Теми статей
Обрати теми

Розподіл вхідного ПДВ відповідно до вимог Податкового кодексу

Редакція БТ
Стаття

РОЗПОДІЛ ВХІДНОГО ПДВ

відповідно до вимог Податкового кодексу

 

У зв'язку з розширенням переліку операцій, що не є об'єктом обкладення ПДВ, дедалі частіше виникає необхідність розподілу вхідного ПДВ між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями. До прийняття Податкового кодексу процедура розподілу була досить проблематичною, оскільки Закон про ПДВ не містив чіткого механізму для його проведення. У сьогоднішній статті розглянемо порядок розподілу ПДВ, закладений у Податковому кодексі.

Яна ІНДЮХОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Теорія розподілу вхідного ПДВ

Товари/послуги.

Платник ПДВ відносить суму вхідного ПДВ до податковго кредиту (далі — ПК) або включає до складу витрат залежно від того, в яких операціях він планує використовувати придбані чи виготовлені товари/послуги. Можливі три варіанти.

1. Використання товарів/послуг в

оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. У цьому випадку згідно з п. 198.3 ПКУ платник має право всю суму ПДВ, сплачену (нараховану) під час придбання товарів/послуг, включити до ПК. Такі операції відображаються в ряд. 10.1 декларації з ПДВ.

2. Використання товарів/послуг в операціях,

що не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування. Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до ПК (п. 198.4 ПКУ). Такі суми включаються до витрат (п.п. 139.1.6 ПКУ), а такі операції відображаються в ряд. 10.2 декларації з ПДВ.

3. Якщо товари/послуги

частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, то до ПК включається частина суми сплаченого (нарахованого) податку при їх придбанні, що відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях (п. 199.1 ПКУ). Відповідно частина вхідного ПДВ, що відповідає частці використання таких товарів у звільнених або необ'єктних операціях, до ПК не включається. Платники податку на прибуток можуть уключити її до складу витрат. Отже, розподіляти суми вхідного ПДВ повинні ті платники податків, які одночасно використовують товари/послуги в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. Такі операції відображаються у ряд. 10.1 декларації з ПДВ. Процедурі розподілу вхідного ПДВ присвячено ст. 199 ПКУ.

Розрахунок частки використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях провадиться в додатку 7 до декларації з ПДВ —

Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку по придбаних (ввезених) товарах/послуг, необоротних активах між оподатковуваними та не оподатковуваними операціями (Д7).

У

листі № 7373 податківці зробили висновок, що розрахунок частки використання за попередній рік (заповнення табл. 1 додатка Д7) здійснюється один раз на рік та подається з декларацією за останній податковий період такого попереднього року. Зважаючи на специфіку 2011 року (торік таких вимог не було й нова форма декларації, в якій з'явився додаток Д7, застосовується лише з 01.04.11 р.), уперше додаток Д7 з розрахунком за даними 2010 року потрібно подати:

— платникам, в яких торік були оподатковувані та неоподатковувані операції, — разом з декларацією за березень (I квартал) 2011 року;

— платникам, в яких у 2010 році неоподатковуваних операцій не було, — з декларацією за період, в якому такі операції вперше з'явилися.

Хоча податківці говорять про те, що додаток Д7 подається один раз на рік, на наш погляд, його доведеться подавати з кожною декларацією, в якій заповнено ряд. 15. Адже згідно з

абз. 2 п. 199.3 ПКУ додаток Д7 подається до органу ДПС одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовано такі оподатковувані та неоподатковувані операції (заповнено ряд. 15)*. І тут немає слова «вперше».

* Уперше додаток Д7 з розрахунком частки за даними 2010 року потрібно було подати разом з декларацією за березень (I квартал) 2011 року (див. статтю «Нова форма декларації з ПДВ: вивчаємо та заповнюємо» // «БТ», 2011, № 14, с. 18).

Крім того, у декларації з ПДВ напроти ряд. 15 зазначено додатки, які потрібно подавати при її заповненні («Д5, Д7»).

Таким чином, хоча розрахунок провадиться за даними минулого року в додатку Д7 до декларації за грудень (за даними 2010 року в декларації за березень або I квартал 2011 року), такий додаток (із даними за минулий рік) потрібно буде подавати з кожною декларацією, в якій заповнено ряд. 15, у наступному році.

Необоротні активи.

Ситуація з необоротними активами аналогічна описаній вище для товарів/послуг, тобто під час придбання необоротних активів у платника податків є три шляхи.

1. Якщо необоротні активи придбано (споруджено) з метою подальшого використання в операціях, що обкладаються ПДВ, у межах господарської діяльності, то в цьому випадку суму ПДВ відносять до складу ПК (

п. 198.3 ПКУ).

2. Якщо платник податків придбаває (виробляє) необоротні активи, призначені для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до ПК (

п. 198.4 ПКУ). У цьому випадку суми ПДВ уключаються до вартості відповідного об'єкта основних засобів або нематеріальних активів для нарахування амортизації (п.п. 139.1.6 ПКУ).

3. Якщо необоротні активи одночасно використовуються в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, то за аналогією з товарами/послугами виникає необхідність пропорційного віднесення сум ПДВ до ПК.

Якщо буквально трактувати положення

ст. 199 ПКУ, то можна припустити, що щодо необоротних активів ПДВ у момент придбання не розподіляється, а повністю включається до ПК, а після закінчення 12, 24 і 36 місяців перерозподіляється. Адже в п. 199.4 ПКУ йдеться лише про перерозподіл. Однак податківці трактують ці норми інакше, про що свідчить форма декларації з ПДВ. У назві «розподільного» ряд. 15 згадуються й необоротні активи.

Таким чином, доходимо висновку: так само, як і щодо товарів/послуг, у періоді придбання вхідний ПДВ розподіляється виходячи з частки, розрахованої за даними минулого року або першого періоду, в якому з'явилися одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції. А потім, на відміну від товарів/послуг, перерахунок провадиться не наприкінці року, а через 12, 24 і 36 місяців використання.

Коли ПК не розподіляється.

Згідно з п. 199.6 ПКУ правила ст. 199 не застосовуються та ПК не зменшується у випадку:

— проведення операцій, передбачених

п.п. 196.1.7 ПКУ (реорганізація юридичних осіб);

— поставки платником податків відходів та брухту чорних і кольорових металів, що утворилися в такого платника в результаті переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) при виробництві, будівництві, розбиранні (демонтажі) ліквідованих основних фондів та інших подібних операціях.

Далі розглянемо механізм розподілу ПДВ шляхом поетапного заповнення додатка Д7 до податкової декларації з ПДВ.

 

Заповнення таблиці 1 додатка Д7

У табл. 1 додатка Д7 здійснюють

розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку щодо придбаних (ввезених) товарів/послуг та/або необоротних активів між операціями, що обкладаються ПДВ та не обкладаються ПДВ .

Підпункт 7.4.3 Закону про ПДВ

, що регламентував розподіл ПДВ, та його аналог у ПКУст. 199 частково дублюють один одного, але відмінності є. Найістотніша: раніше платник податку, вибравши метод розподілу за обсягами поставок, формував ПК пропорційно поставкам того періоду, в якому було здійснено придбання. Як бачимо з п. 199.2 ПКУ, тепер для формування ПК використовується частка оподатковуваних поставок за попередній календарний рік. Визначена у відсотках величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платники податків, в яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а також новостворені платники податку розраховують у поточному календарному році частку використання придбаних товарів/послуг між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями за фактичними даними обсягів у поставках оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовано такі операції.

У табл. 1 (див. с. 37) наведено інформацію щодо заповнення табл. 1 додатка Д7. Для зручності ми залишили форму таблиці незмінною, а в комірках, які потрібно заповнити, виклали інформацію про показники, що вносяться.

 

Таблиця 1.

Заповнення таблиці 1 додатка Д7

Платник

Податковий період, за який здійснюється розрахунок

Обсяги постачання (без податку на додану вартість)

Частка(1) використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях
(колонка 4 х 100 % : колонка 3)

загальний обсяг постачання (сума значень рядків 6 та 8
колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків)

оподатковувані операції (сума значень рядків 1, 2.1, 2.2, 8.1, 8.2 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків)

Який здійснює розрахунок відповідно до пункту 199.2
статті 199 розділу V Кодексу

Попередній календарний рік

При визначенні загального обсягу поставок у 2011 році за показниками минулого року потрібно не забути про те, що деякі рядки колишньої декларації було інакше пронумеровано.

Ураховуючи це, для збереження порівнянності показників розраховувати загальний обсяг поставок на підставі звітності 2010 року слід за показниками рядків 5, 8.1, 8.2, 8.3 і 8.4 вибірково(2) (в останньому рядку раніше відображалися інші випадки коригувань ПЗ, які не були поверненнями, переглядом ціни, помилками тощо), а також ряд. 91 колонки А старої декларації. Крім того, потрібно враховувати показники уточнюючих розрахунків, в яких коригувалися показники цих рядків.

Податківці в листі № 7273 також указали на використання показників ряд. 5 старої декларації замість ряд. 6 нової декларації. А про те, що в розрахунку загального обсягу поставок за 2010 рік має брати участь показник ряд. 91 старої декларації (поставки послуг нерезиденту за межами території України), у цьому листі не згадується.

Мабуть, податківці упустили цей момент, а, на наш погляд, його потрібно враховувати, оскільки аналогічний рядок нової декларації (ряд. 4) бере участь у розрахунку (входить до підсумку ряд. 6).

Зазначимо ще, що згідно з п. 199.6 ПКУ поставки власного (отриманого внаслідок переробки, обробки, плавлення при виробництві; будівництві, розбиранні основних засобів та подібних операцій) металобрухту виведено з-під дії загальних правил ст. 199 ПКУ у частині розподілу вхідного ПДВ. При цьому такі поставки звільнено від ПДВ відповідно до п. 15 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, тому в новій декларації з ПДВ мають відображатися в ряд. 5. Якщо враховувати їх у загальному обсязі поставок (ряд. 5 входить до підсумку ряд. 6), отримаємо недостовірну частку використання. Тому, на наш погляд, такі поставки із загального обсягу поставок потрібно виключити

З урахуванням п. 199.2 ПКУ до розрахунку частки використання має бути включено лише операції поставки, тобто, формально кажучи, — операції, що відповідають визначенню цього поняття за пп. 14.1.185, 14.1.191 ПКУ (про це йдеться і в п.п. 3.1 розд. V Порядку № 41). Виходить, що імпортні операції та придбання послуг у нерезидента (ряд. 7 і старої, і нової декларації), у розрахунку частки не беруть участі.

У період дії Закону про ПДВ цей висновок підтверджувався листами ДПАУ від 07.11.07 р. № 22703/7/16-1117; від 08.08.07 р. № 3955/Т/16-1515-20.

Зауважимо, що операції з поставки послуг за межами митної території України та послуг, місце поставки яких визначено відповідно до пп. 186.2 і 186.3 ПКУ за межами митної території України (які відображаються сьогодні в ряд. 4 декларації), до підсумку обсягів поставок оподатковуваних операцій, що відображається в цій колонці, не входять, але до загального обсягу поставок (у гр. 3) повинні включатися.

Зверніть увагу: у гр. 4 не можна використовувати показник ряд. 6.1 декларації, оскільки він, крім оподатковуваних операцій, уключає звільнені операції (ряд. 5 декларації). Тому в контексті розподілу ПДВ оподатковуваними потрібно вважати операції, що оподатковуються за ставками 20 % і 0 %.

Що стосується показників декларації, які необхідно враховувати при визначенні сумарного обсягу оподатковуваних операцій, то, як випливає з назви графи 4, це рядки 1, 2.1, 2.2, 8.1, 8.2 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків за попередній календарний рік.

При виконанні розрахунків у 2011 році за показниками минулого року, незважаючи на те, що нумерація рядків змінилася, до обсягу оподатковуваних операцій за 2010 рік також потрібно включати показники рядків 1, 2.1, 2.2 і 8 (вибірково) колонки А колишньої декларації, а також уточнюючих розрахунків, в яких ці показники коригувалися

Частка використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях визначається як відношення обсягу поставок за операціями, що обкладаються ПДВ за ставками 20 % і 0 % (показник гр. 4), до загального обсягу всіх операцій з поставки товарів (послуг), тобто операцій, оподатковуваних за ставками 20 % і 0 %, звільнених операцій та операцій, що не є об'єктом оподаткування (показник гр. 3).

Визначена в цій графі та в цьому рядку частка використання відображається в спеціальному полі ряд. 15.1 декларації, а також у шапці самого додатка (код поля «ЧВ») та застосовується протягом наступного календарного року для визначення ПК при заповненні ряд. 15.1 декларації.

Існує неврегульоване питання з приводу розрядності та округлення розрахованої частки у вигляді відсотків. У листі № 7273 податківці цій проблемі увагу не приділили, але у прикладі заповнення ряд. 15.1 декларації, що міститься в ньому, наведено частку використання у вигляді цілого числа

(1) Застосовується протягом поточного календарного року для визначення ПК при заповненні рядка 15.1 декларації.

(2) Наприклад, до обсягу поставок не входять коригування щодо послуг, отриманих від нерезидента, місце поставки яких визначено на митній території України.

 

Таблиця 2.

Заповнення таблиці 2 Додатка Д7

Графи таблиці 2 додатка Д7

Що записувати

назва

номер

Фактичний обсяг проведених протягом поточного року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій

Усього (сума значень рядків 6 та 8 колонки А декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний рік)

2

Оскільки за січень та лютий 2011 року декларація подавалася за старою формою, при заповненні цих граф можна скористатися рекомендаціями, наведеними нами до заповнення гр. 3 і 4 табл. 1 додатка Д7.

Що стосується періодів, за які подано декларації за новою формою, то для них потрібно підсумовувати дані рядків, зазначених у назві відповідної графи

Оподатковувані операції (сума значень рядків 1, 2.1, 2.2, 8.1 та 8.2 колонки А декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний рік)

3

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення), ввезення товарів/послуг, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (пункти 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу)

Обсяг (сума значень рядків 15, 16.1.2 та 16.1.3 колонки А декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний календарний рік)

6

Якщо формально використовувати алгоритм, наведений у назві цієї графи, то в результаті отримаємо сумарний обсяг придбання як товарів/послуг, які частково використовуються у звітному році в оподатковуваних, а частково — у неоподатковуваних операціях, так і необоротних активів.

Однак, судячи з усього, автори нової форми декларації припускали, що перерахунок щодо товарів провадиться в табл. 2 додатка Д7 наприкінці календарного року, а щодо нематеріальних активів — у табл. 2 додатка Д7 через 12, 24, 36 місяців експлуатації (докладніше про неї див. на с.35). Виходячи з таких міркувань, із рядків 15, 16.1.2 і 16.1.3 колонок А декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний календарний рік доведеться взяти лише дані про придбані товари/послуги. Інакше кажучи, дані зазначених рядків потрібно «очистити» від необоротних активів

Коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях (колонка 8 - колонка 9) — значення цього рядка зі знаком «+» чи «-» переноситься до рядка 16.4 декларації за останній податковий період календарного року

10

Якщо буквально прочитати назву цієї графи і дотримуватись її алгоритму, то в результаті матимемо протилежний результат: якщо показник гр. 8 (фактичний ПК) більше показника гр. 9 (дозволений ПК), то результатом коригування ПК у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях має стати зменшення завищеного протягом року ПК. Але різниця показників граф 8 і 9 у цьому випадку буде величиною додатною та зі знаком «+» додатково збільшить розбіжність між фактичним і дозволеним ПК.

Той самий ефект отримаємо і при зворотному співвідношенні значень гр. 8 і 9: їх різниця зі знаком «-» замість збільшення ПК до дозволеного рівня зменшить його навіть нижче за фактичний показник.

Тому, на наш погляд, значення цієї колонки потрібно переносити до ряд. 16.4 декларацій за останній податковий період календарного року з протилежним знаком

 

Таблиця 3.

Заповнення таблиці 3 додатка Д7

Графи таблиці 3 додатка Д7

Що записувати

назва

номер

№ з/п

1

Порядковий номер, що відповідає податковому періоду формування ПК або початку використання нематеріальних активів. Судячи з усього, розбиття в розрізі кожного нематеріального активу не потрібне (їх можна згрупувати за місяць та відобразити одним рядком)

Дата (звітний період)** початку використання необоротних активів (введення їх в експлуатацію)

2

Судячи з назви графи та виноски «**» до неї, у цій графі має бути записано дату (звітного періоду) початку використання необоротних активів одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. Саме в цей період щодо конкретного необоротного активу заповнюється табл. 3 додатка Д7. Саме від цього періоду має вестися відлік 12, 24 і 36 місяців для періодичного перерахунку суми ПК. Формат дати такий самий, як і в додатку 5 до декларації, — «мм.рррр» (місяць і рік)

Дата (звітний період)*** формування податкового кредиту за придбаними необоротними активами

3

Можливі ситуації, коли необоротний актив первісно придбавався для одночасного використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, але початок такого використання (відповідний цій події період зазначено у гр. 2) було на деякий час відстрочено. Але вже в період придбання вхідний ПДВ підлягав розподілу, унаслідок чого його частину через ряд. 15.1 декларації потрібно було включити до ПК. У таких ситуаціях у гр. 3 необхідно зазначити той період, коли відбувся фактичний розподіл ПДВ. На практиці обидва ці періоди (придбання та початку використання) часто збігатимуться

Вартість придбання необоротних активів (з урахуванням розрахунків коригування у разі їх наявності)

Обсяг (без податку на додану вартість)

4

Ці графи заповнюються на підставі документів, за якими такі активи було зараховано на баланс. Якщо після оприбуткування необоротного активу з будь-яких причин коригувалася їх вартість, то це потрібно також ураховувати

Податок на додану вартість

5

Фактично включено до податкового кредиту з урахуванням визначеної частки використання

6

Як бачимо, назва цієї графи не містить алгоритму розрахунку. На наш погляд, її потрібно заповнити таким чином:
1) під час придбання необоротного активу сума, що тут відображається, розраховується із застосуванням частки використання, визначеної у гр. 5 табл. 1 додатка Д7 за відповідним рядком;
2) після закінчення перших 12 місяців, які в загальному випадку відлічуються не від моменту придбання необоротного активу, а від моменту початку його використання одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях (період, зазначений у гр. 2 цієї таблиці), тут відображають ту саму суму, що й в п. 1;
3) через 24 і 36 місяців після початку використання до цієї графи потрібно буде перенести показник із гр. 7 цієї ж таблиці, яка для конкретного активу заповнювалася 12 місяців тому

Підлягає включенню до податкового кредиту з урахуванням перерахованої частки**** за результатом попередніх 12 місяців

7

Виноска «****» до назви цієї графи відсилає до табл. 2 додатка Д7. Але цю таблицю призначено для перерахунку частки використання щодо товарів/послуг.
Судячи з усього, для заповнення гр. 7 табл. 3 потрібно буде використовувати:
— або дані гр. 5 табл. 2 додатка Д7 за грудень (IV квартал) попереднього року;
— або додатково розраховувати аналогічний показник за останні 12 місяців (у табл. 2, заповнивши гр. 2-5).
Другий варіант, на наш погляд, є прийнятнішим, однак останнє слово буде за податківцями

Коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях (колонка 6 - колонка 7) — значення цього рядка зі знаком «+» чи «-» переноситься до рядка 16.4 декларації за звітний (податковий) період, на який припадає 12-й, 24-й, 36-й місяць використання необоротних активів

8

Заповнюючи цю графу, не забудьте, що при перенесенні результату з цієї колонки до ряд. 16.4 декларації за звітний період, на який припадає 12-й, 24-й, 36-й місяць використання необоротних активів, його знак потрібно поміняти на протилежний (див. гр. 10 табл. 2 додатка Д7)

** Звітний період початку використання необоротних активів одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях.

*** Звітний період, у якому було сформовано податковий кредит щодо необоротних активів, які почали використовуватися у звітному періоді.

**** Визначається згідно з таблицею 2.

 

Заповнення таблиці 2 додатка Д7

У табл. 2 додатка Д7 за підсумками календарного року здійснюють

перерахунок частини використання сплаченого (нарахованого) ПДВ щодо придбаних (ввезених) товарів/послуг між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Інформацію про те, що потрібно записувати до граф таблиці 2 додатка Д7, наведено в табл. 2 на с. 38.

 

Заповнення таблиці 3 додатка Д7

Під час придбання необоротних активів платник, як правило, уже передбачає, де використовуватимуться ці активи. Якщо тільки в оподатковуваних операціях, то суму ПДВ буде відображено в ряд. 10.1 декларації з ПДВ; якщо в неоподатковуваних — у ряд. 10.2. При цьому розподіляти ПК не потрібно.

Первинне формування ПК під час придбання необоротних активів, які частково призначені для використання в оподатковуваних операціях, а частково — ні, здійснюється в періоді відображення ПК (за загальними правилами за першою подією) — виходячи з частки, відображеної в табл. 1 додатка Д7. Це підтверджує формулювання з ряд. 15 декларації. А перерахунок ПК здійснюється в табл. 3 додатка Д7.

Судячи з виноски «*» до назви табл. 3, вона заповнюється в таких випадках:

1) якщо необоротні активи використовуються одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. Отже, у періоді придбання або в періоді початку одночасного використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, якщо такі активи первісно придбавалися для використання лише в оподатковуваних операціях. У такому разі в табл. 3 додатка Д7 може бути заповнено тільки гр. 1-6;

2) при здійсненні перерахунку частини такого використання за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання.

Зверніть увагу, що річний перерахунок щодо товарів/послуг, а також періодичний перерахунок щодо необоротних активів (через 12, 24, 36 місяців) передбачено в

п. 199.4 ПКУ, який набрав чинності з 01.01.11 р. Тому, на наш погляд, ці норми не поширюються на ПК, сформований відповідно до Закону про ПДВ до 01.01.11 р. Тому провадити періодичний перерахунок потрібно лише стосовно тих необоротних активів, щодо яких було сформовано ПК після 01.01.11 р.

Інформацію про заповнення граф таблиці 3 додатка Д7 наведено в табл. 3 на с. 38.

 

Заповнення таблиці 4 додатка Д7

У разі застосування платниками податку касового методу визначення ПЗ та ПК відповідно до

п. 187.10 ПКУ такі платники здійснюють розподіл сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) у зв'язку з отриманням товарів/послуг, при поставці яких застосовуються одночасно і касовий метод, і загальні правила визначення ПЗ та ПК, у порядку та за формою табл. 4 додатка Д7 (п. 21 розд. III Порядку № 41).

Якщо придбаний товар/послуга використовується в операціях, в яких застосовується як касовий метод, так і метод першої події, дати виникнення ПЗ та ПК визначаються на рівних умовах. Тому право відобразити ПК виникає при оплаті товарів/послуг, що придбаваються для використання в операціях, за якими застосовується касовий метод. Інакше кажучи, отримавши, наприклад, від постачальника податкову накладну за першою подією — відвантаженням товару (виконанням робіт, наданням послуг), відобразити за нею ПК платник податків ще не може, а зробить це лише після перерахування оплати за такі товари/послуги. А от якщо спочатку оплатити постачальнику вартість товарів (робіт, послуг), що придбаваються, то дотримуватимуться умови відображення ПК і для «касового», і для «звичайного» випадку.

З урахуванням цього розроблено табл. 4 додатка Д7, заповнення окремих граф якої не викликає запитань, тому докладно ми на ній не зупинятимемося.

 

Заповнення розділу ІІ додатка Д5

У додатку Д5 до декларації з ПДВ наводяться розшифровки ПЗ та ПК у розрізі контрагентів, тому в контексті теми розподілу ПДВ доречно розповісти про заповнення розділу ІІ цього додатка.

У першій частині додатка Д5

«Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту » розшифровуються показники рядків 10.1 та 15.1 декларації з ПДВ. Загальна сума показників цих рядків має відповідати даним підсумкового рядка цього підрозділу додатка Д5.

У другій частині додатка Д5

«Операції з придбання з податком на додану вартість, які не надають права формування податкового кредиту» розшифровуються показники рядків 10.2, 14.1 та 15.2 декларації з ПДВ. Загальна сума показників цих рядків має відповідати даним підсумкового рядка цього підрозділу додатка Д5.

Таким чином, під час придбання товарів/послуг, призначених для одночасного використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, на одного контрагента (постачальника) в розділі II додатка Д5 буде заповнено два рядки (один — у першій частині розділу II, другий — у другій частині розділу II).

 

Документи і скорочення статті

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (втратив чинність з 01.01.11 р.).

Порядок № 41

— Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 25.01.11 р. № 41.

Лист № 7273

— лист ДПАУ від 16.03.11 р. № 7273/7/16-1117.

ПК

— податковий кредит.

ПЗ

— податкове зобов'язання.

ДПС

— Державна податкова служба.

Д5

— Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Д7

— Розрахунок (перерахунок) частини використання сплаченого (нарахованого) податку по придбаних (ввезених) товарах/послугах, необоротних активах між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (Д7).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі