ЄДИНИЙ ВНЕСОК НА СОЦСТРАХУВАННЯ
Сьогодні, як і обіцяли, присвятили номер єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що запроваджується з 2011 року.
Із Теми тижня (с. 38) ви зможете дізнатися, хто належить до платників внеску, на яку базу він нараховується, за якими ставками та в які строки сплачується. Ви також дізнаєтеся про особливості справляння внеску із сум лікарняних, винагород за договорами цивільно-правового характеру, зарплати інвалідів. Окремий блок присвячено нюансам сплати внеску підприємцями та добровільними платниками. Крім того, ми описали новий порядок взаємовідносин роботодавців із соцфондами, зокрема, щодо виплати соцдопомог.
Тему тижня доповнює Шпаргалка бухгалтера (с. 23), де у зручній формі надано всю довідкову інформацію про внесок (платники, база, ставки, відповідальність).
Приємного знайомства з єдиним внеском!
Запровадження у 2011 році єдиного внеску на соціальне страхування замінить нарахування і сплату діючих на сьогодні чотирьох внесків: до ПФУ, ФТВП, ФБ та ФНВ.
У сьогоднішній Темі тижня докладно проаналізуємо порядок його нарахування і сплати.
Оксана КОНОНЕНКО, головний редактор газети «Бухгалтерський тиждень»
Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
СПРАВЛЯННЯ ЄВС
Законодавче регулювання
З 1 січня 2011 року
запроваджується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄВС). Умови, розміри, порядок нарахування і сплати ЄВС визначаються Законом про ЄВС*. Він набирає чинності з 2011 року, за винятком окремих норм щодо введення в дію посвідчення застрахованої особи (п. 8 ч. 1 ст. 1; пп. 7, 8 і 9 ч. 2 ст. 6 абз. другий п. 1 ч. 3 ст. 20; ст. 22) — вони набирають чинності з 1 січня 2014 року.* Текст Закону див. у «БТ», 2010, № 35, с. 3.
ЄВС — це консолідований страховий внесок
, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.ЄВС
не входить до системи оподаткування, і податкове законодавство не регулює порядок його нарахування, обчислення і сплати (ч. 2 ст. 8 Закону про ЄВС).Повноваженнями щодо адміністрування ЄВС наділено ПФУ. Саме
ПФУ здійснюватиме збирання та ведення обліку ЄВС. Інші соцфонди після введення ЄВС не розформовуються — вони займатимуться питаннями, пов'язаними з використанням їх коштів та проведенням у зв'язку з цим перевірок страхувальників.Крім того, ПФУ вестиме
Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб і призначений для накопичення, зберігання та використання інформації про збирання та ведення обліку ЄВС, його платників та застрахованих осіб. Даними цього держреєстру мають право користуватися всі фонди для виконання покладених на них функцій.З 2011 року всі сьогоднішні платники внесків до ПФУ, ФТВП, ФБ та ФНВ стануть платниками ЄВС. У зв'язку з цим жодної
додаткової перереєстрації як платників страхових внесків, так і застрахованих осіб у ПФУ не буде (абз. другий п. 3 розділу VIII Закону про ЄВС).Нарахований
ЄВС з 2011 року можна буде включати до валових витрат на підставі оновленого п.п. 5.7.1 Закону про податок на прибуток. Крім того, з 2011 року для цілей справляння ПДФО дохід у вигляді зарплати зменшуватимуть на суму утриманого з такої суми ЄВС (оновлений п. 3.5 Закону про податок з доходів).
Платники
Платниками ЄВС є страхувальники (названі в
п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС) та застраховані особи (названі в пп. 2 — 14 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС). Перелік страхувальників та застрахованих осіб наведено у Шпаргалці бухгалтера на с. 23.Платники ЄВС зобов'язані
стати на облік (п. 11 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄВС). Узяття на облік роботодавців здійснює ПФУ шляхом унесення відповідних даних до реєстру страхувальників. При цьому роботодавців, на яких поширюється дія Закону № 755, беруть на облік на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих держреєстратором, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання таких відомостей. Аналогічно і в ситуації зі зняттям з обліку — для ПФУ підставою для цього будуть дані від держреєстратора.Усіх інших страхувальників, на яких не поширюється дія
Закону № 755 (названі в абз. четвертому, шостому та сьомому п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС), ПФУ бере на облік не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви. Зверніть увагу: за ухилення від узяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік на них можуть накласти штраф у розмірі 170 грн. (п. 1 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄВС). Для зняття з обліку ці страхувальники також подають відповідну заяву.Роботодавцям, ФОП і самозайнятим особам ПФУ безкоштовно надсилає
повідомлення про взяття їх на облік. У ньому для роботодавців указують клас професійного ризику, до якого віднесено цього платника (ч. 3 ст. 5 Закону про ЄВС).Нарахування
внесків за найманих працівників, фізичних осіб, які виконують роботи і надають послуги за ЦП-договорами, одержувачів допомог (ЄВС у частині «утримання») здійснюють роботодавці за рахунок сум, на які ЄВС нараховано (ч. 6 ст. 7 і ч. 9 ст. 9 Закону про ЄВС).
База
Базу для справляння ЄВС зазначено в
ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС. За основу взято базу, передбачену на сьогодні для внесків до ПФУ, а саме:1) нарахована
заробітна плата (основна, додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати), у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР);2)
винагорода фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за ЦП-договором;3) оплата
перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;4)
допомога по тимчасовій непрацездатності;5) допомоги чи компенсації згідно із законодавством;
6) грошове забезпечення.
Ставки ЄВС щодо бази за категоріями платників наведено у
Шпаргалці бухгалтера на с. 23 .ЄВС обчислюють з
максимальної величини бази, що дорівнює 15 ПМПО (ч. 3 ст. 7 і п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄВС). При цьому для внеску передбачено й мінімальний розмір, обчислений виходячи з мінзарплати, що діє в місяці, за який нараховують зарплату, дохід (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄВС, п. 12 ст. 2 Закону № 2240, п. 15 ст. 1 Закону № 1533, ст. 1 Закону № 1058).ЄВС нараховують виключно в національній валюті, у тому числі й із виплат, що здійснюються в натуральній формі. Якщо дохід нараховано в іноземній валюті, то його перераховують у нацвалюту за курсом НБУ на день нарахування ЄВС (
ч. 1 ст. 9 Закону про ЄВС).У разі коли
строк виконання робіт (надання послуг) перевищує календарний місяць, зарплату (дохід), виплачену за результатами роботи, для нарахування ЄВС ділять на кількість місяців, за які її нараховано. Такий підхід Закон про ЄВС передбачив для осіб, які (ч. 2 ст. 7):— працюють у сільському господарстві;
— зайняті на сезонних роботах;
— виконують роботи (надають послуги) за ЦП-договорами;
— є творчими працівниками (архітекторами, художниками, артистами, музикантами, композиторами, критиками, мистецтвознавцями, письменниками, кінематографістами);
— яким після звільнення з роботи нараховано зарплату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду — середню заробітну плату за вимушений прогул;
— усіх інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць.
У цій ситуації логічніше було б говорити про розподіл доходу не на
«кількість місяців, за які вона нарахована», а поділ його між місяцями, на які припадає виконання робіт (надання послуг), пропорційно календарним дням.
Ставки
Закон про ЄВС
принципово не змінює загальний розмір відрахувань до соцфондів. Здебільшого це сума сплачуваних на сьогодні внесків до соцфондів, що залежить від виду економічної діяльності роботодавця. Розміри ставок залежно від бази наведено у Шпаргалці бухгалтера на с. 23.Розмір внеску
на заробітну плату для роботодавців (внесок у частині «нарахування») залежить від виду економічної діяльності (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС). Якщо платник здійснює кілька видів діяльності, то розмір ЄВС визначають за основним видом (абз. шостий ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС). Розмір ЄВС для відокремленого підрозділу (філії або представництва), розрахунки з оплати праці якого ведуться нецентралізовано, визначають за видом діяльності такого підрозділу, а якщо їх декілька — за його основним видом (абз. сьомий та восьмий ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС).Як і сьогодні,
облік показників для визначення класу професійного ризику виробництва вестиме ФНВ (оновлена ст. 24 Закону № 1105).У зв'язку зі зміною виду діяльності платник може звернутися до ПФУ для отримання права на зміну розміру ЄВС (
п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону про ЄВС). Зміну належності роботодавця до класу професійного ризику виробництва здійснює ФНВ один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року (оновлена ст. 47 Закону № 1105).Розміри ставок
для роботодавців на суму зарплати, що нараховується найманим працівникам, залежно від класу професійного ризику наведено в абз. другому ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС. Мінімальна ставка становить 36,76 %, а максимальна — 49,7 %. Для бюджетників розмір ЄВС, що нараховується, зафіксовано на рівні 36,3 % (абз. третій ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС), а роботодавці найманих працівників з числа льотних екіпажів нараховують 45,96 % (абз. четвертий ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС).Що стосується внеску
в частині «утримання», то для звичайних працівників загальний розмір ЄВС, який утримує роботодавець за рахунок нарахованого ним доходу, становить 3,6 % (це сума внесків до ПФУ — 2 %; до ФБ — 0,6 % і до ФТВП — 1 %). Крім того, для окремих видів виплат і категорій платників установлено свої фіксовані розміри, зазначені нами у Шпаргалці бухгалтера на с. 23.ЄВС
за минулі періоди обчислюють за ставкою, що діє на день нарахування (обчислення, визначення) зарплати, доходу (ч. 4 ст. 9 Закону про ЄВС).Зупинимося на декількох, на наш погляд, недостатньо врегульованих
Законом про ЄВС питаннях.
Ставка ЄВС для лікарняних
Для лікарняних (нагадаємо, що загальним терміном «лікарняні» традиційно називають дві виплати: оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності та власне допомогу по тимчасовій непрацездатності)
Законом про ЄВС передбачено дві ставки — у частині «нарахування» і в частині «утримання». Причому платників ЄВС та базу для його нарахування визначено недостатньо чітко:
| ЄВС у частині «нарахування» (абз. другий ч. 6 ст. 8 Закону про ЄВС) | ЄВС у частині «утримання» (ч. 12 ст. 8 Закону про ЄВС) | ||||
| платник | ставка | база | платник | ставка | база |
| Підприємство, установа, організація, фізична особа, яка використовує найману працю, котрі виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності (абз. сьомий п. 1 ч. 1 ст. 4)
| 33,2 % | Визначена абз. другим п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС: — оплата перших 5 днів хвороби; — допомога по тимчасовій непрацездатності
| Особа, яка отримує допомогу по тимчасовій непрацездатності (п. 11 ч. 1 ст. 4)
| 2 % | Зазначена в ч. 12 ст. 8 Закону про ЄВС: — допомога по тимчасовій непрацездатності
|
Проблема 1. Для ставки в частині «утримання»
в ч. 12 ст. 8 Закону про ЄВС як базу для нарахування 2 % зазначено допомогу по тимчасовій непрацездатності, але нічого не сказано про оплату за рахунок роботодавця перших 5 днів тимчасової непрацездатності. Трактувати це можна так, що із суми оплати перших 5 днів хвороби ЄВС утримують:1) за загальною ставкою, передбаченою для зарплати цієї категорії працівників (3,6 % — загальна ставка; 2,85 % для працівників — інвалідів УТОГ, УТОС; 6,1 % — для працівників льотних екіпажів)
або
2) за ставкою 2 % — ставкою, передбаченою
ч. 12 ст. 8 Закону про ЄВС для допомоги по тимчасовій непрацездатності.Нам більше імпонує другий варіант (2 %): погодьтеся, логічно утримувати ЄВС за єдиною ставкою з усієї суми лікарняного. Найімовірніше, те, що для одержувачів лікарняних некоректно прописано ставку для оплати перших 5 днів, є недоопрацюванням, а не задумкою законодавця. Для працівника, який хворіє, така сума — це один вид виплати (лікарняні), а за рахунок чиїх коштів їх йому виплачують (за рахунок роботодавця або ФТВП), для працівника не має значення.
Однак це питання потребує додаткових роз'яснень. Не врегульовано його і в розміщеному на сайті ПФУ
проекті Інструкції* — для ставки 2 % там також зазначено допомогу по тимчасовій непрацездатності, але нічого не сказано про оплату перших 5 днів.* Розміщено на сайті ПФУ (www.pfu.gov.ua) в розділі «Нормативно-правова база» — «Проекти нормативних документів».
Проблема 2. Для ставки в частині «нарахувань»
абз. другим ч. 6 ст. 8 Закону про ЄВС для сум, зазначених в абз. другому п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС (оплата перших 5 днів хвороби і допомога за рахунок ФТВП), передбачено ставку 33,2 %. Як бачимо, проблеми, аналогічної 2 % ставці, тут немає: на всю суму лікарняних ЄВС потрібно нараховувати за ставкою 33,2 %.Однак тут «нестикування» норм
Закону про ЄВС в іншому. Справа в тому, що для окремих категорій роботодавців та працівників застосовуються спеціальні ставки, причому такі ставки застосовують до бази, зазначеної в п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС, до якої включається й оплата за дні хвороби (названі в абз. другому цього п. 1 ч. 1 ст. 7).1) ЄВС — «нарахування»:
— 8,41 % для підприємств, у яких працюють інваліди (
ч. 13 ст. 8);— 5,3 % для підприємств УТОС і УТОГ (
абз. перший ч. 14 ст. 8);— 5,5 % для підприємств громадських організацій інвалідів для працюючих інвалідів (
абз. другий ч. 14 ст. 8)2) ЄВС — «утримання»:
— 2,85 % для найманих працівників-інвалідів, які працюють на підприємствах УТОГ, УТОС (
абз. другий ч. 7 ст. 8);— 6,1 % із зарплати найманих працівників членів льотних екіпажів (
ч. 9 ст. 8).Якщо вважати ці спеціальні ставки пріоритетними, то ставки 33,2 % і 2 % слід застосовувати для всіх працівників, крім названих вище випадків застосування спеціальних ставок.
Водночас спеціальні ставки розподіляються між усіма фондами, тоді як 33,2 % і 2 % надходять до бюджету лише ПФУ (відповідно
останній абз. ч. 18 і ч. 24 ст. 8 Закону про ЄВС). З цього логічнішим виглядає застосування єдиного розміру ставки для всіх сум лікарняних — 33,2 % для нарахування і 2 % — для утримання. До речі, саме такий підхід простежується і у проекті Інструкції, де спеціальні ставки застосовують лише до доходу у вигляді зарплати. Але, з іншого боку, застосування вищої ставки для роботодавців, у яких працюють інваліди, до сум нарахованих їм лікарняних, також виглядає нелогічним, якщо вважати власне введення зниженої ставки елементом програми соціального захисту інвалідів. Тож і це питання потребує відповідних роз'яснень.
ЦП-договори
ЦП-договори та приватні підприємці.
При буквальному прочитанні з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС випливає, що роботодавець не повинен нараховувати ЄВС з винагороди за ЦП-договором лише в тому випадку, якщо його укладено «з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця».Однак
у формі свідоцтва про держреєстрацію, що діє на сьогодні, не передбачено внесення даних про види діяльності ФОП. Тому ця норма Закону про ЄВС, на наш погляд, є некоректною. Логічніше було б тут говорити про випадки, коли фізична особа виступає за ЦП-договором як підприємець, а не як звичайна фізична особа.На жаль, це непорозуміння не усунено і в
проекті Інструкції. І якщо її приймуть у такому ж вигляді, то без додаткових роз'яснень ПФУ не обійтися.Ставки ЄВС.
Ситуація зі ставками ЄВС, що застосовують до винагород за ЦП-договорами, схожа на ситуацію з лікарняними — чи потрібно застосовувати спецставки для окремих категорій роботодавців та працівників до винагороди, що виплачується таким працівникам за ЦП-договорами, а для всіх інших використовувати ставку 34,7 % для нарахування (абз. п'ятий ч. 5 ст. 8) і ставку 2,6 % для утримання (ч. 8 ст. 8)?У
проекті Інструкції спеціальні ставки застосовують лише до доходу у вигляді зарплати, тому до виплат за ЦП-договорами застосовують ставки 34,7 % і 2,6 %. Ну що ж, дочекаємося прийняття відповідних нормативно-правових документів.Ураховуючи наявність цих питань у
Шпаргалці бухгалтера на с. 23, ми навели ставки з урахуванням норм проекту Інструкції.
Сплата
Назвемо
основні правила сплати ЄВС:1. ЄВС потрібно сплачувати
незалежно від фінансового стану платника.2. ЄВС сплачують
у національній валюті (ч. 5 ст. 9 Закону про ЄВС) у безготівковій формі з банківського рахунка (ч. 7 ст. 9 Закону про ЄВС). Якщо немає банківського рахунку, то ЄВС сплачують готівкою через банки чи відділення зв'язку.3. ЄВС сплачується
на спеціально відкриті в органах держказначейства рахунки ПФУ. Не виключено, що з 2011 року буде відкрито нові рахунки, про які ПФУ повідомить своїх платників.4.
Днем сплати є день, коли ЄВС списано з рахунка платника, або день прийняття готівки банком чи іншою установою (при готівковій сплаті) незалежно від строку зарахування коштів на рахунок ПФУ (ч. 10 ст. 9 Закону про ЄВС).5. Зобов'язання зі сплати ЄВС мають
виконуватися в першу чергу, крім зобов'язань щодо зарплати (доходу), у тому числі й перед зобов'язаннями щодо податків (ч. 12 ст. 9 Закону про ЄВС).6.
Помилково сплачений ЄВС (ч. 13 ст. 9 Закону про ЄВС):— зараховують у рахунок майбутніх платежів по ЄВС;
— повертають платнику в порядку і строки, визначені ПФУ (буде розроблено спеціальний порядок).
7. Платники ЄВС
зобов'язані сплачувати ЄВС не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом (абз. перший ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС).При цьому
базовим періодом для ЄВС є (абз. третій ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС):—
календарний рік — для платників, зазначених в абз. третьому та четвертому п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС, а саме для ФОП — роботодавців та самозайнятих осіб, які є роботодавцями;—
календарний місяць — для всіх інших, у тому числі для ФОП та самозайнятих осіб (за себе), яких названо в пп. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС.Мабуть, при встановленні базового періоду для ФОП і самозайнятих осіб законодавець припустився неточності. Базовий період, що дорівнює календарному року, доречніше було б установити саме для самих ФОП (
п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС) і самозайнятих осіб (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС), а не для них як роботодавців (названих в абз. третьому та четвертому п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС). Саме такий підхід використовується сьогодні, і навряд чи законодавець при введенні ЄВС хотів запровадити новий підхід.Водночас у вже згадуваному
проекті Інструкції для підприємців передбачено інші строки. Наприклад, для ФОП на загальній системі збережено порядок (чотири авансові внески протягом року з проведенням остаточного розрахунку за результатами календарного року), що діє на сьогодні, а для ФОП-спрощенців передбачено щомісячну сплату авансових платежів з проведенням остаточного розрахунку за результатами року, причому базовий період для них — календарний рік. Як бачимо, норми проекту Інструкції суперечать закону і ще більше ускладнюють розуміння і без того невиразних норм.А от усі роботодавці, у тому числі роботодавці — ФОП і самозайняті особи,
зобов'язані сплачувати ЄВС під час кожної виплати зарплати (доходу), на які нараховано ЄВС (у тому числі на авансові платежі), одночасно з видачею таких сум (абз. другий ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС). Винятки:— якщо платіж уже сплачено не пізніше 20 числа місяця згідно з
абз. першим ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС;— якщо є переплата щодо ЄВС, яка перевищує або дорівнює сумі ЄВС, відповідно до звіряння з ПФУ.
Кошти перераховують
одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій або натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається (абз. другий ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС):— отримання коштів готівкою;
— зарахування на рахунок одержувача;
— перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі;
— отримання товарів (послуг) чи будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок таких виплат;
— фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Отже, як і щодо сплачуваного сьогодні внеску до ПФУ, для ЄВС передбачено обов'язкову його сплату в разі несвоєчасної виплати нарахованого доходу. Так, якщо підприємство не виплатить зарплату 20 числа наступного місяця, то ЄВС все одно потрібно сплатити в цей строк, незважаючи на те що саму зарплату буде виплачено пізніше.
У
Законі про ЄВС не йдеться про можливість перенесення останнього дня сплати ЄВС на перший робочий день у разі, якщо такий останній день припадає на вихідний, святковий або неробочий день. Мабуть, така норма може потрапити до профільної інструкції щодо адміністрування ЄВС.Сплачений ЄВС розподілятиметься за видами соціального страхування (до бюджету ПФУ, ФБ, ФТВП та ФБ) пропорційно сумам ЄВС у відсотках (
ч. 15 — 26 ст. 8 Закону про ЄВС).
Звітність
Обов'язок щодо подання звітності платниками ЄВС до територіального органу ПФУ передбачено
п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄВС. Її форму, порядок подання і строки має встановити ПФУ за погодженням з відповідними фондами соцстрахування і центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.Крім того, згідно з
ч. 2 ст. 20 Закону про ЄВС роботодавці зобов'язані подавати до ПФУ персоніфіковані відомості про заробітну плату застрахованих осіб, на яку нараховано та з якої сплачено ЄВС, та інші відомості.До запровадження подання до ПФУ персоніфікованих відомостей про заробітну плату застрахованих осіб роботодавці зобов'язані подавати до територіальних органів ПФУ персоніфіковані відомості про застрахованих осіб, з якими сталися нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, а також про осіб, яких звільнено з роботи за період після подання останнього звіту щодо персоніфікованого обліку, у порядку, установленому ПФУ за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Оскільки форму звіту розроблятиме ПФУ, найімовірніше, вона буде дуже схожа на пенсійні звіти, що застосовуються сьогодні. Так, зараз на сайті ПФУ розміщено проект форми звіту для роботодавців, яка дійсно дуже схожа на
додаток 4. Предметніше говорити про нову форму має сенс після того, як її буде затверджено.
ЄВС ДЛЯ ПІДПРИЄМЦІВ
Закон про ЄВС
передбачив для всіх ФОП, у тому числі й ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, обов'язкове пенсійне страхування і страхування на випадок безробіття (оновлена ч. 1 ст. 4 Закони № 1533). Саме це закладено до встановленої для них обов'язкової ставки 34,7 %.Відмінність для різних систем оподаткування ФОП полягає у визначенні бази для нарахування ЄВС:
—
ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, розмір бази для нарахування внеску визначають самостійно в межах мінімального (МЗП) та максимального (15 ПМПО) розміру — п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС. Причому платники єдиного податку зобов'язані сплачувати ЄВС, незважаючи на те що згідно зі ст. 6 Указу про єдиний податок вони не є платниками збору на обов'язкове соціальне та пенсійне страхування (ч. 2 розділу VIII Закону про ЄВС). Що стосується можливості заліку частини єдиного податку в рахунок сплати ЄВС, то ст. 2 і 3 Указу про єдиний податок передбачено розподіл частини єдиного податку до ПФУ (42 %), до ФБ (4 %) і до ФТВП (11 %). Тому якщо в законах про держбюджет на подальші роки це буде передбачено, то такий залік має здійснюватися. Однак у самому Законі про ЄВС із цього приводу нічого не йдеться, тож питання залишається відкритим;—
ФОП на загальній системі ЄВС нараховуватимуть на чистий дохід, що розраховується для сплати ПДФО (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС). Водночас із норм Закону про ЄВС не зрозуміло, чи потрібно для таких ФОП сплачувати внесок у сумі не менше мінімального розміру за місяць, в якому підприємець не отримав дохід: у п. 2 ч. 1 ст. 7 зазначено, що сума ЄВС не може бути меншою в розрахунку за місяць, «в якому отримано дохід (прибуток)». З цього можна припустити, що в місяці, коли ФОП не отримував дохід, ЄВС сплачувати не потрібно (тобто, мабуть, працюватимуть правила, що діють сьогодні стосовно внесків до ПФУ: немає чистого доходу — немає внеску).Усі ФОП зможуть додатково
добровільно застрахуватися від тимчасової непрацездатності (ставка 36,6 %), або від нещасного випадку (ставка 36,21 %), або за всіма видами соцстрахування (ставка 38,11 %)*.* Розміри ставок, база для справляння ЄВС для ФОП, а також умови добровільного страхування наведено у Шпаргалці бухгалтера на с. 23. Див. також розділ «Добровільна сплата» цієї статті.
Як зазначалося вище, існує проблема, як справлятиметься ЄВС з винагород за ЦП-договорами, що виплачуються ФОП (докладніше про це див. у підрозділі «ЦП-договори» на с. 41).
ДОБРОВІЛЬНА СПЛАТА
Суб'єкти, ставки
Порядок добровільної сплати ЄВС прописано у
ст. 10 Закону про ЄВС. Платниками, які мають право на добровільну сплату ЄВС, є:1. ФОП і самозайняті особи («за себе»), крім обов'язкових для них видів страхування — пенсійного та на випадок безробіття.
2. Члени фермерського господарства, особистого селянського господарства.
3. Громадяни України, які працюють за межами України.
Таким чином, члени фермерського господарства з 2011 року не підлягають обов'язковому соцстрахуванню, а можуть зробити це добровільно. При цьому самі фермерські господарства виключено з числа роботодавців для ПФУ (
абз. третій п. 1 ст. 14 Закону № 1058), а членів фермерських господарств виключено з числа осіб, які підлягають обов'язковому пенсійному страхуванню (п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058).Строк добровільної участі
визначається в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше 1 року.Розміри ставок та базу для нарахування ЄВС зазначено у
ч. 5 ст. 10 Закону про ЄВС. Наведемо їх у таблиці.
Добровільна участь у соцстрахуванні
| Хто може добровільно страхуватися (ч. 1 ст. 10) | Вид страхування, в якому можна взяти участь | Ставка | База | |||
| до ПФУ | до ФБ | до ФТВП | до ФНВ | |||
| ФОП та особи, які забезпечують себе роботою самостійно (названі в пп. 4 і 5 ч. 1 ст. 4)
| +(1) | +(1) | + | х | 36,6 % | Визначається самостійно в межах мінімальної (розмір МЗП) та максимальної (15 ПМПО) величин (п. 3 ч. 1 ст. 7; абз. другий ч. 5 ст. 10) |
| +(1) | +(1) | х | + | 36,21 % | ||
| +(1) | +(1) | + | + | 38,11 % | ||
| Члени фермерського господарства, особистого селянського господарства | + (33,2 %) | + (1,5 %) | + (1,9 %) | + (1,51 %) | 38,11 %(2) | |
| Громадяни України, які працюють за межами України | + (33,2 %) | + (1,5 %) | + (1,9 %) | х | 36,6 %(3) | |
| (1) Такий вид страхування для ФОП є обов'язковим (ставка внеску за ці два види страхування — 34,7 %). Умови добровільної доплати ФОП див. також у Шпаргалці бухгалтера на с. 23.(2) Максимальний розмір ставки. Такий платник може за своїм бажанням вибрати вид соцстрахування з чотирьох діючих для нього (один або декілька). У такому разі розмір ЄВС дорівнюватиме сумі відрахувань на відповідні види страхування.(3) Максимальний розмір ставки. Такий платник може за своїм бажанням вибрати вид соцстрахування з трьох діючих для нього (один або декілька). У такому разі розмір ЄВС дорівнюватиме сумі відрахувань на відповідні види страхування. | ||||||
Документальне оформлення
Для того щоб застрахуватися як добровільний платник, необхідно
подати до територіального органу ПФУ за місцем проживання заяву. Форму та порядок подання такої заяви встановить ПФУ. Розглядаючи заяви, ПФУ може перевіряти викладені в ній відомості та вимагати від заявника документи, що їх підтверджують.Протягом 30 календарних днів з дня отримання заяви ПФУ укладає з добровільним платником
договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Типову форму такого договору розробляє ПФУ.ПФУ має право відмовити в укладенні договору, передбачено також його дострокове розірвання (підстави для цього названо в
ч. 6 і 7 ст. 10 Закону про ЄВС).
ВІДНОСИНИ РОБОТОДАВЦІВ З ФОНДАМИ
Отримання виплат із ФТВП
З 2011 року буде скасовано
Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.01 р. № 2213-III. Однак норми ст. 2 цього Закону щодо оплати лікарняних «перекочували» до оновленої ч. 2 ст. 35 Закону № 2240. Так, звичайні лікарняні оплачуються за рахунок коштів:— роботодавця —
з 1-го по 5-й день тимчасової непрацездатності ;— ФТВП —
з 6-го дня;— ФТВП інвалідам, які працюють в УТОС і УТОГ, — з 1-го дня.
З 2011 року
зміниться також порядок отримання допомог із ФТВП.Сьогодні допомоги за рахунок коштів ФТВП виплачують застрахованим особам страхувальники-роботодавці в рахунок сплати страхових внесків. Тому до ФТВП фактично сплачується різниця між нарахованими внесками та сумою допомог за рахунок фонду. З 2011 року ФТВП здійснюватиме
фінансування роботодавців для надання матеріального забезпечення в порядку, передбаченому оновленими ст. 21 і 22 Закону № 2240.Процедура відшкодування матиме такий вигляд:
1.
Підставою для отримання фінансування з ФТВП буде заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.2. Для зарахування страхових коштів роботодавець відкриває
окремий поточний рахунок у банку.3. ФТВП
перераховує суми допомоги протягом 10 робочих днів після надходження заяви-розрахунку на окремо відкритий рахунок страхувальника.4.
Кошти, зараховані на окремий рахунок, має бути використано роботодавцем виключно для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.5. Якщо сума отриманих роботодавцем страхових коштів від ФТВП перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення,
невикористані суми слід повернути ФТВП протягом 3 робочих днів. Зверніть увагу: за несвоєчасне або неповне повернення таких коштів передбачено штраф у розмірі 10 % від цієї суми (оновлена ст. 30 Закону № 2240) та адміністративний штраф на підставі оновленої ст. 1655 КУпАП — від 136 до 255 грн. (за повторне протягом року порушення — від 170 до 340 грн.).Перевірку правильності використання страхових коштів проводитиме ФТВП (оновлений
п. 3 ст. 28 Закону № 2240). Про види порушень та відповідальність за це див. у Шпаргалці бухгалтера на с. 23.Докладний порядок надання сум допомоги має бути розроблено фондами. Мабуть, такий порядок фінансування спричинить затвердження спеціальної звітності перед ФТВП.
Контроль за сплатою ЄВС
Як зазначено в
ч. 2 ст. 2 Закону про ЄВС, порядок здійснення державного нагляду за збиранням та веденням обліку ЄВС установлюється виключно цим Законом.Отже, якщо раніше кожен з фондів — ПФУ, ФТВП, ФБ, ФНВ — мав право здійснювати перевірки як нарахування, своєчасності та сплати відповідних страхових внесків, так і порядку та правильності використання страхових коштів, то тепер
нагляд за дотриманням вимог законодавства щодо сплати ЄВС покладено на ПФУ. У компетенції інших фондів — лише контроль за правильністю використання страхових коштів.З метою виконання
ПФУ покладеної на нього функції контролю за сплатою ЄВС його територіальним органам серед іншого надано такі права:1.
Отримувати безоплатно від підприємств і ФОП відомості про нарахування, обчислення і сплату ЄВС, а також інші відомості, необхідні для виконання ПФУ покладених на нього функцій (п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄВС).2.
Проводити не частіше ніж один раз на календарний рік планову, а у випадках, передбачених законом, — позапланову перевірку на підприємствах, в установах та організаціях, у ФОП бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення і сплату ЄВС, отримувати необхідні пояснення, довідки та відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.Як зазначено в
абз. другому п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄВС, планові та позапланові перевірки проводяться в порядку, затвердженому Кабміном за погодженням зі сторонами соціального діалогу*. Порядок взаємодії податкових органів та органів ПФУ під час організації та проведення планових перевірок установлюється ПФУ спільно з ДПАУ.* Як можна припустити, у цьому контексті під сторонами соціального діалогу маються на увазі всеукраїнське об'єднання організацій роботодавців, з одного боку, та всеукраїнські профспілки і профоб’єднання, з іншого.
При цьому Законом про ЄВС на платників ЄВС також покладено обов'язок допускати посадових осіб територіального органу ПФУ до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення і сплати ЄВС за наявності направлення на перевірку та посвідчення в перевіряючих, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки (п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄВС).
Цим, власне, Закон про ЄВС і обмежується в регулюванні питання про порядок проведення перевірок. Зробимо кілька зауважень щодо питання контролю за сплатою ЄВС.
По-перше
, мусимо зазначити, що і сам Закон про ЄВС, і Закон № 1058 передбачають необхідність установлення порядку проведення перевірок органами ПФУ на рівні закону — про це свідчать ч. 2 ст. 2 Закону про ЄВС і п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058. Проте, як бачимо, коли справа дійшла до процедурних питань проведення перевірок, законодавець ухилився від необхідності їх урегулювання, вирішивши, що з цим завданням уряд зможе впоратися самостійно. Поки важко робити прогнози, але в подальшому це цілком може стати підставою для оскарження проведення перевірок у порядку, установленому не законом, а підзаконним актом. Подивимося, як складатиметься судова практика.По-друге
, органи ПФУ не заперечують проти необхідності при проведенні перевірок підпорядковуватися вимогам Закону № 877 (див., наприклад, лист від 02.04.09 р. № 5835/03-30). Більше того, постановою КМУ від 03.09.08 р. № 775 з метою виконання вимог Закону № 877 затверджено Критерій, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.Тому в будь-якому разі
перевірки правильності нарахування, обчислення і сплати ЄВС повинні здійснюватися з дотриманням вимог Закону № 877.3.
Вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ та організацій, а також ФОП усунення виявлених порушень законодавства про ЄВС (п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄВС).4.
Вилучати в установленому законодавством порядку в підприємств, установ та організацій, а також ФОП копії документів, що підтверджують заниження розміру зарплати (доходу) та інших виплат, на які нараховується ЄВС (п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄВС). Вважаємо, що порядок вилучення буде встановлено порядком проведення перевірок, затвердження якого, як зазначалося вище, доручено Кабміну.5.
Застосовувати фінансові санкції, передбачені Законом про ЄВС (п. 6 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄВС), і стягувати з платників несплачені суми ЄВС (п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄВС).Крім того, за порушення, пов'язані з обчисленням і сплатою ЄВС, передбачено адміністративну відповідальність, а за ухилення від сплати ЄВС — також і
кримінальну відповідальність. Види порушень і розміри штрафів, що застосовуються, наведено у Шпаргалці бухгалтера на с. 23.Звертаємо увагу:
строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (ч. 16 ст. 25 Закону про ЄВС).Водночас
Закон про ЄВС передбачає своєрідну амністію для боржників: відповідно до ч. 6 розділу VIII у разі погашення до 01.01.11 р. заборгованості зі сплати внесків на соціальне страхування за всіма трьома видами, що виникла до 01.07.10 р., заборгованість зі сплати фінансових санкцій (пені та штрафів) підлягає списанню.
Перевірки використання коштів соцфондів
Що стосується
перевірки правильності використання страхових коштів за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві, то їх, як і раніше, проводитимуть відповідні фонди соціального страхування.ФНВ
має право також проводити перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності, ФБ — перевірку достовірності відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду.Види порушень та розміри штрафів, що застосовуються, наведено у
Шпаргалці бухгалтера на с. 23.Стягнення ж заборгованості зі сплати страхових внесків за видами соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих і не сплачених у період до 01.01.11 р., а також тих страхових внесків, що діють на сьогодні, строк сплати яких ще станом на 01.01.11 р. не настав, здійснюється фондами соцстрахування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій (
абз. п'ятий ч. 7 розділу VIII Закону про ЄВС). Стягнення такої заборгованості здійснюватиметься відповідно до «старого» законодавства, тобто на цей період ФТВП, ФБ, ФНВ збережуть свої контрольні повноваження.Слід також ураховувати, що за порушення законодавства про збирання та облік ЄВС посадові особи платників ЄВС
піддаватимуться адміністративним стягненням. Залишиться й адміністративна відповідальність за порушення законодавства про соціальне страхування на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також за вчинення дій, що перешкоджають проведенню перевірок уповноваженими особами ПФУ та інших фондів соціального страхування. Види порушень і розміри штрафів, що застосовуються, наведено у Шпаргалці бухгалтера на с. 23.Як бачимо, деяке послаблення наглядових повноважень та обмеження кількості органів, що контролюють сплату коштів на соціальне страхування, відбудеться лише після певного часу і матиме досить умовний характер, оскільки за фондами соціального страхування наглядові повноваження збережено.
Документи та скорочення Теми
КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.ККУ
— Кримінальний кодекс України від 05.04.01 р. № 2341-III.Закон про ЄВС
— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI (див. додаток «Документи» // «БТ», 2010, № 35).Закон № 1105
— Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.Закон № 2240
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленим народженням та похованням» від 18.01.01 р. № 2240-III.Закон № 1533
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III.Закон № 1058
— Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. № 1058-IV.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон № 755
— Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.03 р. № 755-IV.Закон про податок з доходів
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV.Указ про єдиний податок
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98.Закон № 877
— Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07 р. № 877-V.Проект Інструкції
— проект Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (розміщений на сайті ПФУ — www.pfu.gov.ua у розділі «Нормативно-правова база» — «Проекти нормативних документів»).ЄВС
— єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.ПФУ
— Пенсійний фонд України.ФТВП
— Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.ФБ
— Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.ФНВ
— Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.ЦП-договір
— договір цивільно-правового характеру.МЗП
— мінімальна заробітна плата.ПДФО
— податок з доходів фізичних осіб.ПМПО
— прожитковий мінімум для працездатних осіб.ФОП
— фізична особа — підприємець.
