РЕОРГАНІЗАЦІЯ
юридичної особи
Злиття та поглинання, поділ юридичних осіб та їх перетворення… Мотиви проведення реорганізації може бути продиктовано як законодавчими вимогами, так і бажанням знайти найбільш зручну та вигідну систему взаємовідносин з партнерами по бізнесу. Цей матеріал — про те, як це зробити без помилок.
Роман КАБАЛЬСЬКИЙ, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
Упевнені, що термін «реорганізація» для багатьох звучить звично. Незважаючи на те що новий
ЦКУ* його не використовує, він міцно закріпився у практиці господарських відносин. До того ж від нього не відмовилися ГКУ** і Закон про госптовариства***. Формами реорганізації, результатом якої стає припинення однієї чи декількох юридичних осіб з утворенням нових юридичних осіб — їх правонаступників, є злиття, приєднання, поділ, перетворення. Є ще одна форма реорганізації — без припинення юридичної особи, але з утворенням однієї чи декількох нових юридичних осіб — виділення.* Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.
** Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV.
*** Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.
У чинному на сьогодні
ЦКУ йдеться, по суті, про ту саму реорганізацію в ч. 1 ст. 104, де вказується, що юридична особа припиняється в результаті передачі всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам — правонаступникам (злиття, приєднання, поділ, перетворення) або внаслідок ліквідації. Таким чином, виділяються дві форми припинення юридичної особи — з правонаступниками (тоді має місце реорганізація) та без правонаступників (процедура ліквідації). Утім, точніше відображає природу реорганізації все-таки її характеристика не як форми припинення юридичної особи з переходом її прав та обов’язків до правонаступників, а як форми створення нової (або декількох нових) юридичної особи з переходом до неї всіх або частини прав та обов’язків раніше існуючої юридичної особи (або декількох осіб).Цивільно-правове поняття реорганізації не слід повністю ототожнювати з поняттям, що міститься в податковому законодавстві, яке трактує його ширше. Так, у
п.п. 13.1.1 п. 13.1 ст. 13 Закону № 2181**** під реорганізацією, крім традиційних злиття, приєднання, поділу, перетворення та виділення, мається на увазі також зміна назви або місця реєстрації платника податків. А от проект Податкового кодексу в поданій на сьогодні редакції використовує термін «реорганізація» як такий, що об’єднує злиття, приєднання, поділ, виділення та перетворення (ст. 98 проекту), уніфікуючи в такий спосіб термінологію цивільного та податкового законодавства і знімаючи окремі суперечності, що існують сьогодні в межах чинного законодавства. Цей момент не можна не відзначити як позитивний.**** Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.
У цілому можна говорити про те, що послідовність дій при здійсненні всіх форм реорганізації —
перетворення, злиття, приєднання, поділу та виділення — практично аналогічна. У всіх випадках вона включає такі етапи, як:1) прийняття рішення про реорганізацію та визначення того, в якій формі вона відбувається, призначення комісії з реорганізації;
2) здійснення необхідних організаційних заходів комісією з реорганізації, зокрема, проведення інвентаризації майна, забезпечення опублікування інформації про реорганізацію, доведення її до відома кредиторів, розгляд їх вимог та прийняття рішення про те, підлягають вони задоволенню чи відхиленню, та деякі інші дії;
3) підготовка установчих документів або змін до них для юридичної особи — правонаступника;
4) держреєстрація припинення старих юридичних осіб та утворення нових.
Крім того, при реорганізації акціонерні товариства повинні здійснити низку додаткових порівняно із загальною процедурою реорганізації заходів, передбачених
Положенням про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 30.12.98 р. № 221.
Види реорганізації юридичної особи: основні вимоги
| Характеристика | Злиття | Приєднання | Поділ | Виділення | Перетворення |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Зміст операції | Форма реорганізації юридичної особи, що передбачає припинення двох чи більше юридичних осіб (правопопередників) з передачею всього їх майна (прав та обов’язків) та особистих немайнових прав новій юридичній особі (правонаступнику), яка утворюється в результаті здійснення цієї форми реорганізації.
| Форма реорганізації, коли одна або кілька юридичних осіб приєднуються до іншої | Припинення однієї юридичної особи (правопопередника) з передачею всього її майна (прав та обов’язків) та особистих немайнових прав у частках, визначених розподільним актом (балансом), до двох чи більше нових юридичних осіб (правонаступників), що створюються в результаті поділу | Перехід за розподільним балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або декількох створюваних нових юридичних осіб | Зміна ОПФ юридичної особи** з переходом до нової юридичної особи всього майна, всіх прав та обов’язків попередньої юридичної особи |
| Обсяг правонаступництва | Права та обов’язки юридичних осіб, що беруть участь в злитті, повністю переходять до юридичної особи — правонаступника | Припиняє існування приєднувана юридична особа (або кілька осіб), а особа, до якої приєднуються, на додачу до своїх прав та обов’язків набуває прав та обов’язків приєднуваної особи (осіб) | Майно, права та обов’язки юридичної особи, поділ якої здійснюється, передаються двом чи більше новим юридичним особам (правонаступникам), які створюються в результаті поділу | Утворюється нова юридична особа (або дві та більше) без припинення старої. До нової юридичної особи переходять майно, права та обов’язки юридичної особи — правопопередника у визначеному останнім обсязі | До нової юридичної особи переходить усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи |
| Підстави | Реорганізація може бути добровільною та примусовою. Ініціаторами добровільної реорганізації госптовариства можуть виступати його учасники шляхом прийняття рішення на загальних зборах. Примусова реорганізація здійснюється за рішенням суду. При цьому звернутися до суду з позовом, що містить відповідну вимогу, може або хтось із учасників госптовариства, якщо він зможе обґрунтувати, що непроведення реорганізації порушує його права, або прокурор, пославшись на порушення товариством конкретної вимоги закону, усунути яке можна шляхом реорганізації. Наприклад, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦКУ максимальна кількість учасників ТОВ установлюється законом. При перевищенні цієї кількості ТОВ підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а із закінченням цього строку — ліквідації в судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі. Максимальна кількість учасників ТОВ, нагадаємо, становить 10 осіб (ч. 2 ст. 50 Закону про госптовариства). Для повного товариства необхідність реорганізації (у формі перетворення) може настати в тому випадку, якщо в ньому залишається один учасник. Він може протягом шести місяців з моменту, коли він став єдиним учасником, перетворити товариство на інше госптовариство. Інакше товариство підлягатиме ліквідації (ч. 1 ст. 132 ЦКУ) | ||||
| Прийняття рішення про добровільну реорганізацію | Реорганізація товариства здійснюється за рішенням найвищого органу товариства (ч. 2 ст. 19 Закону про госптовариства) | ||||
| Особливість при злитті та приєднанні — необхідність наявності волевиявлення не однієї, а двох чи більше юридичних осіб. Тому рішення про проведення відповідного виду реорганізації — чи то злиття, чи то приєднання — має прийматися кожною юридичною особою, яка бере у ній участь. Крім того, ця процедура передбачає необхідність укладення договору про злиття або приєднання, в якому застерігаються вимоги про порядок та умови проведення реорганізації, формування статутного фонду і визначення в ньому часток учасників господарського товариства — правонаступника | Х | Х | Х | ||
| Зміст рішення | Рішення має містити вказівку на те, що провадиться реорганізація товариства та в якій саме формі (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), називати юридичних осіб, які будуть створені або продовжать існувати після реорганізації, установлювати склад комісії з реорганізації із зазначенням ІПН членів цієї комісії | ||||
| Повідомлення | Для повідомлення держреєстратора про прийняття рішення про реорганізацію йому подаються два документи: | ||||
| Повідомлення про реорганізацію має містити таку інформацію: | |||||
| Обмеження, що набирають чинності з моменту | Заборонено реєструвати зміни до установчих документів юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про реорганізацію; уносити зміни до Єдиного держреєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи; провадити держреєстрацію юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято рішення про реорганізацію | Ці обмеження не поширюються на випадки, коли реорганізація здійснюється у формі перетворення | |||
| Повідомлення | Окремо повідомляти органи державної податкової служби, фонди соцстрахування (у тому числі Пенсійний фонд) про те, що прийнято рішення про реорганізацію, не потрібно. Відповідну інформацію їм передає держреєстратор | ||||
| Рішення про реорганізацію як підстава | Рішення про реорганізацію може стати підставою для проведення позапланової виїзної податкової перевірки, документальної перевірки правильності обчислення і сплати страхових внесків з боку органів Пенсійного фонду, Фонду страхування на випадок безробіття, Фонду страхування від нещасних випадків, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності | ||||
| Основні обов’язки | На комісію з реорганізації юридичної особи покладено обов’язки: | ||||
| Документ, яким оформляється перехід прав та обов’язків до юридичної особи — правонаступника | Передавальний акт, що має містити положення про правонаступництво за всіма зобов’язаннями реорганізованої юридичної особи щодо всіх кредиторів та боржників, включаючи й зобов’язання, що оспорюються сторонами | Розподільний баланс, що містить положення про правонаступництво за всіма зобов’язаннями реорганізованої юридичної особи щодо всіх кредиторів та боржників, включаючи й зобов’язання, що оспорюються | Передавальний акт. Необхідність його складання прямо передбачено законодавством. Однак мета його складання при перетворенні не зрозуміла, оскільки жодної фактичної передачі або поділу майна не відбувається. Змінюється внутрішня структура відносин юридичної особи, що й характеризується зміною ОПФ. Але з майном це не пов’язано | ||
| Підготовка документів для реєстрації нової юридичної особи | До статуту нової юридичної особи необхідно включити положення, які вказують на те, що юридичну особу створено в результаті злиття (зазначити, які саме юридичні особи стали правопопередниками нової юридичної особи) | Нова юридична особа не утворюється. Уносяться зміни до установчих документів юридичної особи, до якої приєднується юридична особа, що припиняється в результаті реорганізації | Паралельно із зазначеними вище діями ведеться підготовка установчих документів нової (або декількох нових) юридичних осіб. Так, до статуту такої юридичної особи необхідно включити положення, які вказують на те, що юридичну особу створено в результаті реорганізації (зазначити форму реорганізації та відомості про юридичних осіб — правопопередників). | ||
| Момент, з якого реорганізація вважається завершеною | Унесення до Єдиного держреєстру запису про утворення новоствореної юридичної особи та припинення юридичних осіб, реорганізованих у формі злиття | Унесення до Єдиного держреєстру запису про припинення діяльності приєднаної юридичної особи. У цей момент відбувається перехід прав та обов’язків приєднуваної юридичної особи до юридичної особи — правонаступника | Унесення до Єдиного держреєстру запису про припинення діяльності | Унесення до Єдиного держреєстру запису про створення нової юридичної особи, утвореної в результаті виділення | Перетворення вважається завершеним з моменту держреєстрації новоствореної юридичної особи та держреєстрації припинення старої юридичної особи. Ідентифікаційний код ЄДРПОУ юридичної особи, яку було перетворено, зберігається за її правонаступником |
| Поточний рахунок | Поточні рахунки старих юридичних осіб закриваються. Відкриття рахунка нової юридичної особи відбувається в загальному порядку | Закривається поточний рахунок приєднуваної юридичної особи. Юридична особа, до якої здійснено приєднання, продовжує використовувати старий рахунок | Поточний рахунок старої юридичної особи закривається. Кожна нова юридична особа відкриває окремий рахунок в загальному порядку | Поточний рахунок старої юридичної особи продовжує використовуватися. Нова юридична особа, створена в результаті виділення, відкриває рахунок у загальному порядку | Поточний рахунок старої юридичної особи закривається. Відкриття рахунка нової юридичної особи відбувається в загальному порядку |
| Обмеження | Згідно з ч. 11 ст. 13 Закону про банкрутство*** після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення, зокрема про реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) боржника. | ||||
| Дозвільні документи | У разі проведення реорганізації новій юридичній особі (або декільком новим юридичним особам) ліцензію та інші дозвільні документи доведеться отримувати наново в загальному порядку. У разі приєднання все залежить від того, якій з юридичних осіб — учасників цього процесу було видано дозвільний документ. Якщо документ видавався юридичній особі, до якої здійснюється приєднання, дозвільний документ переоформляти не потрібно. | ||||
| Трудові відносини | Згідно зі ст. 36 КЗпП***** при реорганізації (шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору продовжується. | ||||
* Організаційно-правова форма.
** Поняття організаційно-правової форми ЦКУ не наводить, тому як орієнтир можна використовувати поняття, наведене в Державному класифікаторі Україні «Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.04 р. № 97. Згідно з п. 2.1
організаційно-правова форма господарювання — форма здійснення господарської (зокрема підприємницької) діяльності з відповідним правовим підґрунтям, що визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності за зобов’язаннями підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу отриманого прибутку, можливі джерела фінансування діяльності тощо. Нагадаємо: перелік організаційно-правових форм господарських товариств наведено у ст. 113 ЦКУ. Це: повне товариство; командитне товариство; товариство з обмеженою відповідальністю; товариство з додатковою відповідальністю; акціонерне товариство. Аналогічний перелік подано у ч. 3 ст. 1 Закону про госптовариства і в ч. 1 ст. 80 ГКУ.*** Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-ХІІ.
**** Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08 р. № 514-VI.
***** Кодекс законів про працю від 10.12.71 р.
