Повернення ПДФО у зв’язку з нарахуванням податкового кредиту:
апеляція на рішення суду
Мною було подано позов до податкової інспекції з вимогою визнати незаконною її бездіяльність щодо ненадання органу Державного казначейства України висновку про суму надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), що підлягає поверненню з бюджету у зв’язку з нарахуванням податкового кредиту. Однак суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи відмову ненаданням позивачем на вимогу податкового органу пакета документів, необхідних для підтвердження права на податковий кредит (копію судового рішення додаю), хоча насправді необхідні документи було подано разом із декларацією. Як діяти далі?
(м. Харків)
Ситуація, пов’язана з тим, що податковий орган не вживає заходів щодо складання та подання до органу Державного казначейства України висновку про суму надміру сплаченого ПДФО, яка підлягає поверненню з бюджету у зв’язку з нарахуванням податкового кредиту, і порядок оскарження такої бездіяльності вже нами розглядались*. Як бачимо, історія має продовження — отримати захист своїх порушених прав у суді першої інстанції не вдалося. Якщо ви все ж таки бажаєте відстояти свої права, єдиний можливий варіант подальших дій —
подати апеляцію. Розглянемо, як це зробити.* Див. статтю «Повернення ПДФО у зв’язку з нарахуванням податкового кредиту: позов до податкової інспекції» // «БТ», 2010, № 24, с. 33.
Насамперед слід звернути увагу на процедурні моменти, тим більше що в цій частині відбулися досить істотні зміни**.
** Див. статтю «Звернення до суду за новими правилами» // «БТ», 2010, № 36, с. 15.
Нагадаємо: з 30.07.10 р. набрали чинності внесені до процесуальних кодексів України зміни. Серед них —
установлення 10-денного строку на подання апеляційної скарги на рішення адміністративного суду замість раніше діючого 30-денного. Тому з підготовкою апеляції слід поквапитися. Зверніть увагу: зазначений строк обчислюється з дня оголошення рішення у справі в судовому засіданні (або якщо, як це часто буває, у судовому засіданні оголошено тільки вступну і резолютивну частини, то строк на оскарження відлічується з дня складання повного тексту рішення). Як і раніше, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що прийняв оскаржуване судове рішення. Одночасно з цим особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає її копію до суду апеляційної інстанції.В апеляційній скарзі необхідно зазначити
(ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України):1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;
2) ім’я (найменування), поштову адресу особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти (за наявності);
3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;
4) обґрунтування вимог особи, яка подає апеляційну скаргу, із зазначенням того, в чому полягає неправильність або неповнота дослідження доказів та встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;
5) за потреби — клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;
6) перелік матеріалів, що додаються.
Також слід зазначити, чи хоче особа, яка подає скаргу, узяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції або просить суд розглянути справу за її відсутності.
Апеляційна скарга підписується особою, котра її подає, з проставленням дати подання.
До апеляційної скарги додаються її копії, а також копії долучених до неї документів, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо апеляційний адміністративний суд усе-таки відмовить у задоволенні скарги, то оскаржити це рішення можна в касаційному суді (Вищому адміністративному суді України).
До Вищого адміністративного суду скаргу може бути подано протягом 20 днів (раніше цей строк становив місяць) з дня набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції. Скарга подається безпосередньо до ВАдСУ.Наведемо
зразок апеляційної скарги.
|
| До____________ апеляційного адміністративного суду адреса суду) |
Особа, що подає апеляційну скаргу (позивач): | Прізвище, ім'я, по батькові платника податків, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти |
Відповідач: | Назва податкової інспекції, бездія якої оскаржується, її поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі |
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
[Вказати дату звернення до суду першої інстанції] я, [вказати прізвище, ім'я, по батькові платника податків], звернувся до [вказати назву суду першої інстанції] з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в [вказати, в якому районі міста, місті, районі діє податковий орган] (далі — відповідач) з вимогою визнати бездіяльність відповідача щодо ненадання органу Державного казначейства України висновку про суму надміру сплаченого мною у [вказати рік, за який відбувається нарахування податкового кредиту]році податку з доходів фізичних осіб незаконною, зобов'язати відповідача подати до органу Державного казначейства України висновок про суму надміру сплаченого мною у [вказати рік, за який відбувається нарахування податкового кредиту]році податку з доходів фізичних осіб у розмірі [вказати суму, що підлягає відшкодуванню] грн.
Позовні вимоги були обґрунтовані таким чином.
[Вказати дату подачі до податкового органу податкової декларації] мною було подано відповідачу податкову декларацію про майновий стан і доходи за [вказати рік, за який відбувається нарахування податкового кредиту] рік з метою отримання відшкодування з бюджету сплаченого податку з доходів фізичних осіб у сумі [вказати суму, що підлягає відшкодуванню] грн. у зв'язку із нарахуванням податкового кредиту. До декларації було додано: 1) перелік сум витрат, що включаються до податкового кредиту; 2) розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податків; 3) копії кредитного договору, квитанцій про сплату відсотків за користування кредитом за [вказати суму, що підлягає відшкодуванню] грн.
Згідно із п. 1.16 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-IV (далі — Закон № 889) податковий кредит — це сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
Платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року (п.п. 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Закону № 889). Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації (п.п. 5.1.2 п. 5.1 ст. 5 Закону № 889).
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 5.4.3 п. 5.4 ст. 5 Закону № 889).
Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації (п. 18.8 ст. 18 Закону № 889).
Таким чином, строк, упродовж якого податковий орган повинен був або відмовити у нарахуванні податкового кредиту, або здійснити дії, результатом яких мало бути повернення відповідної суми коштів, збіг через 60 календарних днів після подання мною податкової декларації.
Згідно із п.п. 20.4.4 п. 20.4 ст. 20 Закону № 889 у разі коли особи, що зобов'язані цим пунктом нести відповідальність за неповне або несвоєчасне надання платнику податку бюджетного відшкодування, не здійснюють або відмовляються здійснювати зазначене відшкодування (його частини) всупереч нормам Закону № 889, то платник податку має право оскаржити їх дії (бездіяльність) у суді без попередньої сплати державного мита у зв'язку з поданням позовної заяви (скарги).
[Вказати дату отримання рішення суду першої інстанції] мною було отримано повний текст постанови [вказати назву суду першої інстанції, дату і номер рішення, що оскаржується], що винесена за результатами розгляду поданого адміністративного позову до Державної податкової інспекції в [вказати, в якому районі міста, місті, районі діє податковий орган]. Вказаною постановою у задоволенні заявлених мною позовних вимог повністю відмовлено.
Відмова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідач в усній формі, у тому числі в телефонному режимі, повідомив позивача про необхідність додати документи, у тому числі копію іпотечного договору, довідку з банку про суми сплачених відсотків за договором, заяву із зазначенням реквізитів, на які необхідно перераховувати кошти, довідку про суму отриманого доходу та перерахування податку з фізичних осіб, на підтвердження понесених позивачем витрат, які дозволені до включення до складу податкового кредиту.
При цьому судом не було взято до уваги свідчення про те, що мною необхідні документи було подано одночасно із декларацією. Відповідна позначка про документи, що додаються, була зроблена на титульній стороні декларації. Проте додані документи були загублені відповідачем, а їх повторне подання на усне прохання відповідача могло призвести до того, що датою подачі декларації вважалася б не дата її первісної подачі, а день подачі доданих до неї документів. Відповідно, мною було б порушено строк подачі декларації.
Крім того, відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону № 889 до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту. Тому тільки факт ненадання вказаних документів одночасно із податковою декларацією про майновий стан і доходи з метою отримання відшкодування з бюджету сплаченого податку з доходів фізичних осіб у зв'язку із нарахуванням податкового кредиту, навіть якщо б він мав місце, не може бути підставою для відмови у відшкодуванні з бюджету сплаченого особою податку з доходів фізичних осіб.
Судом також не було враховано, що чинним законодавством установлено, в який спосіб має діяти державна податкова інспекція у разі надходження до неї податкової декларації про майновий стан і доходи з метою отримання відшкодування з бюджету сплаченого податку з доходів фізичних осіб у зв'язку із нарахуванням податкового кредиту: податковий орган упродовж 60 календарних днів після подання до нього відповідної податкової декларації повинен або відмовити у нарахуванні податкового кредиту, або здійснити дії, результатом яких є повернення платнику податків відповідної суми коштів. Відмова у нарахуванні податкового кредиту мені не надсилалася. Письмових доказів звернення до мене з вимогою про надання необхідних документів відповідач також не надавав. Той факт, що при подачі мною відповідачу податкової декларації про майновий стан і доходи за [вказати рік, за який відбувається нарахування податкового кредиту] рік з метою отримання відшкодування з бюджету сплаченого податку з доходів фізичних осіб у сумі [вказати суму, що підлягає відшкодуванню] грн. у зв'язку із нарахуванням податкового кредиту до декларації було додано перелік сум витрат, що включаються до податкового кредиту; розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податків; копії кредитного договору, квитанцій про сплату відсотків за користування кредитом за [вказати рік, за який відбувається нарахування податкового кредиту] р., відповідачем не спростовано.
Судом першої інстанції при винесенні рішення також порушено вимоги процесуального законодавства.
Відмова суду у задоволенні позовних вимог фактично позбавляє мене як позивача у подальшому звернутися з аналогічною вимогою. При цьому суд не встановив, чи були підстави для нарахування мені податкового кредиту, незважаючи на те, що мав для цього процесуальні можливості. Так, відповідно до ч. 4 ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України у попередньому судовому засіданні суд визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати, а також з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання. Крім того, суд може запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази у строк, установлений судом.
Викладене вище свідчить про те, що судом першої інстанції було порушено вимоги законності і обґрунтованості судового рішення, оскільки під час розгляду було порушено вимоги норм матеріального права, не було дотримано норм процесуального права, а також не було повно і всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду ґрунтуються на обставинах, що не підтверджені належними і допустимими доказами.
Враховуючи викладене вище, керуючись п. 1.6 ст. 1, п. 5.4 ст. 5, п. 18.8 ст. 18, п. 20.4 Закону № 889, статтями 9, 11, 13, 69 — 71, 111, 138, 184 — 207 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПРОШУ:
1. Скасувати постанову [вказати назву суду першої інстанції, дату і номер рішення, що оскаржується] за адміністративним позовом [вказати прізвище, ім'я, по батькові платника податків] до Державної податкової інспекції в [вказати, в якому районі міста, місті, районі діє податковий орган].
2. Прийняти нову постанову суду, якою визнати бездіяльність Державної податкової інспекції в [вказати, в якому районі міста, місті, районі діє податковий орган] щодо ненадання органу Державного казначейства України висновку про суму надміру сплаченого [вказати прізвище, ім'я, по батькові платника податків] у [вказати рік, за який відбувається нарахування податкового кредиту] році податку з доходів фізичних осіб незаконною, зобов'язати Державну податкову інспекцію в [вказати, в якому районі міста, місті, районі діє податковий орган] подати до органу Державного казначейства України висновок про суму надміру мною сплаченого у [вказати рік, за який відбувається нарахування податкового кредиту] році податку з доходів фізичних осіб у розмірі [вказати суму, що підлягає відшкодуванню] грн.
| Дата | Підпис |
Роман КАБАЛЬСЬКИЙ
