Порядок обліку побутових відходів
Як потрібно вести облік побутових відходів та визначати їх обсяг для складання декларації з екологічного податку?
(м. Львів)
Нагадаємо, що відповідно до
п. «г» ч. 1 ст. 17 Закону про відходи вести облік відходів суб’єкти господарювання зобов’язані лише щодо відходів промислового характеру, тобто утворених під час виробництва. Ведення ж обліку побутових відходів ні в Законі про відходи ні в жодному іншому нормативно-правовому акті не передбачено. А тому закономірно виникає запитання, як потрібно вести такий облік та чи взагалі його варто вести?У
листі ДПАУ від 01.07.11 р. № 17870/7/15-0817, даючи відповідь на це запитання, податківці, пославшись на п. 44.1 ПКУ*, наполягають на веденні суб’єктами господарювання обліку побутових відходів, до того ж за тими самими правилами, що і промислових відходів. Тобто вести облік побутових відходів вони пропонують використовуючи типову форму № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари», затверджену наказом Мінприроди від 07.07.08 р. № 342**. Дані цієї форми суб’єкт господарювання буде переносити до податкової декларації з екоподатку як фактичний обсяг утворених відходів.*У цьому пункті передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
**Використовувати таку типову форму на підприємстві відповідно до п. 1.4 Інструкції № 342 потрібно на основі наказу керівника підприємства чи керівника відповідної служби підприємства (зразок такого наказу наведено в додатку до Інструкції № 342).
Ми з думкою податківців не погоджуємося. На наш погляд, суб’єкт господарювання може вести облік побутових відходів у довільній формі, оскільки застосовувати
форму № 1-ВТ не вимагає жодний нормативно-правовий акт.Крім того, ведення обліку побутових відходів дасть змогу суб’єкту господарювання під час проведення перевірки підтвердити правильність задекларованого обсягу утворених побутових відходів.
Якщо облік відходів на підприємстві не вестиметься, то довести, що за звітний період було утворено саме той обсяг відходів, що вказано у декларації, буде складно. А тому не виключено, що в такому випадку податківці спробують самостійно розрахувати можливий розмір утворених відходів. Робити це вони будуть, скоріше за все, орієнтуючись на
Рекомендовані норми надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджені наказом МінЖКГ від 22.03.10 р. № 75 (у яких, зокрема, говориться, що для підприємства торгівлі (продовольчого магазину) в середньому на місяць на 1 кв. метр утворюється 7,63 кг побутових відходів, а на складі 2,08 кг) чи Мінімальні норми надання послуг з вивезення побутових відходів наведені у додатку до постанови КМУ від 10.12.08 р. № 1070. І хоча рекомендаційні та мінімальні норми, вказані у вищезгаданих документах, не мають нічого спільного із визначенням розміру екоподатку, відкидати можливість їх використання податківцями не слід.Вести облік побутових відходів, на наш погляд, суб’єкти господарювання, мають не обов’язково у типовій
формі № 1-ВТ, для цього вони можуть використовувати, наприклад, спеціально заведені зошити, журнали чи картки, в яких буде вказуватися назва утворених відходів та їх обсяг. Безпосередньо вести первинний облік побутових відходів на підприємстві може, наприклад, прибиральниця, яка шляхом нехитрих вимірювань і підрахунків буде визначати розмір утворених відходів і заповнювати кожного дня запроваджений на підприємстві первинний документ з обліку побутових відходів.
Сергій ДЕЦЮРА
