Теми статей
Обрати теми

Експлуатація автомобіля в зимовий період: здійснюємо сезонне технічне обслуговування

Редакція БТ
Стаття

ЕКСПЛУАТАЦІЯ АВТОМОБІЛЯ В ЗИМОВИЙ ПЕРІОД:

здійснюємо сезонне технічне обслуговування

 

Настав час готувати транспортні засоби до експлуатації взимку. Така підготовка називається сезонним технічним обслуговуванням. У цій статті розповімо, які роботи потрібно виконати в межах такого технічного обслуговування, а також про те, на що слід звернути увагу, щоб правильно відобразити в обліку операції з підготовки ваших автомобілів до суворих зимових умов.

Яна ІНДЮХОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Загальні положення

Насамперед нагадаємо, що проведення технічного обслуговування (техобслуговування, ТО) автомобіля не є добровільним, це прямий обов’язок його власника. Такий висновок випливає зі

ст. 36 Закону № 3353, де зазначено, що власники транспортних засобів чи особи, які їх експлуатують, зобов’язані забезпечувати своєчасне та в повному обсязі проведення робіт з їх ТО та ремонту відповідно до нормативів, установлених виробниками відповідних транспортних засобів.

Що стосується орендованих транспортних засобів, то згідно з

п. 1 ст. 801 ЦКУ підтримувати їх у належному технічному стані зобов’язаний наймач (орендар). Інакше кажучи, підготовку транспортного засобу до зими здійснює той, хто експлуатує автомобіль.

Розберемося з поняттями:

технічне обслуговування — це комплекс операцій чи операція з підтримання працездатності або справності виробу (автомобіля) при використанні за призначенням, зберіганні і транспортуванні;

сезонне техобслуговування — техобслуговування, що виконується для підготовки виробу до використання в осінньо-зимових або весняно-літніх умовах (п. 1.3 Положення № 102).

Сезонне техобслуговування є елементом системи техобслуговування автомобіля та провадиться відповідно до

Положення № 102.

Як зазначено в

п. 3.11 Положення № 102, сезонне техобслуговування здійснюється двічі на рік (навесні та восени), примірний перелік таких робіт, наведений у додатку В до Положення № 102, здійснюється спільно з черговим другим техобслуговуванням (ТО-2). Примірний перелік робіт, що провадяться при ТО-2, зазначено в додатку Б до Положення № 102. Оскільки чергове ТО-2 варто провадити разом з черговим першим техобслуговуванням (ТО-1), то слід узяти до уваги й норми додатка А до Положення № 102, де перелічено роботи, які виконуються при черговому ТО-1.

Під час сезонного техобслуговування, крім робіт, передбачених ТО-2 і ТО-1, слід виконати такі

(додаток В до Положення № 102):

1. Промити систему охолодження двигуна, паливний бак і продути трубопроводи (восени), радіатори опалювача кабіни (кузова) і пусковий підігрівач.

2. Перевірити стан і дію кранів системи охолодження і зливних пристроїв у системах живлення і гальм.

3. Зняти акумуляторну батарею для підзаряджування і відкоригувати густину електроліту.

4. Зняти карбюратор і паливний насос, промити та перевірити стан і їх роботу на стенді (восени).

5. Зняти паливний насос високого тиску, промити та перевірити стан і роботу на стенді (восени).

6. Зняти переривник-розподільник, очистити, перевірити його стан і, за необхідності, відрегулювати на стенді.

7. Зняти генератор і стартер, очистити, продути внутрішню порожнину, замінити зношені деталі і змастити підшипники.

8. Замінити оливу в спідометровому обладнанні, перевірити правильність пломбування спідометра і його приводу.

9. Перевірити справність датчика включення муфти вентилятора системи охолодження, датчиків аварійних сигналізаторів у системах охолодження і змащування двигуна.

10. Перевірити роботоздатність шторок радіатора, щільність дверей, вікон, установити (зняти) чохли утеплення.

11. Здійснити сезонну заміну олив відповідно до хіммотологічної карти.

Специфічні роботи з техобслуговування того чи іншого транспортного засобу можуть міститися в технічній документації на виріб (наприклад, в інструкції з експлуатації або сервісній книжці). Тому перелік робіт, що провадитимуться при сезонному техобслуговуванні, може відрізнятися від переліку робіт, наведеного в

додатку В до Положення № 102.

Далі докладніше розглянемо основні роботи, що здійснюються при підготовці автомобіля до зими.

 

Сезонна заміна шин

Як класифікувати операцію із заміни шин.

У зимовий період шар снігу чи льоду на дорогах перешкоджає хорошому зчепленню шин з дорожнім покриттям, що загрожує безпеці водія та пасажирів транспортного засобу, тому необхідно здійснювати заміну літніх шин на зимові.

У переліку робіт, проведення яких рекомендує нам

додаток В до Положення № 102 під час сезонного техобслуговування, заміну шин не зазначено. Але, як ми говорили раніше, цей перелік не є вичерпним, а отже, доцільно доповнити його операцією із заміни шин.

Згідно з

п. 3.19 Положення № 102 операції із заміни шин не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення. Тому заміну шин, на наш погляд, можна віднести до техобслуговування як операцію з підтримання транспортного засобу в робочому стані.

Звичайна заміна шин.

Відобразити заміну шин в обліку можна двома способами:

1) урахувати вартість зимових шин

у складі вартості автомобіля з подальшою амортизацією. У такому разі операції з установлення шин та повернення замінених шин на склад не впливатимуть на податковий та бухгалтерський облік. Рух шин відображають лише в аналітичному обліку — Картці обліку роботи автомобільної шини;

2) шини обліковуються окремо від автомобіля

у складі запасів. В цьому випадку є два підходи до відображення в податковому обліку заміни таких шин:

а) при установленні придбаних шин на автомобіль їх необхідно виключити з перерахунку за

п. 5.9 Закону про податок на прибуток. У цьому випадку підприємство фактично збільшить валові витрати щодо шин у періоді першого установлення їх на автомобіль, а подальше повернення таких шин на склад навесні та повторне установлення на автомобіль наступною осінню не впливатимуть на податковий облік. У бухобліку, як і в попередньому варіанті, рух шин відображають лише в аналітиці. Ми поділяємо саме цей підхід;

б) шини беруть участь у перерахунку за

п. 5.9 Закону про податок на прибуток доти, доки вони не зносяться. При цьому в бухобліку шини обліковують на субрахунку 207 «Запасні частини» до моменту їх повного списання, і лише потім вартість шин фактично потрапить до валових витрат. Прихильники цього підходу стверджують, що згідно з Інструкцією № 291 на субрахунку 207 ведеться облік, у тому числі автомобільних шин у запасі та в обігу. Отже, для обліку шин у запасі (на складі) та в обігу (в експлуатації) до субрахунку 207 слід відкрити окремі субрахунки (наприклад, 207/1 і 207/2).

Розглянемо на прикладі, як відображаються в обліку придбання та заміна зимових шин.

Приклад 1.

Підприємство придбало комплект (4 шт.) зимових шин вартістю 1920 грн.(у тому числі ПДВ — 320 грн.). Вартість 1 шини — 480 грн. (у тому числі ПДВ — 80 грн.). На легковому автомобілі, що використовується для адміністративних цілей, літні шини замінено на зимові. Заміну здійснено на СТО, вартість послуг — 300 грн. (у тому числі ПДВ — 50 грн.). Літні шини повернено на склад підприємства.

Покажемо відображення цих господарських операцій в обліку в табл. 1.

 

Таблиця 1.

Придбання та установлення зимових шин

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,грн.

Податковий облік (ВВ)

дебет

кредит

1. Оприбутковано шини для легкових автомобілів

207

631

1600

1600

2. Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

320

3. Перераховано оплату за шини

631

311

1920

4. Видано водію гроші для оплати послуг СТО

372

301

300

5. На підставі авансового звіту водія відображено послуги із заміни шин та балансування коліс

92

372

250

250

6. Відображено податковий кредит з ПДВ

641

372

50

7. Списано вартість установлених шин

92

207

1600

(1)

8. Літні шини повернено на склад(2)

9. Списано витрати на фінансовий результат

791

92

1850

(1) При установленні зимові шини виключено з перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

(2) Ця операція не відображається ні в бухгалтерському, ні в податковому обліку. Рух шин знаходить відображення в Картці обліку роботи автомобільної шини.

 

Наднормативний знос.

Якщо заміну шин здійснюють у зв’язку з їх непридатністю для експлуатації з пробігом, нижчим за норму, зазначену в Нормах експлуатації шин та в Нормах пробігу шин, то така заміна належить не до техобслуговування, а до ремонту (див. консультацію «Витрати на експлуатацію автомобіля» у «ВПСУ», 2006, № 14). Тому витрати на заміну таких шин можна відносити до складу валових витрат лише в сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду (п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток). На суму, що перевищує 10 % ліміт, буде збільшено балансову вартість автомобіля.

Доречі, при заміні акумулятора під час техобслуговування для відображення валових витрат необхідно користуватися підходом, аналогічним тому, що діє при заміні зношених шин.

 

Сезонні ПММ і експлуатаційні рідини

Сезонне техобслуговування передбачає також заміну антифризу, оливи та подібні роботи. Для віднесення витрат на такі роботи до складу валових необхідно пов’язати ці процедури з техобслуговуванням.

Заміна антифризу підпадає під такий вид робіт сезонного техобслуговування, як промивання системи охолодження. Тому витрати, пов’язані з нею, можна віднести до складу валових витрат на підставі

п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток.

Антифриз

— це водний розчин певних речовин (етиленгліколю, гліцерину, неорганічних солей тощо), що не замерзає та використовується в системах охолодження. Термін «антифриз» тотожний поняттю «тосол». Оскільки тосол відповідно до ДСТУ 21150-87 і 28084-89 належить до нафтопродуктів, тобто паливно-мастильних матеріалів (ПММ), то й антифриз має вважатися ПММ (лист Держпідприємництва від 21.06.04 р. № 4123).

Тому при віднесенні витрат на придбання антифризу до валових витрат необхідно враховувати норми

п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток , згідно з яким до валових витрат можна віднести 50 % витрат на придбання ПММ, що використовуються для роботи легкових автомобілів (відповідно в перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток беруть участь лише 50 % вартості таких товарів). При цьому платник податку звільняється від обов’язку доведення зв’язку таких витрат з його господарською діяльністю.

Що стосується заміни антифризу у вантажних автомобілях, то витрати, пов’язані з нею, у повному обсязі можна віднести до складу валових, тому що згадані вище обмеження передбачено законодавством тільки для легкових автомобілів.

У декларації з податку на прибуток суми таких витрат відображаються в рядку 04.1.

Звертаємо увагу, що при заміні мастила та оливи виникає ситуація, подібна до ситуації із заміною антифризу: витрати на заміну мастила і оливи включаються до валових витрат лише в розмірі 50 %, тому що і мастила, і оливи належать до ПММ. На це вказувала ДПАУ в

листі від 10.02.05 р. № 819/Д/31-0015. Тому до валових витрат можна відносити повністю лише вартість мастил і оливи, використаних для заміни у вантажному автотранспорті.

Щоб не допустити помилки при визначенні валових витрат, підприємства, що використовують у своїй діяльності і легкові, і вантажні автомобілі, повинні вести облік ПММ окремо для цих видів транспортних засобів.

Але можливість уключення в повному обсязі вартості ПММ (антифризу, оливи, мастила) все-таки існує

. Для цього сезонне техобслуговування потрібно провести на СТО і при цьому виконати таку умову: у розрахунковому документі чи іншому документі на надання послуг з техобслуговування має бути відсутній перелік витрат і використаних матеріалів при наданні послуг. Якщо ж у документі є такий розподіл, то ПММ уключатимуться до валових витрат лише в розмірі 50 %. Для ПДВ подібного обмеження не передбачено, тому до складу податкового кредиту можна включити всю суму сплаченого податку за умови використання ПММ у господарській діяльності в оподатковуваних операціях. Але потрібно пам’ятати, що для певних видів ПММ установлено Норми витрати ПММ, яких слід дотримуватись*. До таких ПММ, зокрема, належать: моторні, трансмісійні та спеціальні оливи, пластичні мастила.

* Див. статтю «Експлуатація автомобіля: розрахунок норми витрачання мастильних матеріалів» // «БТ», 2009, № 8, с. 40.

Розглянемо облік заміни оливи на прикладі.

Приклад 2.

Підприємство уклало договір із СТО на проведення сезонного техобслуговування легкового автомобіля, що використовується для адміністративних цілей. Загальна вартість послуги СТО склала 2100 грн. (у тому числі ПДВ — 350 грн., вартість без ПДВ — 1750 грн.). Акт виконаних робіт містить повний перелік проведених робіт і використаних матеріалів у вартісному виразі. Вартість оливи, використаної при техобслуговуванні, склала 180 грн. (у тому числі ПДВ — 30 грн., вартість без ПДВ — 150 грн.).

Відобразимо операції в обліку (див. табл. 2).

 

Таблиця 2.

Заміна оливи

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,грн.

Податковий облік (ВВ)

дебет

кредит

1. Здійснено сезонне техобслуговування автомобіля

92

631

1750

1675(1)

2. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ

641

631

350

3. Перераховано оплату СТО за сезонне техобслуговування

631

311

2100

4. Списано витрати на фінансовий результат

791

92

1750

(1) До складу валових витрат можна віднести лише 50 % ПММ (оливи), тому «зайві» 50 % вартості ПММ потрібно виключити із загальної вартості техобслуговування: 1750 - (150 х 50 %) = 1675 (грн.).

 

Установлення системи «клімат-контроль»

Система «клімат-контроль» (автоматична система управління кліматом у салонах автомобілів) використовується для створення комфортних температурних умов у кабіні. Інакше кажучи, система «клімат-контроль» — це автомобільний кондиціонер та обігрівач одночасно. З точки зору податкового обліку установлення такої системи визнається поліпшенням (модернізацією) основних фондів. Тому відображати такі витрати слід відповідно до

п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток, де зазначається: платник податку має право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, яка не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп станом на початок розрахункового кварталу. Оскільки систему «клімат-контроль» установлюють на автомобіль, а, як відомо, він належить до групи 2 основних фондів, то і збільшувати в разі перевищення ремонтного ліміту потрібно буде балансову вартість групи 2.

Можливо, автомобіль під час придбання вже було обладнано системою «клімат-контроль». У такому разі в межах сезонного техобслуговування можна провести її сервісне обслуговування, а понесені у зв’язку з цим витрати віднести до складу валових на підставі

п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток.

Для бухгалтерського обліку установлення системи «клімат-контроль» вважається модернізацією, тому пов’язані з нею витрати збільшують первісну вартість транспортного засобу.

Розглянемо на прикладі відображення в обліку установлення та обслуговування системи «клімат-контроль».

Приклад 3.

Підприємство під час проведення сезонного техобслуговування прийняло рішення встановити на автомобіль FORD систему «клімат-контроль», а на іншому автомобілі (AUDI) — провести сервісне обслуговування раніше встановленої системи «клімат-контроль» — замінити фільтр тощо. Послуги з установлення та сервісного обслуговування надано спеціалізованим сервісним центром. Вартість системи «клімат-контроль» з установленням для автомобіля FORD склала 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). Вартість сервісного обслуговування — 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.). Після закінчення виконаних робіт підписано відповідні акти.

 

Таблиця 3.

Установлення та обслуговування системи «клімат-контроль»

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,грн.

Податковий облік (ВВ)

дебет

кредит

1. Перераховано передоплату сервісному центру за послуги з установлення та обслуговування систем «клімат-контроль»

371

311

13200

11000(1)

2. Відображено податковий кредит з ПДВ

641

644

2200

3. Відображено витрати на установлення системи «клімат-контроль» на автомобіль FORD

153

631

10000

4. Списано на збільшення первісної вартості автомобіля витрати на установлення системи «клімат-контроль»

105

153

10000

5. Відображено витрати на техогляд системи «клімат-контроль» автомобіля AUDI

92

631

1000

6. Списано суму раніше відображеного податкового кредиту з ПДВ

644

631

2200

7. Відображено залік заборгованостей

631

371

13200

8. Списано витрати на фінансовий результат

791

92

1000

(1) Припустимо, що витрати на установлення системи «клімат-контроль» (10000 грн.) не перевищили 10 % ліміт.

 

На закінчення додамо: крім перелічених робіт, підприємство може виконувати й інші роботи, готуючи автомобіль до зими. До таких робіт можуть належати роботи, передбачені при проведенні планових техобслуговувань (тому що вони повинні провадитися разом із сезонним техобслуговуванням відповідно до

пп. 3.10 і 3.11 Порядку № 102) і щоденного техобслуговування.

Так, при щоденному техобслуговуванні проводять перевірку технічного стану автомобіля, виконують роботи з підтримання його в належному зовнішньому вигляді, заправляють експлуатаційними рідинами, усувають виявлені несправності та здійснюють санітарну обробку автомобіля.

При планових техобслуговуваннях обов’язково здійснюються прибирально-мийні роботи, при щоденному техобслуговуванні такі роботи провадяться за потреби. Витрати на проведення цих робіт відносяться до валових витрат згідно з

п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток.

Сподіваємося, що пропонована стаття стане вам у пригоді й допоможе відобразити в обліку господарські операції, пов’язані з проведенням сезонного техобслуговування ваших автомобілів.

 

Документи і скорочення статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон № 3353

— Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.93 р. № 3353-XII.

Положення № 102

— Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу від 30.03.98 р. № 102.

Норми витрати ПММ

— Норми витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтрансу від 10.02.98 р. № 43.

Інструкція № 291

— Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.

Норми експлуатації шин

— Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів та спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Мінтрансу від 20.05.06 р. № 488.

Норми пробігу шин

— Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин, затверджені наказом Мінтрансу від 08.12.97 р. № 420.

«

ВПСУ» журнал «Вісник податкової служби України».
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі