Теми статей

Обрати теми

Податок на прибуток ПДВ РРО ЄСВ ФОП Звільнення Штрафи ПДФО Відпустка Єдиний податок Лікарняні Всі теми

Звiт про пiльги: особливості складання нової форми

Редакція БТ

Бухгалтерський тиждень Квітень, 2011/№ 15

Стаття

Приєднуйтесь до Telegram спільноти та дізнавайтесь найважливіші новини першими!

ЗВIТ ПРО ПIЛЬГИ:

особливості складання нової форми

Усім нам давно відомий звіт про суми пільг в оподаткуванні (ф. № 1-ПП). Однак починаючи з першого кварталу 2011 року за наслідками податкових періодів 2011 року і далі повинен подаватися вже новий Звіт про суми податкових пільг. Розглянемо у цій статті порядок заповнення та подання нового Звіту.

Олександр ЗОЛОТУХIН, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»

Хто повинен складати та подавати Звіт?

Якими документами регламентовано складання Звіту?

Новий Звіт про суми податкових пільг (далі — Звіт) складається за формою додатка до Порядку № 1233, цим же Порядком установлено особливості його заповнення. Крім того, на сьогодні існує також Проект Порядку визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України (далі — Проект порядку), в якому містяться деякі важливі моменти стосовно заповнення Звіту (необхідність розробки такого документа випливає з п. 9 Порядку № 1233). Незважаючи на те що на сьогодні це лише проект, у статті ми будемо звертатися до нього для вирішення спірних питань.

Хто подає звіт.

Згідно з п.п. 16.1.6 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг — пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

А до категорії платників податків віднесені фізичні, юридичні особи та відокремлені підрозділи останніх, які є самостійними платниками щодо окремих податків та зборів (

п. 15.1 ПКУ).

З наведеного можна зробити висновок, що

Звіт за формою додатка до Порядку № 1233 мають подавати усі категорії платників податків, уключаючи відокремлені підрозділи.

Однак згідно з

п. 30.6 ПКУ суми податків та зборів, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом — платником податків у порядку, передбаченому Кабміном, тобто Порядком № 1233.

Згідно з

п. 1 Порядку № 1233 він є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які отримують податкові пільги. Саме такий суб’єкт веде облік пільг та складає Звіт (п. 2 Порядку № 1233).

Поняття «

суб’єкт господарювання» ПКУ не визначає, хоча активно використовує. Як нам визначитися з таким «суб’єктом»? Поняття «суб’єкт господарювання» розкрито в ст. 55 ГКУ:

— юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність*;

— фізичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані як підприємці.

* Зверніть увагу, тут мається на увазі поняття «господарська діяльність» у широкому розумінні згідно з п. 1 ст. 3 ГКУ, а не більш вузьке поняття з п.п. 14.1.36 ПКУ, у якому йдеться лише про діяльність, спрямовану на отримання доходу.

Виходить,

Звіт повинні складати тільки юридичні особи та фізичні особи — підприємці, які отримують податкові пільги. А оскільки відокремлені підрозділи юридичних осіб не належать до категорії суб’єктів господарювання, вони не повинні складати та подавати Звіт.

Зрозуміло, що в такому разі юридична особа повинна складати

Звіт за наслідками всієї своєї діяльності, включаючи діяльність відокремлених підрозділів.

Наступний аспект:

Звіт складають та подають не всі платники (суб’єкти господарювання), а тільки ті з них, які не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку № 1233). У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається (п. 2 Порядку № 1233).

Про які пільги йдеться.

Згідно з п. 8 Порядку № 1233 податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об'єктами обкладення ПДВ і відповідно до ПКУ та міжнародних договорів України, ратифікованих ВРУ:

1) звільнені від оподаткування;

2) оподатковуються за нульовою ставкою;

3) до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.

Отже, операції з постачання товарів (послуг), що

не є об’єктом оподаткування, до пільгових операцій не відносяться. I суб’єкт господарювання, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), що не є об’єктом оподаткування, не заносить їх до Звіту (на це також вказано і у п. 4 Проекту порядку, а також у консультації у ЄБПЗ).

Куди та коли подавати Звіт?

Куди подавати Звіт

. Звіт подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду (п. 3 Порядку № 1233). Тобто Звіт складається наростаючим підсумком з початку податкового року.

Звіт подається суб'єктом господарювання

за місцем його реєстрації. Що розуміти під «місцем реєстрації»? Поняття «місце реєстрації» у ПКУ не визначено. Немає жодного сумніву, що Звіт подається до органів ДПС. Адже стосується він податкових пільг. Та й у рядку 5 Звіту зазначено, що він подається до органів ДПС. Але до якої саме ДПI?

В органах ДПС платники податків — юридичні особи стають на облік, а не реєструються. Реєструються тільки фізичні особи шляхом включення відомостей про них до ДРФО (

п. 63.5 ПКУ). Однак фізичні особи повинні додатково стати на облік в податковій як підприємці.

Причому є поняття основного і неосновного місця обліку в органах ДПС.

Основне місце обліку для юридичних осіб — орган ДПС за їх місцезнаходження. Для фізичних осіб — орган ДПС за їх місцем проживання (п. 63.3 ПКУ). Неосновне місце обліку — орган ДПС за місцем розташування (реєстрації) підрозділів юридичних осіб, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Разом з тим, як юридичні особи, так і фізичні особи — підприємці підлягають державній реєстрації. Місцем проведення держреєстрації для юридичних осіб є їх місцезнаходження, а для фізичних осіб — їх місце проживання (

ст. 5 Закону про держреєстрацію).

Якщо одночасно зважати на поняття «

місце проведення держреєстрації» і «місце обліку», то виходить, що Звіт потрібно подавати до ДПС за основним місцем обліку юридичних та фізичних осіб.

Строки подання Звіту.

Згідно з п. 2 Порядку № 1233 він подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. Отже, останній дань подання Звіту за перший квартал 2011 року — 10 травня 2011 року.

А якщо такий день припадає на вихідний чи святковий день, то чи переноситься останній день строку на операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим? Згідно з

п. 49.20 ПКУ таке перенесення допускається щодо податкової декларації.

Однак

Звіт не є податковою декларацією. Тому що на підставі нього не здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, доходу на користь фізичних осіб (див. п. 46.1 ПКУ).

Виходить, що переносити строки для

Звіту не вийде. Якщо останній день строку припаде на вихідний чи святковий, Звіт потрібно буде подати не пізніше робочого дня, що передує такому вихідному чи святковому.

Хоча тут можна спробувати застосувати правило

п. 5 ст. 254 ЦКУ: якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Таким чином, на підставі цієї норми чи навіть за аналогією з нормою п. 49.20 ПКУ строк подання Звіту таки досить законно переноситься на операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим. Залишається тільки, щоб податківці з цим також погодилися.

Що буде за неподання Звіту?

Не секрет, що колишній звіт про пільги (ф. № 1-ПП) великою популярністю серед платників податків не користувався, і тому платники податків нерідко ігнорували його складання та подання. Не в останню чергу цьому сприяла відсутність адекватних штрафних санкцій за неподання звіту.

А що зараз «світить» за неподання

Звіту? Як ми вже зазначали вище, Звіт не є податковою декларацією. Тому фінансові санкції за його неподання, встановлені ст. 120 ПКУ для податкових декларацій, не застосовуються.

Немає зараз підстав застосувати також адміністративну відповідальність. Колишній звіт про пільги (ф. № 1-ПП) був документом статистичної звітності. Тому за його неподання чи подання з порушеннями могла бути застосована відповідальність, передбачена

ст. 186³ КУпАП.

Однак зараз

Звіт не є документом статистичної звітності. Таким чином, відсутні підстави для фінансової чи адміністративної відповідальності за неподання Звіту.

Хоча незважаючи на відсутність санкцій, ми б не радили експериментувати з неподанням

Звіту. Адже подання Звіту не право, а обов’язок суб’єкта господарювання, який користується податковими пільгами.

Порядок заповнення Звіту

Форму

Звіту можна умовно поділити на три частини:

1) «шапка»

Звіту, де зазначаються дані про платника (найменування, місцезнаходження, коди, телефони), період, за який складається Звіт, тощо. Заповнення цієї частини жодних проблем не викликає;

2) таблиця

Звіту, в якій наводиться вся інформація за отриманими у звітному періоді податковими пільгами. Це основна змістовна частина Звіту. Таблиця оновленого Звіту повністю повторює таблицю колишнього звіту. Фактично заповнення оновленої таблиці таке саме, як і колишньої (див. табл. 1);

3) «хвіст»

Звіту, де зазначаються дата його заповнення, підписи та дані керівника, головного бухгалтера платника податку. Заповнення цієї частини також не викликає жодних проблем.

Таблиця 1.

Порядок заповнення основної змістовної частини Звіту — його таблиці

№ з/п (графа Звіту)	Показник	Коментар
1	2	3
1	Код податку, збору	Тут зазначається код та найменування податку, збору згідно з КДБ, щодо якого надано пільгу. Загальнодержавні податки та збори: — 11020000 — податок на прибуток підприємств; — 14010000 — податок на додану вартість; — 14020000 — акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції); — 14030000 — акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); — 12030000 — збір за першу реєстрацію транспортного засобу; — 13050000 — плата за землю; — 22090000 — державне мито; Місцеві податки та збори: — 18020000 — збір за місця для паркування транспортних засобів; — 18030000 — туристичний збір
2	Найменування податку, збору
3	Код пільги згідно з довідником пільг	Тут зазначається код та найменування пільги згідно з Довідником пільг. Такий довідник затверджує ДПАУ. Оскільки пільги періодично змінюються, то й ДПАУ періодично затверджує нові довідники. Станом на 01.04.11 р. діє Довідник пільг № 57. Кожен платник, який користується пільгами, повинен взяти останню версію довідника, знайти відповідну пільгу і проставити зазначений там код пільги до гр. 3 Звіту. У гр. 4 Звіту заноситься зміст пільги з гр. 2 Довідника та посилання на норму документа, яким запроваджено пільгу (з гр. 3 — 5 Довідника). Останнє доцільно навести в дужках. Наприклад: код — «14010438»; найменування — «Звільняються від оподаткування операції з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим КМУ (пп. 197.1.27 Податкового кодексу)»
4	Найменування податкової пільги
Сума податкових пільг, грн.:
5	— усього	Це фактично сума податку (збору), не сплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг. Згідно з п. 9 Порядку № 1233 така сума розраховується у порядку, встановленому ДПС за погодженням з Мінфіном. Як зазначалося вище, на сьогодні цей документ існує лише у вигляді Проекту порядку. Однак він стосується тільки пільг з ПДВ. Порядок розрахунку пільг з ПДВ див. у табл. 2 на с. 49. За всіма іншими податками (зборами) суму податкових пільг доведеться розраховувати самостійно. Хоча це не повинно становити якихось проблем. Сума отриманих податкових пільг — це сума податку (збору), яку повинен був сплатити платник за умови, якщо б він не користувався пільгами. Наприклад, згідно з п.п. 5.2.2 Закону про податок на прибуток до валових витрат включено суму коштів, перерахованих благодійній організації (код пільги — 11020033). Нехай витрати підприємства на зазначені цілі у першому кварталі 2011 року склали 5000 грн., які воно віднесло до валових витрат. Ставка податку на прибуток в цьому періоді — 25 %. Отже, сума пільги — 1250 грн. (5000 х 25 %). До речі, у цій графі Звіту відображається загальна сума отриманих пільг. Напевне, що суму пільг потрібно зазначати у гривнях, без копійок. Адже саме так зазначено у «шапці» таблиці: «Сума податкових пільг, грн.»
6	— у тому числі з державного бюджету	У цій графі відображається сума пільг з гр. 5 Звіту за податковими платежами, що сплачуються до Державного бюджету. Перелік податкових платежів, які сплачуються до загального фонду Державного бюджету, наведено в ст. 29, п. 5¹ розд. VI (щодо екологічного податку) БКУ. А склад доходів спеціального фонду Державного бюджету визначається законом про Держбюджет на поточний рік. Наприклад, у 2011 році це ст. 4 Закону про держбюджет-2011. До місцевих бюджетів зараховують податкові платежі, наведені в ст. 64, 66, 69, 71 та п. 5¹ розд. VI (щодо екологічного податку) БКУ. З урахуванням норм цих законодавчих актів у 2011 році до Державного бюджету зараховують: — податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності); — податок на додану вартість; — акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) в частині нафтопродуктів і транспортних засобів (зараховується до спеціального фонду Державного бюджету); — акцизний податок з вироблених в Україні інших підакцизних товарів (продукції), який зараховується до загального фонду Державного бюджету (крім того, що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим); — акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); — державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, а також за дії, пов'язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, і за дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин, та за подання до КМУ проекту створення промислово-фінансової групи, за дії, передбачені пп. «б» — «е», «и», «к», «л» та «н» п. 6 ст. 3 Декрету про держмито в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів, державне мито з позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що надходять з інших держав та розглядаються відповідними органами України (див. ст. 6 Декрету про держмито). Отже, податкові пільги саме з цих видів податків відображають окремо у графі 6 Звіту
Строк користування податковими пільгами у звітному періоді:
7	— дата початку	Тут зазначають період початку та закінчення користування пільгами у звітному податковому періоді — число, місяць, рік. У разі коли строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду (чи з першого числа звітного періоду) і продовжується після його закінчення (чи закінчується в останній день звітного періоду), такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду. Наприклад, якщо пільга виникла з першого дня першого кварталу 2011 року і продовжується після першого кварталу 2011 року, у Звіті за перший квартал дата початку буде «01.01.2011», дата закінчення «31.03.2011». Якщо підприємство розпочало пільгову діяльність з середини податкового періоду, в графі «дата початку» ставимо дату початку такої діяльності. Якщо закінчило пільгову діяльність в середині податкового періоду, в графі «дата закінчення» ставимо дату закінчення пільгової діяльності
8	— дата закінчення
9	Сума податкових пільг, що використана за цільовим призначенням, грн.: — усього	Ці графи заповнюються в тому випадку, якщо законодавством передбачено цільове використання отриманих пільг і платник фактично використав певну частину отриманих внаслідок застосування пільги коштів за цільовим призначенням. Така фактично використана сума коштів і буде зазначатися в гр. 9 та 10 (якщо пільга отримана з держбюджету). Наприклад, згідно з п. 209.2 ПКУ сільськогосподарські підприємства, які вибрали спецрежим оподаткування ПДВ, суму спецрежимного ПДВ акумулюють на спецрахунку, з якого потім використовують для інших виробничих цілей. Припустимо, що в першому кварталі 2011 року сільсгосппідприємство перерахувало (використало) зі спецрахунку для інших виробничих цілей 10000 грн. Iншими пільгами підприємство не користувалося. За таких умов в гр. 9 та 10 буде стояти 10000 грн. Тут сума пільг також зазначається у гривнях, без копійок, як і у рядках 5 та 6 Звіту
10	— у тому числі з державного бюджету

Таблиця 2.

Порядок розрахунку пільг з ПДВ

№ з/п	Вид пільги (режим оподаткування)	Порядок розрахунку пільги
1	Звільнення від оподаткування ПДВ (див. п. 4 Проекта порядку)	СП = (V _{пост. зв.} - (V _{прид. з податком} + V _{прид. без податку})) х 20 %, де СП — сума пільг; V _{пост. зв.} — обсяги постачання товарів (послуг), звільнених від оподаткування ПДВ; V _{прид. з податком}, V _{прид. без податку} — обсяги понесених платником податку витрат постачальникам у зв'язку з придбанням/виготовленням товарів (послуг), звільнених від оподаткування ПДВ, незалежно від звітного податкового періоду, у якому вони були понесені. Тут беруться тільки ті витрати, які стосуються обсягу постачання товарів (послуг) звітного податкового періоду, за який подається Звіт. Наприклад, якщо підприємство в першому кварталі 2011 року придбало товари і відобразило їх в розділі II «Податковий кредит» декларації з ПДВ, однак не продало дані товари, вони не відносяться у першому кварталі до показника обсягу понесених витрат нашої формули. Вони потраплять туди тільки в тому податковому періоді, коли відбудеться продаж товарів
2	Оподаткування за нульовою ставкою (див. п. 5 Проекта порядку)	СП = (V _{пост. нуль.} - V _прид.) х 20 %, де СП — сума пільг; V_{пост. нуль.} — обсяги постачання товарів (послуг), оподатковуваних за нульовою ставкою; V _прид. — обсяги понесених платником податку витрат постачальникам у зв'язку з придбанням/виготовленням товарів (послуг), оподатковуваних за нульовою ставкою, незалежно від звітного податкового періоду, у якому вони були понесені. Тут також беруться тільки ті витрати, які стосуються обсягу постачання товарів (послуг) звітного податкового періоду, за який подається Звіт, аналогічно попередньому виду пільг. Тобто, можуть братися дані не тільки декларацій з ПДВ звітних податкових періодів, за який подається Звіт
3	Спецрежими оподаткування в галузі сільського господарства — ст. 209 та п. 209.18 ПКУ (див. п. 6 Проекта порядку)	СП = ПЗ _{декларацій}, де СП — сума пільг; ПЗ _{декларацій} — сума ПДВ, яка повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарських підприємств або перераховується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства, відповідно до декларацій з ПДВ (скороченої або спеціальної). Для ПЗ _{декларацій} береться значення ряд. 14 декларацій з ПДВ (скорочених), складених за звітний податковий період, за який подається Звіт, якщо підприємство користується спецрежимом згідно зі ст. 209 ПКУ чи ряд. 17 декларацій з ПДВ (спеціальних), складених за звітний податковий період, за який подається Звіт, якщо підприємство користується спецрежимом згідно з п. 209.18 ПКУ
4	Режими оподаткування ПДВ на виконання міжнародних договорів (угод) (див. п. 7 Проекта порядку)	Розраховується за методикою обрахунку, встановленою для кожного режиму оподаткування, властивого тій чи іншій операції з постачання товарів (послуг). Наприклад, якщо міжнародним договором передбачено звільнення від оподаткування, то застосовується методика розрахунку, наведена в ряд. 1 цієї таблиці

Звіт складений з помилкою — чи можна виправити?

Ні, виправити не можна.

Порядком № 1233 виправлення не передбачене. Та оскільки навіть за неподання Звіту не передбачено жодних санкцій, очевидно, й за помилки нічого не буде. Тому хвилюватися з приводу помилок не варто.

Хоча деякі з помилок виправити таки можна. Судіть самі. Звіт подається наростаючим підсумком з початку року. Тому якщо помилку допустили при складанні Звіту за попередні періоди року, її завжди можна виправити у Звіті, який подається за наступні періоди цього ж року. Якщо ж помилка допущена у Звіті за попередні роки, виправити її у такий спосіб не вдасться.

Документи і скорочення статті

БКУ

— Бюджетний кодекс України від 08.07.10 р. № 2456-VI.

ГКУ

— Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV.

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.10 p. № 2755-VI.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 p. № 283/97-ВР, втратив чинність з 01.04.11 р.

Закон про держреєстрацію

— Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.03 р. № 755-IV.

Закон про держбюджет-2011

— Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.10 р. № 2857-VI.

Декрет про держмито

— Декрет КМУ «Про державне мито» від 21.01.93 р. № 7-93.

Довідник пільг

— Довідник № 57 пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків та зборів, станом на 01.04.2011 р., затверджений ДПАУ 21.03.11 р.

Порядок № 1233

— Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1233.

КДБ

— Класифікація доходів бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 14.01.11 р. № 50.

Проект порядку

— Проект Порядку визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України (розміщено на офіційному сайті ДПАУ www.sta.gov.ua).

ДПС

— Державна податкова служба.

ДРФО

— Державний реєстр фізичних осіб.

ЄБПЗ

— Єдина база податкових знань, розміщена на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua.

Наступна публікація