |||
|
|
| ||||||
| 11. Здійснено допоставку товару | 685 | 702 | 240 | 200 | — | |||
| 12. Відображено податкові зобов'язання з ПДВ | 702 | 643 | 40 | — | — | |||
| Варіант 2. На суму нестачі зменшується кількість поставленого товару за договором | ||||||||
| 7. Складено акт про нестачу товару | 704 | 685 | 240 | -200 | — | |||
| 8. Відсторновано ПДВ у частині недопоставленого товару (сторно) |
|
|
| — | — | |||
|
|
| — | — | ||||
| 9. Відкориговано витрати в частині собівартості недопоставленого товару (сума умовна) |
|
|
| — | -150 | |||
| 947 | 281 | 150 | — | — | ||||
| 10. Відкориговано податковий кредит, що припадає на недопоставлений товар | 947 | 644 | 30 | — | — | |||
|
|
| ||||||
| 11. Повернено передоплату покупцю | 685 | 311 | 240 | — | — | |||
Якщо виявлено наднормативний надлишок
Про наявність наднормативного надлишку покупець зобов'язаний відразу повідомити постачальника та повернути йому зайвий товар (
ч. 2 — 3 ст. 670 ЦКУ). За домовленістю з продавцем покупець може прийняти додатковий товар та оплатити його — тоді ця операція відображатиметься як звичайне придбання товару. Відповідно на дату виявлення надлишку продавець зобов'язаний буде додатково виписати первинні документи на поставку, включаючи податкову накладну.До моменту виявлення подальшої долі зайвого товару він відображається у покупця на позабалансовому
рахунку 023 «Матеріальних цінності на відповідальному зберіганні».Приклад 3.
За документами постачальника покупець має отримати від перевізника 15 ящиків солодощів в асортименті на загальну суму 3600 грн. з ПДВ на умовах післяплати. Під час приймання товару виявлено надлишок — 1 ящик, не зазначений у документах на перевезення, вартість аналогічних солодощів, які отримуються від постачальника, становить 240 грн. з ПДВ за ящик. Покупець повідомив про це продавця і за досягнутою домовленістю:Варіант 1. Покупець погодився прийняти та оплатити зайвий товар.
Варіант 2. Покупець повертає товар постачальнику.
Операцію буде відображено в обліку сторін, як показано в табл. 4.
Таблиця 4.
Облік наднормативного надлишку товарів| Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума,грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| ОБЛІК У ПОКУПЦЯ | |||||
| 1. Отримано солодощі за документами постачальника (15 ящиків) | 281 | 631 | 3000 | — | 3000 |
| 2. Відображено податковий кредит щодо отриманих солодощів | 641/ПДВ | 631 | 600 | — | — |
| 3. Оформлено акт приймання солодощів на суму надлишку | 023 | — | 240 | — | — |
| Варіант 1. Покупець приймає «зайвий» товар | |||||
| 4. Оприбутковано товар за домовленістю з постачальником | 281 | 631 | 200 | — | 200 |
| 5. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 40 | — | — |
| 6. Списаний товар з позабалансового обліку | — | 023 | 240 | — | — |
| 7. Оплачено постачальнику весь отриманий товар | 631 | 311 | 3840 | — | — |
| Варіант 2. Покупець повертає «зайвий» товар | |||||
| 4. Оформлено зворотну накладну на товар | — | 023 | 240 | — | — |
| 5. Оплачено постачальнику отриманий за документами товар | 631 | 311 | 3600 | — | — |
| ОБЛІК У ПРОДАВЦЯ | |||||
| 1. Відвантажено товар покупцю | 361 | 702 | 3600 | 3000 | — |
| 2. Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ | 702 | 641 | 600 | — | — |
| 3. Списано товар у кількості 15 штук (сума умовна) | 902 | 281 | 2000 | — | — |
| 4. Відображено вартість надміру переданого товару (за собівартістю 180 грн. без ПДВ) | 281/Склад покупця | 281/Склад постачальника | 180 | — | — |
| Варіант 1. Покупець приймає «зайвий» товар | |||||
| 5. Оформлено первинні документи на надміру поставлений товар | 361 | 702 | 240 | 200 | — |
| 6. Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ | 702 | 641 | 40 | — | — |
| 7. Списано собівартість реалізованого товару | 902 | 281/Склад покупця | 180 | — | — |
| 8. Отримано оплату від покупця | 311 | 361 | 3840 | — | — |
| Варіант 2. Покупець повертає «зайвий» товар | |||||
| 5. Оприбутковано від покупця товар | 281/Склад постачальника | 281/Склад покупця | 180 | — | — |
| 6. Отримано оплату від покупця | 311 | 361 | 3600 | — | — |
Як бачимо, найскладнішим є облік у випадках виявлення наднормативних нестач. Сподіваємося, що у вашій практиці такі факти трапляються рідко.
Документи статті
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.ГКУ
— Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про бухоблік
— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.06.99 р. № 996-XIV.Положення про поставки товарів народного вжитку
— Положення про поставки товарів народного вжитку, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 р. № 888.Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення
— Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 р. № 888.Інструкція
№ П-6 — Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. № П-6.Правила видачі вантажів
— Правила видачі вантажів, затверджені наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644.Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом
— Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363.Методрекомендації щодо бухобліку запасів
— Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом МФУ від 10.01.07 р. № 2ВВ
— валові витрати.ВД
— валові доходи.ПЗ
— податкові зобов'язання з ПДВ.ПК
— податковий кредит з ПДВ.ПН
— податкова накладна.
