ПОЛОМКА РРО
та відключення електроенергії: оформлюємо розрахунки правильно
Проводячи розрахункові операції через РРО, підприємство повинно бути готовим до того, що РРО, як будь-який механізм, може вийти з ладу або не працювати через відключення електроенергії. Такі випадки звичайно є неприємним явищем, які до того ж вимагають здійснення певних дій для подальшого проведення розрахунків. Ці дії не складні, але їх невиконання може загрожувати вагомими штрафними санкціями для підприємства.
Тому в цій публікації детально розглянемо порядок дій працівників підприємства при настанні таких форс-мажорних обставин.
Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Строки роботи без РРО
При здійсненні розрахункових операцій у разі виходу з ладу РРО чи відключенні електроенергії підприємству необхідно керуватися
ст. 5 Закону про РРО (див. «Порядок дій при виході з ладу РРО чи відключенні електроенергії»).
| Порядок дій при виході з ладу РРО чи відключенні електроенергії Витяг із ст. 5 Закону про РРО «Стаття 5. На період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.<…>» |
Тобто при виході з ладу РРО або відключенні електроенергії на підприємстві розрахунки потрібно проводити з
використанням КОРО і РК або зареєстрованого резервного РРО.При цьому варто звернути увагу на строки проведення розрахунків у форс-мажорних обставинах без використання РРО:
1. При відключенні електроенергії
згідно зі ст. 5 Закону про РРО без РРО з використанням РК і КОРО підприємство може працювати не більше 72 годин або 7 днів. Це обмеження потрібно розуміти так: використовувати КОРО і РК при відключенні електроенергії можна сумарно не більше 72 годин, але коли ці 72 години тягнуться більше 7 днів, то не більше 7 днів.Наприклад, підприємство
працює по 8 годин на день. За першим обмеженням воно могло б працювати 9 днів (72 години : 8 годин). Але враховуючи друге обмеження — 7 днів — працювати в цьому випадку без РРО підприємство може лише 7 днів (незважаючи на те що 72 години ще не закінчилися — 8 годин х 7 днів = 56 годин). Якщо на підприємстві встановлено 12-годинний режим роботи, то без РРО воно може відпрацювати тільки 6 днів (72 : 12), а якщо підприємство працює цілодобово (24 години) — то лише 3 дні (72 : 24).2. При виході з ладу РРО
, на думку ДПАУ (лист від 26.11.04 р. № 10726/6/23-2119), використовувати РК і КОРО (резервний РРО) можна також протягом того самого строку, що і при відключенні електроенергії (72 години або 7 днів).Ми з думкою податківців не згодні та вважаємо, що при виході з ладу РРО використовувати КОРО і РК підприємство має право
до тих пір, доки такий РРО не відремонтують. Аргументуємо це тим, що в ст. 5 Закону про РРО установлене обмеження на використання РК протягом 72 годин (7 днів) лише при відключенні електроенергії та не передбачено при виході з ладу РРО та проведенні його ремонту.Щодо 72-годинного обмеження при виході з ладу РРО, то воно передбачено
ст. 14 Закону про РРО та п. 23 Порядку № 601 для центру сервісного обслуговування: він зобов’язаний забезпечувати відновлення роботи РРО, що вийшов з ладу, протягом 72 годин. Саме сервісний центр при перевищенні цього строку ремонту (72 години) несе відповідальність, передбачену укладеними з користувачами договорами про технічне обслуговування та ремонт РРО.У більш пізньому
листі від 06.07.09 р. № 14083/7/23-7017/572 (п.п. 2.2.113) ДПАУ, відповідаючи на це запитання, так категорично не наполягає на 72-годинному обмеженні використання РК і КОРО при поломці, як у попередніх листах, а вказує лише на обов’язок сервісного центру відремонтувати РРО протягом 72 годин.Отже, вважаємо, що для підприємства, у якого вийшов з ладу РРО, строк використання РК та КОРО (резервного РРО) не встановлений. Таке обмеження встановлене лише для центрів сервісного обслуговування, які здійснюють ремонт РРО, як строк, протягом якого вони мають відремонтувати РРО, а для самих підприємств — 72-годинне (7 днів) обмеження діє лише при відключенні електроенергії. А тому при виході з ладу РРО його власник (підприємство) має лише повідомити про поломку сервісний центр, який буде здійснювати ремонт РРО, а вже сервісний центр повинен відремонтувати РРО протягом 72 годин.
У випадку, коли електроенергію відключили більш ніж на 72 годин або 7 днів, необхідно, щоб підприємство припинило реалізацію товарів (робіт, послуг)
за готівку до відновлення електропостачання. У такому випадку реалізовувати товари підприємство може за безготівковим розрахунком, оскільки це дає йому право не використовувати РРО.
Організаційні моменти використання РК та резервного РРО
При проведенні розрахунків при відключенні електроенергії та виходу з ладу основного РРО варто пам’ятати, що:
1.
Для використання КОРО та РК у випадку виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії в податковому органі, де зареєстровано КОРО на відповідний РРО, має бути заздалегідь належним чином зареєстрована РК. При цьому реєструвати окремо КОРО для випадків відключення електроенергії чи виходу з ладу РРО не потрібно, оскільки, якщо підприємство використовує РРО (як у нашому випадку), то воно вже має зареєстровану КОРО на РРО, що може вийти з ладу.Для реєстрації підприємство (підприємець) має подати разом із РК письмову заяву довільної форми та довідку про реєстрацію КОРО на відповідний РРО. У самій РК, яка подається для реєстрації, варто заповнити на реєстраційній сторінці рядки, що містять назву підприємства, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (рядок, позначений літерами «ІД»), а також зазначити в усіх розрахункових квитанціях реквізитів «Назва СГ», «Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ», «Податковий номер платника ПДВ»
2.
При використанні резервного РРО у випадку виходу з ладу РРО також має бути заздалегідь належним чином зареєстрований резервний РРО.Реєструвати його потрібно в тому ж порядку, що й основний РРО. Тобто підприємство має подати до органу держаної податкової служби:
а) письмову заяву довільної форми, у якій зазначені сфера застосування та реквізити РРО (модифікація, заводський номер, версія програмного забезпечення, виробник або постачальник, дата виготовлення);
б) оригінали та копії, завірені підписом керівника і печаткою юридичної особи таких документів:
— документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
— паспорта (формуляра) на РРО;
— дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею). При цьому варто пам’ятати, що реєструючи резервний РРО, слід надати такі документи на кожну господарську одиницю, де буде використовуватися такий РРО.
Крім того, при реєстрації резервного РРО (як і при реєстрації основного РРО) слід зареєструвати і КОРО, яка буде використовуватися з резервним РРО. А тому якщо розрахунки проводяться через резервний РРО, то інформацію про здійснені операції слід записуватися саме у КОРО, зареєстровану на резервний РРО, а не в КОРО, зареєстровану на основний РРО.
Дії при відключенні електроенергії
На період тимчасового, але не більше 72 годин (7 днів) відключення електроенергії проведення розрахункових операцій може здійснюватися лише
з використанням КОРО та РК.При відключенні електроенергії касир діє в такій послідовності.
Перший етап
(після вимкнення світла до початку здійснення розрахункових операцій з оформленням їх РК):1) касир
підраховує суму виручки, яка знаходиться у скриньці РРО. Ця сума має збігатися із сумою виручки, що отримана за день до відключення електроенергії та відображена в контрольній стрічці з урахуванням суми розмінної монети;2) цю суму готівки
касир записує в корінець першої РКв з поміткою «Службове внесення»;3) до початку здійснення розрахунків з покупцями
касир заповнює графи 1 — 5 розділу 3 «Облік розрахункових квитанцій» КОРО (див. рис. 2 на с. 19), а саме:— у
графі 1 відображає номер першого на початок робочого дня фіскального чека;— у
графі 2 зазначає номер останнього фіскального чека, виконаного перед відключенням електроенергії;— у
графі 3 ставить номер та серію РК, яка використовуватиметься в період відсутності електроенергії;— у
графі 4 вказує дату і час початку використання РКв;— у
графі 5 наводить серію і номер першої РКв (у корінці цієї квитанції було зроблено запис «Службове внесення»).Якщо відключення електроенергії триває понад один робочий день, то
у розділі 3 КОРО графи 1 — 2 заповнюються тільки в перший день роботи без РРО (день відключення електроенергії), а графа 8 — тільки в останній день використання РК. Усі інші графи заповнюються щоденно (п. 7.9 Порядку № 614).Другий етап
— касир оформлює розрахункові операції з використанням РКв (приклад заповнення форми РКв див. на рис. 1 с. 17). Особливості заповнення РКв полягають в тому, що:— записи в РКв здійснюються кульковою ручкою з
пастою темного кольору, При цьому сума розрахунку може вказуватися як вручну, так і шляхом проштамповування чи друкарським способом (п. 9.2 Порядку № 614);— при оформленні операцій заповнюється спочатку корінець, а потім відривна частина РКв (за винятком квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначена попередньо шляхом проштамповування чи друкарським способом), при цьому вказані у корінці та у відривній частині суми розрахунків повинні бути ідентичними;
— у корінці та у відривній частині РКв повинна вказуватись повна сума розрахунків (
п. 9.2 Порядку № 614);— якщо підприємство є платником ПДВ, то в корінці РКв слід указувати також суму, що оподатковується ПДВ за ставкою 20 %, крім спрощеної РКв* (
п. 9.2 Порядку № 614);— якщо при продажу товару (послуги) встановлюється знижка чи надбавка відносно вартості одиниці виміру товару (послуги), то за бажанням підприємства загальна сума знижки (надбавки) вказується на корінці та у відривній частині РКв у дужках поряд із сумою розрахунку з відповідною позначкою: «зн» або «нд» (
п. 9.3 Порядку № 614);— на вимогу покупця у відривній частині РКв додатково вказуються всі або частина передбачених установленою формою реквізитів: найменування товару (послуги), вартість одиниці виміру, ставка ПДВ у відсотках (для платників ПДВ), вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за кожним найменуванням, дата та підпис особи, що провела розрахунок. У разі виписування спрощеної РКв такі дані можна вказувати на зворотному боці відривної частини квитанції. При продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів найменування товарів і їх вартість обов’язково записуються у відривній частині та в корінці РКв
(п. 9.5 Порядку № 614).* Нагадаємо, що спрощену розрахункову квитанцію підприємства можуть використовувати: при розрахунках за товари або послуги (за винятком алкогольних напоїв та тютюнових виробів), якщо загальна сума розрахунку не перевищує 10 гривень; при продажу квитків тривалого користування (на декаду і більш тривалий період) на проїзд у міському або приміському пасажирському транспорті, якщо такі квитки є документами суворого обліку; при видачі коштів у разі приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту).
Рис. 1.
Приклад заповненої РКв форма № РК-1
Відривна частина
РКв відокремлюється від корінця по лінії відриву та видається покупцеві чи особі, яка отримує кошти (у разі здійснення операції видачі), не пізніше завершення розрахункової операції.Якщо виникає необхідність у вилученні грошових коштів з місця проведення розрахункових операцій, то суму готівки, що вилучається, записують у корінець РК з поміткою «Службова видача».
Третій
етап (після відновлення подачі електроенергії) — касир:1)
проводить через РРО суму виручки, отриманої до відключення електроенергії, інформація про яку не збереглася в РРО. Підставою для цього є контрольна стрічка. Такі операції проводять окремо за ставкою ПДВ у розмірі 20 % та в розмірі 0 %. За необхідності може бути виконано операцію «Службове внесення» готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків (розмінна монета);2)
підраховує суму виручки за корінцями РК та записує цю суму в корінець останньої РКв із поміткою «Службова видача» (сюди буде включено і суму, що знаходилася в скриньці РРО на момент відключення електроенергії — перший етап);3)
проводить через РРО суму виручки, що була оформлена РКв за період відключення електроенергії, за кожною ставкою ПДВ;4)
роздруковує Z-звіт та на підставі його даних заповнює розділ 2 КОРО (див. рис. 2 на с. 19). За бажанням перед роздрукуванням Z-звіту касир з метою перевірки внесення сум за корінцями РК, може роздрукувати Х-звіт;5) заповнює решту
граф розділу 3 КОРО (див. рис. 2 на с. 19), а саме:— у
графі 6 зазначає дату і час закінчення використання РКв;— у
графі 7 відображає серію і номер останньої використаної РКв;— у
графі 8 проставляє номер Z-звіту, роздрукованого після введення РРО в дію.
Рис 2.
Приклад заповнення КОРО при відключенні електроенергії
Зверніть увагу на такі особливості в ситуації,
коли відключення електроенергії триває понад один робочий день:1) при відображенні даних у
розділі 2 КОРО:— до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 — 8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту відключення електроенергії (
абз. 2 п. 7.9 Порядку № 614);— при запису даних Z-звіту, який роздрукований після відновлення роботи РРО, варто вказувати за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (
п. 7.10 Порядку № 614);2) у
розділі 3 КОРО графи потрібно заповнювати так (абз. 1 п. 7.9 Порядку № 614):— графи 1 — 2 — тільки в перший день;
— графи 3 — 7 — кожного дня;
— графа 8 — тільки в останній день одного циклу використання РК.
Приклад 1
. У магазині 11.09.10 р. об 11.07 було припинено подачу електроенергії і підприємство почало використовувати при розрахунках РК (№ 1234567890р/1). Увімкнули електроенергію о 16.22. Цього ж дня відбувається вилучення грошей зі скриньки РРО, в тому числі й розмінної монети.Вихідні дані при здійсненні операцій за період відключення електроенергії наведено у табл. 1, а заповнення КОРО за даними прикладу — на рис. 2, с. 19.
Таблиця 1.
Вихідні дані| Дата | Час | Розмінна монета на початок дня | Виручка, грн. | Реквізити розрахункових документів |
| 11.09.10 | З 9.00 до 1.07 | 250,00 | Через РРО — 1080,00 | Номер останнього фіскального чека на початок дня — 7800. Номер фіскального чека перед відключенням електрики — 7815 |
| З 11.07 до 16.22 | Через РК — 1200,00 | Номер квитанції після відключення електрики — АААА № 260510. Номер квитанції після ввімкнення електрики — АААА № 260530 | ||
| З 16.22 до 18.00 | Через РРО — 480,00 | Номер Z-звіту після поновлення роботи РРО — 120. Номер Z-звіту в кінці робочого дня — 121 |
Дії при виході з ладу РРО
При виході з ладу РРО можна
проводити розрахунки двома способами:1. З використанням КОРО і РК.
2. З використанням відповідним чином зареєстрованого резервного РРО.
Порядок проведення розрахунків із використанням КОРО і РК при виході з ладу РРО, як і при відключенні електроенергії, дуже подібні, але мають свої особливості.
Перший етап
(після виходу з ладу РРО до початку проведення розрахунків) — касир:1)
повідомляє центр сервісного обслуговування про вихід з ладу РРО. Це може зробити і інший працівник підприємства;2)
заповнює графи 1 та 2 розділу 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування та перевірок конструкції і програмного забезпечення РРО» КОРО, яка зареєстрована на РРО, що вийшов з ладу (цей розділ при звичайній роботі РРО не заповнюється);3) як і у випадку з відключенням електроенергії,
підраховує суму виручки, яка знаходиться у скриньці РРО, та записує цю суму в корінець першої РКв з поміткою «Службове внесення»;4) до початку здійснення розрахунків з покупцями заповнює
графи 1 — 5 розділу 3 КОРО (див. розділ «Дії при відключенні електроенергії» на с. 16).Другий етап
— касир здійснює розрахункові операції, які оформляє за допомогою РКв (див. розділ «Дії при відключенні електроенергії» на с. 16).Звернемо увагу, що ремонт може відбуватися не один день. У цьому випадку касир має за кожний робочий день у
розділі 3 КОРО зазначати записи про реквізити РКв до початку використання РК та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни (пп. 7.4 та 7.9 Порядку № 614 ). Тобто дані про розрахунки за день, коли РРО перебув у ремонті, потрібно заповнювати щоденно, а не робити один запис за весь період роботи без РРО.Причому у
розділі 3 КОРО варто заповнювати щоденно лише:—
графи 3 — 5, де вказується номер РК, яка використовується, а також час, дату і номер виписування першої РКв, до початку обслуговування клієнтів, заповнюються на початку кожного робочого дня (зміни);—
графи 6 — 7, в яких зазначаються час, дата і номер останньої виписаної за робочий день РКв — в кінці кожного робочого дня (зміни).Інші графи заповнюються або першого дня роботи без РРО (
графи 1 та 2), або в останній день (графа 8) роботи без РРО (пп. 7.8 та 7.9 Порядку № 614).Третій етап
(після відновлення роботи РРО) — касир:1) дозаповнює разом із працівником центру сервісного обслуговування
розділ 4 КОРО. При цьому:— працівник центру сервісного обслуговування заповнює
графу 3, в якій вказує причину несправності, графу 4, де зазначає дату і час відновлення роботи РРО, та графу 5, де ставить свій підпис після передачі власнику відремонтованого РРО;— касир заповнює всі інші графи: в
графі 6 — інформацію про те, як проводилися розрахунки в період ремонту основного РРО (за допомогою РК та КОРО чи через резервний РРО), у графі 7 — номер першого Z-звіту, виконаного після відновлення роботи відремонтованого РРО (п.п. 7.10 Порядку № 614);2) підраховує суми виручки за корінцями РКв та записує цю суму в корінець останньої РКв з поміткою «Службова видача» (сюди буде включена і сума, яка знаходилася в скриньці РРО на момент поломки РРО — перший етап);
3) проводить через РРО за кожною ставкою ПДВ:
— суму виручки, що була оформлена РКв за період виходу з ладу РРО — за даними РК;
— суму виручки, отриманої до виходу з ладу РРО, якщо така інформація не збереглася в РРО, — за даними контрольної стрічки.
За необхідності може бути виконано операцію «Службове внесення» готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків (наприклад, на суму готівки, внесеної як розмінна монета, як до поломки, так і при застосуванні РК);
4) роздруковує Z-звіт, на підставі якого заповнює
розділ 2 КОРО (див. рис. 3 на с. 21). У графі 1 розділу 2 КОРО за даними Z-звіту, який роздрукований після відновлення роботи РРО, слід вказати, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (якщо ремонт тривав декілька днів).За бажанням перед роздрукуванням Z-звіту касир може роздрукувати Х-звіт з метою перевірки внесення сум за корінцями РК та контрольної стрічки;
5) заповнює решту
граф розділу 3 КОРО (див. розділ «Дії при відключенні електроенергії» на с. 16).Приклад 2
. У кафе вийшов з ладу РРО 14.09.10 р. о 12.20, у зв’язку з чим почали використовувати при розрахунках РК (№ 1234567890р/1). Після ремонту РРО був ведений в експлуатацію 16.09.10 р. о 13.35. Режим роботи кафе — з 10.00 до 24.00, тому за період ремонту строк використання РК та КОРО не перевищено (11 год. 40 хв. (14.09) + 14 год. (15.09) + 3 год. 35 хв. (16.09) = 29 год. 15 хв.). Вилучення грошей зі скриньки РРО, в тому числі й розмінної монети, відбувається кожного дня.Вихідні дані про здійсненні операцій за період ремонту РРО відображені у табл. 2, а заповнення КОРО за даними прикладу — на рис. 3 (с. 21).
Рис 3. Приклад заповнення КОРО при виході з ладу РРО
Таблиця 2. Вихідні дані
| Дата | Розмінна монета на початок дня | Виручка, грн. | Реквізити розрахункових документів |
| 14.09.10 | 200,00 | Через РРО — 1680,00 | Номер фіскального чека на початок дня — 5500; Номер фіскального чека перед поломкою — 5520 |
| Через РК — 1800,00 | Номер квитанції після поломки — АААА № 250010. Номер квитанції на кінець дня — АААА № 250025 | ||
| 15.09.10 | 200,00 | Через РК — 2400,00 | Номер квитанції на початок дня — АААА № 250026. Номер квитанції на кінець дня — АААА № 250040 |
| 16.09.10 | 200,00 | Через РК — 1200,00 | Номер квитанції на початок дня — АААА № 250041. Номер квитанції перед поновленням роботи РРО — АААА № 250055 |
| Через РРО — 1800,00 | Номер Z-звіту після поновлення роботи РРО — 89. Номер Z-звіту в кінці дня — 90 |
Якщо є
резервний РРО, то його використання при виході з ладу основного РРО є дуже зручним, оскільки не викликає практично ніяких труднощів, адже здійснення розрахунків з покупцями відбувається у звичайному порядку, однак з деякими особливостями. У цьому випадку касир діє так:1. Після поломки РРО
до початку розрахункових операцій підраховує суму виручки, яка знаходиться у скриньці РРО (сума виручки, отримана за день до поломки РРО та відображена в контрольній стрічці, і сума розмінної монети).2. Включає резервний РРО і програмує
його (назву, ціну товару та інше).3. Операцією «Службове внесення»
вносить суму готівки, яка переноситься до скриньки резервного РРО на момент поломки. Цю суму можна не вносити до скриньки резервного РРО або вносити частково — її можна здати до каси чи інкасувати.4. Проводить розрахункові операції
через резервний РРО. Z-звіт друкує у звичайному режимі, за кожним з них заносить дані до КОРО, зареєстрованої на такий резервний РРО.5. Після відновлення роботи РРО підраховує суму готівки в скриньці
резервного РРО та операцією «Службова видача» передає її до скриньки відремонтованого РРО чи до каси.6. Роздруковує Z-звіт на резервному РРО
, на підставі якого заповнює розділ 2 КОРО, зареєстрованої на такий резервний РРО.7.
Операцією «Службове внесення» вносить суму готівки, яка переміщується зі скриньки резервного РРО до скриньки відремонтованого РРО.8. Проводить розрахункові операції
через відремонтований РРО. Z-звіт друкує у звичайному режимі (у день відновлення роботи — за період з початку проведення першої розрахункової операції).Розділ 4
КОРО заповнюють так, як і при використанні РК (див. раніше).
Відповідальність за неправильне проведення розрахунків
Здійснюючи розрахунки при виході з ладу РРО або відключенню електроенергії, підприємство повинно дотримуватися всіх правил, установлених
Порядком № 614 та Законом про РРО. Якщо суб’єкт господарювання їх не дотримується, то до нього можуть бути застосовані різні штрафні санкції (див. табл. 3).На цьому все. Сподіваємося, що ця публікація дасть достатньо інформації, щоб проведення розрахунків при відключенні електроенергії чи виході з ладу РРО не створили для вас жодних проблем.
Таблиця 3.
Відповідальність за неправильне проведення розрахунків при виході з ладу РРО та відключенні електроенергії| Вид порушення | Розмір штрафної санкції | Норма Закону про РРО |
| 1. Незастосування РК з КОРО або резервного РРО при відключені електроенергії чи виході з ладу РРО | 500 % вартості проданих товарів | п. 1 ст. 17 |
| 2. Неопломбування та непереведення резервного РРО у фіскальний режим | 340 грн. | п. 2 ст. 17 |
| 3. Використання незареєстрованої РК або незареєстрованої чи не прошнурованої КОРО на резервний РРО | 340 грн. | п. 3 ст. 17 |
| 4. Порушення встановленого порядку використання РК | ||
| 5. Використання резервного РРО, в якому не здійснено попереднє програмування найменування товарів, ціни та обліку їх кількості | 85 грн. | п. 6 ст. 17 |
Документи та скорочення статті
Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III.Порядок № 614
— Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.Порядок № 601
— Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 12.05.04 р. № 601.РРО
— реєстратор розрахункових операцій.РК
— Розрахункова книжка, форма якої затверджена наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.КОРО
— Книга обліку розрахункових операцій, форма якої затверджена наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.РКв
— розрахункова квитанція.
