НЕПЛАТНИК ПДВ + ПОСЛУГИ ВІД НЕРЕЗИДЕНТА
= подання Розрахунку податкових зобов'язань
Згідно з Податковим кодексом при отриманні послуг від нерезидента з місцем поставки на митній території України відповідальним за нарахування і сплату ПДВ є отримувач послуг, навіть якщо його не зареєстровано платником ПДВ. Такі отримувачі нерезидентських послуг тепер повинні декларувати свої зобов'язання з ПДВ за допомогою спеціального Розрахунку.
У сьогоднішній статті розповімо про заповнення та подання цієї звітної форми.
Яна ІНДЮХОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Що це за Розрахунок?
Передумовою для затвердження Розрахунку, про який ітиметься у пропонованій статті, став
п. 208.4 ПКУ, де зазначено: якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не виписується; форма розрахунку податкових зобов'язань такого отримувача послуг у вигляді додатка до декларації з цього податку затверджується в порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ. І от наказом ДПАУ від 25.01.11 р. № 41 затверджено форми податкової звітності з ПДВ, зокрема, Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (далі — Розрахунок).Аналогу цьому Розрахунку до
ПКУ не було. Пунктом 208.4 ПКУ Розрахунок позиціонується як додаток до декларації, насправді ж додатком він не є. Це самостійна форма звітності, адже якби Розрахунок вважався додатком до декларації, то він би подавався разом з нею. А згідно з п. 10 розд. I Порядку № 41 декларацію подають лише зареєстровані платники ПДВ. Листом від 16.03.11 р. № 7273/7/16-1117 ДПАУ усунула цю двозначність, чітко прописавши, що Розрахунок подається як окремий документ без подання декларації отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, за наявності відповідних операцій. Якщо таких операцій немає, то Розрахунок не подається.До прийняття
ПКУ ДПАУ, зокрема, у листах від 03.07.09 р. № 13995/7/16-1117* і № 13995/7/16-1617 рекомендувала неплатнику ПДВ подавати декларацію з ПДВ у разі нарахування і сплати ПДВ, утриманого при одержанні послуги від нерезидента на митній території України. При цьому поля, призначені для зазначення індивідуального податкового номера та номера свідоцтва платника ПДВ, потрібно було прокреслювати. Не дивно, що податківці тоді почали наполягати на поданні декларації неплатниками ПДВ, адже на її підставі здійснюються нарахування і сплата податку. І це незважаючи на чинні в той час норми п. 1.2 Порядку № 166 та п. 1.11 Закону № 2181, де зазначалося, що декларацію подають до податкового органу за місцем реєстрації особи, зареєстровані платниками ПДВ.* Див. ком. «Як ДПАУ пропонує боротися з розбіжностями при обробці розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ» // «БТ», 2009, № 29, с. 9.
Тепер цю проблему вирішено — запроваджено окрему форму звітності для неплатників ПДВ на випадок, якщо вони «тимчасово» стають платниками. Це цілком раціонально та виправдано з практичної точки зору: для платника та неплатника ПДВ тепер існують свої форми звітності.
Хто має подавати Розрахунок?
Відповідно до
п. 1 розд. X Порядку № 41 Розрахунок заповнюється особами, не зареєстрованими як платники ПДВ, які згідно з п. 180.2 ПКУ є відповідальними за нарахування і сплату податку до бюджету при отриманні послуг, що поставляються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, на митній території України.Простіше кажучи, цей
Розрахунок повинні подати отримувачі нерезидентських послуг — неплатники ПДВ, і лише стосовно послуг, що обкладаються ПДВ.Послуги, отримані від нерезидента, обкладатимуться ПДВ якщо:
1)
місце їх поставки знаходиться на території України згідно зі ст. 186 ПКУ;2) отримані послуги
є об'єктом обкладення ПДВ (див. статтю «ПДВ за новими правилами. Необ'єктні послуги» // «БТ», 2011, № 12, с. 22 і Шпаргалку бухгалтера «ПДВ: необ'єктні послуги» // «БТ», 2011, № 12, с. 23).Нагадаємо, з 01.07.11 р. послуги, перелічені в
п.п. «в» п. 186.3 ПКУ, а саме: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розробки, поставки і тестування програмного забезпечення, обробки даних і надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інші послуги у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, також є об’єктом обкладення ПДВ.** Відповідні зміни внесено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України і про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур» від 19.05.11 р. № 3387-VI (див. ком. «Консультаційні послуги знову з ПДВ! Унесено чергові зміни до Податкового кодексу» // «БТ», 2011, № 25, с. 4).
Порядок нарахування і сплати ПДВ щодо послуг, які отримуються від нерезидента, якщо місце поставки таких послуг знаходиться на митній території України, описано у
ст. 208 ПКУ.Перш ніж перейти безпосередньо до заповнення самого
Розрахунку, у табл. 1 наведемо довідкову інформацію про нюанси роботи неплатника ПДВ з нерезидентом.
Таблиця 1.
Нюанси роботи неплатника ПДВ з нерезидентом| Запитання | Відповідь |
| Хто нараховує та сплачує ПДВ при поставці послуг нерезидентом, в якого немає представництва, зареєстрованого платником ПДВ? | Відповідно до п. 180.2 ПКУ особою, відповідальною за нарахування і сплату податку до бюджету при поставці послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце поставки послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг. Отже, незалежно від того, чи є отримувач послуг платником ПДВ, він зобов'язаний нарахувати і сплатити ПДВ до бюджету (нарахування і сплата податку здійснюються на підставі поданого Розрахунку) |
| Чи потрібно виписувати податкову накладну? | Ні, не потрібно. Відповідно до п. 208.4 ПКУ якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не виписується. Що й не дивно, адже неплатників ПДВ не наділено правом виписування податкових накладних. Відповідно на податковий кредит такі особи претендувати не можуть (п. 201.8 ПКУ) |
| Дата виникнення податкових зобов'язань | Згідно з абзацом другим ст. 187.8 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з поставки послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податків в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт поставки послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше |
| За якою ставкою нараховується ПДВ на послуги від нерезидента? | Отримувач послуг має нарахувати податок за основною ставкою (20 %) на оподатковувану базу, визначену відповідно до п. 190.2 ПКУ (п. 208.2 ПКУ) |
| Що є базою нарахування ПДВ для послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України? | Базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни поставки згідно із законодавством. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (змінним) курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов'язань. При отриманні послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін на такі послуги без урахування податку (190.2 ПКУ) |
| До кого застосовуватимуться штрафні санкції в разі несплати податку? | До отримувача послуг, оскільки він прирівнюється до платника податків для цілей застосування правил розділу V ПКУ зі сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування (п. 208.5 ПКУ). Інакше кажучи, у цьому випадку неплатник ПДВ розглядається як платник ПДВ і несе відповідальність повною мірою |
Проаналізуємо таблицю, а саме деякі істотні зміни, порівнявши
ПКУ та чинні на сьогодні норми із застарілими нормами Закону про ПДВ.Насамперед звернемо увагу на те, що раніше вартість отриманих послуг від нерезидента перераховувалася в національну валюту за обмінним курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, який передував дню складання акта виконаних робіт (наданих послуг) (
абзац другий п. 4.3 Закону про ПДВ).До прийняття
ПКУ існувала така трудність: якщо мала місце передоплата, то потрібно було перераховувати ПДВ, тому що спочатку ПДВ визначався на дату передоплати, а потім перераховувався після підписання акта за курсом на кінець операційного дня, що передував підписанню. Сьогодні процедуру визначення податкових зобов'язань спрощено — для цього використовується або курс дня передоплати, або курс підписання акта (залежно від того, яка подія відбулася раніше).Також тепер прописано, як розраховувати базу оподаткування у разі якщо послуги надано безоплатно, — за звичайними цінами.
Закон про ПДВ подібного припису не містив.Варто попередити фізичних осіб — неплатників ПДВ, яким, найімовірніше, не удасться уникнути сплати податкового зобов'язання при співпраці з нерезидентами.
Пункт 180.2 ПКУ не конкретизує, хто мається на увазі під отримувачем послуг від нерезидентів, тобто ним може бути і юридична, і фізична особа, незалежно від того, чи зареєстровано їх платниками ПДВ. А от із п. 208.1 ПКУ можна зробити висновок, що на фізичних осіб — неплатників ПДВ ст. 208 ПКУ не поширюється, тому що в ній ідеться виключно про юридичних осіб. Однак податкові органи, користуючись двозначністю законодавчих норм, дивляться на категорію «отримувач» якнайширше — розуміючи під ним і юридичних, і фізичних осіб. У ЄБПЗ уже є фіскальна консультація із цього приводу (див. розділ 130.33).
Заповнення та подання Розрахунку
Згідно з
п. 13 розділу III Порядку № 41 Розрахунок подається отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, тільки за наявності таких операцій (тобто при отриманні особою, не зареєстрованою платником ПДВ, послуг від нерезидента на митній території України). Пункт 10 розділу I Порядку № 41 уточнює, що Розрахунок подається лише за той звітний (податковий) період (календарний місяць), в якому такі послуги отримано. Оскільки загальним звітним (податковим) періодом з ПДВ є один календарний місяць, подавати Розрахунок потрібно у строки, установлені для місячної звітності, а саме протягом 20 календарних днів після останнього дня календарного місяця, в якому було нараховано податкові зобов'язання.Порядок заповнення Розрахунку надто лаконічно описано в
розділі X Порядку № 41. Заповнення Розрахунку розглянемо на прикладі.Приклад.
Юридична особа — резидент (ТОВ «АртДім») і неплатник ПДВ уклала договір (від 25.05.11 р. № 152) з нерезидентом (фірма «ESPOIR», Франція). Постачальник послуг не має на території України постійного представництва, зареєстрованого як платник ПДВ. Укладено договір на надання послуг з розміщення реклами. Згідно з договором реклама розміщуватиметься на території нерезидента.Свої послуги нерезидент оцінив у
€1000. 26 травня 2011 року було перераховано передоплату в розмірі € 1000. Акт отримано та підписано 10 червня 2011 року. Курс євро склав:— на 26 травня — 11,23 грн./
€ ;— на 10 червня — 11,65 грн./
€.Згідно з
п. 186.3 ПКУ місцем поставки рекламних послуг вважається місце, в якому отримувача послуг зареєстровано як суб'єкта господарювання. Отримувача — ТОВ «АртДім» — зареєстровано на території України, тому послуга оподатковується за ставкою 20 %.Як уже зазначалося, договірна вартість згідно з
п. 190.2 ПКУ перераховується в національну валюту за курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов'язань. У нашому прикладі перша подія — передоплата, тому перераховуємо вартість послуг у національну валюту за курсом НБУ на дату передоплати (26 травня). Договірна вартість послуг у перерахунку в гривні становитиме: €1000 х 11,23 грн./€ = 11230 грн. Сума податкових зобов'язань дорівнює: 11230 грн. х 20 % = 2246 грн.Згідно з
п. 2 розд. X Порядку № 41 значення ряд. 8 Розрахунку відображається в обліку з ПДВ органом ДПС.Виходить, що в підприємства ТОВ «АртДім», яке отримало послуги від нерезидента, податкові зобов'язання виникли у травні (дата здійснення передоплати), тому за травень необхідно було подати Розрахунок не пізніше 20 червня і сплатити податкові зобов'язання не пізніше 30 червня.
Заповнений розрахунок показано на рисунку на с. 17.
На закінчення зауважимо, що за неподання або несвоєчасне подання Розрахунку згідно з
п. 120.1 ПКУ загрожує штраф у розмірі 170 грн. (за повторне порушення протягом року штраф зросте до 1020 грн.).
Документи та скорочення статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР; втратив чинність 01.01.11 р.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III; втратив чинність 01.01.11 р.Порядок № 41
— Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 25.01.11 р. № 41.Порядок № 166
— Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166; втратив чинність 04.03.11 р.ЄБПЗ
— Єдина база податкових знань, розміщена на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua.ДПС
— державна податкова служба.
