ПОМИЛКИ У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ:
особливості виправлення
Народна мудрість небезпідставно зазначає: не помиляється лише той, хто нічого не робить. Це можна віднести і до помилок у фінансовій звітності, з якими, вважаємо, доводилося стикатися всім бухгалтерам. Тим часом механізм виправлення бухоблікових помилок у вітчизняних нормативах описано фрагментарно, тож для вирішення багатьох основоположних питань доводиться звертатися до міжнародних правил обліку. У зв’язку з цим сьогодні розглянемо особливості виправлення бухоблікових помилок з урахуванням як національних, так і міжнародних стандартів.
Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»,
канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)
Що вважається помилками у фінансовій звітності
«Універсального» визначення помилок у фінансовій звітності (назвемо їх «бухобліковими помилками») в нормативних актах немає, хоча цей момент для цілей складання фінансової звітності має принципове значення. Міжнародний аналог
П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» — МСБО (IAS) 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» містить лише визначення помилок попередніх періодів (див. «Що вважається помилками попередніх періодів»).
| Що вважається помилками попередніх періодів Витяг із п. 5 МСБО (IAS) 8 «Помилки попередніх періодів — пропуски або викривлення у фінансових звітах суб’єкта господарювання за один або кілька попередніх періодів, які виникають через невикористання або зловживання достовірною інформацією, яка: (а) була наявна, коли фінансові звіти за ті періоди затвердили до випуску; (b) за обґрунтованим очікуванням, могла бути отриманою та врахованою при складанні та поданні цих фінансових звітів.» |
На підставі викладеного
помилки у фінансовій звітності можна визначити як: пропуск інформації або надання недостовірної інформації у фінансовій звітності внаслідок невикористання або зловживання достовірною інформацією, яка була або мала бути наявна на момент складання фінансової звітності.Бухоблікові помилки можуть мати різну природу, зокрема, у
п. 5 МСБО (IAS) 8 виділяються помилки, допущені внаслідок:1) помилок у математичних розрахунках;
2) помилок у застосуванні облікової політики;
3) неправильної інтерпретації фактів господарської діяльності;
4) неуважності;
5) шахрайства.
Найскладніше виявити третю групу помилок, оскільки бухоблікові нормативи інколи не містять чітких рекомендацій щодо порядку відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку. Пояснимо викладене на прикладах.
Приклад 1.
На момент складання фінансової звітності до бухгалтерії не було надано первинну товаросупровідну документацію, пов’язану з операцією оприбуткування товарів, унаслідок її втрати працівником відділу постачання. У зв’язку з цим виникло запитання, чи вважатиметься помилкою факт проведення в обліку операції надходження товару без товаросупровідної документації?З одного боку, виходячи з норм
ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій, які має бути складено під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення.Отже, без первинного документа бухгалтер не може відобразити відповідну операцію в облікових регістрах. Це підтвердив і Мінфін щодо операцій оприбуткування імпортних товарів (
листи МФУ від 15.09.09 р. № 31-34000-10-16/24584, від 21.04.09 р. № 31-34000-20-27/11292).Але, з іншого боку, виходячи з принципу повного висвітлення, цю операцію має бути відображено у звітності. Крім того, факт несвоєчасного оприбуткування товарів у бухобліку може вплинути й на облік з податку на прибуток. Так, якщо за фактом передоплати щодо цих товарів було відображено валові витрати і на кінець періоду товари не було реалізовано, їх неоприбуткування призведе до заниження залишків товарів для цілей перерахунку за
п. 5.9 Закону про податок на прибуток, а отже, до завищення валових витрат. Таким чином, на нашу думку, товари слід оприбутковувати і без первинної товаросупровідної документації постачальника, при цьому можна скласти акт про приймання матеріалів (що передбачається п. 3.8 Методрекомендацій № 2), за основу якого прийняти ф. № М-7, затверджену наказом Мінстату від 21.06.96 р. № 193 .Приклад 2.
Акт приймання-передачі виконаних робіт було підписано підрядником та передано на підпис замовнику, але на момент складання фінансової звітності він його не підписав. Чи слід вважати помилкою факт відображення в обліку операції з виконання робіт до проставляння підпису замовника?Відповідь на це запитання є неоднозначною. Адже без підпису замовника акт приймання-передачі виконаних робіт не відповідатиме статусу первинного документа як такий, що не містить обов’язковий реквізит (підпис), передбачений у
ст. 9 Закону про бухоблік.Однак зважаючи на «розпливчастість» критеріїв визнання доходу з
П(С)БО 15 «Дохід», у ситуації, коли підрядник шляхом посилання на договірні умови* та свій професійний досвід доходить висновку, що всі критерії виникнення доходу виконуються навіть при непідписанні замовником акта виконаних робіт, у бухгалтерському обліку може бути визнано дохід на підставі одностороннього акта, складеного в довільній формі.* Зокрема, якщо відповідно до умов договору роботи вважаються виконаними і в разі немотивованої відмови замовника від підписання акта в установлений договором строк. Це підтверджують і нормативні документи. Так, стосовно договору будівельного підряду ч. 4 ст. 882 ЦКУ прямо передбачено: «Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими».
Отже, далеко не всі дії, що на перший погляд не зовсім вписуються в бухоблікові стандарти, можна вважати помилковими.
Якими бувають бухоблікові помилки
У міжнародній практиці бухоблікові помилки класифікуються так:
1. Навмисні (ненавмисні) помилки.
Оскільки в бухоблікових нормативах визначення таких помилок немає, вважаємо за можливе охарактеризувати їх на підставі визначення, наведеного у ст. 10, 11 КУпАП.Навмисні
— помилки, здійснені особою, яка усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала їх шкідливі наслідки та бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.Ненавмисні
— помилки, здійснені особою, яка передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча мала і могла їх передбачити.На нашу думку, наявність умислу у здійсненні бухоблікової помилки довести вельми важко, і цим повинні займатися правоохоронні органи. Тому більшість допущених помилок можна віднести до категорії ненавмисних.
2. Суттєві (несуттєві) помилки.
Положення п. 41 МСБО (IAS) 8 передбачають, що фінансові звіти не відповідають вимогам МСФЗ, якщо вони містять суттєві помилки або несуттєві помилки, здійснені навмисно для досягнення особливого зображення фінансового стану, фінансових результатів діяльності або грошових потоків суб’єкта господарювання. Відповідно до п. 5 МСБО (IAS) 8 пропуск або перекручення статей є суттєвими, якщо вони можуть окремо або сукупно впливати на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Суттєвість залежить від розміру та характеру пропуску або перекручення, що оцінюються при конкретних обставинах.Як справедливо зауважив Мінфін у
листі від 22.09.03 р. № 31-04220-20-10/2515, поріг суттєвості для розкриття інформації щодо виправлення помилок бухобліковими нормативами не встановлено. У зв’язку з цим, на думку цього органу, підприємство може керуватися значеннями порога суттєвості з Методрекомендацій, наведених у листі МФУ від 29.07.03 р. № 04230-04108 (див. «Як визначається суттєвість помилки»).
| Як визначається суттєвість помилки Витяг із листа МФУ від 22.09.03 р. № 31-04220-20-10/2515 «<…> Методичними рекомендаціями поріг суттєвості, наявність якого потребує розкриття відповідної інформації, зазначено: для витрат — 2 % чистого прибутку (збитку) підприємства, для окремих активів (зокрема, дебіторської заборгованості, відстрочених податкових активів) і власного капіталу (зокрема, нерозподіленого прибутку) — 5 % загальної вартості активів і власного капіталу підприємства відповідно. Наявність (досягнення) внаслідок виправлення помилок хоча б одного із зазначених показників порога суттєвості свідчить про доцільність розкриття (оприлюднення) інформації про виправлення помилок». |
Вибраний поріг суттєвості стосовно інформації про виявлені помилки слід зазначити в наказі про облікову політику (див.
лист МФУ від 21.12.05 р. № 31-34000-10-5/27793).3. Помилки поточного періоду і попередніх періодів
. Унаслідок того, що П(С)БО 6 та МСБО (IAS) 8 регламентують процедуру виправлення тільки помилок попередніх періодів, насамперед необхідно встановити, якого саме періоду стосувалася допущена помилка.Оскільки звітним періодом для складання звітності є календарний рік (
п. 12 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»), то до помилок, допущених за попередні періоди, належать ті, які було зроблено в попередніх календарних роках стосовно моменту їх виявлення. Відповідно до помилок поточного періоду зараховують помилки, допущені в поточному календарному році.
Виправлення помилок поточного періоду
Як уже зазначалося, у стандартах бухгалтерського обліку процедуру виправлення таких помилок не описано, у зв’язку з чим залишається орієнтуватися на інші нормативи, зокрема, на
Положення № 88 і Методрекомендації № 356.В облікових регістрах усі помилки виправляються двома способами:
1. Коректурний спосіб
застосовується для виправлення помилок у:— первинних документах (за винятком документів, якими оформлено касові, банківські операції та операції з цінними паперами, —
п. 4.5 Положення № 88);— облікових регістрах за умови, що записи з них до виявлення помилки ще не було перенесено до Головної книги і відповідно до фінансової звітності.
У бухоблікових нормативах не передбачено особливостей застосування цього способу виправлення помилок у разі ведення бухгалтерського обліку за допомогою комп’ютерних програм («1С», «Інфо-бухгалтер» тощо). Навпаки, у
п. 4.2 Положення № 88 визначено, що коректурний спосіб застосовний до первинних документів та облікових регістрів, створених уручну. Ми вважаємо, що при комп’ютерній формі ведення обліку коректурний спосіб може бути використано тільки в ситуації, коли облікові регістри було роздруковано та підписано відповідальними особами, але фінансова звітність ще не складалася. Тоді виправлення провадяться в затвердженій паперовій формі регістрів*.* Якщо ж помилки було виявлено до затвердження облікових регістрів та складання фінансової звітності, вони виправляються шляхом унесення правильних даних до журналу господарських операцій у комп’ютерній формі.
Коректурний спосіб передбачає проведення таких «виправних» процедур:
1) закреслюються неправильний текст та/або цифри однією рисою так, щоб можна було прочитати виправлене;
2) над закресленим записуються правильний текст та/або цифри;
3) проставляється напис «виправлено» та підписи осіб, які підписали цей регістр (первинний документ), із зазначенням дати виправлення.
При цьому бухгалтерська довідка не складається.
2. Спосіб сторно
використовується в усіх випадках, за винятком описаних вище, зокрема, коли помилкові дані були вже зазначено в Головній книзі та у фінансовій звітності. Полягає він у такому:1) складається бухгалтерська довідка, в якій наводяться такі дані:
— причина помилки;
— посилання на документи і облікові регістри, в яких допущено помилку;
— помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або зі знаком «мінус», а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору;
— підпис працівника, який склав довідку, і після її перевірки — головного бухгалтера.
2) уносяться дані з бухгалтерської довідки до облікового регістру в місяці, в якому було виявлено помилку, шляхом:
— ліквідації неправильного запису (червоною пастою, або якщо помилку допущено в кореспонденціях рахунків — наведенням зворотної кореспонденції рахунків, якщо ж допущено цифрову помилку — зазначенням неправильної суми в дужках або зі знаком «-»);
— відображення правильної суми та кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку.
Особливості виявлення помилок до моменту затвердження фінансової звітності
. При використанні способу сторно для виправлення помилок слід ураховувати один нюанс: якщо помилку було допущено в тих періодах, за які фінансову звітність уже було подано, але при цьому за період, що передує періоду її виявлення, фінансову звітність ще не було затверджено, запис про виправлення помилки вноситься до облікових регістрів за такий попередній період, а не за період виявлення помилки. Це випливає з п. 16 П(С)БО 6 та п. 1.6 додатка до П(С)БО 6, відповідно до яких така інформація належить до подій, що надають додаткову інформацію про обставини, які існували на дату балансу. Тоді «останню» фінансову звітність буде складено вже правильно. Пояснимо це на прикладі.Приклад 3
. Припустимо, що 11 жовтня 2010 року на підприємство із запізненням надійшла податкова накладна щодо товару, оприбуткованого у червні 2010 року. Вартість товару — 120 тис. грн. з ПДВ, сума ПДВ — 20 тис. грн. Товар було оплачено у жовтні 2010 року, проте при оприбуткуванні товару в червні 2010 року в облікових регістрах було помилково відображено податковий кредит, що було виявлено в момент надходження податкової накладної. На підставі цих даних було складено фінансову звітність за I півріччя, але звітність за 9 місяців 2010 року ще не затверджено. Виправлення провадиться способом сторно.Складається бухгалтерська довідка щодо виправлення помилки у відображенні податкового кредиту з ПДВ (рис. 1).
Рис. 1.
Оформлення бухгалтерської довідки (приклад 3)
Зауважимо також, що у випадку, який розглядається, податковий кредит з ПДВ відображається в місяці отримання податкової накладної (у жовтні 2010 року) — в облікових регістрах наводиться кореспонденція: Дт 641 — Кт 644 на суму 20 тис. грн.
Виправлення помилок попереднього періоду
Підходи до виправлення помилок попереднього періоду.
Перш за все зауважимо, що будь-які помилки, допущені в попередніх звітних періодах (календарних роках), виправляються способом сторно, тобто зі складанням бухгалтерської довідки. Це випливає з п. 4.3 Положення № 88.А ось інші особливості процедури виправлення торішніх помилок у
П(С)БО 6 описано вкрай лаконічно, у зв’язку з чим відповіді на багато які запитання доводиться шукати в МСБО (IAS) 8.У міжнародній практиці спосіб виправлення торішніх помилок залежить від їх характеру, а саме:
1)
несуттєві помилки, допущені ненавмисно, якщо вони не призводять до перекручення інформації, не підпадають під норми МСБО (IAS) 8;2)
суттєві помилки, а також несуттєві помилки, допущені внаслідок навмисних дій, вимагають коригування фінансової звітності та виправляються за процедурою, передбаченою МСБО (IAS) 8.Є підстави вважати, що за такими самими принципами підлягають виправленню помилки і в «нашому» обліку, оскільки виходячи зі
ст. 1 Закону про бухоблік вітчизняні стандарти не повинні суперечити міжнародним. Стосовно суттєвих помилок це непрямо підтвердив Мінфін у листі від 22.09.03 р. № 31-04220-20-10/2515, в якому було вказано на те, що інформація про несуттєві помилки не підлягає оприлюдненню.Виправлення несуттєвих помилок, допущених ненавмисно.
Як саме слід виправляти несуттєві ненавмисні помилки, ні в П(С)БО 6, ні в МСБО (IAS) 8 не зазначається. Ми вважаємо, що їх можна виправити за тією самою процедурою, що застосовується до суттєвих помилок, проте з використанням «перспективного» перерахунку без оприлюднення порівняльної інформації.Докладніше на перспективному способі ми зупинимося нижче, а поки що зауважимо, що виходячи з даних прикладу 3, якби таку помилку було допущено у червні 2009 року та згідно з обліковою політикою підприємства належала до несуттєвої інформації, то вона виправлялася б аналогічно описаному вище варіанту.
Виправлення суттєвих та навмисних несуттєвих помилок.
З приводу виправлення таких помилок у П(С)БО 6 зазначається таке (див. «Як виправляються торішні помилки»).
| Як виправляються торішні помилки Витяг із П(С)БО 6 «4. Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). 5. Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності». |
Щодо
коригування сальдо нерозподіленого прибутку необхідно звернути увагу на такі моменти:1) таке коригування нерозподіленого прибутку провадиться і в тому випадку, коли на початок звітного року сальдо нерозподіленого прибутку відсутнє (є непокриті збитки чи нульовий прибуток), що підтвердило МФУ в
листі від 23.02.10 р. № 31-34000-20-10/3939;2) якщо помилки не впливають на нерозподілений прибуток (зокрема, як у прикладі 3), то коригується сальдо на початок року саме за тими статтями активу та пасиву Балансу, на які вплинули помилки (див.
листи МФУ від 13.01.05 р. № 31-04200-20-10/508, від 22.07.09 р. № 31-34000-20-10/19944, від 30.12.09 р. № 31-34000-10-10/36311).Що ж стосується
порядку оприлюднення інформації про виправлення помилок , то докладніше цю процедуру описано в МСБО (IAS) 8, відповідно до якого для цих цілей використовується ретроспективний спосіб перерахунку статей фінансової звітності. І тільки у випадках, коли практично неможливо визначити вплив, що стосується певного періоду, або кумулятивний вплив помилки, використовується перспективний спосіб.Як зазначено в
п. 5 МСБО (IAS) 8, застосування будь-якої вимоги є практично неможливим, коли підприємство не може її застосувати, незважаючи на всі реально можливі спроби зробити це. Для певних попередніх періодів практично неможливо ретроспективно застосувати зміну в обліковій політиці або ретроспективно здійснити перерахунок для коригування помилки, якщо:1) ефект ретроспективного застосування або ретроспективного перерахунку не може бути визначено;
2) ретроспективне застосування або ретроспективний перерахунок вимагає допущень про те, які були наміри керівництва в тому періоді; або
3) ретроспективне застосування або ретроспективний перерахунок потребує значних розрахункових оцінок, і неможливо об’єктивно ідентифікувати інформацію про ці оцінки, яка:
— надає відомості про умови, що існували на дату(и), на яку ці суми має бути визнано, виміряно або розкрито; і
— була б наявна, коли фінансову звітність за той період було затверджено до випуску,
від іншої інформації.
Ретроспективний
спосіб перерахунку статей фінансової звітності передбачає, що помилки виправляються у першому комплекті фінансової звітності, яка подається після моменту виявлення помилки, шляхом перерахунку (п. 42 МСБО (IAS) 8):1)
порівняльних сум за попередній період (періоди), в яких було допущено помилку.Під порівняльними сумами мається на увазі інформація, наведена у відповідних графах фінансової звітності за попередній календарний рік, а саме:
— Балансу (форма № 1) у відповідних рядках власного капіталу (як правило, рядки 350 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» графи 3 «На початок звітного періоду»), а також інших «задіяних» статтях активів, зобов’язань або власного капіталу за тією ж графою;
— Звіту про фінансові результати (форма № 2) у гр. 4 «За попередній період»;
— Звіту про рух грошових коштів (форма № 3) у гр. 4 «За аналогічний період попереднього року»;
— Звіту про власний капітал (форма № 4) в ряд. 030 «Виправлення помилок»;
— Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5) стосовно рядків, що кореспондують з відкоригованими статтями Балансу (форма № 1);
2)
залишків активів, зобов’язань та власного капіталу на початок періоду за найперший з попередніх періодів, якщо помилку було допущено до першого з попередніх періодів. Ця процедура передбачає, що в Балансі показується змінене вступне сальдо, а у Звіті про власний капітал наводяться перелічені статті капіталу, починаючи з першого періоду (календарного року), наступного за періодом, в якому було допущено помилку.Однак із цього правила є винятки:
— якщо
практично неможливо визначити вплив помилки на конкретний період у частині порівняльної інформації за один або кілька попередніх періодів, залишки активів, зобов’язань та власного капіталу перераховуються на початок найпершого періоду, для якого можливо здійснити ретроспективний перерахунок (таким періодом може бути поточний період), — п. 44 МСБО (IAS) 8. Отже, при дотриманні цих умов цілком можливо, що у Звіті про власний капітал буде наведено дані, перераховані тільки на початок поточного календарного року;— якщо на початок поточного періоду
практично неможливо визначити кумулятивний вплив помилки на всі попередні періоди, порівняльна інформація про виправлення помилки перераховується перспективно з найпершої можливої дати — п. 45 МСБО (IAS) 8.Оприлюднення інформації
про виправлені помилки, що мали місце в попередніх періодах, передбачає, що зазначені вище дані буде відображено у фінансовій звітності за перший з періодів після виправлення помилки, а у примітках до неї буде наведено таку інформацію (п. 20 П(С)БО 6):— зміст і сума помилки;
— статті фінансової звітності минулих періодів, які було перераховано з метою повторного подання порівняльної інформації;
— факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність таких дій.
Приклад 4.
У листопаді 2010 року підприємство виявило помилку в обчисленні доходу від реалізації товару за вересень 2009 року: замість 120 тис. грн. доходу було відображено 102 тис. грн. (кореспонденція Дт 361 — Кт 702), передоплати не було, у зв’язку з чим обчислення відстрочених податкових активів (податкових зобов’язань) з податку на прибуток не здійснювалося. У податковому обліку валові доходи було відображено правильно в сумі 100 тис. грн. Суму податкових зобов’язань з ПДВ було зазначено правильно. Також було перекручено дані в кореспонденціях: Дт 702 — Кт 791 (замість 100 тис. грн. було вказано 82 тис. грн.). Станом на 31.12.2009 р. сальдо нерозподіленого прибутку склало 420 тис. грн., сальдо дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги — 90 тис. грн. (резерв сумнівних боргів не створювався). Сума доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2009 рік склала 1250 тис. грн., за 2010 рік — 1600 тис. грн.Допущена помилка згідно з обліковою політикою підприємства належить до суттєвої інформації, а її виправлення провадиться ретроспективним способом. Щодо виправлення помилки у відображенні доходу (виручки) від реалізації товару складається бухгалтерська довідка у місяці її виявлення (див. рис. 2 — 6 на с. 27).
Перспективний
спосіб перерахунку полягає в тому, що порівняльна інформація про виправлення помилки перераховується починаючи з дати, на яку можливо визначити її кумулятивний вплив на фінансову звітність. До цієї дати вплив помилки не аналізується. Така «можлива» дата може припадати й на поточний рік.Перспективний спосіб зручний, зокрема, у ситуації, коли помилки потребують перерахунку податку на прибуток з урахуванням відстрочених податкових активів (зобов’язань), оскільки в цьому випадку за попередні періоди зазначені показники можна не перераховувати.
Відповідальність за бухоблікові помилки
За допущені порушення в порядку ведення бухгалтерського обліку, унесення неправдивих даних до фінансової звітності передбачено відповідальність за
ст. 1642 КУпАП у вигляді адмінштрафу від 136 до 255 грн. (а при повторному порушенні — від 170 до 340 грн.).Серйознішу відповідальність може бути застосовано до емітентів цінних паперів. Так, за порушення порядку розкриття інформації у Примітках до фінансової звітності може загрожувати відповідальність за
ст. 16311 КУпАП, згідно з якою розкриття на фондовому ринку інформації не в повному обсязі* або розкриття недостовірної інформації, вчинене посадовою особою емітента або професійного учасника фондового ринку, тягне за собою накладення адмінштрафу від 3400 до 8500 грн. (а при повторному порушенні — від 8500 до 17000 грн.).* Те, що фінансова звітність належить до регулярної інформації на фондовому ринку, випливає зі ст. 40 р. V Закону про ЦП.
Наостанку залишається побажати вам мінімально помилятися, а допущені помилки виправляти коректно.
Рис. 2.
Оформлення бухгалтерської довідки (приклад 4)
* Наводяться виправлені дані: 90 тис. грн. + 18 тис. грн. = 108 тис. грн.
** Сума умовна.
*** Наводяться виправлені дані: 420 тис. грн. + 18 тис. грн. = 438 тис. грн.
Рис. 3. Коригування даних форми 1 (приклад 4)
* Наводяться виправлені дані: 1250 тис. грн. + 18 тис. грн. = 1268 тис. грн. На суму 18 тис. грн. також збільшуються показники гр. 4 по рядках 035, 050, 100, 170, 190, 220 ф. № 2.
Рис. 4.
Коригування даних форми 2 (приклад 4)
Рис. 5.
Коригування даних форми 4 (приклад 4)
** Наводяться також інші статті ф. № 2, за якими було перераховано показники за 2009 рік, зокрема, за рядками 035, 050, 100, 170, 190, 220.
Рис. 6.
Інформація, що наводиться у Примітках до фінансової звітності (приклад 4)
Документи статті
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон про бухоблік
— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.06.99 р. № 996-XIV.Закон про ЦП
— Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.06 р. № 3480-IV.Положення № 88
— Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.95 р. № 88.Методрекомендації № 356
— Методичні рекомендації щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом МФУ від 29.12.2000 р. № 356.Методрекомендації № 2
— Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом МФУ від 10.01.07 р. № 2.
