МІСЦЕВІ ПОДАТКИ ТА ЗБОРИ
в Податковому кодексі
З прийняттям Податкового кодексу нагальна потреба його всебічного аналізу набуває воістину глобальних масштабів. У сьогоднішній статті докладно розповімо, що було до і що стало після прийняття Податкового кодексу з місцевими податками та зборами, який наразі механізм їх адміністрування, які ставки, строки сплати тощо.
Яна ІНДЮХОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Місцеві податки та збори «до» і «після»
Новий перелік місцевих податків та зборів.
ПКУ передбачає значне скорочення кількості місцевих податків та зборів — з 14 до 5. Причина такого радикального кроку досить банальна: більшість місцевих податків та зборів були неефективними, тобто витрати на їх адміністрування перевищували суми надходжень до місцевих бюджетів від таких платежів.Для наочності зміни, що відбулися в кількості та структурі місцевих податків та зборів, наведемо в табл. 1.
Таблиця 1.
Порівняльна таблиця місцевих податків та зборів «до» і «після» прийняття ПКУ До 01.01.11 р. | Після 01.01.11 р. |
Ст. 15 Закону про систему оподаткування | Ст. 10 ПКУ |
Місцеві податки | |
Податок з реклами | — |
Комунальний податок | — |
Податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки, був передбачений ст. 14 Закону про систему оподаткування, але не справлявся | Податок на нерухоме майно (справлятиметься з 01.01.12 р.) |
—(1) | Єдиний податок(2) |
Місцеві збори (обов’язкові платежі) | |
Збір за паркування автотранспорту | Збір за місця для паркування транспортних |
Ринковий збір | — |
Збір за видачу ордера на квартиру | — |
Курортний збір | Туристичний збір |
Збір за участь у перегонах на іподромі | — |
Збір за виграш на перегонах на іподромі | — |
Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі | — |
Збір за право використання місцевої символіки | — |
Збір за право проведення кіно- і телезйомок | — |
Збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу та лотерей | — |
Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг | — |
Збір з власників собак | — |
Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності згідно зі ст. 14 Закону про систему оподаткування належала до загальнодержавних платежів | Збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності (плата за торговий патент) |
(1) Єдиний податок, що сплачувався до 01.01.11 р. і продовжує сплачуватися до внесення змін до розділу XIV ПКУ, не було передбачено Законом про систему оподаткування, механізм його справляння було встановлено Указом про єдиний податок. У цій статті про нього не йтиметься (2) Єдиний податок, що сплачуватиметься до внесення змін до розділу XIV ПКУ, не передбачено в ПКУ (точніше, його згадано в ПКУ, але порядок його сплати не описано), механізм його справляння встановлено Указом про єдиний податок з урахуванням вимог підрозділу 8 розділу XX ПКУ. |
Зверніть увагу, що місцеві ради:
—
обов’язково установлюють податок на нерухоме майно, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (п. 10.3 ПКУ);—
вирішують питання щодо встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору (п. 10.4 ПКУ).Що робити платникам скасованих податків та зборів?
Незважаючи на те що ПКУ набрав чинності з 01.01.11 р., щодо скасованих податків та зборів за останній звітний період 2010 року потрібно буде відзвітувати. На це вказує п. 1 підрозд. 9 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, де зазначається, що повернення сум місцевих податків та зборів, сплачених до 01.01.11 р. помилково або надмірно, зарахування до бюджетів таких податків та зборів, що сплачуються у I кварталі 2011 року за останній звітний період 2010 року, та сум, що сплачуються в рахунок погашення податкового боргу, який сформувався станом на 31.12.10 р., здійснюються в порядку та на умовах, що діяли до 01.01.11 р.
Податок на нерухоме майно
Податок на нерухоме майно (податок на нерухомість) до прийняття
ПКУ існував лише формально: його було названо у ст. 14 Закону про систему оподаткування як загальнодержавний податок, проте до практичного його впровадження так і не дійшло, оскільки нормативного акта, який установлював би порядок його сплати, не було. Згідно з п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ з 01.01.12 р. цей податок усе-таки буде введено. Податку на нерухомість присвячено ст. 265 ПКУ . У нас із вами ще є час докладно вивчити цей податок, тому сьогодні охарактеризуємо його в загальних рисах (див. табл. 2).
Таблиця 2.
Характеристика податку на нерухомість Показник | Характеристика |
Платники | Фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості (п.п. 265.1.1 ПКУ) |
База оподаткування | Загальна площа об’єкта житлової нерухомості (п.п. 265.3.1 ПКУ) |
Ставка | За 1 кв. м загальної площі об’єкта житлової нерухомості: |
Пільга | База оподаткування зменшується: на 120 кв. м для квартир і на 250 кв. м для будинків. Пільга поширюється тільки на фізичних осіб і лише на один об’єкт нерухомості (п.п. 265.4 ПКУ) |
Базовий податковий (звітний) період | Календарний рік (п.п. 265.6.1 ПКУ) |
Порядок | Фізичні особи. Для них суму податку обчислюватиме ДПС за місцем знаходження об’єкта житлової нерухомості (п.п. 265.7.1 ПКУ). |
Порядок сплати | Податок сплачується за місцем знаходження об’єкта оподаткування та зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п. 265.10.1 ПКУ) |
Строки сплати | Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується (п.п. 265.10.1 ПКУ): |
Збір за місця для паркування транспортних засобів
До прийняття
ПКУ цей збір називався трохи інакше: «збір за паркування автотранспорту». Законодавці не обмежилися зміною назви збору та відчутно переінакшили механізм його справляння. У ПКУ збору за місця для паркування транспортних засобів (далі — збір за паркування) присвячено ст. 266 ПКУ. У табл. 3 подано інформацію про збір «до» і «після» прийняття ПКУ.Зауважимо, що в
ПКУ кардинально змінилося визначення платників. До 01.01.11 р. згідно зі ст. 3 Декрету про місцеві податки платниками збору за паркування автотранспорту були юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Збір сплачувався водіями на місці паркування та встановлювався з розрахунку за одну годину паркування.З 01.01.11 р.
платниками є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи — підприємці , які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують і здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках. Виходить, що тепер платником збору є не кінцеві споживачі послуг з паркування автомобілів, а ті, хто ці послуги надає.Перелік спеціальних земельних ділянок для паркування транспортних засобів затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору. У цьому переліку вказуються місцезнаходження земельної ділянки, її загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування.
Рішення про встановлення збору
разом з переліком осіб, уповноважених організовувати і здійснювати діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради органу ДПС. Якщо збір місцевими радами не встановлено, він на цій території не справляється.Якщо платник збору має підрозділ без статусу юридичної особи, який здійснює діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, він зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору в органі ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки (
п.п. 266.5.2 ПКУ).
Таблиця 3.
Порівняння елементів збору за паркування «до» і «після» прийняття ПКУ Показники | До 01.01.11 р. | Після 01.01.11 р. |
1 | 2 | 3 |
Платники | Юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях | Юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи — підприємці, які здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках (п.п. 266.1.1 ПКУ). |
Об’єкт | Одна година паркування автотранспортного засобу | Об’єктом є: |
Ставка | Граничний розмір — 3 % нмдг (0,51 грн.) у спеціально обладнаних місцях та 1 % нмдг (0,17 грн.) у відведених місцях за 1 годину паркування | Установлюється за 1 день за 1 м2площі земельної ділянки, відведеної для організації та здійснення такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 % МЗП на 1 січня податкового року (п.п. 266.3.1 ПКУ) |
Базовий податковий (звітний) період | Установлюється сільською, селищною або міською радою | Календарний квартал (п.п. 266.5.3 ПКУ) |
Порядок і строки сплати | Збір сплачується авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому — до 28 або 29 числа включно) за місцем знаходження спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів. | |
(1)Майданчики для платного паркування — площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платне паркування транспортних засобів (п.п. 14.1.104 ПКУ). Спеціально відведені автостоянки — площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, яка визначається органами місцевого самоврядування з установленням правил щодо відповідальності за збереження транспортного засобу (п.п. 14.1.229 ПКУ). При цьому до спеціально відведених автостоянок можуть належати комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів. Не належать до спеціально відведених автостоянок гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а також земельні ділянки, що належать до прибудинкових територій. (2) Розмір МЗП на 01.01.11 р. установлено на рівні 941 грн./міс. |
Форми податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів та перерахунку податкового зобов’язання по цьому збору, затверджені
наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1014. Перерахунок складається у разі уточнення податкових зобов’язань за минулий податковий (звітний) період у складі звітної або звітної нової декларації і подається разом з такою декларацією.
Збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності
Збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності є наступником плати за торговий патент, що належала до загальнодержавних податків та зборів.
Як уже зазначалося вище, органи місцевого самоврядування зобов’язані встановити цей збір. Причому в
п. 5 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ вимагається, щоб місцеві ради зробили це в місячний строк з моменту набуття чинності ПКУ. Якщо це не буде зроблено, збір справлятиметься за мінімальною ставкою.У найближчих номерах газети ми докладно розглянемо новий порядок видачі патенту і справляння збору, а поки що охарактеризуємо його в загальних рисах (див. табл. 4).
Таблиця 4.
Характеристика збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності Показник | Характеристика |
1 | 2 |
Платники | Фізичні особи — підприємці, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які отримують торгові патенти. |
Не є платниками | Не є платниками збору такі суб’єкти господарювання (п.п. 267.1.2 ПКУ): |
Ставка | Установлюється органами місцевого самоврядування з розрахунку на календарний місяць у певному розмірі від МЗП, установленої законом на 1 січня календарного року (на 01.01.11 р. — 941 грн.). При цьому враховуються місцезнаходження пункту продажу товарів, асортимент товарів, пункт з надання платних послуг та їх вид. |
Пільговий | ПКУ передбачено можливість придбання пільгового патенту. При цьому пільговий торговий патент можуть придбати лише ті, хто торгує виключно товарами, які визначено ПКУ. Умови та переліки дозволених товарів зазначено в пп. 267.2.1, 267.2.2, 267.2.3 ПКУ |
Порядок придбання патенту | 1) подання до органу ДПС заявки на придбання торгового патенту; |
Порядок, строки сплати і строки дії | Залежать від виду діяльності (див. вичерпну інформацію у найближчих номерах газети). |
Анулювання патенту | Якщо підприємство не вносить збір у встановлені строки, то дія патенту анулюється з першого місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося таке порушення (п.п. 267.7.4 ПКУ). |
Туристичний збір
Туристичний збір — це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Механізм його справляння регулюється
ст. 268 ПКУ. Туристичний збір можна вважати наступником курортного збору, що існував до 01.01.11 р., та скасованого з 01.01.04 р. готельного збору.Як зазначалося вище, місцеві ради самостійно вирішують, чи встановлювати їм туристичний збір. Таким чином, якщо відповідне рішення місцевої ради відсутнє, такий збір не справляється.
У табл. 5 наведено порівняння курортного і туристичного збору.
Аналізуючи порівняльну інформацію, надану в табл. 5, можна зробити такі висновки:
1) уточнено коло платників збору. На зміну просторовому визначенню
Декрету про місцеві податки прийшло конкретніше;2) згідно з
Декретом про місцеві податки розмір збору не міг перевищувати 10 % нмдг. Тепер ставка збору становитиме від 0,5 до 1 % суми вартості проживання особи, яка споживає туристичні послуги. Здавалося б, збір став соціально справедливим, оскільки тепер його величина залежить від вартості проживання. Проте у зв’язку з цим можливе подорожчання туристичних послуг;3) дещо скорочено перелік осіб, які звільняються від сплати туристичного збору.
Таблиця 5.
Порівняльна інформація про курортний та туристичний збір Об’єкти | До 01.01.11 р. | Після 01.01.11 р. |
1 | 2 | 3 |
Платники збору | Громадяни, які прибувають у курортну місцевість | Платниками збору є: |
Звільняються від сплати збору | 1) діти до 16 років; | У п.п. 268.2.2 ПКУ перелічено осіб, які не можуть бути платниками збору: |
База справляння | — | Вартість усього періоду проживання (нічлігу) без ПДВ. |
Ставка | Не більше 10 % нмдг (1,7 грн.) | Від 0,5 до 1 % від вартості проживання (без ПДВ) |
Податкові агенти | Курортний збір справляється: | За рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися (п.п. 268.5.1 ПКУ): |
Базовий | Установлюється рішенням органу місцевого | Календарний квартал (п.п 268.7.3 ПКУ) |
Особливості та строки сплати збору | Збір справляється з платників за місцем їх тимчасового проживання. | Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками |
Форми податкової декларації туристичного збору та перерахунку податкового зобов’язання по цьому збору, затверджені
наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1014.Перерахунок складається у разі уточнення податкових зобов’язань за минулий податковий (звітний) період у складі звітної або нової звітної декларації і подається разом з такою декларацією.
Документи статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.Декрет про місцеві податки
— Декрет КМУ «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 р. № 56-93.Закон про систему оподаткування
— Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII.Указ про єдиний податок
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 28.06.99 р. № 746/99.Закон № 875
— Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII.МЗП
— мінімальна заробітна плата.нмдг
— неоподатковуваний мінімум доходів громадян.ДПС
— Державна податкова служба.КМУ
— Кабінет Міністрів України.