ПАТЕНТИ В ДЕКЛАРАЦІЇ
з податку на прибуток: нюанси окремого обліку в запитаннях та відповідях
Потрібно визнати, що вартість патентів інколи настільки незначна, що бухгалтери вважають за краще просто «забувати» про них і не відображати в декларації. Згодні, що часом «шкурка вичинки не варта». Трудовитрати щодо ведення окремого обліку часто значніші, ніж економія на заліку патентів. А якщо сюди додати ще й можливість припуститися помилки при розрахунку і наразитися на штраф, то перспектива ведення окремого обліку й зовсім не радує. Та все-таки для багатьох суб’єктів господарювання і незначні суми, на які можна зменшити платежі до бюджету, незайві. Крім того, вартість патентів за деякими видами діяльності є досить високою, тому «втрачати» ці суми ніяк не можна. У цій публікації поговоримо про загальні вимоги та нюанси ведення окремого обліку діяльності, що патентується.
Наталія ЖУРАВЛЬОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
Загальні правила
Вартість оплачених патентів, на відміну від більшості податків (зборів, обов’язкових платежів), не можна включати до складу валових витрат (
п.п. 5.3.4 Закону про податок на прибуток*). Зате на цю суму можна зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету. Якщо підприємство веде лише один вид діяльності, який підлягає патентуванню, то тут усе просто: вартість патентів, період дії яких припадає на звітний період, зменшує суму нарахованого податку на прибуток. Головне — пам’ятати, що вартість патентів можна врахувати лише в межах суми нарахованого у звітному періоді податкового зобов’язання.* Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.
Якщо ж підприємство веде як діяльність, що патентується, так і таку, що не патентується, або кілька видів діяльності, які підлягають патентуванню, то йому потрібно вести окремий облік, щоб правильно визначити суму податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету. Таку вимогу висуває п. 16.3 Закону про податок на прибуток, згідно з яким вартість патентів може зменшити суму податкового зобов’язання, що утворилося в результаті тільки тієї діяльності, на яку придбавався патент.
Що ж являє собою окремий облік? Згідно з п. 16.3 Закону про податок на прибуток платник має вести окремий облік:
— валових доходів, отриманих від проведення діяльності, що патентується. Зауважимо, що безповоротна фінансова допомога та інші доходи, зазначені в п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток, на думку ДПАУ (лист від 02.10.07 р. № 12000/5/15-0215), належать до доходів від здійснення діяльності, що не підлягає патентуванню;
— валових витрат, понесених у зв’язку із здійсненням такої діяльності. Валові витрати, що мають загальний характер, розподіляються за формулою:
ВВ
П = ВВЗАГ х ВД П : ВДЗАГ,де
ВВП — сума валових витрат, яка припадає на конкретний вид діяльності, що патентується;ВВ
ЗАГ — сума загальних валових витрат, що підлягають розподілу;ВД
П — сума валового доходу, отриманого від конкретного виду діяльності, що патентується;ВД
ЗАГ — загальна сума валового доходу від усіх видів діяльності;—
балансової вартості запасів, що використовуються для здійснення діяльності, яка підлягає патентуванню. При цьому балансова вартість таких запасів не повинна брати участі в розрахунку приросту (убутку) запасів для визначення об’єкта оподаткування від іншої діяльності. Докладніше про це див. підрозділ «Ведення окремого обліку приросту (убутку) запасів» цієї статті;—
амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів (ОФ), що використовуються для здійснення діяльності, яка підлягає патентуванню. Зверніть увагу, що пооб’єктний облік ОФ груп 2 — 4 вести не потрібно. Податковий облік амортизаційних відрахувань необхідно здійснювати за загальними правилами.Якщо ж той самий об’єкт ОФ групи 1 чи основні фонди однієї групи (з числа ОФ груп 2 — 4) використовуються для здійснення декількох видів діяльності, то
суми амортизаційних відрахувань розподіляються залежно від питомої ваги доходів від кожного виду діяльності, в яких такі основні фонди задіяно. Для цього можна скористатися такою формулою:А
П = АЗАГ х ВД П : ВДЗАГ,де
АП — сума амортизації, яка припадає на конкретний вид діяльності, що патентується;А
ЗАГ — загальна сума амортизації ОФ, що одночасно використовуються в декількох видах діяльності.Тепер про
важливі моменти, які потрібно пам’ятати бухгалтеру:1)
у зменшення загальної суми податкових зобов’язань ураховується вартість придбаних торгових патентів у сумі, що не перевищує суму податку на прибуток, обчислену окремо стосовно діяльності, на здійснення якої придбано такі патенти;2)
оскільки податок на прибуток розраховується наростаючим підсумком з початку року, то і розподіляти витрати й амортизацію необхідно наростаючим підсумком з початку року. Відповідно і при визначенні бази розподілу валові доходи беруться до розрахунку наростаючим підсумком з початку року;3)
податок на прибуток можна зменшувати лише на вартість тих патентів, дія яких припадає на відповідний звітний період. Нагадаємо, що вартість торгових патентів оплачується авансом (ч. 5 ст. 3, ч. 5 ст. 31, ч. 5 ст. 4, ч. 5 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР). Причому одноразова плата в розмірі вартості торгового патенту за один місяць, яку вносять під час придбання патенту на здійснення торговельної діяльності, зараховується в рахунок оплати патенту за останній місяць його дії (інакше кажучи, така плата також є авансовою). Проте авансові платежі не можна зарахувати у зменшення податку на прибуток. Наприклад, у серпні 2010 року за патент на здійснення торговельної діяльності було перераховано 640 грн., у тому числі 320 грн. за вересень 2010 року і 320 грн. за жовтень 2010 року. Уперше відобразити вартість патентів можна в декларації за 9 місяців 2010 року в сумі 320 грн. (вартість патенту, що припадає на вересень). Справедливості заради зауважимо, що в п. 16.3 Закону про податок на прибуток ідеться про придбані у звітному періоді торгові патенти, з чого можна зробити висновок, що патенти потрібно приймати в залік за фактом їх оплати у звітному періоді. На наш погляд, згідно з духом Закону про податок на прибуток під придбаними у звітному періоді патентами розуміється вартість патентів, період дії яких припадає на звітний період;4)
вартість патентів, що не зіграла у зменшення податку на прибуток за результатами податкового року, не переноситься на наступний рік та в декларації за I квартал і подальші періоди наступного року не відображається. Не можна таку суму включити й до складу валових витрат.
Відображення окремого обліку в декларації
Для відображення результатів окремого обліку в декларації з податку на прибуток передбачено
таблицю 3 додатка К6 до декларації.Кожному виду діяльності, що патентується, у цій таблиці відведено окремий блок:
А
— торговельна діяльність;Б
— діяльність з надання побутових послуг;В
— діяльність із торгівлі готівковими валютними цінностями;Г
— діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу.У цій таблиці дані відображаються за звітний період (1-й квартал, півріччя, 9 місяців, рік) наростаючим підсумком, унаслідок чого визначається сума податку на прибуток від кожного виду діяльності, нарахована у звітному періоді. У межах цих сум відображається вартість патентів (рядки А, Б, В чи Г), що зараховується у зменшення податкового зобов’язання. Якщо підприємство отримало збиток від виду діяльності, що патентується, то у відповідному рядку (А, Б, В чи Г) ставиться прокреслення (вартість придбаних патентів у зменшення податкових зобов’язань не враховується).
Загальна вартість торгових патентів, придбаних у звітному періоді, що враховується у зменшення податкового зобов’язання, відображається в рядку 13.1
таблиці 3 додатка К6, далі переноситься до рядка 13.1 таблиці 1 цього додатка, а потім — і до рядка 13 самої декларації.Що стосується податкового зобов’язання, отриманого від усіх видів діяльності у звітному періоді (рядок 12 декларації), то цей показник визначається в загальному порядку (загальні валові доходи мінус загальні валові витрати і мінус сума нарахованої амортизації). Заповнення
додатка К6 і визначення фінрезультату в розрізі кожного виду діяльності, що патентується, потрібне виключно для того, щоб визначити ту вартість патентів, яка може зменшити суму податку на прибуток (тобто тільки для заповнення рядка 13 декларації). Саме так ДПАУ роз’яснила порядок застосування п. 16.3 Закону про податок на прибуток у своєму листі від 05.08.05 р. № 15614/7/11-1117, що не втратило актуальності й досі.В інших додатках до декларації та в самій декларації дані наводяться в загальній сумі за всіма видами діяльності, тобто без розподілу за видами діяльності, що патентується.
Для обґрунтування даних, зазначених у
таблиці 3 додатка К6 до декларації, необхідно складати деякі розрахунки (розподіл загальних валових витрат, амортвідрахувань, розрахунок приросту (убутку) запасів), які платник залишає в себе. Для проведення цих розрахунків можна використовувати форму додатків до декларації (наприклад, для розрахунку приросту (убутку) запасів, які використовуються в діяльності, що патентується, можна застосовувати форму таблиці 1 додатка К1/1 до декларації).На перший погляд, усе просто і зрозуміло, але це тільки на перший погляд. При організації окремого обліку та відображенні його результатів у декларації з податку на прибуток виникає чимало запитань. Далі розглянемо ті з них, що найчастіше зустрічаються.
Розподіл амортизаційних нарахувань
Підприємство займається виробництвом продукції, яка донедавна продавалася тільки оптом. У серпні 2010 року було відкрито роздрібний магазин, розташований у власній будівлі (об’єкт групи 1). За магазином закріплено основні фонди групи 3 (торговельне обладнання, холодильники тощо). Як правильно визначити суму амортизаційних відрахувань, яка припадає на діяльність, що патентується: чи брати до розрахунку амортизацію лише закріплених за магазином об’єктів ОФ, чи діяти шляхом розподілу амортизації, нарахованої на балансову вартість усієї групи 3?
Незважаючи на те, що підприємство може чітко визначити, які об’єкти ОФ (закріплені за магазином) беруть участь у діяльності, що патентується, до розрахунку оподатковуваного прибутку, отриманого від роздрібної торгівлі, не можна включати суму амортизаційних відрахувань, нарахованих на вартість цих об’єктів. Пояснення цьому просте — у податковому обліку амортизація нараховується в цілому щодо групи 3, а не щодо окремих об’єктів.
Ураховуючи, що до групи 3 входять об’єкти, які використовуються як у діяльності, що патентується, так і в діяльності, що не патентується, нараховану суму амортизаційних відрахувань потрібно розподіляти пропорційно валовим доходам.
Що стосується будівлі магазину, то вся сума амортизації, нарахованої на балансову вартість цього об’єкта групи 1, ураховується у складі амортвідрахувань стосовно діяльності, що патентується.
Далі. Підприємство почало займатися роздрібною торгівлею тільки у третьому кварталі 2010 року. У зв’язку з цим виникає запитання, яку суму амортвідрахувань потрібно розподіляти: нараховану на групу 3 лише у третьому розрахунковому кварталі або наростаючим підсумком з початку року? З одного боку, підприємство почало вести діяльність, що патентується, тільки у третьому розрахунковому кварталі, тому необхідно враховувати частину амортизації першого півріччя (періоду, коли діяльність, що патентується, не здійснювалася). З іншого боку, звітний період, за який розраховується податкове зобов’язання, становить 9 місяців, що вимагає розподіляти всю суму амортвідрахувань, нарахованих з початку звітного року.
Ми вважаємо, що в цьому випадку всі показники в розрахунку все-таки потрібно брати наростаючим підсумком з початку року, оскільки, ще раз повторимося, оподатковуваний прибуток і податкове зобов’язання розраховуються
за звітний період (а не за розрахунковий квартал). Отже, база розподілу визначається співвідношенням валових доходів, отриманих від роздрібної торгівлі, до загальної суми валових доходів з початку звітного року. Сума амортвідрахувань, що стосується діяльності, яка патентується, визначається шляхом множення суми амортизації, нарахованої з початку року щодо групи 3 ОФ, на отриманий коефіцієнт розподілу*.* Тим платникам, яким ближчий варіант розподілу амортизації тільки в межах суми, нарахованої в розрахунковому кварталі, варто взяти на озброєння лист ДПА у м. Києві від 27.12.06 р. № 1132/10/31-106, в якому викладено саме цей підхід. Відповідно і валові доходи при розрахунку бази розподілу слід брати лише в межах розрахункового кварталу.
Ведення окремого обліку приросту/убутку запасів
Підприємство купує товар, що продається як у роздріб (діяльність, що патентується), так і оптом (діяльність, що не патентується). Товар зберігається на одному складі, і первісно підприємство не може визначити, чи буде його продано в межах діяльності, що патентується (у роздріб) або не патентується (оптом). Як правильно організувати окремий облік приросту (убутку) товарів на складі? До якого виду діяльності потрібно відносити перераховані постачальникам передоплати за товар?
Пунктом 16.3 Закону про податок на прибуток
приписано ведення окремого обліку валових витрат стосовно діяльності, що патентується, та окремого обліку приросту (убутку) запасів, які беруть участь у такій діяльності, що патентується. Однозначні рекомендації щодо організації такого обліку дати важко, оскільки кожне підприємство розробляє свої правила та методи виходячи зі специфіки діяльності, структури підприємства і технічних облікових можливостей.Ситуація, описана в запитанні, часто трапляється на практиці, адже зовсім не завжди на стадії придбання товарів (матеріалів, інших ТМЦ) підприємство може точно визначити, як їх буде реалізовано (використано).
Якщо у підприємства є окрема торговельна точка, в якій здійснюється роздрібна торгівля, то організувати окремий облік запасів простіше: під час придбання товарів валові витрати відображаються як від діяльності, що не патентується, а при передачі товарів для реалізації до магазину здійснюється коригування валових витрат. Далі розрахунок приросту (убутку) запасів здійснюється окремо стосовно товарів, що перебувають на складі для цілей оптової торгівлі, і товарів, які перебувають у роздрібному магазині. Покажемо це на простому прикладі.
Приклад 1
. Протягом звітного періоду підприємством придбано товар на суму 1000 грн. (без ПДВ). Валові витрати було відображено у складі валових витрат стосовно діяльності, що не патентується. Згодом товар вартістю 600 грн. передано магазину роздрібної торгівлі. Собівартість реалізованого у звітному періоді товару: оптом — 300 грн., у роздріб — 200 грн.
Таблиця 1.
Порядок організації окремого обліку валових витрат| Зміст операції | Кореспондуючі рахунки | Сума,грн. | ВВ | Приріст (-)/убуток (+) запасів(див. табл. 2) | |
| дебет | кредит | ||||
| 1. Залишок товарів на початок періоду | — | — | 0 | — | — |
| 2. Придбано товари | 281 | 631 | 1000 | +1000/Опт | — |
| 3. Передано товари у роздріб | 282 | 281 | 600 | -600/Опт +600/Розд | — |
| 4. Списано собівартість реалізованих товарів оптом | 902 | 281 | 300 | — | 100/Опт |
| 5. Списано собівартість реалізованих товарів у роздріб | 902 | 282 | 200 | — | -400/Розд |
| Разом опт | х | х | х | 400 | -100 |
| Разом роздріб | х | х | х | 600 | -400 |
Таблиця 2.
Розрахунок приросту (-)/убутку (+) запасів у розрізі видів діяльності| Показники | Субрахунок бухгалтерського обліку | Залишок на початок року | Запаси, використані не в господарській діяльності | Залишок на кінець звітного періоду | Приріст (-)/убуток (+)(гр. 3 - гр. 4 - гр. 5) |
| Загальна вартість запасів, у тому числі: | 281 та 282 | 0 | — | 500 | -500 |
| Запаси, що використовуються в оптовій торгівлі | 281 | 0 | — | 100 | -100 |
| Запаси, що використовуються в роздрібній торгівлі | 282 | 0 | — | 400 | -400 |
Заповнимо
таблицю 3 додатка К6 до декларації з податку на прибуток. При цьому припустимо, що на звітний період припадає 640 грн. вартості оплачених торгових патентів. Валові доходи від продажу товарів у роздріб склали 450 грн., а сума амортизації, що припадає на діяльність, яка патентується, — 150 грн.
Таблиця 3.
Фрагмент таблиці 3 додатка К6 до декларації з податку на прибуток| Показники | Код рядка | Сума |
| 1 | 2 | 3 |
| Вартість торгових патентів, придбаних платником податку у звітному періоді, що враховується у зменшення податкового зобов’язання (А + Б + В + Г) | 13.1* | 25 |
| Валові доходи, отримані від здійснення торговельної діяльності, у тому числі: | А1 | 850 |
| приріст балансової вартості запасів | А1.1 | 400 |
| Валові витрати, понесені у зв’язку з отриманням валових доходів, зазначених у рядку А1, у тому числі: | А2 | 600 |
| убуток балансової вартості запасів | А2.1 | — |
| від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року | А2.2 | — |
| Сума амортизаційних відрахувань за основними фондами, що повністю та/або частково використовуються для здійснення торговельної діяльності | А3 | 150 |
| Об’єкт оподаткування: позитивний (+), від’ємний (-) (А1 - А2 - А3) | А4 | 100 |
| Податок з прибутку, отриманого від здійснення торговельної діяльності (позитивне значення /А4 х 0,25/) | А5 | 25 |
| Вартість торгових патентів, придбаних платником податку у звітному періоді на здійснення торговельної діяльності | А6 | 640 |
| Вартість торгових патентів, придбаних платником податку у звітному періоді на здійснення торговельної діяльності, що враховується у зменшення податкового зобов’язання платника податку (А6, але не більше значення А5)
| А | 25 |
Тепер розглянемо ситуацію, якщо товари і оптом, і у роздріб відвантажуються з одного складу, і відразу визначити, для якого виду діяльності придбано цей товар, неможливо. Звичайно, найправильніше і в цьому випадку вести облік товарів, призначених для опту і для роздробу, на різних субрахунках, що дозволить визначати приріст (убуток) товарів у розрізі цих видів діяльності. Якщо такий розподіл неможливий, то можна використовувати один із двох варіантів:
варіант 1 (назвемо його «прямий метод», аналог розглянутого у прикладі 1)
:1) під час придбання товарів відображаються валові витрати щодо оптової торгівлі, в обліку товар відображаємо на субрахунках оптових товарів (якщо оптовий товарооборот значно перевищує роздрібний);
2) на собівартість проданих протягом звітного періоду товарів у роздріб:
— відображаємо передачу товару з опту у роздріб;
— збільшуємо валові витрати на придбання товарів для роздрібної торгівлі;
— зменшуємо валові витрати на придбання товарів для оптової торгівлі.
При такому способі організації обліку приросту/убутку товарів залишки роздрібних товарів дорівнюватимуть нулю;
варіант 2 (назвемо його «метод пропорційного розподілу»)
:1) визначається питома вага валових доходів від роздрібної та оптової торгівлі в загальному обсязі валових доходів у звітному періоді;
2) відповідно до розрахованої пропорції розподіляються валові витрати, понесені протягом звітного періоду на придбання товарів, а також залишок товарів на початок та на кінець періоду.
Покажемо на прикладі, як працюють обидва варіанти.
Приклад 2
. На початок звітного року на складі перебував товар на суму 20000 грн. Протягом звітного періоду було придбано товар на суму 10000 грн. (без ПДВ). Дані про реалізацію у звітному періоді:— за безготівковим розрахунком: виручка — 18000 грн. (без ПДВ), собівартість реалізації — 15000 грн.;
— за готівковий розрахунок: виручка від реалізації — 9000 грн. (без ПДВ), собівартість реалізації — 7000 грн.
Визначаємо приріст (убуток) запасів від діяльності, що патентується та не патентується.
Таблиця 4.
Розрахунок приросту (убутку) запасів у розрізі видів діяльності (варіант 1)| Показники | Залишок на початок року | Залишок на кінець звітного періоду | Приріст (-)/убуток (+)(гр. 2 - гр. 3) |
| Загальна вартість товарів на складі (дані таблиці 1 додатка К1/1 до декларації) | 20000 | 8000 | +12000 |
| Товари, що використовуються в оптовій торгівлі | 20000 | 8000(1) | +12000 |
| Товари, що використовуються в торгівлі за готівковий розрахунок | — | — | — |
| (1) 8000 = 20000 + 10000 - 15000 (оптовий продаж) - 7000 (продаж у роздріб) | |||
Таблиця 5.
Визначення результату в розрізі видів діяльності (варіант 1)| Види діяльності | ВД | ВВ | Приріст запасів (ВД) | Убуток запасів (ВВ) | Оподатковуваний прибуток(гр. 2 - гр. 3 + гр. 4 - гр. 5) |
| Загальні дані (відображаються в декларації та додатках до неї), у тому числі: | 27000 | 10000 | — | 12000 | 5000 |
| — діяльність, що не патентується | 18000 | 3000(1) | — | 12000 | 3000 |
| — діяльність, що патентується (дані відображаються в таблиці 3 додатка К6) | 9000 | 7000 | — | — | 2000 |
| (1) 3000 = 10000 - 7000 (коригування ВВ на вартість товарів, використаних у роздробі). | |||||
Таблиця 6.
Розрахунок приросту (убутку) запасів у розрізі видів діяльності (варіант 2)| Види діяльності | ВД | ВВ на придбання товарів | Залишок запасів на початок року | Залишок запасів на кінець звітного періоду | Приріст (-)/убуток (+)(гр. 5 - гр. 6) | |
| грн. | % | |||||
| 1. Загальні дані (відображаються в декларації та додатках до неї), у тому числі: | 27000 | 100 | 10000 | 20000 | 8000 | +12000 |
| — діяльність, що не патентується | 18000 | 66,67 | 6667(1) | 13334(1) | 5334(1) | +8000 |
| — діяльність, що патентується (дані відображаються в таблиці 3 додатка К6) | 9000 | 33,33 | 3333 | 6666 | 2666 | +4000 |
| (1) Розрахунок:6667 = 10000 х 66,67 %; 13334 = 20000 х 66,67 %; 5334 = 8000 х 66,67 %. | ||||||
Таблиця 7.
Визначення результату в розрізі видів діяльності (варіант 2)| Види діяльності | ВД | ВВ | Приріст запасів (ВД) | Убуток запасів (ВР) | Оподатковуваний прибуток(гр. 2 - гр. 3 + гр. 4 - гр. 5) |
| Загальні дані (відображаються в декларації та додатках до неї) | 27000 | 10000 | — | 12000 | 5000 |
| Діяльність, що не патентується | 18000 | 6667 | — | 8000 | 3333 |
| Діяльність, що патентується (дані відображаються в таблиці 3 додатка К6) | 9000 | 3333 | — | 4000 | 1667 |
Із розглянутого прикладу видно, що при однакових загальних показниках діяльності підприємства сума оподатковуваного прибутку в розрізі видів діяльності може відрізнятися залежно від вибраного варіанта розрахунку приросту (убутку) запасів. Правильнішим нам здається другий варіант, оскільки він не дозволяє завищити оподатковуваний прибуток на вартість товарів, що залишилися нереалізованими на кінець звітного періоду. Цей варіант має й законодавче обґрунтування, адже в
п. 16.3 Закону про податок на прибуток прямо зазначено, що валові витрати, які одночасно пов’язані як з діяльністю, що підлягає патентуванню, так і з іншою діяльністю, розподіляються пропорційно валовим доходам. А в нашому випадку витрати на придбання товарів пов’язані і з діяльністю, що патентується, і з діяльністю, що не патентується, а оскільки розподіляються валові витрати, то аналогічно потрібно розподіляти й балансову вартість запасів на початок та кінець періоду.Що стосується передоплат, перерахованих постачальникам товарів, то такі суми слід відображати у складі валових витрат (якщо постачальник є платником податку на прибуток) стосовно того виду діяльності, де планується використовувати цей товар. Якщо ж це відразу важко спрогнозувати, то й тут можна використовувати один із двох запропонованих методів окремого обліку.
Відображення торішніх збитків
За підсумками звітного року підприємство отримало збиток від діяльності, що патентується, але загальний результат від усіх видів діяльності — прибуток. Чи можна отриманий збиток переносити на наступний рік та відображати в таблиці 3 додатка К6 до декларації?
Ні, не можна.
У
п. 16.3 Закону про податок на прибуток нічого не йдеться про перенесення торішніх збитків від діяльності, що патентується. Немає тут посилання й на «збиткову» ст. 6 цього Закону. Водночас форма таблиці 3 додатка К6 до декларації (рядки А2.2, Б2.2, В2.2 і Г2.2) дозволяє зменшувати оподатковуваний прибуток від діяльності, що патентується, на суму збитків попереднього податкового року.Ми вважаємо, що у відповідних рядках можна показувати збитки минулого року лише в тому випадку, якщо підприємство має загальний збиток за підсумками року, і тільки в межах суми такого загального збитку. Справа в тому, що платник зобов’язаний вести окремий облік валових витрат від діяльності, що патентується, але при цьому в підприємства, у принципі, мають виникнути ці валові витрати.
До складу валових витрат першого календарного кварталу наступного звітного року, як відомо, можна включати суму збитку, отриманого підприємством за підсумками року (
п. 6.1 Закону про податок на прибуток). У цьому випадку за підсумками року підприємство отримало загальний результат — прибуток, тому переносити до валових витрат на наступний рік нема чого. Отже, і в розрізі діяльності, що патентується, підприємство не має права відображати валові витрати в сумі торішніх збитків від такої діяльності.
Залік патентів, якщо протягом року об’єкт оподаткування «нестабільний»
У I кварталі та півріччі підприємство отримало прибуток як у цілому, так і від діяльності, що патентується. За підсумками 9 місяців загальний результат — прибуток, а від діяльності, що патентується, — збиток. Чи можна в рядку 13 декларації за 9 місяців відобразити вартість патентів, що припадають на перше півріччя?
Ні, не можна
.У рядку 13 відображається вартість торгових патентів тільки в межах суми податкового зобов’язання за звітний період, отриманого від діяльності, що патентується. Якщо за результатами звітного періоду (9 місяців 2010 року) підприємство має збиток від діяльності, що патентується, то в рядку 13.1
таблиці 3 додатка К6 до декларації ставиться прокреслення. Якщо в підприємства немає інших підстав для зменшення податкового зобов’язання, то прокреслення переноситься і до рядка 13 самої декларації. Те, що в деклараціях за 1-й квартал та півріччя поточного року рядок 13 було заповнено, у нашому випадку не має значення: основний орієнтир — на суму податку на прибуток від діяльності, що патентується, за звітний період.Приклад 3
. Підприємство за підсумками окремого обліку отримало від діяльності, що патентується, у першому кварталі 2010 року прибуток у сумі 2000 грн., за результатами півріччя — прибуток у сумі 2500 грн., за підсумками 9 місяців — збиток у сумі 200 грн.При цьому загальний результат за підсумками трьох звітних періодів 2010 року — прибуток
(див. табл. 8 і 9 на с. 27).Як бачимо, рядок 13 у декларації за 9 місяців 2010 року не заповнено, оскільки підприємство отримало за цей період збиток від діяльності, що патентується (у рядку 13.1
таблиці 3 додатка К6 до декларації стоїть прокреслення).
Таблиця 8.
Приклад заповнення таблиці 3 додатка К6 до декларації з податку на прибуток| Показники | Код рядка | Звітні періоди 2010 року | ||
| 1-й квартал | півріччя | 9 місяців | ||
| Вартість торгових патентів, придбаних платником податку у звітному періоді, що враховується у зменшення податкового зобов’язання (А + Б + В + Г) | 13.1 | 320 | 625 | — |
| Об’єкт оподаткування: позитивний (+), від’ємний (-) (А1 - А2 - А3) | А4 | +2000 | +2500 | -200 |
| Податок з прибутку, отриманого від здійснення торговельної діяльності (позитивне значення А4 Х 0,25) | А5 | 500 | 625 | — |
| Вартість торгових патентів, придбаних платником податку у звітному періоді на здійснення торговельної діяльності | А6 | 320 | 640 | 960 |
Таблиця 9.
Приклад заповнення рядків декларації з податку на прибуток| Показники | Код рядка | Звітні періоди 2010 року | ||
| 1-й квартал | півріччя | 9 місяців | ||
| Нарахована сума податку | 12 | 700 | 1000 | 1200 |
| Зменшення нарахованої суми податку | 13 К6 | 320 | 625 | — |
| Податкове зобов’язання звітного періоду (12 - 13) | 14 | 380 | 375 | 1200 |
| Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року | 15 | — | 380 | 375 |
| Сума надмірно сплаченого податку минулих податкових періодів (переплати) | 16 | — | — | 5 |
За підсумками півріччя підприємство отримало загальний прибуток у розмірі 10000 грн. і прибуток від діяльності, що патентується, у розмірі 2000 грн., що дало можливість зарахувати вартість патентів у розмірі 500 грн. (загальна вартість патентів — 640 грн.). Як слід заповнювати рядок 13 декларації за 9 місяців, якщо підприємство отримало загальний збиток у розмірі 1000 грн., але при цьому має прибуток від діяльності, що патентується, у розмірі 2500 грн.? Вартість патентів, що припадають на 9 місяців 2010 року, становить 960 грн.
Таблиця 10.
Приклад заповнення таблиці 3 додатка К6 до декларації з податку на прибуток| Показники | Код рядка | Звітні періоди 2010 року | |
| півріччя | 9 місяців | ||
| Вартість торгових патентів, придбаних платником податку у звітному періоді, що враховується у зменшення податкового зобов’язання (А + Б + В + Г) | 13.1 | 500 | 625 |
| Об’єкт оподаткування: позитивний (+), від’ємний (-) (А1 - А2 - А3) | А4 | +2000 | +2500 |
| Податок з прибутку, отриманого від здійснення торговельної діяльності (позитивне значення А4 Х 0,25) | А5 | 500 | 625 |
| Вартість торгових патентів, придбаних платником податку у звітному періоді на здійснення торговельної діяльності | А6 | 640 | 960 |
| Вартість торгових патентів, придбаних платником податку у звітному періоді на здійснення торговельної діяльності, що враховується у зменшення податкового зобов’язання платника податку (А6, але не більше значення А5)
| А | 500 | 625 |
Таблиця 11
. Приклад заповнення рядків декларації з податку на прибуток| Показники | Код рядка | Звітні періоди 2010 року | |
| півріччя | 9 місяців | ||
| Нарахована сума податку | 12 | 2500 | — |
| Зменшення нарахованої суми податку | 13 К6 | 500 | 625 |
| Податкове зобов’язання звітного періоду (12 - 13) | 14 | 2000 | — |
| Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року | 15 | 800(умовно) | 2000 |
| Сума надміру сплаченого податку минулих податкових періодів (переплати) | 16 | — | — |
| Сума податку до сплати (позитивне значення 14 - 15 - 16) | 17 | 1200 | — |
Як бачимо, у рядку 13 наводиться вартість патентів, на яку може бути зменшено суму податкового зобов’язання, отриманого від діяльності, що патентується. Проте реально ця сума нічого не зменшує, оскільки підприємство за підсумками 9 місяців має від’ємне значення об’єкта оподаткування.
Зверніть увагу, що рядок 13 переноситься з
додатка К6 і заповнюється незалежно від того, чи заповнено рядок 12 та яку суму в ньому проставлено. Якщо показник рядка 12 менше рядка 13 (або в рядку 12 стоїть прокреслення), то в рядку 14 проставляється прокреслення.Якщо припустити, що за підсумками 2010 року підприємство отримає і прибуток від діяльності, що патентується, і загальний прибуток, то в рядку 13 буде відображено вартість патентів, які припадають на звітний рік, у межах суми податкового зобов’язання від діяльності, що патентується, отриманого за рік (таблиця 3 додатка К6 до декларації). Ця сума зможе зменшити загальний показник податкового зобов’язання за звітний рік (у межах показника рядка 12 декларації).
На закінчення зауважимо, що сьогодні ми розглянули найактуальніші питання стосовно організації окремого обліку діяльності, що патентується. Сподіваємося, що на базі розглянутих прикладів ви знайдете рішення і для своєї ситуації. Якщо ваша проблема потребує додаткового аналізу, то звертайтеся з нею до нашої редакції, і ми обов’язково відповімо.
