ДОНОРИ:
що має знати про них роботодавець
Слово «донорство» походить від латинського слова «donare», що в перекладі означає «дарувати». Донори «дарують» свою власну кров, що надалі переливають хворим, які потребують, або використовують для отримання компонентів медичних препаратів. У багатьох випадках донорська кров рятує життя пацієнта. Погодьтеся, це блага справа, яка має заохочуватися і заохочується.
У сьогоднішній статті розповімо про права, гарантії та пільги працівника-донора, яких неухильно повинен дотримуватися кожен роботодавець.
Яна ІНДЮХОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Загальні положення
Хто може бути донором?
Якщо у вас є працівники — донори крові, у першу чергу слід ознайомиться із Законом про донорство, який визначає права та обов'язки донора, а також пільги та гарантії, які їм надаються. Ознайомте з ним своїх працівників, які планують стати донорами.Згідно з
ч. 1 ст. 2 Закону про донорство донорство крові та її компонентів — добровільний акт волевиявлення людини, який полягає у здаванні крові чи її компонентів для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів чи використання в наукових дослідженнях.Донором може бути будь-який
дієздатний громадянин України, старший 18 років, який пройшов медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених МОЗ (ч. 2 ст. 2 Закону про донорство).Звернемо увагу, що
Закон про донорство не дискримінує людей, які хворі на інфекційні захворювання, що передаються через кров, або інфіковані збудниками таких хвороб. Їм також дозволено здавати кров. Тільки вона згодом буде використана для проведення наукових досліджень, виготовлення різних препаратів і продуктів, не призначених для введення іншим людям.Узяття крові та/або її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров'ю донора не буде завдано шкоди.
Здавання крові та/або її компонентів
може здійснюватися безоплатно або з оплатою за бажанням донора відповідно до Порядку № 1821. Так, згідно з п. 3 цього Порядку здавання крові оплачується донору з розрахунку 160 грн. за один літр крові.Статус донора підтверджує
посвідчення донора крові та/або її компонентів, форму та порядок видачі якого затверджено постановою КМУ від 15.12.97 р. № 1407. Його донор отримає у спеціалізованих установах та закладах переливання крові. Видадуть його донору не раніше ніж через 6 місяців після першого здавання крові та/або її компонентів і повторного медичного обстеження, а саме — проведення аналізу крові чи її компонентів на наявність інфекцій. Якщо будуть виявлені інфекції, громадянин не може бути донором і посвідчення йому не видадуть.Статус Почесного донора України.
Донори, які багато разів здали кров та/або її компоненти, можуть отримати статус Почесного донора. Аби отримати такий статус, потрібно безоплатно здати кров у кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих доз.Згідно з
п. 3.1 Порядку № 385 максимально допустима доза здавання крові — 450 мл, плазми — 600 мл (без урахування крові, узятої для аналізів, — до 40 мл).Таким особам видається відповідне
посвідчення та вручається нагрудний знак «Почесний донор України». У ст. 13 Закону про донорство перелічено пільги, які мають такі особи. Зокрема, роботодавці мають знати, що вони мають право використовувати щорічну оплачувану відпустку у зручний для них час і право на першочергове придбання за місцем роботи путівок на санаторно-курортне лікування. Тому працівнику, щоб скористатися такими правами, доцільно повідомити про це роботодавця, надавши йому копію посвідчення Почесного донора.Гарантії донору від держави
. Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров'я, а також надає йому пільги. Перелічимо основні з них, які зазначено у ст. 8 Закону про донорство.1.
Медичне обстеження донора перед здаванням крові та її компонентів і видача довідок про стан його здоров'я здійснюються безоплатно.2. Донору в порядку, установленому законодавством,
відшкодовується збиток, заподіяний йому пошкодженням здоров'я у зв'язку з виконанням донорської функції, з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та на інші заходи, направлені на його соціально-трудову та професійну реабілітацію.3.
Інвалідність донора, що настала у зв'язку з виконанням ним донорської функції, прирівнюється до інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання .4.
У разі смерті донора, що настала внаслідок виконання донорської функції, членам сім'ї померлого, які перебували на його утриманні, призначається пенсія з нагоди втрати годувальника. Призначення такої пенсії здійснюється в порядку та на умовах, установлених законодавством для призначення пенсії сім'ї годувальника, померлого унаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання.
Пільги донору від роботодавця
Статтею 9 Закону про донорство
передбачено пільги, які має надати роботодавець для свого працівника-донора.Одразу ж зауважимо, що незважаючи на те що в
Законі про донорство згадується роботодавець — підприємство, установа та організація, вважаємо, що пільги донорам мають надавати не лише роботодавці — юридичні особи, а й роботодавці — підприємці. Адже у ст. 124 КЗпП при зазначенні гарантій для донорів таке уточнення не зроблено, а норм КЗпП повинні дотримуватися всі роботодавці. Згідно зі ст. 22 Конституції України при ухваленні нових законів чи внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Тому пріоритетною тут є норма ст. 124 КЗпП, вимоги якої повинні виконувати всі роботодавці, у тому числі підприємці.А тепер проаналізуємо пільги, які надаються роботодавцями.
1.
Звільнення від роботи та збереження середнього заробітку в день здавання крові. Згідно з частиною першою ст. 124 КЗпП та частиною першою ст. 9 Закону про донорство працівник, який являється або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності зі збереженням за ним середнього заробітку на день:— здавання крові та/або її компонентів;
— медичного обстеження.
У більшості випадків день медичного обстеження та здавання збігаються, тому працівника звільняють на один день. Якщо ж день обстеження та день здавання — різні дні, то працівника звільняють від роботи на ці два дні.
Згідно з
ч. 1 ст. 14 Закону про донорство особа, яка виявила бажання здати кров та/або її компоненти, зобов'язана не пізніше ніж за 3 дні до дня медичного обстеження, яке проводиться перед здаванням крові та/або її компонентів, повідомити письмово шляхом подання заяви адміністрації за місцем роботи, де вона проходить службу, про свій намір пройти таке обстеження та здати кров та/або її компоненти. У такій заяві працівник має визначити додатковий день відпочинку, передбачений частинами другою та третьою ст. 9 Закону про донорство (додатковий день відпочинку після дня здавання та інший день відпочинку, якщо в день здавання працював). Приклад заяви працівника-донора та наказу роботодавця про звільнення від роботи та надання додаткового дня відпочинку такому працівнику наведено відповідно на рис. 1 та 2 на с. 33.
Ця
заява не подається:1) якщо особа, яка виявила бажання здати кров чи її компоненти, перебуває у відпустці, відрядженні;
2) коли її кров терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому;
3) у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій на всій території України чи в окремих її місцевостях.
Ця заява є підставою для того, щоб
роботодавець безперешкодно відпустив донора з місця роботи, служби чи навчання (ст. 6 Закону про донорство). При цьому роботодавець може не відпустити працівника лише в разі, коли відсутність донора на його робочому місці в ці дні може призвести до:— загрози життю чи здоров'ю людей;
— невиконання завдань, пов'язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку;
— суттєвої матеріальної шкоди чи інших тяжких наслідків.
Щоб уникнути непорозумінь між працівником-донором і роботодавцем, рекомендуємо дозвіл чи заборону роботодавцю оформити письмово у вигляді наказу (розпорядження), з яким працівника ознайомлюють під підпис (див. приклад складання на рис. 2).
Працівнику варто написати таку заяву, оскільки з роз'яснень Мінпраці випливає, що якщо такого узгодження з роботодавцем не було і
працівник не писав заяву про звільнення його в день здавання крові від роботи, йому буде надано лише один додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку (листи Мінпраці від 06.04.11 р. № 76/13/133-11 та від 02.04.10 р. № 90/13/116-10). Виходить, що без попереднього подання працівником заяви в день медобстеження та здавання крові працівника не звільнять від роботи та не нададуть іншого оплачуваного дня, крім додаткового дня відпочинку.Середній заробіток
для оплати днів проходження медогляду, здавання крові та додаткового дня відпочинку розраховуємо згідно з Порядком № 100. До розрахунку беремо виплати за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата (абз. третій п. 2 Порядку № 100). Щодо донорів такими подіями будуть дні проходження медичного обстеження, здавання крові та надання дня додаткового відпочинку. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.Середню зарплату (
ЗСР) розраховуємо за такою формулою:ЗСР = Д : КРД(Ч),
де
Д — нарахований працівнику дохід, що бере участь у розрахунку середньої зарплати*;КРД(Ч)
— кількість фактично відпрацьованих робочих днів (а в окремих випадках, якщо розраховується середньогодинна заробітна плата, — годин) у розрахунковому періоді.* Доходи працівника, що беруть участь у розрахунку середнього заробітку, можна подивитися у Шпаргалці бухгалтера «Виплати працівникам: нарахування та утримання, участь у розрахунку середньої зарплати для соцвиплат та відпускних, індексація та компенсація» // «БТ», 2011, № 18 - 19, с. 27 (див. графу 5).
2. Додатковий день відпочинку зі збереженням середнього заробітку.
Після кожного дня здавання крові та/або її компонентів, у тому числі в разі здавання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку.Приклад 1
. Працівник 1 серпня 2011 року написав заяву, у якій повідомив адміністрацію про те, що має намір пройти медичне обстеження та здати кров 4 серпня.У такому разі працівника звільняють від роботи та оплачують за середнім заробітком як 4 серпня, (день обстеження та здавання крові), так і 5 серпня (додатковий день відпочинку, наданий після дня відпочинку). Розрахунковим періодом для розрахунку середньої зарплати за 4 та 5 серпня є червень — липень 2011 року.
За бажанням працівника,
додатковий день відпочинку може бути додано до щорічної відпустки чи використано в інший час протягом року після дня здаванні крові чи її компонентів (ч. 2 ст. 124 КЗпП та ч. 2 ст. 9 Закону про донорство ).Щодо оплати таких продовжених днів відпустки, то їх оплачують за середньою заробітною платою, розрахованою виходячи з виплат за останні 2 місяці, а не за середнім заробітком, розрахованим для оплати днів відпустки (виходячи з 12 місяців).
Приклад 2
. Працівник 2 серпня 2011 року повідомив адміністрацію шляхом подання відповідної заяви про те, що має намір пройти медичне обстеження та здати кров. Відповідно до заяви медичне обстеження та здавання крові відбудеться 9 серпня. Необхідні дані про зарплату працівника: червень — 3000 грн., липень — 3500 грн., серпень — 2000 грн. Сума відпускних — 3960 грн. (у тому числі за серпень — 2640 грн.). Режим роботи — п'ятиденний робочий тиждень із двома вихідними в суботу та неділю.У такому разі працівник має право на звільнення від роботи 9 серпня, що оплачується за середнім заробітком, і на оплачуваний за середнім заробітком додатковий день відпочинку після дня здаванні крові, який працівник може використовувати як 10 серпня, так і в будь-який інший день, у тому числі додавши його до щорічної відпустки.
У таблиці 1 на с. 35 розглянемо два можливі варіанти:
варіант 1 — додатковий день відпочинку буде надано працівнику 10 серпня 2011 року;
варіант 2 — додатковий день відпочинку доданий до щорічної відпустки, яка надається працівнику на 24 календарних дні з 15 серпня по 8 вересня (на святковий день 24 серпня — День незалежності України, подовжується відпустка). Додатковий день відпочинку за донорство — 9 вересня.
Не забуваємо, що прийняття рішення про те, у який саме день працівник використовує належний йому додатковий день відпочинку, залишається за ним і фіксується в заяві.
Таблиця 1.
Оплата дня здавання крові та додаткового дня відпочинку| Розрахунок показників | Додатковий день відпочинку | ||
| варіант 1 — надано працівнику 10 серпня | варіант 2 — додано до щорічної відпустки | ||
| 1 | 2 | 3 | |
| Розрахунковий період | Згідно з абз. третім п. 2 Порядку № 100 розрахунковим періодом є останні 2 календарні місяця, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата | ||
| День здавання крові — 9 серпня. Додатковий день відпочинку надаємо працівнику 10 серпня, отже, розрахунковим періодом у цьому випадку є червень — липень 2011 року | День здавання крові — 9 серпня. Додатковий день відпочинку, доданий до відпустки, припадає на 9 вересня 2011 року. Таким чином, розрахунковий період для визначення середнього заробітку для оплати для здавання крові (09.08.11 р.) та додаткового дня відпочинку (09.09.11 р.) збігатися не буде: | ||
| Зверніть увагу: якщо день здавання крові та надання додаткового дня відпочинку припадають на різні місяці, то й розрахункові періоди для визначення середнього заробітку для оплати дня здавання крові та додаткового дня відпочинку будуть різними, відповідно, і розмір їх оплати може відрізнятися. | |||
| Кількість фактично відпрацьованих працівником робочих днів у розрахунковому періоді | 20 + 21 = 41 день, де 20 — кількість відпрацьованих днів у червні 2011 року; 21 — кількість відпрацьованих днів у липні 2011 року | У розрахунковому періоді для дня здаванні крові (9 серпня) кількість робочих днів — 41 (див. стовпчик 2 цього рядка). Розрахуємо кількість робочих днів у розрахунковому періоді для визначення оплати додаткового дня відпочинку: 21 + 10(1)= 31 день, де 21 — кількість відпрацьованих днів у липні 2011 року; 10 — кількість відпрацьованих днів у серпні 2011 року | |
| Середньоденна зарплата для оплати | дня здавання крові | (3000 + 3500) : 41 = 158,54 грн., де 3000 — зарплата за червень; 3500 — зарплата за липень; 41 — кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді | 158,54 грн. (див. стовпчик 2 цього рядка) |
| додаткового дня відпочинку | (3500 + 2000) : 31 = 177,42 грн., де 3500 — зарплата за липень; 2000 — зарплата за серпень; 31 — кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді | ||
| Сума оплати | дня здавання крові | Оплата за день здавання крові (9 серпня) та день додаткового дня відпочинку (10 серпня) буде однаковою — по 158,54 грн. Тобто за ці два дні працівник отримає 317,08 грн. Ця сума включається до нарахування за серпень | Оплата за день здавання крові (9 серпня) складе 158,54 грн. Ця сума включається до нарахування за серпень |
| додаткового дня відпочинку | Розмір оплати дня здавання крові та додаткового дня відпочинку не буде однаковим, тому що розрахункові періоди для визначення середнього заробітку не збігаються. За даними прикладу додатковий день відпочинку буде оплачено в розмірі 177,42 грн. Ця сума включається до нарахування за вересень | ||
| (1) Згідно з абз. другим п. 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої зарплати за останні 2 місяці, крім виплат, зазначених в абз. першому п. 4 Порядку № 100, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і суспільних обов'язків, щорічної та додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога по тимчасовій непрацездатності. А згідно з абз. першим п. 8 Порядку № 100 середньоденну (годинну) заробітну плату визначають діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин). Тому дні відпустки в серпні не враховуються для визначення кількості робочих днів в розрахунковому періоді і сума відпускних за серпень не бере участі в розрахунку середньоденного заробітку. | |||
Зверніть увагу: при змінній роботі день медобстеження, здавання крові та додатковий день відпочинку оплачують за середнім заробітком виходячи з тривалості зміни. Так, у
листі від 06.04.11 р. № 76/13/133-11 Мінпраці роз'яснює, що під «додатковим днем відпочинку» мається на увазі робочий день (зміна), незалежно від його тривалості. Тобто, якщо тривалість зміни 12 годин, то на ці 12 годин працівник звільняється від роботи, і ці години оплачують за середнім заробітком.3. Працівник здає кров у свій вихідний день
. Цей день йому не оплачується за середнім заробітком, а надається лише один день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку або за його бажанням цей день може бути доданий до щорічної відпустки чи використаний в інший час протягом року після дня здавання крові (див. листи Мінпраці від 06.04.11 р. № 76/13/133-11 та від 21.09.07 р. № 303/13/116-07).Приклад 3
. Працівник 4 серпня 2011 року написав заяву, у якій повідомив адміністрацію про те, що має намір пройти медичне обстеження та здати кров 7 серпня. У заяві він зазначив, що бажає використовувати додатковий день відпочинку 8 серпня.У такому разі працівника звільняють від роботи та оплачують за середнім заробітком лише 8 серпня як додатковий день відпочинку, наданий після здавання крові. А 7 серпня як день обстеження та здавання крові йому не оплачують, оскільки він вихідний. Розрахунковим періодом при розрахунку середньої зарплати для оплати за 8 серпня є червень — липень 2011 року.
4. Якщо в день здавання крові залучили до роботи.
Якщо за узгодженням з роботодавцем у день здавання крові донора було залучено до роботи, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку (ч. 3 ст. 9 Закону про донорство). У цьому випадку працівник відпочиватиме два дні і при цьому за ним збережеться середній заробіток. Перший день відпочинку — за той день, коли працівник замість звільнення був залучений до роботи (ч. 1 ст. 9 Закону про донорство) і другий день — це додатковий день відпочинку (ч. 2 ст. 9 Закону про донорство).Не виключена ситуація, коли працівник забув повідомити роботодавця та не написав відповідної заяви, тобто узгодження з роботодавцем не відбулося, у такому разі йому надається один додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку (див.
лист Мінпраці від 02.04.10 р. № 90/13/116-10). За сам день медобстеження та здавання крові не надається іншого оплачуваного дня відпочинку та ніяк додатково не оплачується. Тому працівнику важливо своєчасно повідомити свого роботодавця, написавши відповідну заяву (приклад див. на рис. 1, с. 16).У контексті здавання крові у вихідний (святковий та неробочий) день і в день, коли працівник працював, цікаві два роз'яснення Мінпраці. Так, у
листі Мінпраці від 06.04.11 р. № 76/13/133-11 зазначено, що якщо працівник здав кров о 10 годині ранку, а його зміна починається о 20 годині вечора в цей день, на думку Мінпраці, його має бути звільнено від роботи в цю зміну із збереженням середнього заробітку. Також цей працівник має право на додатковий день відпочинку (робочу зміну) із збереженням за ним середнього заробітку за зміну. Звільнення в день здавання крові від роботи (від зміни, яка починається о 20 годині вечора) цілком обґрунтоване, адже згідно з частиною першою ст. 9 Закону про донорство звільнення від роботи передбачено в день медобстеження та здавання крові. Законним є й надання додаткового дня відпочинку (робочу зміну).А от у
листі від 02.04.10 р. № 90/13/116-10 Мінпраці стверджує, що якщо працівник здає кров у свій вихідний день, наприклад, коли зміна закінчилася о 8 годині ранку і він здає кров о 10 годині ранку цього дня, йому надається один день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку або за його бажанням цей день може бути додано до щорічної відпустки чи використано в інший час протягом року після дня здаванні крові. Ми з таким підходом не погоджувалися, про що писали в редакційному коментарі до листа (див. «БТ», 2010, № 45, с. 11). На наш погляд, час після закінчення зміни в межах календарної доби не можна назвати вихідним день — це час перерви між змінами. Тому, на наш погляд, у такій ситуації, виходячи з раніше озвученого підходу Мінпраці, логічніше було б компенсувати здавання крові в день після закінчення робочої зміни у порядку, передбаченому для здавання крові в день, коли донора було залучено до роботи, надавши працівнику 2 дні оплачуваного відпочинку.5. Якщо донор здає кров у період щорічної відпустки.
У разі здавання крові та/або її компонентів в період щорічної відпустки ця відпустка подовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожен день здавання крові (ч. 4 ст. 9 Закону про донорство). Виходить, що в цьому випадку тривалість щорічної відпустки подовжується на 2 дні за кожен день здавання крові (2 дні = день здавання крові + додатковий день відпочинку). Такі роз'яснення містяться в листах Мінпраці від 06.04.11 р. № 76/13/133-11, від 02.04.10 р. № 90/13/116-10 та від 21.09.07 р. № 303/13/116-07. Зверніть увагу, що продовжені дні відпустки за виконання донорської місії оплачують виходячи із середньої заробітної плати за останні 2 місяці, а не за останні 12 місяців, як для відпускних.6. Якщо донор безоплатно та систематично здає кров.
Донорам, які протягом року безоплатно здали кров та/або її компоненти в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам надається:—
допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку із захворюванням у розмірі 100 % середньої зарплати донора незалежно від стажу роботи;— право першочергового придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи.
Ці пільги донорам передбачені
ст. 10 Закону про донорство і надаються протягом року після здавання крові та/або її компонентів.Згідно з
ч. 6 ст. 9 Закону про донорство підставою для надання пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи здавання крові та/або її компонентів. Згідно з п. 2.8 Порядку № 385 після здавання крові чи її компонентів донору видається довідка про надання донорам пільг (ф. № 435/о). Якщо після проходження медичного обстеження або з технічних причин процедура здавання крові не відбулася, видається довідка про обстеження донора (ф. № 436/о). Форми цих довідок затверджено наказом МОЗ від 07.07.03 р. № 301.Для наочності систематизуємо в табл. 2 пільги, які надаються донорам роботодавцями.
Таблиця 2.
Пільги донорам від роботодавця| День медобстеження та/або здавання крові для донора: | Порядок надання днів відпочинку донору (працівник написав заяву) | |
| за день медобстеження | за день здавання крові | |
| а) робочий день, працівник звільняється від роботи | донора звільняють від роботи із збереженням середнього заробітку за цей день, додатковий день відпочинку не надають | — зберігається середній заробіток за день здавання крові; — додатково надають 1 день відпочинку із збереженням середнього заробітку |
| б) робочий день, працівник не звільняється від роботи | додатковий день відпочинку не надають | додатково надають 2 дні відпочинку із збереженням середнього заробітку |
| в) вихідний, святковий чи неробочий день | додатково надають 1 день відпочинку із збереженням середнього заробітку | |
| г) день відпустки | відпустка подовжується на 2 дні із збереженням середнього заробітку за ці дні | |
Податковий облік донорських виплат
Середній заробіток, який отримає працівник-донор, виплачується за рахунок коштів роботодавця та відноситься
до фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). Тому ці суми згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС є базою для стягнення ЄВС як «зверху»в частині нарахувань (залежно від класу ризику), так і «знизу» в частині утримань (3,6 %).
Для ПДФО ці виплати вважаються заробітною платою і тому враховуються при визначенні права на ПСП та обкладаються ПДФО за ставкою 15 % (17 %). При цьому об'єкт оподаткування зменшується на утриманий ЄВС (3,6 %).
Виплати донорам враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку підприємства як «зарплатні» витрати на підставі
пп. 138.10.1 — 138.10.4 і п. 142.1 ПКУ.
Відповідальність роботодавця
Ненадання встановлених донорам пільг і гарантій слід розцінювати як порушення трудового законодавства. За таке порушення прав донорів перевіряючі з інспекції із праці* згідно з
ч. 1 ст. 41 КпАП можуть притягнути до адміністративної відповідальності посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, наклавши штраф від 510 до 1700 грн.* Див. Тему тижня «Перевірки інспекцій із праці» // «БТ», 2010, № 38, с. 38.
Крім того, у
ст. 20 Закону про донорство є згадка про дисциплінарну відповідальність, до якої можуть бути притягнені особи, винні в порушенні прав донорів. Дисциплінарне стягнення (догану чи звільнення) застосовує власник чи уповноважений ним органом до найнятих робітників згідно з нормами ст. 147 — 152 КЗпП.На цьому закінчуємо нашу статтю і бажаємо всім роботодавцям пам'ятати про донорів і не відмовляти їм у пільгах.
Документи та скорочення статті
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.КпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про донорство
— Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.Закон про відпустки
— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.Закон про ЄВС
— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI.Закон про оплату праці
— Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.Інструкція № 5
— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5.Порядок № 100
— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.Порядок № 385
— Порядок медичного обстеження донорів крові та/або її компонентів, затверджений наказом МОЗ від 01.08.05 р. № 385.Порядок № 1821
— Порядок оплати давання донорами крові та/або її компонентів, затверджений постановою КМУ від 27.12.06 р. № 1821.ЄВС
— єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.ПДФО
— податок на доходи фізичних осіб.ПСП
— податкова соціальна пільга.
