Як формуються витрати за товарами, оплаченими до 01.04.11 р.
На підприємстві станом на 01.04.11 р. значилася часткова передоплата постачальникам за товар. Продавці — платники податку на прибуток за «звичайною» ставкою, тому передоплату було відображено до 01.04.11 р. у валових витратах. У II кварталі такі товари було оприбутковано та реалізовано покупцям. Як відобразити витрати за товарами в податковому обліку?
(м. Маріуполь)
Нагадаємо загальні правила обліку так званих «часткових» перехідних передоплат: згідно з
п. 7 підрозд. 4 розд. XX ПКУ витрати не визначаються за отриманими після 01.04.11 р. товарами в частині вартості, оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до цієї дати, у разі якщо аванси було враховано платником податку у складі валових витрат на дату оплати. Тобто за тією частиною товару, яку було сплачено постачальникам до 01.04.11 р., права на податкові витрати після 01.04.11 р. не буде, а в неоплаченій частині витрати за товарами виникнуть на дату відображення доходів від реалізації їх покупцям.У
ПКУ не зазначається, як слід розподіляти для цілей податкового обліку оплачену частину товару між конкретними найменуваннями. Тут, у принципі, можливі дві ситуації — за аналогією з підходами до заповнення податкової накладної при передоплатах. Так, на практиці постачальники використовують два способи оформлення податкової накладної на часткову передоплату:1) підбір із договірного асортименту товару на передоплачену суму;
2) зазначення всього договірного асортименту, але в «передоплаченій» частині (тоді в
гр. 5 «Кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг» проставляється дробове число).Обидва способи оформлення податкової накладної відповідають чинному законодавству, оскільки в нормативних актах конкретного порядку відображення показників у розглянутих випадках не описано. Схвалені вони й податківцями (див. роз'яснення в ЄБПЗ розд. 130.21).
У зв'язку з цим виходячи з інформації, зазначеної в податковій накладній, покупець може або співвіднести передоплату з конкретним товаром, або «розкидати» її між найменуваннями.
Аналогічно покупець має право розподілити передоплату між товарами і в разі відсутності податкової накладної (зокрема, якщо товар було отримано від неплатника ПДВ). На нашу думку, тут покупець має право самостійно вирішити, який із наведених вище способів для нього більш прийнятний.
«Незручність» другого із зазначених способів розподілу передоплат полягає в тому, що при дотриманні його доведеться кожну одиницю отриманого товару враховувати для податку на прибуток лише в неоплаченій частині, а це досить копіткий процес. Якщо в податковій накладній наведена саме «процентовка», то уникнути такого обліку не удасться. Для цілей оптимізації облікової роботи тоді зручно виділити окремий допоміжний аналітичний субрахунок, наприклад, субрах. 281 «Податковий облік», на якому відображати собівартість товару в неоплаченій частині. Інформацію за цим субрахунком можна використовувати лише в податковому обліку, а в бухгалтерському відображати списання запасів на реалізацію за загальними правилами (за повною собівартістю)*.
* Спеціалізовані комп'ютерні програми дозволяють вести «подвійний» облік. Тоді разом із кореспонденцією в бухгалтерському обліку (наприклад, Дт 902 — Кт 281 при списанні товару на реалізацію за повною собівартістю) одночасно за кількістю списаних товарів «підтягуватиметься» проводка і для податкового обліку за собівартістю, розрахованою виходячи зі сплаченої частини товару.
Облік перехідних операцій з податку на прибуток
| Товар | Податковий облік, грн. | |
| до 01.04.11 р. | після 01.04.11 р. (1) | |
| 1 | 2 | 3 |
| Передоплату можна «співвіднести» з конкретними товарами (приклад 1). У договорі передбачено, що підприємство купує в постачальника — платника податку на прибуток за «звичайною» ставкою товар А вартістю 2400 грн. з ПДВ та товар Б вартістю 1200 грн. з ПДВ, при цьому передоплата перераховується лише за товар А в розмірі 1800 грн. з ПДВ. Усі товари за цим договором було отримано у II кварталі і в цьому ж періоді відвантажено покупцям | ||
| Товар А | ВВ = 1500 | В = 500 |
| Товар Б | — | В = 1000 |
| Передоплата не відноситься до конкретних товарів (приклад № 2). Використовуємо дані прикладу № 1, але припустимо, що виходячи з договірних умов передоплата перераховується в розмірі 50 % від договірної вартості товару (1800 грн.), без зазначення, за який саме товар. У податковій накладній, виписаній на дату отримання передоплати, наводиться така інформація: 1) оплата за товар А в розмірі 1200 грн. (з ПДВ); 2) оплата за товар Б — у розмірі 600 грн. (з ПДВ) | ||
| Товар А | ВВ = 1000 | В = 1000 |
| Товар Б | ВВ = 500 | В = 500 |
| (1) Право на витрати виникає в період реалізації товару покупцям (п. 138.4 ПКУ). | ||
Влада КАРПОВА
