ВІДПУСКНІ ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ
Звільнення — не привід відмовити працівнику в оплаті зароблених, але не використаних ним днів відпустки. Але є відпустки, за які компенсацію не виплачують.
Трапляється і протилежне: відпустку було надано наперед за невідпрацьований час. У цьому випадку роботодавець має утримати виплачені наперед відпускні. Але із цього правила є виключення.
А от при переведенні до іншого роботодавця працівник може попросити перерахувати нараховану йому суму компенсації новому роботодавцю.
У сьогоднішній Темі тижня на практичних прикладах ми розглянули всі ці ситуації. Ознайомившись із нею, ви все знатимете про те, що робити з відпускними при звільненні.
У сьогоднішній Темі тижня ми розповімо, як правильно розрахувати і виплатити компенсацію за невикористану відпустку, утримати надміру виплачені суми відпускних за невідпрацьований період і що робити із заробленими відпускними при переведенні працівника на інше підприємство або при зміні статусу працівника (основна робота
« сумісництво).Оксана КОНОНЕНКО, головний редактор
Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
КОМПЕНСАЦІЯ ЗА НЕВИКОРИСТАНУ ВІДПУСТКУ
Право на компенсацію
Необхідність виплати працівнику грошової компенсації за всі зароблені та невикористані дні
щорічної відпустки і додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (далі — додаткова відпустка «на дітей»), передбачено ст. 83 КЗпП і ст. 24 Закону про відпустки.Виплатити компенсацію необхідно всім без винятку працівникам, котрі звільняються, у тому числі особам віком до 18 років, для яких
частиною п'ятою ст. 83 КЗпП і ст. 24 Закону про відпустки встановлено заборону на заміну всіх видів відпусток грошовою компенсацією (ця заборона працює лише в період роботи таких осіб, а при звільненні не застосовується*).* На це вказують автори Науково-практичного коментаря до КЗпП (ІАЦ «ЛІГА» від 01.10.07 р.).
Здебільшого працівник має право при звільненні вибрати: або відгуляти невикористані дні відпустки перед звільненням, або отримати за них компенсацію. При цьому, на відміну від можливості використати відпустку перед звільненням, компенсацію слід нарахувати і виплатити незалежно від
підстави для звільнення працівника, у тому числі і при звільненні працівника за порушення трудової дисципліни (ст. 3 Закону про відпустки).У разі смерті працівника
грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки «на дітей» виплачується спадкоємцям**.** Як це зробити, читайте у статті «Помер працівник: оформлення, оподаткування належних виплат» // «БТ», 2010, № 29, с. 32.
Сумісникам
також виплачують компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток і відпустки «на дітей» (лист Мінпраці від 03.03.08 р. № 42/13/133-08), за винятком додаткової відпустки за ненормований робочий день. Така відпустка сумісникам не надається, оскільки вони працюють за нормованим робочим часом (лист Мінпраці від 05.06.08 р. № 5305/0/14-08/06).Виплатити компенсацію
за невикористану відпустку при звільненні необхідно в день звільнення, а якщо працівник у цей день не працював — не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП).За невиплату компенсації
передбачено адміністративну відповідальність згідно з частиною першою ст. 41 КУпАП — штраф від 510 до 1700 грн., який може накласти інспекція з праці***. А за порушення строку виплати компенсації відповідно до ст. 117 КЗпП роботодавцю доведеться виплатити працівнику середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.*** Про перевірки інспекції з праці читайте в Темі тижні «Перевірки інспекцій з праці» // «БТ», 2010, № 38, с. 38.
Таблиця 1.
Можливість виплати компенсації за видами відпусток| Вид відпустки> | Виплата | Пояснення |
| 1. Щорічна основна відпустка (ст. 6 Закону про відпустки) | Передбачено | Виплачується компенсація за всі не використані працівником зароблені дні відпустки за всі роки, оскільки ця відпустка не має строку давності (лист Мінпраці від 22.02.08 р. № 33/13/116-08). Наявність у ст. 11 Закону про відпустки заборони на ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд не позбавляє працівника права на отримання компенсації при звільненні, якщо працівник не використав свою відпустку протягом цього часу |
| 2. Додаткові щорічні відпустки за: | ||
| — роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки) | Передбачено | |
| — особливий характер праці окремим категоріям при роботі на персональному комп'ютері (п. 1 частини першої ст. 8 Закону про відпустки) | Передбачена | |
| — роботу з ненормованим робочим днем (п. 2 частини першої ст. 8 Закону про відпустки) | Передбачено | |
| 3. Додаткова відпустка «на дітей» (ст. 19 Закону про відпустки) | Передбачено | Виплачується компенсація за не використані працівником дні відпустки «на дітей» за всі роки, коли він мав на це право, оскільки ця відпустка не має строку давності щодо її надання (лист Мінпраці від 19.02.10 р. № 48/13/116-10) |
| 4. Додаткова навчальна відпустка (ст. 14, 15, 16 Закону про відпустки) | Не передбачено | Не передбачено виплату компенсації, оскільки ця відпустка не належить до щорічних відпусток |
| 5. Інші соціальні відпустки, крім додаткової відпустки «на дітей» | Не передбачено | Відпустка по вагітності та пологах (ст. 17), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 18) і відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (ст. 181) не підлягають компенсації |
| 6. Додаткова відпустка для чорнобильців | Не передбачено | Не передбачено виплату компенсації, оскільки: |
Розрахунок суми компенсації
Суму компенсації за невикористану відпустку розраховують у тому самому порядку, що й суму звичайних відпускних.
Суму компенсації розраховують
у такій послідовності:Крок 1.
Визначаємо тривалість розрахункового періоду.Крок 2.
Розраховуємо кількість днів відпустки, що підлягають компенсації.Крок 3
. Розраховуємо середньоденну зарплату.Крок 4
. Визначаємо суму компенсації.Крок 1
. Визначаємо тривалість розрахункового періоду. Розрахунковим періодом для нарахування компенсації, як і для відпускних, є останні повні 12 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.При цьому не має значення період, відпускні за який підлягають компенсації.
Наприклад, працівник не використав відпустку за останні 4 роки, звільняється в листопаді 2010 року. При звільненні йому виплачують компенсацію виходячи із середньої зарплати, розрахованої виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю звільнення (листопад 2009 року — жовтень 2010 року), незважаючи на те, що компенсуються дні відпусток за 2007, 2008, 2009 і 2010 роки.Це правило застосовується і в разі, коли працівник відпрацював усі робочі дні місяця, в якому його звільняють.
Приклад 1. Працівник звільняється в останній робочий день
вересня — 30.09.10 р., який він відпрацював (є також останнім календарним днем цього місяця).У цьому випадку розрахунковий період для виплачуваної 30.09.10 р. компенсації — період з 01.09.09 р. по 31.08.10 р. Таким чином, вересень для розрахунку середнього заробітку не включається до розрахункового періоду.
Водночас для визначення кількості днів відпустки, що підлягають компенсації (див.
крок 2), усі 30 днів вересня враховуються.Якщо працівник відпрацював менше року, то до розрахункового періоду включають фактично
відпрацьовані повні місяці (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю виплати компенсації.Приклад 2
. При звільненні у жовтні 2010 року (при повному відпрацьованому році) розрахунковий період становить з 01.10.09 р. по 30.09.10 р. Якщо ж працівника прийнято на роботу з 22 березня 2010 року, то розрахунковий період складатиме 6 календарних місяців (01.04.10 р. — 30.09.10 р.).Якщо працівник
не відпрацював повний (календарний) місяць з 1-го до 1-го числа, то обчислювати середню зарплату необхідно виходячи з тарифної ставки (окладу) — п. 4 Порядку № 100*.* Докладніше див. статтю «Працівник відпрацював менше місяця: нюанси проведення остаточного розразунку» // «БТ», 2008, № 42, с. 22.
Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (дні простою з вини підприємства, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустка без збереження заробітної плати, надана згідно зі
ст. 25 і 26 Закону про відпустки).Крок 2. Розрахунок кількості днів.
Для визначення кількості днів невикористаних щорічних відпусток можна застосовувати формули, наведені в табл. 2.
Таблиця 2.
Формули для визначення кількості днів відпустки, що підлягають компенсації (Дкомп)| Вид відпустки | Формула |
| Щорічна основна відпустка (традиційна формула) | де Досн— загальна тривалість щорічної основної відпустки працівника; Двідпр— кількість календарних днів по день звільнення, за які не надавалася щорічна відпустка. Для розрахунку щорічної основної відпустки включається період роботи в режимі неповного робочого часу, простою, перебування в неоплачуваній відпустці, наданій згідно зі ст. 25 і 26 Закону про відпустки; Свідпр — кількість святкових та неробочих днів, що припадають на відпрацьований період, за який щорічна відпустка не надавалася; 365 (366) — кількість календарних днів у році за 12 місяців у «звичайному» та високосному році відповідно; С — кількість святкових та неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припадають на рік |
| Щорічна основна відпустка (альтернативна формула, див. пояснення після таблиці) | |
| Додаткові щорічні відпустки за особливий характер роботи (ст. 7 і 8 Закону про відпустки) | де Ддод — кількість календарних днів додаткової відпустки, на які має право працівник за відпрацьованийробочий рік; РДф— кількість робочих днів розрахункового періоду, що дають право на таку відпустку, зокрема: РДб— кількість робочих днів у розрахунковому періоді (Двідпр) за балансом робочого часу |
Пояснення до альтернативної формули розрахунку днів щорічної основної відпустки
. По суті, традиційна формула передбачає, що в разі тривалості відпусткe 24 календарні дні кожен відпрацьований місяць року компенсується двома календарними днями відпустки (24 к. дн. 12 міс.). При такому підході виходить, що відпустку тривалістю 24 календарні дні надають за відпрацьований робочий рік тривалістю 12 місяців або 365/366 днів.Проте, на наш погляд, відпрацьований робочий рік включає і дні щорічної відпустки, які припадають на нього, тобто 365/366 день (останній день робочого року) — це останній день відпустки. Ось і виходить: щоб заробити відпустку тривалістю 24 календарні дні, працівнику потрібно відпрацювати робочий рік за вирахуванням періоду належної йому відпустки — 341/342 дні (365/366 дн. - 24 к. дн.) — це з урахуванням святкових (неробочих днів). Тому ми й запропонували дещо іншу формулу для розрахунку днів відпустки, що підлягають компенсації. До речі, згідно з нею за повністю відпрацьовані 12 місяців або 365/366 днів працівник має право не на 24 календарні дні відпустки, а на 26 календарних днів (24 х (365 - 10) : (365 -
24 - 10)).Непрямі підстави для застосування цієї формули дають нам норма
ст. 24 Закону про відпустки та абзац другий п. 6 Порядку № 346. Так, згідно зі ст. 24 Закону про відпустки при звільненні керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, фахівців навчальних закладів, які до звільнення відпрацювали не менше 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості. Якщо перелічені вище особи відпрацювали менше 10 місяців, згідно з другим абзацом п. 6 Порядку № 346 грошову компенсацію їм виплачують пропорційно відпрацьованому ними часу з розрахунку тривалості щорічної основної відпустки за кожен відпрацьований місяць — 5,6; 4,2 і 2,8 календарних днів при тривалості щорічної основної відпустки відповідно 56, 42 і 28 календарних днів. Отже, показники «5,6; 4,2 і 2,8» розраховують як відношення тривалості належної відпустки (56, 42 і 28 календарних днів відповідно) до 10 місяців, які для таких працівників є робочими місяцями року. Як бачимо, відношення тут розраховують саме до робочих місяців року, а не до 12 місяців року.Тому, на наш погляд, для звичайних працівників також слід розрахувати відношення тривалості належної працівнику відпустки до кількості «робочих календарних» днів року, які працівник має відпрацювати для отримання права на таку відпустку.
Аналогічний підхід ми пропонуємо використовувати і при розрахунку тривалості додаткових відпусток (третя формула в табл. 2 на с. 35).
Якщо при визначенні тривалості відпустки отримуємо дробову кількість днів, то, на наш погляд, отриманий результат необхідно
округлити до цілого числа календарних днів згідно із загальновстановленими правилами математики.Приклад 3
. Працівник працював на підприємстві з 07.09.09 р. по 28.10.10 р. У період трудових відносин відпустку не було використано. Він має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Крім того, з 04.02.10 р. працівника було переведено на посаду, що дає йому право на додаткову відпустку у зв'язку зі шкідливими умовами праці тривалістю 7 календарних днів. У цих умовах працівник відпрацював усі робочі дні за графіком із зайнятістю в таких умовах більше половини тривалості робочого дня.Як розрахувати в цьому випадку кількість днів відпустки, за які працівнику належить компенсація, показано в табл. 3.
Таблиця 3.
Розрахунок кількості днів відпустки, що підлягають компенсації (приклад 3)| Показник | Щорічна основна відпустка | Щорічна додаткова відпустка |
| Вихідні дані: | ||
| Загальна тривалість основної відпустки, днів | 24 | 7 |
| Кількість календарних днів по день звільнення, за які не надавалася така відпустка (Двідпр) | 417 | 267 |
| Фактична кількість відпрацьованих робочих днів, що дають право на відпустку у зв'язку зі шкідливими умовами праці (РДф) | Х | 183 період з 04.02.10 р. по 28.10.10 р.: 17лютий + |
| Кількість робочих днів у розрахунковому періоді за балансом робочого часу (РДб) | Х | 183 |
| Кількість святкових та неробочих днів, що припадають на розрахунковий період, за який відпустка не надавалася (Свідпр) | 10 період з 07.09.09 р. по 28.10.10 р.: | 8 період з 04.02.10 р. по 28.10.10 р.: |
| Розрахункові дані: | ||
| Кількість днів відпустки, за які необхідно виплатити 28.10.10 р. компенсацію за невикористану відпустку при звільненні працівника | 30 24 х (417 - 10) : (365 - 24 - 10) | 5 |
| Усього 35 календарних днів | ||
Тривалість
додаткової відпустки «на дітей» за кожен рік визначається з урахуванням чинного на той момент законодавства та права працівника на таку відпустку (див. табл. 4). При підрахунку кількості днів, за які слід виплатити компенсацію, потрібно враховувати, що така відпустка надається повної тривалості незалежно від відпрацьованого в календарному році часу і дати народження дитини — до чи після цієї дати (лист Мінпраці від 03.03.07 р. № 58/06/186-07)*. Тому в такому разі незалежно від кількості відпрацьованих днів у році при звільненні необхідно виплатити компенсацію за рік звільнення повної тривалості.* Докладніше про надання відпустки «на дітей» див. у статті «Відпустка на дітей: тривалість, підстави та порядок надання» // «БТ», 2010, № 21, с. 18.
Що стосується компенсації за
рік, в якому працівника було прийнято на роботу, то тут необхідно з'ясувати, чи перебував працівник у трудових відносинах з іншим роботодавцем у такому році до влаштування на роботу до цього роботодавця. Це легко встановити на підставі даних трудової книжки такого працівника. Якщо ні, то компенсацію йому необхідно виплатити. Якщо так, то виплачувати компенсацію не потрібно, оскільки обов'язок щодо нарахування і виплати компенсації за таку невикористану відпустку «на дітей» за рік, в якому працівник звільняється, покладається на попереднього роботодавця (лист Мінпраці від 03.03.07 р. № 58/06/186-07). Це правило працює незалежно від того, чи виконав це зобов'язання попередній роботодавець.
Таблиця 4.
Тривалість відпустки «на дітей»| Підстава для надання | З 1997 року(1) | З 2003 року | З 2004 року | З 2010 року |
| Жінка, яка має двох та більше дітей віком до 15 років | 5 к. дн. | 7 (14(2)) к. дн. | 7 (14(2)) к. дн. | 10 (17(2)) к. дн. |
| Жінка, яка має дитину-інваліда | ||||
| Жінка, яка всиновила дитину | ||||
| Батько, який виховує дитину без матері (у тому числі і в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі) | ||||
| Особа, яка взяла дитину під опіку | ||||
| Одинока мати | Х | Х | ||
| Один з прийомних батьків | Х | |||
| (1) У цей період відпустка надавалася за бажанням працівника.(2) За наявності декількох підстав. | ||||
Приклад 4
. Працівниця перебувала у трудових відносинах з 17.01.08 р. по 28.10.10 р. У неї є право на відпустку «на дітей» як у жінки, котра має двох та більше дітей віком до 15 років. У період трудових відносин цю відпустку не було використано.Розрахунок кількості днів відпустки «на дітей», виходячи з якого при звільненні роботодавець має виплатити компенсацію, показано в табл. 5.
Розраховані дні щодо кожного виду відпустки складаємо та оплачуємо їх за середньоденною заробітною платою.
Крок 3.
Розрахунок середньоденної зарплати здійснюємо за формулою, наведеною на с. 38.
Таблиця 5.
Дні відпустки «на дітей», за які виплачують компенсацію (приклад 4)| Рік, за який надається відпустка «на дітей» | У 2008 році працівниця не працювала | Працівниця у 2008 році працювала |
| 2008 | 7 | — |
| 2009 | 7 | 7 |
| 2010 | 10 | 10 |
| Усього | 24 | 17 |
| де ЗПсер— середньоденна зарплата; В — сума що включаються до розрахунку виплат*, нарахованих у розрахунковому періоді (за останні повні 12 календарних місяців Якщо розрахунковий період менше 12 місяців, то показник 365 (366) для розрахунку середнього заробітку визначають як кількість календарних днів, що припадають на цілі місяці розрахункового періоду, а показник С — як кількість святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період. |
* Перелік цих виплат див. у Шпаргалці бухгалтера «Виплати працівникам: нарахування та утримання, участь у розрахунку середньої зарплати для соцвиплат і відпускних» // «БТ», 2010, № 14, с. 19.
Крок 4.
Суму компенсації (Квідп) визначаємо за формулою:
| Квідп = Дкомпх ЗПсер. |
Приклад 5
. Працівник відпрацював на підприємстві з 11.02.10 р. по 11.10.10 р. При звільненні йому виплачують компенсацію за 16 днів відпустки (24 х (229 - 8) : (365 - 24 - 10)). За відпрацьований розрахунковий період працівнику нарахували виплати, що включаються до розрахунку середньої зарплати, у сумі 24000 грн.Розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати при звільненні працівника 11.10.10 є період з 01.03.10 р. по 30.09.10 р. Він включає 214 календарних днів (31 + + 30 + 31 + 30 + 31 + 31 + 30), і на нього припадають 8 святкових та неробочих днів (8 березня, Великдень, 1, 2 і 9 травня, Трійця, 28 червня, 24 серпня).
ЗПсер
= 24000 : (214 - 8) = 116,50 (грн.).Сума компенсації, яку слід виплатити працівнику, склала:
Квідп
= 116,50 х 16 = 1864,00 (грн.).
Оподаткування та бухоблік суми компенсації
Внески до соцфондів
. Згідно з п.п. 2.2.12 Інструкції № 5 грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки і додаткової відпустки «на дітей» включається до фонду додаткової заробітної плати. Тому на цю суму нараховують внески до соцфондів. При проведенні остаточного розрахунку з працівником, який звільняється, слід ураховувати максимальну величину доходу, на яку нараховують соцвнески (15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).Якщо
компенсацію нараховано працівнику після звільнення, внески до соцфондів нараховувати не потрібно. Це підтверджує ПФУ** (листи від 27.08.10 р. № 15066/03-20***, від 09.10.08 р. № 17566/03-20 і від 22.08.06 р. № 10750/03-20), Мінпраці (лист від 10.11.04 р. № 11397/0/14-04-020-6), Держцентр зайнятості Мінпраці (лист від 18.09.08 р. № ДЦ-03-5743/0/6-08), ФНВ (лист від 06.04.06 р. № 305-07-1 і від 22.06.06 р. № 161-07-2) і ФТВП (лист від 08.11.05 р. № 01-16-1941****).** Використано такі скорочення:
ПДФО — податок з доходів фізичних осіб, ПСП — податкова соціальна пільга, ПФУ — Пенсійний фонд України, ФТВП — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, ФБ — Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, ФНВ — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, ВД — валовий дохід, ВВ — валові витрати.*** Див. ком. «Виплати працівнику після звільнення — внески до ПФУ справляти не потрібно» // «БТ», 2010, № 44, с. 7.
**** А от з листа ФТВП від 16.09.08 р. № 01-43-1853 можна зробити лише непрямий висновок про це.
При заповненні соціальної звітності щодо цих внесків суму компенсації відображають у порядку, передбаченому для нарахованої працівникам зарплати. Це стосується і щомісячного пенсійного додатка 4, який ми заповнюємо так:
— суму нарахованої компенсації відображають разом з нарахованою зарплатою в таблиці 6 додатка 4 у місяці її нарахування. При цьому компенсація не відображається в таблиці 7 із кодом типу нарахувань «3», оскільки так відображають лише суми зарплати (доходу) за дні відпустки. При нарахуванні компенсації дні відпустки не надаються, тому незважаючи на те, що компенсація пов'язана з відпусткою, вона показується в порядку, передбаченому для зарплати;
— у додатку 4 за місяць звільнення працівника необхідно заповнити дані про звільнення в таблиці 5 — заповнюємо на працівника графи 5, 6, 7 і 10 таблиці 5.
ПДФО
. Із суми компенсації за невикористану відпустку утримують ПДФО за правилами, передбаченими для заробітної плати, — базу оподаткування зменшуємо на суму соцвнесків згідно з п. 3.5 Закону про податок з доходів. Виняток становить ситуація, коли компенсацію нараховують після дати звільнення, — у такому разі соцвнески не нараховують і ПДФО утримують з усієї розрахованої суми компенсації.До суми компенсації не можна застосовувати
ПСП, оскільки її застосування припиняється з місяця звільнення, а компенсацію нараховують і виплачують якраз при звільненні працівника. Тому до нарахованої в місяці звільнення зарплати і до компенсації за невикористану відпустку ПСП не застосовується.У
Податковому розрахунку за формою № 1ДФ компенсація за невикористану відпустку разом із заробітною платою відображається з ознакою доходу «01», у тому числі й при нарахуванні її після дати звільнення*. При заповненні форми № 1ДФ зверніть увагу на те, що графу 7 (дату звільнення) заповнюють у всіх кварталах, в яких показують інформацію про нарахування і виплату цієї суми.* Див. також консультацію представників ДПАУ «Як відобразити у формі № 1ДФ нарахування і виплату доходу особі, яка вже не є працівником» // «БТ», 2010, № 43, с. 37.
Приклад 6
. Працівника звільнено у червні 2010 року. Компенсацію за невикористану відпустку йому нараховано із запізненням — у вересні 2010 року, а виплачено — в листопаді 2010 року. Інформацію про доходи працівника (ознака доходу «01») із заповненням у графі 7 дат звільнення слід показати у формі № 1ДФ за другий (нарахування та виплати зарплати до дати звільнення), третій (нарахування компенсації у вересні) та четвертий (виплата компенсації в листопаді) квартали.Валові витрати
. Згідно з п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток до складу валових витрат відносять витрати на оплату праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податків, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати й інших видів заохочень і виплат. Тому компенсацію за невикористану відпустку можна включити до складу валових витрат підприємства як складову частину додаткової зарплати, у тому числі при нарахуванні її після дати звільнення (лист ДПАУ від 19.09.06 р. № 17375/7/15-0517)**. Суму нарахованих «зверху» соцвнесків до складу валових витрат уключають на підставі п.п. 5.7.1 Закону про податок на прибуток.** Див. також роз'яснення представників ДПАУ на с. 29 цього номера.
Бухгалтерський облік.
У бухобліку розрахунки з працівниками щодо сум компенсації за невикористану відпустку відображають по кредиту субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» в кореспонденції з дебетом субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток».
УТРИМУЄМО НАДМІРУ ВИПЛАЧЕНІ ВІДПУСКНІ
Коли утримують «незароблені» відпускні
Ситуація, коли працівник використовує відпустку «наперед» (за не відпрацьований ним час), є цілком законною. Вона може виникнути в таких випадках:
— у перший рік роботи
після закінчення шести місяців роботи працівник може взяти відпустку повної тривалості до закінчення першого робочого року (частина п'ята ст. 10 Закону про відпустки), а також до закінчення шестимісячного періоду***;— працівники, названі в
частині сьомій ст. 10 Закону про відпустки, у відпустку повної тривалості можуть піти навіть до закінчення шестимісячного періоду роботи після прийняття на роботу;—
за другий та подальші роки працівник може піти у відпустку в будь-який період робочого року згідно з графіком надання відпусток, не відпрацювавши такий робочий рік повністю.*** Коли це можна зробити, див. у конс. «Надання відпустки повної тривалості до закінчення 6 місяців безперервної роботи можливе» // «БТ», 2010, № 37, с. 32.
Якщо працівнику
відпустку було надано в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, то при звільненні роботодавець суму таких надміру виплачених відпускних, керуючись ст. 22 Закону про відпустки і ст. 127 КЗпП, утримує із заробітної плати. Вважаємо, що утримувати незароблені відпускні можна з усієї суми остаточного розрахунку, а не лише із суми заробітної плати в місяці звільнення.Випадки, коли відрахування «незароблених» відпускних здійснювати не потрібно, названо у
п. 2 частини другої ст. 127 КЗпП і частинах другій та третій ст. 22 Закону про відпустки (табл. 6 на с. 40).
Таблиця 6.
Випадки, коли відрахування «незароблених» відпускних не здійснюють| Стаття КЗпП, згідно з якою відбувається розірвання трудового договору | Підстава для розірвання трудового договору |
| П. 3 ст. 36 КЗпП | Призов або прийняття (вступ) на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу |
| П. 5 ст. 36 КЗпП | Переведення працівника за його згодою на інше підприємство або перехід на виборну посаду |
| П. 6 ст. 36 КЗпП | Відмова від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством та відмова від продовження роботи у зв'язку з істотною зміною умов праці |
| П. 1 ст. 40 КЗпП | Зміни в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідація, реорганізація чи перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників |
| П. 2 ст. 40 КЗпП | Виявлення невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню цієї роботи |
| П. 5 ст. 40 КЗпП | Нез'явлення на роботу понад 4 місяці підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах, якщо законодавством не встановлено тривалішого строку збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні |
| Ст. 38 КЗпП | Направлення на навчання |
| Ст. 38 КЗпП | Вихід на пенсію |
| П. 6 ст. 40 КЗпП | Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (КЗпП не передбачено, зазначено тільки в частині другій ст. 22 Закону про відпустки) |
| Працівника виключають з особового складу | Смерть працівника (КЗпП не передбачено, зазначено тільки в частині другій ст. 22 Закону про відпустки) |
Розрахунок суми та оподаткування
Визначаємо суму.
Для того щоб розрахувати суму надміру виплачених відпускних, ми повинні визначити кількість «незароблених» днів відпустки та розмір середньої зарплати, за допомогою перемноження яких отримаємо суму «незароблених» відпускних.Кількість «незароблених» днів відпустки визначаємо
в тому самому порядку, що й кількість невикористаних днів відпустки для цілей компенсації. Але для цього спочатку розраховуємо за формулами, наведеними в табл. 2 на с. 35, кількість «зароблених» днів відпустки. Потім вираховуємо з кількості фактично наданих днів відпустки розраховану кількість «зароблених» днів відпустки — це й буде кількість «незароблених» днів відпустки.Приклад 7-1
. Працівниця перебувала у трудових відносинах з 25.02.10 р. по 11.10.10 р. У вересні 2010 року вона повністю використала належну їй щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні, а також додаткову відпустку «на дітей» тривалістю 10 календарних днів (у 2010 році до працевлаштування вона ніде не працювала — відсутній запис про трудові відносини у трудовій книжці).При звільненні розраховуємо кількість надміру наданих днів щорічної відпустки:
1) визначаємо кількість «зароблених» днів відпустки:
24 х (229 - 8*) : (365 - 24 - 10) ≈ 16 (к. дн.);
2) визначаємо кількість «незароблених» днів щорічної відпустки:
24 - 16 =
8 (к. дн.).* 229 днів = 4 + 31 + 30 + 31 + 30 + 31 + 31 + 30 + 11; 8 днів — 8 березня, Великдень, 1, 2 і 9 травня, Трійця, 28 червня, 24 серпня.
Оскільки тривалість відпустки «на дітей» не залежить від відпрацьованого в календарному році часу, він у цьому прикладі вважається повністю «заробленим».
Таким чином, замість наданих 24 днів працівник має право тільки на 16 календарних днів оплачуваної щорічної відпустки за період з 25.02.10 р. по 11.10.10 р. Тому при звільненні необхідно утримати надміру виплачені відпускні за 8 календарних днів.
Що стосується розміру
середньої зарплати, то законодавчо не визначено, як у такій ситуації визначити цей розмір. При цьому можна виходити з двох величин:— середньої зарплати за дні відпустки, розрахованої на момент надання відпустки, у тому числі ті, що згодом виявилися «незаробленими»;
— середньої зарплати, розрахованої на момент утримання «незароблених» відпускних, тобто на момент звільнення працівника.
На наш погляд, у цій ситуації слід використовувати
розмір середнього заробітку, що застосовувався на момент надання відпустки, тобто наново розраховувати показник середньої зарплати для цих цілей не потрібно.Приклад 7-2
. Використовуючи дані прикладу 7-1 (с. 40), розрахуємо суму «незароблених» відпускних з урахуванням того, що середня зарплата, на підставі якої розраховувалися відпускні при наданні відпустки у вересні 2010 року, склала 114,2 грн.Сума «незароблених» відпускних, які необхідно утримати із суми остаточного розрахунку, склала
913,6 грн.:114,2 грн. х 8 к. дн.
Бухоблік та оподаткування.
При відображенні в обліку «незароблених» відпускних необхідно виходити з того, що в цьому випадку ми не виправляємо помилку та не здійснюємо перерахунок раніше виплачених відпускних, а провадимо перегляд раніше виплачених працівнику сум. Це пояснюється тим, що саме при звільненні згідно з нормами законодавства (ст. 127 КЗпП і ст. 22 Закону про відпустки) потрібно здійснити утримання раніше виплачених відпускних. У свою чергу, як зазначалося раніше, виплачуючи відпускні в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, роботодавець також діяв у межах законодавства.Тому утримання з працівника надміру виплачених відпускних тягне за собою
зменшення фонду оплати праці місяця, в якому здійснюють утримання «незароблених» відпускних, минулі періоди при цьому не коригуються.З урахуванням цього
в бухгалтерському обліку найприйнятнішим варіантом відображення операції з утримання «незароблених» відпускних є здійснення сторнувальних записів.Що стосується раніше нарахованих та утриманих
соцвнесків та ПДФО, то їх у минулих періодах (коли виплачувалися відпускні) також коригувати не потрібно. Вони зменшують суму внесків та ПДФО, нарахованих у місяці звільнення. Це можна зробити двома способами:— за допомогою сторнувальних записів щодо внесків та ПДФО виходячи із суми «незароблених» відпускних;
— за місяць звільнення обчислити соцвнески та ПДФО виходячи з бази для їх справляння в місяці утримання «незароблених» відпускних, що дорівнюватиме сумі остаточного розрахунку за мінусом утриманих «незароблених» відпускних.
При заповненні
звітності до соцфондів (до ФТВП, ФБ та ФНВ) та Податкового розрахунку за ф. № 1ДФ показник суми виплат, на які нараховують внески, за місяць, в якому працівника звільнили та утримали суму надміру оплачених днів відпустки, буде меншим на суму «незароблених» відпускних. Виходячи з такої зменшеної бази буде відображено соцвнески та ПДФО і відповідно зменшено показники звітності про нараховані внески за цей місяць.Однак при утриманні «незароблених» відпускних можуть виникнути труднощі в ситуації, коли
сума остаточного розрахунку (зарплата й інші нарахування) у місяці звільнення менша, ніж належні до утримання відпускні. У такому разі працівник має погасити заборгованість, що виникла перед роботодавцем, до каси підприємства або на поточний рахунок (чиста сума «незароблених» відпускних). Якщо працівник відмовиться зробити це добровільно, то роботодавець може звернутися до суду із заявою про стягнення з працівника заборгованості. Строк для звернення — рік з дати звільнення, оскільки саме в цей строк працівник має погасити суму заборгованості (ст. 233 КЗпП).У такій ситуації краще використовувати сторнувальні записи для коригування фонду оплати праці та нарахованих внесків. На
заповненні соціальної звітності до ФТВП, ФБ та ФНВ брак заробітку в місяці звільнення, на наш погляд, особливо не позначиться — від’ємна сума соцвнесків «поглинеться» загальною сумою нарахованих внесків за місяць (звичайно, за умови, що в роботодавця звільняється не останній працівник).А от заповнення пенсійного
додатка 4 та ф. № 1ДФ через відображення персоніфікованих даних викликає запитання, які у спеціальних нормативних документах щодо заповнення цих звітів не врегульовано. Як заповнити в цьому випадку додаток 4, докладно описано в консультації «Як заповнити пенсійний звіт, якщо в місяці звільнення зарплата менша, ніж сума утримуваних «незароблених» відпускних» // «БТ», 2010, № 40, с. 45.Що стосується
ф. № 1ДФ, то оскільки заповнений звіт за період, в якому працівника звільнили, з від’ємними значеннями навряд чи приймуть*, можна піти шляхом коригування періоду, в якому виплачували такі відпускні**. У цій ситуації можемо порадити надіслати запит до своєї податкової, але пам'ятайте, що навіть якщо ви заповните ф. № 1ДФ не так, як вважають ваші податківці, відповідальності за неправильне заповнення ф. № 1ДФ немає — ст. 1634 КУпАП не передбачає відповідальності за перекручення даних у ф. № 1ДФ.* Щоправда, програмне забезпечення, розроблене ДПАУ, дозволяє формувати ф. № 1ДФ з від’ємними показниками.
** Як це зробити, описано у статті «Форма № 1ДФ — відповіді на поширені запитання» // «БТ», 2010, № 17, с. 17.
На суму «незароблених» відпускних та відкоригованих нарахувань соцвнесків необхідно
зменшити валові витрати поточного періоду, в якому утримуємо «незароблені» відпускні.Приклад 8.
Припустимо, що сума «незароблених» відпускних, які використано працівником у липні 2010 року та які необхідно утримати із суми остаточного розрахунку, склала 1500 грн. Зарплату за жовтень 2010 року (місяць звільнення) нараховано в сумі 900 грн. У місяці використання відпустки (липень 2010 року) максимальну величину доходу, з якої слід утримували соцвнески, не перевищено.У бухгалтерському та податковому обліку операції буде відображено так, як показано в табл. 7.
Таблиця 7.
Утримання «незароблених» відпускних в обліку (приклад 8)| Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, | Податковий облік | |||||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | |||||
| 1. Відсторновано суму «незароблених» відпускних (метод «сторно») |
|
|
| — | -1500 | |||
| 2. Відсторновано суму нарахованих соцвнесків виходячи з «незароблених» |
|
|
| — | -558,9 | |||
| 3. Відсторновано суму утримань за липень 2010 року виходячи з «незароблених» відпускних (метод «сторно»): |
|
|
|
|
| |||
| — внесок до ПФУ (1500 х 2 %) |
|
|
| — | — | |||
| — внесок до ФТВП (1500 х 1 %) |
|
|
| — | — | |||
| — внесок до ФБ (1500 х 0,6 %) |
|
|
| — | — | |||
| — ПДФО ((1500 - 30 - 15 - 9) х 15 %) |
|
|
| — | — | |||
| 4. Нараховано зарплату за жовтень 2010 року | 92 | 661 | 900 | — | 900 | |||
| 5. Нараховано соцвнески на зарплату за жовтень 2010 року | 92 | 661, 652, 653, 656 | 335,34 | — | 335,34 | |||
| 6. Здійснено утримання із зарплати за жовтень 2010 року: | ||||||||
| — внесок до ПФУ (900 х 2 %) | 661 | 651 | 18 | — | — | |||
| — внесок до ФТВП (900 х 1 %) | 661 | 652 | 9 | — | — | |||
| — внесок до ФБ (900 х 0,6 %) | 661 | 653 | 5,4 | — | — | |||
| — ПДФО ((900 - 18 - 9 - 5,4) х 15 %) | 661 | 641 | 130,14 | — | — | |||
| 7. Унесено при звільненні працівником до каси заборгованість щодо «незароблених» відпускних ((1500 - 30 - 15 - 9 - 216,9) - (900 - 18 - 9 - 5,4 - 130,14)) | 301 | 661 | 491,64(1) | — | — | |||
| (1) Іншим способом цю суму можна розрахувати так:491,64 грн. = 1500 незароблені відпускні - 900зарплата в місяці звільнення - 6001500 - 900 х 2 % - 600 х 1 % - 600 % х 0,6 % - (600 - 12600 х 2 % - 6600 х 1 % - 3,6600 х 0,6 %) х 15 %. | ||||||||
ВІДПУСКНІ ПРИ ПЕРЕВЕДЕННІ ПРАЦІВНИКА
Право на відпустку при звільненні за переведенням
Пунктом 5 ст. 36 КЗпП
передбачено підставу припинення трудового договору у зв'язку з переведенням працівника за його згодою на інше підприємство. Таке переведення здійснюють за процедурою «звільнення в одного роботодавця → прийняття в іншого роботодавця»: роботодавець, від якого працівник іде (назвемо його «колишній роботодавець»), звільняє його, а новий роботодавець приймає на роботу. Оскільки колишній роботодавець звільняє працівника, у цьому випадку спрацьовує правило про необхідність виплати при звільненні компенсації за невикористану відпустку в загальному порядку. Водночас частинами третіми ст. 83 КЗпП і ст. 24 Закону про відпустки передбачено право працівника за його бажанням при його переведенні на роботу на інше підприємство перерахувати на рахунок нового підприємства суми грошової компенсації за не використані ним дні щорічних відпусток за попереднім місцем роботи.Виходить, що в цьому випадку
колишній роботодавець розраховує суму компенсації, але на руки працівнику її не виплачує, а перераховує на рахунок нового роботодавця. І згодом, уже працюючи в нового роботодавця, працівник може піти в зароблені ним за попереднім місцем роботи, але не використані дні відпустки. Це дасть працівнику можливість отримати щорічну відпустку повної тривалості до закінчення шестимісячного строку з початку його роботи на новому підприємстві (п. 8 частини сьомої ст. 10 Закону про відпустки).Перерахуванню на рахунок нового роботодавця підлягає компенсація тільки за дні
щорічних відпусток, тобто лише названих у п. 1 частини першої ст. 4 Закону про відпустки:— основної відпустки;
— додаткової відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
— додаткової відпустки за особливий характер праці;
— інших додаткових відпусток, передбачених законодавством.
Що стосується компенсації за відпустку «на дітей», то її новому роботодавцю не перераховують, оскільки така відпустка не належить до щорічних, а є соціальною відпусткою (
п. 4 частини першої ст. 4 Закону про відпустки). Таку компенсацію колишній роботодавець має виплатити працівнику при звільненні (переведенні), якщо працівник не відгуляв відпустку.
Дії колишнього роботодавця
Для того щоб колишній роботодавець перерахував суму компенсації новому роботодавцю, працівник має виявити своє бажання. Сам роботодавець не може проявити ініціативу і, не виплативши компенсацію працівнику при звільненні, переказати її на рахунок нового роботодавця.
Бажання працівника може бути зафіксовано в
заяві, яку працівник пише на переведення його до нового роботодавця (рис. 1). На його підставі роботодавець або видає наказ (розпорядження) про переказ суми компенсації на нове місце роботи працівника (рис. 2), з яким працівника ознайомлюють під розпис, або фіксує це бажання працівника в наказі (розпорядженні) про припинення трудового договору (контракту) типової форми № П-4. Крім того, новий та колишній роботодавці між собою погоджують перерахування суми компенсації у формі довідки, складеної в довільній формі колишнім роботодавцем (рис. 3 на с. 44). У цій довідці слід зазначити період часу, за який працівник не використав щорічну відпустку, кількість невикористаних днів відпустки, за які перераховано компенсацію, загальну суму компенсації, інформацію про те, що ПДФО та соцвнески нараховано (утримано) та перераховано в повному обсязі.
 Рис. 1. Приклад складання заяви працівника на перерахування компенсації новому |  * 24 х (248 - 8) : (365 - 24 - 10).
Рис. 2. Приклад складання наказу колишнім |
Рис. 3.
Приклад складання довідки колишнім роботодавцемна перерахування компенсації новому роботодавцю
Розрахунок та оподаткування
. Назвемо основні правила розрахунку та оподаткування сум компенсації за невикористану відпустку, що перераховується за новим місцем роботи роботи при переведенні працівника:1.
Суму компенсації визначаємо в загальному порядку, передбаченому для розрахунку суми компенсації за невикористану відпустку, яку ми розглянули в розділі «Розрахунок суми компенсації» на с. 34. При цьому розрахунковим періодом є останні повні 12 місяців (менша кількість повних місяців), що передують місяцю перерахуванню компенсації новому роботодавцю.2.
Нарахувати і перерахувати новому роботодавцю суму компенсації колишній роботодавець має у строки, передбачені ст. 116 КЗпП для здійснення остаточного розрахунку, тобто в останній день роботи такого працівника.3.
Соцвнески та ПДФО нараховує роботодавець, від якого переводиться працівник (колишній роботодавець). На це вказують і податківці (див. наприклад, лист ДПА у м. Києві від 17.08.05 р. № 749/10/31-106) та працівники соцфондів і Мінпраці (листи ПФУ від 21.06.06 р. № 7902/03-20; ФНВ від 20.06.06 р. № 157-07-2; ФТВП від 21.09.10 р. № 02-24-1800 і 12.02.08 р. № 02-24-290; Держцентру зайнятості від 16.09.10 р. № ДЦ-03-6064/0/6-10). А от Мінпраці з цього питання зайняло суперечливу позицію. Так, у листі від 26.06.06 р. № 414/020/99-06 воно зазначає, що нарахувати і сплатити соцвнески та ПДФО має колишній роботодавець, а в листі від 22.02.08 р. № 33/13/116-08 підхід уже інший — міністерство пропонує всю суму відпускних (зароблених як на попередньому місці роботи, так і в нового роботодавця) розраховувати відповідно до Порядку № 100 виходячи з виплат за фактичний час роботи в нового роботодавця. Однак при застосуванні такого підходу виникає низка проблем. Якщо при першому варіанті отримана новим роботодавцем сума є для нього транзитною сумою та являє собою суму заборгованості перед працівником, то при другому варіанті для підприємства цю суму слід розцінювати як фінансову допомогу (з відображенням валового доходу). При цьому таку суму не можна вважати доходом самого працівника, і тому нараховувати (утримувати) соцвнески та ПДФО на таку виплату в колишнього роботодавця немає підстав. Крім того, може виникнути ситуація, коли внаслідок різниці в розмірі заробітку новому роботодавцю доведеться за рахунок власних коштів покривати частину витрат, пов'язаних з наданням працівнику відпустки, заробленої в колишнього роботодавця. Проте враховуючи останні роз'яснення ФТВП і Держцентру зайнятості (листи від 21.09.10 р. № 02-24-1800 і від 16.09.10 р. № ДЦ-03-6064/0/6-10), ми вважаємо, що в цій ситуації все-таки правильніше застосовувати перший варіант. Із цього й виходитимемо далі (див. «При виплаті компенсації у зв'язку з переведенням працівника соцвнески сплачує колишній роботодавець»).
| При виплаті компенсації у зв'язку з переведенням працівника соцвнески Витяг із листа ФТВП від 21.09.10 р. № 02-24-1800 «…якщо сума компенсації за невикористану відпустку підлягає оподаткуванню під час її нарахування за попереднім місцем роботи працівника, то і страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності слід нарахувати і утримати також за його попереднім місцем роботи». Витяг із листа Держцентру зайнятості Мінпраці від 16.09.10 р. № ДЦ-03-6064/0/6-10 «…підприємство, що звільняє працівника, нараховує йому компенсацію за невикористану відпустку і страхові внески до Фонду [загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. — Прим. ред.], базою для нарахування яких є сума грошової компенсації. Страхові внески до Фонду сплачуються цим підприємством при перерахуванні компенсації за невикористану відпустку на інше підприємство. За місцем нової роботи працівнику, при наданні відпустки, підприємство виплачує суму грошової компенсації без нарахування і сплати страхових внесків до Фонду, оскільки їх було нараховано і сплачено за місцем попередньої роботи». |
4.
При нарахуванні соцвнесків та ПДФО слід використовувати загальні правила, передбачені для їх справляння при оподаткуванні компенсації за невикористану відпустку. ПСП при цьому не застосовується, оскільки суму компенсації нараховують у місяці звільнення (переведення).5
. Колишній роботодавець сплачує соцвнески та ПДФО у строки, передбачені для їх сплати при виплаті зарплати*. Чисту суму компенсації за невикористану відпустку (суму на руки, тобто за мінусом усіх утримань) колишній роботодавець перераховує на рахунок нового роботодавця. Саме перерахування на рахунок нового роботодавця чистої суми компенсації й буде в цьому випадку моментом виплати доходу. Тому саме в цей день необхідно сплатити ПДФО та соцвнески.* Строки для сплати див. у Шпаргалці бухгалтера «Довідник бухгалтера» // «БТ», 2010, № 7, с. 23.
6. Валові витрати
на суму компенсації та нараховані на неї внески до соцфондів виникають у колишнього роботодавця на підставі пп. 5.6.1 і 5.7.1 Закону про податок на прибуток.7. У звітності
суму компенсації, що перераховується новому роботодавцю, колишній роботодавець показує в загальному порядку, передбаченому для виплати компенсації за невикористану відпустку (детальніше див. розділ «Оподаткування та бухоблік суми компенсації» на с. 38). При заповненні ф. № 1ДФ перерахування суми компенсації на рахунок нового роботодавця слід розцінювати як виплату доходу працівника з відображенням її у графі 3.Приклад 9
. При звільненні у зв'язку з переведенням на інше підприємство працівнику нарахували компенсацію за не використані ним дні щорічної відпустки тривалістю 17 календарних днів за період 01.03.10 р. — 03.11.10 р. (24 х х (248 - 8) : (365 - 24 - 10)) у сумі 2550 грн. Працівник написав заяву з проханням перерахувати суму компенсації на підприємство, куди він переводиться (рис. 1 на с. 43).У бухгалтерському та податковому обліку операції буде відображено так, як показано в табл. 8 (с. 46).
Таблиця 8.
Перерахування компенсації за невикористану відпустку роботодавцю,до якого переводиться працівник, показане в обліку (приклад 9)
| Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, | Податковий облік (ВВ) | |
| дебет | кредит | |||
| 1. Нараховано компенсацію | 471 | 661 | 2550,00 | 2550,00 |
| 2. Нараховано соцвнески на суму компенсації | 471 | 651, 652, 653, 656 | 950,13 | 950,13 |
| 3. Утримано із суми компенсації: | ||||
| — соцвнески | 661 | 651, 652, 653 | 91,8 | — |
| — ПДФО ((2550 - 91,8) х 15 %) | 661 | 641 | 368,73 | — |
| 4. Відображено заборгованість перед новим роботодавцем на чисту | 661 | 377 | 2089,47 | — |
| 5. Перераховано чисту суму компенсації на рахунок нового роботодавця | 377 | 311 | 2089,47 | — |
| 6. Сплачено соцвнески та ПДФО при перерахуванні суми компенсації на рахунок нового роботодавця (950,13 + 91,8 + 368,73) | 651, 652, 653, 656, 641 | 311 | 1410,66 | — |
Дії нового роботодавця
Роботодавець, до якого працівник приходить за переведенням та який отримав на свій рахунок суму компенсації за не використані працівником у колишнього роботодавця зароблені дні відпустки, має враховувати таке:
1.
Отриману від колишнього роботодавця суму компенсації не слід відображати ні у складі валового доходу (при її отриманні), ні у складі валових витрат (при її виплаті). Така сума для нового роботодавця є транзитною, і при її отриманні виникає заборгованість перед працівником з виплати компенсації. Новий роботодавець тільки зберігає кошти працівника до певного моменту — виникнення у працівника бажання використати раніше зароблені дні відпустки. Відображають таку заборгованість по кредиту субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами».2.
Новий роботодавець має згідно з п. 8 частини сьомої ст. 10 Закону про відпустки за бажанням працівника надати йому щорічну відпустку повної тривалості до закінчення шестимісячного строку з початку його роботи на новому підприємстві.3
. Відповідно до ст. 9 Закону про відпустки якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну і додаткові відпустки та не отримав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічну основну і додаткову відпустку, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи. Як бачимо, у цій нормі йдеться про період, за який надається відпустка. Крім цього, законодавством не передбачено, що за час роботи в попереднього роботодавця працівнику на новому підприємстві надається саме та кількість днів відпустки, яку він не використав на попередньому місці роботи. Тому, на наш погляд, за період роботи в попереднього роботодавця (за який перераховано компенсацію) новий роботодавець має надати відпустку виходячи з установленої в нього тривалості відпустки. Проте компенсацію за таку кількість днів виплачують у сумі, отриманій від попереднього роботодавця, незалежно від того, чи збігається при цьому тривалість відпустки у цих роботодавців.Якщо працівник на попередньому місці роботи скористався своїм правом на щорічну відпустку або при звільненні йому виплачено грошову компенсацію, стаж роботи на новому місці відлічується з дня укладення трудового договору (
лист Мінпраці від 15.08.05 р. № 09-293).4.
При наданні працівнику відпустки, за яку на підприємство перераховано компенсацію, потрібно:— видати
наказ (розпорядження) про надання відпустки (типова форма № П-3), в якому окремо зазначити, що відпустка надається за період роботи до переведення, і зробити відповідну позначку в особовій картці працівника (типова форма № П-2);— виплатити отриману від колишнього роботодавця суму компенсації у строк для виплати відпускних (не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки);
— у
ф. № 1ДФ і соціальній звітності таку виплату показувати не потрібно;— у бухобліку виплату відобразити записом: Дт 663 — Кт 301 (311).
5
. Оплата днів відпустки, зароблених працівником на новому місці роботи, провадиться в загальному порядку для виплати відпускних за рахунок коштів нового роботодавця та виходячи з нарахованих виплат за новим місцем роботи. Для розрахунку середньої зарплати розрахунковий період визначається виходячи з періоду роботи в нового роботодавця.Таким чином, при перерахуванні компенсації за невикористану відпустку у зв'язку зі звільненням за переведенням новий роботодавець не несе додаткових витрат, пов'язаних з оплатою відпустки, заробленої, але не використаної в колишнього роботодавця.
Якщо після переведення працівник не використовує дні відпустки, за які перераховано компенсацію, то таку суму новий роботодавець має виплатити при звільненні. Що стосується виплати такої компенсації на руки без надання днів відпочинку в період трудових відносин з новим роботодавцем, то це питання не врегульоване. Тому вважаємо цілком допустимою ситуацію, коли працівник на новому місці роботи напише заяву про виплату компенсації без надання днів відпочинку. Але при цьому час роботи в попереднього роботодавця, за який не використано відпустку, не включатиметься до стажу роботи, що дає право на щорічну основну й додаткову відпустки в нового роботодавця. І тому відпустку повної тривалості працівник зможе отримати лише після закінчення 6 місяців роботи в нового роботодавця.
Приклад 10
. У зв'язку з переведенням працівника новому роботодавцю перераховано чисту суму компенсації в розмірі 2089,47 грн. за період роботи в попереднього роботодавця 01.03.10 — 03.11.10 р. Компенсацію попереднім роботодавцем нараховано за 17 календарних днів відпустки виходячи з передбачених для працівника 24 календарних днів основної щорічної відпустки. Працівник вирішив використати не використану за попереднім місцем роботи відпустку в нового роботодавця. У нового роботодавця він має право на відпустку тривалістю 28 календарних днів.Ураховуючи вимоги
ст. 9 Закону про відпустки, розрахуємо кількість днів відпустки, які має надати новий роботодавець за період роботи в попереднього роботодавця:28 х (248 - 8*) : (365 - 28 - 10) =
21 (к. дн.).* 248 днів = 31 + 30 + 31 + 30 + 31 + 31 + 30 + 31 + 3; 8 днів — 8 березня, Великдень, 1, 2 і 9 травня, Трійця, 28 червня, 24 серпня.
Перед виходом працівника у відпустку новий роботодавець виплачує отриману від попереднього роботодавця компенсацію в сумі 2089,47 грн. Жодних перерахунків суми у зв'язку з різною тривалістю відпусток у роботодавців не здійснюють.
У бухгалтерському та податковому обліку цю операцію буде відображено в порядку, показаному в табл. 9.
Підсумуємо порядок дій роботодавців при перерахуванні компенсації за невикористану відпустку в разі переведення працівника (табл. 10, див. с. 48).
Таблиця 9.
Виплата відпускних новим роботодавцем (приклад 10)| Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| 1. Отримано на поточний рахунок компенсацію за невикористану відпустку при переведенні працівника з іншого підприємства | 311 | 48 | 2089,47 | — | — |
| 2. Відображено заборгованість перед працівником | 48 | 663 | 2089,47 | — | — |
| 3. Виплачено відпускні працівнику за рахунок отриманої | 663 | 301 (311) | 2089,47 | — | — |
Зміна статусу роботи «основне місце ↔ сумісництво»
Зміну статусу роботи в одного роботодавця «основна робота ↔ сумісництво» на перший погляд можна оцінити як переведення. Проте застосувати описані вище норми до виплати компенсації при переведенні з одного підприємства на інше ми не можемо, оскільки в цьому випадку роботодавець той самий.
Сьогодні на законодавчому рівні чітко не врегульовано порядок оформлення зміни статусу своєї роботи в одного роботодавця «основна робота → сумісництво» або «сумісництво → основна робота», тому на практиці застосовують два варіанти оформлення таких переходів**:
варіант 1 — за допомогою звільнення та подальшого прийняття на роботу;
варіант 2 — за допомогою переведення без розірвання трудових відносин.
** Докладніше див. Тему тижня «Робота сумісника» // «БТ», 2009, № 38, с. 38.
Якщо використовують
варіант зі звільненням, то працівнику слід розрахувати і виплатити перед звільненням компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки. Після оформлення прийняття цього ж працівника саме до цього роботодавця, але вже на сумісництво (на основне місце роботи), відпустку надають як новоприйнятому працівнику. При цьому до розрахункового періоду для розрахунку відпускних час роботи в цього роботодавця в попередньому «статусі» не включається. На наш погляд, застосування цього варіанта не дає працівнику права відмовитися від отримання на руки грошової компенсації за невикористану відпустку з метою збереження трудового стажу, що дає право на відпустку вже на новому місці роботи. Таке право надається працівнику тільки при його переведенні на роботу на інше підприємство.Якщо використовують
варіант із переведенням (без звільнення), то компенсація за невикористану відпустку працівнику не виплачується, оскільки трудові відносини працівника з цим роботодавцем не припинялися. При розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми відпускних «переведеного» працівника до розрахункового періоду включають загальний період його роботи в цього роботодавця, тобто враховується фактично відпрацьований час як у новому, так і в колишньому «статусі».У разі будь-якого вибраного варіанта при розрахунку суми компенсації за невикористану відпустку слід виходити з того, що працівник-сумісник має право на відпускні та компенсацію в загальному порядку незалежно від режиму робочого часу (
ч. 3 ст. 56 КЗпП).
Таблиця 10.
Порядок перерахування компенсації за невикористану відпустку у зв'язкуз переведенням працівника на інше підприємство
| Дії роботодавця | Колишній роботодавець | Новий роботодавець |
| Розрахунок суми компенсації | Виходячи з виплат за 12 календарних місяців, що передують розрахунку та перерахуванню компенсації новому роботодавцю | Не здійснює |
| Нарахування та утримання соцвнесків і ПДФО | У момент нарахування компенсації | |
| Сплата соцвнесків та ПДФО | При перерахуванні компенсації новому роботодавцю | |
| Відображення валових | Включає суму компенсації та нарахованих на неї совнесків | |
| Заповнення ф. № 1ДФ | У порядку, передбаченому для компенсації за невикористану відпустку. У графі 7 відображають дату звільнення у зв'язку з переведенням | |
| Заповнення соціальної звітності | У порядку, передбаченому для компенсації. | |
| Надання невикористаних днів відпустки | Не здійснює | З урахуванням тривалості відпустки в нового роботодавця |
| Виплата компенсації працівнику | Не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки |
Документи Теми
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про відпустки
— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Порядок № 100
— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.Порядок № 346
— Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затверджений постановою КМУ від 14.04.97 р. № 346.Інструкція № 5
— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5.
