Теми статей
Обрати теми

Ресурсні платежі: загальна характеристика, або Що нового приніс Податковий кодекс

Редакція БТ
Стаття

РЕСУРСНІ ПЛАТЕЖІ:

загальна характеристика,
або Що нового приніс Податковий кодекс

 

З набранням чинності Податковим кодексом було змінено порядок сплати платежів, які справляються за використання природних ресурсів.

Для деяких із ресурсних платежів зміни незначні, а для деяких вони мають важливе і принципове значення. У цій статті ми розглянемо такі нововведення.

Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Загальні положення

Оподаткуванню використання природних ресурсів України у

ПКУ приділено значну увагу. Так, відповідно до ст. 9 ПКУ у складі загальнодержавних податків і зборів уключено такі ресурсні платежі:

— рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

— плата за користування надрами;

— плата за землю*;

— збір за користування радіочастотним ресурсом України;

— збір за спеціальне використання води;

— збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

* Розглядати особливості стягнення плати за землю у зв’язку з прийняттям ПКУ в цій статті не будемо, оскільки у «БТ», 2011, № 4, с. 46 про це розказано детально.

Порівняно з переліком ресурсних платежів, які стягувались до 01.01.11 р. відповідно до

Закону про систему оподаткування, цей перелік змінився несуттєво. Слід відзначити виключення із нього збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та деякі зміни у назвах платежів.

Порядок стягнення ресурсних платежів зазнав більш суттєвих змін (для деяких платежів вони кардинальні, а для деяких лише косметичні). Тож розглянемо їх детально, щоб своєчасно враховувати при використанні природних ресурсів у господарській діяльності у 2011 році.

 

Плата за користування надрами

Нагадаємо, що до 01.01.11 р. відповідно до

ст. 28 глави 4 Кодексу про надра плата за надра стягувалася у вигляді:

1) платежів за користування надрами;

2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

3) збору за видачу спеціальних дозволів;

4) акцизного збору.

З набранням чинності

ПКУ та як наслідок внесенням змін до глави 4 Кодексу про надра перелік платежів, які стягуються як складові плати за надра, змінився. Тепер плата за користування надрами справляється у вигляді:

плати за користування надрами для видобування корисних копалин (ст. 263 ПКУ);

плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин (ст. 264 ПКУ).

Крім того, за видобуток нафти, природного газу і газового конденсату справляється рентна плата (раніше встановлювалась окремим законом, а тепер регулюється

розділом Х ПКУ).

За видачу спеціальних дозволів на користування надрами справляється відповідний збір, який не входить до системи оподаткування і стягується відповідно до

ст. 34 Кодексу про надра. При цьому розмір збору (плати) за надання спеціальних дозволів на користування надрами, як і раніше, визначатиметься Кабміном за результатами аукціону, а у разі надання дозволу без проведення аукціону, розмір такого збору буде розраховуватися виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні.

Такі платежі, як акцизний збір (раніше не стягувався) та відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, тепер не згадуються у

Кодексі про надра.

Що стосується безпосередньо стягнення плати за користування надрами, яка регулюється

розділом ХІ ПКУ, то для кращого висвітлення цієї плати розглянемо кожну її складову окремо.

1.

Плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Порядок нарахування плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, практично не змінився і здійснюється за тими ж правилами, що були встановлені Порядком № 1682 (див. табл. 1).

 

Таблиця 1.

Основні правила стягнення плати за користування надрами в цілях,
не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

Показник

Характеристика

Платники

Юридичні та фізичні особи — суб'єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для (п. 264.1 ПКУ):
а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;
б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;
в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;
г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;
ґ) провадження інших видів господарської діяльності

Об’єкт
оподаткування

Обсяг підземного простору (ділянки) надр (п. 264.2 ПКУ), який використовують для:
а) зберігання природного газу та газоподібних продуктів, у такому разі об’єктом оподаткування виступає активний об'єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);
б) зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктівоб'єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);
в) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності — площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах)

Звільнення від оподаткування

Не справляється плата за використання (п. 264.3 ПКУ):
— надр військовими частинами, закладами, установами і організаціями ЗСУ та іншими військовими формуваннями, що фінансуються за рахунок державного бюджету;
— транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об'єктів міського комунального господарства;
— підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням

Ставки

Ставки плати за користування надрами наведені у п. 264.4 ПКУ і встановлюються, як і раніше (Порядок № 1682), окремо для кожного виду користування надрами у гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання.
Розміри таких ставок порівняно з попередниками, які були затверджені постановою КМУ від 08.11.2000 р. № 1682, зросли приблизно у 4,6 раза.
Що стосується індексації, то методики її проведення в ПКУ не передбачено, хоча відповідно до п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ ВРУ має передбачити проведення індексації шляхом внесення змін до ПКУ, а до того часу індексацію проводити не потрібно

Подання
звітності

Платники подають Податковий розрахунок з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, форма якого затверджена наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1013, щоквартально (п. 264.5 ПКУ) до органу ДПС за місцезнаходженням ділянки надр протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Звернемо увагу, що у випадку, якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платникам потрібно також подати копію такого Податкового розрахунку до органу ДПС за місцем своєї податкової реєстрації

Сплата

Сплачувати нараховану плату потрібно протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання Податкового розрахунку до органу ДПС за місцезнаходженням ділянки надр.
У разі якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, то платник має протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання звітності додатково подати (надіслати) до органу ДПС за місцем своєї реєстрації копію платіжного документа про сплату податкових зобов'язань

 

2. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин.

Порядок нарахування плати за користування надрами для видобування корисних копалин змінився більш суттєво:

1)

уточнено перелік платників податку та базу оподаткування. Таке уточнення не вплинуло на порядок стягнення збору, але тепер більш детально описано платників податку і базу оподаткування;

2)

об’єктом оподаткування буде не лише обсяг видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони чи обсяг погашених запасів корисних копалин, а також і обсяг корисних копалин (мінеральної сировини), видобутих (вилучених) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва (п. 263.2 ПКУ). Зауважимо, що ДПАУ у листі від 16.02.11 р. № 4348/7/15-0817 прийшла до висновку, що за обсяги видобутої мінеральної води (для промислового розливу) разом зі сплатою збору за спеціальне використання води платник також повинен сплачувати плату за користування надрами для видобування корисних копалин;

3) дещо змінився перелік об'єктів, з яких

не стягується плата ;

4) розмір ставок плати порівняно зі старими, які містилися у

додатку 1 до Закону № 309 зріс у декілька разів.

Крім того, до ставок плати залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування будуть застосовуватися коригуючі коефіцієнти, наведені у

п.263.10 ПКУ.

Розглянемо основні моменти стягнення плати за користування надрами та нововведення у табл. 2.

 

Таблиця 2.

Основні правила стягнення плати за користування надрами
для видобування корисних копалин

Показник

Характеристика

1

2

Платники

Суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр (п.п. 263.1.1 ПКУ).
Крім того, у разі укладення власниками спеціальних дозволів на користування надрами з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов'язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками будуть виступати власники таких спеціальних дозволів.
Раніше платниками цього податку вважалися суб'єкти господарювання, які здійснюють видобування корисних копалин або геологічне вивчення надр з подальшою дослідно-промисловою розробкою (п. 2 Порядку № 264)

Об’єкт
оподаткування

1) обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони;
2) обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин;
3) обсяг корисних копалин (мінеральної сировини), видобутих (вилучених) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва (п. 263.2 ПКУ)

Звільнення від оподаткування

Плата за користування надрами не стягується з корисних копалин, перелічених у п.п. 263.2.3 ПКУ, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, а саме з:
а) не включених до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобутих землевласниками та землекористувачами для власного споживання, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів;
б) видобутих (зібраних) мінералогічних, палеонтологічних та інших геологічних колекційних зразків;
в) корисних копалин, видобутих з надр при створенні, використанні, реконструкції геологічних об'єктів природно-заповідного фонду;
г) дренажних та супутньо-пластових підземних вод, які не враховуються в державному балансі запасів корисних копалин, що видобуваються при розробці родовищ корисних копалин або при будівництві та експлуатації підземних споруд;
ґ) видобутих корисних копалин, які без набуття та/або збереження платником права власності на такі корисні копалини спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища;
д) обсягу природного газу, визнаного рециркулюючим;
е) обсягу мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території

База
оподаткування

Вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки: склад готової продукції гірничодобувного підприємства (п. 263.5 ПКУ).
При цьому для видів корисних копалин, для яких ставки плати встановлені у відносних показниках (відсотках) від вартості видобутого об’єму корисних копалин база оподаткування розраховується за більшою з таких її величин:
фактичною ціною реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
Для видів корисних копалин, для яких затверджено абсолютні ставки плати у вартісному (грошовому) вираженні,
база оподаткування тотожна об'єкту оподаткування

Ставки

Встановлюються в абсолютних (у грн. з коп. за одиницю погашених запасів корисних копалин та видобутих корисних копалин) або у відносних (у % вартості видобутих корисних копалин) величинах. Розміри ставки плати наведені у п. 263.9 ПКУ і більші від попередніх у декілька разів.
До цих ставок застосовуються коригуючі коефіцієнти залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування, наведені у п. 263.10 ПКУ)

Подання
звітності

Платники подають Податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, форма якого затверджена наказом ДПАУ від 24.12.10 р № 1013 щокварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу до органу ДПС (п. 263.11 ПКУ):
за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, якщо вона знаходиться у межах території України;
за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
У разі якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, то платник має подати до органу ДПС за місцем реєстрації копію Податкового розрахунку

Сплата

Сплачується податок також щоквартально (п. 263.12 ПКУ) протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку до органу ДПС:
за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, якщо вона знаходиться у межах території України;
за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України

 

Збір за користування радіочастотним ресурсом

До набрання чинності

ПКУ стягнення збору за користування радіочастотним ресурсом (далі — радіочастотний збір) регулювалося ст. 57 Закону про радіочастотний ресурс, яка визначала порядок нарахування та сплати цього збору.

Після набрання чинності

ПКУ механізм стягнення цього збору встановлено у розділі XV. Зміна нормативно-правового акта, яким регулюється стягнення цього збору, практично не вплинула на порядок його сплати та подання звітності, за винятком лише збільшення ставок збору та надання ДПС права скаржитися на неплатників цього збору до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. На незмінність порядку сплати збору вказують також і податківці в листі від 04.01.11 р. № 13/7/15-0817.

Коротко нагадаємо основні правила стягнення радіочастотного збору в табл. 3.

 

Таблиця 3.

Основні правила стягнення радіочастотного збору

Показник

Характеристика

1

2

Платники

Загальні користувачі радіочастотного ресурсу, які користуються радіочастотним ресурсом у межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі (п. 318.1. ПКУ):
— ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
— ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
— дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
— дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою

Звільнені
від оподаткування

Спеціальні користувачі, перелічені в ст. 5 Закону про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п. 318.2 ПКУ)

Об'єкт
оподаткування

Ширина смуги радіочастот (ст. 319 ПКУ)

Ставки

Ставки радіочастотного збору наведені у ст. 320 ПКУ. Ці ставки диференційовані залежно від виду радіозв'язку та діапазону радіочастот і визначені у гривнях за 1 мГц смуги радіочастот на місяць.
Розмір таких ставок відрізняється від тих, що були затверджені постановою КМУ від 27.12.08 р. № 1150, приблизно у 1,097 раза (хоча податківці у листі від 04.01.11 р. № 13/7/15-0817 звертають увагу на те, що розмір ставок збільшився у 1,185 раза)

Подання звітності

Платники радіочастотного збору подають за результатами звітного періоду Податковий розрахунок збору за користування радіочастотним ресурсом України за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1018, щомісячно до органів ДПС протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 321.5 ПКУ), за місцем податкової реєстрації платника

Сплата збору

Сплачується радіочастотний збір протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання Податкового розрахунку (п. 322.1 ПКУ) за місцем податкової реєстрації платника радіочастотного збору.
Звернемо увагу, що у разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі протягом шести місяців органам ДПС надано право скаржитись до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення для того, щоб та вжила відповідних заходів щодо таких неплатників

 

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів (далі — лісовий збір), як і вище перелічені ресурсні платежі, не зазнав кардинальних змін, а лише був дещо підкоригований з оновленням деяких своїх складових. Стягненню цього збору в

ПКУ, як і для інших ресурсних податків, відведено окремий розділ XVII. У зв’язку з цим Порядок № 1012, яким здійснювалося регулювання сплати цього збору до прийняття ПКУ, втратив чинність.

Про особливості адміністрування лісового збору в умовах дії

ПКУ розповіла ДПАУ у листі від 01.02.11 р. № 2587/7/15-0817, зокрема, в цьому листі вона вказала на те, що з набранням чинності ПКУ:

1) розширено коло платників лісового збору;

2) до

об’єктів оподаткування лісового збору будуть відноситись, крім об’єктів, які перелічені у Порядку № 1012, також (п.п. 330.1.2 ПКУ):

а) деревина

, заготовлена під час проведення заходів:

— щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей;

— з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;

б)

використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

До цього за заготівлю такої деревини та використання корисних властивостей лісів лісовий збір не стягувався;

3)

розмір базових ставок лісового збору в порівнянні з розміром базових ставок, які були затверджені Таксами № 44, зросли приблизно у 1,37 раза, а якщо брати вже проіндексовані розміри ставок, які діяли у 2010 році, то вони зросли приблизно у 1,185 раза. Крім того, у п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що до 1 червня до ВРУ буде вноситися проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, в тому числі і щодо лісового збору.

Варто звернути увагу також на те, що відповідно до

п. 331.10 ПКУ передбачено зменшення ставки лісового збору. Якщо відбувається вибіркова рубка головного користування, то ставки збору знижуються на 20 %, а у випадку проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей — на 50 %. Знижки у відсотках обчислюються з кожної ставки збору окремо;

4)

змінено перелік категорій платників лісового збору (лісокористувачів), які не повинні подавати звітність з лісового збору. Так, відповідно до п. 334.2 ПКУ не повинні подавати звітність:

а) лісокористувачі, які до отримання лісорубних та лісових квитків

внесли збір до каси суб'єктів лісових відносин, які їх видають, а саме:

фізичні особи, а також фізичні особи — підприємці, яким видано лісорубні та лісові квитки;

лісокористувачі (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб — підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується збір (у 2011 році — 470,50 грн.);

б)

лісокористувачі з іншої області, які сплачують збір повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

До цього не повинні були подавати звітність: громадяни (незалежно від суми, зазначеної у дозволі на вирубку), а також підприємства, установи і організації — якщо сума, зазначена в дозволі на вирубку, становить не більше 5 нмдг (85 грн).

Звернемо увагу, що вищезгадані лісокористувачі сплачують цей збір до видачі їм спеціального дозволу (лісорубних та лісових квитків), тому строки сплати лісового збору, притаманні квартальним платникам, на них не розповсюджуються (

п. 334.4 ПКУ).

Наведемо основні правила стягнення лісового збору у табл. 4.

 

Таблиця 4.

Основні правила стягнення лісового збору

Показник

Характеристика

Платники

Лісокористувачі — юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи — підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно
до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами (п. 329.1 ПКУ)

Об'єкт
оподаткування

1. Деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування.
2. Деревина, заготовлена під час проведення заходів:
а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей;
б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо.
3. Другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших
другорядних лісових матеріалів).
4. Побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин тощо).
5. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт (п. 330.1 ПКУ)

Ставки

Наведені в ст. 331.1 ПКУ і залежать від щільності деревини та розподілу лісів за поясами та розрядами. Ці ставки, як зазначалося вище, перевищують минулорічні приблизно у 1,185 раза

Подання звітності

Лісокористувачі, за винятком звільнених від подання звітності, складають щокварталу наростаючим підсумком з початку року Податковий розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів, за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1019, та подають його органу ДПСУ за місцезнаходженням лісової ділянки протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п. 334.1 ПКУ)

Сплата збору

1. Лісокористувачі сплачують лісовий збір щокварталу протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання Податкового розрахунку рівними частинами від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум збору, які були сплачені при отриманні лісорубних та лісових квитків (п. 334.4 ПКУ).
2. Лісокористувачі, які не подають Податковий розрахунок, сплачують лісовий збір при отриманні лісорубних та лісових квитків (п. 334.2 ПКУ).

 

Збір за спеціальне використання води

З прийняттям

ПКУ стягнення збору за спеціальне використання води (далі — збір за спецводокористування) регулюється розділом XVI. До 01.01.11 р. сплата цього збору регулювалась Порядком № 1494 та Інструкцією № 231, а ставки збору встановлювались у додатку 2 до Закону № 309 (з набранням чинності ПКУ ці документи не діють).

Із зміною нормативно-правового акта, який регулює стягнення збору за спецводокористування, відбулись такі зміни у його справлянні.

1.

До платників цього збору не відносяться бюджетні установи й організації (п. 323.1 ПКУ). Раніше бюджетні установи звільнялись від сплати збору за спецводокористування поряд з іншими підприємствами, установами і організаціями, якщо вода використовувалась для питних і санітарно-гігієнічних потреб.

На перший погляд це вказує на те, що бюджетні установи взагалі звільнені від сплати цього збору. Але якщо детальніше вчитатися в норми

ПКУ, то виявиться, що для того щоб не сплачувати цей збір бюджетні установи мають дотримуватися певних умов. Зокрема, відповідно до п. 326.13 ПКУ, для цього вони не повинні використовувати воду для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Зауважимо, що у

п. 326.13 ПКУ ідеться саме про отримання доходу в результаті використання води у господарській діяльності (наприклад, постачанні її споживачам), а не прибутку. А тому отримання будь-якої винагороди (доходу) за використанні води, зобов’язує бюджетну установу сплачувати збір за спецводокористування. Тобто для того, щоб не сплачувати цей збір, бюджетні установи мають використовувати воду без отримання доходу (компенсації).

Якщо ж бюджетні установи не дотрималися цієї умови (використовують воду в комерційних цілях з отриманням компенсації), то

вони стають платниками збору за спецводокористування. При цьому обчислювати розмір збору вони будуть на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в системах постачання (п. 326.13 ПКУ).

2.

З'явилися нові пільги для водокористувачів. Так, не справляється збір за воду:

— що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами);

— що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів.

Раніше за використання води в таких цілях платники не звільнялись від сплати збору за спецводокористування.

Інші випадки звільнення від сплати збору за спецводокористування, які були перелічені в

п. 16 Порядку № 1494 та в п. 4.8 Інструкції № 231 діють і тепер, але з урахуванням таких змін:

а)

за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо) збір не сплачується лише за ту частину використаної води, яка не використовується у господарській діяльності. А за кар'єрну, шахтну та дренажну воду, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами збір тепер потрібно сплачувати за ставкою 5,93 грн. за 100 куб. м (пп. 324.4.7 та 325.7 ПКУ). Раніше цей збір не сплачувався за весь обсяг такої води;

б)

за воду, яка використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб (п.п. 324.4.1 ПКУ) збір не сплачується лише у разі використання води на такі цілі населенням (сукупністю людей, які знаходяться на цій території, в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, у межах їх житлового фонду та присадибних ділянок).

Отже,

юридичні особи і фізичні особи — підприємці з 01.01.11 р. повинні сплачувати збір за воду, яка використовується для питних і санітарно-гігієнічних потреб на загальних підставах, оскільки вони не згадуються у п.п. 324.4.1 ПКУ. На це вказують і податківці в листі від 04.01.11 р. № 12/7/15-0817. Таким чином, можна констатувати, що кількість платників збору за спецводокористування побільшає в декілька разів, оскільки воду для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб використовують практично всі суб’єкти господарювання.

Однак слід звернути увагу на положення

абз. 2 п. 326.2 ПКУ, яким передбачено, що за обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, збір обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником.

Тобто суб'єкти господарювання, які отримують воду від інших водокористувачів, будуть платником збору за спецводокористування лише в тому випадку, якщо отримують таку воду за договором*. Наприклад, якщо юридична особа, яка орендує приміщення, не уклала договір на постачання води (абонентом водопостачальника є орендодавець), то за воду, яку використовує орендар у своїй діяльності, збір за спецводокористування сплачує орендодавець.

* Інформація про таких водокористувачів — абонентів надається постачальником води щороку до 20 січня, а за новоукладеними договорами — протягом 10 днів після їх укладення (п. 326.12 ПКУ).

3.

Розмір збору тепер залежить не тільки від обсягу використаної води, ставок збору та дотримання річних лімітів використання води, а також і від того, чи встановлені вимірювальні прилади для обліку використаної води.

Так, якщо у платника збору відсутні вимірювальні прилади для обліку використаної води, а можливість для їх встановлення існує, то збір такому платнику потрібно буде сплачувати

у двократному розмірі (п. 326.10 ПКУ).

Як і раніше за понадлімітне використання води або за використання води без дозволу на спецводокористування збір справляється у

п'ятикратному розмірі (ст. 327 ПКУ). Причому такі суми збору мають сплачуватись за рахунок прибутку, що залишається у водокористувача після оподаткування (п. 328.8 ПКУ).

4.

Разом з Податковою декларацією до органів ДПС платники збору мають подавати також і копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води (п. 328.7 ПКУ).

У

листі від 21.01.11 р. № 1418/ 7/15-0817 ДПАУ посилаючись на пп. 328.5 та 328.6 ПКУ роз'яснила, що філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають Податкові декларації та сплачують збір за своїм місцем податкової реєстрації.

Якщо ж до складу водокористувача входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то

Податкові декларації збору подаються і збір вноситься водокористувачем за місцем знаходження водних об'єків.

Це практично всі основні зміни про стягнення збору за спецводокористування. Залишається лише нагадати основні моменти стягнення цього збору у 2011 році (табл. 5)

На цьому все. Сподіваємося, що ця публікація дасть вам достатньо інформації, щоб бути в курсі змін щодо стягнення ресурсних платежів.

 

Таблиця 5.

Основні правила стягнення збору за спецводокористування

Показники

Характеристика

1

2

Платники

Водокористувачі — суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (п. 323.1 ПКУ)

Об'єкт
оподаткування

1. За спеціальне використання води отриманої шляхом забору з водних об’єктів та/або від первинних або інших водокористувачів — фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання (п. 324.1 ПКУ).
2. За спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів (п. 324.2 ПКУ):
— для потреб гідроенергетики — фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
— для потреб водного транспорту — час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
3. За спеціальне використання води для потреб рибництва — фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів, у тому числі і для поповнення, яке пов'язане зі втратами води на фільтрацію та випаровування (п. 324.3 ПКУ)

Звільнення від оподаткування

Перелік випадків, у яких за використання води не стягується збір за спецводокористування, наведено у пп. 324.4 — 324.6 ПКУ, зокрема:
— за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення;
— за воду, що використовується для протипожежних потреб;
— за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою;
— за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар'єрах;
— за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується КМУ;
— за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах;
— за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар'єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами;
— за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об'єкти;
— за морську воду, крім води з лиманів;
— за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами);
— за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для інвалідів
та дітей-інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів відповідно до закону

Ставки

Ставки збору наведені у ст. 325 ПКУ і в порівнянні з попередніми їх розмір збільшено в декілька разів.
Крім того, встановлено ставку збору для використання шахтної, кар'єрної та дренажної води в розмірі 5,93 грн. за 100 куб. метрів води.
Що стосується індексації, то методики її проведення в ПКУ не міститься, хоча у п. 4 розділу XIX Прикінцеві положення ПКУ говориться про те, що ВРУ має передбачити проведення індексації шляхом унесення змін до ПКУ

Порядок
обчислення

Збір обчислюється за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспортупочинаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання (ст. 326 ПКУ)

Подання
звітності

Платники збору за спецводокористування складають податкові декларації за формою затвердженою наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1009 і подають податкові декларації щокварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу до ДПС за місцем податкової реєстрації платника збору.
Звернемо увагу, що податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за І квартал не подається, тобто перший звітний період дорівнює півріччю (п. 328.3 ПКУ)

Сплата

Збір сплачується водокористувачами протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору за місцем податкової реєстрації платника збору (п. 328.4 ПКУ)

 

Документи та скорочення статті

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

Кодекс про надра

— Кодекс України про надра від 27.07.94 р. № 132/94-ВР.

Закон про систему оподаткування —

Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII.

Закон № 309

— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.08 р. № 309-VI.

Закон про радіочастотний ресурс

— Закон України «Про радіочастотний ресурс України» від 01.06.2000 р. № 1770-III.

Порядок № 264

— Порядок справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затверджений постановою КМУ від 26.03.08 р. № 264 (втратив чинність).

Порядок № 1682

— Порядок справляння плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, затверджений постановою КМУ від 08.11.2000 р. № 1682 (втратив чинність).

Порядок № 1012

— Порядок справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, затверджений постановою КМУ від 06.07.98 р. № 1012 (втратив чинність).

Порядок № 1494

— Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджений постановою КМУ від 16.08.99 р. № 1494 (втратив чинність).

Такси № 44

— Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю, затверджені постановою КМУ від 20.01.97 р. № 44.

Інструкція № 231

— Інструкція про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води, затверджена наказом Мінфіну, ДПАУ, Мінекономіки, Мінприроди від 01.10.99 р. № 231/539/118/219 (втратила чинність).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі