ПЕРЕВІРКИ:
Кабмін затвердив Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику при додержанні вимог законодавства про працю
Постанова Кабінету Міністрів України від 17.11.10 р. № 1059
«Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)»
Документ, що коментується, наведено в додатку «Документи»
Нагадаємо, що відповідно до
ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07 р. № 877-V (далі — Закон про перевірки) контролюючі органи для здійснення планових перевірок суб’єктів господарювання мають розробити та подати на затвердження до Кабміну критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику їх діяльності. На основі таких критеріїв та встановлених ними ступенів ризику встановлюють періодичність проведення планових перевірок таких суб’єктів.Якщо такі критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику не буде затверджено, то відповідно до
п. 3 Заключних положень Закону про перевірки суб'єкти господарювання, підконтрольні певному органу влади, вважаються суб'єктами господарювання з незначним ступенем ризику та підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п'ять років.Варто зазначити, що деякі контролюючі органи, зокрема Мінпраці тривалий час намагалося вивести інспекції з праці із сфери дії
Закону про перевірки. Так, у низці листів просувалася позиція, згідно з якою орган з контролю за дотриманням законодавства про працю (Державний департамент нагляду за дотриманням законодавства про працю та його територіальні органи, функції яких виконують інспекції з праці), виконуючи свої повноваження (проводячи перевірки) повинні керуватися нормами Закону про перевірки лише частково, а саме в тій частині, в якій ці норми не суперечать Конвенціям Міжнародної організації праці*.* Детальніше про це див. консультацію «Перевірки інспекції з праці» // «БТ», 2010, № 38, с. 38.
Напевно тому у судовій практиці дедалі частіше зустрічаються рішення, що визнають правомірним недопуск перевіряючих до перевірки, у разі коли не затверджено критерії та остання планова повірка проводилася менш ніж п’ять років тому. Не виключено, що саме ці обставини змусили Мінпраці нарешті розробити
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), які затвердив Кабмін постановою, що коментується.Відповідно до цих
Критеріїв, суб’єкти господарювання незалежно від форми власності будуть відноситись до одного з трьох ступенів ризику: високого (перевірятимуть не частіше ніж 1 раз на рік), середнього (перевірятимуть не частіше ніж 1 раз на 2 роки) та незначного (перевірятимуть не частіше ніж 1 раз на 3 роки).В основу розробки цих
Критеріїв покладено як об’єктивні показники (кількість працівників), так і показники, які свідчать про ступінь дотримання суб’єктом господарювання законодавства з праці в минулих роках (використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, не дотримуються умов генеральної, галузевої (регіональної) угоди та/або колективного договору, тощо). При цьому використовувати критерії, що вказують на ступінь дотримання вимог законодавства з праці при визначенні ступеня ризику, потрібно, на наш погляд, лише за наявності судового рішення, що підтверджує факт порушення законодавства з праці. та застосування санкцій до суб’єкта господарювання чи його посадової особи за такі порушення. Наявність інших документів, наприклад, скарги від робітника чи від іншої особи на роботодавця не може бути достатньою підставою для підвищення ступеня ризику для відповідного суб’єкта господарювання. Така скарга може лише бути підставою для позапланової перевірки.Звернемо увагу суб’єкта господарювання також і на те, що проводити перевірки контролюючі органи можуть лише з тією періодичністю, яка визначена у
Критеріях. Якщо періодичність не дотримана, тобто перевірка відбувається частіше ніж через установлений період, то суб’єкт господарювання може не допускати таких перевіряючих до перевірки.При цьому варто пам’ятати і про те, що норми
Критеріїв розповсюджуються лише на періодичність проведення планових перевірок, на проведення позапланових перевірок така періодичність не впливає.
Кабінет Міністрів України
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)
Додаток до постанови від 17 листопада 2010 року № 1059
1.
Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю, є:1) чисельність працівників;
2) стан оплати праці;
3) додержання вимог законодавства у разі звільнення працівників за ініціативою адміністрації суб'єкта господарювання;
4) порушення вимог законодавства про працю.
2.
Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання незалежно від форми власності відносяться до одного з трьох ступенів ризику — високого, середнього та незначного.3.
До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб'єкти:1) на яких працює більш як 201 особа;
2) які не дотримуються вимог законодавства щодо оплати праці;
3) які протягом минулого та поточного років провели вивільнення працівників за ініціативою адміністрації або прийняли рішення щодо скорочення їх чисельності;
4) які нараховують або виплачують заробітну плату, розмір якої менше встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати за виконану працівником місячну чи погодинну норму праці;
5) які використовують найману працю без належного оформлення трудових відносин;
6) у яких протягом попередніх 12 календарних місяців за результатами планових та позапланових перевірок виявлено грубі порушення вимог законодавства про працю, що мають ознаки злочинів, передбачених с
таттями 172, 173 і 175 Кримінального кодексу України;7) які порушують вимоги законодавства про працю щодо використання праці жінок, неповнолітніх та осіб з обмеженими можливостями;
8) які не дотримуються умов генеральної, галузевої (регіональної) угоди та/або колективного договору;
9) які порушують вимоги законодавства про працю щодо тривалості робочого часу, часу відпочинку і праці молоді.
4.
До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб'єкти:1) на яких працює від 50 до 200 осіб;
2) які порушують строки виплати заробітної плати;
3) які нараховують або виплачують заробітну плату у мінімальному розмірі за кваліфіковану працю;
4) у яких протягом попередніх 12 календарних місяців за результатами планових та позапланових перевірок виявлено порушення вимог законодавства про працю, за якими посадові особи суб'єкта господарської діяльності притягалися до адміністративної відповідальності;
5) які не дотримуються вимог законодавства щодо надання гарантій і виплати компенсацій, передбачених законодавством про працю;
6) які не дотримуються вимог законодавства щодо надання гарантій під час притягнення працівників до матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі чи організації;
7) які не дотримуються порядку запровадження та зміни норм праці;
8) які порушують порядок застосування дисциплінарних стягнень.
5.
До суб'єктів господарювання із незначним ступенем ризику відносяться суб'єкти, що не віднесені до суб'єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику.6.
Планові перевірки суб'єктів господарювання, пов'язані з державним наглядом (контролем) у сфері додержання вимог законодавства про працю, проводяться:з високим ступенем ризику — не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику — не частіше ніж один раз на два роки;
з незначним ступенем ризику — не частіше ніж один раз на три роки.
