ПРОЕКТ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ: ЗНАЙОМимося
Податковий кодекс України зараз у всіх на вустах: хтось щось чув, хтось щось читав, звертався за консультацією до фахівців в області оподаткування. Розуміючи наскільки важливий цей документ для платників, уже зараз ми хочемо ознайомити вас з останнім варіантом проекту. Поки що це лише проект, і, цілком можливо, що деякі його положення будуть змінені в остаточному варіанті, хоча, швидше за все, глобально навряд чи щось поміняється. Заздалегідь підготуватися до планованих змін, усе продумати і прорахувати — означає уникнути багатьох помилок і фінансових втрат, тому вивчайте разом з нами передбачені проектом нововведення.
Поки що це лише перше стисле знайомство і лише з частиною передбачених змін. Після прийняття Податкового кодексу ми, звичайно ж, детально вивчатимемо всі його вимоги.
Сьогодні ми стисло розповімо вам про основні моменти останнього варіанта проекту Податкового кодексу України, який Кабмін подав на розгляд до Верховної Ради 21 вересня 2010 року (законопроект № 7101-1). Безумовно, після прийняття цього документа ми докладно вивчатимемо кожне його нововведення, а поки що хочемо в цілому змалювати картину змін, щоб бухгалтер зміг зорієнтуватися та був готовий до початку наступного нелегкого для бухгалтерського загалу року.
Наталія ЖУРАВЛЬОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
Щоб у вас, шановні колеги, склалася чітка картина про те, які податки та збори справлятимуться після набуття чинності
ПКУ, порівняємо їх з платежами, що діють на сьогодні.
Таблиця 1.
Порівняльна таблиця податків та зборів, що діють сьогодні, та передбачених Проектом ПКУ| До 1 січня 2011 року | З 1 січня 2011 року |
| 1 | 2 |
| Загальнодержавні податки і збори | |
| 1) податок на додану вартість | 1) податок на додану вартість |
| 2) акцизний збір | 2) акцизний податок |
| 3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, | 3) податок на прибуток підприємств |
| 4) податок з доходів фізичних осіб | 4) податок на доходи фізичних осіб |
| 5) мито | 5) мито |
| 6) державне мито | 6) державне мито (справлятиметься відповідно до Декрету № 7-93, п. 14 розділу XIX Проекту ПКУ)
|
| 7) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) | 7) плата за землю |
| 8) рентні платежі | 8) рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами і нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку |
| 9) збір за спеціальне використання природних ресурсів | 10) плата за користування надрами; |
| 10) фіксований сільськогосподарський податок | 13) фіксований сільськогосподарський податок |
| 11) збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства | 14) збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства (застосовуватиметься до 31 грудня 2014 року відповідно до Закону № 587, п. 17 розділу XIX Проекту ПКУ)
|
| 12) збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності | 15) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності |
| 13) єдиний збір, що здійснюється в пунктах пропуску через | 16) єдиний збір, що здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України (справлятиметься відповідно до п. 14 розділу XIX Проекту ПКУ)
|
| 14) збір за використання радіочастотного ресурсу України | 17) збір за користування радіочастотним ресурсом України |
| 15) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками | 18) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками |
| 16) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів | 19) податок на транспортні засоби |
| 17) єдиний податок (установлений Указом про єдиний податок)
| 20) єдиний податок (буде скасовано з 1 січня 2016 року, п. 20 розділу XIX Проекту ПКУ)
|
| 18) плата за торговий патент на деякі види підприємницької | — (запроваджується аналог, що входить до складу місцевих податків та зборів, — збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності) |
| 19) податок на нерухоме майно (нерухомість) | Див. «Місцеві податки та збори»
|
| 20) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок | — |
| 21) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування | — |
| 22) збір за проведення гастрольних заходів | — |
| 23) судовий збір | — |
| 24) податок на промисел | — |
| 25) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення | — |
| 26) збір до Державного інноваційного фонду | — |
| 27) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб | — |
| 28) збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження | — |
| Місцеві податки та збори | |
| 1) податок з реклами | — |
| 2) комунальний податок | — |
| 3) збір за паркування автотранспорту | 1) збір за місця для паркування транспортних засобів |
| 4) ринковий збір | — |
| 5) збір за видачу ордера на квартиру | 2) туристичний збір |
| 6) курортний збір |
|
| 7) збір за участь у перегонах на іподромі |
|
| 8) збір за виграш на перегонах на іподромі |
|
| 9) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі |
|
| 10) збір за право використання місцевої символіки |
|
| 11) збір за право проведення кіно- і телезйомок |
|
| 12) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу та лотерей |
|
| 13) збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі |
|
| 14) збір з власників собак |
|
| — | 3) податок на нерухоме майно, що відрізняється від земельної |
| — | 4) збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності (плата за торговий патент) |
Перше, що впадає в очі, — це значне скорочення кількості податків, навіть на тому фоні, що багато з передбачених на сьогодні вже давно не діють (збір до Держінноваційного фонду, збір на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи тощо) або так і не були введені в дію (податок на нерухомість).
З найістотніших моментів відразу хочемо відзначити:
—
скасування єдиного податку для юридичних осіб. Тепер єдиний податок передбачено тільки для фізичних осіб — підприємців і сферу його застосування значно звужено порівняно з чинними на сьогодні положеннями Указу про єдиний податок (докладніше див. підрозділ «Єдиний податок» розділу «Приватне підприємництво» на с. 37);—
скасування фіксованого податку для приватних підприємців, які торгують на ринку. Тепер такі особи можуть працювати або на єдиному податку (якщо вони відповідають критеріям, наведеним у главі 1 розділу XIV Проекту ПКУ), або на загальній системі оподаткування.Також хочемо звернути увагу на відсутність у переліку податків (зборів), передбачених
Проектом ПКУ, додаткових зборів до Пенсійного фонду (з продажу ювелірних, тютюнових виробів, послуг стільникового зв’язку, нерухомого майна, купівлі легкових автомобілів, безготівкової валюти). У п. 4.13 Проекту ПКУ зазначено, що загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачене ПКУ, сплаті не підлягають, що наводить на думку про скасування цих зборів. Проте не поспішатимемо з висновками, оскільки Проект ПКУ не передбачає скасування Закону № 400, яким установлено ці види зборів, та й навряд чи законодавці відмовляться від такого ласого шматка щодо наповнення Пенсійного фонду.Крім передбачених
ПКУ, з роботодавців справлятиметься єдиний соціальний внесок, що увібрав до себе всі діючі на сьогодні зарплатні соцстрахівські платежі, у тому числі й внески до Пенсійного фонду*. Порядок справляння цього внеску встановлено Законом № 2464**, що набере чинності 1 січня 2011 року. Також у платників зберігається обов’язок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до абз. «а» ст. 13 Закону № 1788.* Див. Тему тижня «Єдиний внесок на соцстрахування» // «БТ», 2010, № 37, с. 23 і 38.
** Див. додаток «Документи» у «БТ», 2010, № 35.
Тепер стисло розглянемо найсуттєвіші зміни, що зацікавлять більшість суб’єктів господарювання.
АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ (РОЗДІЛ ІІ)
Перевірки
Проектом ПКУ
передбачаються такі види перевірок:—
за часом проведення: планові та позапланові;—
за місцем проведення: виїзні та невиїзні;—
за способом проведення: документальні та контрольні.Періодичність проведення планових перевірок залежатиме від ступеня ризику в діяльності платника податків, а саме:
— з високим ступенем ризику — не частіше 1 разу на рік;
— із середнім ступенем ризику — не частіше 1 разу на два роки;
— з незначним ступенем ризику — не частіше 1 разу на три роки.
Щодо проведення
документальної виїзної планової перевірки платника, як і сьогодні, має бути повідомлено в письмовій формі за 10 днів до її початку. Така перевірка проводиться згідно з графіком, складеним контролюючим органом.Що стосується
документальної виїзної позапланової перевірки, то її планується проводити за наявності хоча б однієї з підстав, наведених у п. 79.2 Проекту ПКУ: за результатами перевірки інших платників податків виявлено факти про можливі порушення податкового законодавства і платник не надав пояснення протягом 10 днів з дня отримання письмового запиту від податкового органу; не подано в установлений строк податкову декларацію (розрахунок); подання уточнюючого розрахунку за вже перевірений податковим органом період; сума від’ємного значення ПДВ (або заявлена сума бюджетного відшкодування) перевищує 100 тис. грн.; декларування збитків з податку на прибуток протягом 4 послідовних базових звітних періодів* та деякі інші підстави.* Для цілей цього Кодексу під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу (абз. 2 п. 49.8). Відповідно для податку на прибуток базовим звітним періодом, найімовірніше, є квартал.
Документальна невиїзна перевірка
проводитиметься за згодою платника податків, отриманою в порядку, установленому Кабміном, у приміщенні контролюючого органу на підставі поданих документів, за умови вручення або надсилання платнику податків повідомлення про початок проведення перевірки. Присутність платника податків при такій перевірці не є обов’язковою. Порядок проведення таких перевірок повинен буде встановити Мінфін.Контрольна перевірка
здійснюються без попередження платника податків. Така перевірка проводиться за місцем проведення платником податків діяльності з метою контролю за дотриманням порядку проведення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявністю ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництвом та обігом підакцизних товарів, виявлення фактів здійснення господарської діяльності без державної реєстрації, приховування трудових відносин з найманою особою.Тривалість
перевірок планується така (ст. 82 Проекту ПКУ):—
документальна виїзна планова перевірка — не більше 20 робочих днів (продовження максимум на 10 робочих днів), а суб’єктів малого підприємництва — не більше 10 робочих днів (продовження максимум на 5 робочих днів);—
документальна виїзна непланова перевірка — не більше 10 робочих днів (продовження можливе на 5 робочих днів), а щодо суб’єктів малого підприємництва — 5 робочих днів (продовження можливе на 2 робочі дні);—
контрольна перевірка — не більше 10 діб (можливість продовження на 5 діб).Зауважимо, що згідно з
п. 21 р. XIX Проекту ПКУ планові перевірки дотримання норм ПКУ проводитимуться тільки з 01.07.11 р., а штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01.01.11 р. по 30.06.11 р. застосовуватимуться в символічному розмірі — не більше 1 грн.
Звітність платників податків
Тут зміни такі (
гл. 2 р. ІІ Проекту ПКУ):— до податкових декларацій прирівняли митні декларації, а також документ, що свідчить про суми доходів, нарахованих фізичним особам (сьогодні таким документом є
ф. № 1ДФ);— нові форми декларацій (розрахунків) набирають чинності з податкового періоду, наступного за податковим періодом, в якому ДПАУ оприлюднила такі нові форми;
— великі та середні підприємства будуть зобов’язані подавати податкову звітність в електронній формі з дотриманням умови про реєстрацію електронного підпису (реєстрація електронного підпису в такому разі буде безкоштовною). Інші платники податків подаватимуть звітність в електронному вигляді тільки за добровільним рішенням.
Відповідальність платників податків
Тут хочемо звернути увагу на такі плановані зміни:
1) за неподання, несвоєчасне подання, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками
ф. № 1ДФ передбачаються штрафи в розмірі 510 грн. плюс 85 грн. при першому порушенні, 1020 грн. плюс 170 грн. при повторному протягом року порушенні (пп. 119.2 і 119.3 Проекту ПКУ);2) за неподання або подання не в установлений строк інших форм податкової звітності — штраф у розмірі
170 грн. (при першому порушенні), 1020 грн. (при повторному протягом року порушенні);3) за прострочення сплати податків та зборів планується стягувати штраф у розмірі:
10 % погашеної суми — при простроченні до 30 календарних днів включно; 20 % — при простроченні понад 30 календарних днів (ст. 126 Проекту ПКУ);4) податкові агенти за неутримання та несплату податку у джерела виплати доходу замість діючого на сьогодні подвійного штрафу за
п.п. 17.1.9 Закону № 2181 сплачуватимуть штраф у розмірі: 25 % від суми неутриманого (неперерахованого) податку (при першому порушенні); 50 % (при другому протягом 1095 днів порушенні); 75 % (при третьому та більше протягом 1095 днів порушенні). Такі ж штрафи застосовуватимуться і при донарахуванні податкових зобов’язань контролюючим органом під час перевірок.Розрахунок
пені на суму податкового боргу (включаючи штрафні санкції та без урахування пені) здійснюватиметься за кожен календарний день прострочення в його сплаті виходячи зі 120 % річних облікової ставки НБУ (п. 129.4 Проекту ПКУ), що діє:— на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою;
— на день заниження податкового зобов’язання (у разі виявлення заниження податкового зобов’язання контролюючим органом або платником податків);
— на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків — фізичних осіб (при виявленні податкового зобов’язання з ПДФО податковим агентом або контролюючим органом при перевірці).
Що стосується санкцій при
самовиправленні, то їх розмір залежить від способу виправлення (п. 50.1):— при поданні
уточнюючого розрахунку розмір штрафу становить 3 % від суми заниження податкового зобов’язання. При цьому уточнюючий розрахунок не можна подавати за період, що на дату подання розрахунку перевіряється контролюючим органом;—
через декларацію з цього податку за період, наступний за періодом, в якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, розмір штрафу становить 5 % від суми заниження податкового зобов’язання.При цьому від нарахування пені в разі самовиправлення платники податків, здається, не звільнятимуться (
абз. 3 п. 120.2, пп. 129.1.2 і 129.1.3 Проекту ПКУ).
ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ (РОЗДІЛ IV)
Ставки податку
Проектом ПКУ
передбачено такі ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО):15 %
(загальна ставка) — із доходів, але не винятково, у вигляді зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат чи інших виплат і винагород, що виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з відносинами трудового найму та за цивільно-правовими договорами; виграш у державну і недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри (абз. 1 п. 167.1);17 %
— із суми перевищення зазначених вище доходів над 10 МЗП, установленої на 1 січня звітного року (абз. 2 п. 167.1);5 %
— із доходів у вигляді процентів, дивідендів (п. 167.2)*. При цьому доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий) та процентів на вклад (депозит) члена кредитної спілки обкладається ПДФО, якщо сума такого доходу перевищує 2 МЗП, установленої законом на 1 січня звітного податкового року, з урахуванням кількості місяців, за які згідно з договором нараховується (виплачується) такий дохід;30 %
— із доходів у вигляді виграшу або призу (крім як у державну та недержавну грошову лотерею і виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів (п. 167.3);10 %
— із зарплати шахтарів (п. 167.4).* Роялті оподатковуватимуться за правилами, установленими для дивідендів, але за ставкою 15 %, а із суми перевищення над 10 МЗП — 17 % (п. 170.3).
ПСП
Проектом ПКУ
передбачається можливість застосовувати ПСП до зарплати деяких працівників (ст. 169). Причому граничний розмір доходу, що дає право на ПСП, так само як і розмір «загальної» ПСП, планується залишити без змін (на сьогоднішньому рівні).Однак плануються і зміни:
— пропонується скасувати ПСП у розмірі 200 % «загальної» ПСП особам, які мають трьох та більше дітей. Замість цього запроваджується ПСП у розмірі 50 % від МЗП особам, які мають двох та більше дітей віком до 18 років, з розрахунку на кожну дитину;
— удова чи вдівець тепер зможуть отримувати підвищену ПСП (150 % від «загальної» ПСП) тільки за наявності дитини віком до 18 років (ПСП надається з розрахунку на кожну таку дитину);
— одночасно отримати дві ПСП («загальну» і на дитину) після 01.01.11 р. можна буде лише в одному випадку: особа утримує двох та більше дітей віком до 18 років, один з яких — інвалід. У всіх інших випадках платник вибирає одну ПСП за найбільшою підставою (
п.п. 169.3.1).
Податкова знижка (колишній податковий кредит)
Замість звичного для нас податкового кредиту щодо ПДФО
Проект ПКУ оперує поняттям «податкова знижка». У цьому питанні плануються такі зміни:— податкову знижку на навчання не можуть декларувати члени сім’ї, якщо учень отримував у звітному році доходи у вигляді зарплати (варто зазначити, що на практиці податківці висувають подібну вимогу й сьогодні);
— на витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, установленими законодавством, податкова знижка надається з урахуванням сумового обмеження: не більше однієї третини доходу у вигляді зарплати за звітний податковий рік;
— податкова знижка зменшує суму нарахованої зарплати за мінусом утриманого єдиного соціального внеску та суми наданих ПСП. Нарешті несправедливість у цьому питанні скасовано на законодавчому рівні.
Оподаткування нерезидентів
Питання з оподаткуванням доходів нерезидентів, у тому числі й у вигляді зарплати, що в цьому році збентежило роботодавців, у яких працюють іноземці та особи без громадянства, кане в Лету.
Підпунктом 170.10.1 Проекту ПКУ передбачено, що такі доходи оподатковуватимуться за правилами та ставками, передбаченими для резидентів України (за винятком випадків, прямо передбачених цим Кодексом). Як виняток можна назвати доходи нерезидентів від продажу рухомого та нерухомого майна, що оподатковуватимуться за правилами, передбаченими для резидентів, але за ставкою 15 % ( пп. 172.9 і 173.6).
Дохід від продажу нерухомості
Житлова нерухомість (крім незавершеного будівництва), а також земельні ділянки в межах норм безоплатної передачі, установлених
ст. 121 ЗКУ, що продаються не частіше одного разу на рік, не обкладатимуться ПДФО. При продажу зазначених об’єктів нерухомості більше одного разу на рік, при продажу інших об’єктів нерухомості (нежитловий фонд, гараж тощо), а також об’єктів незавершеного будівництва ставка ПДФО становитиме 5 %.Зміни стосуватимуться й осіб, які виконують функції податкового агента. При укладенні відповідного договору
між фізичними особами такі функції, як і раніше, виконує нотаріус: він посвідчує договір лише за наявності оцінної вартості об’єкта і документа про сплату ПДФО, щокварталу подає відомості про отримані фізичною особою доходи до податкового органу. Якщо стороною правочину є юридична особа або приватний підприємець, то такий покупець нерухомості виконує всі функції щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету ПДФО.
Дохід від продажу рухомого майна
У загальному випадку доходи від продажу рухомого майна оподатковуватимуться з 1 січня 2011 року за ставкою
5 % (п. 173.1).Виняток становить продаж не частіше одного разу на рік одного з об’єктів рухомого майна у вигляді
легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера через державного або приватного нотаріуса. Такий дохід обкладається за ставкою ПДФО 0 % . При продажу зазначених об’єктів частіше одного разу на рік ставка становить 5 %.Неприємним можна вважати те, що стосовно всіх об’єктів рухомого майна база оподаткування визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу,
але не нижчої, ніж оцінна вартість такого об’єкта. При цьому хто та в якому порядку має визначати оцінну вартість, поки що незрозуміло.
Оподаткування спадщини
Таблиця 2. Порядок обкладення ПДФО спадщини та подарунків
між фізичними особами з 01.01.11 р. згідно з Проектом ПКУ
| Спадкоємець | Об’єкти спадщини | |
| гроші, нерухоме | страхове відшкодування, комерційна власність | |
| Резидент: | ||
| 1) член сім’ї першого ступеня споріднення(1) | 0 % | |
| 2) не член сім’ї першого ступеня споріднення(1), у тому числі: | 5 % | |
| — інвалід І групи або такий, що має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування(1) | 0 % | 5 % |
| Нерезидент | 15 % | |
| (1) Якщо спадкодавцем є нерезидент України, то щодо будь-якого об’єкта спадщини ставка ПДФО становить 15 % (п. 174.2.3). | ||
Крім того, незалежно від статусу спадкоємця за ставкою ПДФО 0 % планується обкладати спадщину у вигляді грошових заощаджень, поміщених до 02.01.92 р. до установ Ощадбанку СРСР і держстрахування СРСР, а також у державні цінні папери: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР, та грошові заощадження громадян України, поміщені до установ Ощадного банку України та колишнього «Укрдержстраху» протягом 1992 — 1994 років, погашення яких не відбулося.
Фізична особа, яка отримала спадщину, має за підсумками року задекларувати такий дохід і сплатити з нього ПДФО. Виняток становить випадок отримання спадщини нерезидентом, який має сплатити ПДФО до бюджету до видачі свідоцтва про спадщину. До моменту сплати податку нотаріус не має права видавати таке свідоцтво нерезиденту.
Оподаткування подарунків
Подарунки між фізичними особами оподатковуються в тому ж порядку, що й доходи у вигляді спадщини (див. табл. 2 на с. 35). Що стосується подарунків, наданих юридичними особами та приватними підприємцями, то такі особи є податковими агентами стосовно таких доходів. При цьому згідно з
п.п. 165.1.39 Проекту ПКУ до оподатковуваного доходу не включається негрошовий подарунок, якщо його вартість не перевищує 50 % однієї МЗП (із розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року. Ця пільга не стосується грошових виплат. Грошові подарунки й далі можна буде надавати у вигляді нецільової благодійної допомоги (НБД), що не обкладається ПДФО у розмірі ПМПО, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. При цьому пільгову НБД тепер зможе отримати будь-який платник податків незалежно від того, чи має він право на ПСП. Якщо фізична особа протягом року отримала НБД у сумі більшій, ніж неоподатковувана межа, то за підсумками року вона зобов’язана подати декларацію та самостійно заплатити податок із суми перевищення.
Звітність щодо ПДФО
На сьогодні податкові агенти подають відомості про виплачені платникам податків доходи за
ф. № 1ДФ, що не має статусу податкової декларації в розумінні Закону № 2181. Із прийняттям ПКУ ситуація в цьому питанні зміниться. Так, згідно з пп. «г» і «д» п. 176.2 Проекту ПКУ податкові агенти зобов’язані:— нести відповідальність згідно із законодавством у разі неподання або несвоєчасного подання
податкового розрахунку (мабуть, мається на увазі ф. № 1ДФ чи її аналог)*. Відображені в ньому суми податку, що сплачуються до бюджету, є узгодженими сумами податкових зобов’язань податкового агента і в разі неповної або несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом зі сплатою штрафів та пені, що нараховуються з першого до останнього дня строку подання податкового розрахунку, установленого цим Кодексом;— подавати до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації
податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, установленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, які нараховано (виплачено, надано) на користь платників податків, та загальні суми ПДФО, які утримано з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету. Така декларація подається незалежно від того, чи виплачує податковий агент доходи платникам податків протягом звітного періоду. Це нова форма звітності з ПДФО, яку буде затверджено ДПАУ.* Зауважимо, що аналогічні зміни внесено до п.п. 8.1.5 Закону про податок з доходів Законом України від 08.07.10 р. № 2457-VI («БТ», 2010, № 36, с. 4). Вони мають набрати чинності 01.01.11 р. Інакше кажучи, навіть якщо ПКУ не набере чинності з нового року, ф. № 1ДФ, найімовірніше, усе одно набуде статусу податкової декларації.
Про окремий податковий розрахунок (декларацію) про суму виплачених фізичних особам дивідендів (сьогодні такий розрахунок, що має статус податкової декларації, затверджено наказом № 586 ), у Проекті ПКУ нічого не йдеться. Найімовірніше, цю форму звітності буде скасовано.
Виплати приватним підприємцям та самозайнятим особам
Порядок обкладення ПДФО приватних підприємців на загальній системі оподаткування встановлено
ст. 177 , а самозайнятих осіб — ст. 178 Проекту ПКУ.У сьогоднішній публікації звернемо увагу на такий момент.
Проектом ПКУ передбачено, що під час нарахування (виплати) доходу зазначеним особам від операцій, здійснюваних у межах вибраних ними видів діяльності, суб’єкт господарювання не утримує ПДФО у джерела виплати, якщо одержувачем доходу надано копію свідоцтва про державну реєстрацію його як суб’єкта підприємницької діяльності (свідоцтва про реєстрацію як самозайнятої особи). Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи/надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким визнано трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника або роботодавця. Ураховуючи запроваджуване обмеження, слід бути уважним при виплаті доходів зазначеним особам.Стосовно приватних підприємців — єдиноподатників такого обмеження у
Проекті ПКУ немає.
Відповідальність податкових агентів
Замість існуючого на сьогодні штрафу за
п.п. 17.1.9 Закону № 2181 (у подвійному розмірі суми неутриманого ПДФО) ст. 127 Проекту ПКУ передбачено гуманніші штрафи за ненарахування, неутримання і несплату (неперерахування) податковим агентом ПДФО:25 % суми, що підлягає сплаті, — при першому порушенні;
50 % суми, що підлягає сплаті, — при повторному протягом 1095 днів порушенні;
75 % суми, що підлягає сплаті, — при третьому та наступному порушенні протягом 1095 днів.
Обов’язок щодо погашення податкового зобов’язання в цьому випадку покладається також на податкового агента.
Крім того, варто звернути увагу на
п. 4 р. XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Проекту ПКУ, згідно з яким ПДФО, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету на порушення порядку, що діяв до набуття чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов’язанням та підлягає відображенню в податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом . Крім зазначених штрафів, у цьому випадку, очевидно, податковий агент повинен буде сплатити ще й пеню за прострочення сплати.
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО
Загальна система оподаткування
Планується, що з 1 січня 2011 року приватні підприємці зможуть працювати або на загальній системі оподаткування (тобто сплачувати ПДФО), або на єдиному податку
.Тут особливих змін не очікується. Зауважимо тільки, що ставка податку тепер залежатиме від розміру отриманого підприємцем доходу:
—
15 % від суми чистого доходу, що не перевищує 10 МЗП, установленої на 1 січня звітного року;—
17 % із суми перевищення чистого доходу над 10 МЗП, установленої на 1 січня звітного року.Сплачується ПДФО підприємцями, як і раніше, щокварталу виходячи з торішньої (прогнозної) суми чистого доходу. Декларація про доходи подається раз на рік.
Протягом року підприємець має вести Книгу обліку доходів і витрат і
обов’язково мати документи, що підтверджують понесені витрати. Витрати у підприємців, як і раніше, формуються за тим самим переліком, що і в юридичних осіб — платників податку на прибуток.Приватні підприємці, які здійснюють торгівлю за готівку, а також за безготівковим розрахунком з використанням платіжних карток, мають застосовувати РРО.
Жодних обмежень та вимог для можливості ведення підприємницької діяльності на умовах сплати ПДФО (загальна система оподаткування) немає.
Єдиний податок
Хто може бути єдиноподатником
. Сплачувати єдиний податок можуть лише фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які одночасно відповідають таким умовам:— мають не більше двох найманих працівників (включаючи членів сім’ї таких підприємців);
— обсяг доходу в них не перевищує 300 тис. грн.*
* Для визначення права роботи на єдиному податку у 2011 році граничний річний обсяг доходу планується брати на рівні 2010 року (тобто не більше 500 тис. грн.).
Для юридичних осіб, як уже зазначалося, єдиний податок з 1 січня 2011 року планується скасувати
.У
п. 291.2 Проекту ПКУ подано досить значний перелік видів діяльності, які не зможуть здійснюватися єдиноподатниками. Оскільки цей момент дуже важливий, наведемо весь цей перелік:а) діяльність у сфері розваг, визначена в
п.п. 14.1.47 Проекту ПКУ**;б) виробництво та роздрібний продаж підакцизних товарів (крім діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива і столових вин);
в) виробництво та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;
г) видобування, виробництво та інші види діяльності з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, у тому числі органогенного утворення, що підлягають ліцензуванню відповідно до
Закону про ліцензування;ґ) видобування та реалізація корисних копалин;
д) фінансова діяльність;
е) операції з нерухомим майном;
є) оптова торгівля та посередництво в оптовій торгівлі;
ж) діяльність з надання послуг у сфері телерадіомовлення відповідно до
Закону про телебачення;з) діяльність у сфері наземного, водного, авіаційного транспорту, надання додаткових транспортних послуг і допоміжних операцій (крім діяльності таксі, діяльності нерегулярного пасажирського транспорту і діяльності автомобільного вантажного транспорту)*;
и) зовнішньоекономічна діяльність, крім експорту програмного забезпечення та послуг з віддаленої підтримки програм та обладнання, розробки поставки та оновлення програмного забезпечення, надання послуг у сфері інформатизації;
і) діяльність з надання послуг пошти і зв’язку;
ї) діяльність із проведення розслідувань та забезпечення безпеки;
й) діяльність у сфері права;
к) діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту;
л) діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії;
м) діяльність з консультування з питань комерційної діяльності та управління;
н) діяльність з управління підприємствами, допоміжна діяльність у сфері державного управління;
о) рекламна діяльність;
п) технічні випробування і дослідження;
р) підбір та забезпечення персоналом;
с) діяльність з перепродажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування чи антикваріату;
т) роздрібна торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, оброблених та необроблених дорогоцінним камінням;
у) роздрібна торгівля товарами, що були в користуванні, товарами «секонд-хенд»;
ф) роздрібна торгівля через мережу Інтернет;
х) роздрібна торгівля через торговельні автомати.
** Діяльність у сфері розваг — господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає отримання її учасниками грошових чи майнових призів (виграшів), зокрема, більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо (п.п. 14.1.47).
* Фізичні особи, які здійснюють діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, діяльність автомобільного вантажного транспорту, мають право застосовувати спрощену систему оподаткування до 1 січня 2012 року (п. 291.7).
Також звернемо вашу увагу на таке нове обмеження: на підставі договору оренди на місці проведення підприємницької діяльності єдиноподатника не може здійснювати діяльність інша особа (п. 300.3). Таким способом часто користувалися підприємці сфери громадського харчування, здаючи частину своєї площі в оренду підприємцю на загальній системі оподаткування, який торгував алкогольними напоями. Тепер такий спосіб організації бізнесу хочуть ліквідувати. Підприємцю, який має кафе, для торгівлі в ньому алкоголем доведеться повністю перейти на загальну систему оподаткування.
Підприємці, які відповідають усім переліченим вище критеріям, мають подати заяву про перехід на єдиний податок до 15 січня 2011 року (п. 16 розділу XIX). При цьому отримане свідоцтво діятиме з 1 січня 2011 року.
Ставки єдиного податку
. Ставки податку встановлюються щороку органами місцевого самоврядування залежно від виду господарської діяльності з розрахунку на календарний місяць у межах:а) на території населених пунктів з чисельністю населення понад 150 тис. осіб —
від 200 до 600 грн.;б) на території інших населених пунктів —
від 20 до 200 грн.При здійсненні діяльності у сфері інформатизації ставка податку встановлюється в розмірі
1000 грн. з розрахунку на календарний місяць.Фізичні особи, які здійснюють кілька видів господарської діяльності, для яких установлено різні ставки податку, отримують одне свідоцтво платника податку і сплачують податок за більшою ставкою.
Фізичні особи, які здійснюють господарську діяльність не за місцем державної реєстрації або на всій території України, отримують одне свідоцтво платника податку і сплачують податок за ставкою
1500 гривень із розрахунку на календарний місяць.Зауважимо, що єдиний податок у розмірі 50 % за кожного найманого працівника тепер не сплачуватиметься підприємцем.
Ненарахування і несплата (неперерахування) єдиного податку в порядку та в установлені строки призводить до накладення штрафу в розмірі 50 % від суми єдиного податку (
п. 122.1).Проведення розрахунків
. Єдиноподатники повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в готівковій та безготівковій формах (п.п. 291.3). Це означає, що підприємцям тепер забороняється провадити бартерні операції, а також будь-які взаємозаліки. Але це ще не найнеприємніша новина.Більш неприємною виглядає така вимога: платники єдиного податку при здійсненні розрахунків у готівковій та безготівковій формах (з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо)
застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до закону (п. 291.4). Радує лише те, що сьогоднішній Проект ПКУ залишає незмінним п. 6 ст. 9 Закону про РРО, де єдиноподатників (за винятком тих, які торгують підакцизними товарами, крім пива на розлив) звільнено від застосування РРО. У зв’язку з цим вважаємо, що й далі єдиноподатників на підставі дії цієї норми буде звільнено від обов’язкового застосування РРО. Крім того, ст. 10 Закону про РРО та Перелік № 1336 , як і раніше, визначатимуть види діяльності, які можна здійснювати без РРО, але з обов’язковим застосуванням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.Проект ПКУ
містить ще одну жорстку умову: єдиноподатники, які більшу половини виручки за три, шість, дев’ять або дванадцять місяців наростаючим підсумком з початку року отримали від того самого замовника (клієнта), позбавляються права сплати єдиного податку в цих періодах і сплачують податки та збори відповідно до загальної системи оподаткування (п. 300.2)*.* Це правило не застосовується до платників, які надають послуги, пов’язані з розробкою, поставкою та оновленням програмного забезпечення, віддаленою підтримкою програм та обладнання, надають послуги у сфері інформатизації.
Що не платить єдиноподатник
. Згідно з п. 299.1 Проекту ПКУ платник єдиного податку звільняється від сплати:а) ПДФО зі своїх доходів, отриманих у межах підприємницької діяльності;
б) ПДВ за операціями поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. При цьому,
їм не дозволять бути платниками ПДВ і на добровільних засадах;в) збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності (тобто торговий патент єдиноподатнику, як і раніше, придбавати не потрібно).
Усі інші податки та збори такий підприємець сплачує на загальних підставах. Так, єдиноподатники тепер вноситимуть плату за землю, у тому числі й у разі оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності. У зв’язку з цим слід звернути увагу на вимогу
Проекту ПКУ про те, що власник нежитлового приміщення (його частини) в багатоквартирному житловому будинку або приміщення, переведеного до нежитлового у зв’язку з придбанням його у власність, має сплачувати земельний податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами), з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території, з дати держреєстрації права власності на нерухоме майно.І ще один момент.
Проектом ПКУ не передбачено відрахування частини єдиного податку до Пенсійного фонду і до Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності, тому залік частини суми єдиного податку з єдиним внеском на соцстрахування, схоже, не планується.
Оподаткування самозайнятих осіб
Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, тепер на законних підставах ураховуватимуть свої витрати при визначенні чистого оподатковуваного доходу. Щодо кожного виду діяльності Кабмін повинен буде затвердити норми витрат у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу. При цьому, якщо така особа не отримає Свідоцтво про реєстрацію її як самозайнятої особи (обов’язок такої реєстрації в податковому органі передбачено
Проектом ПКУ), то об’єктом оподаткування в неї будуть доходи, отримані від такої діяльності, без урахування витрат.Ставка ПДФО до чистого доходу самозайнятої особи становить
15 %, а при перевищенні 10-кратного розміру МЗП, установленої на 1 січня звітного року, — 17 %. Мабуть, порівняння з 10-кратним розміром МЗП застосовуватиметься до суми чистого прибутку за звітний рік.
ПОДАТОК НА ПРИБУТОК (РОЗДІЛ III)
Об’єкт оподаткування і ставка податку
Порядок обчислення податку на прибуток зазнає істотних змін з прийняттям
ПКУ. Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, що визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.Як бачимо, замість звичних валових доходів і валових витрат розрахунок здійснюватиметься виходячи з доходів підприємства, що відображатимуться за методом нарахування, і витрат, які також визначатимуться за методом нарахування (визнаватимуться витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації). До витрат уключатиметься собівартість реалізованої продукції (товарів), причому метод вибуття запасів визначається одним із бухгалтерських способів. Відповідно аванси, отримані в оплату за товар, не включаються до доходів підприємства, так само як і суми перерахованих попередніх оплат постачальникам не можуть бути включені до складу витрат підприємства. Як бачимо, правило першої події стає історією для податку на прибуток.
Оподатковуваний прибуток тепер визначатиметься за даними бухгалтерського обліку (
п. 152.5). При цьому підприємству не потрібно буде вести розрахунок приросту (убутку) запасів. Також підприємству для розрахунку оподатковуваного прибутку потрібно вести розрахунок постійних і тимчасових податкових різниць, методику визначення яких повинен буде затвердити Мінфін.Проектом ПКУ
встановлено ставку податку на прибуток 16 %, проте відбудеться таке зниження не відразу, а поступово. Згідно з п. 10 розділу XIX «Прикінцеві та перехідні положення» цього документа ставка податку на прибуток становитиме:19 %
— у 2011 — 2012 роках;18 %
— у 2013 — 2014 роках;17 %
— у 2015 році.
Амортизаційні відрахування
Амортизаційні відрахування тепер нараховуватимуться
на кожен об’єкт основних засобів окремо за одним із методів, передбачених у п.п. 145.1.4, які аналогічні методам, установленим у П(С)БО 7 «Основні засоби» (крім, звичайно, податкового методу, якого просто не буде). Основні засоби для цілей нарахування амортизації розбито на 16 груп з установленням щодо кожної групи мінімального строку корисного використання, менше якого підприємство не має права для цілей амортизації встановлювати строк корисного використання об’єктів, що входять до цієї групи.Нематеріальні активи розбито на 6 груп (аналогічно розбиттю в
П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», крім капітальних інвестицій в об’єкти нематеріальних активів), з установленням для кожної групи строку дії права користування, протягом якого може нараховуватися амортизація.Згідно з
розділом XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Проекту ПКУ підприємства будуть зобов’язані провести перед складанням фінансової звітності за 2010 рік інвентаризацію об’єктів основних засобів для визначення переліку таких об’єктів на дату набуття чинності ПКУ. Вартість кожного об’єкта основних засобів, інших необоротних активів, нематеріальних активів, що підлягають амортизації, визначається як первісна чи переоцінена вартість за даними бухгалтерського обліку на дату набуття чинності ПКУ.
Обмеження щодо складу витрат
Проектом ПКУ
не передбачено обмеження розміру для багатьох видів витрат , на які його сьогодні встановлено Законом про податок на прибуток , а саме: на рекламні витрати, витрати на ПММ та паркування для легкових автомобілів, витрати на страхування, витрати на навчання. Тепер такі витрати, якщо вони пов’язані з госпдіяльністю, можна включати до витрат без обмеження за сумою.Водночас з’являться нові заборони.
До витрат не можна включати:— платежі на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами (
п.п. 139.1.2);— витрати, понесені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів
у фізичних осіб — єдиноподатників (крім витрат, понесених у зв’язку з придбанням робіт, послуг у таких осіб, які здійснюють діяльність у сфері інформатизації (п.п. 139.1.12);— витрати на придбання в нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами, інжинірингу, крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів (
п.п. 139.1.13);— роялті, нараховані на користь нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента), юридичної особи, яка звільнена від сплати податку на прибуток або сплачує цей податок за ставкою іншою, ніж 16 % (до 2016 року — 19 %, 18 %, 17 % відповідно); особи, яка сплачує податок у складі інших податків (
абз. 2 п.п. 140.1.2).
Оподаткування дивідендів
Тут хочемо привернути увагу емітентів корпоративних прав, які планують незабаром нараховувати і виплачувати дивіденди за результатами роботи за 2010 рік.
Не варто поспішати й нараховувати дивіденди у 2010 році, краще це зробити вже після 1 січня 2011 року, коли набере чинності
ПКУ. З аналізованого Проекту ПКУ випливає, що при нарахуванні дивідендів після цієї дати учасникам:1)
юридичним особам — резидентам сплачується авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 19 % із подальшим зменшенням на цю суму нарахованого зобов’язання з податку на прибуток. Учаснику, як і раніше, перераховується вся сума нарахованих дивідендів. При цьому одержувач дивідендів не включає їх суму до складу доходів;2)
юридичним особам — нерезидентам сплачується авансовий внесок із податку на прибуток за ставкою 19 % та утриманий податок на репатріацію за ставкою 15 % (або меншою ставкою, якщо це передбачено нормами міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування);3)
фізичним особам утримується ПДФО за ставкою 5 %. При цьому авансовий внесок із податку на прибуток на такі дивіденди не нараховується (п.п. «а» п.п. 153.3.5).Від сплати авансового внеску з податку на прибуток звільняються страховики та платники фіксованого сільгоспподатку (
абз. 3 п.п. 153.3.2).Що стосується емітентів корпоративних прав, які на сьогодні сплачують єдиний податок, то їм також є сенс зачекати з нарахуванням дивідендів своїм учасникам до початку наступного року, тобто коли вони вже стануть платниками податку на прибуток. Нагадаємо, що зараз такі особи зобов’язані заплатити 25 % від суми нарахованих учасникам дивідендів по суті за свій рахунок, адже права заліку цього платежу в рахунок зобов’язань з єдиного податку в них немає. А при виплаті дивідендів фізичним особам вони мають утримати з них ще й ПДФО за ставкою 15 %. Безумовно, оподаткування дивідендів для таких осіб у
Проекті ПКУ виглядає значно привабливіше.Жодних спеціальних положень щодо нарахування перехідних дивідендів
Проектом ПКУ не передбачено, тому правила оподаткування, мабуть, діятимуть за датою їх нарахування (виплати).
Податкові канікули
Проектом ПКУ
для деяких категорій підприємств передбачено своєрідні податкові канікули строком на п’ять років (до 1 січня 2016 року), що полягають у встановленні для них протягом цього періоду ставки податку на прибуток у розмірі 0 %. Такими щасливчиками є підприємства (п. 154.6):а) створені в установленому законом порядку після 1 січня 2011 року*;
б) діючі, в яких протягом 3 послідовних попередніх років (або протягом всіх попередніх періодів, якщо з моменту їх створення минуло менше 3 років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 млн грн., і в яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку
в установленому законодавством порядку в період до набуття чинності ПКУ і в яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 1 млн грн. і середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.* Це правило не застосовується до підприємств, створених після 1 січня 2011 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації.
При цьому якщо у звітному періоді:
— наростаючим підсумком з початку року, платник податків декларує обсяг доходів, що перевищує 3 млн грн.;
— та (або) середньооблікова кількість працівників у такому періоді перевищує 20 осіб;
— та (або) якщо розмір нарахованої за календарний місяць заробітної плати (доходу) працівнику, який перебуває з підприємством у трудових відносинах, становить менше 2 МЗП, —
таким підприємствам доведеться платити податок за загальною ставкою (з 01.01.11 р. — 19 %).
Крім того, існує ще й обмежувальний перелік видів діяльності, при здійсненні яких ставка податку на прибуток 0 % не може застосовуватися:
1) діяльність у сфері розваг, визначена в п.п. 14.1.47 Проекту ПКУ;
2) виробництво, оптовий продаж, експорт-імпорт підакцизних товарів;
3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж ПММ;
4) видобування, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону про ліцензування;
5) фінансова діяльність (гр. 65 — гр. 67 Секції J КВЕД ДК 009:2005);
6) діяльність з обміну валют;
7) видобування та реалізація корисних копалин загальнодержавного значення;
8) операції з нерухомим майном, оренда (у тому числі надання в оренду торговельних місць на ринках та/або в торговельних об’єктах) (гр. 70, 71 КВЕД ДК 009:2005);
9) діяльність з надання послуг пошти та зв’язку (гр. 64 КВЕД ДК 009:2005);
10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування чи антикваріату;
11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення та радіомовлення відповідно до Закону про телебачення;
12) охоронна діяльність;
13) зовнішньоекономічна діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);
14) виробництво продукції з давальницької сировини;
15) оптова торгівля та посередництво в оптовій торгівлі;
16) роздрібна торгівля одягом та іншими виробами, що були в користуванні («секонд-хенд»)
;17) діяльність у сфері виробництва та розподілу електроенергії, газу та води;
18)
діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу; надання послуг підприємцям (гр. 74 КВЕД ДК 009:2005).Тим підприємствам, прибуток яких оподатковується за ставкою 0 %, дозволено вести спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат за методикою, затвердженою Мінфіном.
Пільги в оподаткуванні
Проектом ПКУ
передбачено види діяльності та критерії підприємств, у разі відповідності до яких такі підприємства звільняються від сплати податку на прибуток. До них, зокрема, належать:— підприємства, засновані громадськими організаціями інвалідів, при дотриманні вимог
п. 154.1;— підприємства, які одержують прибуток від продажу на території України продуктів дитячого харчування (
п. 154.2);— Чорнобильська АЕС (
п. 154.3);— підприємства, які одержують прибуток за рахунок міжнародної технічної допомоги (
п. 154.4);— прибуток державних підприємств «Міжнародний дитячий центр «Артек» та «Український дитячий центр «Молода гвардія» від здійснення діяльності з оздоровлення та відпочинку дітей (
п. 154.5);— дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади недержавної форми власності (від оподаткування звільняється прибуток, отриманий від надання освітніх послуг,
п. 154.7);— підприємства, діяльність яких спрямована на енергозбереження та використання альтернативних видів палива (
п. 158.1).Крім того, перехідними положеннями багато які суб’єкти господарювання звільняються від сплати податку на прибуток на певний період відповідно до
п. 11 розділу XIX. Сюди, зокрема, потрапили при дотриманні певних умов представники готельного бізнесу, легкої промисловості, видавничої діяльності, літако- та суднобудування і деякі інші.
ПДВ (РОЗДІЛ V)
Ставка податку
Слід зауважити, до
Проекту ПКУ перекочувала більшість чинних на сьогодні в Законі про ПДВ норм, тому особливо серйозні зміни у правилах обкладення цим податком не очікуються.До 2014 року ставка ПДВ, як планується, становитиме
20 %, а з 1 січня 2014 року — 17 % (п. 7 розділу XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Проекту ПКУ).Крім того, операції, перелічені у
ст. 195 Проекту ПКУ, оподатковуватимуться за нульовою ставкою (експорт товарів та супутніх послуг, міжнародні перевезення тощо).
Реєстрація платником ПДВ
Коло платників ПДВ, а також осіб, на яких покладено обов’язки щодо утримання і сплати цього податку до бюджету (за певними операціями), установлено у
ст. 180 Проекту ПКУ.Крім того, обов’язковій реєстрації підлягають особи, в яких сума операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають обкладенню ПДВ, за останні 12 календарних місяців перевищує 300 тис. грн.*
* Це не стосується платників єдиного податку, які не можуть бути платниками ПДВ ні в обов’язковому, ні в добровільному порядку.
Що стосується добровільної реєстрації, то тут також з’явилася додаткова умова — обсяг поставки товарів (послуг) іншим платникам ПДВ має складати не менше 50 % від загального обсягу поставок. Ще раз зауважимо, що підприємців — єдиноподатників позбавлено права добровільної реєстрації платниками ПДВ.
У заяві про реєстрацію можна буде вказувати дату, з якої суб’єкт хоче бути платником ПДВ.
Правила оподаткування
Базою оподаткування за операціями поставки товарів/послуг на митній території України, як і раніше, є договірна вартість, але не нижче за звичайну ціну (однак тепер уже без 20 % діапазону). Правило першої події для визначення дати виникнення податкового зобов’язання та податкового кредиту діятиме й далі (за винятком платників, яким дозволяється застосовувати касовий метод).
Із нововведень можна відзначити запровадження поняття «місце поставки товарів» (
п. 186.1), а також невелику перестановку у правилах визначення місця поставки послуг (п. 186.2). При отриманні послуг від нерезидента, місце поставки яких припадає на територію України, увагу слід звернути на ст. 208 Проекту ПКУ. Справа в тому, що необхідність нарахування і сплати до бюджету ПДВ із вартості таких послуг тепер покладатиметься як на платників цього податку, так і на осіб, не зареєстрованих такими. При цьому одержувач послуг — неплатник ПДВ повинен буде подати розрахунок податкових зобов’язань у вигляді додатка до декларації з ПДВ, форма якого погоджується з Кабміном (п. 208.4).Не зовсім зрозуміло, чи зміняться з нового року правила оподаткування поставки товарів (послуг) у межах посередницьких договорів (комісії, консигнації, доручення тощо). Згідно з
абз. 2 п. 189.4 Проекту ПКУ дата збільшення податкового зобов’язання та податкового кредиту у платників податків, які здійснюють поставку/отримання товарів у межах таких договорів без переходу права власності, визначається за правилами, установленими ст. 187 і 198 цього документа. У свою чергу, ці норми Проекту ПКУ встановлюють загальні правила визначення дати виникнення податкового зобов’язання та податкового кредиту з ПДВ.Говорячи про нові правила оподаткування, не можемо не відзначити доволі значний перелік видів діяльності, які планується звільнити від обкладення ПДВ (
ст. 197): діяльність у сфері охорони здоров’я, харчування дітей у навчальних закладах, поставка дітям путівок на оздоровлення, похоронно-ритуальна, релігійна діяльність, продаж лікарських засобів, періодичних друкованих видань, надання благодійної допомоги та інше. Платникам, які здійснюють як звільнену від оподаткування, так і оподатковувану ПДВ діяльність, потрібно знати, що з наступного року змінюються правила пропорційного розподілу вхідного ПДВ для цілей відображення ПК (ст. 199 Проекту ПКУ).
Обмеження щодо строків декларування ПК
Проектом ПКУ
планується запровадити своєрідні строки давності на податкові накладні, що запізнилися. Так, згідно з абз. 3 і 4 п. 198.6, якщо платник не включив у відповідному звітному періоді суму ПДВ до податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 12 місяців з дати виписування податкової накладної. Платники, які застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих протягом одного місяця з дати списання коштів з банківського рахунка платника податків.
Автоматичне відшкодування ПДВ
Проектом ПКУ
передбачено автоматичне відшкодування ПДВ для платників, які відповідають критеріям, наведеним у п. 200.19* цього документа. Бюджетне відшкодування для них здійснюватиметься лише на підставі камеральної перевірки декларації з ПДВ, що проводиться не пізніше 20 днів, наступних після закінчення граничного строку подання декларації. Після такої перевірки податкові органи подають до Держказначейства висновок про можливість відшкодувати ПДВ. Протягом трьох операційних днів після отримання позитивного висновку Держказначейство зобов’язане перерахувати на рахунок платника податків суму бюджетного відшкодування.* Однією з умов є здійснення операцій, що обкладаються ПДВ за нульовою ставкою (питома вага таких операцій за останні 12 календарних місяців має бути не менше 50 % загального обсягу поставок).
Реєстрація податкових накладних
Сьогодні платники ПДВ подають до податкового органу реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді. Ця вимога діятиме й далі, оскільки її закріплено у
Проекті ПКУ. При цьому зазначено, що податкові органи за даними поданих реєстрів повідомляють платника податків про наявність розбіжностей з даними контрагентів. Протягом 10 днів після отримання такого повідомлення платник податків має право уточнити податкові зобов’язання без застосування штрафних санкцій.Крім подання реєстрів податкових накладних, платники податків тепер зобов’язані будуть реєструвати і самі ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), правила ведення якого встановлює Кабмін.
Податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації, якщо сума ПДВ за нею перевищує 10 тис. грн. Перехідними положеннями Проекту ПКУ передбачено поступове запровадження цієї вимоги. Так, податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН, якщо сума ПДВ за нею перевищує:—
1 млн грн. — з 1 січня 2011 року;—
500 тис. грн. — з 1 квітня 2011 року;—
100 тис. грн. — з 1 липня 2011 року;—
10 тис. грн. — з 1 січня 2012 року.Покупець повинен буде перевіряти реєстрацію отриманої податкової накладної в ЄРПН, і в разі відсутності такої реєстрації він не зможе задекларувати податковий кредит за нею. Точніше, зможе, але тільки шляхом додавання до декларації з ПДВ за відповідний місяць скарги на продавця товарів (послуг), що буде підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого продавця (
п. 201.10).
ПОДАТОК НА ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ (РОЗДІЛ VІІ)
Транспортний податок сплачуватиметься фізичними та юридичними особами
тільки один раз — при першій реєстрації транспортного засобу в Україні.Залежно від «віку» автотранспортного засобу до ставок податку, установлених
ст. 234 Проекту ПКУ, застосовуються такі коефіцієнти:— «1» — для нових транспортних засобів;
— «2» — для транспортних засобів, що використовувалися менше 8 років;
— «40» — для транспортних засобів, що використовувалися понад 8 років.
У наступні роки ставки індексуватимуться, якщо індекс споживчих цін за попередній рік перевищить 100 %.
Істотно
спростилося визначення об’єкта обкладення транспортним податком. Тепер ним обкладатимуться (причому без конкретизації коду за УКТ ЗЕД, як було раніше):—
колісні транспортні засоби (за деякими винятками). Не є об’єктом оподаткування транспортні засоби, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані (товарна позиція 8709 згідно з УКТ ЗЕД), транспортні засоби швидкої медичної допомоги, машини та механізми для сільськогосподарських робіт (товарні позиції 8432 і 8433 згідно з УКТ ЗЕД), причепи та напівпричепи і деякі інші)*;—
судна;—
літаки та вертольоти (також за деякими винятками). Податок із цих видів транспорту почне справлятися з 2014 року (абз. 6 п. 1 розділу XIX).* Крім того, від сплати транспортного податку звільняються легкові автомобілі для інвалідів з об’ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, придбані за рахунок бюджетів чи безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України.
Сплата податку здійснюється до моменту першої реєстрації. Юридичні особи в десятиденний строк після реєстрації зобов’язані подати до податкових органів за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок транспортного податку. При цьому не зрозуміло, для яких цілей установлено базовий податковий період — календарний рік.
Екологічний податок (розділ vііі)
Цей збір є аналогом збору за забруднення навколишнього природного середовища, що справляється сьогодні. До числа його платників потрапляють суб’єкти господарювання, юридичні особи, які не здійснюють підприємницьку діяльність, постійні представництва нерезидентів, які під час ведення своєї діяльності здійснюють:
—
викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;—
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;—
розміщення відходів (крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини);—
утворення радіоактивних відходів (уключаючи вже накопичені);—
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензійний строк.Що стосується викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин
пересувними джерелами забруднення*, то за це також сплачується екологічний податок, проте механізм його справляння змінився докорінно.* Пересувне джерело забруднення — транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин (п.п. 14.1.143).
Тепер утримувати і перераховувати до бюджету екологічний податок за забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами забруднення будуть не суб’єкти господарювання, які використовують паливо у своїй діяльності при експлуатації транспортних засобів, а суб’єкти господарювання (податкові агенти), які здійснюють (ст. 241 Проекту НКУ):
— оптову торгівлю паливом;
— роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане в оптових торговців).
Екологічний податок утримуватиметься податковими агентами під час реалізації палива будь-яким особам (суб’єктам господарювання, звичайним громадянам, юридичним особам, які не здійснюють підприємницьку діяльність, тощо), котрі експлуатують пересувні джерела забруднення. Об’єктом обчислення тепер буде об’єм реалізованого палива податковими агентами, які й подаватимуть звітність із цього податку.
Таким чином, суб’єктам господарювання, які експлуатують транспортні засоби (власні чи орендовані), після 1 січня 2011 року не потрібно буде розраховувати і сплачувати до бюджету екозбір виходячи з об’єму витраченого палива у звітному періоді.
МІСЦЕВІ ПОДАТКИ (РОЗДІЛ XII)
З початку наступного року суб’єкти господарювання не сплачуватимуть такі широко застосовувані на сьогодні податки та збори, як комунальний податок, ринковий збір, податок з реклами тощо (див. табл. 1 на с. 30). Законодавці залишили тільки 4 місцеві платежі, про які ми стисло розповімо.
Збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності
Так тепер називається плата, що справляється із суб’єктів господарювання під час придбання ними торгового патенту.
Проектом ПКУ передбачено ті ж самі види діяльності, що підлягають патентуванню, які патентуються і сьогодні відповідно до Закону про патентування, а саме (п.п. 267.1.1):— торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;
— діяльність із надання платних послуг за переліком, визначеним Кабміном;
— торгівля готівковими валютними цінностями в пунктах продажу іноземної валюти;
— діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).
Розмір плати за торгові патенти встановлюватиметься місцевими органами виконавчої влади. Граничні суми плати за патент установлено у співвідношенні до розміру МЗП. Так, наприклад,
граничні розміри плати за патент на торговельну діяльність і діяльність із надання послуг становлять:а) на території м. Києва та обласних центрів —
від 0,08 до 0,4 розміру МЗП;б) на території м. Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) та районних центрів —
від 0,04 до 0,2 розміру МЗП;в) на території інших населених пунктів —
до 0,1 розміру МЗП.Строки дії торгових патентів
:— 12 календарних місяців (крім короткострокового патенту і патенту на здійснення діяльності у сфері розваг);
— від 1 до 15 календарних днів для короткострокового патенту;
— 18 календарних кварталів для діяльності у сфері розваг.
Старі патенти, строк дії яких не закінчився на момент набуття чинності
ПКУ, підлягають поверненню податковому органу у 3-місячний строк (але не пізніше закінчення строку дії патенту).
Податок на нерухомість
Платниками цього податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів
житлової нерухомості.
Таблиця 3.
Розмір податку на нерухомість у місті| Умови | Розмір податку, на рік |
| Об’єкт нерухомості перебуває у власності однієї чи двох осіб:
| |
| — площа дорівнює 100 кв. м або менше | 0 грн. за 1 кв. м |
| — площа перевищує 100 кв. м | 10 грн. за 1 кв. м площі, що перевищує 100 кв. м |
| Об’єкт нерухомості перебуває у власності трьох та більше осіб: | |
| — площа менше або дорівнює 40 кв. м помножена на кількість осіб | 0 грн. за 1 кв. м |
| — площа понад 40 кв. м помножена на кількість осіб | 10 грн. за 1 кв. м площі, що перевищує 40 кв. м помножена |
|
Таблиця 4. Розмір податку на нерухомість у сільській місцевості | |
| Умови | Розмір податку, на рік |
| Об’єкт нерухомості перебуває у власності однієї — п’яти осіб: | |
| — площа дорівнює 200 кв. м або менше | 0 грн. за 1 кв. м |
| — площа перевищує 200 кв. м | 10 грн. за 1 кв. м площі, що перевищує 200 кв. м |
| Об’єкт нерухомості перебуває у власності шести та більше осіб: | |
| — площа менше або дорівнює 40 кв. м помножена на кількість осіб | 0 грн. за 1 кв. м |
| — площа понад 40 кв. м помножена на кількість осіб | 10 грн. за 1 кв. м площі, що перевищує 40 кв. м помножена |
Якщо у власності платника податків перебуває кілька об’єктів житлової нерухомості, то ставку податку в розмірі 0 грн. за 1 кв. м може бути застосовано тільки до одного з таких об’єктів.
Юридичні особи визначають суму податку станом на 1 січня звітного року самостійно і подають до 1 лютого такого року до податкового органу за місцезнаходженням житлової нерухомості розрахунок за формою, яку буде затверджено ДПАУ. Річна сума податку розбивається поквартально рівними частинами і сплачується до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Стосовно новоствореного об’єкта житлової нерухомості розрахунок подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
У разі придбання нерухомості протягом року податок сплачується з початку місяця, в якому виникло право власності на об’єкт. Відповідно колишній власник сплачує податок до місяця, в якому він утратив право власності на цю нерухомість.
Фізичним особам, у тому числі й підприємцям, суму податку розраховують податкові органи, для чого органи БТІ, сільські, селищні та міські ради надають їм необхідні відомості. Сплата податку такими платниками провадиться рівними частинами до 15 серпня і до 15 листопада.
Туристичний збір
Цей збір справлятимуть суб’єкти господарювання (
податкові агенти), розташовані на території адміністративно-територіальної одиниці, в якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору:— готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
— квартирно-посередницькі організації, що направляють неорганізованих осіб на поселення до будинків (квартир), що належать фізичним особам;
— юридичні особи або фізичні особи — підприємці, уповноважені місцевою радою справляти збір на умовах договору.
Збір обчислюється з
вартості послуг із тимчасового проживання (нічлігу) та вказується окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання. Ставка збору становить від 0,5 до 1 % вартості таких послуг.Туристичний збір не справляється з осіб, які прибули у відрядження.
Податкові агенти (заклади готельного типу) сплачують збір авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому — до 28 (29) включно). Остаточна сума збору визначається в податковій декларації, що подається за підсумками звітного (податкового) кварталу, і сплачується (з урахуванням фактично внесених авансових платежів) у строки, визначені для квартального податкового періоду.
Збір за місця для паркування транспортних засобів
До платників цього збору потрапляють суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), побудованих за рахунок коштів місцевого бюджету.
Ставка збору
встановлюється з розрахунку від 0,03 до 0,15 % МЗП (установленої законом на 1 січня звітного року) за 1 кв. м — за кожен день здійснення діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів. Порядок сплати збору встановлюється органами місцевого самоврядування. Збір сплачується до місцевого бюджету за місцем розташування відведеного паркувального місця авансом — до 30 числа (включно) кожного місяця. За підсумками звітного кварталу подається податкова декларація, в якій визначається остаточна сума збору, що підлягає сплаті (з урахуванням унесених авансових платежів).Завершуючи сьогоднішній огляд
Проекту ПКУ, зауважимо, що він містить ще багато цікавих змін та нюансів, які ми не розглянули. Послідовно всі нововведення ПКУ ми висвітлюватимемо на сторінках нашого видання. Поки ж, для заспокоєння, ще раз звернемо увагу на перехідні положення Проекту ПКУ, згідно з якими планові перевірки платників податків стосовно дотримання вимог ПКУ проводитимуться починаючи з 1 липня 2011 року. При цьому штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються в розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення . Ну що ж, часу для вивчення ПКУ ще більше ніж досить, але починати замислюватися про правила роботи в нових податкових умовах потрібно вже сьогодні.
Документи і скорочення Теми
Проект ПКУ
— Проект Податкового кодексу України від 21.09.10 р. № 7101-1.Закон № 2464
— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI.Закон № 587
— Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.99 р. № 587-XIV.Закон № 1788
— Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-XII.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р.№ 2181-III.
Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон про податок з доходів
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV.Закон про ліцензування
— Закон України «Про ліцензування деяких видів підприємницької діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ.Закон про телебачення
— Закон України «Про телебачення та радіомовлення» від 21.12.93 р. № 3759-XII.Закон № 400
— Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР.Указ про єдиний податок
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Декрет № 7-93
— Декрет КМУ «Про державне мито» від 21.01.93 р. № 7-93.Перелік № 1336
— Перелік окремих форм і умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.Наказ № 586
— наказ ДПАУ «Про затвердження форми податкового розрахунку резидента, який виплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб» від 04.12.03 р. № 586.ПММ
— пально-мастильні матеріали.МЗП
— мінімальна заробітна плата.ПМПО
— прожитковий мінімум на одну працездатну особу.ПДФО
— податок з доходів фізичних осіб.ПСП
— податкова соціальна пільга.НБД
— нецільова благодійна допомога.
