ВИПЛАТА ЗАРПЛАТИ ПО-НОВОМУ
Недавно було дещо змінено норми КЗпП та Закону про оплату праці в частині порядку виплати зарплати. Ці незначні за обсягом нововведення викликали у читачів безліч запитань, про що свідчать семінари, які нами проводяться, листи і дзвінки, що надходять до редакції. До того ж інтерес до цієї теми підігріває своєрідне трактування цих норм представниками офіційних органів.
Про те, як організувати виплату зарплати і не порушити при цьому вимоги законодавства, ітиметься в сьогоднішній Темі тижня.
У сьогоднішній статті докладно розглянемо оновлений порядок виплати зарплати, що діє з 20 листопада 2010 року, та відповідальність за його порушення.
Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
ПОРІВНЮЄМО ЗАКОНОДАВЧІ НОРМИ
Вимоги до порядку виплати працівникам заробітної плати передбачено
ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці. З 20 листопада 2010 року ці норми підкориговано Законом № 2559. Проаналізуємо ці норми до і після внесених змін (табл. 1).Отже, як бачимо, після внесення змін
Законом № 2559 при виплаті зарплати необхідно виконувати дві додаткові вимоги: виплачувати зарплату не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, і дотримуватись мінімального розміру зарплати за першу половину місяця.Зміни, унесені до
ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці, набрали чинності 20 листопада 2010 року — через місяць після офіційного опублікування в газеті «Голос України» від 19.10.10 р. № 195.Перше запитання, що потребує відповіді: коли потрібно починати застосовувати нові вимоги, а саме чи слід їх ураховувати при виплаті авансу за листопад. На наш погляд, ні, оскільки
Закон № 2559 набрав чинності після закінчення першої половини місяця (після 15.11.10 р.). Тому не буде порушенням виплата авансу за листопад у строки та в розмірах, раніше встановлених колдоговором. Водночас через відсутність будь-яких роз’яснень Мінпраці із цього приводу безпечним варіантом буде виплата авансу за листопад 2010 року вже з урахуванням вимог Закону № 2259 — не пізніше 22.11.10 р. Докладніше про це читайте в консультації «Строки виплати зарплати» // «БТ», 2010, № 46, с. 32. Що ж стосується виплати зарплати за другу половину листопада і подальші періоди, то тут, безумовно, слід ураховувати вже нові вимоги. Так, зарплату за листопад потрібно виплатити не пізніше 7 грудня.
Таблиця 1.
Порівняння норм ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату працідо і після змін та вимоги до виплати зарплати
| Норми ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці | |
| до 20.11.10 р. | після 20.11.10 р. (нові норми виділено) |
| 1 | 2 |
| Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. | Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними та уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. |
| Перелік вимог, яких необхідно дотриматися при виплаті зарплати | |
| 1. Виплата в робочі дні | |
| 2. Строк установлюється колективним договором | 2. Строк установлюється: |
| 3. Не рідше двох разів на місяць | |
| 4. Через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів | |
| 5. Якщо день виплати — вихідний, неробочий або святковий, зарплату виплачують напередодні | |
| 6. Відпускні виплачують за 3 дні (як зазначено в листі Мінпраці від 26.06.09 р. № 155/13/116-09 — календарні дні) до початку відпустки | |
| 7. Граничний строк не встановлено | 7. Зарплата виплачується не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата |
| 8. Розмір не регламентується, | 8. Розмір зарплати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника |
ЩО ЗАЛИШИЛОСЯ НЕЗМІННИМ
Виплата в робочі дні
«Виплата в робочі дні»
передбачає виплату зарплати в робочі дні, що є робочими для роботодавця. Якщо день виплати припадає на вихідний, неробочий або святковий, то застосовується правило «про виплату зарплати напередодні» .Приклад 1
. Роботодавцем установлено строк виплати зарплати за другу половину місяця — 5 число після закінчення місяця, за який здійснюють виплату, а для зарплати за першу половину місяця — 21 число поточного місяця. Графік роботи — п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу і неділю.Оскільки 5 число — день виплати — є вихідним днем (неділя), так само як і день, що безпосередньо передує 5 грудня (4 грудня, субота — вихідний день), то виплатити зарплату за листопад 2010 року необхідно в робочий день напередодні — 3 грудня (п’ятниця).
Якщо роботодавцем установлено робочі дні у вихідні банківські дні (наприклад, субота і неділя) і на них припадає строк виплати зарплати, то оскільки виплата зарплати пов’язана з банківськими операціями (отримання чи переказ грошей на зарплату, сплата податків та соцвнесків при виплаті), виплатити зарплату також доведеться напередодні.
Виплата два рази на місяць
Правило
«не рідше двох разів на місяць» передбачає мінімальну кількість виплат зарплати — двічі. При цьому в обох випадках виплачують саме «заробітну плату». Але на практиці заробітну плату за першу половину місяця традиційно називають «авансом».Ця норма
не забороняє роботодавцю виплачувати зарплату частіше — більше двох разів на місяць (три, чотири… — щодекади, щотижня…). При цьому також необхідно дотримуватись вимоги про виплату заробленого заробітку за такі короткі частини місяця і протягом 7 календарних днів після їх закінчення (докладніше див. розділи «Виплата не пізніше 7 днів» і «Розмір авансу» на с. 40, 41).Зверніть увагу
: наявність бажання працівника отримувати зарплату один раз на місяць (навіть у письмовій формі!) не звільняє посадових осіб роботодавця від відповідальності за порушення трудового законодавства (див. розділ «Відповідальність» на с. 43). Також не можна скорочувати кількість виплат зарплати внаслідок установлення працівнику неповного робочого часу (нараховано маленьку зарплату), а також того, що працівника працевлаштовано за сумісництвом тощо.
Проміжок 16 календарних днів
Вимога
«через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів» передбачає: між датами виплати авансу і зарплати має бути проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.Приклад 2
. Якщо дату виплати зарплати за другу половину місяця встановлено:1 числа, то аванс має бути виплачено не пізніше 17 числа місяця, за який його виплачують (1 + 16);
якщо 2 числа, то аванс виплачують не пізніше 18 числа (2 + 16);
якщо 3 числа — аванс не пізніше 19 числа (3 + 16);
якщо 4 числа — аванс не пізніше 20 числа (4 + 16);
якщо 5 числа — аванс не пізніше 21 числа (5 + 16);
якщо 6 числа — аванс не пізніше 22 числа (6 + 16);
якщо 7 числа — аванс виплачують, як і у випадку з 6 числом, не пізніше 22 числа. Це пояснюється тим, що тут спрацьовує нове правило: зарплату слід виплачувати
не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Оскільки у випадку з авансом період закінчується 15 числа, то граничний строк для виплати якраз і становить 22 число (15 + 7).Перерва між датою виплати авансу і датою виплати зарплати за такий місяць (з 17 до 1; з 18 до 2; з 19 до 3; з 20 до 4; з 21 до 5; з 22 до 6) не перевищить 16 календарних днів навіть при максимальній тривалості місяця (31 календарний день) — вона становитиме 15 календарних днів. Між 22 і 7 числом проміжок якраз і становить 16 календарних днів. Тому виплата авансу 22 числа, а зарплати — 7 не буде порушенням.
Строки виплати заробітної плати
Строки виплати заробітної плати
згідно з оновленими нормами ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці встановлюються:— колективним договором
або
—
нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за відсутності таких органів — представниками, обраними та уповноваженими трудовим колективом). Такий нормативний акт може бути оформлено у формі положення, наказу чи розпорядження.Вважаємо, що
в колективному договорі краще встановити загальні вимоги до періодичності та строків виплати зарплати, а конкретизувати їх — установлювати конкретні числа виплати зарплати (наприклад, 1 і 17 число) — уже в нормативному акті роботодавця (положенні, наказі або розпорядженні).Якщо будь-який зі строків припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то зарплату виплачують напередодні. При цьому якщо після таких перенесень зарплату за наступний період буде виплачено через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів, це не буде порушенням.
Приклад 3
. Так, якщо строк виплати зарплати встановлено 4 або 5 числа, то при виплаті зарплати за листопад 2010 року її потрібно виплатити напередодні — 3 грудня (п’ятниця), оскільки 4 і 5 грудня — субота і неділя — є вихідними. При цьому аванс за грудень слід виплатити не пізніше 20 і 21 грудня відповідно. А новий відлік 16-денного проміжку від фактичної дати виплати зарплати (3 грудня) здійснювати не потрібно.Якби було потрібно кожного разу у зв’язку з таким зсувом строку виплати зарплати по-новому розраховувати 16-денний проміжок, то можна було б дійти до абсурду, коли зарплату довелося б виплатити раніше, ніж закінчиться період, за який виплачують таку зарплату. В описаному вище прикладі аванс за грудень потрібно було б виплатити не пізніше 19 грудня (3 грудня + 16), але оскільки це неділя, то його треба було б виплачувати 17 грудня. У такому разі грудневу зарплату вже слід було б виплачувати не 4 і 5 січня, а 2 січня (17 грудня + 16), але оскільки 2 січня — це неділя, то виплату слід було б здійснити 31 грудня 2010 року. Потім ще цікавіше — аванс за січень 2011 довелося б виплатити не пізніше 16 січня, але оскільки це неділя, то це потрібно зробити не пізніше 14 січня. Але ж ми не можемо виплатити січневу зарплату раніше, ніж закінчиться місяць, за який її нараховують, — 30 січня (14 січня + 16)!..
НОВІ ВИМОГИ
Виплата не пізніше 7 днів
Законом № 2559
запроваджено нове правило — зарплату працівникам має бути виплачено не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. При цьому, на наш погляд, ідеться про календарні дні, як і у випадку з виплатою відпускних.Оскільки роботодавець має виплачувати заробітну плату не рідше двох разів на місяць з проміжками, що не перевищують 16 календарних днів, то
після закінчення кожного такого періоду протягом 7 днів роботодавець повинен виплатити заробіток.Якщо роботодавцем установлено виплату двічі на місяць, то місячна зарплата ділиться на дві частини:
— зарплату за першу половину місяця (1 — 15 число), що традиційно іменується авансом;
— зарплату за другу половину місяця (16 число — останній день місяця).
Чітко кажучи, першою половиною місяця не завжди є період з першого по 15 число — це твердження абсолютно справедливе тільки для 30-денних місяців (адже, погодьтеся, у лютому половина — це 14 к. дн., а в січні — 15,5 к. дн.). Проте в усних роз’ясненнях фахівці Мінпраці наполягають на тому, що для цілей виплати зарплати першою половиною будь-якого місяця потрібно вважати саме період часу з 1 по 15 число такого місяця. З цього й виходитимемо надалі.
З урахуванням цього виплатити аванс потрібно у проміжок з 16 по 22 число (7 календарних днів). Причому 22 число — це граничний строк для виплати авансу. Зарплату за другу половину місяця слід виплатити у проміжок з 1 по 7 число (7 календарних днів). Причому 7 число — це граничний строк для такої виплати.
Якщо роботодавцем установлено частішу виплату зарплати, то 7-денного строку потрібно дотримуватися після кожного проміжку, за який виплачують заробіток. При цьому виплати, що здійснюються до закінчення місяця, можна вважати так званим авансом.
Приклад 4
. На підприємстві встановлено виплату зарплати за кожні 10 календарних днів (з 1 по 10 число, з 11 по 20 число і з 21 по останній день місяця).У такому разі виплачувати зарплату слід перший раз з 11 по 17 число, другу частину — з 21 по 27 число поточного місяця і третю частину — з 1 по 7 число наступного місяця (наприклад, 17 число
® 27 число ® 7 число). У будь-якому разі при три-(та більше) разовій виплаті проміжок між виплатами не перевищить 16 календарних днів.Якщо 7-й день припадає на вихідний, святковий або неробочий, то зарплату виплачують напередодні.
Розмір авансу
Аванс для погодинників
. Новими частинами третіми ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці встановлено вимоги до мінімального розміру заробітної плати за першу половину місяця. Він визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця і має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.Для цілей застосування цієї норми першою половиною місяця, як зазначалося вище, потрібно вважати
перші 15 календарних днів кожного місяця — з 1 по 15 число незалежно від кількості календарних днів у місяці (30, 31 або 28 (29) — у лютому).Таким чином, тепер для працівників, яким установлено тарифні ставки (посадові оклади), передбачено мінімальний розмір авансу в сумі фактично заробленої працівником зарплати за першу половину місяця (з 1 по 15 число) виходячи з їх «голої» ставки (окладу). При цьому
мінімальний розмір у кожному місяці коливатиметься залежно від графіка роботи, виходів на роботу.При визначенні суми авансу слід орієнтуватися на
«грязний» розмір тарифної ставки (посадового окладу). А на руки працівнику слід виплачувати аванс за вирахуванням утримань із нього.Приклад 5
. Працівнику встановлено оклад у сумі 3450 грн. Режим роботи — п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними в суботу і неділю. За першу половину грудня (1 — 15 грудня) він відпрацював 11 робочих днів.Розмір авансу за грудень має бути не менше:
3450 : 23 х 11 =
1650 (грн.) ,де 23 — кількість робочих днів у грудні за балансом робочого часу;
11 — фактично відпрацьовані дні за період 01.12 — 15.12.
Виходить, що розмір авансу для цього працівника у грудні становитиме 47,83 % (11 роб. дн. : 23 роб. дн. х 100 %; або 1650 грн. : 3450 грн. х 100 %) від установленого йому окладу.
При розрахунку розміру авансу не враховують дні, коли працівник перебував в оплачуваних відпустках (адже відпускні за такі дні виплачують не пізніше ніж за три дні до виходу у відпустку), у відпустці без збереження заробітної плати, дні прогулів тощо.
Приклад 6
. Працівник із 6 грудня іде у відпустку на 20 календарних днів. З 1 по 5 грудня від відпрацював 3 робочі дні. Посадовий оклад становить 4600 грн. За 3 календарні дні до виходу у відпустку (2 грудня) йому виплачено відпускні.У строк для виплати авансу за грудень працівнику необхідно виплатити аванс у сумі не менше:
4600 : 23 х 3 =
600 (грн.) ,де 23 — кількість робочих днів у грудні за балансом робочого часу;
3 — фактично відпрацьовані дні за період 01.12 — 15.12.
Аналогічно розраховують аванс і в ситуації, коли працівник використовує відпустку без збереження зарплати (див.
конс. «Як визначити розмір зарплати за першу половину місяця (авансу)?» // «БТ», 2010, № 45, с. 45).Крім того,
Закон № 2559 висуває вимоги тільки до мінімального розміру виплачуваного авансу. Що стосується максимальної суми авансу, то тут роботодавець самостійно вирішує це питання: головне — не заплатити менше, ніж працівник заробив за першу половину місяця.Як бачимо, мінімальний відсоток авансу насамперед залежить від співвідношення робочих днів у першій та другій половині місяця. Так, при п’ятиденному робочому тижні з вихідними в суботу і неділю в січні 2011 року він становитиме 42,1 % (8 : 19 х 100 %), у лютому — 55 % (11 : 20 х 100 %), у березні — 45,5 % (10 : 22 х 100 %), у квітні — 55 % (11 : 20 х 100 %). Здійснивши розрахунок щодо кожного місяця 2011 року, побачимо: щоб не перераховувати ці суми щомісяця, у нормативному акті роботодавця у 2011 році доцільно передбачити аванс
не менше ніж 55 % від тарифної ставки (посадового окладу).Що стосується можливості
у строк для виплати авансу виплатити всю суму місячної тарифної ставки або посадового окладу (100 % аванс), щоб надалі у строк для виплати зарплати за підсумками місяця вдруге нічого не платити, то такий варіант, на наш погляд, можливий. Але, на жаль, його не підтримують представники Мінпраці (про що свідчать їх усні консультації). При такому підході, якщо працівнику, крім ставки (окладу), жодних нарахувань не здійснювали, то не виключено, що на кінець місяця заборгованості з виплати зарплати не буде. У такому разі у строк для виплати зарплати працівнику нічого не виплатять. Ця ситуація, на наш погляд, не буде порушенням трудового законодавства за умови, що в колективному договорі (нормативному акті роботодавця) передбачено виплату заробітної плати не рідше двох разів на місяць. Якщо ж роботодавець установить строк виплати один раз на місяць, то це буде порушенням законодавства про працю, навіть якщо строк виплати буде встановлено до настання строку її нарахування (докладніше про відповідальність див. у розділі «Відповідальність на с. 43).Але звертаємо увагу, що виплата заробітної плати наперед до закінчення календарного місяця, за який нараховують заробітну плату, повністю не виключить необхідність другої виплати зарплати за підсумками такого місяця. Це пов’язане з тим, що при визначенні розміру авансу
інші нарахування, крім тарифної ставки (посадового окладу), не враховуються (премії, надбавки, доплати, індексація, лікарняні, середній заробіток за час відрядження тощо).Приклад 7
. Працівнику, прийнятому на роботу 08.07.10 р., установлено оклад у сумі 4600 грн. У строк для виплати авансу за листопад працівнику виплачено суму окладу за вирахуванням ПДФО та соцвнесків — 3769,24 грн. (4600 - (4600 х 2 % + 4600 х 1 % + 4600 х 0,6 % + (4600 - 165,6) х 15 %)). За листопад йому нараховано індексацію в сумі 37,19 грн. (907 грн. х 4,1 %).Якби індексація більше не нараховувалася, то на 1 грудня 2010 року заборгованості перед працівником не було б. Але у зв’язку з нарахуванням суми індексації місячний дохід працівника становитиме 4637,19 грн. Тому на руки працівнику має бути виплачено 3799,72 грн.* Таким чином, у строк для виплати зарплати за листопад 2010 року працівнику слід виплатити зарплату в сумі 30,48 грн. (3799,72 - 3769,24).
*
3799,72 грн. = 4637,19 - (4637,19 х 2 % + 4637,19 х 1 % + 4637,19 х 0,6 % + (4637,19 - 166,93) х 15 %).Звичайно, суму індексації працівнику також можна «закласти» в аванс, але можуть виникнути інші ситуації, що вплинуть на розмір «грязної» зарплати і цим спричинять необхідність виплати зарплати вдруге, або навпаки — до виникнення заборгованості працівника перед підприємством.
Аванс для відрядників
. Працівникам, яким установлено відрядну оплату праці залежно від обсягу виконаної роботи, також слід виплачувати зарплату за першу половину місяця. Причому, на наш погляд, оновлені норми ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці не встановлюють вимоги до мінімального розміру авансу.Але працівники Мінпраці в усних консультаціях вважають, що це не так. На їх думку, як і погодинникам, відрядникам слід виплачувати аванс у сумі не меншій, ніж фактично зароблено працівником за першу половину місяця (з 1 по 15 число). Проте реалізувати на практиці цю норму дуже нелегко, особливо на великих підприємствах, оскільки це потребує виконання додаткового обсягу робіт зі збирання даних про фактичний обсяг робіт.
Щоб скоротити обсяг рахункових робіт, як альтернативу щомісячному розрахунку, можна встановити працівникам-відрядникам
розмір авансу виходячи з відрядних розцінок та норм виробітку (норм часу). Цей розмір і слід зафіксувати в колдоговорі (нормативному акті роботодавця).Приклад 8
. Працівник за одну годину за нормою має виготовити дві деталі. Відрядну розцінку за 1 виріб установлено в сумі 6 грн. Режим роботи — 8-годинний робочий день з п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями в суботу і неділю.За першу половину грудня 2010 року згідно з графіком роботи він має відпрацювати 88 годин (11 роб. дн. х 8 год.).
Тому аванс за грудень 2010 року повинен бути не менше 1056 грн. (88 год. х 2 вир./год. х 6 грн./вир.).
Оскільки в січні 2011 року аванс має бути не менше 756 грн. (63 х 2 х 6), у лютому — не менше 1056 грн. (88 х 2 х 6), у березні — не менше 948 грн. (79 х 2 х 6), для цього працівника можна встановити аванс у сумі 1056 грн. (чи більше).
Але встановлення авансу у фіксованій сумі може спричинити необхідність зміни суми при підвищенні розміру відрядних розцінок.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Якщо умови виплати заробітної плати, передбачені вашим колективним договором, відрізняються від установлених оновленими нормами
ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці, необхідно внести відповідні зміни до колективного договору. Про те, як це зробити, можна дізнатися зі статті «Колективний договір — актуальні питання» // «БТ», 2009, № 36, с. 17. На нашу думку, ініціювати внесення змін до колдоговору у зв’язку з прийняттям Закону № 2559 повинен саме роботодавець, а не трудовий колектив.Якщо колективного договору немає, то тепер роботодавцю
необхідно розробити нормативний акт роботодавця (положення, наказ, розпорядження), а потім погодити його з:— виборним органом первинної профспілкової організації
або
— іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом,
або
— представниками, обраними та уповноваженими трудовим колективом (якщо двох названих вище органів немає).
У чинному законодавстві на сьогодні не описано, що розуміти під нормативним актом роботодавця і як його складати. На наш погляд, він може бути у формі положення (того ж Положення про оплату праці), наказу, розпорядження. Не передбачено законодавством і процедуру його погодження (строки, послідовність дій тощо). Зрозуміло одне — на сьогодні в ньому необхідно зафіксувати кількість виплат зарплат за місяць, строки таких виплат і розміри авансу (або порядок розрахунку його розміру).
Оскільки фіксований розмір авансу може змінюватися, рекомендуємо встановити конкретні строки виплати зарплати і розміри авансу саме в окремому акті роботодавця, а в колективному договорі зробити посилання на цей документ.
Якщо документ не розроблено або не внесено необхідні корективи до колективного договору, це не привід порушувати нові граничні строки виплати зарплати (7 днів після закінчення періоду). Згідно зі
ст. 5 Закону про колдоговори умови колективних договорів, що погіршують порівняно з чинним законодавством (а його з 20.11.10 р. змінено) становище працівників, є недійсними.Тому в будь-якому разі аванс має бути виплачено не пізніше 22 числа місяця, за який його виплачують, а зарплату за відпрацьований місяць — не пізніше 7 числа наступного місяця.
Що стосується
відповідальності за порушення порядку виплати зарплати, то до посадової особи роботодавця може бути застосовано:1) дисциплінарну відповідальність
у формі догани чи звільнення (ст. 147 — 152 КЗпП) — застосовує власник чи уповноважений ним орган;2) адміністративну відповідальність
згідно з ч. 1 ст. 41, ст. 411, 412, 413 і 1886 КУпАП, а також ст. 17 — 19 Закону про колдоговори, штрафи за якими накладаються перевіряючими від інспекції з праці*:а)
ч. 1 ст. 41 КУпАП — за порушення строків виплати зарплати, розміру виплачуваного авансу та періодичності виплати зарплати (як за порушення законодавства про працю) — штраф на посадових осіб підприємства, на підприємця в розмірі від 510 до 1700 грн.;б)
ст. 411 КУпАП і ст. 18 Закону про колдоговори — за порушення або невиконання зобов’язань за колдоговором — штраф на представника роботодавця, з вини якого це сталося, у розмірі від 850 до 1700 грн.;в)
ст. 412 КУпАП і ст. 17 Закону про колдоговори — за ухилення від участі в переговорах з приводу зміни колдоговору — штраф на представника винної сторони в розмірі від 51 до 170 грн.;г)
ст. 413 КУпАП і ст. 19 Закону про колдоговори — ненадання сторонам колективного договору інформації щодо ведення переговорів або для здійснення контролю виконання його умов — штраф на представника винної сторони в розмірі від 17 до 85 грн.* Докладніше про перевірки див. у Темі тижня «Перевірки інспекцій з праці» // «БТ», 2010, № 38, с. 38.
НЮАНСИ БУХОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ
У бухобліку заробітну плату зазвичай нараховують після закінчення місяця, оскільки лише тоді точно зрозуміло, яку суму працівник заробив за відпрацьований період. Крім того, саме місячний дохід використовується для застосування ПСП та порівняння з максимальною величиною доходу для цілей справляння соцвнесків. У такому разі виплати протягом місяця відображатимуться як виплата авансу (Дт 661), а перерахування ПДФО та соцвнесків — як сплата платежів наперед (Дт 64, 651, 652, 653, 656).
Водночас не заборонено відображати в бухобліку нарахування фактично заробленої зарплати за кожен період місяця, за який здійснюють виплату протягом місяця (Кт 661). Але цей підхід можна застосовувати, якщо аванси розраховують виходячи з фактично заробленого заробітку. Якщо ж аванс розраховують «приблизно», то відображати нарахування цієї суми в обліку, на наш погляд, не можна. У разі нарахування зарплати в обліку слід відобразити й нараховані при цьому ПДФО та соцвнески (Кт 641, 651, 652, 653, 656). При цьому остаточний перерахунок для застосування ПСП та максимальної величини потрібно здійснити при нарахуванні виплати за останній період місяця, коли буде відомий загальний місячний дохід працівника.
Звертаємо увагу
: прийняття Закону № 2559 ніяк не змінює порядок нарахування і виплати ПДФО та соцвнесків. Так, при кожній виплаті авансу протягом місяця обов’язково слід сплатити ПДФО, внесок до ПФУ в частині нарахування (33,2 %; 4 %), внески до ФБ і в частині нарахування, і в частині утримання (1,6 % і 0,6 %) та до ФНВ (установлений тариф). Внесок до ПФУ в частині утримання (2 %) може бути сплачено роботодавцем не пізніше 20 числа наступного місяця, а внески до ФТВП (1,4 % і 0,5 % або 1 %) — при виплаті зарплати за другу половину місяця.Що стосується ЄВС, запроваджуваного з 2011 року, то при виплаті авансу його необхідно буде обов’язково сплачувати тільки в частині нарахування, тобто так само, як сьогодні сплачують внески до ПФУ (
частина друга п. 8 ст. 9 Закону про ЄВС; пп. 4.3.6 та 4.3.7 Інструкції № 21-5). ЄВС у частині утримання можна буде сплачувати не пізніше 20 числа наступного місяця (частина перша п. 8 ст. 9 Закону про ЄВС; пп. 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції № 21-5). Строки сплати ПДФО та соцвнесків наведено в табл. 2.
Таблиця 2.
Строки сплати ПДФО та соцвнесків при виплаті авансу| Податок/внесок | Спосіб виплати авансу | |||
| гроші отримано | перерахування авансу | з виручки | у натуральній формі | |
| 1. ПДФО (15 %) | Одночасно з отриманням грошей у банку | Одночасно з перерахуванням грошей на картрахунок | Протягом банківського дня, наступного за днем виплати авансу | |
| 2. Внески до ПФ: | ||||
| — нарахування (33,2 %, 4 %) | Одночасно з отриманням грошей у банку | Одночасно з перерахуванням грошей на картрахунок | У день виплати авансу | В останній робочий день місяця, в якому виплачено аванс |
| — утримання (2 %) | Не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому видано аванс(1) | |||
| 3. Внески до ФТВП (1,4 %, 0,5 або 1 %) | Не пізніше дня, установленого для виплати зарплати за другу половину місяця | |||
| 4. Внески до ФБ (1,6 %, 0,6 %) | Одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) | |||
| 5. Внесок до ФНВ (тариф) | Одночасно з отриманням грошей у банку | Одночасно з перерахуванням грошей на картрахунок | Не пізніше дня, наступного після виплати | |
| 6. ЄВС (з 2011 року): | ||||
| — нарахування (тариф) | Одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) | |||
| — утримання (3,6 %) | Не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому видано аванс | |||
| (1) Гірничими підприємствами остаточний розрахунок зі сплати страхових внесків за базовий звітний період здійснюється не пізніше ніж через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми якої нараховуються страхові внески. (2) Якщо строк сплати внесків до ФНВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день (при виплаті з виручки або в натуральній формі), то їх можна сплатити на наступний за вихідним або святковим робочий день (лист ФНВ від 02.06.08 р. № 1010-07-1). | ||||
На місцях окремі банки вимагають сплати ПДФО та всіх соцвнесків при кожній виплаті зарплати, керуючись при цьому
п. 3.9 Інструкції № 22. Згідно з цією нормою «банк приймає від платника платіжне доручення на перерахування заробітної плати на рахунки працівників підприємств, що відкриті в банках, або грошовий чек на отримання заробітної плати лише за умови одночасного подання платником у строк, установлений законодавством України , платіжних доручень на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів/страхових внесків до державних цільових фондів, або документального підтвердження їх сплати раніше». Ураховуючи, що можливість несплати внеску до ПФУ в частині утримання (2 %) та внесків у ФБ (1,4 % і 0,5 % або 1 %) при виплаті авансу є законною, такі дії працівників банків є неправомірними.При сплаті ПДФО в разі виплати авансу виникає питання про можливість застосування ПСП та зменшення об’єкта оподаткування на суму соцвнесків (0,6 % або на всі соцвнески у разі їх сплати при виплаті авансу).
Причому питання застосування ПСП гостро стоїть для тих платників, які нараховують зарплату в сумі рівній або меншій від розміру пільги, що надається. У цьому випадку ПДФО за підсумками місяця не нараховуватиметься. То навіщо ж його платити при виплаті авансу?
На жаль, податківці вважають, що ПСП слід застосовувати до нарахованого місячного доходу працівника (
п. 6.1, п.п. 6.3.1 Закону про ПДФО). Водночас п. 6.1 Закону про ПДФО передбачено, що платник податків «має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги». Причому момент зменшення у цій нормі не прописано (кожен момент нарахування або сплати ПДФО, або ж кінець місяця).З урахуванням цього ми вважаємо: роботодавець, виплачуючи аванс, може не сплачувати ПДФО із суми авансу («грязна» сума), що не перевищує розміру належної працівнику ПСП. Із суми перевищення потрібно сплачувати ПДФО.
Звичайно, безпечнішим варіантом є сплата ПДФО з усієї суми авансу, а зменшення доходу на суму ПСП — при оподаткуванні місячного доходу. Тому якщо за підсумками місяця сплачений авансом ПДФО буде перекрито утриманнями ПДФО із зарплати, то сплачуйте його до бюджету при виплаті авансу. Якщо ж авансова сплата призведе до накопичення переплачених сум до бюджету, то вважаємо за можливе застосовувати ПСП і при виплаті авансу (наприклад, на підприємстві значаться працівники з неповним робочим днем з окладом у розмірі мінзарплати). У разі ненарахування ПДФО взагалі, щоб не виникали проблеми з банком, рекомендуємо компромісний варіант — сплачувати ПДФО в мінімальній сумі (наприклад, 1 грн.) — банки правильність нарахування сплачуваних платежів не перевіряють, але платіжку на сплату податку від вас вимагатимуть (
п. 3.9 Інструкції № 22).Нараховуючи ПДФО, вважаємо, що
аванс можна зменшити на суму утриманих з нього соцвнесків, — п. 3.5 Закону про податок з доходів ніяк не прив’язується в цьому випадку до місячного доходу.Приклад 9
. На підприємстві у жовтні працевлаштовано директора тільки на 0,5 окладу (половина норми робочого часу). Оклад директора складає 1100 грн. Він має право на застосування «звичайної» ПСП.За грудень 2010 року директору нарахують зарплату в сумі 550 грн. (1100 грн.
х 0,5 окладу), у тому числі:— аванс за період з 1 по 15 грудня — 263 грн.;
— зарплату за другу половину місяця — 314 грн. (550 - 263).
Порядок відображення в обліку нарахування і сплати ПДФО та соцвнесків при виплаті авансу і зарплати покажемо в табл. 3.
Таблиця 3.
Відображення в обліку ПДФО та соцвнесків при виплаті авансу і зарплати (приклад 9)| Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, | Податковий облік (ВВ) | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Визначено суму авансу за грудень 2010 року (550 : 23 х 11) | — | — | 263 | — |
| 2. Сплачено при виплаті авансу: | ||||
| — внесок до ПФУ (263 х 33,2 %) | 651 | 311 | 87,32 | 87,32(1) |
| — внески до ФБ (263 х 1,6 % і 263 х 0,6 %) | 653 | 311 | 4,21 | 4,21(1) |
| 653 | 311 | 1,58 | — | |
| — внесок до ФНВ (263 х 1,06 %) | 656 | 311 | 2,79 | 2,79(1) |
| — ПДФО(2) | 641 | 311 | 1,00 | — |
| 3. Виплачено аванс працівнику (263 - 1,58) | 661 | 301 | 261,42 | 261,42(1) |
| 4. Нараховано зарплату за грудень 2010 року | 92 | 661 | 550,00 | 288,58(1) |
| 5. Нараховано соцвнески на зарплату за грудень 2010 року: | ||||
| — внесок до ПФУ (550 х 33,2 %) | 92 | 651 | 182,60 | 95,28 |
| — внесок до ФТВП (550 х 1,4 %) | 92 | 652 | 7,70 | 7,70 |
| — внесок до ФБ (550 х 1,6 %) | 92 | 653 | 8,80 | 4,59 |
| — внесок до ФНВ (550 х 1,06 %) | 92 | 656 | 5,83 | 3,04 |
| 6. Утримано із зарплати за грудень 2010 року: | ||||
| — внесок до ПФУ (550 х 2 %) | 661 | 651 | 11,00 | — |
| — внесок до ФТВП (550 х 0,5 %) | 661 | 652 | 2,75 | — |
| — внесок до ФБ (550 х 0,6 %) | 661 | 653 | 3,30 | — |
| — ПДФО ((550 - 434,5 - 11 - 2,75 - 3,3) х 15 %) | 661 | 641 | 14,77 | — |
| 7. Сплачено при виплаті зарплати за грудень 2010 року: | ||||
| — соцвнески | 651, 652, 653, 656 | 311 | 126,08 | — |
| — ПДФО | 641 | 311 | 13,77 | — |
| 8. Виплачено зарплату за грудень 2010 року | 661 | 301 | 256,76 | — |
| (1) Закон про податок на прибуток не забороняє відображати валові витрати щодо зарплати і соцвнесків у момент їх сплати (за правилом першої події). Водночас традиційно їх відображають у момент нарахування. (2) ПДФО не нараховуємо, оскільки розмір авансу не перевищив розміру належної працівнику ПСП (263 < 434,5), але сплачуємо в мінімальній сумі. Ще раз повторимо: при обережному підході доведеться сплатити ПДФО з усієї суми авансу. | ||||
ЕКСПРЕС-ВІДПОВІДІ. слідами СЕМІНАРІВ
| Запитання | Відповідь |
| 1 | 2 |
| Навіщо платити зарплату двічі? | Це передбачено нормами ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці. До речі, ця вимога існувала і до прийняття Закону № 2559 |
| Чи можна не виплачувати зарплату двічі, якщо працівники письмово відмовилися? | Ні, бажання працівника в цьому випадку замало. Роботодавець має виконати норми ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці та виплачувати зарплату не рідше двох разів на місяць. Якщо працівник не хоче отримувати належний йому аванс, він просто його не отримує, і суму повертають на поточний рахунок (у випадку з картрахунком це не вийде) |
| На підприємстві працюють троє працівників — усі сумісники з оплатою 0,5 окладу, при цьому оклад установлено на рівні | Так. Порядок виплати див. у прикладі 9 на с. 45. |
| Чи потрібно платити зарплату двічі, якщо на підприємстві встановлено неповний час, усі працюють на 0,5 ставки? | |
| На підприємстві двоє працівників, обох оформлено як сумісників. Чи потрібно платити зарплату двічі? | |
| Чи потрібно враховувати суму індексації при розрахунку авансу? | Ні, аванс у сумі фактичного заробітку розраховують виходячи з тарифної ставки (посадового окладу). Суму індексації нараховують за підсумками місяця |
| Чи потрібно платити аванс за договором підряду? | Ні. Вимогу про виплату авансу передбачено трудовим законодавством лише для виплати заробітної плати. Виплати за цивільно-правовими договорами не підпадають під норми КЗпП та Закону про оплату праці. Тому виплату авансу регулюють умови конкретного договору підряду |
| На підприємстві значиться один директор, якому нараховують, але не виплачують зарплату. Чи існуватиме відповідальність за невиплату авансу? | Так, у загальному порядку за порушення порядку виплати |
| Якщо немає грошей на рахунку, чи буде відповідальність за невиплату авансу? | Так |
Документи і скорочення Теми
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про оплату праці
— Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.Закон № 2559
— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» від 23.09.10 р. № 2559-VI.Закон про колдоговори
— Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII.Закон про ЄВС
— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI.Закон про податок з доходів
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Інструкція № 22
— Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.04 р. № 22.Інструкція № 21-5
— Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління ПФУ від 27.09.10 р. № 21-5.ВВ
— валові витрати.ЄВС
— єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.ПДФО
— податок з доходів фізичних осіб.ПСП
— податкова соціальна пільга.ПФУ
— Пенсійний фонд України.ФБ
— Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.ФТВП
— Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.ФНВ
— Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
