ДОГОВОРИ НА НАВЧАННЯ ПРАЦІВНИКІВ —
тепер простіше: рекомендації Мінпраці
Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10.08.10 р. № 232
«Про затвердження Примірного порядку укладення суб’єктами господарювання договорів з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників та форм примірних договорів суб’єкта господарювання з навчальним закладом, підприємством, установою, організацією, що здійснюють навчання, та з працівником»
Наказом
, що коментується, Мінпраці визначило Примірний порядок укладення договорів на навчання роботодавцями своїх працівників. Раніше ця сфера відносин була недостатньо врегульованою.Наказом
, що коментується, затверджено:—
Примірний порядок укладення суб’єктами господарювання договорів з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників (далі — Порядок);—
форму № 1 «Примірний договір підприємства з навчальним закладом, підприємством, установою, організацією, що здійснюють навчання»;—
форму № 2 «Примірний договір суб’єкта господарювання з працівником».Крім того, у
додатку 1 до Порядку наведено примірну форму Направлення працівників на професійне навчання, яку роботодавець видає працівнику при направленні на навчання (п. 2.6 Порядку).Відразу зауважимо:
наказ, що коментується, має рекомендаційний характер. Про це свідчить те, що форми затверджених документів є примірними; те, що наказ не зареєстровано в Мін’юсті, а також п. 2 наказу, що коментується, та п. 1.3 Порядку.Витрати, пов’язані з професійним навчанням працівників, можуть здійснюватися роботодавцем як
за рахунок власних коштів** , так і з залученням коштів організацій роботодавців, спонсорів, міжнародної технічної допомоги та з інших джерел.** Витрати, пов’язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають з підприємством у трудових відносинах, відносяться на валові витрати в межах 3 % фонду оплати праці звітного періоду (абзац третій п.п. 5.4.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97р. № 283/97-ВР).
Варте уваги, що після навчання працівник має виконувати роботу (постійно або періодично), що відповідає отриманій кваліфікації, та з оплатою праці не нижчою, ніж до навчання (п. 1.6 Порядку).
Роботодавець має право визначити додаткові умови направлення працівника на навчання, зокрема, установити мінімальний строк роботи на підприємстві після закінчення навчання (за умови, що це визначено колективним договором).
Договір із навчальним закладом
укладається за формою № 1. Раніше на практиці договір зазвичай розроблявся навчальним закладом, а тепер за базу може бути взято примірну форму. У п. 2.2 Порядку перелічено істотні умови договору.Звернемо увагу, що
п. 2.4 Порядку вимагає долучити до договору такі документи:— кошторис, у якому визначається розмір витрат на професійне навчання;
— навчальний план та програми, затверджені та погоджені в установленому порядку;
— графік направлення працівників на навчання;
— графік фінансування навчання працівників.
Навчальний заклад протягом 5 днів з початку навчання має надати роботодавцю
підтвердження про прийняття працівника на навчання (відривний корінець направлення) та копію наказу про його зарахування.Договір з працівником
укладається за примірною формою № 2.Сторонам рекомендується включити і до договору з навчальним закладом, і до договору з працівником як істотні умови, зокрема, назву професії (спеціальності), форму і строк навчання, місце навчання (
пп. 2.2 і 3.2 Порядку).Якщо працівник припинив професійне навчання без поважної причини або в односторонньому порядку порушив умови договору, він зобов’язаний
відшкодувати роботодавцю всі витрати на його навчання (пп. 3.3, 3.5 Порядку; п.п. 3.2.1 форми № 2). Перелік причин, які можна вважати поважними, наведено в п. 3.5 Порядку. На можливість зобов’язати працівників відшкодувати роботодавцю витрати на навчання Мінпраці вказувало в листі від 12.03.09 р. № 2691/0/14-09/06.Згідно з
п. 3.5 Порядку працівник не зобов’язаний відшкодовувати витрати, якщо причинами порушення умов договору є:— неможливість виконання після закінчення навчання роботи відповідно до здобутої професії та кваліфікації за станом здоров’я;
— сімейні обставини, що відповідно до законодавства потребують звільнення працівника або припинення ним навчання;
— зміна місця проживання;
— призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну службу;
— погіршення умов праці з вини підприємства.
До договору з працівником обов’язково долучають кошторис, у якому визначають розмір витрат на професійне навчання та графік направлення працівників на навчання.
Договори укладаються у двох примірниках, по одному для кожної зі сторін договору. За необхідності затверджені форми можуть змінюватися.
У контексті порушеного Мінпраці питання рекомендуємо ознайомитися з
Темою тижня «Навчання за рахунок підприємства» // «БТ», 2009, № 41, с. 39 і статтею «Навчальна відпустка — як надати і розрахувати відпускні» // «БТ», 2008, № 45, с. 14.Наказ, що коментується, набрав чинності з 01.09.10 р.
