Безоплатна роздача товарів

Підприємство дарує сторонній фізичній особі (колишньому працівнику, який вийшов на пенсію) товар, раніше придбаний для продажу. Як у податковому обліку з податку на прибуток відображається така операція?

Під продажем (реалізацією) товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, постачання та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, що передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).

Доходи від продажу (реалізації) товарів уключаються в доходи підприємства у момент переходу до покупця права власності на такий товар. При цьому згідно з п. 135.4 ПКУ дохід від операційної діяльності визначається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше суми компенсації, отриманої в будь-якій формі, у тому числі при зменшенні зобов'язань. При безоплатній передачі договірна вартість дорівнює нулю і сума отримуваної компенсації також дорівнює нулю. У зв'язку з цим, якщо інше не передбачено ПКУ, доходи в підприємства від такого продажу мають виникати в сумі нуль гривень.

Особливі випадки в ПКУ встановлено в п.п. 153.2.1 ПКУ, згідно з яким дохід, отриманий платником податків від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам визначається згідно з договірними цінами, але не менше звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більш ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (робіт, послуги). Це правило поширюється й на операції з особами, які не є платниками податку на прибуток або сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток. Оскільки в цьому випадку товар безоплатно передається фізичній особі (неплатнику податку на прибуток) і договірна ціна за такою угодою менше звичайної ціни більш ніж на 20 %, підприємство зобов'язане відобразити доходи виходячи зі звичайної ціни на такий товар (тобто встановленої продажної ціни на такий товар).

Оскільки з позиції оподаткування ця операція є продажем, то витрати на придбання такого товару підприємство має право включити до витрат у складі собівартості реалізованого товару. Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III ПКУ — це витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу (14.1.228 ПКУ). Витрати — це сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, понесених для здійснення господарської діяльності платника податків, унаслідок чого відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вартості вибуття активів або збільшення зобов'язань, у результаті чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п.п. 14.1.27 ПКУ). Господарською діяльністю, у свою чергу, є діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу , що провадиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, яка діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 ПКУ).

Низка наведених визначень із ПКУ свідчить про те, що з позиції оподаткування безоплатна передача є продажем товару, унаслідок чого в підприємства виникає дохід (причому в цьому випадку виходячи зі звичайних цін). Отже, витрати на придбання такого товару може бути включено до витрат при продажу (за винятком випадків, коли витрати в податковому обліку не відображаються: наприклад, у разі придбання товару у приватного підприємця — єдиноподатника).

Що стосується заборони, установленої п.п. 139.1.1 ПКУ, згідно з яким не включаються до витрат витрати, не пов'язані з господарською діяльністю, на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбанням та розповсюдженням подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним ст. 157 ПКУ, і витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, що регулюються нормами п.п. 140.1.5 ПКУ), то там указується на те, що вартість подарунка додатково не включається підприємством до витрат, хоча підприємство понесло витрати на їх придбання, але при передачі іншій особі компенсацію так і не отримало (наявні чисті збитки підприємства).

Отже, доходимо висновку, що при безоплатній передачі товару фізичній особі підприємство відображає в податковому обліку цю операцію як звичайний продаж: у доходи включається вартість товару виходячи зі звичайної ціни, а до витрат — собівартість цього товару. Додатково до витрат вартість безоплатно переданого товару підприємство не включає на підставі п.п. 139.1.1 ПКУ.

Олексій ЗАДОРОЖНИЙ,
 заступник начальника управління
 адміністрування податку на прибуток
 і податкових платежів Департаменту
 оподаткування юридичних осіб ДПСУ