Які збори та платежі сплачують до бюджету при використанні води
із власної свердловини
На території підприємства знаходиться свердловина, з якої вода використовується в господарській діяльності. Які платежі необхідно сплачувати за видобування води із свердловини?
Збір за спецводокористування.
Суб’єкт, який використовує у своїй господарській діяльності воду, видобуту із свердловини, є первинним водокористувачем і відповідно до п. 323.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) вважається платником збору за спеціальне використання води.Відповідно до
п. 326.2 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) він має обчислювати збір виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, установлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів**.** Докладно про порядок розрахунку спецводозбору та заповнення відповідної звітності див. статтю «Збір за спецводокористування: що потрібно знати при поданні звітності за І квартал 2011 року» // «БТ», 2011, № 17, с. 22 та «Збiр за спецводокористування: особливості стягнення» // 2011, № 29, с. 35.
Плата за користування надрами
. Що стосується плати за надра, то відповідно до п. 263.1.1 ПКУ платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами. З цього випливає, що суб’єкти, яким не потрібно отримувати спеціальний дозвіл, не є платниками цього платежу і, відповідно, не повинні сплачувати плату за користування надрами.Але податківці з цього приводу мають іншу думку. Так, у консультації, наведеній у
ЄБПЗ (розд. 560.01), вони зазначили, що у абз. 5 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 2849 відповідні компетентні органи повинні у шестимісячний строк розробити та затвердити порядок державного обліку артезіанських свердловин та забезпечити їх засобами виміру видобутих підземних вод. Оскільки на сьогодні такого порядку немає, податківці вважають, що суб’єкти господарювання, які здійснюють видобування підземних вод (незалежно від продуктивності водозаборів підземних вод), є платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин за винятком тих суб’єктів господарювання, які видобувають прісні підземні води до 20 метрів (така вода не є об’єктом оподаткування згідно з п.п. «а» п.п. 263.2.3 ПКУ).На наш погляд, такий висновок податківців є хибним. Наявність порядку обліку артезіанських свердловин не повинна впливати на порядок оподаткування, принаймні тих суб’єктів господарювання, у яких продуктивність водозабору підземних вод документально підтверджена. Якщо ж документів, які б підтверджували, що продуктивність водозабору не перевищує 300 куб. метрів за добу, немає, то такому платнику доведеться орієнтуватись на глибину свердловини
.Наведені вище норми
ПКУ (п.п. 263.1.1 та п.п. «а» п.п. 263.2.3) потрібно розуміти так: сплачувати плату за надра при видобування води із свердловини має лише той суб’єкт господарювання, який має отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами, і глибина свердловини, з якої видобувають воду, перевищує 20 метрів.** Детальніше про нарахування цього збору див. «Ресурсні платежі: загальна характеристика, або що нового приніс Податковий кодекс» // «БТ», 2011, № 15, с. 16.
Якщо ж
дозвіл не потрібно отримувати, або його отримано, але глибина свердловини, з якої видобувають прісну підземну воду для власного споживання, не перевищує 20 метрів, то вода, видобута із свердловини, не є об’єктом оподаткування, а суб’єкт господарювання, який видобуває таку воду, не сплачує плату за користування надрами.
Сергій ДЕЦЮРА
