МСФЗ: загальні правила застосування

МСФЗ:

загальні правила застосування

Наближається строк подання фінансової звітності за 2011 рік. Однією з її новинок є те, що деяким суб'єктам господарювання доведеться складати фінансову звітність за міжнародними правилами. У зв'язку з цим у сьогоднішній статті з’ясуємо, хто має звітувати у МСФЗ-форматі, а також зупинимося на загальних процедурах подання МСФЗ-звітності.

Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»,

канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)

Перспективи застосування МСФЗ в Україні

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ ) видаються в Лондоні Радою з МСФЗ — IASB (International Accounting Standard Board )*. Прийняття їх Україною пов'язане з намірами вступу до Євросоюзу**, в якому з 2005 року вони обов'язкові до застосування публічними компаніями***.

* До 2000 року цей орган мав іншу назву — Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standard Committee — IASC).

** У Законі України «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18.03.04 р. № 1629-IV як один з першочергових заходів визначено адаптацію законодавства України в частині бухгалтерського обліку компаній до законодавства ЄС.

***Застосування МСФЗ в Євросоюзі застерігається Регламентом Європейського парламенту і Ради ЄС від 19.07.02 р. № 1606/2002.

«Етапи» впровадження МСФЗ в Україні викладено у Стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, схваленій розпорядженням КМУ від 24.10.07 р. № 911-р. Із цього документа можна дізнатися, чого слід очікувати в майбутньому щодо застосування МСФЗ в Україні****. Так, серед іншого Мінфін повинен:

— унести зміни до Закону про бухоблік щодо застосування МСФЗ (відповідні зміни було внесено Законом № 3332);

— здійснити офіційний переклад і офіційно оприлюднити МСФЗ (оприлюднено на сайті Мінфіну*****);

— сформувати інформаційно-аналітичну базу з питань застосування МСФЗ з метою вільного доступу суб'єктів господарювання до навчальних матеріалів, наукових статей, інформації про практичне застосування, випустити спеціальне видання з цих питань (у зв'язку з цим у майбутньому, не виключено, слід очікувати від Мінфіну появи якогось періодичного видання з МСФЗ);

— підвищити кваліфікацію бухгалтерів тих суб'єктів господарювання, які складають звітність за МСФЗ (доти, доки в Україні не запроваджено систему обов'язкової сертифікації, підвищення кваліфікації бухгалтерів провадиться виключно в добровільному порядку);

— розробити порядок подання звітності за МСФЗ в електронному вигляді підприємствами користувачам, зокрема органам статистики;

— прийняти положення бухгалтерського обліку господарських операцій, які не відображено в МСФЗ (МСБО (IAS) 8 «Облікова політика, зміни в бухгалтерських оцінках та помилки» передбачає можливість використання стандартів, що не входять до системи МСФЗ);

— адаптувати до МСФЗ нормативно-правову базу з питань бухгалтерського обліку для малого бізнесу шляхом затвердження відповідних П(С)БО зі спрощеним порядком обліку активів, зобов'язань, власного капіталу та розрахунком фінансових результатів (із цього випливає, що Україна поки що не планує використовувати МСФЗ для суб'єктів малого підприємництва).

**** Зауважимо, що зазначені у Стратегії строки проведення відповідних заходів було продовжено до 2012 року розпорядженням КМУ від 17.03.11 р. № 205-р.

***** http://minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=92410&cat_id=9240811.06.2011

Оскільки ж Мінфін потроху виконує покладені на нього завдання, запровадження МСФЗ в Україні є неминучою реальністю. Далі розглянемо, для яких саме суб'єктів МСФЗ-звітність є обов'язковою до застосування в найближчому майбутньому.

МСФЗ уключають:

— Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS)******;

— Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS);

— Інтерпретації, розроблені Комітетом з інтерпретації міжнародних стандартів фінансової звітності (IFRIC) або раніше діючим Постійним комітетом з інтерпретації (SIC)*******.

****** Стандарти, прийняті Комітетом з міжнародних стандартів фінансової звітності до 2001 року, називаються International Accounting Standards (скорочено — IAS), а стандарти, прийняті після 2001 року правонаступником Комітету — Радою з міжнародних стандартів фінансової звітності, мають назву International Financial Reporting Standards (IFRS).

******* Інтерпретації, опубліковані до 2001 року, скорочено іменуються SIC — за назвою Постійного комітету з інтерпретацій (Standards Interpretations Committee), після цієї дати — IRFIC (International Financial Reporting Interpretations Committee). Водночас російськомовна абревіатура для цих інтерпретацій однакова — «ПКИ» (українська — «ПКІ»), тому в спеціалізованій літературі додатково наводиться й англомовна абревіатура.

Як відомо, Законом № 3332 було внесено зміни до Закону про бухоблік, що стосуються в тому числі порядку застосування МСФЗ*. Розглянемо їх докладніше.

* Див. ком. «МСФЗ: хто і як зобов'язаний їх застосовувати з 2012 року» // «БТ», 2011, № 29, с. 4.

Законодавчі зміни щодо складання МСФЗ-звітності

Що вважається МСФЗ в Україні. Згідно зі ст. 1 Закону про бухоблік під МСФЗ розуміються «прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності».

Водночас п. 1 ст. 12¹ Закону про бухоблік передбачає, що МСФЗ застосовуються для складання фінансової звітності за умови, що «вони не суперечать цьому Закону та офіційно оприлюднені на веб-сайті Міністерства фінансів України». Таке трактування МСФЗ призводить до проблем в їх практичному застосуванні**.

** Можна припустити: приймаючи це застереження, законодавці орієнтувалися на формулювання п. 2 ст. 3 Правил ЄС № 1606/2002, якими передбачається, що МСФЗ можуть бути прийняті, тільки якщо вони не суперечать принципам, викладеним у Четвертій та Шостій директивах ЄС. У нас Директиви замінили посиланням на Закон про бухоблік.

По-перше, не зовсім зрозуміло, хто має право виносити думку щодо несумісності МСФЗ з нормами Закону про бухоблік. На нашу думку, суб'єктам господарювання безпечніше такий аналіз самостійно не провадити і вважати, що за умовчанням МСФЗ нормам Закону про бухоблік відповідають (інакше новації про обов'язковість використання МСФЗ втрачають сенс).

По-друге, не зрозуміло, яку саме редакцію МСФЗ слід використовувати при складанні фінансової звітності. Виходячи з норм п. 1 ст. 12¹ Закону про бухоблік застосовувати можна лише ту редакцію МСФЗ, яку оприлюднено на веб-сайті Мінфіну. Певною мірою законодавців тут можна зрозуміти, оскільки офіційна звітність має виключати двозначність термінологічних трактувань, тоді як фахівці часом оперують різними термінами, зокрема, через відмінності в перекладі МСФЗ. У цьому аспекті уніфікований офіційний варіант МСФЗ можна вітати.

Однак проблема полягає в тому, що на сьогодні на сайті Мінфіну*** оприлюднено застарілий варіант МСФЗ, і хоча за повідомленнями у ЗМІ ведеться робота з перекладу нової редакції, невідомо, коли оновлені МСФЗ з'являться на сайті. До того ж слід ураховувати, що МСФЗ перебувають у стані трансформації і за міжнародними правилами при складанні звітності необхідно враховувати положення тих стандартів, які тільки готуються до опублікування і ще не набрали чинності. У результаті виходить, що при формальному підході під час складання МСФЗ-звітності підприємства зобов'язані будуть керуватися:

— розміщеною на веб-сайті редакцією МСФЗ для складання «публічної» звітності, що подається до офіційних органів та підлягає оприлюдненню. Тут слід зауважити: якщо стандарти, оприлюднені на сайті Мінфіну, не будуть актуальними на звітну дату, то звітність, складена за ними, не вважатиметься звітністю, складеною за МСФЗ! Причина в тому, що «…не допускається опис фінансової звітності як відповідної МСФЗ (IFRS), якщо вона не відповідає всім вимогам МСФЗ (IFRS)» (п. 16 МСБО (IAS) 1);

— останньою редакцією МСФЗ при складанні управлінської звітності, що подається, зокрема, власникам підприємства.

*** У розділі «Бухгалтерський облік» — «Міжнародні стандарти фінансової звітності» (http://minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=92410&cat_id=9240811.06.2011).

Хто зобов'язаний застосовувати МСФЗ з 2012 року. Згідно з п. 2 ст. 12¹ Закону про бухоблік застосування МСФЗ є обов'язковим для таких суб'єктів господарювання:

1) публічних акціонерних товариств (ПАТ);

2) банків;

3) страховиків;

4) підприємств, що здійснюють господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабміном.

Цей перелік наведено в оновленому Порядку № 419****, з якого випливає, що складати фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність за МСФЗ зобов'язані такі особи:

1) ПАТ, банки, страховики — починаючи з 01.01.12 р.;

2) підприємства, що здійснюють такі види діяльності:

— надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (група 64 КВЕД ДК 009:2010), а також недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010), — починаючи з 01.01.13 р.;

— допоміжну діяльність у сферах фінансових послуг та страхування (група 66 КВЕД ДК 009:2010), — починаючи з 01.01.14 р.

**** Див. ком. «Порядок подання фінансової звітності: унесено зміни, пов'язані із застосуванням МСФЗ, і не лише» // «БТ», 2011, № 50, с. 4

Норми п. 2 ст. 12¹ Закону про бухоблік та наведені вище зміни в Порядку № 419 набирають чинності з 01.01.12 р., і на сьогодні виникає питання щодо того, чи зобов'язана буде перша група суб'єктів подавати звітність у МСФЗ-форматі вже за 2011 рік.

Ми вважаємо, що виходячи з формулювання Порядку № 419 «Фінансова звітність за МСФЗ складається починаючи з 01.01.12 р.» зазначені особи не зобов'язані подавати МСФЗ-звітність за 2011 рік. Судіть самі: МСФЗ-звітність передбачає не просте «переформатування» інформації, а застосування певних облікових принципів та процедур.

Інакше кажучи, для коректного складання такої звітності підприємства мають використовувати особливу облікову політику і в певному порядку відображати інформацію про господарські операції протягом звітного періоду. Якби застосування МСФЗ-звітності ініціювалося законодавцями починаючи зі звіту за 2011 рік, набрання чинності ст. 12¹ Закону про бухоблік не мало б сенсу «відсувати» до 01.01.12 р. Тому наша позиція полягає в тому, що вперше відповідно до Закону про бухоблік підприємствам доведеться складати звітність за 2012 рік.

Інша справа, що деякі із зазначених вище суб'єктів зобов'язані додатково розкривати інформацію відповідно до МСФЗ уже починаючи зі звіту за 2011 рік, але цей обов'язок випливає з інших нормативних актів (докладніше про це див. нижче).

Підприємства, що застосовують МСФЗ, повинні будуть інформувати в порядку, установленому Кабміном, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері статистики про складання ними фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за МСФЗ. Зокрема, підприємства, що подають консолідовану МСФЗ-звітність, інформуватимуть органи статистики про це листом у строки, передбачені для подання такої звітності (п. 11 Порядку № 419). При цьому така звітність подаватиметься в загальному порядку, визначеному Законом про бухоблік.

МСФЗ та ПКУ. Оновлена редакція п. 44.2 ПКУ застерігає особливості відображення операцій у податковому обліку при веденні його відповідно до МСФЗ (див. «Як МСФЗ впливають на податковий облік»).

На нашу думку, зазначену норму слід розуміти так: якщо платник веде бухгалтерський облік за МСФЗ, то при посиланні в ПКУ на норми П(С)БО він повинен для ведення податкового обліку використовувати положення відповідних МСФЗ. Наприклад, при визначенні методу списання запасів він керуватиметься не П(С)БО 9 «Запаси», а МСБО (IAS) 2 «Запаси».

Водночас і для таких підприємств дані бухгалтерського та податкового обліку відрізнятимуться, тобто бухгалтерський облік ведеться за загальними правилами МСФЗ, а податковий — окремо за нормами ПКУ.

Хто зобов'язаний звітувати за МСФЗ за 2011 рік

Коло осіб, для яких МСФЗ-звітність є обов'язковою до застосування вже з 2011 року, установлено в декількох нормативних документах. До них, зокрема, належать такі:

1. ПАТ. Відповідно до п. 6 ст. 40 Закону про ЦП ПАТ зобов'язані додатково розкривати інформацію про свою діяльність на підставі МСФЗ у порядку, установленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). На виконання цієї норми відповідний обов'язок було передбачено в п. 14 розд. III і п. 17 розд. IV Порядку № 981 та в Порядку № 1780.

Особливості застосування зазначеної норми ДКЦПФР роз'яснила в рішенні № 378. Зокрема, із цього документа випливає, що ПАТ зобов'язані вперше складати звітність відповідно до МСФЗ починаючи зі звіту за 2011 рік. Така інформація надається відповідно до Порядку № 1780 додатково до річної інформації, що розкривається згідно з Положенням № 1591. А з листа ДКЦПФР від 06.06.11 р. № 13/02/10164 випливає, що дія Порядку № 1780 поширюється й на ті ПАТ, що подають звітність відповідно до Положення № 981.

Таким чином, звітність згідно з МСФЗ за 2011 рік має подаватися всіма без винятку ПАТ* у такі строки (п. 1 гл. 7 Положення № 1591):

— не пізніше 30.04.12 р. шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі ДКЦПФР відповідно до Положення № 1658 чи опублікування в офіційному друкованому виданні;

— не пізніше 01.06.12 р. при поданні звітності до ДКЦПФР.

* На цьому наголошувала ДКЦПФР у листі від 06.06.11 р. № 13/12/10164.

Зверніть увагу : вимоги щодо обов'язкового подання ПАТ річної фінансової звітності у форматі МСФЗ стосуються лише певних ситуацій, а саме: випадків подання звітності до ДКЦПФР та оприлюднення її згідно із Законом про ЦП.

Водночас за загальними нормами Закону про бухоблік за 2011 рік фінансова звітність повинна має відповідно до вимог П(С)БО (норми про застосування МСФЗ запрацюють лише з 2012 року). У результаті виходить, що разом зі звітністю за МСФЗ ПАТ зобов'язані за 2011 рік складати фінансову звітність і відповідно до П(С)БО. Очевидно, подання останніми будуть, зокрема, вимагати органи статистики і ДПС, хоча може статися й так, що вони обмежаться отриманням звітності у МСФЗ-форматі. Певні підстави для цього дають змінені формулювання п. 5 ст. 8 Закону про бухоблік, які вже сьогодні передбачають, що підприємство самостійно визначає доцільність застосування МСФЗ (крім випадків, коли обов'язковість їх застосування визначено законодавством).

У рішенні № 378 наголошується на тому, що МСФЗ опубліковано на офіційному веб-сайті ДКЦПФР**. І хоча ці МСФЗ вже застаріли, зазначеним ДКЦПФР, очевидно, хотіла сказати, що використовувати слід саме їх.

** http://ssmsc.gov.ua/activities/monitoring/ifrs

Особлива ситуація виникла з поданням фінансової звітності тими АТ, що не «перейменувалися» у ПАТ. Розглядаючи цю проблему, ДКЦПФР у листі від 27.05.11 р. № 13/02/9587 приписала таким АТ привести свої установчі документи у відповідність до Закону про АТ, тобто конкретної відповіді щодо обов'язковості складання фінансової звітності за МСФЗ для зазначених АТ не прозвучало. Водночас з роз'яснення ДКЦПФР від 14.07.09 р. № 8 випливає, що з 01.05.11 р. усім акціонерним товариствам слід виконувати вимоги Закону про АТ у повному обсязі, тому очевидно, що й «неперейменованим» АТ, які підпадають під визначення ПАТ, також доведеться подавати звітність у МСФЗ-форматі.

2. Банки відповідно до оновленої редакції ч. 1 ст. 68 Закону про банки організовують бухгалтерський облік «згідно з внутрішньою обліковою політикою, розробленою на підставі правил, установлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку». НБУ виходячи зі ст. 41 Закону про Нацбанк установлює обов'язкові для банківської системи стандарти і правила ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та МСФЗ.

Аналогічні формулювання наведено і в ч. 3 ст. 6 Закону про бухоблік, а Інструкцію № 480 розроблено НБУ вже відповідно до вимог МСФЗ. Крім того, наприкінці цього року вийшла у світ Інструкція № 373. У п. 2 постанови, що її затвердила, зазначено, що банки мають право складати, подавати, оприлюднювати річну та консолідовану фінансову звітність за 2011 рік відповідно до вимог Інструкції № 373, а починаючи зі складання, подання та оприлюднення проміжної фінансової звітності за I квартал 2012 року, річної та консолідованої фінансової звітності за 2012 рік зобов'язані забезпечити виконання вимог Інструкції № 373. Таким чином, банки зобов'язані складати звітність у форматі МСФЗ уже за 2011 рік.

Добровільне застосування МСФЗ: чи має воно сенс?

Згідно з п. 5 ст. 8 Закону про бухоблік: «Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства». А відповідно до п. 3 ст. 12¹ Закону про бухоблік «Підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності».

На нашу думку, ці норми слід розуміти так: якщо відповідно до установчих документів підприємство не підпадає під обов'язкові для застосування МСФЗ види діяльності, воно має право самостійно встановлювати в обліковій політиці, чи використовуватимуться ним МСФЗ. Якщо підприємство приймає рішення про використання МСФЗ, за П(С)БО звітність уже не подається.

Питання з доцільністю використання МСФЗ у добровільному порядку підприємство вирішує на власний розсуд. Ми вважаємо, що з добровільним запровадженням МСФЗ-звітності є сенс зачекати. Перелічимо тільки деякі перешкоди, що можуть значно ускладнити роботу бухгалтерам при використанні МСФЗ-формату.

Вітчизняні П(С)БО, по суті, є «усіченим» варіантом МСФЗ і за визначенням зі ст. 1 Закону про бухоблік не повинні їм суперечити. І хоча «наші» П(С)БО неодноразово зазнавали справедливої критики, з багатьох питань вони зручніші в застосуванні. Причин цьому декілька:

1. Обсяг нормативних документів . Обсяг МСФЗ, які на сьогодні налічують понад 3500 сторінок, значно перевищує обсяг П(С)БО. І бухгалтеру необхідно знайти можливість не простого ознайомитися з МСФЗ, а докладно їх проаналізувати. Причому для якісного ведення обліку бухгалтерам необхідно буде вивчати додаткові матеріали, які роз'яснюють особливості використання МСФЗ, що теж потребує часу. Необхідно також узяти до уваги, що при складанні МСФЗ-звітності підприємства повинні наводити у тому числі інформацію про те, як стандарти, що ще не діють, вплинуть на їх звітність у майбутньому, однак відкритого доступу до таких стандартів немає, тобто в підприємства можуть виникнути складнощі і з нормативним забезпеченням обліку за МСФЗ.

2. Нечітка регламентація . «Вітчизняним» бухгалтерам звичніше вести облік за чіткими правилами, тоді як МСФЗ базуються на використанні облікових принципів, а не правил. Із цієї причини їх запровадження «гальмується» і у США, де US-GAAP стандарти теж ґрунтуються на чітких правилах. У результаті бухгалтер при складанні МСФЗ-звітності має вирішувати багато питань виходячи з власної професійної думки, що незвично як для самих головбухів, так і для користувачів звітності (до яких належать і контролюючі органи).

Ці аспекти було враховано при розробці «звичних» нам П(С)БО.

Наведемо приклад. Як відомо, облік транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» може вестися двома способами: прямим уключенням ТЗВ до первісної вартості запасів та відображенням їх на окремому субрахунку. А от у МСБО (IAS) 2 «Запаси» з приводу обліку ТЗВ зазначається лише, що витрати на придбання запасів уключають серед іншого витрати на транспортування. Як саме слід ураховувати ТЗВ у складі первісної вартості запасів, МСБО не застерігає. У результаті бухгалтер повинен самостійно прийняти рішення, чи має він право відповідно до МСФЗ використовувати облік ТЗВ за середнім відсотком.

І такі «проблемні» питання, що потребують роз'яснень Мінфіну, виникатимуть доволі часто.

До того ж у МСФЗ практично не застосовується формалізація фінансової звітності. Зокрема, у МСФЗ немає окремих стандартів щодо кожної форми звітності, крім Звіту про рух грошових коштів, і відповідно, відсутня чітко регламентована їх форма.

А якщо враховувати, що у нас бухгалтерський облік на сьогодні взаємопов'язаний із податковим обліком, «нестандартні» рішення питань можуть призвести до конфліктних ситуацій із контролюючими органами.

До того ж МСФЗ є «іноземним» дітищем, що ґрунтується на «англійському» менталітеті, і стилістика, яка в них використовується, нам далеко не завжди зрозуміла. Порівняйте будь-який підручник авторів з СНД та з «далекого» зарубіжжя. У вітчизняних традиціях — чітке викладення сутності проблеми та її рішення, а в зарубіжних — описовий підхід з «ліберальною» стилістикою: «може використовуватися», а не «має використовуватися». Нам таке викладення незвичне, тому відразу виникають запитання щодо можливості незастосування певних норм. Поглиблюється ця проблема і нечіткістю перекладу окремих положень.

3. «Переформатування» звітності . Перше застосування МСФЗ вимагає перерахунку залишків за кілька попередніх років, що, безумовно, додасть облікової роботи. Так, виходячи з п. 23 МСФЗ (IFRS) 1 «Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності» підприємство має пояснити, як перехід до МСФЗ вплинув на його фінансовий стан, фінансові результати діяльності та рух грошових коштів.

При цьому перша фінансова звітність підприємства за МСФЗ має включати звіряння показників, складених за МСФЗ, із попередніми фінансовими звітами, складеними за П(С)БО (п. 24 МСФЗ 1). Зокрема, щодо статей капіталу таке звіряння провадиться на дату переходу на МСФЗ* і на дату закінчення останнього періоду, описаного в останній річній фінансовій звітності підприємства згідно з П(С)БО. Тому при переході на МСФЗ з 2012 року підприємство зобов'язане буде перерахувати залишки за статтями капіталу на 01.01.11 р., а отже, відкоригувати облік відповідно до МСФЗ за 2011 рік.**

* Виходячи з додатка А до МСФЗ 1 датою переходу на МСФЗ є початок найбільш раннього періоду, для якого підприємство надає повну порівняльну інформацію згідно з МСФЗ у своїй першій фінансовій звітності за МСФЗ, тобто при переході на МСФЗ з 2012 року — це 01.01.11 р.

** На необхідність дотримання цієї вимоги для ПАТ звернула увагу ДКЦПФР у рішенні № 378, а також у листах від 27.05.11 р. № 13/02/9587, від 23.08.11 р. № 11/03/16082.

Причому виходячи з п. 25 МСФЗ 1 такі звіряння мають бути досить докладними, щоб дозволити користувачам зрозуміти істотні коригування звіту про фінансовий стан і звіту про сукупний прибуток.

Незалежні фахівці висловлюють думку, що МСФЗ-формат у добровільному порядку є сенс застосовувати тим підприємствам, які співпрацюють з іноземцями. Але тут слід узяти до уваги, що зовсім не всі іноземні інвестори хочуть бачити звітність саме в МСФЗ-форматі. Інвесторам важливо, щоб звітність складалася у зручному для них форматі, яким часто є національний формат (наприклад, для американців — US-GAAP).

Тому зважаючи на викладене в добровільному порядку використовувати МСФЗ з урахуванням «вітчизняних» особливостей, мабуть, будуть небагато які підприємства.

Документи і скорочення статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Закон № 3332 — Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 12.05.11 р. № 3332-VI.

Закон № 3024 — Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про регулювання діяльності банків» від 15.02.11 р. № 3024-VI.

Закон про ЦП — Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.06 р. № 3480-IV.

Закон про АТ — Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08 р. № 514-IV.

Закон про банки — Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III.

Закон про Нацбанк — Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-XIV.

Порядок № 419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

Порядок № 981 — Порядок заповнення форм розкриття інформації та змін до них емітентами акцій та облігацій підприємств, що знаходяться в лістингу організатора торгівлі, затверджений рішенням ДКЦПФР від 22.06.10 р. № 981.

Порядок № 1780 — Порядок розкриття інформації про діяльність публічних акціонерних товариств на підставі міжнародних стандартів фінансової звітності, затверджений рішенням ДКЦПФР від 30.11.10 р. № 1780.

Положення № 1658 — Положення про порядок взаємодії осіб, які зобов'язані розкривати інформацію на фондовому ринку, з особою, уповноваженою ДКЦПФР на розміщення інформації в загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР, затверджене рішенням ДКЦПФР від 21.12.06 р. № 1658.

Інструкція № 480 — Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затверджена постановою НБУ від 27.12.07 р. № 480.

Інструкція № 373 — Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затверджена постановою НБУ від 24.10.11 р. № 373 (набирає чинності з 01.01.12 р.).

Рішення № 378 — рішення ДКЦПФР «Про схвалення інформаційного листа ДКЦПФР щодо розкриття інформації про діяльність ПАТ на підставі МСФЗ» від 31.03.11 р. № 378.