ЄДИНИЙ РЕЄСТР ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ
Сьогоднішню Тему тижня присвятимо Єдиному реєстру податкових накладних. Спочатку визначимо поняття реєстру, розповімо, які податкові накладні потрібно в ньому реєструвати, розмежуємо перехідні періоди, передбачені Податковим кодексом для реєстрації податкових накладних у цьому реєстрі. Потім розповімо про сам механізм реєстрації, а також про те, як перевірити, чи вніс ваш контрагент відомості про податкові накладні та розрахунки коригування до реєстру. На закінчення наведемо відповіді на найпоширеніші запитання, що виникають, коли доходить до безпосередньої реєстрації цих документів у реєстрі.
Ось уже невдовзі почнеться повсюдне застосування Єдиного реєстру податкових накладних. З 1 січня 2012 року в ньому потрібно буде реєструвати податкові накладні із сумою ПДВ понад 10 тис. грн., а також податкові накладні на поставку підакцизних та імпортованих товарів незалежно від суми ПДВ. Тому, як ми й обіцяли, знову повертаємося до цієї теми і докладніше розглянемо її з практичної точки зору.
Наталія ГРИГОР’ЄВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
Яна ІНДЮХОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
ЄРПН: ТЕОРІЯ
Поняття ЄРПН, строк реєстрації та перехідні періоди
Поняття Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) визначено в п.п. 14.1.60 ПКУ — це реєстр відомостей про податкові накладні (ПН) та розрахунки коригування (РК), що ведеться центральним органом ДПС в електронному вигляді згідно з наданими платниками ПДВ електронними документами.
Оскільки ми зовсім недавно писали про ЄРПН у статті «Єдиний реєстр податкових накладних: готуємося до широкого застосування» // «БТ», 2011, № 42, с. 22, теоретичну частину опишемо стисло.
У п. 201.10 ПКУ передбачено, що ПН видається продавцем товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (ПК).
Платник податків, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, перш ніж видавати ПН покупцю, має зареєструвати її у ЄРПН. Реєстрацію потрібно провадити не пізніше 20 календарних днів, наступних за датою виписування.
Дещо зазначимо про строк реєстрації. Спочатку в ПКУ не було прописано, в який строк потрібно вносити дані про ПН/РК до ЄРПН. Користуючись цією прогалиною в законодавчій базі, податківці вимагали реєструвати ПН/РК у день виписування (див. лист ДПАУ від 26.01.11 р. № 2049/7/16-1117 та ком. до нього «Новий реєстр податкових накладних: ДПАУ роз'яснила порядок ведення» // «БТ», 2011, № 6, с. 7, див. також ЄБПЗ, розд. 130.22). Але 06.08.11 р. набрав чинності Закон № 3609*, яким було внесено зміни до ПКУ (зокрема, доповнено п. 201.10 ПКУ абзацом сьомим), унаслідок чого з 06.08.11 р. установлено строк реєстрації ПН у ЄРПН — 20 календарних днів, наступних за датою виписування.
* Докладніше про зміни, унесені Законом № 3609 до ПКУ та інші законодавчі акти, читайте в Темі тижня «Генеральна чистка» в Податковому кодексі» // «БТ», 2011, № 33, с. 3.
Механізм реєстрації ПН/РК у ЄРПН описано в розділі «Етапи реєстрації ПН/РК у ЄРПН» (див. с. 34).
Порядок ведення ЄРПН затверджено постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246.
Пунктом 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ для реєстрації ПН у ЄРПН передбачено перехідні періоди. З 01.01.11 р. потрібно було реєструвати ПН, сума ПДВ у яких більше 1 млн грн., з 01.04.11 р. — більше 500 тис. грн., з 01.07.11 р. — більше 100 тис. грн., а з 01.01.12 р. — із сумою ПДВ більше 10 тис. грн. Наголосимо: потрібно брати до уваги саме суму ПДВ у ПН, а не загальну суму поставки за ПН.
Крім того, з 1 січня 2012 року підлягають уключенню до ЄРПН незалежно від суми ПДВ ПН, виписані при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, увезених на митну територію України. Цю вимогу також унесено до ПКУ Законом № 3609.
ПН на поставку непідакцизних вітчизняних товарів, в якій сума ПДВ не перевищує 10 тис. грн., у ЄРПН реєструвати не потрібно.
Які ПН/РК потрібно реєструвати у ЄРПН
Нагадаємо, що згідно з п. 6 Порядку № 969 ПН складається у двох примірниках (оригінал та копія) у день виникнення ПЗ. При цьому у верхній лівій частині ПН проставляються відповідні позначки (потрібне виділяється позначкою «Х»). Оригінал ПН надається покупцю (одержувачу) товарів/послуг на його вимогу (п. 6.1 Порядку № 969).
Крім цього, п. 8 Порядку № 969 визначено, що всі примірники ПН, окремі особливості заповнення яких викладено в пп. 8.1 — 8.4 цього пункту, залишаються в особи, яка їх виписала, та зберігаються відповідно до вимог пп. 6.1 і 6.4 Порядку № 969. У верхній лівій частині оригіналу такої ПН у полі «Залишається у продавця» ставиться відповідна позначка «Х» і вказується тип причини (наприклад, «02», якщо поставку здійснено неплатнику ПДВ, або «10» — у разі визнання умовної поставки товарних залишків та/або основних засобів на день анулювання ПДВ-реєстрації*).
* Про анулювання реєстрації платника ПДВ ми писали у статті «Анулювання ПДВ-реєстрації: правила, порядок, особливості» // «БТ», 2011, № 46, с. 15.
У ЄРПН потрібно реєструвати лише ті ПН, що надаються покупцю та відповідають вимогам, визначеним п. 11 підрозд.2 розд. XX ПКУ. Отже, ті ПН, які згідно з п. 8 Порядку № 969 залишаються у продавця товарів/послуг, незалежно від суми ПДВ, зазначеної в такій ПН (а з 01.01.12 р. — незалежно від того, на який товар, підакцизний чи імпортний їх виписано), не потрібно реєструвати у ЄРПН.
ЄРПН: ПРАКТИКА ДЛЯ ПРОДАВЦЯ
Що необхідно для реєстрації ПН/РК у ЄРПН
Перелічимо те, без чого неможливо зареєструвати ПН/РК у ЄРПН.
1. Електронний цифровий підпис (ЕЦП). Згідно з п. 1 Порядку № 1246 подання ПН/РК до органу ДПС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки та подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою. На сьогодні порядок подання податкових документів в електронній формі регулюється Інструкцією № 233.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1246 унесення відомостей, що містяться в ПН/РК, до ЄРПН здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі до ДПС з використанням ЕЦП та внесення відповідних відомостей до ЄРПН.
ЕЦП — це вид електронного підпису, отриманого в результаті криптографічного перетворення набору електронних даних, що додається до цього набору або логічно з ним поєднується та дає можливість підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача (ст. 1 Закону про ЕЦП). ЕЦП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
В епоху загальної комп'ютеризації вже багато хто із платників податків особисто не приходять до своєї податкової зі звітністю, а подають її в електронному вигляді за допомогою Інтернету. Без ЕЦП подання звітності в електронній формі, а також реєстрація ПН/РК у ЄРПН неможливі. Тому якщо ви хочете полегшити собі життя, отримайте ЕЦП.
Це, по-перше, дасть можливість подавати звітність (не лише податкову) не виходячи з офісу.
По-друге, за необхідності можна зареєструвати ПН/РК у ЄРПН.
У консультації «Електронний цифровий підпис: як отримати та відобразити в обліку» на с. 29 цього номера ми стисло нагадали основні етапи, які необхідно пройти для отримання ЕЦП.
2. Програмне забезпечення. Згідно з п. 2 розд. ІІ Інструкції № 233 для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати:
— спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті);
— доступ до мережі Інтернет і можливість відправлення/приймання електронних повідомлень за допомогою електронної пошти;
— засіб криптографічного захисту інформації (сумісний з форматами даних із засобами криптографічного захисту, що використовуються в органах ДПС);
— діючі посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких обов'язкові для податкової звітності в паперовій формі.
На сайті ДПСУ (http://www.sta.gov.ua) у рубриці «Платникам податків про електронну звітність» можна скачати програму «OPZ», що дозволяє формувати документи податкової звітності, а також ПН та РК в електронному вигляді.
Для накладення ЕЦП на електронний документ і відправлення/приймання звітності, ПН або РК в електронному вигляді можна скористатися програмним забезпеченням «Бест-Звіт» (наприклад, безкоштовною демонстраційною версією), яке також розповсюджують податківці через свої консультаційні пункти, або скачати із сайта виробника в Інтернеті, чи придбати інше програмне забезпечення, що дозволяє виконувати такі функції, наприклад, програмний комплекс «M.E.Doc».
Крім того, деякі центри сертифікації ключів пропонують своє програмне забезпечення, яке також дозволяє підписувати і відправляти/отримувати податкові документи в електронному вигляді.
3. Договір із ДПСУ. Ще одна умова для успішного подання звітності в електронному вигляді — наявність договору з ДПСУ про визнання електронних документів.
У консультації з ЄБПЗ (розд. 130.22) зазначається, що без укладення такого договору платник податків не може подати ПН/РК в електронній формі до органу ДПС. Підготовка та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційної мережі регламентуються Інструкцією № 233.
Згідно з п. 1 розд. ІІ Інструкції № 233 платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу криптографічного захисту інформації, керуючись Інструкцією № 233 та договором, укладеним з органом ДПС про визнання електронних документів.
Для того щоб безперешкодно зареєструвати ПН/РК у ЄРПН, потрібно обов'язково укласти з органом ДПС договір про визнання електронних документів, а також обмінятися посиленими сертифікатами відкритих ключів, сформованими акредитованим центром сертифікації ключів.
До речі, укласти такий договір можна теж в електронному вигляді за допомогою отриманих засобів ЕЦП. Порядок укладення договору описано в Методичних рекомендаціях щодо роботи з Договорами «Про визнання електронних документів» в електронному вигляді, витяг з яких розміщено на офіційному сайті ДПСУ в розділі «Ексклюзив від департаментів»/«Департамент інформатизації та обліку платників податків»/«Повідомлення з питань інформатизації»* (див. «Електронний договір про визнання електронних документів»).
* http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=332113&cat_id=78272&showHidden=1
| Електронний договір про визнання електронних документів Витяг із Методичних рекомендацій щодо роботи з Договорами «Процедури формування Договору та Повідомлення в електронному вигляді реалізуються акредитованими центрами сертифікації ключів, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, у власному програмному забезпеченні. Реквізитами Договору, що підлягають обов’язковому заповненню платником податків, є: номер Договору, дата заповнення, орган ДПС за місцем реєстрації платника податків, реквізити посадової особи органу ДПС (начальника, заступника начальника ДПІ), адреса органу ДПС, а також зазначені в Договорі дані про платника податків. Договір підписується ЕЦП посадових осіб платника податків і ЕЦП відбитка печатки у порядку і за дотримання умов, визначених абз. 2 — 4 пп. 7.1 п. 7 розділу ІІІ Інструкції [№ 233. — Прим. ред.], та надсилається електронною поштою на адресу Інформаційного порталу органів ДПС України. Про отримання Договору органом ДПС платнику податків як підтвердження надсилається перша квитанція, підписана ЕЦП ДПА України. Після підписання Договору з боку органу ДПС платнику податків надсилаються друга квитанція та Договір, підписаний ЕЦП ДПА України. Відкриті сертифікати ЕЦП платника податків, яким підписано Договір, автоматично імпортуються до бази сертифікатів Інформаційного порталу органів ДПС України. У випадку відхилення органом ДПС Договору платнику податків надсилається друга квитанція із зазначенням причини відмови, підписана ЕЦП ДПА України. Укладання з органом ДПС договору про визнання електронних документів надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДПС податкові документи в електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом». |
Етапи реєстрації ПН/РК у ЄРПН
Порядок № 1246 визначає механізм унесення до ЄРПН відомостей про ПН/РК. Подають ПН/РК для реєстрації у ЄРПН протягом операційного дня, що триває з 0:00 до 23:00. У табл. 1 опишемо етапи реєстрації ПН/РК у ЄРПН.
У реєстрації ПН/РК у ЄРПН можуть відмовити з таких причин (п. 9 Порядку № 1246):
1) наявність помилок;
2) відсутність у ЄРПН відомостей про ПН, що коригується (у такому разі перед реєстрацією РК потрібно зареєструвати ПН, навіть якщо на момент її складання вона не підлягала реєстрації у ЄРПН);
3) факт реєстрації ПН/РК з такими самими реквізитами.
Таблиця 1. Етапи реєстрації ПН/РК у ЄРПН
| Етап | Характеристика |
| 1. Складання ПН/РК | Продавець складає ПН/РК з використанням спеціалізованого програмного забезпечення (п. 5 Порядку № 1246). Для цих цілей можна використовувати програму «OPZ», про яку ми вже згадували |
| 2. Накладення ЕЦП на ПН/РК | ЕЦП посадових осіб платника податків накладається в такому порядку: |
| 3. Пересилання ПН/РК ДПСУ | Після того, як на ПН/РК накладено ЕЦП, продавець шифрує ПН/РК та надсилає їх ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Закону про ЕЦП та Закону про електронні документи. Примірник ПН/РК в електронній формі зберігається у продавця (п. 6 Порядку № 1246) |
| 4. Реєстрація ПН/РК | ДПСУ отримує ПН/РК в електронній формі, розшифровує їх, перевіряє ЕЦП та визначає документ на відповідність електронному формату (стандарту), після чого реєструє (п. 7 Порядку № 1246) |
| 5. Пересилка квитанції | Для підтвердження того, що ПН/РК успішно зареєстровано у ЄРПН, ДПСУ має надіслати продавцю квитанцію в електронному вигляді в текстовому форматі з ЕЦП ДПС. |
Якщо вам відмовляють у прийнятті ПН/РК на реєстрацію, податкові органи мають поінформувати вас протягом операційного дня, надіславши квитанцію із зазначенням причини відмови (абзац п'ятий п. 201.10 ПКУ). Операційний день триває з 0:00 до 23:00 (абзац другий п. 2 Порядку № 1246).
Якщо протягом операційного дня продавцю не відправили квитанцію, що підтверджує прийняття або неприйняття ПН/РК, такі ПН/РК вважаються зареєстрованими (абзац шостий п. 201.10 ПКУ, п. 11 Порядку № 1246). Але в такій ситуації залишається запитання з тим, як покупець підтвердить своє право на ПК за відсутності квитанції.
Датою та часом подання ПН/РК в електронній формі до ДПС є дата й час, зазначені у квитанції про прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття (абзац четвертий п. 201.10 ПКУ, п. 10 Порядку № 1246).
До речі, альтернативи електронній реєстрації ПН у ЄРПН немає, тому що іншого способу внесення інформації про ПН до ЄРПН Порядком № 1246 не передбачено. На це звернула увагу ДПСУ в листі від 25.10.11 р. № 4261/6/15-3415-04 (див. п. 8 Шпаргалки бухгалтера «Актуальні питання зі сплати ПДВ роз'яснює ДПСУ» // «БТ», 2011, № 47, с. 17).
Порядок реєстрації ПН/РК у ЄРПН за наявності філій
Згідно з п. 201.8 ПКУ право на нарахування податку та складання ПН надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ*. Відповідно до п. 2 Порядку № 969, якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють поставку товарів/послуг і провадять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписування ПН. Для цього платник податку має присвоїти кожній філії та структурному підрозділу окремий числовий номер, про що письмово повідомити орган ДПС за місцем його реєстрації як платника ПДВ.
* Див. статтю «ПДВ-реєстрація: за новими правилами» // «БТ», 2011, № 6, с. 15, а також ком. «Реєстрація платником ПДВ: ДПСУ роз'яснила порядок обов'язкової та добровільної реєстрації» // «БТ», 2011, № 47, с. 9.
Для того щоб філія, якій делеговано право виписування ПН відповідно до п. 2 Порядку № 969, мала можливість самостійно реєструвати виписані ПН у ЄРПН, головному підприємству потрібно отримати засоби ЕЦП (ЕЦП посадової особи, якій делеговано право підпису ПН та ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки продавця, зареєстрованого платником ПДВ) в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої філії та надати податковому органу за місцем його реєстрації як платника ПДВ їх посилені сертифікати.
У такому разі ПН підписуватиметься посадовими особами філії (відокремленого підрозділу), порядок накладення ЕЦП буде таким:
— першим — ЕЦП посадової особи, якій делеговано право підпису ПН;
— другим — ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки продавця, зареєстрованого платником ПДВ.
Формування ПН в електронному вигляді
По суті, реєстрація ПН у ЄРПН мало чим відрізняється від відправлення звіту в електронному вигляді. Ті, хто опанував цей процес, знайдуть багато спільного:
— складання документа в електронній формі;
— перевірка структури та повноти внесених реквізитів;
— накладення ЕЦП;
— відправлення на електронну адресу ДПСУ;
— отримання електронної квитанції про успішне проходження реєстрації.
З боку покупця (одержувача ПН) законодавство не вимагає жодних обов'язкових дій, але все-таки рекомендує перевіряти реєстрацію таких ПН шляхом відсилання спеціального запиту в електронній формі та отримання відповіді з підтвердженням такої реєстрації.
Отже, розглянемо, як усе це відбувається в житті. Для прикладу візьмемо доволі типову ситуацію — продаж нерухомості однієї юридичної особи іншій. Уникнути в цьому випадку угоди на велику суму однією операцією навряд чи вдасться.
Якщо ви — щасливий володар актуальної версії «1С», то, створивши документ з усіма реквізитами та заповнивши номенклатуру, можна відразу ж експортувати ПН у xml-формат для відправлення в електронному вигляді. Порядок формування ПН в електронному вигляді в програмі «1С» продемонстровано на рис. 1 — 3 на с. 35.
Рис. 1. Заповнення ПН для реєстрації у ЄРПН
Рис. 2. Сформовано ПН для реєстрації у ЄРПН
Рис. 3. Вивантаження ПН для реєстрації у ЄРПН
Зверніть увагу, що в такій ПН обов'язково має стояти галочка в полі «Включено до ЄРПН» та правильно внесено дані покупця.
Якщо «1С» — це не для вас і вашу бухгалтерську програму поки що не доопрацьовано, створювати такий електронний документ ви можете в безкоштовній програмі «OPZ». За її допомоги податківці настійно рекомендують перевіряти всі електронні документи, призначені для цього відомства. Порядок формування ПН в електронному вигляді у програмі «OPZ» продемонстровано на рис. 4 — 5.
Рис. 4. Вибір форми створюваного документа (ПН)
Рис. 5. Заповнення ПН для реєстрації у ЄРПН
Створені в такий спосіб ПН в електронному вигляді у форматі xml потрібно ще підписати за допомогою спеціального програмного забезпечення (накласти ЕЦП) та відправити за допомогою електронної пошти на електронну адресу Центру обробки електронних звітів ДПСУ (zvit@sta.gov.ua).
Виняток, мабуть, становитимуть програми корпорації «Бест-Звіт» — це «Бест-Звіт Плюс» та її наступник «M.E.Doc». У цих програмах можна створити документ, перевірити його, накласти ЕЦП та відправити на електронну адресу ДПСУ як звичайний звіт.
У разі успішної реєстрації вам надходить «квитанція № 1» і все — податкова накладна вважається зареєстрованою у ЄРПН.
ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ
Як перевірити факт реєстрації ПН/РК в ЄРПН
Перш ніж відносити сплачену суму ПДВ до ПК, необхідно переконатися, чи зареєстрував ваш контрагент ПН у ЄРПН, і якщо зареєстрував, то коли саме. Це дуже важливо, тому що без реєстрації ПН в ЄРПН у покупця немає права відображати ПК (такий висновок випливає з абзацу другого п. 201.10 ПКУ, згідно з яким при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податків — продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю ПН після реєстрації в ЕРПН).
Покупець має право звіряти дані отриманої ПН з даними ЄРПН.
Для отримання інформації з ЄРПН потрібно скласти запит. Як це зробити, див. у табл. 2.
Таблиця 2. Етапи отримання відповіді на запит
| Етап | Характеристика |
| 1. Складання запиту | Запит про надання відомостей про ПН/РК з ЄРПН потрібно складати за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення (п. 14 Порядку № 1246). Знову-таки, для цього можна використовувати програму «OPZ», запропоновану податковими органами. |
| 2. Надсилання запиту до ДПС | Підписаний запит покупець надсилає ДПС на електронну адресу Центру обробки електронних звітів ДПСУ (zvit@sta.gov.ua) засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Закону про ЕЦП та Закону про електронні документи. Примірник запиту в електронній формі має зберігатися у покупця (п. 15 Порядку № 1246) |
| 3. Надсилання відповіді | ДПС отримує запит, розшифровує його, перевіряє ЕЦП, визначає відповідність електронного документа до формату (стандарту), затвердженого ДПС (п. 16 Порядку № 1246). Після цього здійснює пошук зазначеної в запиті ПН/РК і складає витяг з ЄРПН, в якому наводяться відомості про ПН/РК. На витяг накладається ЕЦП ДПС, він шифрується та надсилається покупцю не пізніше операційного дня, наступного за днем надходження запиту, на електронну адресу, зазначену в запиті покупця (п. 17 Порядку № 1246). |
Рис. 6. Формування запиту для перевірки реєстрації ПН в ЄРПН
Рис. 7. Форма відповіді про реєстрацію ПН у ЄРПН
Якщо ПН не зареєстровано
Якщо не зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, то в покупця не буде підстав для включення сум ПДВ до ПК, але продавцю все одно потрібно нарахувати ПЗ з ПДВ у відповідному періоді.
Якщо з'ясується невідповідність даних ПН та ЄРПН, то органи ДПС можуть провести документальну позапланову виїзну перевірку продавця і в деяких випадках — покупця товарів/послуг (абзац дванадцятий п. 201.10 ПКУ, про це також ідеться в консультації з ЄБПЗ, розд. 130.22).
Ніхто не застрахований від недобросовісних контрагентів. Якщо у вас така ситуація — продавець товарів/послуг відмовляється надати ПН або порушив порядок її заповнення (видав без реєстрації в ЄРПН) або не зареєстрував її в ЄРПН у встановлений 20-денний термін, то ви як покупець таких товарів/послуг маєте право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника. Ця заява буде підставою для включення сум ПДВ до складу ПК без ПН. До заяви потрібно додати копії товарних чеків чи інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, які підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абзац одинадцятий п. 201.10 ПКУ). Про цю можливість також згадують представники податкових органів у своєму листі від 25.10.11 р. № 4261/6/15-3415-04 (див. п. 10 Шпаргалки бухгалтера «Актуальні питання щодо сплати ПДВ роз'яснює ДПСУ» // «БТ», 2011, № 47, с. 17).
ПК за перехідними ПН
Згідно з абзацом дев’ятим п. 201.10 ПКУ відсутність факту реєстрації платником податків — продавцем товарів/послуг ПН в ЄРПН та порушення порядку заповнення ПН не дає покупцю права на включення сум ПДВ до ПК і не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, зазначеної в ПН, до суми ПЗ за відповідний звітний період.
Оскільки тепер законодавчо встановлено строк реєстрації ПН/РК в ЄРПН — 20 календарних днів, то місяці виписування ПН/РК та реєстрації можуть не збігатися. Наприклад, ПН виписано 20 листопада, а зареєстровано в ЄРПН 5 грудня.
У цьому випадку продавець однозначно зобов'язаний нарахувати ПЗ у листопаді, а от відповідь на запитання про те, в якому періоді (листопаді чи грудні) покупець отримає право на ПК поки що залишається дискусійною.
Справа в тому, що згідно з п. 198.2 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата події, що сталася раніше:
— дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг;
— дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено ПН.
Отже, формально дата реєстрації ПН в ЄРПН не впливає на дату виникнення права покупця на податковий кредит.
Однак для того, щоб скористатися правом на формування ПК, необхідне дотримання ще низки умов, зокрема, суму ПДВ має бути підтверджено належним чином заповненою ПН (абзац перший п. 198.6 ПКУ). Тут слід звернути увагу на те, що ПКУ не уточнює, на який саме момент у покупця має бути ПН: на дату першої події, на дату подання декларації за звітний період або на дату перевірки контролюючим органом.
Якщо враховувати, що разом з декларацією з ПДВ платник зобов'язаний подати електронну копію Реєстру, в якому має бути зазначено дані ПН, зокрема дату її отримання, то можна зробити висновок, що ПН має бути у покупця на момент подання декларації з ПДВ.
У Методрекомендаціях податківці зробили, на наш погляд, абсолютно обґрунтований висновок про таке: якщо дата виписування податкової накладної і дата внесення її до ЄРПН припадають на різні звітні (податкові) періоди, платник податку — покупець має право включати таку податкову накладну до податкового кредиту того звітного (податкового) періоду, в якому було виписано податкову накладну, за умови, що її було внесено до ЄРПН не пізніше 20 календарних днів, наступних за датою її виписування.
Однак у листі ДПСУ від 25.10.11 р. № 4261/6/15-3415-04, відповідаючи на запитання про те, до Реєстру за який місяць потрібно включити ПН, якщо дата її виписування — 30.09.11 р., а видано її контрагентом 10.10.11 р., податківці дійшли висновку, що покупець має право на включення сум ПДВ до складу ПК в тому місяці, в якому ним отримано ПН від постачальника, тобто у жовтні 2011 року, або в місяці фактичного отримання послуг чи списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг, якщо отримання послуг або списання коштів відбулося в місяці, що передував жовтню 2011 року, та за умови подання податкової декларації за звітний податковий період разом із заявою зі скаргою на постачальника (див. п. 10 Шпаргалки бухгалтера «Актуальні питання зі сплати ПДВ роз'яснює ДПСУ» // «БТ», 2011, № 47, с. 17).
Крім того, у консультації з ЄБПЗ (розділ 130.23) податківці також рекомендують ПН, яку виписано в одному податковому періоді, а отримано після реєстрації в ЄРПН у наступному звітному періоді, відображати в декларації в періоді її отримання.
І хоча при перевірці податківці зобов'язані керуватися Методрекомендаціями, а не роз'ясненнями з ЄБПЗ, обережним платникам ми б порадили заручитися письмовою податковою консультацією для відображення «перехідних» ПН у складі ПК у місяці їх складання.
Якщо ж ПН узагалі не буде зареєстровано в ЄРПН, то покупець може сформувати ПК лише на підставі скарги на продавця (додаток Д8 до декларації).
На продовження теми незбігу місяця виписування ПН та її реєстрації в ЄРПН див. розділ «Відповіді з ЄБПЗ і не тільки».
ВІДПОВІДІ З ЄБПЗ І НЕ ТІЛЬКИ
Процедура реєстрації
Які дії платника ПДВ, якщо ним отримано квитанцію про неприйняття ПН для реєстрації в ЄРПН або квитанція про прийняття чи неприйняття ПН взагалі не надійшла?
Це питання роз'яснили податкові органи в одній зі своїх консультацій у ЄБПЗ (див. розд. 130.22).
У п. 9 Порядку № 1246 перелічено можливі причини відмови в реєстрації ПН/РК. Якщо протягом операційного дня не відправлено квитанцію про прийняття або неприйняття, така ПН вважається зареєстрованою в ЄРПН (п. 201.10 ПКУ).
Якщо платник ПДВ — продавець отримав квитанцію про неприйняття ПН із зазначенням причин, то він має усунути недоліки та повторно відправити ПН для реєстрації в ЄРПН.
Чи вважаються зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК, якщо платник ПДВ — продавець протягом операційного дня не отримав квитанції про прийняття або неприйняття ПН/РК, а отримав квитанцію про неприйняття лише протягом наступного операційного дня?
Квитанція, що підтверджує факт реєстрації ПН/РК, надсилається протягом операційного дня продавцю (п. 201.10 ПКУ, п. 11 Порядку № 1246).
Якщо платник ПДВ — продавець протягом операційного дня не отримав квитанцію про прийняття або неприйняття ПН/РК із зазначенням причин, то в такому разі незалежно від того, що квитанція про неприйняття ПН/РК надійшла протягом наступного операційного дня, такі ПН/РК вважаються зареєстрованими в ЄРПН.
Цей досить сміливий висновок податкові органи роблять у консультації з ЄБПЗ (розд. 130.22). Щоб з упевненістю користуватися цим роз'ясненням, радимо отримати письмове підтвердження в податкових органах на місцях.
Яка відповідальність застосовується до платника податків, який повинен був, але не зареєстрував у ЄРПН РК до ПН?
На це запитання є відповідь в ЄБПЗ (розд. 130.40). Якщо РК складається платником податків до ПН, що підлягає реєстрації в ЄРПН, такий РК надається покупцю тільки після його реєстрації в ЄРПН.
У разі якщо РК складається на суму ПДВ з урахуванням суми, зазначеної в ПН, що перевищує суму, передбачену для реєстрації в ЄРПН, то такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН тільки після реєстрації в ньому ПН, до якої його виписано. Відсутність факту реєстрації платником податків — продавцем товарів/послуг ПН в ЄРПН та порушення порядку заповнення ПН не дає покупцю права на включення сум ПДВ до ПК та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, зазначеної в ПН, до суми ПЗ за відповідний звітний період. Як бачимо, податкові органи не згадують про спеціальні штрафи за нереєстрацію продавцем ПН/РК в ЄРПН. Але попереджають, що виявлення розбіжностей даних ПН та ЄРПН є підставою для проведення органами ДПС документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках— покупця товарів/послуг. Отже, у будь-якому разі, в інтересах продавця провести реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, у такий спосіб убезпечити себе та свого контрагента від перевірки.
Чи реєструвати ПН?
Чи потрібно у грудні реєструвати ПН в ЄРПН, якщо сума ПДВ у ній становить точно 100 тис. грн.?
З 01.07.11 р. в ЄРПН потрібно реєструвати ПН, сума ПДВ в яких перевищує 100 тис. грн. Отже, відлік починається від цієї величини, і реєструвати потрібно ПН, сума ПДВ в яких перевищує 100000 грн.
ПН, в якій сума ПДВ становить точно 100 тис. грн., до 01.01.12 р. не потрібно реєструвати в ЄРПН. На підтвердження цього див. консультацію в ЄБПЗ (розд. 130.22).
Чи реєструються з 01.01.12 р. ПН, виписані на імпортний товар, в ЄРПН незалежно від суми? Хто має здійснювати реєстрацію — тільки імпортер або кожен наступний продавець товару?
З 01.01.12 р. будь-яку ПН, виписану при здійсненні операцій з поставки підакцизних товарів та товарів, увезених на митну територію України, потрібно реєструвати в ЄРПН незалежно від розміру ПДВ в одній ПН. Цієї вимоги в ПКУ спочатку не було, її запроваджено Законом № 3609, яким до ПКУ було внесено зміни (див. п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Податкові органи на місцях висловлюють думку, що з 01.01.12 р. реєструвати в ЄРПН потрібно всі ПН, що виписуються на кожну подальшу поставку імпортного товару.
Чи потрібно реєструвати в ЄРПН ПН, складену резидентом при отриманні послуг від нерезидента на митній території України?
Відповідно до вимог п. 208.2 ПКУ одержувач послуг, що поставляються нерезидентами, місце постачання яких знаходиться на митній території України, нараховує ПДВ. При цьому одержувач послуг — платник податку в порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає ПН із зазначенням суми нарахованого ним податку, що є підставою для віднесення сум податку до ПК у встановленому порядку. ПН при отриманні послуг від нерезидента на митній території України складається в одному примірнику та залишається в одержувача послуг — платника податків. Порядок виписування такої ПН визначено в п. 8.2 Порядку № 969. Згідно з п. 4 Порядку № 1246 не підлягають реєстрації ПН, що не видаються покупцю та залишаються у продавця. Тому ПН, складену резидентом при отриманні послуг від нерезидента на митній території України, незалежно від суми ПДВ, зазначеної в такій ПН, не потрібно реєструвати в ЄРПН (див. консультацію з ЄБПЗ, розд. 130.22).
Імпортний товар у ПН
Якщо в одній ПН зазначено імпортний та вітчизняний товар, із січня 2012 року в ЄРПН потрібно вносити всю суму?
У п. 201.10 ПКУ зазначено, що ПН, виписана при постачанні товарів/послуг, спочатку реєструється в ЄРПН і лише потім видається покупцю. При цьому з 01.01.12 р. всі ПН незалежно від суми ПДВ у них, які виписано на постачання товарів, увезених на митну територію України, слід обов'язково реєструвати в ЄРПН. До 01.01.12 р. ПН, виписані на постачання імпортних та вітчизняних товарів, реєструються за загальними правилами. У період з 01.07.11 р. по 01.01.12 р. в ЄРПН потрібно реєструвати ПН із сумою ПДВ понад 100 тис. грн.
На наш погляд, якщо в ПН міститиметься інформація про вітчизняні та імпортні товари, то з 01.01.12 р. в ЄРПН потрібно вносити дані про ПН повністю, а не частково. Якщо ви внесете до ЄРПН дані ПН лише в частині імпортних товарів, то ризикуєте наразитися на перевірку — адже якщо податкові органи виявлять розбіжність між даними ПН та ЄРПН, то це дає їм право вас перевірити (абзац десятий п. 201.10 ПКУ).
Продаємо імпортний товар через РРО. Виписуємо підсумкову ПН. Чи потрібно буде із січня 2012 року реєструвати такі ПН в ЄРПН?
У розділі «Які ПН/РК потрібно реєструвати в ЄРПН» на с. 31 ми вже визначилися, що в ЄРПН потрібно реєструвати ПН, що видаються покупцю. Ті ПН, які згідно з п. 8 Порядку № 969 залишаються у продавця товарів/послуг, незалежно від суми ПДВ, зазначеної в цій ПН, реєструвати в ЄРПН не потрібно.
При постачанні товарів/послуг за готівку кінцевому споживачу, який не є платником ПДВ, виписується підсумкова ПН та залишається у продавця (п. 8.4 Порядку № 969). На ній у верхній лівій частині в полі «Залишається у продавця» оригіналу такої ПН проставляється відповідна позначка «Х» та вказується тип причини «11» (виписано за щоденними підсумками операцій).
Оскільки підсумкова ПН залишається у продавця і надалі не передається покупцю, то реєструвати її в ЄРПН не потрібно. На наш погляд, це правило діятиме і для підсумкових ПН, в яких фігурує підакцизний чи імпортний товар. Тому що норма, що вимагає з 01.01.12 р. реєструвати в ЄРПН усі ПН, які виписуються при реалізації підакцизних та імпортних товарів, є загальною (п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). А в п. 4 Порядку № 1246 зазначено, що не підлягають реєстрації в ЄРПН ПН, які не видаються покупцю та залишаються у продавця.
Перехідні ПН
ПН виписано 28.07.11 р., зареєстровано в ЄРПН 04.08.11 р. Чи має підприємство право на ПК?
До 06.08.11 р. ПКУ не містив приписів про те, в який саме строк потрібно реєструвати ПН в ЄРПН, тому податкові органи на місцях, користуючись відсутністю прямої норми, вимагали здійснювати реєстрацію в день виписування.
06.08.11 р. набрав чинності Закон № 3609, що вніс зміни до ПКУ, зокрема, тепер у п. 201.10 прописано, що ПН в ЄРПН реєструється не пізніше 20 календарних днів, наступних за днем виписування.
Незважаючи на те що ваш контрагент зареєстрував ПН до набуття чинності Законом № 3609, який чітко визначив період реєстрації ПН в ЄРПН, до того ж ще зробив це не в день її виписування (що, на думку податківців, є порушенням), на наш погляд, ви все одно вже у липні мали право на ПК, оскільки:
— вимоги податкових органів про те, що ПН потрібно було до 06.08.11 р. зареєструвати в ЄРПН у день виписування, є безпідставними, тому що ПКУ не містив відповідної норми;
— виконується вимога п. 201.10 ПКУ про те, що для визнання ПК потрібна реєстрація в ЄРПН, адже зрештою ПН було зареєстровано.
Але податкові органи мають зовсім протилежну точку зору і вважають, що ПН, виписані платником податків до 06.08.11 р. (до дати набуття чинності Законом № 3609), має бути зареєстровано в ЄРПН у день їх виписування (див. ЄБПЗ, розд. 130.22).
ПН виписана в листопаді, зареєстрована в ЄРПН та отримана платником податків у грудні. Коли цю ПН відображати в Реєстрі та у звітності з ПДВ?
Реєстрація ПН/РК в ЄРПН здійснюється не пізніше 20 календарних днів, наступних за датою їх виписування (абзац сьомий п. 201.10 ПКУ). І, як уже зазначалося, місяць виписування ПН та місяць реєстрації часто не збігатимуться.
Згідно з п. 11.2 Порядку № 1002 отримані ПН відображаються в Реєстрі (графа 2 розділу II) за датою отримання. Таким чином, ПН, отримана платником податків після її реєстрації в ЄРПН у періоді, наступному за періодом виписування, відображається в розділі II Реєстру на дату її отримання. ПК, сформований на підставі цієї ПН, декларується в рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ та розшифровується в розділі II додатка 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до податкової декларації з ПДВ із зазначенням періоду виписування (див. ЄБПЗ, розд. 130.23).
Однак при сміливому підході покупець має право сформувати ПК за датою виникнення права на ПК відповідно до п. 198.2 ПКУ. При цьому йому доведеться відобразити ПН у Реєстрі заднім числом — у місяці виникнення права на ПК (див. розділ «ПК за перехідними ПН» на с. 38).
ПН виписано 20 листопада, зареєстровано в ЄРПН 10 грудня. У якому місяці визнати ПК за цією ПН?
Оскільки Законом № 3609 (набрав чинності 06.08.11 р.) унесено зміни до п. 201.10 (абзац сьомий) ПКУ і надано право реєстрації ПН та РК до неї в ЄРПН у строк не пізніше 20 календарних днів, наступних за датою їх виписування, дата виписування ПН та дата внесення її до ЄРПН можуть бути в різних звітних (податкових) періодах (п. 2.2 Методрекомендацій*).
* Див. ком. «Податкові накладні не зареєстровано в ЄРПН: ДПСУ затвердила Методрекомендації щодо перевірки» // «БТ», 2011, № 42, с. 6.
Згідно з абзацом дев’ятим п. 201.10 ПКУ відсутність факту реєстрації платником податків — продавцем товарів/послуг ПН в ЄРПН та порушення порядку заповнення ПН не дає покупцю права на включення сум ПДВ до ПК та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, зазначеної в ПН, до суми ПЗ за відповідний звітний період.
Таким чином, ПЗ у постачальника виникне в листопаді (ПН ще не зареєстровано в ЄРПН). При сміливому підході покупець також може відобразити ПК за такою ПН у листопаді (періоді виникнення права на ПК згідно з п. 198.2 ПКУ), а при обережному підході — тільки у грудні (не раніше дати реєстрації ПН в ЄРПН).
Із цього питання див. також розділ «ПК за перехідними ПН» на с. 38.
Чи має право покупець — платник ПДВ уключити до ПК ПН, виписані постачальником до перереєстрації (не пов'язаної з припиненням платника податків) такого покупця, якщо їх обґрунтовано отримано ним після такої перереєстрації?
Так , оскільки при перереєстрації платника ПДВ дата реєстрації платником ПДВ та його індивідуальний податковий номер не змінюються, то покупець — платник ПДВ має право включити до ПК ПН, що виписані постачальником до перереєстрації такого покупця та обґрунтовано отримані ним після перереєстрації за умови виконання вимог п. 201.10 ПКУ. Цей закономірний висновок податкові органи роблять у консультації з ЄБПЗ (розд. 130.18).
Виправлення помилок
Як виправити помилку в ПН, яку вже зареєстровано у ЄРПН? Чи можна її анулювати і зареєструвати наново з виправленими даними?
У ЄБПЗ (розд. 130.22) є консультація, в якій чітко зазначено, що у платника податків, який при перенесенні показників ПН до ЄРПН припустився помилок, можливості їх виправлення не передбачено ні ПКУ, ні Порядком № 1246. При цьому визначено, що виявлення розбіжностей даних ПН та ЄРПН є підставою для проведення органами ДПС документальної позапланової виїзної перевірки такого платника ПДВ та у відповідних випадках — покупця таких товарів/послуг.
Ґрунтуючись на баченні цього питання податковими органами, можна дійти висновку, що, припустившись помилки, платник податків опиниться в патовій ситуації — виправити не можна, плюс до цього «світить» перевірка. На наш погляд, не все так сумно — якщо не можна виправити помилку в самій ПН, то можна виписати РК до неї, який також зареєструвати у ЄРПН і в такий спосіб підкоригувати дані про ПН. Щоправда, РК — це не панацея, наприклад, за допомогою РК неможливо виправити помилку в даті ПН (якщо ПН виписано однією датою, а зареєстровано у ЄРПН з недостовірною датою виписування). Тому будьте вкрай уважні, реєструючи відомості про ПН/РК у ЄРПН.
Ми помилково зареєстрували виписану ПН у ЄРПН двічі. Як бути в такому випадку?
Згідно з п. 12 Порядку № 1246 якщо продавець надіслав до ДПС кілька примірників однієї ПН/РК, то зареєстрованою (зареєстрованим) вважається та ПН/РК, щодо якої прийнято рішення про внесення до бази даних і надійшла квитанція, яка підтверджує факт прийняття. Наприклад, якщо ви вперше зареєстрували ПН у листопаді, а вдруге — у грудні, то право на ПК у покупця виникне в тому місяці, в якому відбулася успішна реєстрація. При повторній реєстрації тієї самої ПН податкові органи мають надіслати вам квитанцію з відмовою в реєстрації. Причини, з яких вам можуть відмовити в реєстрації ПН/РК, описано в п. 9 Порядку № 1246.
Постачальник надіслав ПН поштою, а копію — факсом. На підставі такої копії суму ПДВ було включено до ПК. Однак оригінал ПН так і не було отримано. Виписувати ПН ще раз постачальник відмовляється. Чи має право покупець виправити помилку в податковій декларації з ПДВ минулого періоду: виключити раніше відображену без ПН суму ПДВ та відобразити таку суму в уточнюючому розрахунку на підставі заяви зі скаргою про відмову постачальника надати ПН (додаток Д8)?
Відповідь на це запитання міститься в ЄБПЗ (розд. 130.25). Згідно з п. 201.10 ПКУ в разі відмови продавця товарів/послуг надати ПН або при порушенні ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації у ЄРПН платник податків — покупець товарів/послуг має можливість скористатися своїм правом та подати заяву зі скаргою на постачальника разом з податковою декларацією з ПДВ за звітний період, в якому відбувся факт сплати податку постачальнику або факт отримання товарів/послуг, що підтверджується відповідними документами (копії товарних чеків, інших розрахункових документів).
Заява подається за формою Д8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» (додаток 8 до декларації) (п. 20 розд. ІІІ Порядку № 41).
Можливості подання такої заяви разом з уточнюючим розрахунком законодавчо не передбачено.
Чи реєструвати РК?
У березні 2011 року було виписано ПН із сумою ПДВ 150 тис. грн. На той момент такі ПН реєструвати у ЄРПН не було потрібно. У листопаді було виписано РК до цієї ПН, в якому в результаті коригування сума ПДВ зменшилася на 5 тис. грн. Що робити в цій ситуації?
На дату виписування (у березні) ПН із сумою ПДВ 150 тис. грн. реєструвати у ЄРПН не було потреби. А на дату виписування до неї РК (листопад) вона вже підлягала реєстрації. Як діяти в цьому випадку, роз'яснюють податкові органи (див. ЄБПЗ, розд. 130.22).
Згідно з п. 3 Порядку № 1246, якщо продавець складає РК до ПН, що підлягає реєстрації, до ЄРПН обов'язково вносяться також відомості, що містяться в РК. У разі якщо продавець складає РК до ПН, що не підлягає реєстрації, у зв'язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, до ЄРПН обов'язково вносяться відомості, що містяться в такому РК.
Ураховуючи викладене, у разі якщо підсумкова сума ПДВ в ПН з урахуванням її коригування в РК перевищує суму ПДВ, передбачену п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, такий РК підлягає реєстрації у ЄРПН тільки після реєстрації в ньому ПН, до якої виписується цей розрахунок (див. також «ВПСУ», 2011, № 33, с. 6).
Як бачимо, податкові органи норму ПКУ, де йдеться лише про «досягнення» обсягу (тобто якщо РК збільшує суму ПДВ), визначеного п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, трактують широко — маючи на увазі будь-яке зменшення/збільшення суми ПДВ.
22.03.11 р. платник податків отримав передоплату за товари, сума ПДВ — 105 тис. грн. У серпні договір розірвано, товари не поставлено, аванс повернено покупцю. Чи потрібно реєструвати ПН та РК у ЄРПН?
Згідно з п. 3 Порядку № 1246, якщо продавець складає РК до ПН, що підлягає реєстрації, до ЄРПН обов'язково вносяться також відомості, які містяться в РК. У разі якщо продавець складає РК до ПН, що не підлягає реєстрації, у зв'язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, до ЄРПН обов'язково вносяться відомості, що містяться в такому РК.
РК до ПН, відомості якої не внесено до ЄРПН, реєструється після реєстрації такої ПН незалежно від дати її складання.
На нашу думку, при вирішенні питання про реєстрацію/нереєстрацію РК у ЄРПН визначальною є підсумкова сума ПДВ за ПН (з урахуванням її коригування в РК), а не сума ПДВ, зазначена в РК. У цьому випадку підсумкова сума ПДВ дорівнює 0 грн. (105000 - 105000), а це означає, що такий РК не потрібно реєструвати у ЄРПН.
Чи потрібно реєструвати у ЄРПН РК, виписаний у грудні 2011 року, до ПН, виписаної до 01.01.11 р., у разі якщо РК складається на суму ПДВ, що перевищує 100 тис. грн.?
Потрібно, на що вказують і податківці в консультації в ЄБПЗ (див. розд. 130.23).
Якщо РК складається платником податків до ПН, яка згідно з п. 201.10 і п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ підлягає реєстрації у ЄРПН, такий РК надається покупцю тільки після його реєстрації у ЄРПН. У разі якщо підсумкова сума ПДВ за ПН (з урахуванням коригування в РК) перевищує суму, передбачену п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, такий розрахунок підлягає реєстрації у ЄРПН тільки після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок. На підставі зазначеного розрахунку одержувач товарів/послуг здійснює коригування ПК відповідно до ст. 192 ПКУ (за умови дотримання положень законодавчих актів про віднесення сум до ПК) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у Реєстрі (з від’ємним або додатним значенням).
Щоб зареєструвати РК у ЄРПН, потрібно спочатку внести відомості про ПН, і це може виявитися не такою простою справою — при реєстрації старих ПН, виписаних до 01.01.11 р., виникають проблеми. Як їх усунути, податкові органи поки що не роз'яснили.
Чи необхідно платнику ПДВ уносити до ЄРПН РК, виписаний до ПН у разі зміни номенклатури товарів/послуг?
Відповідь на це запитання надано в консультації в ЄБПЗ (розд. 130.22). Згідно з п. 192.1 ПКУ якщо після поставки товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, уключаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми ПЗ та ПК постачальника та одержувача підлягають відповідному коригуванню.
На думку податкових органів, зміна номенклатури товарів також є зміною суми компенсації їх вартості, оскільки один вид товарів кількісно чи вартісно зменшується, а інший — на відповідну кількість або суму збільшується. Тому оскільки в разі зміни номенклатури поставки товарів фактично відбувається повернення одних товарів та отримання інших, продавець обов'язково повинен виписати РК, до якого згідно з договором уносяться зміни, на товари, кількість (вартість) яких зменшується/збільшується (див. статтю «ПДВ-коригування за Податковим кодексом: вивчаємо загальні та нестандартні ситуації» // «БТ», 2011, № 21, с. 17).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1246 , якщо продавець складає РК до ПН, що підлягає реєстрації, до ЄРПН обов'язково вносяться також відомості, що містяться в такому РК. Якщо сума ПДВ, зазначена в ПН, відповідає сумі ПДВ, наведеній у п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, то при виписуванні РК у разі заміни номенклатури поставки товарів/послуг такий РК підлягає реєстрації у ЄРПН тільки після реєстрації в ньому ПН, до якої він виписується.
На закінчення наведемо схеми, що ілюструють загальний механізм реєстрації ПН (рис. 8 на с. 45) та РК (рис. 9 на с. 45) у ЄРПН.
Рис. 8. Загальний механізм реєстрації ПН у ЄРПН
Рис. 9. Загальний механізм реєстрації РК у ЄРПН
Документи і скорочення Теми тижня
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
Закон про ЕЦП — Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.03 р. № 852-IV.
Закон про електронні документи — Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.03 р. № 851-IV.
Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Закон № 3609 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.11 р. № 3609-VI.
Порядок № 1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246.
Порядок № 969 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 21.12.10 р. № 969.
Порядок № 1002 — Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1002.
Порядок № 41 — Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 25.01.11 р. № 41.
Інструкція № 233 — Інструкція з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом ДПАУ від 10.04.08 р. № 233.
Методрекомендації — Методичні рекомендації щодо документальної перевірки платників, які включили до складу податкового кредиту податкові накладні, що підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не зареєстровані, та порядку оформлення їх результатів, наведені в листі ДПСУ від 23.09.11 р. № 1332/7/22-1417/462.
ДПС — державна податкова служба.
ПН — податкова накладна.
РК — розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної.
ПК — податковий кредит.
ПЗ — податкове зобов'язання.
Реєстр — Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
ЕЦП — електронний цифровий підпис.
ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ: www.sta.gov.ua
«ВПСУ» — журнал «Вісник податкової служби України».
