ПОБУТОВІ ВІДХОДИ:
подарунок на Новий рік платникам екоподатку від ДПСУ
Наказ Державної податкової служби України від 16.12.11 р. № 258
«Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів»
Нагадаємо, цього року точилася запекла дискусія між суб’єктами господарювання і податківцями щодо правомірності сплати екологічного податку (далі — екоподаток) при утворенні та зберіганні відходів (у тому числі і побутові) до моменту передачі спеціалізованій установі.
Податківці в цій суперечці відстоювали фіскальну позицію, наполягаючи на тому, щоб суб’єкти господарювання, у яких утворились та зберігались відходи (в тому числі і побутові), до моменту передачі спеціалізованій установі (незалежно від терміну зберігання) повинні сплачувати екоподаток за такі відходи (листи ДПАУ від 17.05.11 р. № 9126/6/15-0816*, від 26.08.11 р. № 23116/7/15-2117 та від 07.09.11 р. № 24090/7/15-2117**).
* Див. ком. «Екоподаток сплачується і за тимчасове зберігання відходів на власній території суб’єктів господарювання» // «БТ», 2011, № 28, с. 7.
** Див. ком. «Екоподаток за розміщення відходів: ДПАУ продовжує наполягати на своєму» // «БТ», 2011, № 42, с. 7.
Ми не погоджувались з цим. Ознайомитися з нашими аргументами можна у консультації «Екоподаток: окремі нюанси оподаткування та складання звітності» // «БТ», 2011, № 30, с. 31.
Мінприроди (листи від 04.08.11 р. № 14364/07/10-11 та від 05.09.11 р. № 16687/07/10-11***) теж наполягало, що контейнери (контейнерні майданчики) для побутових відходів не є місцями остаточного видалення відходів та не належать до спеціально відведених місць та об’єктів, на використання яких необхідно отримувати дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Відповідно, оскільки немає факту розміщення відходів, то й екоподаток сплачувати не потрібно.
*** Див. ком. «Екоподаток: «ведмежа послуга» від Мінекології» // «БТ», 2011, № 43, с. 6.
Крім того, і судова практика показала, що вимоги податківців з цього приводу є незаконними (постанова Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.11 р. у справі № 2а/0570/16902/2011****).
**** Див. ком. «Особа, яка тимчасово зберігає відходи, не є платником екоподатку — позиція суду» // «БТ», 2011, № 44, с. 9.
Але навіть за наявності таких незаперечних фактів ДПСУ довго не зважала на це і наполягала на своєму.
І ось у переддень Нового року вищий податковий орган наказом, що коментується, затвердив Узагальнюючу податкову консультацію щодо екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, якою фактично визнав помилковість своїх попередніх тверджень (див. «Законна позиція податківців»).
| Законна позиція податківців Витяг із наказу, що коментується «Місця тимчасового зберігання відходів, наприклад для тимчасового зберігання небезпечних відходів перед передачею на знешкодження або утилізацію спеціалізованим організаціям, контейнери або урни для збирання побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об’єктів. Отже, платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб’єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях». |
На наш погляд, наявність такого роз’яснення дає право всім суб’єктам господарювання, які утворюють відходи (в тому числі побутові) і передають такі відходи спеціалізованим підприємствам (організаціям) у встановлені договором терміни, не сплачувати екоподаток, адже вони не розміщують відходи.
Звертаємо увагу, що надана податківцями консультація — це перша Узагальнююча податкова консультація, надавати які податківцям надано право з 06.08.11 р., після внесення до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) змін Законом від 07.07.11 р. № 3609-VІ. Згідно з цими змінами центральний орган контролюючого органу проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню.
Узагальнююча податкова консультація має ту ж силу, що й індивідуальна, тобто звільняє платника податків, який діє відповідно до такої консультації, від відповідальності. При цьому в ПКУ не сказано ні слова про те, що Узагальнююча консультація має більшу силу, ніж індивідуальна. Отже, можна говорити, що вони мають однакову силу, і за наявності двох консультацій суб’єкт господарювання сам вибирає, якою консультацією йому керуватися
Наявність такого роз’яснення і дійсно порадує суб’єктів господарювання, оскільки воно не тільки звільняє від сплати екоподатку, а також дає право суб’єктам господарювання які неправомірно сплачували цей податок (щоб уникнути штрафних санкцій) повернути зайво сплачений податок. Для цього доведеться виправити помилки, навмисно допущені у раніше поданій звітності з екозбору. Так само і платники, які постраждали через неподання звітності з цього податку мають, на наш погляд, непогані перспективи для судового оскарження таких штрафів.
Наказ, що коментується, 19.12.11 р. розмішений на сайті ДПСУ у рубриці: Загальнодержавні податки/Екологічний податок / Нормативно-правові акти (http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=344475&cat_id=314734&showHidden=1).
