РРО-ПЕРЕВІРКИ:
у якому порядку вони проводяться?
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.10 р. № 7315
«Про мораторій на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»
У
листі, що коментується, Держкомпідприємництва звертається до питання, яке вже тривалий час не може дочекатися належного вирішення на рівні закону: у якому порядку мають проводитися перевірки дотримання вимог законодавства про РРО.Справа в тому, що
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III (далі — Закон про РРО) обмежується вказівкою на те, що «планові або позапланові перевірки осіб, які використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством України» (ч. 4 ст. 16). Тому все залежить від того, який із законодавчих актів мається на увазі в наведеному приписі. Погляди Держкомпідприємництва і ДПАУ в цьому питанні кардинально відрізняються.Держкомпідприємництва
, як випливає з листа, що коментується, вважає, що:1) приписи
Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII (далі — Закон № 509) не можуть застосовуватися до перевірок дотримання вимог Закону про РРО, оскільки останній не належить до законодавства про оподаткування;2) основні вимоги до порядку проведення перевірок установлено
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07 р. № 877-V (далі — Закон № 877), зі сфери дії якого перевірки, що проводяться органами державної податкової служби, у тому числі РРО-перевірки, не виключено.Податківці
ж, у свою чергу, наводять такі аргументи:1. Приписи
Закону № 509 на здійснення контролю за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) поширюються в частині дотримання умов допуску посадових осіб органів ДПС до проведення планових та позапланових перевірок. В усьому іншому, як наполягає ДПАУ, порядок проведення перевірок регламентовано Законом про РРО і наказами ДПАУ (п.п. 2.1 листа від 06.07.09 р. № 14083/7/23-7017/572), зокрема Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженими наказом ДПАУ від 27.05.08 р. № 355.2. Підкорятися вимогам
Закону № 877 податкові органи категорично відмовляються, у чому їх колись підтримав ВАдСУ (див. лист від 31.07.08 р. № 1331/100/13-08).На практиці такі відмінності в позиціях можуть мати істотні наслідки. Для ілюстрації наведемо такий приклад. Податківці, посилаючись на те, що перевірки дотримання законодавства про РРО в
ч. 7 ст. 111 Закону № 509 названо позаплановими, на практиці приходять на РРО-перевірки без попереднього повідомлення, навіть якщо таку перевірку передбачено у відповідному щомісячному плані. З позиції Держкомпідприємництва виходить, що в цьому питанні податкові органи мають підкорятися вимогам ч. 4 ст. 5 Закону № 877 і письмово повідомляти суб'єкта господарювання про майбутню перевірку не пізніше ніж за 10 днів до її початку. Про те, що в питанні про умовах дії мораторію на перевірки позиції ДПАУ і Держкомпідприємництва також відрізняються, ми писали в коментарі до листа Держкомпідприємництва від 11.05.10 р. № 5821 (див. на с. 8).Підіб’ємо підсумок
. На наш погляд, думка Держкомпідприємництва про те, що в тих процедурних питаннях, які не врегульовано Законом про РРО або вирішення яких через специфіку предмета перевірки не може здійснюватися згідно з приписами Закону № 509, наприклад, у питанні про підстави позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про РРО, податкові органи мають керуватися Законом № 877, є логічною і ми з нею згодні.Однак не можна не враховувати одне істотне «але»: суб'єктам господарювання слід бути готовим до того, що правомірність посилань на Закон № 877 при візиті податкових органів з РРО-перевіркою, у тому числі в разі недопуску до її здійснення, доведеться доводити в суді, оскільки податківці навряд чи погодяться привести свою наглядову діяльність у відповідність до приписів закону. Мусимо також попередити: суб'єктам господарювання вкрай рідко вдається переконати у правильності таких висновків судові інстанції.
