Теми статей
Обрати теми

Виручка єдиноподатника наближається до мільйона, або Як утриматися на спрощеній системі оподаткування

Редакція БТ
Стаття

ВИРУЧКА ЄДИНОПОДАТНИКА

наближається до мільйона, або Як утриматися на спрощеній системі оподаткування

 

Зовсім скоро закінчиться третій квартал 2010 року. Напевне, уже чимало підприємств — платників єдиного податку починають частіше замислюватися над тим, чи зможуть вони виконати всі умови перебування на спрощеній системі (зокрема, виконати обмеження щодо граничного обсягу виручки), щоб у наступному році також сплачувати єдиний податок.

У цій статті спробуємо винайти способи зарадити проблемі.

Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Критерії перебування на єдиному податку

Нагадаємо, що відповідно до

ст. 1 Указу № 746 суб’єкт малого підприємництва — юридична особа має право застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, якщо дотримується таких критеріїв:

— середньооблікова чисельність працюючих за рік не перевищує

50 осіб;

— обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує

1 млн грн.

Крім того, єдиноподатники — юридичні особи не мають права застосовувати

інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунку грошовими коштами.

Найпроблемнішим критерієм із вищеперелічених є дотримання граничного обсягу виручки від реалізації продукції, оскільки ціни з кожним роком зростають, а граничний розмір виручки уже понад 10 років не змінюється.

Ускладнює ситуацію і те, що, на думку ДПАУ, навіть надходження коштів у вигляді поворотної та безповоротної (позики) фінансової допомоги потрібно включати до виручки єдиноподатників (

п. 2.3 Узагальнюючого податкового роз’яснення).

У разі недотримання встановлених критеріїв відповідно до

ст. 5 Указу № 746 єдиноподптник має перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Тобто, якщо, наприклад, у III кварталі 2010 року сума виручки єдиноподатника — юридичної особи з початку календарного року перевищила 1 млн грн., то до кінця такого кварталу підприємство має право працювати на спрощеній системі оподаткування. I лише з початку IV кварталу (з 1 жовтня) має перейти на загальну систему оподаткування. При цьому повернутися на спрощену систему підприємство, яке перевищило граничну межу у 2010 році (не важливо, в якому кварталі) має право лише з 1 січня 2012 року, тобто тільки тоді коли за календарний рік (з 1 січня по 31 грудня) його виручка не перевищить 1 млн грн. Це випливає із позиції податківців, наведеної у

листах від 04.11.04 р. № 21435/7/17-3117 і від 04.09.08 р. № 8352/Х/17-0714).

Будь-яких інших санкцій, крім необхідності переходу на загальну систему оподаткування, за перевищення суми виручки єдиноподатника — юридичної особи податкові органи не висували. Однак після переходу на загальну систему оподаткування, якщо єдиноподатник не був платником ПДВ (працював за ставкою 10 %), йому доведеться ним стати*.

* Див. консультації «Реєстрація платником ПДВ при переході на загальну систему через перевищення граничного обсягу виручки» // «БТ», 2009, № 49, с. 44; «Анулювання ПДВ-реєстрації: процедурні моменти» // «БТ», 2010, № 31, с. 16.

Для того щоб дотриматися встановленого критерію, якщо виручка наближається до граничної межі в 1 млн грн., підприємство може скористатися різними способами, суть яких зводиться або до відстрочення отримання виручки, або до зменшення суми коштів, які вважаються виручкою.

 

Продаж товарів із розстрочкою або відстрочкою платежу

Суть.

Не допустити надходження виручки до кінця поточного календарного року шляхом розстрочення або відстрочення оплати за товари (продукцію, роботи, послуги). Тобто домовитися з покупцями (замовниками), щоб вони заплатили за товари (продукцію, роботи, послуги) не в цьому, а в наступному році.

Обмеження

1. Необхідна згода покупців на укладення договору купівлі-продажу товарів на умовах розстрочення або відстрочення платежів.

2. Проблеми з оборотними коштами: виручка надходить на підприємство через тривалий період часу, що ускладнить нормальне функціонування підприємства.

Механізм реалізації

1. У нових договорах відразу необхідно передбачити необхідний термін оплати. Можна також укладати договори купівлі-продажу товарів

у кредит на умовах розстрочення або відстрочення платежів (про них докладніше у статті «Продаж товарів у кредит: як правильно оформити і відобразити в обліку» // «БТ», 2009, № 36, с. 28).

2. Якщо договори з покупцями уже укладені, а оплата ще не надійшла, то

підприємство може ініціювати зміни до вже укладеного договору купівлі-продажу щодо відстрочення платежу, а саме: перенести термін сплати за товар до початку наступного року. Ці зміни вносяться шляхом укладення додаткової угоди до договору купівлі-продажу, у якій установлюється новий строк та умови оплати за товар.

 

Проведення розрахунків через комісіонера

Суть.

Єдиноподатник продає свої товари не напряму споживачам, а через комісіонера. У результаті такого продажу виручка за реалізований товар надходитиме на рахунки комісіонера. А єдиноподатнику (комітенту) залишиться тільки домовитися з комісіонером, щоб він її перерахував у наступному році. Порівняно з попереднім варіантом, домовлятися про перенесення термінів оплати доведеться лише з одним контрагентом (комісіонером).

Обмеження

1. Проблеми з оборотними коштами: кошти надійдуть лише у наступному році.

2. Якщо комісіонером є платник ПДВ, то тут є певні особливості: комітент отримає право на податковий кредит тільки після перерахування комісіонеру оплати за товар (

другий абзац п. 4.7 Закону про ПДВ).

3. При виборі комісіонера із числа єдиноподатників варто зважати на позицію податківців (

лист від 19.02.10 р. № 1653/6/31-4018*): для фізичної особи — комісіонера до граничної межі, яка дає можливість перебувати на єдиному податку, включається не тільки комісійна винагорода, а й кошти, отримані від реалізації товару комітента**. Тому слід бути уважними, щоб такі контрагенти самі не опинилися перед загрозою переходу на загальну систему оподаткування.

* Див. ком. «Виручка єдиноподатників: подвійні стандарти ДПАУ» // «БТ», 2010, № 9, с. 7.

** Ми з такою думкою податківців не погоджуємося і ваажаємо, що фізичні особи мають включати до граничної межі лише комісійну винагороду. З нами погоджується і Держкомпідприємництва (листи від 14.05.10 р. № 6057 та від 28.05.10 р. № 6819), про наші аргументи та способи відстояти свою позицію див. консультацію «Єдиноподатнику-комісіонеру: легальні способи боротьби за виручку та позитивні рішення суду» // «БТ», 2009, № 47, с. 19.

4. Якщо єдиноподатник здійснює діяльність, що підлягає ліцензуванню, виникнуть труднощі з пошуком відповідного комісіонера.

5. Цей варіант навряд чи підійде єдиноподатникам, які торгують у роздріб.

6. Єдиноподатникам, які займаються діяльністю з надання послуг, запропонований варіант не підійде, оскільки за договором комісії не можна надавати послуги.

Механізм реалізації.

Для продажу товарів через комісіонера необхідно укласти договір комісії (ст. 1011 — 1028 гл. 69 ЦКУ). Звернемо увагу, що при укладанні такого договору варто приділити особливу увагу комісійній винагороді, а саме указати, буде отримувати комісіонер комісійну винагороду чи ні. Якщо передбачається, що комісіонер працюватиме без комісійної винагороди, це потрібно застерегти окремим пунктом у договорі комісії. Адже згідно зі ст. 1013 ЦКУ у випадку, якщо договором комісії розмір плати не визначено, вона виплачується комісіонеру виходячи зі звичайних цін (детальніше див. консультацію « Комісія на продаж: підводні камені оптимізації внутрішньоукраїнських договорів» // «БТ», 2009, № 10, с. 32).

 

Розірвання договорів з попередньою оплатою

Суть.

Уже укладені договори з продажу товарів, робіт, послуг, у результаті яких надійшла виручка (аванс), яка наблизила загальну виручку підприємства до критичної межі, єдиноподатник розриває.

Обмеження

1. Цей спосіб слід використовувати, на нашу думку, у разі нагальної потреби (у критичних випадках).

2. Потрібна згода контрагента.

3. Проблеми з оборотними коштами: доведеться повернути отриману раніше виручку.

Механізм реалізації.

Для розірвання договору, якщо обидва контрагенти — суб’єкти господарювання (ст. 188 ГКУ):

— сторона договору, яка вважає необхідним змінити або розірвати договір (єдиноподатник-продавець), має надіслати про це другій стороні пропозицію, оформити яку можна у вигляді листа довільної форми;

— сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у

20-денний строк після отримання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

Після повернення авансу єдиноподатник має:

1) відкоригувати виручку, відображену

у Книзі обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, форму та порядок ведення якої затверджено наказом ДПАУ в редакції від 12.10.99 р. № 554 (далі — Книга). Робити це потрібно на основі бухгалтерської довідки, в якій відображається причина коригування (повернення авансу через розірвання договору), сума поверненої виручки, реквізити документа, на основі якого здійснено таке повернення.

У

Книзі коригування проводиться так:

— у графі 2

Книги зазначаються реквізити бухгалтерської довідки;

— у графах 3 — 6 — сума виправлення (сторнування) виручки. (при поверненні авансу варто зазначати від’ємне значення (зі знаком «-») суми виручки)*.

* Приклад див. у консультації «Відображення повернення єдиноподатником передоплати за товар у Книзі та у Розрахунку» // «БТ», 2009, № 38, с. 36.

Крім того, для підтвердження факту повернення грошей єдиноподатник зобов’язаний мати квитанцію, банківську виписку або інший документ, який підтверджує повернення авансу покупцю;

2) відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ (якщо єдиноподатник — платник ПДВ)**, для цього:

виписати розрахунок коригування до податкової накладної у 2 примірниках (з яких оригінал надсилається покупцеві (якщо він платник ПДВ), а копія залишається у продавця), на підставі якого зменшити податкове зобов’язання з ПДВ;

занести дані з розрахунку коригування до Реєстру отриманих і виданих податкових накладних зі знаком «-»;

відобразити у декларації з ПДВ зменшення податкового зобов’язання — за рядком 8.3 теж зі знаком «-». Варто зазначити, що коригування здійснюється у декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому було повернено виручку та виписано розрахунок коригування. Разом з декларацією при такому коригуванні єдиноподатник також має подати додаток 1 до декларації, в якому розшифровуються показники рядка 8.3. У додатку 5 ці суми вказувати не потрібно.

** Див. статтю «ПДВ-коригування: пригадуємо основні правила, вивчаємо новації» // «БТ», 2010, № 28, с. 33.

 

Заміна прямих договорів з постачальниками договорами комісії

Суть.

Замість прямих догорів з постачальниками підприємство-єдиноподатник використовує договори комісії на продаж, в яких воно виступає комісіонером. Як зазначалося вище, підприємство-комісіонер до складу виручки (як з метою визначення права перебування на спрощеній системі, так і з метою визначення суми єдиного податку) включає лише комісійну винагороду (лист ДПАУ від 19.02.10 р. № 1653/6/31-4018***).

*** Див. ком. «Виручка єдиноподатників: подвійні стандарти ДПАУ» // «БТ», 2010, № 9, с. 7.

Цей варіант, на відміну від запропонованих вище, не створює проблему нестачі оборотних коштів: отримання грошей не відстрочується, зменшується сума, яку необхідно включити до виручки.

Обмеження

1. Використовувати цей спосіб може лише підприємство, що займається торгівлею. Єдиноподатникам, які займаються діяльністю з надання послуг чи є виробниками, запропонований варіант не підійде.

2. Потрібна згода постачальника на те, що товар закуповуватиметься не за договорами купівлі-продажу, а за договорами комісії.

3. Зацікавити потенційних комітентів — платників ПДФ можна тим, що у них при використанні такої схеми податкові зобов’язання з ПДВ виникнуть лише після отримання виручки від комісіонера (

другий абзац п. 4.7 Закону про ПДВ).

Механізм реалізації

. Торгове підприємство-єдиноподатник має укласти з своїм постачальником договір комісії (ст. 1011 — 1028 гл 69 ЦКУ). При цьому в договорі має бути чітко визначено розмір комісійної винагороди. При його розрахунку варто виходити з розміру націнки на цей товар, яку б отримав єдиноподатник, використовуючи прямі договори.

За загальним правилом при використання догорів комісії комітент отримує кошти тільки після реалізації товара комісіонером, що може не сподобатися постачальникам, які звикли працювати на умовах передоплати. Виходом може бути таке: разом з договором комісії укласти договір позики (

ст. 1046 — 1053 ЦКУ), за яким підприємство-єдиноподатник буде позикодавцем, а екс-постачальник — позичальником (у договорі обов’язково слід передбачити, що проценти за договором не нараховуються). Але тут будьте уважні: позичальнику — платнику податку на прибуток суму позики, що лишилася неповернутою на кінець звітного періоду, доведеться включити до валових доходів (п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток). Далі, коли єдиноподатник реалізує товар комітента, можна здійснити взаємозалік заборгованостей. У цей момент у комітента виникнуть валові витрати за повернутою позикою та валові доходи за реалізованими товарами.

 

Використання договору доручення

Суть

. Підприємство, яке реалізувало продукцію своєму контрагентові на умовах відстрочки платежу (оплата відбувається у наступному році) укладає із ним договір доручення на придбання товарів на суму проданої продукції. Довірений купує товар, передає його довірителю (єдиноподатнику). В обліку підприємств наявні взаємні заборгованості.

Вигоди: відстрочення надходження виручки до початку наступного року та, водночас, дає можливість єдиноподатникам, які не мають коштів, вирішувати питання забезпечення необхідною сировиною без отримання виручки у небезпечний період.

Обмеження.

Потрібна згода контрагента на здійснення таких операцій.

Механізм реалізації.

Єдиноподатник має укласти з своїм контрагентом договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу, а якщо договір уже укладений, то внести до нього зміни щодо відстрочення платежу (див. попередні розділи).

Після цього єдиноподатник укладає з цим же контрагентом договір доручення

(ст. 1000 — 1010 гл. 68 ЦКУ): за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ст. 1000 ЦКУ). Варто на увагу таке: відповідно до ч. 2, ст. 1007 ЦКУ довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором, забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення. Iдеї ж нашої схеми полягає саме в тому, що довіритель не перераховує кошти повіреному наперед (розрахунки відбудуться у майбутньому). Тому умову обов’язково слід закріпити у договорі.

Після здійснення цих операцій підприємства будуть мати взаємні заборгованості:

— єдиноподатнику винні кошти за продані за договором купівлі-продажу товари;

— єдиноподатник винен кошти повіреному за договором доручення.

У наступному році підприємства розрахуються (коштами — проводити взаємозалік єдиноподатнику не можна) за взаємними зобов’язаннями, погасять взаємні заборгованості.

Звернемо увагу, що при укладанні договору доручення варто вказати чи буде повірений отримувати за його виконання винагороду чи ні. Як і за договором комісії, якщо в договорі не визначено розмір плати повіреному, вона виплачується до звичайних цін на такі послуги (

ч. 2 ст. 1002 ЦКУ).

На цьому все. Сподіваємося, що запропоновані нами варіанти допоможуть єдиноподатнику і в наступному році обрати бажану систему оподаткування.

 

Документи статті

ГКУ

— Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV.

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Указ № 746

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99.

Узагальнююче ПР

— Узагальнююче податкове роз'яснення щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку суб'єктами малого підприємництва — юридичними особами, затверджене наказом ДПАУ від 07.04.10 р. № 224.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі