ПДВ-РЕЄСТРАЦІЯ:
за новими правилами
Однією із суттєвих новацій, запроваджених Податковим кодексом, є введення відповідальності у вигляді штрафних санкцій (ст. 117) за порушення порядку реєстрації платником податку, якщо така реєстрація є обов'язковою. Безумовно, реєстрація платником ПДВ заслуговує на особливу увагу, бо має низку нюансів.
Нещодавно ДПАУ затвердила нове Положення, яким установлено порядок такої реєстрації. Як і обіцяли, у цій статті ми розповімо про основні зміни у правилах ПДВ-реєстрації.
Микола ШПАКОВИЧ, заступник головного редактора
Платники ПДВ
Згідно з
п. 180.1 ПКУ та п. 5 Положення № 978 платником ПДВ є особа*, яка відповідає таким критеріям:— провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням;
— зареєстрована або підлягає реєстрації;
— ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню;
— веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
— управитель майна;
— проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави;
— уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, які виникають унаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності в порядку, встановленому Кабміном.
* Відповідно до п.п. 14.1.139 ПКУ фізична особа, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва відповідно до законодавства, не є особою для цілей оподаткування ПДВ і не може бути платником ПДВ. На це звернула увагу ДПАУ у листі від 12.01.11 р. № 674/7/16-1417.
Крім того, у
ПКУ згадуються випадки, коли ПДВ повинні сплачувати особи, які не зареєстровані платниками ПДВ.Так, у
п. 181.2 ПКУ передбачено: якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, такі особи сплачують ПДВ під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники ПДВ.А при отриманні послуг від нерезидента, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ, є отримувач послуг
(п. 180.2 ПКУ). При цьому отримувач послуг прирівнюється до зареєстрованого платника ПДВ (п. 208.5 ПКУ), тобто без обов'язкової реєстрації його платником ПДВ. Такі «відповідальні особи» мають права, виконують обов’язки та несуть відповідальність, передбачену законодавством для платників ПДВ (п. 180.3 ПКУ).Для виконання обов’язків щодо сплати ПДВ такими «умовними» платниками передбачена окрема форма звітності —
розрахунок податкових зобов’язань отримувача послуг у вигляді додатка до декларації з ПДВ (п. 208.4 ПКУ).Тобто одержувач послуг від нерезидента, який є платником ПДВ, як і раніше, відображає ПДВ з таких послуг у декларації з ПДВ (
п. 208.3 ПКУ), а одержувач послуг, який не зареєстрований платником ПДВ, буде декларувати зобов’язання у спеціальному розрахунку.В інших випадках сплата ПДВ здійснюється лише особами, які відповідають вказаним вище критеріям та
зареєстровані платниками ПДВ (п. 2. розд. ІІІ Положення № 978).Відповідно до
п. 1 розд. ІІІ Положення № 978 реєстрація осіб платниками ПДВ проводиться шляхом внесення записів до Реєстру платників податку на додану вартість (далі — Реєстр).
Обов'язкова реєстрація
Підстави для реєстрації.
Вимоги щодо обов'язкової реєстрації осіб як платників податку викладені у п. 181.1 ПКУ, де передбачено, що особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ)** зобов'язана зареєструватись платником ПДВ у податковому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання). Ця вимога не поширюється на платників єдиного податку.** Як і раніше, у своїх роз'ясненнях, розміщених у Єдиній базі податкових знань на сайті ДПАУ www.sta.gov.ua, податківці наполягають, що при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для реєстрації (обов’язкової, добровільної) платником ПДВ ураховуються обсяги операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ. Тобто не враховуються лише операції, які не є об'єктом оподаткування.
Слід зауважити, що у
ч. 6 п. 180.1 ПКУ передбачено, що особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, є платником ПДВ незалежно від того, чи досягає вона загальної суми оподатковуваних операцій 300 тис. грн., а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством. Однак прямої вимоги щодо обов'язкової реєстрації платниками ПДВ таких осіб ні у ПКУ, ні у Положенні № 978 немає.Тож, на наш погляд, можна стверджувати, що на сьогодні законодавчо встановлена лише одна вимога для обов'язкової реєстрації платником ПДВ — перевищення 300 тисячної межі. Відповідно, і штрафні санкції, передбачені
ст. 117 ПКУ за порушення встановленого порядку взяття на облік платників податків, можуть застосовуватись лише до таких осіб.В інших випадках
ПКУ хоч і визначає осіб платниками ПДВ, однак не вимагає обов'язкової їх реєстрації платниками ПДВ.Процедура реєстрації.
Якщо особа підлягає обов’язковій реєстрації, то Реєстраційна заява платника податку на додану вартість за ф. № 1-ПДВ (далі — Реєстраційна заява) подається до органу ДПС за місцем реєстрації не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсяг оподатковуваних операцій 300 тис. грн. (п. 183.2 ПКУ, п.п. «а» п. 7 розд. ІІІ Положення № 978).Реєстраційну заяву обов'язково має бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.
У розд. 19 Реєстраційної заяви вказується спосіб отримання свідоцтва про таку реєстрацію — поштою або безпосередньо в податковому органі.
Слід звернути увагу на вимоги щодо осіб, які повинні подавати реєстраційну заяву. У
п. 183.7 ПКУ та п.п. 5.1 розд. ІІІ Положення № 978 передбачено, що Реєстраційна заява подається особисто фізичною особою (підприємцем) або безпосередньо керівником юридичної особи — платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень). Виходить, що інші працівники чи довірені особи не мають права подати Реєстраційну заяву, на наш погляд, це суперечить положенням ст. 19 «Представники платника податків» ПКУ та гл. 17 ЦКУ «Представництво».Відповідно до
п. 183.9 ПКУ орган ДПС зобов’язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за ф. № 2-ПДВ (далі — Свідоцтво) протягом 10 робочих днів від дати надходження Реєстраційної заяви .Коли особа стає платником ПДВ
. У п. 183.10 ПКУ передбачено, що особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, вважається платником ПДВ з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсяг оподатковуваних операцій 300 тис. грн. Причому без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником податку на додану вартість.Зауважимо, що відповідно до
п. 13 розд. ІІІ Положення № 978 датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до Реєстру та зазначається у Свідоцтві, є дата, що відповідає даті здійснення запису в Реєстрі про таку реєстрацію або бажаному дню реєстрації.Тобто з 1 числа місяця, наступного за місяцем, в якому перевищено 300-тисячну межу, платник буде вважатись платником ПДВ, а у Свідоцтві, яке він може отримати лише наприкінці такого місяця (10 календарних днів на подання заяви + 10 робочих днів на видачу Свідоцтва) буде зазначено дату реєстрації, яка відповідатиме даті внесення запису до Реєстру.
Схоже, що протягом періоду реєстрації такий платник повинен буде нараховувати лише податкові зобов'язання без права на податковий кредит (по суті, сплатити податок з обороту 20 %). Тож такому платнику вигідніше при наближенні суми виручки до 300-тисячної межі добровільно зареєструватись платником ПДВ або після перевищення взагалі припинити діяльність до моменту реєстрації.
Добровільна реєстрація
Підстави для реєстрації.
Особи, які відповідно до п. 181.1 ПКУ не є платником податку (обсяги оподатковуваних операцій менші 300 тис. грн. за попередні 12 місяців), можуть добровільно зареєструватись платниками ПДВ лише в тому випадку, якщо обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців сукупно складають не менше 50 % від загального обсягу постачання (п. 182.1 ПКУ, п. 4 розд. ІІІ Положення № 978).Порядок визначення такого показника у
Положенні № 978 чітко не визначено. Тож, на наш погляд, платник самостійно має розрахувати цей показник виходячи з даних про реєстрацію покупців платниками ПДВ (таку інформацію можна одержати на офіційному сайті ДПАУ www.sta.gov.ua у розділі «Бази даних ДПС платників ПДВ»).Варто звернути увагу і на порядок визначення періоду (12 місяців) протягом якого цей показник розраховується.
Схоже, що новостворені особи, які зареєстровані менше ніж 12 місяців, не зможуть подати Реєстраційну заяву, адже у них немає даних про обсяги постачання за 12 місяців.
А от особи, які зареєстровані більше 12 календарних місяців, на наш погляд, можуть ураховувати дані і за період до набрання чинності
ПКУ (до 01.01.11 р.), оскільки жодних обмежень щодо розрахунку такого показника лише з 01.01.11 р. у Порядку № 978 немає. Причому, ми вважаємо, що для розрахунку можна брати і неповні календарні місяці. Наприклад, особа, зареєстрована суб'єктом господарювання у лютому 2010 року, може подати Реєстраційну заяву для добровільної реєстрації вже у лютому 2011 року, адже може розрахувати обсяг постачання платникам ПДВ за 12 календарних місяців (лютий 2010 року — січень 2011 року).Процедура реєстрації.
Для добровільної реєстрації Реєстраційна заява подається до органу ДПС не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ (п. 183.3 ПКУ, п.п. «б» п. 7 розд. ІІІ Положення № 978).У
п. 183.5 ПКУ та п. 8 розд. ІІІ Положення № 978 передбачено, що особа, яка реєструється добровільно, у Реєстраційній заяві (розд. 18) може зазначити бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку проведення операцій чи даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого заявник вважатиметься платником ПДВ та матиме право на виписку податкових накладних.Якщо протягом строку від подання Реєстраційної заяви до бажаного дня реєстрації у особи виникнуть обставини коли реєстрація платником ПДВ є обов'язковою, така особа зобов'язана подати повторну Реєстраційну заяву у строки, визначені для обов'язкової реєстрації (
п. 8.1 Положення № 978).У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації платником ПДВ податковий орган зобов'язаний видати або направити поштою Свідоцтво не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації, або протягом 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний день реєстрації у заяві не зазначено, чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, установленого для реєстрації платника ПДВ.
Перехід: спрощена система
→ загальна системаПідстави для реєстрації.
Спеціальних підстав для реєстрації платниками ПДВ осіб, які переходять із спрощеної системи оподаткування на загальну, ні у ПКУ, ні у Положенні № 978 не визначено.У
п. 183.4 ПКУ, який визначає процедуру реєстрації таких осіб платниками ПДВ, ідеться про те, що їх реєстрація платниками ПДВ здійснюється за умови, якщо вони відповідають вимогам п. 181.1 ПКУ (є підстави для обов’язкової реєстрації) або вимогам п. 182.1 ПКУ (є достатні підстави для добровільної реєстрації).Якщо розглядати лише положення
п. 183.4 ПКУ, можна зробити висновок, що платники єдиного податку, у яких обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців перевищив 300 тис. грн. (без урахування ПДВ) під час переходу на загальну систему зобов'язані зареєструватись платниками ПДВ. Не виключено, що саме так його будуть трактувати податківці, виходячи із фіскальних міркувань.Однак, на наш погляд, такий висновок є помилковим, адже вимога щодо обов'язкової реєстрації, зазначена у
п. 181.1 ПКУ, не стосується платників єдиного податку. Про це вказано в самому п. 181.1 ПКУ .Крім того, у
п. 18 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ є спеціальна норма для таких платників, яка передбачає, що особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками ПДВ, підлягають обов'язковій реєстрації платниками ПДВ з урахуванням вимог п. 181.1 ст. 181 ПКУ, однак обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.Тобто обсяг оподатковуваних операцій, який може стати підставою для обов'язкової реєстрації платником ПДВ визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.
Таким чином, на наш погляд, у
п. 183.4 ПКУ йдеться про порядок добровільної реєстрації платником ПДВ осіб, які переходять із спрощеної системи оподаткування на загальну. Про це свідчать і положення п. 183.5 ПКУ, де передбачено, що особи, зазначені у пп. 183.3 та 183.4 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку.Процедура реєстрації.
У п. 183.4 ПКУ та у п. 6.1 розд. ІІІ Положення № 978 передбачено, що особи, які переходять на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування, подають Реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування. Датою переходу зазначених осіб на загальну систему оподаткування є дата їх реєстрації як платників ПДВ.Зауважимо, що порядок переходу на спрощену систему оподаткування та відмови від неї встановлюється не
ПКУ, а Указом № 746. Так, в абз. 7 ст. 4 Указу № 746 передбачено, що відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів ДПС не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).Отже, у загальному випадку особа, яка переходить із спрощеної системи на загальну, має подати Реєстраційну заяву не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого здійснюється перехід (разом із заявою про відмову від спрощеної системи). При цьому датою реєстрації платниками ПДВ таких осіб є перше число кварталу, з якого здійснюється перехід на загальну систему оподаткування.
У
п. 6.2 розд. ІІІ Положення № 978 установлено спеціальні терміни подання Реєстраційної заяви для осіб, які, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, перевищили обмеження щодо обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, установлений ст. 1 Указу № 746 (для фізичних осіб — 500 тис. грн., для юридичних осіб — 1 млн грн.).Відповідно до таких спеціальних правил Реєстраційна заява має бути подана (надіслана) податковому органу:
фізичною особою — не пізніше 20 календарного дня з моменту перевищення;
юридичною особою не пізніше:
— ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу), у якому відбулося перевищення, якщо перевищення відбулося у першому або другому місяці звітного періоду (кварталу);
— 20 календарного дня після закінчення звітного періоду (кварталу), у якому відбулося перевищення, якщо перевищення відбулося у третьому місяці звітного періоду (кварталу).
Зауважимо, що ці вимоги «перекочували» у
п. 6.2 розд. ІІІ Положення № 978 із п. 6.1 Положення № 758 (до 13.12.10 р. аналогічні положення були у п. 12.1 попередньої редакції), зокрема, у ньому йдеться про можливість надіслати Реєстраційну заяву, що не передбачено у ПКУ, однак головна проблема не в цьому.У
листі ДПАУ від 26.05.10 р. № 6003/5/16-1116 зроблено висновок, що «моментом перевищення» потрібно вважати «календарну дату зарахування грошових коштів»*. Тому не виключено, що, посилаючись на «застарілі» правила, податківці вимагатимуть від фізичних осіб — єдиноподатників, які перевищили граничний обсяг виручки, надавати Реєстраційну заяву протягом 20 днів від календарного дня надходження коштів, які спричинили таке перевищення, а за порушення таких термінів застосовувати штрафні санкції, передбачені ст. 117 ПКУ.* Детальніше див. ком. «ПДВ-роз'яснення від ДПАУ: проценти за депозитом; реєстраційна заява від єдиноподатників» // «БТ», 2010, № 28, с. 4, а також статтю «ПДВ-реєстрація: як зареєструватися своєчасно» // «БТ», 2010, № 30, с. 36.
На наш погляд, такий підхід абсолютно незаконний.
По-перше, ні у
ПКУ, ні в Указі № 746 не передбачено спеціальних правил для переходу із спрощеної системи на загальну для платників, які перевищили граничний розмір виручки.Тобто заяву про відмову від спрощеної системи та Реєстраційну заяву необхідно подавати у загальному порядку. Єдине виключення, яке може бути зроблене (як для юридичних, так і для фізичних осіб), це ситуація, коли перевищення відбувається наприкінці кварталу. У такому випадку цілком справедливою є норма, передбачена для юридичних осіб, — можливість подати Реєстраційну заяву протягом 20 днів після закінчення кварталу, у якому відбулося перевищення. Хоча варто зауважити, що такий термін подання Реєстраційної заяви у
ПКУ не встановлено, відповідно, і штрафні санкції за його порушення не можуть застосовуватись.По-друге, як ми вже зазначали вище, у
п. 183.4 ПКУ йдеться про можливість подання Реєстраційної заяви особою, яка відмовляється від спрощеної системи (незалежно від причини), а не про її обов'язок подати Реєстраційну заяву. Адже реєстрація таких осіб платниками ПДВ відповідно до положень ПКУ є добровільною.Нагадаємо, що у
п. 183.5 ПКУ передбачено, що такі особи можуть указати у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку.Порядок видачі Свідоцтва такий же, як і при добровільній реєстрації.
Перехід: загальна система
→ спрощена система з ПДВВідповідно до
п.п. 6.3 розд. ІІІ Положення № 978 не зареєстрована платником ПДВ юридична особа, яка переходить на спрощену систему оподаткування та обрала ставку єдиного податку 6 %, відповідно до ст. 3 і 6 Указу № 746 підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, починаючи з першого числа того звітного періоду (кварталу), з якого здійснено перехід на спрощену систему оподаткування.Однак, якщо така особа не підпадає під визначення платника ПДВ згідно з
п. 180.1 ПКУ та п. 5 розд. I Положення № 978 або наявні підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відповідно до п. 1 розд. V цього Положення, податковий орган відмовляє такій особі у реєстрації платником ПДВ і застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за ставкою єдиного податку 6 %. Такі особи можуть перейти на спрощену систему оподаткування лише за ставкою 10 %.Реєстраційна заява має бути подана податковому органу одночасно із заявою про перехід на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 6 % та не пізніше ніж за 15 днів до початку звітного періоду (кварталу), з якого здійснюється такий перехід (
п.п. 6.3 розд. ІІІ Положення № 978).Порядок видачі Свідоцтва такий само, як і при добровільній реєстрації.
Для наочності наведемо терміни подання Реєстраційної заяви, встановлені для розглянутих ситуацій, у вигляді таблиці.
Терміни подання Реєстраційної заяви
| Підстава для реєстрації | Коли подається Реєстраційна заява |
| Обов'язкова реєстрація (особа не є платником єдиного податку) | Не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 300 тис. грн. |
| Добровільна реєстрація | Не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ |
| Особа переходить із спрощеної системи оподаткування на загальну (не перевищена гранична межа виручки єдиноподатника) | Одночасно /b>ііз заявою про перехід на загальну систему |
| Особа переходить із спрощеної системи оподаткування на загальну (перевищена гранична межа виручки єдиноподатника) | Фізичною особою — підприємцем — не пізніше 20 календарного дня з моменту перевищення(1). |
| Юридична особа переходить на спрощену систему і вибрала ставку єдиного податку 6 % | Не пізніше ніж за 15 днів до початку звітного періоду (кварталу), з якого здійснюється такий перехід |
| (1) Такий термін подання Реєстраційної заяви не передбачено у ПКУ, тому, на наш погляд, штрафні санкції за його порушення не можуть застосовуватись. | |
Коли у реєстрації можуть відмовити
У
п. 10 розд. ІІІ Положення № 978 передбачено, що протягом 10 робочих днів від дня отримання Реєстраційної заяви податковий орган може звернутися до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву, якщо у попередній буде виявлено такі недоліки:— не зазначені обов'язкові реквізити;
— надані недостовірні або неповні дані (крім розділу 15 такої заяви);
— її не скріплено печаткою заявника;
— її не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ.
Податковий орган маже відмовити у реєстрації платником ПДВ, якщо встановить такі обставини (
п. 183.8 ПКУ, п. 10 розд. ІІІ Положення № 978):— особа не здійснює постачання товарів/послуг (
ст. 180 ПКУ);— обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців складають менше 300 тис. грн. (
п. 181.1 ПКУ);— частка поставок платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців менше 50 % (
п. 182.1 ПКУ);— Реєстраційна заява подана неналежною особою (не самим підприємцем, не керівником юрособи, як це передбачено у
п. 183.7 ПКУ);— є підстави для анулювання реєстрації згідно зі
ст. 184 ПКУ.Якщо при розгляді Реєстраційної заяви такі обставини не встановлені, то орган ДПС не може відмовити у реєстрації платником ПДВ.
Перереєстрація
Загальна процедура.
Перереєстрація платника ПДВ проводиться та Свідоцтво підлягає заміні у разі виникнення змін у даних платника, які не пов'язані із припиненням юридичної особи, та стосуються:— коду ЄДРПОУ або податкового номера, який надається податковими органами;
— найменування (прізвища, імені, по батькові);
— місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ.
Також за процедурою перереєстрації проводиться заміна Свідоцтва у разі перетворення (реорганізації) юридичної особи, якщо датою її держреєстрації є дата держреєстрації припиненої (реорганізованої) юрособи.
Для перереєстрації платник ПДВ зобов'язаний подати до органу ДПС, в якому перебуває на обліку, у 20-денний строк після виникнення змін додаткову Реєстраційну заяву з позначкою у полі «
Перереєстрація» та вказаною причиною перереєстрації. До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені його копії.У новому Свідоцтві (з новим номером)
дата реєстрації платником ПДВ не змінюється. Датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день строку у 10 робочих днів від дня отримання додаткової Реєстраційної заяви або (за заявою платника) дата внесення відповідного запису до Реєстру.Відповідно розрахунок строку, протягом якого особа є платником ПДВ, зокрема, для визначення права на бюджетне відшкодування (
п. 200.5 ПКУ), проводиться від дати реєстрації платника ПДВ, а не від дати початку дії нового Свідоцтва.У період перереєстрації платник використовує реквізити старого Свідоцтва. За потреби на цей період податковий орган повертає платнику старе Свідоцтво та необхідну кількість засвідчених копій із спеціальними записами про термін його дії.
Перехід до іншої ДПІ
. Якщо змінюється місцезнаходження (місце проживання) платника ПДВ, яке супроводжується переходом на облік до іншого податкового органу, то заміна Свідоцтва здійснюється в два етапи.1. На підставі додаткової Реєстраційної заяви із позначкою «
Перереєстрація», яка подається до органу ДПС за попереднім місцем реєстрації у 20-денний строк після виникнення змін (зміни місцезнаходження), платнику видається «тимчасове» Свідоцтво, в якому зазначається термін дії — дата закінчення 30 днів, наступних за днем, до якого перебуватиме на обліку платник ПДВ в податковому органі за попереднім місцезнаходженням.Таке «тимчасове» Свідоцтво не видається, якщо строк перебування платника ПДВ на обліку у такому органі не перевищуватиме одного місяця після реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання).
2. Після взяття на облік у податковому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платник ПДВ зобов'язаний у 20-денний строк подати до цього податкового органу додаткову Реєстраційну заяву з позначкою «Зміна місцезнаходження» для заміни «тимчасового» Свідоцтва.
Заміна зіпсованого Свідоцтва
. Замість зіпсованого, зношеного або втраченого Свідоцтва видається нове Свідоцтво.Для заміни зіпсованого Свідоцтва платник подає до податкового органу додаткову Реєстраційну заяву з позначкою «
Перереєстрація» із вказаною причиною «у зв'язку із псуванням Свідоцтва», а також Свідоцтво і всі завірені його копії.При втраті Свідоцтва платник подає до податкового органу додаткову Реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» і вказаною причиною «
у зв'язку з утратою Свідоцтва», а також усі засвідчені копії Свідоцтва та пояснення за підписом платника ПДВ (для фізичних осіб) або керівника платника ПДВ (для юридичних осіб) щодо втрати Свідоцтва.Нове свідоцтво видається у такому самому порядку, як і при реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.
Зміна форми Свідоцтва.
Перереєстрація платника ПДВ та заміна Свідоцтва не є обов'язковими у зв'язку із зміною форми Свідоцтва (п. 4.7 розд. IV Положення № 978).Так само перереєстрація платника ПДВ не є обов'язковою у зв'язку із зміною найменування чи реорганізації податкового органу (злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення), при яких здійснюється зняття з обліку платника ПДВ в одному податковому органі та взяття на облік в іншому.
У таких випадках за заявою платника Свідоцтво може бути замінене у такому самому порядку, як і при перереєстрації.
На цьому будемо завершувати. У цій статті ми не розглянули
розділи V «Анулювання реєстрації платників податку на додану вартість» та VI «Реєстрація платників податку на додану вартість як суб'єктів спеціального режиму оподаткування» Положення № 978, які заслуговують на окрему розмову. Найближчим часом ми до них повернемось і детально проаналізуємо.
Документи статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Положення № 978
— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 22.12.10 р. № 978.Положення № 758
— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79, у редакції наказу від 30.09.10 р. № 758 (втратило чинність з 14.01.11 р.).
