ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК:
правила роботи за Податковим кодексом
З 01.01.11 р. збір за забруднення навколишнього природного середовища замінив собою екологічний податок. По суті цей податок багато у чому подібний до збору та є його правонаступником. Але є й принципові нововведення, зокрема, у питанні сплати збору за викиди в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення: тепер особами, відповідальними за його сплату, є продавці палива.
Цю статтю присвячено розгляду основних моментів стягнення екологічного податку.
Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Платники екоподатку
Відповідно до
п.п. 14.1.57 ПКУ екологічний податок (далі — екоподаток) — це загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.Цей податок замінив собою збір за забруднення навколишнього середовища (далі — екозбір). Сплачується цей податок за правилами, встановленими
розділом VIII ПКУ.Розпочнемо розгляд сплати екоподатку з того, що коло платників цього податку практично не відрізняється від платників екозбору, які визначені в
п. 2.1 Інструкції № 162. Так, платниками екоподатку (як і раніше екозбору) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, які під час провадження діяльності на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюють:—
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, а також пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива (п.п. 240.1.1, п. 240.2 ПКУ);—
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 240.1.2 ПКУ);—
розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (п.п. 240.1.3 ПКУ);—
утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) — (п.п. 240.1.4 ПКУ);—
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п.п. 240.1.5 ПКУ).Крім вищезгаданих суб’єктів, платниками екоподатку також є і
громадяни України, іноземці та особи без громадянства (два останні суб’єкти раніше не визнавалися платниками екозбору) за умови, що вони здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива (п. 240.2 ПКУ).Принциповим нововведенням
ПКУ є те, що відтепер віднесення особи до складу платників екоподатку в деяких випадках не зобов’язує їх сплачувати цей податок і звітувати. Це стосується платників екоподатку, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива. За них відповідно до п. 241.2 ПКУ сплачувати екоподаток мають так звані податкові агенти. До них відповідно до п. 241.2 ПКУ відносяться суб’єкти господарювання, які:—
здійснюють оптову торгівлю паливом;—
здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане в оптовиків).Отже, тепер:
— по-перше, базою для оподаткування екоподатком у цьому випадку буде не обсяг витраченого пального, як було раніше, а обсяг його продажу;
— по-друге,
фактично сплачувати до бюджету екоподаток за викиди в атмосферне повітря будуть продавці палива (АЗС чи інші особи, які будуть торгувати паливом), хоча реально його платитимуть платники екоподатку у вигляді податку, включеного до ціни придбаного палива.Зміна підходу за викиди в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення при визначенні платника і бази для оподаткування екоподатком виказує на те, що з 01.01.11 р. зросте (і так чималенька) вартість палива, оскільки відтепер вона в собі буде містити і розмір екоподатку (ставки якого за викиди пересувними джерелами забруднення зросли у середньому у 15 разів). Тобто, як і раніше, навантаження зі сплати буде покладено на платників екоподатку, а рух грошей будуть забезпечувати продавці палива (податкові агенти), яких контролювати набагато легше і кількість яких менша. У той же час, це значно зменшить кількість суб’єктів господарювання, які зобов’язані обчислювати податок та подавати звітність.
Крім того, варто звернути увагу на таку деталь: придбання палива не завжди вказує на те, що його будуть використовувати саме у пересувних джерелах забруднення. Тому не зрозуміло, як платники екоподатку будуть сплачувати цей податок, коли паливо, що придбавається, планується використовувати, наприклад, для роботи стаціонарних джерел забруднення чи інших засобів, які не належать до пересувних джерел забруднення (котли на рідкому паливі, тощо)?
Ще одним нововведенням щодо переліку платників екоподатку є наявність у
ПКУ окремої категорії «не платники екоподатку» (раніше такої категорії не було). Сплачувати екоподаток відповідно до пп. 240.3 — 240.5 ПКУ взагалі не будуть:1)
суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) за умови, що вони:— до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства — виробника такого джерела;
— здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами;
2)
державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами*, у випадку утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;3)
суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об’єктах), та надають послуги у цій сфері за умови розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах.* Основною діяльністю таких суб’єктів господарювання є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів.
Об’єкт та база оподаткування
Об’єктом та базою оподаткування екоподатком відповідно до
ст. 242 ПКУ, як і раніше, є обсяги та види (класи, категорії):—
забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;—
забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;—
відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;—
палива, реалізованого податковими агентами;—
радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;—
електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Ставки податку
Ставки екоподатку порівняно зі ставками екозбору зросли в декілька разів. Таке підвищення ставок екоподатку порівняно з екозбором викликано тим, що відтепер при розрахунку екозбору не потрібно використовувати низку коригуючих коефіцієнтів. Ці коригуючі коефіцієнти були враховані у величині відповідних ставок податку, причому у найбільшому розмірі.
Так, якщо брати звичайні базові ставки, то вони зросли приблизно у 15 разів. А якщо взяти вже скориговані на відповідний коригуючий коефіцієнт та проіндексовані ставки, то розмір ставок зріс у середньому у 3,6 рази.
Та все ж застосовувати розмір нових ставок платники екоподатку у повному обсязі будуть не з 2011 року, а лише з 2014 року. До цього часу, як вказано в
п. 2 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, будуть використовуватися дещо зменшені ставки цього податку:—
з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку будуть застосовуватися у розмірі 50 % від ставок, встановлених ПКУ;—
з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно — 75 %;—
з 1 січня 2014 року — 100 %.При цьому такі знижені ставки застосовуватимуться при визначенні екоподатку лише
за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення та пересувними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та за утворення і розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах.Що стосується ставок податку
за утворення радіоактивних відходів (уключаючи вже накопичені) та за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, то нові ставки, встановлені ПКУ, починають діяти уже з 01.01.11 р.Розміри ставок наведено у табл. 1 на с. 43.
Звернемо увагу також на те, що, крім поступового підвищення ставок екоподатку, в
ПКУ передбачена можливість проведення індексації цих ставок: п. 4 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що до 1 червня до ВРУ буде вноситися проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, в тому числі і щодо екоподатку. Тому можна очікувати в майбутньому подальшого збільшення ставок податку в зв’язку з індексацією.
Таблиця 1.
Ставки екоподатку| Назва забруднюючої речовини | Ставка податку, грн. за 1 т. (за одиницю, | ||
| 01.01.11 р. — 31.12.12 р. | 01.01.13 р. — 31.12.13 р. | З 01.01.14 р. | |
| І. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин | |||
| Азоту оксиди | 610,50 | 915,75 | 1221,00 |
| Аміак | 114,50 | 171,75 | 229,00 |
| Ангідрид сірчистий | 610,50 | 915,75 | 1221,00 |
| Ацетон | 229,00 | 343,50 | 458,00 |
| Бенз(о)пірен | 777171,50 | 1165757,00 | 1554343,00 |
| Бутилацетат | 137,50 | 206,25 | 275,00 |
| Ванадію п’ятиокис | 2290,00 | 3435,00 | 4580,00 |
| Водень хлористий | 23,00 | 34,50 | 46,00 |
| Вуглецю окис | 23,00 | 34,50 | 46,00 |
| Вуглеводні | 34,50 | 51,75 | 69,00 |
| Газоподібні фтористі сполуки | 1511,50 | 2267,25 | 3023,00 |
| Тверді речовини | 23,00 | 34,50 | 46,00 |
| Кадмію сполуки | 4832,00 | 7248,00 | 9664,00 |
| Марганець та його сполуки | 4832,00 | 7248,00 | 9664,00 |
| Нікель та його сполуки | 24619,00 | 36928,50 | 49238,00 |
| Озон | 610,50 | 915,75 | 1221,00 |
| Ртуть та її сполуки | 25878,50 | 38817,75 | 51757,00 |
| Свинець та його сполуки | 25878,50 | 38817,75 | 51757,00 |
| Сірководень | 1962,00 | 2943,00 | 3924,00 |
| Сірковуглець | 1275,00 | 1912,50 | 2550,00 |
| Спирт н-бутиловий | 610,50 | 915,75 | 1221,00 |
| Стирол | 4458,00 | 6687,00 | 8916,00 |
| Фенол | 2771,00 | 4156,50 | 5542,00 |
| Формальдегід | 1511,50 | 2267,25 | 3023,00 |
| Хром та його сполуки | 16389,50 | 24584,25 | 32779,00 |
| Інші забруднюючі речовини, крім вищеперелічених, для яких встановлено | |||
| I клас | 4366,50 | 6549,75 | 8733,00 |
| II клас | 1000,00 | 1500,00 | 2000,00 |
| III клас | 149,00 | 223,50 | 298,00 |
| IV клас | 34,50 | 51,75 | 69,00 |
| Інші забруднюючі речовини, крім вищеперелічених, для яких не встановлено | |||
| Менше 0,0001 | 183806,00 | 275709,00 | 367612,00 |
| 0,0001 — 0,001 (включно) | 15748,50 | 23622,75 | 31497,00 |
| 0,001 — 0,01 (включно) | 2175,50 | 3263,25 | 4351,00 |
| 0,01 — 0,1 (включно) | 610,50 | 915,75 | 1221,00 |
| 0,1 — більше 10 | 23,00 | 34,50 | 46,00 |
| Інші забруднюючі речовини, крім вищеперелічених, для яких не встановлено клас небезпечності та орієнтовнобезпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю) | 4366,50 | 6549,75 | 8733,00 |
| Двоокис вуглецю | 0,1 | 0,15 | 0,20 |
| ІІ. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин | |||
| Бензин неетилований | 34,00 | 51,00 | 68,00 |
| Бензин сумішевий | 28,00 | 42,00 | 56,00 |
| Зріджений нафтовий газ | 46,00 | 69,00 | 92,00 |
| Дизельне біопаливо | 29,00 | 43,50 | 58,00 |
| Дизельне пальне із вмістом сірки: | |||
| більш як 0,2 мас. % | 34,00 | 51,00 | 68,00 |
| більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас. % | 26,00 | 39,00 | 52,00 |
| більш як 0,005 мас. %, але не більш як 0,035 мас. % | 23,50 | 35,25 | 47,00 |
| не більш як 0,005 мас. % | 15,00 | 22,50 | 30,00 |
| Мазут | 34,00 | 51,00 | 68,00 |
| Стиснений природний газ | 23,00 | 34,50 | 46,00 |
| Бензин авіаційний | 23,50 | 35,25 | 47,00 |
| Гас | 29,00 | 43,50 | 58,00 |
| ІІІ. Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ) | |||
| Азот амонійний (1) | 401,00 | 601,50 | 802,00 |
| Органічні речовини (за показниками БСК 5) (1) | 160,50 | 240,75 | 321,00 |
| Завислі речовини (1) | 11,50 | 17,25 | 23,00 |
| Нафтопродукти(1) | 2359,00 | 3538,50 | 4718,00 |
| Нітрати (1) | 34,50 | 51,75 | 69,00 |
| Нітрити(1) | 1969,50 | 2954,25 | 3939,00 |
| Сульфати(1) | 11,50 | 17,25 | 23,00 |
| Фосфати(1) | 320,5 | 480,75 | 641,00 |
| Хлориди(1) | 11,50 | 17,25 | 23,00 |
| Інші забруднюючі речовини, крім вищеперелічених, на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу(1): | |||
| до 0,001 (включно) | 42016,50 | 63024,75 | 84033,00 |
| 0,001 — 0,1 (включно) | 30464,0 | 45696,00 | 60928,00 |
| 0,1 — 1 (включно) | 5252,00 | 7878,00 | 10504,00 |
| 1 — 10 (включно) | 534,50 | 801,75 | 1069,00 |
| понад 10 | 107,00 | 160,50 | 214,00 |
| Інші забруднюючі речовини, крім вищеперелічених, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу | 42016,50 | 63024,75 | 84033,00 |
| IV. Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього | |||
| Надзвичайно небезпечні відходи | |||
| — обладнання та приладів, що містять ртуть та елементи з іонізуючим випромінюванням | 215,50 | 323,25 | 431,00 |
| — люмінесцентних ламп — 7,5 | 3,75 | 5,63 | 7,5 |
| Відходи, ставка за розміщення яких встановлюється залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів | |||
| I клас — надзвичайно небезпечні | 350 | 525 | 700 |
| II клас — високонебезпечні | 12,75 | 19,12 | 25,50 |
| III клас — помірно небезпечні | 3,20 | 4,80 | 6,40 |
| IV клас — малонебезпечні | 1,25 | 1,88 | 2,50 |
| малонебезпечні нетоксичні відходи | 0,13 | 0,19 | 0,25 |
| Відходи, на які не встановлено клас | 350,00 | 525,00 | 700,00 |
| V. Ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи | |||
| Радіоактивні відходи, утворені виробниками електричної енергії — експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій), включаючи вже накопичені(3) | 0,0063 | ||
| VI. Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ) | |||
| Високоактивні відходи (крім відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) | 300000,00 | ||
| Середньоактивні та низькоактивні (крім відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) | 5600,00 | ||
| Високоактивні відходи у вигляді джерел іонізуючого випромінювання | 10000,00 | ||
| Середньоактивні та низькоактивні у вигляді джерел іонізуючого випромінювання | 2000,00 | ||
| (1) При скидах забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку збільшуються у 1,5 рази. (2) При розміщенні відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки податку збільшуються у 3 рази. Крім цього, як і раніше, до ставок екоподатку за розміщення відходів залежно від місця (зони) їх розміщення, встановлюються окремі коефіцієнти. Так, якщо відходи розміщено: — у межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж застосовують коефіцієнт 3; — на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту — 1. (3) Для експлуатуючих організацій ядерних установок (атомних електростанцій) залежно від активності радіоактивних відходів встановлюються такі коригуючі коефіцієнти: — для високоактивних відходів коефіцієнт 50; — для середньоактивних та низькоактивних — 2. | |||
Порядок обчислення податку
Крім дещо зміненого переліку платників податку та ставок оподаткування, зміни зачепили і порядок обчислення податку.
Так, відповідно до
п. 249.1 ПКУ нараховувати екоподаток потрібно платникам податку та податковими агентами самостійно щокварталу, екозбір же нараховували щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року. Тобто, як бачите, законодавець відмовився від наростаючого підсумку при обчисленні екозбору. У зв’язку з цим і звітність щодо такого податку також потрібно подавати лише з даними за квартал, а не наростаючим підсумком з початку року.Дещо спрощено формули, за якими розраховується екоподаток (вони наведені у
ст. 249 ПКУ). Зокрема, тепер при розрахунку суми екоподатку не використовуються різноманітні коефіцієнти, які використовувалися раніше (коефіцієнт, який при визначенні екозбору враховував чисельність жителів населеного пункту та народно-господарського значення населеного пункту). Платою за таке спрощення стало значне підвищення базових ставок. Формули для розрахунку суми екоподатку за викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та розміщення відходів наведено у табл. 2.
Таблиця 2.
Формули для розрахунку суми екоподатку за викидив атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та розміщення відходів
| Об’єкт оподаткування | Формула | Пояснення |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення | | Пвс — сума екоподатку, який справляється за викиди в атмосферне повітря |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення | | Пвп — сума екоподатку, який справляється за викиди в атмосферне повітря |
| Скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти | | Пс — сума екоподатку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти; |
| Розміщення відходів | | Прв — сума податку, який справляється за розміщення відходів; |
Варто також звернути увагу і на те, що відтепер на розмір екоподатку за скиди та розміщення відходів не буде впливати дотримання чи неотримання (або відсутність) встановлених лімітів за скиди чи розміщення відходів.
Нагадаємо, що раніше у разі дотримання встановлених лімітів збір стягувався у однократному розмірі, а у випадку перевищення такого ліміту (або не встановлення) екозбір розраховувався
у підвищеному (десятикратному чи п’ятикратному) розмірі.На сьогодні в
ПКУ не передбачено використання понадлімітних коефіцієнтів при розрахунку екоподатку за скиди чи розміщення відходів, отже, цей податок незалежно від дотримання ліміту стягується в однократному розмірі.При цьому варто пам’ятати, що відсутність у
ПКУ норми про вплив дотримання ліміту на розмір екоподатку не звільняє платників цього податку від отримання лімітів на скиди чи розміщення відходів. Оскільки обов’язок отримувати ліміти скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів установлено ст. 44 Закону про охорону навколишнього середовища, ПКУ міг лише збільшити розмір плати за їх недотримання, чого не було зроблено.Що стосується розрахунку екоподатку
за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, то методика розрахунку екоподатку нічим не відрізняється від розрахунку екозбору. Тобто використовувати при розрахунку потрібно ті ж формули (наведені вони були раніше у п. 4 Порядку № 303, а тепер у пп. 249.7 та 249.8 ПКУ), що і при розрахунку екозбору щодо таких видів забруднення навколишнього середовища.
Звітування та сплата податку
Порядок подання звітності та сплата екоподатку, які визначені
ст. 250 ПКУ, порівняно з екозбором практично не містять нічого нового. Цей порядок лише ввібрав у себе норми нормативно-правових актів, які регулювали порядок подання звітності і сплати екозбору, що були вказані в Інструкції № 162 та Порядку № 303, а також у роз’ясненнях ДПАУ (зокрема, у листі ДПАУ від 14.04.09 р. № 7787/7/15-0817). Тому закцентуємо лише увагу на основних моментах.1. Як і раніше,
базовим податковим (звітним) періодом для подання звітності є календарний квартал (на відміну від звітності щодо екозбору — без наростаючого підсумку).Форма звітності з екоподатку, яку
потрібно подавати за І квартал 2011 року затверджено наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1010.2. Подавати декларацію з екоподатку платники податку та податкові агенти будуть, як і раніше,
протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів ДПС, а сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.При цьому місце подання звітності з екоподатку та його сплати залежить від виду джерела забруднення. Так, зокрема, подавати звітність щодо екоподатку та сплачувати такий податок потрібно:
—
за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах — за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;—
за паливо, реалізоване податковими агентами, — за місцем знаходження пунктів продажу палива ;—
за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк — за місцем перебування платника на податковому обліку в органах ДПС.3. У випадку, коли місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку платників екоподатку, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, то такі платники до органу ДПС, в якому він перебуває на обліку, варто
подати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.4. При поданні звітності з екоподатку, як і при поданні звітності з екозбору (
лист ДПАУ від 14.04.09 р. № 7787/7/15-0817), залишилися незмінними правила подання звітності у випадку, коли платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або місць (об’єктів) розміщення відходів у межах одного чи кількох населених пунктів або коли платник екоподатку та джерела забрудження перебувають у місті з районним поділом (див. «Особливості подання звітності»).
| Особливості подання звітності Витяг із п. 250.10 ПКУ «250.10. У разі якщо: 250.10.1. платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів у межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного органу державної податкової служби за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо; 250.10.2. платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів у межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного органу державної податкової служби одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення; 250.10.3. платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради)». |
5. Сплачувати податок, відповідно до
п.п. 250.5 ПКУ, за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів потрібно одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Держказначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом, а за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк — до державного бюджету.При цьому варто звернути увагу, що суб’єктам господарювання, які утворюють радіоактивні відходи та/або тимчасово їх зберігають, на відміну від інших платників екоподатку надано право за бажанням сплачувати екоподаток не щоквартально, а щомісяця в розмірі однієї третьої частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду.
Ось і всі основні моменти оподаткування екоподатком. Сподіваємося, що вони допоможуть без проблем нараховувати і сплачувати цей податок.
А на закінчення звернемо увагу на порядок втрати статусу платника екоподатку у випадку відсутності джерела забруднення.
Так, у випадку коли платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку, щоб не подавати звітність і не вважатися платником екоподатку, повинен
повідомити про це відповідний орган ДПС за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екоподатку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації у загальному порядку.Форму такої заяви та строк її подання, на жаль, у ПКУ не прописано. Тому, на нашу думку, якщо у підприємства не буде у 2011 році джерела забруднення для неподання звітності у поточному році радимо подати заяву у довільній формі не пізніше граничного строку подання декларації з екоподатку за I квартал 2011 року, наприклад, подати таку заяву разом із звітністю щодо екозбору за 2010 рік.
Документи статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.Закон про охорону навколишнього середовища
— Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 р. № 1264-XII (втратив чинність).Iнструкція № 162
— Iнструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затверджена наказом Мінприроди та ДПА України від 19.07.99 р. № 162/379.Порядок № 303
— Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затверджений постановою КМУ від 01.03.99 р. № 303.
