Теми статей
Обрати теми

Тема тижня. Держзакупівлі

Редакція БТ
Стаття

ДЕРЖЗАКУПІВЛІ

 

Процедура державних закупівель чітко регламентована, тому підприємства, які бажають узяти участь у таких торгах, мають бути добре обізнаними у всіх тонкощах їх проведення.

Нещодавно набрав чинності новий Закон України «Про здійснення державних закупівель». Цей Закон уніс кардинальні зміни у процедуру державних закупівель, а тому всім потенційним учасникам варто ознайомитися з новими правилами їх проведення, щоб мати змогу правильно і без проблем узяти в них участь.

Тому в сьогоднішній Темі тижня спробуємо розібратися в механізмі проведення державних закупівель, а саме, з’ясувати, хто має право брати участь у закупівлях, які товари, роботи та послуги можуть закуповуватися, які процедури закупівлі для цього використовуються. Крім того, детально розглянемо, як обліковувати понесені витрати на участь у таких закупівлях.

З набранням чинності влітку новим Законом України «Про здійснення державних закупівель» відбулися кардинальні зміни у процедурі закупівлі за державні кошти. Ці зміни для підприємств, які беруть участь у закупівлях, мають важливе значення.

Тому в сьогоднішній Темі тижня спробуємо розібратися з тим, хто має право брати участь у торгах за новими правилами, які товари, роботи та послуги закуповуються, які процедури закупівлі використовуються для цього та що потрібно зробити, щоб узяти участь у закупівлі. Крім того, окремий розділ присвячено обліку витрат, які несе підприємство, беручи участь у торгах.

Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ПРАВИЛА УЧАСТІ В ТОРГАХ

 

Основні положення

Порядок проведення закупівлі за державні кошти встановлено

Законом про держзакупівлі, який набрав чинності 30.06.10 р. (з дня опублікування), а введений в дію 30.07.10 р.* (через 30 днів з дня опублікування). Відповідно до нього брати участь у держзакупівлі мають право фізичні особи, в тому числі фізичні особи — підприємці, юридичні особи (резиденти або нерезиденти), які письмово підтвердили намір взяти участь у процедурі закупівлі та/або подали пропозицію. Для того щоб узяти участь у торгах, учасники мають відповідати вимогам, наведеним у п. 2 ст. 16 Закону про держзакупівлі, з урахуванням норм ст. 17 цього ж Закону.

* Див. листи Департаменту державних закупівель та державного замовлення Міністерства економіки України від 21.08.10 р. № 3303-25/8205-12, від 26.08.10 р. № 3303-25/8294-07.

Застосовуватиметься Закон про держзакупівлі, як і раніше, до всіх замовників та учасників торгів, які повністю або частково здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі:

— товарів, послуг дорівнює або перевищує 100 тис. грн.;

— робіт — 300 тис. грн.

Варте уваги, що у зв’язку з тим, що комунальні підприємства тепер прямо вказані у визначенні терміна «підприємства», то вони тепер є повноправними замовниками державних закупівель. Відповідно, починаючи з 30.07.10 р. вони при закупівлі повинні дотримуватись вимог Закону про держзакупівлі (це підтверджує і ст. 78 ГКУ, яка тепер містить пряму норму щодо цього).

Якщо вартість замовлення менша від встановлених сум, то закупівлю можна проводити без проведення торгів (шляхом укладення прямих договорів). Крім того, відповідно до п. 3 ст. 2 Закону про держзакупівлі визначено перелік товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється без торгів у будь-якому разі (див. «Товари, роботи та послуги, закупівля яких проводиться без торгів»).

 

Товари, роботи та послуги, закупівля яких проводиться без торгів

Витяг із п. 3 ст. 2 Закону про держзакупівлі

«3. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:

товари і послуги, пов’язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот і монет, їх зберіганням, транспортуванням та обліком;

послуги, закупівля яких здійснюється державними банками та банками, в капіталізації яких взяла участь держава, виключно для проведення ними банківських операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України;

товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю»;

послуги, необхідні для здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу.

Товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється для підготовки і проведення виборів та референдумів в Україні».

 

На увагу також заслуговує і те, що при закупівлі окремих видів товарів, робіт і послуг, які перелічені у

п. 4 ст. 2 Закону про держзакупівлі, окремими законами України будуть встановлюватися особливі правила здійснення торгів.

Закупівля всіх інших товарів, робіт і послуг, які не перелічені вище і відповідають вартісному критерію, буде відбуватися відповідно до

Закону про держзакупівлі шляхом застосування однієї з таких процедур закупівель:

— відкриті торги;

— двоступеневі торги;

— запит цінових пропозицій;

— попередня кваліфікація учасників;

— закупівля в одного учасника.

Розглянемо алгоритм проведення кожної з цих процедур окремо.

 

Відкриті торги

Процедура відкритих торгів названа основною у

Законі про держзакупівлі. Суть її полягає в тому, що взяти участь у торгах мають право всі зацікавлені особи.

Порядок проведення таких торгів можна умовно розділити на три етапи:

— підготовка до торгів;

— проведення торгів;

— завершення торгів (укладання договору).

І етап. Підготовка до торгів

1.1. Публікація оголошення.

Розпочинається процедура проведення відкритих торгів тим, що замовник має опублікувати в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» та оприлюднити на веб-порталі Мінекономіки (www.tender.me.gov.ua) оголошення про проведення процедури відкритих торгів. Робити це він має не пізніш як за 30 днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій. Форма такого оголошення та Інструкція щодо його заповнення затверджені наказом № 922 .

Якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів — 200 тис. євро; для послуг — 300 тис. євро; для робіт — 500 тис. євро, то оголошення про проведення процедури закупівлі (про результати процедури закупівлі) обов’язково додатково розміщуються у міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель Мінекономіки та на веб-порталі Мінекономіки англійською мовою

1.2. Надання документації конкурсних торгів.

Після оприлюднення оголошення кожна фізична чи юридична особа — потенційні учасники торгів можуть безоплатно отримати документацію конкурсних торгів, розроблену замовником на основі Стандартної документації конкурсних торгів для процедури закупівлі — відкриті торги, затвердженої наказом Мінекономіки від 26.07.10 № 919. Ця документація містить необхідні вимоги до учасників торгів та умови проведення таких торгів.

Отримати документацію учасник торгів може або:

— у замовника — протягом

3 днів з дня отримання замовником відповідного запиту;

— на веб-порталі Мінекономіки.

При цьому якщо учаснику не зрозумілі деякі нюанси, наведені в документації, він може звернутися за роз’ясненнями до замовника. Робити це потрібно у формі запиту не пізніше ніж

за 10 днів до закінчення строку подання пропозицій конкурсних торгів. Відповідь же замовник має надати протягом 3 днів з дня отримання запиту.

1.3. Подання пропозиції конкурсних торгів.

Коли всі необхідні документи та інформація зібрані та опрацьовані, учасник торгів приймає рішення про подання пропозиції конкурсних торгів.

Кожен учасник має право подати

тільки одну пропозицію конкурсних торгів (у тому числі до визначеної у документації конкурсних торгів частини предмета закупівлі (лота)), яка є дійсною протягом строку, зазначеного у документації конкурсних торгів. Цей строк становить не менше ніж 90 днів з дати розкриття пропозицій конкурсних торгів.

Подавати пропозицію конкурсних торгів учасник повинен у строки, встановлені конкурсною документацією, які:

— у

загальному випадку не можуть бути менше 30 днів з дня опублікування оголошення;

— при використанні

скороченої процедури закупівлі* — не менше ніж 15 днів з дня опублікування оголошення.

* Застосовувати таку скорочену процедуру замовник буде лише у випадку обґрунтованої (у звіті про результати проведення процедури закупівлі) нагальної потреби у закупівлі продукції харчової промисловості, лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Звернемо увагу, що разом із пропозицією конкурсних торгів, якщо цього вимагає документація конкурсних торгів, учасник має подавати забезпечення пропозиції конкурсних торгів (детальніше див. «Які витрати несе учасник торгів» с. 42).

 

ІІ етап. Проведення торгів

2.1. Розкриття пропозиції

. Процедура проведення торгів зводиться до того, що в день закінчення строку подання пропозицій у час та в місці, що зазначені в оголошенні про проведення процедури закупівлі, замовник розкриває отримані пропозиції від учасників. Такі дії відбуваються в присутності учасників торгів, при цьому відсутність учасника не може бути підставою для відмови в розкритті чи розгляді або для відхилення його пропозиції.

Розкриваючи отримані пропозиції, представники замовника перевіряють наявність усіх необхідних документів, передбачених документацією конкурсних торгів, а також оголошують найменування та місцезнаходження кожного учасника, ціну кожної пропозиції конкурсних торгів або частини предмета закупівлі (лота). Зазначена інформація вноситься до протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів та оприлюднюється на веб-порталі Мінекономіки.

2.2. Розгляд пропозицій конкурсних торгів

. Дізнавшись про зміст всіх пропозицій, замовник починає їх вивчення. Для цього він вивчає надану документацію, за потреби здійснює уточнення необхідних даних у учасника (в тому числі і виправляє за його письмовою згодою арифметичні помилки). За необхідності замовник може звернутися за підтвердженням достовірності наданої інформації до відповідних органів державної влади та підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції (ст. 28 Закону про держзакупівлі).

Розглянувши надані пропозиції, замовник вибирає пропозиції, які відповідають вимогам проведення торгів для здійснення їх оцінки. Для успішного проведення торгів таких пропозицій повинно бути

не менше двох.

Всі інші пропозиції, які не відповідають цим вимогам, відхиляються. Інформація про відхилення цих пропозицій з причинами відхилення повідомляється учасникам, пропозиції яких відхилено, та оприлюднюється на веб-порталі

протягом 3 робочих днів з дати прийняття такого рішення.

2.3. Оцінка пропозицій конкурсних торгів.

Пропозиції, які відповідають всім вимогам, оцінюються замовником за критеріями, визначеними у ст. 28 Закону про держзакупівлі. Після проведення оцінки замовник складає протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів за формою, затвердженою наказом № 922, в якому визначає найбільш економічно вигідну пропозицію, а учасника, який надав таку пропозицію, визнають переможцем торгів.

Загальний строк розгляду, оцінки та визначення переможця при проведенні відкритих торгів:

за звичайною процедурою не повинен перевищувати 20 робочих днів з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів;

за скороченою процедурою10 робочих днів з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів.

 

ІІІ етап. Завершення торгів

3.1. Акцепт пропозиції конкурсних торгів.

У день визначення переможця торгів замовник акцептує пропозицію конкурсних торгів, що визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки (ст. 31 Закону про держзакупівлі).

Для цього замовник протягом

одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця торгів надсилає переможцю повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, а всім учасникам — письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника-переможця. Повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів (цінової пропозиції) обов’язково публікується у бюлетені «Вісник державних закупівель» та оприлюднюється на веб-порталі Мінекономіки.

3.2. Укладення договору про закупівлю.

Після отримання акцепту від замовника учасник приймає рішення про укладення договору закупівлі із замовником. Відбувається укладення такого договору

при звичайній процедурі проведення закупівлі — не раніше ніж через 14 днів з дати публікації повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів у бюлетені «Вісник державних закупівель» та не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту;

при скороченій процедурі проведення закупівліне раніше ніж через 5 днів з дня публікації повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів у бюлетені «Вісник державних закупівель», але не пізніше ніж через 14 днів з дня акцепту .

Встановлення таких меж для укладення договору здійснено з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника про укладення договору закупівлі. Договір про закупівлю, укладений з порушенням вищезгаданих строків, є нікчемним.

Звернемо увагу, що при підписанні договору учасник, якщо це передбачено документацією конкурсних торгів, має надати замовнику забезпечення виконання договору (детальніше див. «

Які витрати несе учасник торгів» на с. 42).

Якщо учасник, який став переможцем, відмовляється (у письмовому виді) підписати договір, або якщо укладення договору з вини учасника у вищезгадані строки не відбулося, то замовник має право повторно визначити нового переможця з найбільш економічно вигідних пропозицій конкурсних торгів, строк дії яких ще не минув.

3.3. Інформування учасників про результати закупівлі.

Протягом 7 днів з дня укладення договору про закупівлю або прийняття рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, замовник має опублікувати у бюлетені «Вісник державних закупівель» та на веб-порталі Мінекономіки оголошення про результати проведення процедури закупівлі. Форма такого оголошення та Інструкція щодо її заповнення затверджені наказом № 922.

 

Двоступеневі торги

Двоступеневі торги відповідно до

ст. 33 Закону про держзакупівлі проводять у таких випадках:

замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) товарів (робіт) або визначити вид послуг та якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками;

предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт.

Проведення цього виду торгів подібне до проведення відкритих торгів. За винятком того, що перший етап відкритих торгів (

підготовка до торгів) проводиться в два етапи.

На першому етапі

:

1. Замовник публікує в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» та розміщує на веб-порталі Мінекономіки (www.tender.me.gov.ua) оголошення про проведення торгів. Робить це він не пізніш як

за 30 днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій.

2. Після цього всі учасники подають замовнику попередні пропозиції конкурсних торгів без зазначення ціни. У цих пропозиціях вони вказують лише технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі, умови поставки, підтвердження професійної і технічної компетентності учасників та їх відповідності кваліфікаційним критеріям.

Строк подання попередніх пропозицій при проведення торгів:

— у

звичайному режимі становить не менше 30 днів з дня опублікування оголошення про проведення торгів;

за скороченою процедуроюне менше 15 днів з дня опублікування такого оголошення.

Проводячи розгляд попередніх пропозицій, замовник має право проводити переговори з будь-ким з учасників для визначення переваг та недоліків у пропозиціях. За результатами таких переговорів складається протокол за підписом замовника та учасника, в якому зазначаються відомості про учасника, пропозиції, запропоновані учасником, висновки.

Після отримання попередніх пропозицій конкурсних торгів замовник має право відкоригувати документацію конкурсних торгів щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки згідно із

Законом про держзакупівлі. Про такі коригування документації конкурсних торгів замовник інформує всіх учасників під час надання їм запрошень до участі у другому етапі торгів.

На другому етапі

замовник запрошує до участі в торгах учасників, попередні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі та пропозиції яких виявилися прийнятими в цілому. Кількість таких учасників має бути не менше двох.

Після надходження запрошень для участі у торгах учасники мають подати остаточні пропозиції конкурсних торгів замовникові із зазначенням ціни. Строк подання таких пропозицій становить

не менше 15 днів з дня повідомлення учасника про результати першого етапу.

Далі проведення двоступеневих торгів відбувається за правилами проведення відкритих торгів (див. починаючи з

етапу ІІ — проведення торгів).

 

Запит цінових пропозицій

Проведення торгів за процедурою запиту цінових пропозицій можливе тільки тоді, коли замовник закуповує товари і послуги, для яких

існує постійно діючий ринок, за умови, що їх вартість не перевищує 200 тис. грн. (ст. 35 Закону про держзакупівлі).

Ця процедура в цілому схожа із процедурою відкритих торгів, але між ними існують і суттєві відмінності:

— по-перше

, замовник торгів не тільки опубліковує запит цінових пропозицій у бюлетені «Вісник державних закупівель» і розміщує на веб-порталі Мінекономіки, як це відбувається при відкритих торгах, а й у день публікації надсилає ці запити не менше ніж трьом (потенційним) учасникам торгів (до їх числа можуть входити і нерезиденти);

— по-друге

, строк подання учасниками цінових пропозицій не може бути меншим, ніж 10 робочих днів з дня публікації запиту. При проведенні відкритих торгів такий строк складає 30 (15) днів;

— по-третє

, загальний строк для розгляду цінових пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі не повинен перевищувати 5 днів з дня розкриття цінових пропозицій. Проводячи відкриті торги він не може перевищувати 20 (10) днів;

по-четверте, переможцем процедури запиту цінових пропозицій визнається учасник, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника, зазначеним у запиті цінових пропозицій, та має найнижчу ціну. Переможцем же відкритих торгів визнається учасник, пропозиція якого є економічно найбільш вигідною;

по-п’яте, замовник укладає з переможцем договір про закупівлю відповідно до основних умов договору, зазначених у запиті, у строк не раніше ніж через 5 робочих днів з дня опублікування повідомлення про акцепт цінової пропозиції, але не пізніше ніж через 14 днів з дня визначення переможця. При відкритих торгах такий строк укладання договору встаноленно для скороченої процедури закупівлі.

 

Процедура попередньої кваліфікації учасників

Така процедура закупівлі застосовується у разі необхідності попереднього визначення кваліфікаційної відповідності, фінансово-економічного стану та технічних і організаційних можливостей учасника. Її суть полягає в тому, що до торгів допускаються лише ті

учасники, які пройшли попередню кваліфікацію для участі у торгах.

Проводиться така процедура торгів за тими ж правилами і етапами, що і відкриті торги. За винятком того, що перед безпосереднім проведенням торгів учасники мають пройти, так би мовити, додатковий (відбірний) етап попередньої кваліфікації.

Проводиться цей додатковий етап у такому порядку:

1. Спочатку замовник публікує оголошення про проведення попередньої кваліфікації учасників. Після чого протягом

не менше ніж 30 днів (при проведенні скороченої процедури закупівлі — не менше ніж 15 днів) учасники подають кваліфікаційні пропозиції, які містять необхідну інформацію, перелік якої наведено у ст. 38 Закону про держзакупівлі

2. Після отримання у визначений строк від учасників кваліфікаційних пропозицій замовник розкриває пропозиції (у час та місці, що зазначені в оголошенні про проведення попередньої кваліфікації), перевіряє наявність усіх потрібних документів та відповідність пропозицій установленим вимогам, а також вибирає учасників, які пройшли відбір за результатами попередньої кваліфікації.

3. За результатами проведення такого відбору замовник протягом 10 днів повідомляє всіх учасників про результати та запрошує учасників, що пройшли кваліфікацію, до участі в торгах. Після отримання такого повідомлення учасники, які пройшли таку кваліфікацію, подають пропозиції конкурсних торгів протягом строку, що не може бути менший

ніж 15 днів з дня надсилання повідомлення про результати кваліфікації.

Далі процедура торгів проводиться так само, як і відкриті торги (починаючи з

ІІ етапу — проведення торгів).

 

Процедура закупівлі в одного учасника

Закупівля в одного учасника — це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення з ним переговорів.

Застосовується така процедура як виняток у таких випадках:

1) за закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу;

2) за відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником (виконавцем), за відсутності при цьому альтернативи;

3) при виникненні термінової потреби в товарах, роботах чи послугах, у тому числі необхідних для оперативної негайної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, обмежених у часі та непідконтрольних замовнику, яких не можна було уникнути;

4) якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників.

Опишемо алгоритм проведення торгів за цією процедурою.

І. Підготовка до торгів

1.1. Проведення переговорів з учасником.

Спочатку замовник проводить переговори з учасником закупівлі. При цьому він вимагає від учасника подання підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам, зазначеним у ст. 16 Закону про держзакупівлі.

1.2. Публікація рішення про проведення торгів.

На основі таких переговорів замовник приймає рішення про проведення процедури закупівлі товарів в одного учасника. Після прийняття такого рішення замовник має протягом 3 робочих днів з моменту його прийняття опублікувати у бюлетені «Вісник державних закупівель» і розмістити на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про проведення такої закупівлі*.

* Застосовувати таку скорочену процедуру замовник буде лише у випадку обґрунтованої (у звіті про результати проведення процедури закупівлі) нагальної потреби у закупівлі продукції харчової промисловості, лікарських засобів і виробів медичного призначення.

ІІ. Проведення торгів

. Для того щоб така закупівля відбулася, замовник має отримати на це дозвіл від Мінекономіки. Такий дозвіл отримується за правилами, визначеними в Порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника, затвердженому постановою КМУ від 28.07.10 р. № 668.

Після отримання такого дозволу (або відмови в його отриманні) замовник

має не пізніше ніж через 15 робочих днів опублікувати результат рішення Мінекономіки з обов’язковим зазначенням дати і номера листа-погодження або листа про відмову у погодженні процедури закупівлі.

ІІІ. Завершення торгів (укладення договору).

При отриманні позитивного рішення замовник має право укласти договір про закупівлю з учасником у строк не раніше ніж через 14 днів з дня опублікування відомостей про рішення Мінекономіки провести таку закупівлю.

Але якщо процедура закупівлі відбувається при виникненні термінової потреби в товарах, роботах чи послугах, у тому числі необхідних для оперативної негайної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, обмежених у часі та непідконтрольних замовнику, яких не можна було уникнути, то укладати договір можна

не раніше ніж через 5 робочих днів з дня опублікування відомостей про рішення Мінекономіки.

 

ОБЛІК ВИТРАТ УЧАСНИКА ТОРГІВ

 

Які витрати несе учасник торгів

Для того щоб узяти участь у торгах, учасники торгів несуть певні витрати. Ці витрати, зазвичай, є значними. Як правило, вони пов’язані з: підготовкою та поданням пропозиції конкурсних торгів і інформації про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям; наданням забезпечення пропозиції конкурсних торгів та забезпечення виконання договору про закупівлю; укладенням договору; поданням скарги тощо. Розглянемо кожен вид витрат.

1. Подання пропозиції конкурсних торгів.

Для того щоб прийняти участь у торгах, учасник має підготувати та надіслати до замовника пропозицію конкурсних торгів.

Подають таку пропозицію у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи, прошиту, пронумеровану та скріплену печаткою у запечатаному конверті.

У складі такої пропозиції, крім самої конкурсної пропозиції, учасники мають також подавати:

— документи, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника закупівлі, щодо підпису документів пропозиції конкурсних торгів;

— документи, що підтверджують надання учасником забезпечення пропозиції конкурсних торгів, якщо таке забезпечення передбачено оголошенням;

— інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі);

— документально підтверджену інформацію про відповідність кваліфікаційним критеріям.

Для складання пропозиції конкурсних торгів учасник має право залучати експертів, консультантів та інших спеціалістів. Тому до витрат з підготовки та подання пропозиції можна віднести: експертні, консультаційні, маркетингові послуги тощо.

2. Інформація про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям.

Серед усіх документів, які учасник готує для участі у торгах, варто виділити документи, що підтверджують інформацію про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям.

Така документація може подаватися або у складі пропозиції конкурсних торгів (про що зазначається в документації конкурсних торгів), або окремо, як кваліфікаційна пропозиція (при участі в закупівлі за процедурою попередньої кваліфікації учасників, двоступеневих торгах).

Складаючи таку документацію, потрібно враховувати, що вона, напевно, буде містити документи, що підтверджують необхідні для участі у торгах кваліфікаційні вимоги, які перелічені у

ч. 2 ст. 16 Закону про держзакупівлі.

Звісно, що підготовка та надання такої документації залежно від об’єкта закупівлі та складності технології виробництва може займати багато часу, та все ж складати її може учасник самостійно. А тому звести витрати при складанні такої документації можна до мінімуму.

3. Забезпечення пропозиції конкурсних торгів.

Щоб узяти участь у торгах, деякі замовники вимагають від учасників надавати забезпечення пропозиції конкурсних торгів (ст. 24 Закону про держзакупівлі) у вигляді поруки, гарантії, застави, завдатку, депозиту тощо.

Надавати таке забезпечення учасник торгів має під час подання пропозиції конкурсних торгів у розмірі, що встановлюється у грошовому виразі від очікуваної вартості предмета закупівлі* та не може перевищувати:

— 1 %

— у разі проведення торгів на закупівлю робіт;

— 5 %

— у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг.

* Якщо пропозиції конкурсних торгів подаються стосовно частини предмета закупівлі (лота), розмір забезпечення встановлюється виходячи з очікуваної вартості предмета закупівлі щодо кожної його частини (лота).

Про всі умови надання такого забезпечення (вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення пропозиції не повертається) учасник дізнається з документації конкурсних торгів. Усі витрати для отримання такого забезпечення несе учасник торгів (винагорода стороні, що надає забезпечення, оформлення необхідних угод) причому не залежно від результату торгів.

У загальному випадку замовник повинен повернути забезпечення пропозиції конкурсних торгів учаснику протягом 3 банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення (ч. 4 ст. 24 Закону про держзакупівлі) у разі:

— закінчення строку дії забезпечення пропозиції конкурсних торгів, зазначеного у документації конкурсних торгів;

— укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем конкурсних торгів;

— відкликання пропозиції конкурсних торгів до закінчення строку її подання;

— закінчення процедури закупівлі у разі неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників, що подали пропозиції конкурсних торгів.

Забезпечення пропозиції конкурсних торгів не повертається замовником у разі (ч. 3 ст. 24 Закону про закупівлі)**:

відкликання пропозиції конкурсних торгів учасником після закінчення строку її подання;

не підписання учасником, що став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;

не надається переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після акцепту пропозиції конкурсних торгів, якщо надання такого забезпечення передбачено документацією конкурсних торгів.

** Кошти, що надійшли як забезпечення пропозиції конкурсних торгів (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі підприємствами, об’єднаннями підприємств не за бюджетні кошти — перераховуються на рахунок підприємства, об’єднання підприємств.

4. Укладення договору

. До витрат з укладення договору про закупівлю можна віднести витрати учасника, який переміг у торгах. Йому доведеться взяти на себе всі витрати з оформлення договору про закупівлю. Зокрема, це можуть бути витрати на нотаріальне посвідчення договору про закупівлю, надання додаткових завірених нотаріально документів тощо.

5. Забезпечення виконання договору про закупівлю.

Також у разі перемоги від учасника торгів під час здійснення закупівлі товарів, робіт, послуг замовник (якщо це передбачено у документації конкурсних торгів) може вимагати внесення забезпечення виконання договору про закупівлю.

Надається таке забезпечення у формі поруки, гарантії, застави, завдатку, неустойки, депозиту тощо), а розмір його

не може перевищувати 5 % вартості договору.

При цьому, як і у випадку з надання забезпечення пропозиції конкурсних торгів, якщо учасник-переможець старанно виконує всі зобов’язання, передбачені договором, або за рішенням суду результати процедури закупівлі або договору про закупівлю визнаються недійсними, то йому

не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з дня настання зазначених обставин повертається отримане забезпечення.

Якщо ж учасник виконує зобов’язання за договором неналежним чином, то сума такого забезпечення не повертається, а перераховується до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі підприємствами, об’єднаннями підприємств не за бюджетні кошти — на рахунок підприємства, об’єднання підприємств.

Неповернення учаснику торгів

забезпечення договорів про закупівлю або забезпечення пропозиції конкурсних торгів дуже схоже з неустойкою за рішенням сторін за порушення умов договору (сплата штрафних санкцій винною стороною за недотримання своїх зобов’язань). Такий висновок можна зробити з того, що згідно зі ст. 549 ЦКУ неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума чи інше майно, яке боржник має передати кредитору в разі порушення зобов’язань (невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема, у разі прострочення виконання). Причому розмір неустойки у цьому випадку установлено в повній сумі забезпечення. Інакше кажучи, відповідальність учасника за невиконання або порушення основного зобов’язання обмежується сумою внесеного забезпечення.

6. Оскарження процедури закупівлі.

Будь-яка особа, в тому числі і не учасник торгів, інтереси якої порушено при проведенні торгів, яка має право відповідно до ст. 18 Закону про держзакупівлі оскаржити дії замовника. Щоб це зробити, учасник має надати до органу оскарження (Антимонопольного комітету) в письмовій формі скаргу за підписом особи, яка її подає, та документи (у разі наявності), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника. Крім того, суб’єкт оскарження (учасник торгів) при поданні скарги Антимонопольному комітету надсилає копію скарги замовнику, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржуються.

Подавати таку скаргу потрібно

не пізніше 14 днів з дня отримання учасником повідомлення про відповідне рішення чи дію замовника, що порушує його права чи законні інтереси, або з дня, коли суб’єкту оскарження стало відомо про порушення його прав чи законних інтересів прийнятим рішенням, дією чи бездіяльністю замовника, але до моменту укладення договору про закупівлю.

Скарги, які стосуються документації конкурсних торгів, можуть подаватися у будь-який строк після публікації повідомлення про їх проведення, але не пізніше закінчення строку, встановленого для подання пропозицій конкурсних торгів.

Звернемо увагу, що відтепер за подання скарги справляється певна плата, яка перераховується до спеціального фонду держбюджету. Розмір її відповідно до

постанови КМУ від 28.07.10 р. № 773 становить:

5 тис. грн. — у разі оскарження процедури державної закупівлі товарів або послуг;

15 тис. грн. — у разі оскарження процедури державної закупівлі робіт.

Тому, подаючи таку скаргу, учасник повинен проаналізувати і оцінити ефективність таких дій. І можливо, учаснику буде вигідніше не подавати скаргу до Антимонопольного комітету, а прямо звертатися до суду, оскільки фінансові втрати в обох випадках можуть бути приблизно однаковими.

Розгляд скарги відбувається протягом 30 робочих днів з дня отримання скарги. За результатами такого розгляду Антимонопольний комітет приймає обґрунтоване рішення. Примірник такого рішення

протягом 3 днів з дня його прийняття надсилається суб’єкту оскарження, замовнику, Держказначейству та редакції державного офіційного друкованого видання з питань державних закупівель.

Рішення органу оскарження можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження чи замовником до Київського окружного адміністративного суду. Строк позовної давності для оскарження рішень органу оскарження становить 30 днів з дня прийняття такого рішення. Цей строк не може бути поновлено (

ст. 8 Закону про держзакупівлі).

 

Податковий облік витрат в учасника торгів

Для того щоб включити витрати на участь у торгах (а саме, витрати на формування та подання пропозиції конкурсних торгів, інформації про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, витрати на укладення договору тощо) до складу валових, учаснику потрібно довести, що здійснені ним витрати пов’язані з господарською діяльністю, як цього вимагає

п. 5.1 Закону про податок на прибуток.

У нашому випадку витрати на участь у торгах безумовно пов’язані з господарською діяльністю, оскільки без них брати участь у торгах підприємство не може. А тому понесені

учасником витрати можна відносити до складу валових витрат.

При цьому варто пам’ятати, що відповідно до

п.п. 5.3.9 Закону про податок на прибуток відносити такі витрати до валових можна лише за наявності розрахункових, платіжних та інших документів, що підтверджують здійснення цих витрат. На цьому наголошують і податківці у листі від 15.02.08 р. № 2434/с/15-0314*.

* Незважаючи на те що в листі є посилання на вже скасований Закон про держзакупівлю, висновки листа актуальні й на сьогодні для обґрунтування включення понесених витрат до складу валових витрат.

Ведучи мову про витрати, що несуть учасники торгів, варто звернути увагу на такий вид витрат, як забезпечення пропозиції конкурсних торгів та забезпечення виконання договору про закупівлю, оскільки обліковуються ці витрати не так, як інші витрати, понесені учасником.

Забезпечення повертається.

У цьому випадку як і при наданні, так і при поверненні такого забезпечення, податкових наслідків з податку на прибуток не виникає, тому що грошові кошти чи майно, надані платником податку відповідно до цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі прав власності на таке майно іншій особі, не включаються до валових доходів у сторони, що одержує, і до валових витрат у сторони, що передає (пп. 7.9.1 і 7.9.2 Закону про податок на прибуток)**.

** Та все ж у випадку повернення забезпечення, що наданий у вигляді депозиту з нарахованими процентами, валові доходи виникають, але не на суму повернутого забезпечення, а на розмір нарахованих процентів (п.п. 4.1.4 Закону про податок на прибуток).

Аналогічна ситуація і з ПДВ, оскільки операції з надання забезпечення не є об’єктом оподаткування операції ПДВ, бо не відповідають визначенню поставки товарів та послуг (п.п. 3.1.1 Закону про ПДВ).

Отже при наданні та поверненні забезпечення жодних податкових наслідків ні щодо податку на прибуток, ні щодо ПДВ не виникає.

Забезпечення не повертається

. Тут варто пам’ятати, що до складу валових витрат таке забезпечення включати не можна. Оскільки воно розцінюється, як зазначалося вище, як неустойка за порушення умов договору (п.п. 5.3.5 Закону про податок на прибуток).

ПДВ, як і при поверненні забезпечення, нараховувати також не потрібно.

Всі ж інші попутні витрати, зокрема, які пов’язані із залученням третьої сторони для надання забезпечення (винагорода за надання банківських гарантій, винагорода поручителя тощо), включаються до складу валових витрат на підставі

п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток та оподатковуються ПДВ.

Звернемо увагу, що правила оподаткування витрат, здійснених для участі у торгах,

однакові для всіх учасників торгів незалежно від того, чи є учасник переможцем торгів чи стороною, яка програла, оскільки здійснюючи витрати для участі в торгах, учасники здійснюють господарську діяльність.

Щоб підтвердити нашу позицію, проведемо аналогію із витратами на відрядження, коли особу відряджають для укладання договору для поставки товару. В результаті такого відрядження особа може або укласти, або не укласти договір з контрагентом. Але незалежно від того, який буде результат поїздки (позитивний чи негативний), витрати, понесені на відрядження, будуть віднесені до валових, оскільки відрядження здійснювалося з метою організації господарської діяльності.

 

Бухгалтерський облік

Бухгалтерський облік витрат на проведення торгів слід розмежовувати залежно від результатів торгів. Так, якщо учасник переміг у торгах, то витрати слід відображати на рахунку 93 «Витрати на збут». У разі програшу варто використовувати субрахунок 949 «Інші витрати»***. Тому до оголошення результатів торгів рекомендуємо збирати понесені витрати на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів».

*** Щоправда, є ще один варіант. Деякі фахівці рекомендують ураховувати в цьому випадку витрати з участі в тендері на рахунку 92 «Адміністративні витрати». Ми не заперечуємо використання й такого варіанта.

Приклад.

Підприємство бере участь у відкритих торгах щодо закупівлі товарів за рахунок державних коштів. Очікувана вартість товарів — 360 тис. грн. У результаті участі в торгах понесені такі витрати:

— вартість формування пропозиції конкурсних торгів — 4800 грн. (у тому числі 800 грн. ПДВ);

— забезпечення пропозиції конкурсних торгів у вигляді депозиту (10 %) — 36000 грн.

Після закінчення торгів сума тендерного забезпечення повертається.

Варіант 1.

Учасник перемагає в торгах і несе додаткові витрати на забезпечення виконання договору про закупівлю в розмірі 18000 грн. (5 %).

Варіант 2.

Учасник програє торги.

Порядок бухгалтерського та податкового обліку таких операцій покажемо у таблиці на с. 46.

 

Облік витрат на участь у торгах

Зміст операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,грн.

Податковий облік (ВВ)

дебет

кредит

1. Перераховано передоплату організації за формування пропозиції конкурсних торгів

377

311

4800

4000

2 Нараховано податковий кредит з ПДВ

641

644

800

3. Віднесено суму передоплати за формування пропозиції конкурсних торгів до витрат майбутніх періодів

39

377

4000

4. Списано суму ПДВ

644

377

800

5. Унесено на рахунок замовника суму забезпечення пропозиції конкурсних торгів у формі депозиту

377

311

36000

6. Відображено видачу забезпечення

05

36000

Варіант 1. Учасник перемагає в торгах

7. Уключено до витрат періоду вартість формування пропозиції конкурсних торгів

93

39

4000

8. Повернено суму забезпечення пропозиції конкурсних торгів

311

377

36000

9. Відображено повернення забезпечення пропозиції конкурсних торгів

05

36000

10. Унесено на рахунок замовника суму забезпечення виконання договору про закупівлю

377

311

18000

Варіант 2. Учасник програв торги

7. Уключено до витрат періоду вартість формування пропозиції конкурсних торгів

949

39

4800

8. Повернено суму забезпечення пропозиції конкурсних торгів

311

377

36000

9. Відображено повернення забезпечення пропозиції конкурсних торгів

05

36000

 

На цьому все. Сподіваємося, що ця публікація допоможе вам завжди вигравати у торгах і правильно обліковувати понесені на участь у них витрати. А ми, в свою чергу, і надалі будемо слідкувати за змінами у сфері держзакупівель і своєчасно інформувати про них на сторінках нашої газети.

 

Документи Теми

ГКУ

— Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.

Закон про держзакупівлі

— Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.10 р. № 2289-VI.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Наказ № 922

— наказ Мінекономіки «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» від 26.07.10 р. № 922.

ВВ

— валові витрати.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі