ПОДАТОК НА ПРИБУТОК:
починаємо вивчення нових правил роботи
Сьогоднішня стаття відкриває цикл публікацій щодо нових правил оподаткування прибутку підприємств, що почнуть діяти з другого кварталу 2011 року. І починаємо ми з комплексного розгляду змін, які запроваджуються, щоб бухгалтер уявляв загальну картину нового порядку оподаткування.
Наталія ЖУРАВЛЬОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
Ставка податку
Насамперед зауважимо, що податку на прибуток у
ПКУ присвячено розділ III «Податок на прибуток». Ставка податку на прибуток становить 16 % (п. 151.1 ПКУ), однак таке зниження відбудеться не відразу, а поступово (п. 10 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ):—
23 % — з 01.04.11 р. по 31.12.11 р.;— 21 % — у 2012 році;
— 19 % — у 2013 році;
— 16 % — з 1 січня 2014 року.
У I кварталі 2011 року ставка податку на прибуток становить 25 %.
Об’єкт оподаткування
Основоположні зміни відбулися в новому порядку визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню. Замість звичних валових доходів і валових витрат
ПКУ оперує поняттям «доходи» і «витрати», які за своєю сутністю максимально наближені до вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Отже, оподатковуваний прибуток визначається за формулою (п.п. 134.1.1 ПКУ):ОП = Д - СВ - В
,де
ОП — оподатковуваний прибуток;Д
— доходи (загальна сума доходу платника податків від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морський) економічній зоні, так і за її межами — п.п. 14.1.56 ПКУ). Склад доходів та правила їх визнання визначаються ст. 135 — 137 ПКУ;СВ
— собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (витрати, прямо пов’язані з виробництвом та придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, що визначаються згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, які застосовуються в частині, що не суперечить положенням розділу III ПКУ, — п.п. 14.1.228 ПКУ);В
— інші витрати звітного податкового періоду, під якими розуміються будь-які витрати платника податків у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, здійснені для ведення господарської діяльності* платника податків, у результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, унаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення чи поділу власником) (п.п. 14.1.27 ПКУ). Ці витрати визначаються згідно зі ст. 138 — 143 ПКУ з урахуванням правил, установлених ст. 152 ПКУ.* При цьому під господарською діяльністю платника податків розуміється діяльність особи, пов’язана з виробництвом (виготовленням) та реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, що спрямована на отримання доходу і провадиться такою особою самостійно та через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, яка діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення чи агентськими договорами (п.п. 14.1.36 ПКУ).
При першому знайомстві з
ПКУ ми вже відзначали, що кануть у лету правило «першої події», перерахунок приросту (убутку) запасів, нарахування амортизації в цілому щодо групи основних фондів.Тепер доходи (
Д) відображатимуться за методом нарахування, тобто за фактом відвантаження товарів (фактичного надання послуг, виконання робіт), що в бухгалтерському обліку супроводжується записом по кредиту рахунка 70 «Доходи від реалізації». Відповідно, дотримуючись принципу відповідності доходів і витрат, суму отриманого доходу буде зменшено на:— собівартість (
СВ) таких реалізованих товарів (робіт, послуг), що в бухгалтерському обліку списується до дебету рахунка 90 «Собівартість реалізації»— та на суму інших витрат (
В), що не включаються до собівартості, проте належать до операційних витрат звітного періоду (Дт 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 95 «Фінансові витрати», 97 «Інші витрати» з урахуванням обмежень, установлених окремими положеннями ПКУ).Тепер докладніше зупинимося на кожному компоненті формули визначення оподатковуваного прибутку.
Доходи (Д)
Доходи складаються з доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) та інших доходів, що визначаються відповідно до
ст. 135 — 137 ПКУ.Доходи від реалізації товарів відображаються в податковому обліку
на дату переходу до покупця права власності на такий товар*. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складання акта чи іншого документа, оформленого згідно з вимогами чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (п. 137.1 ПКУ).* До речі, тут наявна розбіжність із бухгалтерським обліком. Справа в тому, що згідно з П(С)БО 15 «Дохід» основним критерієм визнання доходів від реалізації продукції (товарів, інших активів) є не перехід права власності, а передача ризиків та вигод, пов’язаних з правом власності.
Що стосується інших доходів, то їх склад багато в чому схожий з доходами, які сьогодні включаються до валових доходів на підставі
п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток. Це суми отриманих процентів, роялті; штрафних санкцій, фактично отриманих за рішенням сторін договору або відповідних державних органів; вартість безоплатно отриманих товарів; суми безповоротної фінансової допомоги; безнадійної кредиторської заборгованості; суми поворотної фінансової допомоги, одержаної від неплатника податку на прибуток (сьогодінішні правила оподаткування поворотної фіндопомоги в загальній частині зберігаються**); суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування чи бюджетів; дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів (з урахуванням положень ст. 146 і 147 ПКУ) та інші доходи платника за звітний період. Що стосується дивідендів, то при їх отриманні від резидентів України їх сума не включається до доходів***.** Виняток — поворотна фінансова допомога, отримана від засновника/учасника (у тому числі нерезидента) такого платника податку, у разі повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання (останній абзац п.п. 135.5.5 ПКУ). Така допомога не включається до доходів.
*** Згідно з п.п. 136.1.12 ПКУ дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку, не включаються до доходів у випадках, передбачених п. 153.3 ПКУ. Цією нормою, у свою чергу, передбачено, що юридичні особи — резиденти, які одержують дивіденди, не включають їх суму до складу доходу (крім постійних представництв нерезидентів). До доходів уключаються дивіденди, отримані від нерезидента (крім дивідендів, одержаних від юридичних осіб, які перебувають під його контролем відповідно до п.п. 14.1.159 ПКУ, та не є нерезидентами, котрі мають офшорний статус) (п.п. 153.3.6 ПКУ).
Зі змін варто відзначити нові правила оподаткування коштів
цільового фінансування (п.п. 137.2.1 ПКУ). Тепер ці суми включатимуться до доходів не при їх отриманні, а при здійсненні витрат, пов’язаних з виконанням умов цільового фінансування. Це правило не поширюється на кошти цільового фінансування, спрямовані на компенсацію витрат (збитків) платника податків, а також для надання підтримки підприємству без установлення умов витрачання таких коштів. Такі суми, як і раніше, уключатимуться до доходів на дату їх отримання.У
ст. 136 ПКУ визначено перелік доходів, що не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування. Наприклад, як і раніше, до складу доходів не включаються кошти, які проходять транзитом у посередників (комісіонерів, повірених); майно, отримане як внесок до статутного фонду; суми ПДВ, нараховані продавцем при продажу товарів (робіт, послуг); компенсація прямих витрат чи збитків, отримана платником за рішенням суду або в результаті задоволення його претензії, якщо такі суми раніше не було включено до витрат; інші доходи, передбачені цією статтею.
Собівартість товарів, робіт, послуг (СВ)
Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з
витрат, прямо пов’язаних з виробництвом таких товарів (виконанням робіт, наданням послуг), а саме (п. 138.8 ПКУ):— прямих матеріальних витрат;
— прямих витрат на оплату праці;
— амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних з виробництвом товарів (робіт, послуг);
— вартості придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів (робіт, послуг);
—
інших прямих витрат, у тому числі витрат на придбання електричної енергії (включаючи реактивну).Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (
п. 138.6 ПКУ).
Інші витрати звітного податкового періоду (В)
До
інших витрат, що не включаються до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг), п. 138.10 ПКУ відносить:—
загальновиробничі витрати (п.п. 138.10.1);— адміністративні витрати (
п.п. 138.10.2);— витрати на збут (
п.п. 138.10.3);— інші операційні витрати (
п.п. 138.10.4);— фінансові витрати (
п.п. 138.10.5);—
інші витрати звичайної діяльності (п.п. 138.10.6).Зауважимо, що згідно з
п. 11 П(С)БО 16 «Витрати» змінні загальновиробничі витрати і постійні розподілені загальновиробничі витрати включаються до виробничої собівартості продукції (відображаються по дебету рахунка 23 «Виробництво»). Постійні нерозподілені загальновиробничі витрати відносяться на собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) (списуються до дебету рахунка 90 «Собівартість реалізації»). А от до податкової собівартості товарів (робіт, послуг) загальновиробничі витрати не включаються: вони в повній сумі потрапляють до складу інших витрат. Це дуже важлива відмінність податкового облік від бухгалтерського.Інші витрати (В) відображаються в тому звітному періоді, в якому їх понесено
. При цьому суми попередньої оплати товарів (робіт, послуг) не враховуються у складі витрат (п.п. 139.1.3 ПКУ)*. Отже, ТМЦ, придбані, наприклад, для адміністративних потреб, зменшать оподатковуваний прибуток тільки в періоді їх використання для відповідних цілей. Придбані роботи (послуги) відповідно «зіграють» у зменшення об’єкта оподаткування лише за фактом підписання акта виконаних робіт (наданих послуг).* А от витрати, понесені платником податку, у вигляді благодійних чи інших внесків та вартості товарів (робіт, послуг) неприбутковим організаціям, які згідно з нормами розділу III ПКУ враховуються для визначення об’єкта оподаткування платника податку, уключаються до складу витрат за датою фактичного перерахування таких внесків та вартості товарів (робіт, послуг) (п.п. 138.5.3 ПКУ).
Щодо валових витрат
Закон про податок на прибуток, як відомо, передбачає чимало обмежень. ПКУ також містить низку обмежень щодо витрат платника податків (ст. 138 — 148, 153, 159 ПКУ). Докладно всі ці обмеження ми аналізуватимемо в наших наступних публікаціях, а поки дещо зазначимо про найяскравіші моменти в цих питаннях.По-перше
, ПКУ не передбачає сумове обмеження для багатьох видів витрат, на які його сьогодні встановлено Законом про податок на прибуток, а саме: на рекламні витрати, витрати на ПММ та оренду легкових автомобілів, витрати на страхування**, витрати на навчання працівників та сторонніх осіб, на гарантійний ремонт і заміну товарів. Тепер такі витрати, якщо вони пов’язані з госпдіяльністю, можна включати до витрат без обмеження за сумою.** Виняток становить страхування ризиків, пов’язаних з випуском національних фільмів. Щодо таких витрат ліміт установлено — 10 % вартості випуску національного фільму.
Порядок уключення до витрат сум благодійних внесків та пожертвувань урегульовано
п.п. 138.10.6 ПКУ. Тепер, наприклад, при перерахуванні благодійного внеску неприбутковій організації до витрат можна буде включити суму в межах 4 % оподатковуваного прибутку за попередній рік*** (раніше стосовно таких витрат був «діапазон» — понад 2 %, але не більше 5 %).*** Причому, якщо в минулому звітному році був збиток, то береться показник оподатковуваного прибутку року, що йому передує, але не більше ніж за чотири попередні роки (абз. 2 п.п. «б» п.п. 138.10.6 ПКУ).
Значно збільшилися розміри добових витрат, які можна включати до витрат при направленні працівників у відрядження. Стосовно добових важливо зауважити, що для їх включення до витрат тепер не вимагається обов’язкової наявності позначок приймаючої сторони в посвідченні про відрядження. Достатньо наявності наказу керівника про направлення у відрядження та підтверджуючих документів про час перебування у відрядженні (наприклад, транспортних квитків, позначок прикордонних служб у паспорті тощо).
По-друге
, у ПКУ з’явилися нові істотні обмеження. Так, з 1 квітня 2011 року до витрат не можна включати:— витрати, понесені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів
у фізичних осіб — єдиноподатників (крім витрат у сфері інформатизації (п.п. 139.1.12 ПКУ));— витрати, понесені (нараховані) у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт)
з консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених на користь постійних представництв нерезидентів), у сумі, що перевищує 4 % доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) за попередній рік (п.п. 139.1.13 ПКУ);— витрати, понесені (нараховані) у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт)
з інжинірингу (крім витрат, здійснених на користь постійних представництв нерезидентів), у сумі, що перевищує 5 % митної вартості обладнання, імпортованого згідно з відповідним контрактом (п.п. 139.1.14 ПКУ)****;— витрати на виплату
роялті у випадках, передбачених п.п. 140.1.2 ПКУ.**** Вартість придбаних у нерезидента послуг з інжинірингу не включається до витрат незалежно від суми, якщо такий нерезидент має офшорний статус або якщо такий нерезидент не є бенефіціарним (фактичним) одержувачем (власником) такої плати за послуги (п.п. 139.1.15 ПКУ).
Крім того, слід ураховувати нову обмежувальну норму
п.п. 153.2.1 ПКУ, згідно з якою витрати у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов’язаних осіб визначаються виходячи з договірних цін, але не вище звичайних, що діяли на дату такого придбання у разі, якщо договірна вартість відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни. Аналогічне правило діє і при купівлі товарів (робіт, послуг) в осіб, які не є платниками податку на прибуток або сплачують цей податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток (п.п. 153.2.3 ПКУ).
Амортизація
Оподатковуваний прибуток відповідно до
Закону про податок на прибуток визначається так: валові доходи мінус валові витрати і мінус сума амортизації. За ПКУ така складова формули, як амортизація, відсутня, однак це не означає, що такі витрати не зменшують об’єкт обкладення податком на прибуток, просто це відбувається не безпосередньо, а у складі показників СВ (амортизація основних засобів та нематеріальних активів, що безпосередньо беруть участь у процесі виробництва продукції, робіт, послуг) та В (амортизація інших об’єктів основних засобів та нематеріальних активів, що використовуються платником у господарській діяльності).Відзначимо основні моменти щодо нових правил нарахування амортизації в податковому обліку (
ст. 144 — 148 ПКУ):1. Основні засоби
(ОЗ) — матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень (у 2011 році вартісний критерій щодо об’єктів ОЗ установлено на рівні 1000 грн. — п. 14 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ) і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п.п. 14.1.138 ПКУ).2. Амортизація нараховується на кожен об’єкт ОЗ та нематеріальних активів (НА) окремо, а не в цілому щодо групи.
3. ОЗ та інші необоротні активи поділено на
16 груп з установленням для кожної групи мінімально допустимого строку корисного використання (в роках) (п. 145.1 ПКУ). НА поділено на 6 груп, для кожної з яких п.п. 145.1.1 ПКУ встановлено строк дії права користування, у межах якого нараховується амортизація.4. Амортизація нараховується протягом періоду корисного використання (експлуатації) об’єкта, що встановлюється платником, але не менше мінімально допустимого строку експлуатації,
щомісяця починаючи з місяця, наступного за місяцем уведення об’єкта в експлуатацію, та припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудовування, дообладнання, консервації та інших видів поліпшень і консервації.5. Амортизація на об’єкти ОЗ нараховується за одним з методів, що використовуються в бухгалтерському обліку згідно з
П(С)БО 7 «Основні засоби» (п.п. 145.1.5 ПКУ). При цьому метод прискореного зменшення залишкової вартості дозволено застосовувати лише для ОЗ групи 4 (машини та обладнання) і 5 (транспортні засоби).6. Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА), як і раніше, можна буде амортизувати в розмірі 50 % їх вартості при введенні в експлуатацію та 50 % у місяці їх списання з балансу (вилучення зі складу активів) або в розмірі 100 % при передачі в експлуатацію.
7. Витрати на ремонт і поліпшення об’єктів ОЗ, у тому числі орендованих, у межах
10 % сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ на початок звітного року відносяться до витрат того звітного періоду, в якому їх було понесено (п.п. 146.12 ПКУ). Витрати на ремонт і поліпшення ОЗ, що перевищують цю межу, якщо вони приводять до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта, відносяться на збільшення первісної вартості того об’єкта ОЗ, який ремонтувався (покращувався) (п. 146.11 ПКУ).8. Витрати орендаря на ремонт і поліпшення об’єкта ОЗ у сумі, що перевищує 10 % ліміт, амортизуються таким орендарем як окремий об’єкт ОЗ (
п. 146.19 ПКУ).Як бачимо, багато встановлених
Законом про податок на прибуток правил амортизації перейшло до ПКУ, що, безумовно, спрощує вивчення нових вимог. Нових нюансів у питанні обліку ОЗ та НА більше ніж досить, і ми докладно їх вивчатимемо в найближчому майбутньому. Поки, щоб завершити розгляд цього питання, зауважимо, що тепер при кожному продажі об’єкта ОЗ платник визначатиме фінансовий результат за такою операцією: сума перевищення виручки над балансовою вартістю цього об’єкта включатиметься до доходів, і навпаки, при перевищенні балансової вартості об’єкта над виручкою від його продажу платник відобразить витрати (п. 146.13 ПКУ).
Що зміниться істотно
Таблиця 1. Істотні зміни у правилах оподаткування прибутку підприємств
| Операція, показник | Коментар |
| Застосування касового методу відображення доходів при оплаті товарів (робіт, послуг) за рахунок бюджетних коштів | Раніше згідно з п.п. 11.3.5 Закону про податок на прибуток було передбачено, що датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів була дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації в будь-якому іншому вигляді, уключаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед таким бюджетом. |
| Операції з пов’язаними особами | Доходи і витрати визначаються виходячи з договірних цін, але не нижче (вище) за звичайні ціни, якщо розбіжність між договірною та звичайною ціною перевищує 20 % (п. 153.2 ПКУ) |
| Податкові канікули | Підприємства, що відповідають критеріям, наведеним у п. 154.6 ПКУ, у період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року зможуть сплачувати податок на прибуток за ставкою 0 %. Докладно про це ми розповідали у статті «Малий та середній бізнес: що чекає на нього в наступному році» // «БТ», 2010, № 48, с. 11 |
| Заборгованість в іноземній валюті | Тепер заборгованість, виражена в іноземній валюті, перераховуватиметься за правилами, установленими бухгалтерським обліком, з відображенням курсових різниць у складі доходів або витрат платника податків (ст. 153 ПКУ) |
| Довгострокові договори | Особливі правила відображення доходів передбачено для платника, зайнятого виробництвом товарів (робіт, послуг) з тривалим (понад один рік) технологічним циклом виробництва, за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів (робіт, послуг), не передбачено поетапного їх здавання (п. 138.2 ПКУ) |
| Авансовий внесок при виплаті дивідендів | При виплаті дивідендів, як і раніше, потрібно сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток (п. 153.3 ПКУ). Істотною зміною є те, що цей внесок не потрібно сплачувати у випадках, передбачених у п.п. 153.3.5 ПКУ, зокрема при виплаті дивідендів фізичним особам |
Що залишилося незмінним або змінилося менш кардинально
Таблиця 2. Які діючі на сьогодні правила оподаткування прибутку збережено в ПКУ
| Операція, показник | Стислий коментар |
| 1 | 2 |
| Операції з цінними паперами | Правила окремого обліку доходів і витрат від операцій з цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, передбачено і в ПКУ. Прибуток від таких операцій уключається до доходів звітного періоду, а збиток — переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами саме цього виду в наступних періодах |
| Податок з доходів нерезидента | При виплаті доходів нерезиденту платник податку на прибуток утримує податок за рахунок такого доходу (так званий податок на репатріацію). Загальна ставка податку, як і сьогодні, становить 15 %. До деяких нерезидентських доходів застосовуються ставки 0, 4, 6, 12 і 20 % |
| Патенти | Як і сьогодні, платник, який здійснює види діяльності, що патентуються, має вести окремий облік доходів і витрат від цієї діяльності. Податок, отриманий від діяльності, що патентується, зменшується на вартість оплачених патентів |
| Збитки | Перенесення торішніх збитків до складу витрат наступного року до повного погашення збережено в ПКУ. |
| Консолідований облік прибутку (п. 152.4) | За наявності відокремлених підрозділів платник податку може прийняти рішення про сплату консолідованого податку. Таке рішення потрібно прийняти до 1 липня року, що передує звітному |
| Оподаткування неприбуткових організацій (ст. 157) | Правила оподаткування доходів неприбуткових організацій залежно від віднесення їх до тієї чи іншої групи збережено в ПКУ |
| Придбання товарів | До витрат можна включати 85 % таких витрат |
| Залік сплачених за межами України | За наявності письмового підтвердження податкового органу іншої країни про сплату за кордоном податків (за винятком платежів, перелічених у п. 161.6 ПКУ) такі суми підлягають заліку в рахунок зобов’язань з податку на прибуток |
| Посередницькі договори | При передачі товарів на продаж від комітента до комісіонера ця операція не вважається продажем, тобто в комітента не виникають доходи, а у комісіонера не виникають витрати. У посередника доходи виникають лише в сумі комісійної (агентської) винагороди, а транзитні кошти, що проходять через нього, не збільшують ні його доходи, ні його витрати. |
| Безнадійна та сумнівна заборгованість (ст. 159) | Продавцю, з яким вчасно не розрахувався покупець, як і раніше, надається право зменшити свої доходи в порядку, визначеному ПКУ. При цьому потрібно звернути увагу, що тепер одночасно зі зменшенням доходів продавець зобов’язаний зменшити й суму витрат звітного періоду на собівартість таких товарів (робіт, послуг) (п.п. 159.1.1 ПКУ) |
Звітність
У порядку звітності з податку на прибуток відбудуться такі зміни.
По-перше
, починаючи з II кварталу 2011 року платники подаватимуть декларацію з податку на прибуток за новою формою*. Причому у 2011 році перехідними положеннями передбачено такі звітні періоди: другий квартал; другий та третій квартали; другий, третій та четвертий квартали.* Форму поки що не затверджено, але проект розміщено на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua.
По-друге
, платники податку на прибуток (крім малих підприємств) разом з податковою декларацією з податку на прибуток подають квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації (п. 46.2 ПКУ). Малі підприємства, віднесені до таких згідно з ГКУ, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Відкритим є питання, з якого моменту починають діяти ці вимоги, тобто фінансову звітність за який період треба подавати до податкового органу. Є думка, що це треба робити, починаючи з того звітного періоду, в якому почнуть діяти нові правила по податку на прибуток, тобто з II кварталу 2011 року (для усіх, окрім малих підприємств). З іншого боку розділ II ПКУ набув чинності з 1 січня 2011 року, з чого можна дійти висновку, що вже при поданні річної декларації по податку на прибуток за 2010 рік треба виконувати вимоги п. 46.2 ПКУ. Визнаємо, що для таких висновків є підстави. У той же час штрафи за порушення норм податкового законодавства в першому півріччі 2011 року накладаються в розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення, тому сподіватимемося, що податкові органи будуть лояльні в цьому питанні до платників.По-третє
, платники податку на прибуток тепер зобов’язані вести облік тимчасових та постійних податкових різниць** і наводити їх у складі фінансової звітності за формою, установленою Мінфіном. Такі різниці пояснюватимуть, за рахунок чого податковий прибуток відрізняється від бухгалтерського прибутку. Згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ методика бухгалтерського обліку тимчасових і постійних податкових різниць публікується до 1 квітня 2011 року та набирає чинності з 1 січня 2012 року. Фінансова звітність з урахуванням податкових різниць подається платниками податків починаючи зі звітних періодів 2012 року.** Податкова різниця — різниця, що виникає між оцінкою та критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов’язань за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, і доходами та витратами, визначеними відповідно до розділу III ПКУ (п.п. 14.1.188 ПКУ).
По-четверте
, платники податку на прибуток, які користуються правом «податкових канікул», тобто сплачують податок за ставкою 0 % у порядку, установленому п. 154.6 ПКУ, подаватимуть декларацію з податку на прибуток за спрощеною формою (п. 49.2 ПКУ). Така спрощена форма та порядок переходу платників податків на її подання встановлюються Кабміном (п. 46.5 ПКУ).Завершуючи загальний огляд нових правил оподаткування прибутку підприємств, не можемо ще раз не нагадати, що штрафні санкції не застосовуються до платників податку на прибуток за результатами діяльності у другому та третьому кварталах 2011 року.
Документи статті
ГКУ
— Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV.ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.
