Тема тижня. Святкування Нового року

СВЯТКУВАННЯ НОВОГО РОКУ

Уже за традицією з наближенням Нового року на більшості підприємств починаються радісні і навіть в дечому трепетні клопоти, які пов’язані з настанням цього дійсно чарівного свята, з яким багато хто пов’язує нові надії, приємні зміни в житті, здійснення бажань.

Організація новорічних святкувань не може обійти стороною нікого, в тому числі і бухгалтерію, яка має вибрати найкращий спосіб відображення цих операцій в обліку та мінімізувати податкове навантаження при проведенні таких заходів. Тому, щоб полегшити бухгалтерам роботу в передсвяткові дні, пропонуємо пригадати основні правила відображення в обліку новорічних витрат.

У сьогоднішній Темі тижня розповімо про те, як відобразити в обліку витрати на новорічне прикрашення приміщень, новорічні подарунки для працівників та їх дітей, а також про організацію новорічного вечора.

Наталія ЖУРАВЛЬОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

НОВОРІЧНЕ ПРИКРАШЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ

Святкування Нового року у торговельному залі

Документальне оформлення. З настанням перших днів зими всі починають відраховувати дні до початку такого радісного і водночас сумного свята — Нового року. Радісного, тому що це свято дає надію, що в новому році все буде по-новому, а всі негаразди залишаться позаду, сумного, бо минув ще один рік життя, для когось веселий, а для когось сумний. Але як би там не було, всі чекають на це чарівне дійство.

Атмосфера Нового року та новорічні чари починають линути звідусіль, ще задовго до початку цього свята. В усіх магазинах, салонах, театрах, виставках тощо ще за місяць до святкування починають з’являтися прикрашені ялинки, блискучі гірлянди, фігури, що символізують це свято: Діда Мороза, Снігуроньки, Сніговиків тощо.

Усі ці атрибути Нового року, ніби помахом чарівної палички з’явилися в усіх людних місцях для створення новорічного настрою всім мешканцям міст, селищ та сіл. Як усі розуміють, це справа рук не казкового чарівника, а звичайних суб’єктів господарювання, які прагнуть створити свято для своїх покупців. Але це все, як кажуть, лірика. Бухгалтер звик спиратися на факти та норми законодавства.

Розпочнемо з того, що для віднесення витрат на прикрашання торговельного приміщення до складу податкових витрат перш за все потрібно, щоб виконувалося дві умови:

1) по-перше, витрати мають бути підтверджені документально (п. 138.2 ПКУ). Щоб документально підтвердити проведення такого заходу, підприємству необхідно мати:

— наказ керівника про проведення заходів щодо новорічного оформлення приміщень з метою збільшення обсягів продажів. Зазвичай у ньому зазначаються порядок, місце та строки проведення оформлювальних заходів, відповідальні за це особи;

— кошторис витрат на новорічне прикрашення приміщення, який затверджує керівник підприємства, бажано призначити відповідальну за це особу, яка згодом має відзвітувати про понесені витрати;

— первинні (розрахункові, платіжні тощо) документи, що свідчать про здійснення витрат зі святкового оформлення (підтвердження витрачених сум).

2) по-друге, вони мають бути пов’язані з господарською діяльністю суб’єкта господарювання, якщо особливих обмежень не встановлено ПКУ. На наш погляд, витрати, понесені на святкування Нового року у торговельному залі, суб’єкт господарювання може пов’язати із господарською діяльністю. Пояснюється це тим, що від того як підготується суб’єкт до святкування (прикрасить торговельний зал та створить атмосферу свята), безпосередньо буде залежати обсяг продажів у цей період (а може, і протягом усього наступного року).

Оподаткування. Відносити витрати на проведення таких заходів суб’єкт господарювання має до складу витрат на збут (п.п. 138.10.3 ПКУ) Пов’язано це з тим, що всі витрати на прикрашання торгового залу направлені на зацікавлення споживача придбати той чи інший товар, тобто спрямовані на збільшення збуту продукції.

При цьому класифікувати такі витрати можна або як витрати на рекламу, або як інші витрати на збут.

1. Витрати на рекламу (п.п. «г» п.п. 138.10.3 ПКУ). Для цього слід оформити святкування Нового року як рекламний захід. При цьому не обов’язково оформляти проведення такого заходу як рекламу певного товару, можна стверджувати, що рекламується не окремий товар, а вся торговельна точка, де здійснюється реалізація товарів.

Те що витрати, понесені на рекламу торговельної точки, як і рекламу товару, відносяться до витрат на збут, пояснюється тим, що такі заходи підпадають під визначення «реклама», що наведене у ст. 1 Закону про рекламу: «реклама — інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару».

Звертаємо увагу, що відносити витрати на рекламу до витрат на збут починаючи з 2011 року суб’єкт господарювання має право без будь-яких обмежень (п.п. 138.10.3 ПКУ), тобто в повному обсязі.

2. Інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. «з» п.п. 138.10.3 ПКУ). У випадку коли суб’єкт господарювання лише прикрашає торговельне приміщення новорічною атрибутикою не організовуючи жодних святкувань та не рекламуючи товари чи торговельну точку, де вони реалізуються, то такі витрати можна віднести до складу витрат на збут як інші витрати, пов'язані зі збутом товарів.

Новорічні прикраси. Окрему увагу при прикрашенні торговельного приміщення слід приділити придбанню новорічних прикрас для проведення такого заходу, зокрема, ялинки, гірлянд, костюмів казкових героїв тощо:

1) прикраси, строк корисного використання яких менше одного року, вважаються товарно-матеріальними цінностями. Тому при прикрашанні приміщень на їх вартість збільшують відповідну підкатегорію витрат на збут в періоді здійснення таких витрат, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПКУ);

2) якщо придбані новорічні прикраси коштують більше 1000 грн. (з 2012 року — 2500 грн.), а строк їх корисного використання складає більше 1 року, то такі прикраси відносяться до об’єктів ОЗ групи 9. Такі ОЗ зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю (п. 146.4 ПКУ)*. Амортизація на такий об'єкт ОЗ нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого п. 145.1 ПКУ (для 9 групи ОЗ — 12 років), помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем уведення об'єкта ОЗ в експлуатацію;

3) новорічні прикраси, вартість яких не перевищує 1000 грн. (з 2012 року — 2500 грн.), а строк експлуатації складає більше 1 року, відносяться до МНМА. Такі активи включаються до 11 групи «Малоцінні необоротні матеріальні активи» ОЗ та інших необоротних активів для цілей нарахування амортизації. Амортизація на такі активи нараховується одним із двох методів: або відразу 100 % при введенні в експлуатацію, або 50 % при введенні в експлуатацію та 50 % при списанні з балансу (п.п. 145.1.6 ПКУ).

* Детальніше про це див. конс. «Основні засоби: надходження на підприємство» // «БТ», 2011, № 32, с. 24.

Амортизація, нарахована як на прикраси, які відносяться до ОЗ, так і до МНМА, відноситься до витрат на збут (п.п. «д» п.п. 138.10.3 ПКУ) в періоді нарахування амортизації.

Театральне дійство. Для створення атмосфери свята нерідко суб’єкти господарювання наймають для проведення рекламних та святкових заходів на Новий рік «живих» Дідів Морозів.

«Живого» Діда Мороза, як правило, запрошують працювати на умовах цивільно-правового договору (договору про надання послуг). Предметом цього договору може бути надання послуг з роздавання в торговельному залі певної кількості подарунків, рекламних листівок, проведення конкурсів тощо. За фактом надання послуг підприємство підписує з фізичною особою — Дідом Морозом (ним може бути як приватний підприємець, так і фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності) відповідний акт.

Звертаємо увагу, що запрошення «живого» Діда Мороза, який роздає подарунки покупцям, проводить конкурси, розіграші, податківці можуть розцінювати як організацію свята. А тому, напевно, при організації такого новорічного дійства вони будуть проти віднесення таких витрат до витрат на збут, оскільки відповідно до п.п. 139.1.1 ПКУ до витрат не включаються витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним ст. 157 ПКУ, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами п. п 140.1.5 ПКУ).

Щоб обійти це обмеження, є сенс оформити такий захід як рекламну акцію для зацікавлення клієнтів до придбання товарів у торговельній точці і віднести до складу податкових витрат витрати на його проведення у складі витрат на збут як витрати на рекламу (п.п. «г» п.п. 138.10.3 ПКУ), оскільки запрошення «живого» Діда Мороза пов’язане виключно із заохоченням клієнтів відвідати торговельну точку.

Прикрашання офісу

Щодо прикрашання офісу (цеху, інших внутрішніх приміщень підприємства), метою якого є створення святкової атмосфери для своїх працівників, то ми б не рекомендували включати такі витрати до податкових витрат, так як пов’язати такі витрати з господарською діяльністю буде дуже складно.

Хоча теоретично це зробити можна. Зокрема, можна спробувати відстояти право на витрати у випадку прикрашання офісу, в якому укладаються правочини, ведуться переговори тощо, доводячи, що прикрашання таких приміщень позитивно впливає на імідж фірм та на доброзичливість контрагентів.

Можна також спробувати поборотися за витрати та амортизацію в податковому обліку при прикрашенні офісу, де знаходяться звичайні працівники, доводячи, що від цього залежить рівень працездатності та активності працівників підприємства, що в результаті також принесе більше прибутку підприємству.

Але, як усі розуміють, зв’язок із господарською діяльністю при прикрашенні офісу не такий очевидний, як при прикрашанні торговельного залу. А тому всі суперечки з цього приводу більше всього виявляться марними.

Якщо ж суб’єкт господарювання все таки доведе господарність таких витрат, то відносити їх вартість він буде до складу адміністративних витрат на підставі п.п. «ж» п.п. 138.10.12 ПКУ.

Відображення на рахунках обліку

У податковому та бухгалтерському обліку витрати на прикрашання приміщень відображаються в загальному порядку залежно від віднесення їх до того чи іншого виду активів за вартістю, строком служби та порядком використання (ОЗ, інші необоротні матеріальні активи, предмети малоцінні та такі, що швидко зношуються, запаси) (див. табл. 1).

Таблиця 1. Облік витрат підприємства на новорічне прикрашання торговельної точки

ПОДАРУНКИ ПРАЦІВНИКАМ

Форми заохочень

На порядок оподаткування подарунків працівникам впливає кілька чинників: включення/невключенння до ФОП; форма подарунку (грошова чи матеріальна); вартість подарунка.

Нагадаємо, що, на наш погляд, краще за все заохочувати працівників грошовими виплатами, що позбавить підприємство багатьох проблем. Якщо підприємству все-таки хочеться зробити саме подарунок (у негрошовій формі), то воно має бути готовим до не зовсім приємних податкових наслідків цієї операції. Розглянемо різні варіанти заохочення працівників:

1) грошові подарунки від роботодавця;

2) подарунки у натуральній формі працівникам;

3) надання працівникам новорічної знижки на товари, що продаються;

4) надання НБД;

5) подарунки за рахунок профспілки

Заохочення грошима

Якщо роботодавець видає подарунки своїм працівникам у грошовій формі, то оформляти таку виплату слід як видачу премій, що дасть змогу підприємству пов’язати такі витрати із господарською діяльністю.

Така виплата відповідно до п.п. 2.3.2 Інструкції № 5 вважається одноразовим заохоченням, не пов'язаним з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат як у грошовій, так і натуральній формах) і відноситься до ФОП, як інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Ураховуючи це грошові кошти, видані працівнику як премія:

1) включаються до податкових витрат (стаття витрат визначається залежно від того, чим займається працівник — собівартість продукції, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати тощо);

2) включаються до ФОП, а тому з неї стягується ЄВС (як у частині нарахувань, так і у частині утримань);

3) у повній сумі включаються до оподатковуваного доходу такого працівника, обкладається ПДФО за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ (15 і 17 %) та у ф. № 1ДФ відображається як заробітна плата (ознака доходу «101»);

Видача подарунків у натуральній формі працівникам

Варіанти оформлення видачі подарунків. Видача подарунків працівникам підприємства з точки зору оподаткування можна розглядати у двох ракурсах, а саме:

1) як виплату заробітної плати, щоб пов’язати видачу подарунків з виплатою заробітної плати бажано, щоб така видача була передбачена в колективному договорі. Якщо колективний договір не укладено, власник чи уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а за його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом. На цій підставі Мінпраці абсолютно справедливо зауважило: якщо колективний договір на підприємстві не укладено, умови та розміри оплати праці визначаються окремим локальним документом (положенням), що затверджується наказом (лист Мінпраці від 01.10.07 р. № 700/13/84-07). Відповідно, згідно з чинним законодавством наказ керівника підприємства (розпорядження, положення), належним чином погоджений із профспілкою або представником трудового колективу, вважається документом, що встановлює угоду між сторонами про розмір та види виплат працівникам. У такий спосіб видачу подарунків оформляють у разі, коли підприємство бажає зробити подарунки більшості працівників;

2) як видачу додаткового блага. Щоб подарунок вважався видачею додаткового блага, необхідно, щоб ще було відповідним чином оформлено. Вважаємо, що для цього підійде договір дарування. Цей спосіб оформлення подарунків підійде, коли йдеться про подарунки окремим працівникам.

Подарунок — заробітна плата . Вирішуючи питання щодо оподаткування операції з видачі «зарплатного» подарунку в обліку з податку на прибуток, слід брати до уваги, що виплата заробітної плати працівнику в натуральній формі є перепродажем раніше купленого у стороннього контрагента товару (п.п. 14.1.202 ПКУ). У зв'язку з цим, на нашу думку, для цілей оподаткування податком на прибуток ця операція підпадає під визначення бартерної операції (п.п. 14.1.10 ПКУ).

Як відомо, доходи та витрати від товарообмінних (бартерних) операцій визначаються відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижчої (вищої) від звичайних цін (п. 153.10 ПКУ). У зв’язку з цим при передачі працівнику подарунку в натуральній формі у підприємства будуть виникати доходи за бартерними операціями на підставі п.п. 135.4.1 ПКУ, а витрати на придбання подарунка, на наш погляд, уключаються до складу витрат підприємства на підставі п.п. 138.1.1 ПКУ.

Крім того, видача подарунку є виплатою заробітної плати, сума нарахованого на користь працівника доходу у вигляді вартості подарунку підприємство включає до податкових витрат у складі витрат на оплату праці на підставі п.п. 138.8.2, пп. «а», «ґ», та «е» п.п. 138.8.5, п.п. «б» п.п. 138.10.2 та п.п. «в» п.п. 138.10.3 і п. 142.1 ПКУ.

При видачі подарунків працівникам у натуральній формі підприємство має відобразити податкові зобов’язанні з ПДВ, оскільки відповідно до ст. 188.1 ПКУ постачання виробничих або невиробничих засобів у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, вважається базою для оподаткування ПДВ. При цьому база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайної ціни (п. 188.1 ПКУ).

Крім того, за наявності податкової накладної від постачальника суб’єкт господарювання має право відобразити податковий кредит з ПДВ, оскільки виплата заробітної подати напряму пов’язана з господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до п.п. 2.3.2 Інструкції № 5 вартість таких подарунків відноситься до ФОП, як інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а отже, для цілей обкладення ПДФО роглядається як заробітна плата.

Причому, на наш погляд, пільгу, передбачену п.п. 165.1.39 ПКУ, відповідно до якого не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість негрошових дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році — 470,50 грн.), до зарплатних подарунків не застосовується. Із листа ДПСУ від 28.07.11 р. № 13597/6/17-0215 можна дійти висновку, що податківці теж дотримуються такого ж підходу (ця пільга застосовується до доходу у вигляді додаткового блага).

База оподаткування визначається з урахуванням «натурального» коефіцієнта (для доходів, що обкладаються ПДФО за ставкою 15 %, дорівнює 1,176471, а за ставкою 17 % — 1,204819) виходячи із звичайних цін.

У ф. № 1ДФ видані подарунки працівникам відображаються як заробітна плата — з ознакою доходу «101».

Оскільки дохід у вигляді подарунку відповідно до п.п. 2.3.2 Інструкції № 5 включається до ФОП, з нього слід також сплатити ЄВС (п.п. 4.3.5 Інструкція № 21). Такий висновок робить і Пенсійний фонд в листі від 18.02.11 р. № 3116/03-30*.

* Ком. «Застосування максимальної величини при обчисленні єдиного внеску з перехідних виплат 2010 — 2011 рр.» // «БТ», 2011, № 14, с. 8.

Приклад 1. Підприємство прийняло рішення про надання до Нового року подарунків кожному працівнику у вигляді грошових коштів (300 грн., «чистими») та щоденника, спеціально придбаного для цих цілей за ціною 60 грн., у тому числі ПДВ — 10 грн. Подарунок видано в грудні 2011 року.

Таблиця 2. Подарунки всім працівникам за рахунок роботодавця (приклад 1)

Подарунок — додаткове благо . Оформлення подарунка у вигляді додаткового блага підійде для тих випадків, коли суб’єкт господарювання видає подарунки окремим працівникам підприємства. Для уникнення проблем з оподаткування та стягнення ЄВС у цьому разі слід укласти з фізособою, якій призначається подарунок, договір дарування.

Оподатковувати подарунок у вигляді додаткового блага слід так:

1) у податковому обліку з податку на прибуток видача подарунків у натуральній формі відповідно до п.п. 14.1.202 ПКУ прирівнюється до продажу товарів, а тому підприємство в цьому випадку повинне визнати дохід, причому за звичайними цінами (пп. 153.2.1 та 153.2.3 ПКУ). Для визначення звичайної ціни до 01.01.13 р. необхідно застосовувати п. 1.20 Закону про податок на прибуток, з 01.01.13 р. — ст. 39 ПКУ.

До набрання чинності ПКУ при здійсненні таких операцій в обліку відображали лише доходи. Що стосується витрат, то податківці відмовляли у них на тій підставі, що безоплатне надання товарів не є господарською діяльністю.

Але тепер у цьому питанні, схоже, є позитивні зрушення. Так, у консультації у ЄБПЗ (розділ 110.09.01) податківці досить несподівано визнали, що якщо при безоплатній передачі товарів підприємство відображає дохід, то таку операцію можна вважати господарською. А це означає, що у цьому випадку є право на податкові витрати у сумі вартості безоплатно переданих товарів*. Дійсно, цей підхід є досить логічним: при його застосуванні безоплатна передача товарів фактично не призводить до реальних наслідків у податковому обліку — доходи згортаються з витратами (звичайно, певна різниця може виникнути у випадку, коли звичайна ціна перевищує балансову вартість переданих товарів).

* Див. також консультацію податківців «Безоплатне надання товарів» на с. 29 цього номера.

Для того щоб безпечно користуватися таким підходом, радимо суб’єктам господарювання отримати індивідуальну податкову консультацію з цього питання;

2) при видачі подарунків працівникам у натуральній формі підприємство має відобразити податкові зобов’язанні з ПДВ відповідно до п. 188.1 ПКУ. База оподаткування при цьому визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості виданих подарунків, але не нижче звичайної ціни (п. 188.1 ПКУ). Якщо при цьому дотримуватися ліберального підходу до оподаткування, який, як згадувалося вище, визнають податківці, то можна говорити і про право на податковий кредит з ПДВ;

3) видача подарунка працівнику є доходом у вигляді додаткового блага (п.п. 164.2.17 ПКУ). При цьому, оскільки подарунок видається у натуральній формі і його видача оформлена як додаткове благо (укладено договір дарування), то оподатковуючи таку видачу можна скористатися нормами п.п. 165.1.39 ПКУ, відповідно до якого не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість негрошових дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році — 470,50 грн.).

Зверніть увагу, що подарунок надається в негрошовій формі, а тому база обкладення ПДФО визначається як вартість такого подарунка, розрахована за звичайними цінами, помножена на натуральний коефіцієнт.

У ф. № 1ДФ видані подарунки працівникам відображаються так:

— вартість неоподатковуваних негрошових подарунків з ознакою доходу «160» (п.п. 165.1.39 ПКУ);

— вартість оподатковуваних подарунків, що надаються найманим працівникам та є для цілей обкладення ПДФО заробітною платою, — з ознакою доходу «126»;

4) вважаємо, що при такому оформленні подарунків ЄВС не стягується.

Надання працівникам новорічної знижки на товари, що продаються

У цьому випадку йдеться про продаж працівнику певного товару зі знижкою, розмір якої перевищує звичайний розмір знижок.

Податок на прибуток. При реалізації такої продукції у підприємства виникає дохід від операційної діяльності відповідно до п.п. 135.4.1 ПКУ.

При цьому, оскільки товари зі знижкою продаються працівникам, тобто особам, які не є платниками податку на прибуток, то відповідно до п.п. 153.2.3 ПКУ такі доходи визначаються виходячи з договірної вартості, але не меншої від звичайних цін на такі товари, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (пп. 153.2.1 і 153.2.2 ПКУ).

2. ПДВ. При продажу товарів підприємство має визначити податкові зобов’язання виходячи з договірної вартості, але не нижче звичайних цін (п. 188.1 ПКУ) за першою подією (дата відвантаження товару чи на дата надходження грошових коштів). За наявності податкової накладної суб’єкт господарювання має право на податковий кредит з ПДВ за такими товарами у повному розмірі.

3. ПДФО. При наданні новорічної знижки на товари, що продаються підприємством у працівників відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ може виникнути оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага у сумі «знижки звичайної ціни (вартості) товарів (роюбіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку».

Із цього випливає, що до оподатковуваного доходу працівника відноситься лише сума знижки (різниця між звичайною ціною та ціною придбання товару працівником), якщо розмір знижки, що надана окремому працівникові, відрізняється від розміру знижки, наданої іншим особам, які придбають такий товар.

Наприклад, якщо всі, у тому числі і працівники, мають змогу купити товар із знижкою 10 %, то доходів у таких працівників не виникає. Якщо ж такі товари звичайно продаються зі знижкою 10 %, а працівники мають змогу придбати їх зі знижкою 30 %, то в цьому випадку у працівників виникає оподатковуваний дохід виходячи із суми додаткової знижки. Розмір доходу в такому разі слід визначати з урахуванням «натурального» коефіцієнта. Оподатковується такий дохід ПДФО за ставками, установленими п.п. 167.1 ПКУ.

У ф. № 1ДФ такий дохід відобразити як додаткове благо з ознакою доходу «126».

ЄВС. Дохід у вигляді індивідуальної знижки від звичайної ціни товару отримано працівником у межах цивільно-правового договору (договору купівлі-продажу) не вважається заробітною платою відповідно до Інструкції № 5, а тому ЄВC з такої суми не сплачується.

Подарунок — нецільова благодійна допомога (НБД)

Якщо підприємство має на меті зробити подарунки окремим працівникам, то здійснити це можна через надання НБД.

Щоб оформити видачу новорічних подарунків у вигляді такої допомоги працівник підприємства має звернутися із заявою про надання такої допомоги до керівництва підприємства (з формулюванням, як правило, «у зв’язку з родинними обставинами»), на підставі якої буде видано наказ (розпорядження) керівника підприємства про надання працівникам такої допомоги.

Оподатковується видача подарунків працівників у вигляді НБД так:

1) до податкових витрат суму НБД віднести не можна, оскільки відсутній зв’язок з господарською діяльністю;

2) для цілей розд. IV ПКУ, яким установлено порядок оподаткування доходів фізичних осіб, НБД є доходом у вигляді додаткового блага (п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ). При цьому відповідно до п.п. 170.7.3 ПКУ будь-який платник податку має право на неоподатковувану НБД, у тому числі матеріальну, якщо виконуються такі дві умови:

— вона надається юридичною або фізичною особою, яка є резидентом України;

— сума такої неоподатковуваної допомоги сукупно за рік не перевищує граничного розміру доходу, установленого абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ (у 2011 році — 1320 грн.). Така сума допомоги не обкладається ПДФО незалежно від того, має фізична особа право на податкову соціальну пільгу чи ні.

Якщо розмір допомоги, що надається, перевищує встановлену межу (1320,00 грн.), то сума перевищення обкладається ПДФО за ставками, передбаченими п. 167.1 ПКУ (15 і 17 %). У ф. № 1ДФ виплату такої допомоги відображають так:

— неоподатковувану частину НБД з ознакою доходу «169»;

— оподатковувану частину — з ознакою доходу «126».

3) уся сума НБД не обкладатиметься ЄВС, оскільки вона не входить до ФОП згідно з п. 3.31 Інструкції № 5.

Варто звернути увагу на порядок оподаткування податком на прибутком та ПДВ операції з надання НБД. Якщо така допомога надається у натуральній формі, операції з безоплатного надання товарів з позиції ПКУ розглядається як операція з продажу. Ураховуючи норми п.п. 153.2.3 ПКУ, дохід за нею визначається виходячи зі звичайних цін. У зв’язку з тим, що така операція є продажем і в результаті її здійснення платник відображає дохід, витрати на придбання таких товарів можуть буди включені до складу податкових витрат (так як операція є господарською, адже від її здійснення отримується дохід). Відповідно можна говорити і про право на податковий кредит з ПДВ. Саме такий підхід пропонують податківці*.

* Див. консультацію податківців «Безоплатне надання товарів» на с. 29 цього номера.

Приклад 2. У грудні 2011 року підприємство за проханням працівників надає їм НБД:

одному — грошовими коштами у розмірі 300 грн.;

другому — у вигляді холодильника, спеціального придбаного для цих цілей за 4200 грн. (у тому числі ПДВ — 700 грн.).

Таблиця 3. НБД (приклад 2)

Подарунки за рахунок профспілки

1. Грошовий подарунок. Відповідно до п.п. 165.1.47 ПКУ сума виплат або відшкодувань (крім заробітної плати або інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються професійними спілками своїм членам протягом року, не включається до місячного (річного) оподатковуваного доходу членів профспілки, якщо:

— сукупний розмір таких виплат за рік не перевищує суму граничного розміру доходу, визначеного відповідно до абз. 1. п.п. 169.4.1 ПКУ, установленого на 1 січня такого року (у 2011 році — 1320 грн.);

— виплати здійснюються в розмірах та на цілі установлені загальними зборами членів профспілки . З приводу виконання цієї вимоги у спільному листі ДПАУ та Федерації проспілок від 15.02.11 р. № 4284/7/17-0717, № 58/01-16/330** зазначено, таке: відповідно до Закону про профспілки орган, уповноважений щороку затверджувати кошторис доходів і витрат, визначається у статуті (положенні) профспілки. У зв’язку з цим рішення стосовно здійснення конкретної виплати члену профспілки в певному розмірі приймається в установленому статутом (положенням) порядку загальними зборами, конференцією або виборним органом профспілки чи об’єднання (профспілковим комітетом, головою профспілкового комітету, президією, радою відповідного рівня тощо). Таке рішення виборного органу не потребує затвердження загальними зборами членів профспілки.

** Див. коментар «Виплати фізичним особам від профспілки: у яких випадках без обкладення податком на доходи» // «БТ», 2011, № 20, с. 10.

Звернемо увагу, що скористатися спеціалізованою нормою для оподаткування НБД, що виплачується членам профспілки, а саме нормами абз. 1 п.п. 170.7.3 ПКУ профспілка не має права, оскільки їй це заборонено абз. 2 п.п. 170.7.3 ПКУ. У той же час, якщо НБД надається не члену профспілки, то ця заборона не діє.

У ф. № 1ДФ профспілкові виплати (їх частина), що не підлягають оподаткуванню на підставі п.п. 167.1.47 ПКУ, відображаються з ознакою доходу «167», а оподатковувані — з ознакою доходу «126» як дохід у вигляді додаткового блага.

ЄВС з виплат членам профспілки не справляється, оскільки члени профспілки не є найманими працівниками профспілкових організацій, а тому такі виплати не включаються до ФОП.

2. Подарунки у натуральній формі. Оподаткування видачі подарунків у натуральній формі можна здійснювати або:

— згідно з п.п. 165.1.47 ПКУ (правила оподаткування див. вище). При цьому база оподаткування повинна визначатися з урахуванням «натурального» коефіцієнта;

— згідно з п.п. 165.1.39 ПКУ (спільні листи ДПАУ і Федерації профспілок від 16.02.2011 р. № 4284/7/17-0717, № 58/01-16/330 та від 02.12.11 р. № 6711/6/17-11/5), в якому йдеться про те, що 2011 році не підлягає оподаткуванню вартість негрошових подарунків, якщо їх вартість не перевищує 470,50 грн. у розрахунку на місяць. У ф. № 1ДФ неоподатковуваний дохід згідно з п.п. 165.1.39 ПКУ відображається з ознакою доходу «160», оподатковуваного дохід у сумі перевищення встановленого розміру — з ознакою доходу «126».

Яким із варіантів оподаткування таких виплат користуватиметься профспілка — залежить від того, яка ситуація із виплатами працівникам склалася на підприємстві на кінець року та у якому вигляді здійснюється видача подарунків працівникам.

Що стосується ЄВС, то він з таких сум не стягується, оскільки вартість подарунків у натуральній формі від профспілки її членам не відноситься до ФОП, оскільки члени профспілки не є її працівниками.

ПОДАРУНКИ ДІТЯМ ПРАЦІВНИКІВ

Подарунки від Фонду соцстраху

Порядок отримання подарунків. Одним із способів забезпечення новорічними подарунками дітей своїх працівників є отримання їх від ФТВП. Надання таких подарунків є одним із видів соціальних послуг, що надаються відповідно до п. 6 ст. 34 Закону № 2240 за рахунок коштів ФТВП. Механізм безоплатного отримання подарунків від ФТВП, як і в минулі роки, передбачено Порядком № 48*.

* Саме на його норми посилається виконавча дирекція Київського міського відділення ФТВП у листі від 06.12.11 р. № 3679-07 при роз’ясненні особливостей видачі подарунків дітям у 2011 році.

Зауважимо, що закуповувати та розподіляти дитячі новорічні подарунки має право лише ФТВП. А тому, якщо подарунки будуть придбані роботодавцем самостійно, то вони не можуть бути зараховані в рахунок розрахунків із ФТВП:

Щоб отримати подарунки дітям своїх працівників, суб’єкти господарювання мають:

1. Скласти список батьків, дітям яких належить подарунок, у формі заявки у довільній формі. У ній слід відобразити необхідну кількість новорічних подарунків, які має видати ФТВП. При складанні списку слід ураховувати, що до нього можуть бути включені лише працівники (батько, мати, усиновлювач, опікун/піклувальник) за основним місцем роботи за наявності у них дітей віком до 14 років** (п. 1.5 Порядку № 48).

** Якщо дитині не виповнилося 14 років станом на 1 січня 2012 року. На дитину, якій 14 років виповниться 1 січня, подарунок отримати не можна.

Право на подарунок від ФТВП мають діти застрахованих осіб. Отже, дітям працівників, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, також належить безоплатний подарунок від ФТВП, оскільки такі особи є застрахованими (лист ФТВП від 17.06.11 р. № 01-16-1789 // «БТ», 2011, № 29, с. 6)***. Особи, які доглядають дитину до 6 років згідно з медичним висновком, не є застрахованими у ФТВП, тому вони не враховуються при складанні цього списку.

*** Якщо жінка, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, на момент ухвалення рішення про виділення подарунків за рахунок коштів Фонду надасть документ про народження дитини у 2011 році, то формально її дитині також належить подарунок.

Зауважимо, що кожна застрахована особа (працівник) має право на подарунок на кожну дитину. Тобто якщо і мати, і батько дитини працюють на цьому підприємстві за основним місцем роботи, то і мати, і батько мають право на отримання безоплатного подарунка для дитини від ФТВП (тобто дитина отримає два подарунки).

2 . Подати заявку до ФТВП за місцем реєстрації страхувальника про виділення дитячих новорічних подарунків. Граничні строки подання такої заявки, як і в минулі роки, потрібно уточнити у своєму відділенні ФТВП, оскільки Порядком № 48 їх не встановлено.

3. Отримати подарунки від ФТВП на підставі накладної. Представник підприємства отримує дитячі подарунки у ФТВП на підставі виданого роботодавцем доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей.

4. Комісія (уповноважений) із соціального страхування приймає рішення про виділення подарунків застрахованим особам. Прийняття такого рішення оформляється протоколом.

5. Скласти відомість на видачу дитячих новорічних подарунків у довільній формі (у ній має бути обов’язково графа «Підпис про отримання», що підтверджує факт отримання подарунка). Згідно з п. 3.5 Порядку № 48 відомість на видачу подарунків має бути підписана керівником та головою комісії (уповноваженим) із соціального страхування та скріплена печаткою страхувальника.

Не видані з якихось причин новорічні подарунки мають бути повернені ФТВП.

До видачі подарунків слід віднестися відповідально, оскільки у випадку коли новорічні подарунки будуть видані з порушенням (працівнику-суміснику; для дитини старше 14 років; у відомості немає підпису застрахованої особи про отримання подарунка; видача здійснена без дозволу комісії (уповноваженого) із соцстрахування (немає протоколу) тощо), їх вартість не береться до заліку за рахунок коштів ФТВП (п. 4.2 Порядку № 48). За такі порушення страхувальник буде вимушений відшкодувати ФТВП вартість виданих з порушенням подарунків, а ФТВП ще може накласти штраф на страхувальника в розмірі 50 % суми, що підлягає до сплати (тобто, по суті, 50 % від вартості виданих із порушенням подарунків). Крім того, на посадових осіб страхувальника може бути накладено адмінштраф за ст. 165⁵ КУпАП у розмірі від 136 до 255 грн., за повторне порушення протягом року — від 170 до 340 грн.

Податковий облік. У податковому обліку ні отримання подарунків від ФТВП, ні їх видача працівникам не призводить до виникнення податкових витрат і доходів. У цій операції підприємство є лише посередником між ФТВП та працівником.

Щодо ПДВ, то така операція не відповідає визначенню поставки товарів, наведеному в п.п. 14.1.191 ПКУ. А тому ПДВ-наслідків вона не має.

Вартість таких подарунків незалежно від суми не обкладається ПДФО на підставі п.п. 165.1.1 ПКУ. Також такі суми не є базою для справляння ЄВС, оскільки не включаються до ФОП.

Проте їх вартість за фактом видачі потрібно відобразити у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «128» (допомога за рахунок коштів фондів соцстраху) із проставлянням у графах 4 та 4а нулів. А от у щомісячному додатку 4 з ЄВС та звіті за ф. № Ф4-ФСС з ТВП вартість соцстрахівських подарунків не відображається.

Бухгалтерський облік. У бухгалтерському обліку рух подарунків від ФТВП ведеться в забалансовому обліку. Найбільше для цих цілей, на наш погляд, підходить субрахунок 025 «Матеріальні цінності довірителя» (за дебетом отримання від ФТВП на підставі накладної, за кредитом видача працівникам на підставі відомості видачі подарунків).

Подарунки від профспілки

Відразу зазначимо: якщо на підприємстві створено профспілку, то дарувати подарунки дітям працівників краще через таку організацію, а не безпосередньо роботодавцем. Причина для того — дія спеціального новорічного законодавчого акта, а саме Закону № 2117, до сфери дії якого потрапляють подарунки, отримані від профспілки. Але, як виявилося, чинність Закону № 2117 очевидна не для всіх.

Чи діє Закон № 2117. Закон № 2117 — це спеціальний «новорічно-різдвяний» законодавчий акт, який діє щороку в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року і надає суб’єктам господарювання певні пільги в оподаткуванні.

Зауважимо, що цей Закон має діяти і у новорічно-різдвяний період 2011 — 2012 років. Пояснюється це тим, що:

— по-перше, цей законодавчий акт до сьогодні не втратив чинності, а тому немає перешкод, щоб його норми не діяли;

— по-друге, у преамбулі до цього Закону вказано, що він регулює питання фінансування заходів, пов'язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, як виняток із загальних положень, установлених ПКУ. Тобто Закон № 2117 установлює спеціальні норми оподаткування певних операцій, які є винятком із загальних норм, що наведені у ПКУ;

— по-третє, преамбула Закону № 2117 підкоригована Законом України від 23.12.10 р. № 2856-VI, який прийнято після ПКУ та набрав чинності одночасно з ПКУ. Тобто можна стверджувати, що цей Закон був прийнятий для адаптації норм Закону № 2117 з нормами ПКУ. А тому на сьогодні норми Закону № 2117 не суперечать нормам ПКУ, а, навпаки, — доповнюють їх.

Нашу думку підтримують і податківці у консультації, наведеній у ЄБПЗ (розд. 160.04), в якій вони наголошують, що норми Закону № 2117 , якими визначено пільги в оподаткуванні ПДФО грошових коштів, що спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків, діють і у 2011 році.

Хоча в той же час (лист ДПА в Донецькій області від 07.07. 11 р. № 12656/10/15-213 та консультація, наведена в розд. 130.05 ЄБПЗ) податківці проти того, щоб Закон № 2117 діяв у частині оподаткування ПДВ новорічних подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей. Пояснюють вони це тим, що у п. 3 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ вказано: якщо законодавчими актами передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються ПКУ, застосовуються правила ПКУ.

Така позиція податківців щодо оподаткування новорічних подарунків ПДВ, на наш погляд, є хибною, оскільки, як ми зазначили вище у Законі № 2117, не встановлено інших правил справляння податків (зокрема, ПДВ), а лише визначено спеціальні правила оподаткування, які є виключенням із загальних правил встановлених ПКУ. У зв’язку з цим дія п. 3 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ на Закон № 2117 не розповсюджується.

Крім того, у Довіднику пільг № 59 під кодом 14010204 встановлено пільгу в оподаткуванні ПДВ операції з поставки виробничими та торговельними підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів ФТВП та профспілок. Це підтверджує, що пільга з ПДВ установлена Законом № 2117, діє і у 2011 році.

Також незрозуміло, чому податківці вважають, що окремі норми Закону № 2117 діють у 2011 році, а інші ні, хоча за логікою такого двоякого підходу не повинно бути.

На наш погляд, наявність таких розбіжностей у позиціях податківців у сумі з вищенаведеними аргументами на користь правомірності дії норм Закону № 2117 дає право суб’єктам господарювання при оподаткуванні видачі профспілкою новорічних подарунків працівникам підприємства користуватися нормами Закону № 2117. А виробникам новорічних подарунків, які можуть керуватися нормами Закону № 2117, вважаючи наявність заперечних роз’яснень, рекомендуємо залучитися індивідуальною податковою консультацією з цього приводу.

Отже, Закон № 2117 має діяти і у 2011 році, а тому правила оподаткування новорічних подарунків, що видаються дітям згідно з його нормами у цьому році, будуть подібні до тих, що діяли в попередні роки.

Правила видачі подарунків. Для того щоб видати подарунки працівникам для їх дітей, профспілці потрібно:

1) передбачити можливість забезпечення працівників дитячими новорічними подарунками в кошторисі доходів і витрат профспілки на поточний рік;

2) профспілковому комітету прийняти рішення про надання таких подарунків за рахунок бюджету профспілки, скласти та затвердити кошторис витрат на цей захід. У кошторисі визначається:

— вид подарунка (набір цукерок і фруктів, іграшка чи квитки на новорічно-різдвяні заходи);

— гранична сума витрат на один подарунок;

— загальна кількість подарунків.

При визначенні кількості тих осіб, яким профспілка може видати подарунки, слід ураховувати, що згідно із Законом № 2117 подарунок, що не обкладається ПДФО, може бути виданий лише дітям. Правовий статус дитини відповідно до ч.1 ст. 6 СКУ має особа до досягнення повноліття, тобто до 18 років. Отже, теоретично видавати такі подарунки можна працівникам, які мають дітей до 18 років.

Водночас, на практиці та орієнтуючись на аналогію з видачею безоплатних подарунків за рахунок коштів ФТВП, профспілка, як правило, приймає рішення про обдаровування лише малолітніх дітей, до яких належать особи, які не досягли 14-річного віку (ч. 2 ст. 6 СКУ);

3) закупити святкові подарунки та квитки на новорічно-різдвяні заходи;

4) скласти відомість на видачу подарунків і квитків, де одержувачі (батьки дітей) проставляють підпис про отримання. Відомість має бути затверджена головою профкому.

Оподаткування виданих подарунків. Згідно зі ст. 3 Закону № 2117 вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих батьками для своїх дітей від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я та культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, не включається до оподатковуваного доходу батьків.

Для того щоб не обкладати такі подарунки ПДФО необхідно, щоб вони входили до переліку святкових подарунків, на які поширюється дія Закону № 2117. Нагадаємо, що під дитячими святковими подарунками для цілей Закону № 2117 розуміють набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого законом на 1 січня звітного податкового року (ст. 4 Закону № 2117). Тобто з цього випливає, що у 2011 році профспілка може виділити одному з батьків дитини (зверніть увагу, що пільга діє незалежно від того, є він членом профспілки чи ні*) подарунок, що не обкладається ПДФО у межах 75,28 грн. (941 х 8 %). Ця межа застосовується на весь період дії Закону № 2117 цього року (тобто і при видачі подарунка в період з 1 до 15 січня 2012 року), що підтверджує ДПАУ в листі від 14.12.09 р. № 27729/7/17-0717.

Звертаємо увагу, що ця гранична межа не поширюється на видачу профспілкою працівникам підприємства квитків на новорічно-різдвяні свята для дітей. Пов’язано це з тим, що у Законі № 2117 обмежень щодо вартості квитків на дитячі новорічно-різдвяні заходи, що видані працівникам, не встановлено. Це підтверджують і податківці у листі від 14.12.09 р. № 27729/7/17-0717 та Федерація профспілок України у листі від 10.11.09 р. № 03/01-34/2521.

Якщо вартість подарунка перевищує 75,28 грн., то із суми перевищення профспілка повинна буде утримати ПДФО. Якщо ж склад подарунка не відповідає тому, що наведений у ст. 4 Закону № 2117, то пільги в оподаткуванні ПДФО при видачі таких подарунків не діятимуть, а тому профспілка повинна буде оподаткувати такий подарунок.

Крім цього, слід ураховувати, що для того, щоб видані подарунки дітям не обкладалися ПДФО, відповідно до ст. 3 Закону № 2117 вони мають видаватися профспілкою лише батькам дитини. При цьому неважливо, чи є для батьків дитини місце роботи в цього роботодавця основним чи ні. Тобто якщо членом профспілки є працівник-сумісник, то профспілка може видати йому дитячий подарунок без утримання ПДФО у межах 75,28 грн. Звертаємо увагу що, на відміну від подарунків від профспілки, неоподатковуваний подарунок за рахунок ФТВП обоє з батьків можуть отримати для своєї дитини лише за своїм основним місцем роботи.

Крім пільги, установленої у Законі № 2117, профспілка видаючи подарунки дітям має право скористатися також пільгою, встановленою:

— п.п. 165.1.39 ПКУ, де говориться, що ПДФО не оподатковується вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році — 470,5 грн.), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі. Застосувати цю пільгу мають право всі суб’єкти господарювання, в тому числі і профспілки (спільний лист ДПАУ та Федерації профспілок України від 15.02.11 р. № 4284/7/17-0717, 3071/6/17-0715, 58/01-16/330 та лист ДПАУ від 02.12.11 р. №6711/6/17-11/5). Тобто, якщо профспілка видає подарунки, що не ввійшли до переліку, вказаного у ст. 3 Закону № 2117, то надані подарунки вартістю до 470,50 грн. не обкладаються ПДФО. Вартість подарунка, що перевищує цю межу, підлягає оподаткуванню ПДФО за загальними правилами;

— п.п. 165.1.47 ПКУ, де сказано, що ПДФО не стягується із суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), які здійснюється профспілками своїм членам протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 п.п. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2011 році — 1320 грн.). При цьому зазначені виплати повинні бути здійснені у розмірах та на цілі, установлені загальними зборами членів профспілки.

Із цього випливає: якщо загальними зборами профспілки було прийнято рішення видати новорічні подарунки дітям своїх працівників у розмірі, що сукупно за рік (з урахуванням інших виплат, які були зроблені відповідному члену профспілки) не перевищує 1320 грн., то вартість таких подарунків не обкладатиметься ПДФО.

У ф. № 1ДФ, на наш погляд, видані профспілковою організацією подарунки своїм членам, ураховуючи можливість надання різних видів пільг, слід відображати так:

1) вартість подарунка, що не оподатковується ПДФО відповідно до ст. 3 Закону № 2117, — з ознакою доходу «127»;

2) вартість подарунка, що оподатковується ПДФО, бо перевищує межу, встановлену ст. 3 Законом № 2117 (у 2011 році, — сума перевищення понад 75,28 грн.), на наш погляд, має відображатися у формі № 1ДФ — з однакою доходу «126».

При цьому слід зазначити, що податківці у консультації, наведеній у ЄБПЗ (розд. 160.04), зазначають, що у ф. № 1ДФ потрібно вказати тільки вартість новорічних подарунків, що перевищує 75,28 грн., тобто лише оподатковуваний «вершок», відобразивши такі доходи з ознакою «126» (додаткове благо);

3) вартість подарунка, що не обкладається ПДФО відповідно до п.п. 165.1.39 ПКУ (у 2011 році — у межах 470,5 грн.) — з ознакою доходу «160»;

4) сума перевищення вартості подарунка, що обкладається ПДФО, оскільки вартість такого подарунка перевищує межу, встановлену п.п. 165.1.39 ПКУ (у 2011 році — понад 470,5 грн.), — з ознакою доходу «126». Це підтверджують і податківці у листі від 02.12.11 р. № 6711/6/17-11/5;

5) вартість подарунка, що не обкладається ПДФО відповідно до п.п. 165.1.47 ПКУ (у 2011 році — у межах 1320 грн.) — з ознакою доходу «167»;

6) сума перевищення вартості вартість подарунка, що обкладається ПДФО, бо не відповідає вимогам п.п. 165.1.47 ПКУ (у 2011 році — понад 1320 грн.) — з ознакою доходу «126».

Щодо ЄВС, то він з доходів у вигляді подарунків та квитків для дітей не сплачується, оскільки члени профспілки не є її працівниками та і вартість подарунків не включається до ФОП згідно з п. 3.23 Iнструкції № 5.

Покриття витрат профспілки роботодавцем. Якщо в профспілки не вистачає коштів на закупівлю дитячих новорічних подарунків та/або квитків на святкові вистави, то роботодавець може надати їй допомогу, перерахувавши необхідну суму коштів на ці цілі. Такі витрати відповідно до ст. 1 Закону № 2117 підприємство може включити до складу витрат у межах 4 % оподатковуваного прибутку попереднього (звітного) періоду. Так, при перерахуванні коштів профспілці у грудні 2011 року підприємство-роботодавець 4 % розраховує від показника, отриманого за 9 місяців 2011 року (показники декларації за I квартал 2011 року та за II — III квартали 2011 року).

Крім того, підприємство за недостачі коштів у первинної профспілки на придбання подарунків може надати профспілці на підставі п.п. 138.10.6 ПКУ суми коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, передбачені колективними договорами (угодами) відповідно до Закону про профспілки. Таку допомогу, надану профспілці, суб’єкт господарювання має право включити до інших витрат звичайної діяльності не пов'язаних безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг у межах 4 % оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік (п.п. 138.10.6 ПКУ).

При цьому у випадку, коли за результатами попереднього звітного року платником податку отримано від'ємний результат об'єкта оподаткування, то сума коштів, що перераховується, визначається з урахуванням оподатковуваного прибутку, отриманого в році, що передує року декларування такого річного від'ємного значення, але не раніш як за чотири попередні звітні роки.

Подарунки від роботодавця

Ще одним способом піднести до новорічних свят подарунок дітям працівників є надання таких подарунків безпосередньо роботодавцем за рахунок власних коштів. З точку зору оподаткування, порівняно з першими двома варіантами (за рахунок ФТВП та профспілки) цей варіант найбільш «оподатковуваний». Відразу зазначимо, що більш вигідно підприємству перерахувати кошти профспілковій організації, включивши такі суми до податкових витрат в розмірі 4 % згідно зі ст. 1 Закону № 2117. А надавати подарунки беспосередньо роботодавецем варто, лише якщо немає профспілкової організації.

При цьому, якщо суб’єкт господарювання вирішив скористатися таким способом, то він має враховувати низку нюансів в оподаткуванні таких операцій.

1. Податок на прибуток. При видачі податків безпосередньо роботодавцем норми ст. 1 Закону № 2117 щодо права на податкові витрати в межах 4 % не застосовуються. А тому податкові наслідки для податку на прибуток такі самі, що і при наданні подарунку працівникам: відображаємо дохід за звичайними цінами і витрати за умови отримання індивідуальної податкової консультації (див. розділ на с. 37).

2. ПДВ. Для ПДВ також використовуємо той же підхід, що і при видачі подарунків працівникам (див. розділ на с. 37) при безоплатній передачі нараховуємо податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості, але не нижче звичайних цін (п. 188.1 ПКУ). Крім того, дотримуючись ліберального підходу щодо «господарності» цієї операції, можна говорити і про право на податковий кредит при закупівлі подарунків і квитків. В іншому разі згідно з п. 198.3 ПКУ у підприємства не буде права включати до податкового кредиту суму ПДВ, сплаченого у зв'язку з їх придбанням (п. 198.3 ПКУ).

3. ПДФО. З вартості виданих подарунків працівникам напевно доведеться утримувати ПДФО. Пов’язано це з тим, що при точному прочитанні ст. 3 Закону № 2117, випливає: пільга, встановлена Законом № 2117, поширюється на подарунки та квитки, отримані батьками для своїх дітей від осіб, зазначених у ст. 1 Закону № 2117 (тобто від міськвиконкомів, профспілок, інших громадських організацій та створених ними установ освіти, охорони здоров’я та культури, які утримуються за рахунок відповідних бюджетів тощо). Отже, подарунки, отримані від роботодавця (нехай навіть і придбані в зазначених організацій і установ), повинні включатися до оподатковуваного доходу батьків.

Утім, вбачаємо, що за логікою, такого двоякого підходу до застосування норм Закону № 2117 не повинно бути. Оскільки не зрозуміло, чому порядок оподаткування доходу у вигляді вартості квитка на дитяче новорічне свято, що організовується міським Будинком культури (бюджетною установою), ставиться в залежність від того, хто його видає батькам (профспілка чи безпосередньо роботодавець)? У першому випадку дохід не оподатковується, а в другому — оподатковується. У період дії Закону про податок з доходів цю несправедливість спробувала усунути ДПАУ в листі від 20.12.06 р. № 23990/7/17-0717, де сказано, що у працівника дохід не оподатковуватиметься (у межах установленого сумового обмеження) і при безпосередньому придбанні та видачі подарунків податковими агентами за свої кошти*.

* Аналогічний висновок можна зробити і з листа ДПАУ від 16.12.05 р. № 12714/6/17-3116.

Однак у період застосування ПКУ подібних роз’яснень податківців немає. А тому застосовувати пільгові норми Закону № 2117 при видачі роботодавцем подарунків дітям працівників немає підстав.

Для неоподаткування виданих подарунків і квитків дітям працівників можна застосовувати норми п.п. 165.1.39 ПКУ. Згідно з цією нормою обкладати ПДФО потрібно вартість виданих новорічних подарунків (квитків) лише тоді, коли така вартість перевищить 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році — 470,5 грн.), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі. Детальніше див. розділ на с. 37.

У ф. № 1ДФ вартість виданих дітям працівників подарунків при застосуванні п.п. 165.1.39 ПКУ слід відображати так:

— неоподатковувана сума вартості новорічних негрошових подарунків (у 2011 році — у межах 470,5 грн.) — з ознакою доходу «160»;

— оподатковувана сума вартості новорічних подарунків — з ознакою доходу «126».

4. ЄВС. Із вартості дитячого новорічного подарунка, виданого батькам, ЄВС не стягується, оскільки такі виплати не входять до ФОП згідно з п. 3.23 Iнструкції № 5, а тому не включаються до бази для нарахування ЄВС. Крім того, вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників названі як неоподатковувані ЄВС доходи у п. 8 розд. II Переліку № 1170.

КОРПОРАТИВНИЙ НОВОРІЧНИЙ ВЕЧІР

Як було сказано вище, відповідно до п.п. 139.1.1 ПКУ до складу витрат не включаються витрати на організацію та проведення свят і відпочинку, придбання та поширення подарунків (крім благодійних внесків і пожертвувань неприбутковим організаціям, а також витрат, здійснених у рекламних цілях). Крім того, до витрат заборонено включати витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком випадків, передбачених законодавством. Таким чином, напряму витрати на організацію новорічного свята для працівників підприємства не можна включити до податкових витрат.

При цьому оподатковуваний дохід у працівників у цьому випадку не виникає, оскільки витрати підприємства на оренду приміщення, банкет, розважальну програму тощо є неперсоніфікованими, з чим давно погодилася і ДПАУ**.

** Наприклад, листи ДПАУ від 26.08.04 р. № 7335/6/17-3116, від 19.04.07 р. № 3852/6/17-0716 та консультація в розд. 160.02 ЄБПЗ.

Але норми ПКУ дають змогу витрати на організацію новорічного свята врахувати у податковому обліку. Але для цього підприємство має завуалювати корпоративне святкування Нового року під один із таких заходів:

— проведення рекламної акції для потенційних покупців;

— проведення організаційних зборів працівників (наприклад, для підбиття підсумків звітного року);

— організація вечора через профспілку.

Порядок оподаткування в таких випадках представлено в табл. 4 на с. 46.

На цьому завершуємо. Сподіваємося, що ця консультація дасть достатньо інформації, щоб працівники підприємства могли гарно відсвяткувати Новий рік та після цього з новими силами приступити до роботи у наступному році.

Таблиця 4. Податкові наслідки організації новорічного вечора та бухгалтерський облік витрат

Документи і скорочення Теми тижня

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

КУпАП — Кодекс про адміністративні правопорушення України від 07.12.84 р. № 8073-Х.

СКУ — Сімейний кодекс України від 10.01.02 р. № 2947-III.

Закон про податок на прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (частково втратив чинність з 01.04.11 р.).

Закон про податок з доходів — Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV (втратив чинність з 01.01.11 р.).

Закон про рекламу — Закон України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР.

Закон про профспілки — Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99 р. № 1045-ХIV.

Закон № 481 — Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BP.

Закон № 2117 — Закон України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» від 30.11.2000 р. № 2117-III.

Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.01 р. № 2240-III

Порядок № 48 — Порядок придбання та забезпечення дитячими новорічними подарунками дітей застрахованих осіб за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою Фонду соцстраху з тимчасової непрацездатності від 25.10.07 р. № 48.

Перелік № 1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1170.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5.

Інструкція № 21 — Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління ПФУ від 27.09.10 р. № 21-5

Довідник № 59 — Довідник № 59 пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків та зборів станом на 01.10.11 р., доведений листом ДПАУ від 29.09.11 р. № 59.

Ф. № 1ДФ — Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затверджений наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1020.

МНМА — малоцінні необоротні матеріальні активи.

НБД — нецільова благодійна допомога

ОЗ — основні засоби.

ЄВС — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ПВ — первісна вартість.

ПДФО — податок з доходів фізичних осіб.

ПЗ — податкові зобов’язання з ПДВ.

ПК — податковий кредит з ПДВ.

ФОП — фонд оплати праці.

ФТВП — Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

ПДВ — податок на додану вартість.

ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПCУ: www.sta.gov.ua