Теми статей
Обрати теми

Про податок на додану вартість

Редакція БТ
Лист від 26.10.2010 р. № 22882/7/16-1517

ЗАПІЗНІЛІ ПОДАТКОВІ НАКЛАДНІ:

боротьба триває?

 

Лист Державної податкової адміністрації України від 26.10.10 р. № 22882/7/16-1517

«Про податок на додану вартість»

 

У

листі, що коментується, ДПАУ вкотре* порушила питання формування податкового кредиту (ПК) звітного періоду на підставі так званих запізнілих податкових накладних (ПН), виписаних у попередніх періодах. Судячи з усього, ДПАУ знову має намір боротися з таким явищем.

* Див. лист ДПАУ від 18.08.10 р. № 16847/7/16-1517-26 і ком. «Податковий кредит за накладними, що запізнилися: ДПАУ передумала» // «БТ», 2010, № 39, с. 4; лист ДПАУ від 04.11.09 р. № 24259/7/16-1517-26 і ком. «Податковий кредит за накладними, що запізнилися: ДПАУ роз'яснює порядок відображення» // «БТ», 2010, № 1 — 2, с. 5.

1. Своєчасне відображення ПК

. ДПАУ досить вагомо аргументувала висновок про те, що платник має ряд можливостей для своєчасного (у періоді виникнення зобов'язань продавця) відображення ПК. Це можна зробити навіть без ПН, якщо скористатися положеннями п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ**.

** Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Безумовно, ДПАУ має рацію, але від помилок ніхто не застрахований. Тому своєчасно отримана ПН може не потрапити до

Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (далі — Реєстр) через неуважність особи, яка отримала ПН, чи бухгалтера. І в такому разі Закон про ПДВ не забороняє включати до ПК суми ПДВ, підтверджені такими ПН.

ДПАУ також визнає, що може бути допущена помилка, однак наполягає на її виправленні протягом балансового періоду — кварталу. Крім того, існує низка об'єктивних причин, з яких податкові зобов'язання продавця та податковий кредит у покупця можуть виникати в різних податкових періо­дах, наприклад, у разі отримання товарів платником, який застосовує касовий метод (спосіб) податкового обліку (

п. 1.11, п.п. 7.3.9 і п. 11.11 Закону про ПДВ).

2. Відправлення ПН поштою.

ДПАУ наполягає, що в разі відправлення ПН поштою платники зобов'язані керуватися Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженим постановою КМУ від 28.07.97 р. № 799 (далі — Порядок № 799). Це означає, що податкові накладні мають надсилатися листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт» і з рекомендованим повідом­ленням про вручення.

При цьому, на думку головного податкового органу, документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за запізнілою ПН є:

— документ, що підтверджує дату отримання такої ПН від продавця, а саме зареєстрований лист із повідомленням про вручення та відбитком календарного поштового штемпеля;

— ПН, отримана разом з листом, на якій має бути відображено дату реєстрації на штампі вхідної кореспонденції.

На наш погляд, такі вимоги податківців є необґрунтованими.

По-перше,

Порядок № 799, хоча й містить у назві слова «розрахункових документів», але регламентує порядок відправлення поштою документів, що надсилаються платником згідно зі ст. 4 Закону № 2181 (п. 1 Порядку № 799). Нагадаємо, що в цій статті йдеться про подання до податкових органів податкових декларацій.

Отже,

Порядок № 799 поширюється виключно на податкову звітність (декларації, розрахунки тощо) та не регулює питання відправлення поштою первинних документів, наприклад ПН.

По-друге, процедури заповнен­ня та реєстрації ПН установлено

Порядком № 165*** та Порядком № 244****. У цих документах не передбачено, що факт отримання ПН, відправленої поштою, потрібно документально підтверджувати і на ній потрібно ставити штамп вхідної кореспонденції.

*** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.

**** Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 30.06.05 р. № 244.

Таким чином, на нашу думку, відсутність документів, що підтверджують дату отримання ПН, а також штампа вхідної кореспонденції (з номером і датою отримання) на ПН, жодним чином не впливає на правомірність формування ПК за такою ПН.

3. Висновки.

ДПАУ зробила невтішні висновки щодо порядку відображення запізнілих ПН у податковому обліку (див. «Відображення запізнілих ПН — думка ДПАУ»).

 

Відображення запізнілих ПН — думка ДПАУ

Витяг із листа, що коментується

«Отже, у разі отримання податкових накладних, в тому числі і тих, що виписані в різних податкових періодах, але отримані платником в поточному звітному періоді (податкові накладні, які було виписано у попередніх періодах), але лише за наявності документального підтвердження такого запізнення, платник податку — покупець товарів (послуг) повинен на дату отримання цих податкових накладних відобразити їх у розділі 1 реєстру отриманих та виданих податкових накладних з урахуванням особливостей його заповнення, визначених п. 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПАУ від 30.06.05 р. № 244, <…> і (за умови дотримання вимог щодо формування податкового кредиту) в рядку 10.1 розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з податку на додану вартість.

При цьому записи в податковому обліку про податкові накладні, які було виписано у попередніх періодах, не можуть бути прирівняними до записів про самостійно виправлені помилки, оскільки такі операції не відповідають визначенню арифметичної чи методологічної помилки (лист ДПАУ від 11.08.04 р. № 15316/7/15-2417)».

 

Як бачите, ДПАУ визнає можливість відображення запізнілої ПН тільки в разі документального підтвердження факту її отримання із запізненням. При цьому «підтверджені» ПН слід відображати в розділі 1

Реєстру та в ряд. 10.1 декларації.

Крім того, ДПАУ зазначила, що запис про запізнілу ПН не можна розглядати як виправлення помилки. Судячи з усього, ДПАУ натякає на те, що запізнілу ПН не можна відображати в декларації як виправлення помилки (у ряд. 16 декларації з ПДВ).

Зауважимо, що в

листі ДПАУ від 11.08.04 р. № 15316/7/15-2417, на який послалося це відомство в листі, що коментується, прямо зазначено, що суми ПДВ, підтверджені запізнілими ПН, можна включити до складу ПК у податковому періоді, в якому такі ПН отримано.

Зверніть увагу, що в ситуації, коли ПН було отримано своєчасно (у періо­ді її складання), але помилково не відображено в

Реєстрі та/або в декларації з ПДВ, ми маємо справу з помилкою. Щоб її виправити, таку «загублену» ПН потрібно включити до Реєстру (якщо її раніше не було включено) в періоді її виявлення та відобразити в ряд. 16.1 декларації з ПДВ або в уточнюючому розрахунку*.

* Докладніше про виправлення помилок див. статті «Помилки з ПДВ: виправляємо разом через поточну декларацію» // «БТ», 2009, № 50, с. 35 та «Помилки в декларації з ПДВ: виправляємо за допомогою уточнюючого розрахунку» // «БТ», 2010, № 9. с. 15.

На закінчення

листа, що коментується, ДПАУ зобов'язала регіональні податкові органи організувати роботу, спрямовану на виявлення фактів декларування ПК за запізнілими ПН та перевірку правомірності такого декларування.

Виходячи з викладеного лист, що коментується, може «відохотити» багатьох платників декларувати ПК за запізнілими ПН або відкладати суми ПК «до кращих часів».

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі