НАРАХОВУЄМО ТА СПЛАЧУЄМО ЄДИНИЙ ВНЕСОК
Давно вже не було такого, щоб на початок нового року припадало скільки нововведень: і Податковий кодекс, і єдиний соцвнесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Цей рік можна порівняти хіба що з 2000-м, коли запрацювали нові правила бухобліку. Але сьогоднішні новини багато у чому перевершують колишні зміни, оскільки обсяг нововведень та мірило штрафонебезпечності непорівнянні…
Сьогоднішню Тему тижня присвячено питанням нарахування та сплати єдиного внеску. З неї ви дізнаєтеся про правила його сплати, про можливість повернення переплати чи помилково сплачених сум, про порядок звіряння розрахунків з Пенсійним фондом, про контроль банком платежів з єдиного внеску при виплаті зарплати.
Крім того, ми докладно описали особливості сплати єдиного внеску із сум лікарняних, відпускних, винагород за цивільно-правовими договорами, зарплати інвалідів.
Окремий блок присвячено порядку обов'язкової сплати єдиного внеску підприємцями.
На закінчення наведено зручні таблиці-довідники з переліком платників, базою, ставками, а також із порядком сплати єдиного внеску підприємцями.
Крім аналітичного матеріалу, у додатку «Документи» ми опублікували основні нормативні акти Пенсійного фонду, що регламентують нарахування і сплату єдиного внеску:
— Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок;
— Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення помилково сплачених коштів;
— Порядок ведення органами Пенсійного фонду обліку надходження сум єдиного внеску;
— Порядок прийняття банками до виконання розрахункових документів на виплату зарплати;
— Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску;
— Порядок взяття на облік та зняття з обліку платників єдиного внеску.
У сьогоднішній Темі тижня ми докладно розглянемо порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як роботодавцями, так і підприємцями.
Оксана КОНОНЕНКО, головний редактор газети «Бухгалтерський тиждень»,
Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Загальні норми
1 січня 2011 року
настало! А разом з ним до нас прийшов єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У минулому залишається нарахування чотирьох внесків до соцфондів (ПФУ, ФТВП, ФБ та ФНВ) і подання чотирьох звітів*.*
Зверніть увагу: у січні 2011 року слід востаннє відзвітувати перед ПФУ за грудень 2010 року (не пізніше 20.01.11 р.) і здати щоквартальні звіти до ФТВП (не пізніше 20.01.11 р.), а також до ФНВ та ФБ (до 25.01.11 р.).Умови, розміри, порядок нарахування і сплати ЄВС визначаються
Законом про ЄВС, що набрав чинності з 2011 року, за винятком окремих норм щодо введення в дію посвідчення застрахованої особи (п. 8 ч. 1 ст. 1; пп. 7, 8 і 9 ч. 2 ст. 6, абз. другого 1 ч. 3 ст. 20; ст. 22), — вони набирають чинності з 1 січня 2014 року.ЄВС — це консолідований страховий внесок
, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі. ЄВС не входить до системи оподаткування і податкове законодавство не регулює порядок його нарахування, обчислення і сплати (ч. 2 ст. 8 Закону про ЄВС).Адмініструванням ЄВС займається ПФУ. Саме
ПФУ здійснюватиме збір та ведення обліку ЄВС. На нього також покладено каральні функції за порушення порядку розрахунків щодо ЄВС. Інші соцфонди після запровадження ЄВС не розформовуються — вони займатимуться питаннями, пов'язаними з використанням коштів їх фондів та проведенням у зв'язку з цим перевірок страхувальників, а також перевірок правильності нарахування і сплати соцвнесків, що справляються до введення ЄВС.
Формування реєстрів страхувальників та застрахованих осіб
Дані про всіх платників ЄВС потрапляють до
Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Він складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб і призначений для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку ЄВС, його платників та застрахованих осіб.Його веде ПФУ в порядку, визначеному
Положенням № 22-1. Облік страхувальників (усіх роботодавців) у Реєстрі ведуть у порядку, описаному в ст. 5 Закону про ЄВС та в Порядку № 21-6 (докладніше див. розділ «Узяття на облік платників» на с. 11).Підприємці та самозайняті особи
подають відомості про себе самостійно.Відомості
про застрахованих осіб надходять від роботодавців до Реєстру на підставі звітів щодо ЄВС, зокрема з додатка 4 до Порядку № 22-2. На підставі цього звіту вносяться й необхідні зміни до відомостей, що містяться в Реєстрі.На кожну застраховану особу в Реєстрі передбачено ведення персональної облікової картки за
формою ОК-7-з (додаток до Положення № 22-1).Передбачено включення до Реєстру застрахованих осіб, які мають ідентифікаційний номер, відмовилися від нього через релігійні переконання (дані страхового свідоцтва), в яких немає страхового свідоцтва (паспортні дані) та які не є громадянами України і не мають паспорта й номера (дані документа, що засвідчує особу). Таким чином, до Реєстру буде включено всіх фізичних осіб, яким виплачувалися виплати, на які нараховується ЄВС.
Даними цього держреєстру мають право користуватися всі фонди для виконання покладених на них функцій.
З 2011 року всі сьогоднішні платники внесків до ПФУ, ФТВП, ФБ та ФНВ стануть платниками ЄВС. У зв'язку з цим будь-якої
додаткової перереєстрації як платників страхових внесків, так і застрахованих осіб, ПФУ не здійснюватиме (абз. другий п. 3 розділу VIII Закону про ЄВС).
НАРАХУВАННЯ ЄВС
Узяття на облік платників
Платниками
ЄВС є:—
страхувальники (названі в п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС) і—
застраховані особи (названі в пп. 2 — 14 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС).Перелік страхувальників та відповідних їм застрахованих осіб наведено в графах 1 і 2 табл. 6 на с. 60.
Нарахування і сплату ЄВС (
ЄВС у частині утримання) за застрахованих осіб (за найманих працівників, фізичних осіб, які виконують роботи і надають послуги за ЦП-договорами, одержувачів допомоги) здійснюють роботодавці за рахунок сум, на які ЄВС нараховано (ч. 6 ст. 7 і ч. 9 ст. 9 Закону про ЄВС). Таким чином, виходить, що саме страхувальник нараховує і сплачує ЄВС як за себе (ЄВС у частині нарахування), так і за застрахованих осіб (ЄВС у частині утримання).Усі платники ЄВС зобов'язані
стати на облік і в такий спосіб потрапити до Реєстру страхувальників або застрахованих осіб (п. 11 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄВС). Як зазначалося вище, застраховані особи потрапляють до свого Реєстру завдяки звітності з ЄВС, що подається страхувальником. Що стосується страхувальників, то порядок узяття їх на облік, а також зняття з обліку регулюється ст. 5 Закону про ЄВС і докладніше — Порядком № 21-6*.* У зв'язку з набуттям чинності постановою від 27.09.10 р. № 21-6 з 01.01.11 р. втратила чинність діюча до цього аналогічна постанова правління ПФУ від 10.10.06 р. № 14-4 та вилучено розділ 3 Інструкції № 21-1.
Узяття на облік
роботодавців здійснює ПФУ шляхом унесення відповідних даних до Реєстру страхувальників. При цьому роботодавців, на яких поширюється дія Закону № 755, беруть на облік на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих держреєстратором, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання таких відомостей. Аналогічно і в ситуації зі зняттям з обліку — для ПФУ підставою для цього будуть дані від держреєстратора (після проведення перевірки). Таким чином, роботодавцю додатково відвідувати свій ПФУ з цього питання не потрібно — це буде здійснено автоматично.Усіх інших страхувальників, на яких
не поширюється дія Закону № 755, ПФУ бере на облік не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви за формою додатка 2 або 3 до Порядку № 21-6. Така заява подається в 10-денний строк з моменту настання обставин, перелічених у п. 4.1 Порядку № 21-6 особами, названими в абз. четвертому, шостому та сьомому п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС, а саме:— фізичними особами, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичними особами, котрі використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
— дипломатичними представництвами та консульськими установами іноземних держав, філіями, представництвами та іншими відокремленими підрозділами іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародними), розташованими на території України;
— військовими частинами.
До заяви такі платники додають документи, перелічені в
пп. 4.3 і 4.4 Порядку № 21-6. Для зняття з обліку ці страхувальники також подають відповідну заяву в 10-денний строк з дня прийняття відповідного рішення (розділ 7 Порядку № 21-6).Зверніть увагу
: за ухилення від узяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік передбачено відповідальність — штраф у розмірі 170 грн. (п. 1 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄВС).На наступний день після взяття на облік ПФУ безкоштовно надсилає поштою з повідомленням про вручення
Повідомлення про взяття їх на облік платника єдиного внеску (додаток 1 до Порядку № 21-6). У ньому для роботодавців указують клас професійного ризику, до якого віднесено цього платника (ч. 3 ст. 5 Закону про ЄВС). Крім того, у повідомленні також передбачено зазначення реквізитів банківських рахунків, на які зараховують ЄВС. Страхувальникам, які на 1 січня 2011 року перебувають на обліку, згідно з усним роз’ясненням фахівців ПФУ, у січні ПФУ не буде видавати нові повідомлення про взяття на облік. Таким страхувальникам слід пред'явити в свій ПФУ повідомлення про взяття на облік у ФНВ, у якому зазначений присвоєний їм клас професійного ризику виробництва, на підставі даних якого ПФУ повідомить розмір ЄВС та банківські реквізити для зарахування ЄВС.Відокремлені підрозділи
беруться на облік за їх місцезнаходженням у разі, якщо вони мають окремий баланс та самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Порядок узяття їх на облік регламентує розділ 3 Порядку № 21-6, а зняття з обліку — розділ 6.
База нарахування
Загальні правила
. Згідно з п.п. 4.1.1 Інструкції № 21-5 ЄВС нараховують на суми, визначені як база для нарахування ЄВС. База для справляння ЄВС зазначена в ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС та в розділі ІІІ Інструкції № 21-5, а саме:1) нарахована
заробітна плата (основна, додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати), у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР;2)
винагорода фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за ЦП-договором;3) оплата
перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;4)
допомога по тимчасовій непрацездатності;5) допомоги чи компенсації відповідно до законодавства;
6) грошове забезпечення.
Згідно з
п.п. 4.3.5 Інструкції № 21-5 визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВС потрібно здійснювати відповідно до Інструкції № 5.Перелік видів виплат, на які не нараховується ЕСВ
, затверджено Кабміном та наведено в Переліку № 1170 (частина 7 ст. 7 Закону про ЄВС; див. с. 19 цього номера).Ставки ЄВС стосовно бази за категоріями платників наведено в табл. 6 на с. 60.
Максимальна база — 15 ПМПО
. Як і для соцвнесків, що справлялися до 2011 року, для ЄВС передбачено максимальну величину бази, більше з якої ЄВС не стягують. Вона, як і раніше, дорівнює 15 ПМПО (ч. 3 ст. 7 і п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄВС; п. 3.15 Інструкції № 21-5). Таким чином, якщо дохід працівника за місяць, на який нараховують ЄВС, перевищує 15 ПМПО, то ЄВС справляють лише із суми доходу, що дорівнює 15 ПМПО.Сформулюємо
основні правила, які слід ураховувати при застосуванні максимальної величини бази.Правило 1
. Розмір максимальної бази, на яку нараховують і з якої утримують ЄВС, становить 15 ПМПО, установленого законом. Незважаючи на те, що ні в Законі про ЄВС, ні в Інструкції № 21-5 не зазначено, за який період брати показник ПМПО для розрахунку максимальної бази, вважаємо, що слід брати величину ПМПО, котра діє у відповідному місяці, за який нараховують ЄВС.Правило 2
. Оскільки за місяць працівнику може бути нараховано не один вид доходу, а декілька, і для них Законом про ЄВС установлено різні ставки, п.п. 4.3.2 Інструкції № 21-5 передбачено таку черговість обліку виплат:1.
Нарахована зарплата за видами виплат (основна й додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі).2.
Винагорода за ЦП-договорами.3.
Допомога по тимчасовій непрацездатності.Як бачимо, при встановленні черговості включення виплат ПФУ виходив з розміру ЄВС — виплати включаються у міру зменшення розміру ЄСВ, що на них нараховується: спочатку зарплата, для якої встановлено найбільший розмір (нарахування залежно від класу ризику від 36,76 до 49,7 % та утримання 3,6 %*; див.
розділ «Ставки ЄВС» на с. 13), потім — винагорода за ЦП-договорами (34,7 % і 2,6 %) і вже після цього — оплата лікарняного з найменшим розміром ЄВС (33,2 % і 2 %).* Тут не беремо до уваги інвалідів.
При дотриманні черговості при нарахуванні оплати за лікарняним листком, на наш погляд, спочатку включається сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, а вже потім — сума допомоги за рахунок ФТВП.
Правило 3
. При дотриманні черговості включення виплат розмір ЄВС застосовується окремо для кожного виду виплат відповідній категорії платників.Так, на зарплату нараховують ЄВС залежно від виду економічної діяльності, а утримують за ставкою 3,6 %, на заробіток працівника-інваліда підприємство нараховує ЄВС за ставкою 8,41 %. На суму винагороди за ЦП-договором нараховують установлені для такого виду виплат ставки ЄВС: 34,7 % і 2,6 %. На суму допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховують ЄВС у розмірі 33,2 %, а утримують 2 %.
Приклад 1
. За січень 2011 року працівнику-інваліду, працевлаштованому на підприємстві, нараховано:— зарплату в сумі 10000 грн.;
— винагороду за надані працівником послуги за укладеним ЦП-договором — 3000 грн.;
— оплату днів тимчасової непрацездатності — 4000 грн.
ЄВС за січень 2011 року працівнику буде нараховано, як показано в табл. 1 на с. 13.
Таблиця 1.
Нарахування ЄВС при застосуванні максимальної величини бази (приклад 1)| Вид нарахування за січень 2011 року | База для справляння ЄВС, грн. | ЄВС, грн. | ||
| загальна сума | у межах максимальної величини, з якої справляють ЄВС | нарахований на базу | утриманий із бази | |
| Зарплата | 10000 | 10000 | 841 10000 х 8,41 % | 360 10000 х 3,6 % |
| Винагорода за ЦП-договором | 3000 | 3000 (10000 + 3000) < 14115(1) | 1041 3000 х 34,7 % | 78 3000 х 2,6 % |
| Оплата днів тимчасової | 4000 | 1115(2) | 370,18 1115 х 33,2 % | 22,3 1115 х 2 % |
| Усього | 17000 | 14115 | 2252,18 | 460,3 |
| (1) 14115 грн. (941 грн. х 15) — це максимальна величина бази для справляння ЄВС у січні 2011 року. ЄВС на суму винагороди за ЦП-договором справляють з усієї суми, оскільки сума зарплати і винагороди не перевищують максимальну величину бази:(10000 + 3000) < 14115.(2) Оскільки загальна сума виплат (17000 грн.) перевищує максимальну величину бази (17000 > 14115), то ЄВС на суму лікарняного нараховують з різниці між максимальною базою та сумою нарахованої зарплати і винагороди за ЦП-договором: 14115 - (10000 + 3000) = 1115 (грн.). | ||||
Правило 4
. Застосування максимальної величини при нарахуванні ЄВС на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожен місяць .Таким чином, і для ЄВС для цілей застосування максимальної бази збережено правило про розподіл відпускних та лікарняних між місяцями, за які їх нараховано. У такому ж розподіленому вигляді ці виплати потраплять до персоніфікованих даних працівника (місяць, на який припадають такі виплати, указується у звітності — у
графі 11 таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 22-2).Приклад 2
. У січні 2011 року працівнику:— нарахували зарплату в сумі 11000 грн.;
— виплатили відпускні за період з 31.01.11 р. по 23.02.11 р. (24 календарні дні) в сумі 7200 грн., у тому числі ті, що припадають на січень 2011 року, у сумі 300 грн. (31 січня) і на лютий (01.02.11 — 23.02.11) — 6900 грн.
Підприємство належить до 11-го класу професійного ризику, якому відповідає ставка ЄВС у розмірі 36,9 %.
Для цілей застосування максимальної бази в січні 2011 року порівнюють дохід працівника, який безпосередньо нараховано за січень 2011 року, тобто в сумі
11300 грн. (11000 + 300).Відпускні, що припадають на лютий 2011 року (01.02.11 — 23.02.11), у сумі 6900 грн. для застосування максимальної бази відносять до доходу лютого 2011 року. При виплаті відпускних у січні 2011 року перед виходом працівника у відпустку з цієї суми підприємство сплачує авансовий платіж ЄВС за ставкою 36,9 %. ЄВС у частині утримання (3,6 %) роботодавець, керуючись
пп. 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції № 21-5, може сплатити за підсумками лютого — місяця, в якому нараховано відпускні (докладніше про строки сплати див. у розділі «Сплата ЄВС. Загальні правила» на с. 52).Як бачимо, після віднесення виплат до місяців, на які вони припадають, дохід працівника за січень, з якого справляють ЄВС, не перевищує 15 ПМПО (11300 < 14115).
Загальна сума ЄВС (у частині нарахувань та утримань) із січневого доходу (Кт 65) становить
4576,5 грн. :(11000 + 300) х 36,9 % + (11000 + 300) х 3,6 %.
Крім максимальної величини бази для справляння ЄВС, передбачено також
мінімальний страховий внесок. Його обчислюють виходячи з мінзарплати, що діє в місяці, за який нараховують зарплату чи дохід (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄВС, п. 12 ст. 2 Закону № 2240, п. 15 ст. 1 Закону № 1533, ст. 1 Закону № 1058). Але на відміну від застосування максимальної величини бази, завдяки якій обмежується максимальна величина нарахованого ЄСВ, якщо працівнику нараховується заробіток (дохід) менше мінзарплати, то ЄВС усе одно обчислюють виходячи із суми фактично нарахованої бази. Показник мінімального страхового внеску має значення для застрахованих осіб при отриманні страхових виплат. А от ФОП повинні сплачувати ЄВС у сумі не менше мінімального страхового внеску (докладніше див. у розділі «Обов'язковий ЄВС для підприємців» на с. 57).
Ставки ЄВС
Установлення ставок внеску залежно від виду діяльності
. Запровадження Закону про ЄВС принципово не змінює загальний розмір відрахувань до соцфондів. Здебільшого це сума сплачуваних до 2011 року внесків до соцфондів, що залежить від виду економічної діяльності роботодавця. Розміри ставок залежно від бази наведено в табл. 6 на с. 60.Розмір внеску
на заробітну плату для роботодавців (внесок у частині нарахування) залежить від виду економічної діяльності (абз. перший і другий ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС; п.п. 3.1.1 Інструкції № 21-5): мінімальна ставка становить 36,76 %, а максимальна — 49,7 %.Якщо платник здійснює
кілька видів діяльності, то розмір ЄВС визначають за основним видом (абз. шостий ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС).Розмір ЄВС
для відокремленого підрозділу (філії або представництва), розрахунки з оплати праці якого ведуться нецентралізовано, визначають за видом діяльності такого підрозділу, а якщо їх декілька — за його основним видом ( абз. сьомий та восьмий ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС).Як і сьогодні,
облік показників для визначення класу професійного ризику виробництва вестиме ФНВ (оновлена ст. 24 Закону № 1105). Саме ФНВ приймає рішення про віднесення до класу професійного ризику виробництва роботодавця згідно з Порядком № 30 при взятті його на облік, про що повідомляє ПФУ (п. 2.3 Порядку № 21-6; п. 3.1 Порядку № 30). ПФУ при цьому безкоштовно надсилає платнику поштою з повідомленням про вручення Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску (додаток 1 до Порядку № 21-6).Віднесення страхувальника до класу професійного ризику ФНВ здійснює згідно з
Класифікацією галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва, наведеною в додатку до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженому постановою КМУ від 13.09.2000 р. № 1423. У ній так само, як і в Законі про ЄВС та Інструкції № 21-5, передбачено 67 класів професійного ризику виробництва.Згідно з
п. 3.3 Порядку № 30 ФНВ може відносити страхувальника до класу професійного ризику виробництва за власною оцінкою в таких випадках:1) коли у зв'язку зі специфікою виробництва страхувальник не потрапляє під класифікацію видів економічної діяльності за професійним ризиком виробництва;
2) якщо ФНВ не отримує від страхувальника відомостей, необхідних для віднесення його до класу професійного ризику виробництва, або отримує їх від страхувальника несвоєчасно та не в повному обсязі.
Якщо роботодавець не згоден з установленим йому розміром ЄВС, він може протягом 10 робочих днів з моменту отримання повідомлення звернутися до ПФУ з письмовою заявою про зміну розміру ЄВС (
абз. другий п. 2.4 Порядку № 21-6). Причому якщо платник не згоден з розміром ЄВС у зв'язку з віднесенням його до відповідного класу професійного ризику виробництва, платник погоджує клас професійного ризику з ФНВ, звертається до нього із заявою про зміну класу професійного ризику виробництва та розміру єдиного внеску за формою додатка 3 до Порядку № 30 протягом 10 робочих днів (п. 3.5 Порядку № 30). Про встановлення нового розміру ЄВС ПФУ надсилає платнику Повідомлення (додаток 1 до Порядку № 21-6) з приміткою «Зміни».У зв'язку зі
зміною виду діяльності платник може самостійно звернутися до ПФУ для набуття права на зміну розміру ЄВС (п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону про ЄВС). Зміну належності роботодавця до класу професійного ризику виробництва здійснює ФНВ один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року (оновлена ст. 47 Закону № 1105, п. 3.7 Порядку № 30). Для цього страхувальник повинен один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, подати до ФНВ за місцезнаходженням (місцем проживання) Відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 30 (п. 3.10 Порядку № 30).Якщо страхувальник не здійснював госпдіяльність і за результатами попереднього року неможливо встановити основний вид економічної діяльності, то йому необхідно звернутися до ФНВ із
заявою за формою додатка 3 до Порядку № 30, в якому вказується основний вид економічної діяльності (п. 3.9 Порядку № 30). На підставі цих даних ФНВ відносить цього страхувальника до класу професійного ризику виробництва та повідомляє про це ПФУ.Крім того, якщо платник уносить зміни до своїх реєстраційних даних щодо основного виду діяльності, ПФУ спільно з ФНВ присвоює йому новий клас професійного ризику з новою ставкою ЄВС і надсилає йому
Повідомлення (додаток 1 до Порядку № 21-6) з приміткою «Зміни» (п. 2.5 Порядку № 21-6). У разі незгоди платника з такими змінами він погоджує клас ризику з ФНВ.Інші ставки.
Для бюджетників розмір ЄВС, що нараховується, зафіксовано на рівні 36,3 % (абз. третій ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС), а роботодавці найманих робітників з числа льотних екіпажів нараховують 45,96 % (абз. четвертий ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС). Крім того, для підприємств, на яких працюють інваліди, і в окремих випадках для самих працівників-інвалідів передбачено знижені ставки (докладніше див. розділ «ЄВС для інвалідів» на с. 50).Утримання.
Розмір внеску в частині «утримання» для звичайних працівників не залежить від класу професійного ризику їх роботодавця, і загальний його розмір, який утримується роботодавцем за рахунок нарахованої йому зарплати, становить 3,6 % (це сума сплачуваних до 2011 року внесків до ПФУ — 2 %; до ФБ — 0,6 % і до ФТВП — 1 %). Якщо працівник хворів, то із суми виплати за лікарняним листком роботодавець утримує 2 % (до 2011 року з лікарняних також утримували тільки внесок до ПФУ за ставкою 2 %), а якщо він ще й виконував роботи (послуги) за ЦП-договорами, то з такої виплати утримують ЄВС за ставкою 2,6 % (це сума внесків до ПФУ — 2 % і до ФБ — 0,6 %, які утримували до 2011 року).Таким чином, для окремих видів виплат і категорій працівників
Законом про ЄВС установлено різні ставки ЄВС, які ми навели в табл. 6 на с. 60.ЄВС
за минулі періоди обчислюють за ставкою, що діє на день нарахування (обчислення, визначення) зарплати, доходу, на який нараховують ЄВС (ч. 4 ст. 9 Закону про ЄВС; п.п. 4.1.4 Інструкції № 21-5).Приклад 3.
У січні 2011 року на суму премії помилково не було нараховано та утримано ЄВС. Роботодавця віднесено до 33-го класу професійного ризику виробництва, якому відповідає ставка ЄВС у розмірі 37,66 %. Помилку виявлено у травні 2011 року, при цьому з квітня 2011 року роботодавцю було змінено клас професійного ризику виробництва — підприємство віднесено до 34-го класу (ставка 37,77 %).При виправленні помилки у травні 2011 року на суму премії ЄВС нараховують за ставкою, що діяла у січні 2011 року, — 37,66 %, тобто на день нарахування (обчислення, визначення) такого своєчасно не оподаткованого доходу.
Правила нарахування ЄВС
Загальні правила
. Роботодавці обчислюють ЄВС щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких здійснюється нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується ЄВС. Причому ЄВС і в частині нарахування, і в частині утримання нараховують роботодавці. ЄВС у частині утримання (ЄВС, платниками якого є працівники) роботодавці обчислюють і сплачують за рахунок сум, на які його нараховують (п.п. 4.4.1 Інструкції № 21-5).ЄВС нараховують виключно
в національній валюті, у тому числі і з виплат, що здійснюються в натуральній формі, а також якщо дохід нараховано в іноземній валюті (його перераховують у нацвалюту за офіційним курсом НБУ на день нарахування ЄВС — ч. 1 ст. 9 Закону про ЄВС, п.п. 4.1.3 Інструкції № 21-5).Якщо заробітну плату
нараховують за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вона включаються до заробітної плати того місяця, в якому було здійснено нарахування (п.п. 4.3.3 Інструкції № 21-5).Приклад 4.
Працівнику помилково не було нараховано доплату за класність у січні 2011 року в сумі 2600 грн. Це виявлено в лютому 2011 року. Крім того, у лютому нараховано зарплату в сумі 11400 грн. і доплату за класність за лютий у сумі 2500 грн.Суму доплати за класність за січень 2011 року в сумі 2600 грн., яку роботодавець нараховує в лютому 2011 року, уключають до зарплати за лютий 2011 року. ЄВС нараховують на загальну суму зарплати працівника за лютий, у тому числі й на суму доплати за класність за січень 16500 грн. (11400 + 2500 + 2600).
При справлянні ЄВС з максимальною величиною порівнюють загальну суму зарплати працівника за лютий, у тому числі й суму доплати за класність за січень — 16500 грн. Таким чином, ЄВС нараховують лише на максимальну величину бази (14115 грн. = 941 грн. х 15 ПМПО), оскільки загальний дохід за лютий перевищує цю межу (16500 > 14115). У
таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 22-2 за лютий 2011 року всю суму 16500 грн. показують одним рядком як дохід лютого (у графі 11 указують лютий 2011 року).ЄВС також нараховують навіть тоді, коли після 01.01.11 р. донараховують виплати за періоди до 2011 року, незважаючи на те, що в період, коли їх мало бути нараховано, справлялися внески до соцфондів. Наприклад, якщо у грудні 2010 року забули нарахувати доплату за класність і донараховують її у січні 2011 року, то з такої суми вже сплачують ЄВС, а не соцвнески.
Розбиття за місяцями
. У разі коли строк виконання робіт (надання послуг) перевищує календарний місяць, зарплату (дохід), виплачену за результатами роботи, для нарахування ЄВС ділять на кількість місяців, за які її нараховано. Такий підхід передбачено (ч. 2 ст. 7 Закону про ЄВС та п.п. 4.3.4 Інструкції № 21-5) для осіб, які:— працюють у сільському господарстві;
— зайняті на сезонних роботах;
— виконують роботи (надають послуги) за ЦП-договорами;
— є творчими працівниками (архітекторами, художниками, артистами, музикантами, композиторами, критиками, мистецтвознавцями, письменниками, кінематографістами);
— яким після звільнення з роботи нараховано зарплату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду — середню заробітну плату за вимушений прогул;
— усіх інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць.
У цій ситуації логічніше було б говорити про поділ зарплати (доходу), не на
«кількість місяців, за які вона нарахована», а про поділ (доходу) між місяцями, на які припадає виконання робіт (надання послуг), пропорційно календарним дням, а щодо зарплати — пропорційно робочим дням. Проте норма із Закону про ЄВС у незмінному вигляді перекочувала до Інструкції № 21-5, і як її застосовувати — незрозуміло.Приклад 5.
ЦП-договір діє з 28.01.11 р. по 18.02.11 р. Строк виконання — 22 календарні дні, у тому числі у січні — 4 к. дн. і в лютому — 18 к. дн. Сума винагороди — 30000 грн.Оскільки
строк виконання робіт за ЦП-договором перевищує календарний місяць (припадає на 2 календарні місяці — січень і лютий), то, керуючись ч. 2 ст. 7 Закону про ЄВС та п.п. 4.3.4 Інструкції № 21-5 , виплату за ЦП-договором у сумі 30000 грн. необхідно розподілити між січнем та лютим 2011 року.Якщо дохід ділити на
кількість місяців, за які його нараховано, то вийде, що на січень і лютий припадає однакова сума доходу — по 15000 грн. (30000 грн. : 2). При цьому, якщо інший дохід фізичній особі не нараховувався, то ЄВС буде нараховано в сумі 5264,9 грн. (оскільки 15000 > 14115, ЄВС обчислюємо виходячи з максимальної бази: 14115 х 34,7 % + 14115 х 2,6 %). Загальна сума ЄВС, нарахованого на суму винагороди за ЦП-договором, становитиме 10529,8 грн. (5264,9 + 5264,9).Якщо дохід поділимо
пропорційно календарним дням строку дії ЦП-договору, то:— на січень 2011 року припадає винагорода в сумі 5454,55 грн. (30000 грн. : 22 к. дн. х 4 к. дн.), з якої утримуємо ЄВС у сумі 2034,55 грн. (5454,55 грн. х 34,7 % + 5454,55 грн. х 2,6 %);
— на лютий 2011 року припадає винагорода в сумі 24545,45 грн. (30000 грн. : 22 к. дн. х 18 к. дн.). Але оскільки сума доходу перевищує максимальну величину бази (24545,45 > 14115), ЄВС обчислюємо виходячи з максимальної величини — 5264,9 грн. (14115 грн. х 34,7 % + 14115 грн. х 2,6 %).
Таким чином, загальна сума ЄВС, утримана при другому варіанті, становить 7299,45 грн. (2034,55 + 5264,9). А це на 3230,35 грн. менше, ніж у попередньому варіанті розрахунку (коли дохід ділили на кількість місяців).
Як бачимо, принциповий момент при застосуванні цієї норми виникає в разі, коли сума винагороди перевищує максимальну величину бази. Тому із цього приводу необхідні роз'яснення ПФУ.
НЮАНСИ НАРАХУВАННЯ ЄВС
ЄВС та лікарняні
Ставки, база
. Лікарняні (суми, що виплачуються на підставі лікарняного листка) уключають дві виплати: оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності та власне допомогу по тимчасовій непрацездатності. Для лікарняних установлено інші ставки ЄВС, ніж для зарплати:— у частині нарахування —
33,2 % (абз. другий ч. 6 ст. 8 Закону про ЄВС, п.п. 3.2.2 Інструкції № 21-5);— у частині утримання —
2 % (ч. 12 ст. 8 Закону про ЄВС, п. 3.10 Інструкції № 21-5).Ставку
33,2 % застосовують до бази оподаткування у вигляді:— оплати перших 5 днів хвороби;
— допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Необхідність застосування її до суми оплати перших 5 днів хвороби випливає з
п.п. 3.2.2 Інструкції № 21-5, в абз. другому ч. 6 ст. 8 Закону про ЄВС ідеться лише про допомогу.А от із базою для ставки
2 % інша справа — і в ч. 12 ст. 8 Закону про ЄВС, і в п. 3.10 Інструкції № 21-5 зазначається лише про суму допомоги по тимчасовій непрацездатності та не згадується про оплату перших 5 днів хвороби.Розглядаючи цю проблему в
Темі тижня «Єдиний внесок на соцстрахування» («БТ», 2010, № 37, с. 38), ми вказували, що це, найімовірніше, не задумка законодавця, а недопрацювання. Адже логічно утримувати ЄВС за єдиною ставкою з усієї суми лікарняних. Та й для працівника, який хворіє, виплата за лікарняним листком — це один вид виплати (лікарняні), а за рахунок чиїх коштів їх йому виплачують (за рахунок роботодавця або ФТВП), для працівника не має значення. До речі, такий підхід поділяють і працівники ПФУ (див. конс. «Ставки ЄВС для лікарняних» // «БТ», 2010, № 49, с. 32). Однак незрозуміло, чому в Інструкції № 21-5 для ставки 33,2 % базу на суму оплати перших 5 днів уточнили, а для ставки 2 % — ні. Ураховуючи наявність усних консультацій працівників ПФУ, вважаємо, що 2 % також слід утримувати з усієї суми лікарняних, у тому числі із суми оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності.При застосуванні обмеження
максимальної величини бази згідно з п.п. 4.3.2 Інструкції № 21-5 для суми допомоги по тимчасовій непрацездатності слід ураховувати таке:— ЄВС із суми допомоги справлятиметься після зарплати і винагород за ЦП-договорами (детальніше див.
розділ «База нарахування» на с. 12);— якщо лікарняні припадають на кілька місяців, то застосування максимальної величини здійснюють окремо за кожен місяць.
Перехідні лікарняні
. Виплати за листком непрацездатності нараховують на підставі листка непрацездатності, тобто в місяці, в якому працівник приніс лікарняний роботодавцю. У ситуації з перехідними лікарняними, коли лікарняний відкрито в одному місяці, а закрито вже в іншому, для застосування максимальної величини бази лікарняні розподіляються між місяцями, на які вони припадають.Складніша справа з перехідними лікарняними, що припадають на межу 2010 — 2011 років, коли запроваджується ЄВС та скасовується справляння соцвнесків. На жаль, на сьогодні немає жодних роз'яснень ПФУ з цього приводу. Вважаємо, що з лікарняних, нарахованих у 2011 році, потрібно справляти вже ЄВС, а не внесок до ПФУ. Це випливає з
ч. 4 ст. 9 Закону про ЄВС та п.п. 4.1.4 Інструкції № 21-5, оскільки лікарняний нараховують на підставі листка непрацездатності вже у 2011 році, у тому числі за дні хвороби в 2010 році. Водночас для порівняння з максимальною величиною бази нараховані лікарняні слід розбити за місяцями — це було передбачено як для внеску до ПФУ, так і для ЄВС (п.п. 4.3.2 Інструкції № 21-5).Приклад 6
. У січні 2011 року працівнику:— нарахували зарплату в сумі 11000 грн.;
— нарахували оплату за перехідний лікарняний у сумі 3500 грн. (28.12.10 р. — 06.01.11 р.), у тому числі ті, що припадають на грудень 2010 року в сумі 2000 грн. за 4 дні хвороби (28, 29, 30 і 31 грудня 2010 року), і ті, що припадають на січень 2011 року в сумі 1500 грн. за 4 дні хвороби (4, 5 і 6 січня 2011 року). При цьому лікарняні, що припадають на грудень 2010 року, виплачуються за рахунок роботодавця (оплата перших п'яти днів), а січневі лікарняні виплачуються за рахунок ФТВП.
Підприємство належить до 20-го
класу професійного ризику, якому відповідає ставка ЄВС у розмірі 37,17 %.
Для цілей застосування максимальної бази в січні 2011 року порівнюють дохід працівника, безпосередньо нарахований за січень 2011 року, тобто в сумі
12500 грн. (11000 + 1500).Після віднесення лікарняних до місяців, на які вони припадають, дохід працівника за січень, з якого справляють ЄВС, не перевищує 15 ПМПО (12500 < 14115).
Загальна сума ЄВС (у частині нарахувань та утримань) із січневого доходу (Кт 65) становить
5716,7 грн. :11000 х 37,17 % + 11000 х 3,6 % + + 3500 х 33,2 % + 3500 х 2 %.
ЄВС та відпускні
Оплата днів відпустки включається до фонду додаткової зарплати (
п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). Тому при нарахуванні та сплаті ЄВС з таких сум слід застосовувати норми Закону ЄВС та підзаконних актів, що застосовуються до зарплати.При виплаті відпускних слід ураховувати, що їх за весь період відпустки має бути виплачено
не пізніше ніж за 3 дні до початку такої відпустки. При виплаті відпускних необхідно сплатити ЄВС у частині нарахування (п.п. 4.3.7 Інструкції № 21-5). ЄВС у частині утримання можна сплатити не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем (пп. 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції № 21-5; докладніше див. розділ «Сплата ЄВС. Загальні правила» на с. 52).Що стосується нарахування відпускних, то згідно з
п.п. 1.6.1 Інструкції № 5 їх слід нараховувати в місяці, на який вони припадають. Тому при нарахуванні перехідних відпускних вони включаються до відповідного місяця, на які припадають дні відпустки, та ЄВС нараховують окремо за кожен такий місяць. Максимальну величину бази застосовують також окремо за кожен місяць (п.п. 4.3.2 Інструкції № 21-5).Щодо
перехідних відпускних, що припадають на період грудень 2010 — січень 2011 року, складнощі виникають зі сплатою ЄВС. Так, при виплаті відпускних перед виходом працівника у відпустку в грудні роботодавець зобов'язаний був сплатити внески до ПФУ та ФНВ у частині нарахування та у ФБ у частині нарахування та утримання. Причому авансові платежі за цими внесками необхідно було здійснити із сум виплачуваних січневих відпускних, оскільки у грудні 2010 року діяли норми законодавчих актів щодо соцвнесків, а законних підстав сплатити ЄВС у цей час ще не було ( Закон про ЄВС набрав чинності лише з 01.01.11 р.). Водночас січневі відпускні буде нараховано в січні і відповідно до такої суми повинні застосовуватися норми Закону про ЄВС — на цю суму має бути нараховано і сплачено ЄВС. У цій ситуації виходить, що на 01.01.11 р. у роботодавця значитиметься переплата за внесками до ПФУ, ФНВ та ФБ виходячи із суми січневих відпускних. При цьому законодавством не передбачено перекидання переплат* щодо розрахунків із соцфондами (ПФУ, ФНВ, ФБ та ФТВП), що значаться як заборгованість за фондами на 1 січня 2011 року, у рахунок ЄВС. Наявні суми переплат можна буде хіба що повернути на рахунок роботодавця. Що ж робити в такій ситуації? На жаль, жодних роз'яснень із цього приводу ПФУ поки що не надав.* Це також підтверджують і працівники ПФУ в усних консультаціях.
У цьому випадку можна було б порушити трудове законодавство — у грудні 2010 року виплатити лише відпускні, що припадають на грудень 2010 року, а січневі відпускні виплатити вже у січні зі сплатою при виплаті ЄВС. Тоді жодних переплат на 01.01.11 р. за соцвнесками виходячи із січневих відпускних не буде. Але порушення — не вирішення такої проблемної ситуації. Тому тим, хто у грудні сплатив соцвнески також виходячи з виплачуваних січневих відпускних, радимо врахувати сплачені до ПФУ, ФНВ і ФБ внески при виплаті зарплати за грудень 2010 року. Крім того, на наш погляд, при отриманні грудневої зарплати необхідно сплатити ЄВС у частині нарахування на суму виплачених у грудні 2010 року січневих відпускних, оскільки сплачені авансові платежі за соцвнесками враховано в рахунок сплати соцвнесків за грудень 2010 року. Ураховуючи відсутність будь-яких роз'яснень із цього приводу, це буде безпечним, на наш погляд, варіантом, що дозволить не накопичувати переплату за соцвнесками та виконати вимогу
Закону про ЄВС про сплату ЄВС при кожній виплаті доходу.
ЄВС для інвалідів
Для інвалідів та їх роботодавців
Закон про ЄВС передбачив пільгові, нижчі ставки ЄВС, ніж для всіх інших працівників (див. табл. 2).
Таблиця 2.
Ставки ЄВС для інвалідів| Місце роботи | Ставки до бази: | |||||
| зарплата | лікарняні | виплати за ЦП-договорами | ||||
| нарахування | утримання | нарахування | утримання | нарахування | утримання | |
| На підприємствах, в установах та в організаціях | 8,41 % | 3,6 % | 33,2 % | 2 % | 34,7 % | 2,6 % |
| У ФОП та інших роботодавців | Розмір ЄВС залежить від класу професійного ризику (абз. 1 і 2 ч. 5 ст. 8; п.п. 3.1.1 Інструкції) | |||||
| У товариствах УТОГ та УТОС | 5,3 %(2) | 2,85 %(2) | ||||
| На підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів | 5,5 % для працюючих інвалідів | 3,6 % | ||||
| (1) У таблиці наведено посилання на норми Закону про ЄВС та Інструкції № 21-5.(2) За умови, що кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, а фонд оплати праці таких інвалідів дорівнює не менше 25 % суми витрат на оплату праці. | ||||||
Як бачимо, працевлаштовувати на роботу інвалідів вигідно. Щоправда, незрозуміло, чому для ФОП та самойзанятих осіб, які є роботодавцями, не передбачено знижену ставку в розмірі 8,41 % на зарплату їх працівників-інвалідів, як це передбачено для підприємств, установ та організацій
ч. 13 ст. 8 Закону про ЄВС і п. 3.11 Інструкції № 21-5. Виходить, що для роботодавця-ФОП різниці між працівником-інвалідом та звичайним працівником немає, що здебільшого робить їх працевлаштування до підприємця менш привабливим, ніж могло б бути в ситуації з установленням зниженої ставки.Підтвердженням установлення працівнику інвалідності є
засвідчена копія довідки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності. Засвідчення копії довідки здійснюється безпосередньо підприємством, установою чи організацією, на яких працює інвалід (абз. другий п. 3.13 Інструкції № 21-5). При цьому, на наш погляд, як і раніше, для справляння внеску до ПФУ, пільгову ставку слід застосовувати тільки з моменту встановлення групи інвалідності та на період установлення такої групи, але не раніше дня подання працівником на підприємство копії зазначеної вище виписки.Із затвердженням ПФУ
Інструкції № 21-5 стало зрозуміло, що знижені ставки, установлені Законом про ЄВС при використанні праці інвалідів, застосовуються виключно до об'єкта оподаткування у вигляді суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі. До виплат за лікарняним листком і ЦП-договорами застосовуються встановлені для таких виплат ставки незалежно від статусу працівника — інвалід він або ні (33,2 % і 2 % — для лікарняних і 34,7 і 2,6 % — для винагород за ЦП-договорами). Із самого ж Закону про ЄВС це чітко не випливає.Приклад 7.
Працівник підприємства є інвалідом. За січень 2011 року йому нараховано зарплату в сумі 3600 грн., винагороду за ЦП-договором — 800 грн. і лікарняні — 1200 грн.За січень 2011 року на дохід працівника-інваліда буде нараховано такі суми (див. у табл. 3).
Таблиця 3.
ЄВС з доходу працівника-інваліда (приклад 7)| Виплата за січень 2011 року | ЄВС | ||||
| нараховано | утримано | ||||
| ставка % | сума, грн. | ставка % | сума, грн. | ||
| вид | сума, грн. | ||||
| Заробітна плата | 3600,00 | 8,41 | 302,76 | 3,6 | 129,60 |
| Винагорода | 800,00 | 34,7 | 277,60 | 2,6 | 20,80 |
| Лікарняний | 1200,00 | 33,2 | 398,40 | 2 | 24,00 |
| Усього | 5600,00 | Х | 978,76 | Х | 174,40 |
Кількість працевлаштованих інвалідів роботодавець відображає у звіті — у
таблиці 1 додатка 4 до Порядку № 22-2. У цьому звіті також передбачено окреме відображення бази для нарахування ЄВС за ставками для інвалідів (рядки 2.1.4, 2.1.5, 2.1.6 і 4.1.2), а також для нарахованого за такими ставками ЄВС (рядки 3.1.4, 3.1.5, 3.1.6 і 5.2). Крім того, при заповненні відомостей про кожного працівника в таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 22-2 у графі 9 указується категорія працівників, зокрема працівників-інвалідів.
ЄВС та ЦП-договори
Сума винагороди фізичним особам за
виконання робіт (надання послуг) за ЦП-договорами є об'єктом для справляння ЄВС (абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС; п.п. 3.1.4 Інструкції № 21-5). До 2011 року внесок до ПФУ сплачувався тільки із суми винагороди фізичним особам за виконання робіт, з винагороди за надані послуги обов'язково потрібно було обчислити лише внески до ФБ, а в ПФУ — не обов'язково.Для нарахування ЄВС установлено єдиний розмір ставок
незалежно від статусу працівника (інвалід, льотчик) і статусу роботодавця (підприємство УТОС і УТОГ, громадська організація інвалідів):— у частині нарахування —
34,7 % (абз. п'ятий ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС; п.п. 3.1.4 Інструкції № 21-5);— у частині утримання —
2,6 % (ч. 8 ст. 8 Закону про ЄВС; п. 3.7 Інструкції № 21-5).Справляння ЄВС із суми винагород за ЦП-договорами також обмежено
максимальною величиною бази. Тому при застосуванні обмеження максимальної величини бази згідно з п.п. 4.3.2 Інструкції № 21-5 ЄВС із суми винагороди потрібно справляти після зарплати (докладніше див. розділ «База нарахування» на с. 12).Якщо
строк виконання робіт (надання послуг) за ЦП-договором перевищує календарний місяць, зарплату (дохід), виплачену за результатами роботи згідно з ч. 2 ст. 7 Закон про ЄВС і п.п. 4.3.4 Інструкції № 21-5, для нарахування ЄВС ділять на кількість місяців, за які її нараховано. На наш погляд, у цій ситуації логічніше було б говорити про поділ доходу пропорційно календарним дням, на які припадає строк виконання (див. приклад 5 на с. 16). Проте і в Законі про ЄВС, і в Інструкції № 21-5 передбачено поділ на кількість місяців. Не виключено, що із цього приводу будуть відповідні роз'яснення ПФУ.Не слід нараховувати ЄВС на суму винагороди за ЦП-договором, що виплачується
:1.
ФОП, який виконує роботи (надає послуги) в межах своєї підприємницької діяльності. Такий висновок можна зробити з норм Закону про ЄВС (абз. другий та третій п. 1 ч. 1 ст. 4 ; п. 3 ч. 1 ст. 4) та Інструкції № 21-5 (пп. 2.1.6, 2.1.1, 3.1.4). АЛЕ! У цих нормах ідеться про ненарахування ЄВС лише в разі, якщо ЦП-договір укладено «з фізичною особою — підприємцем, якщо роботи, що виконуються (послуги, що надаються), відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію його як підприємця». Оскільки в свідоцтві про держреєстрацію, що діє на сьогодні, інформація про види діяльності не наводиться, то для застосування цієї норми необхідні відповідні роз'яснення ПФУ.Ми вважаємо, що логічніше не нараховувати ЄВС саме на винагороду, яка виплачується ФОП за роботи, що ним виконуються (послуги, що надаються) у межах підприємницької діяльності. І це буде цілком виправдано, оскільки з результатів від своєї діяльності підприємець самостійно сплачує ЄВС (див.
розділ «Обов’язковий ЄВС для підприємців» на с. 57).2.
За договором оренди, оскільки виплата за договором оренди не є об'єктом для справляння ЄВС: згідно з абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС до бази оподаткування включаються винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг).Незважаючи на те, що договір оренди належить до ЦП-договорів та регулюється нормами цивільного законодавства, надання майна в оренду не є ні виконуваною фізичною особою роботою, ні послугою, що нею надається. Договір найму (оренди) і договори про надання послуг та виконання робіт регулюються різними главами
ЦКУ та мають різний предмет договору, а саме:—
договір найму (оренди) регулюється главами 58 і 59 ЦКУ, а предметом такого договору виступає річ, що визначена індивідуальними ознаками та зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживана річ), або майнові права (ст. 760 ЦКУ);—
договір про надання послуг регулюється главою 63 ЦКУ, а предметом цього договору є послуга , що споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 ЦКУ);—
виконання робіт передбачається договором підряду, що регулюється главою 61 ЦКУ. За ним одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за дорученням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.На те, що
договір найму (оренди) не може бути віднесено до договорів про надання послуг, указував також і Мін'юст у листі від 23.02.04 р. № 8-11-19.Тому
на винагороди за договором оренди (найму) нараховувати ЄВС не потрібно, оскільки такий договір не належить ні до договорів на виконання робіт, ні до договорів про надання послуг.
СПЛАТА ЄВС
Загальні правила
Сформулюємо основні
правила сплати ЄВС:1.
ЄВС потрібно сплачувати незалежно від фінансового стану платника.2.
ЄВС сплачують у національній валюті (ч. 5 ст. 9 Закону про ЄВС; п.п. 4.2.1 Інструкції № 21-5) у безготівковій формі з банківського рахунка (ч. 7 ст. 9 Закону про ЄВС). Якщо немає банківського рахунка, то ЄВС сплачують готівкою через банки або відділення зв'язку (п.п. 4.2.2 Інструкції № 21-5).3.
ЄВС сплачується на спеціально відкриті в органах Держказначейства рахунки ПФУ. З 2011 року ПФУ відкриває їх згідно з Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Держказначейства від 17.11.10 р. № 428 і постановою правління ПФУ від 17.11.10 р. № 26-1.Такі рахунки відкриваються окремо в розрізі категорій платників та класів професійного ризику виробництва. Реквізити рахунків для сплати можна дізнатися у своєму ПФУ.
4.
Днем сплати є день, коли ЄВС списано з рахунка платника, або день прийняття готівки банком чи іншою установою (при готівковій сплаті) незалежно від строку зарахування коштів на рахунок ПФУ (ч. 10 ст. 9 Закону про ЄВС; п.п. 4.2.3 Інструкції № 21-5).5
. Зобов'язання зі сплати ЄВС повинні виконуватися в першу чергу, крім зобов'язань щодо зарплати (доходу), у тому числі й перед зобов'язаннями за податками (ч. 12 ст. 9 Закону про ЄВС).6
. Строки сплати. Строки сплати ЄВС передбачено в ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС та в Інструкції № 21-5. Причому, що дивно, норми Інструкції № 21-5 як підзаконного акта не просто доповнюють або розшифровують норми Закону, а в окремих випадках запроваджують нові вимоги! В Інструкції № 21-5 строки сплати встановлено окремо для роботодавців, для підприємців за себе на загальній та спрощеній системах оподаткування та окремо для самозайнятих осіб. Причому строки сплати ЄВС, прописані в ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС, в Інструкції № 21-5 продубльовано тільки для роботодавців, для ФОП та самозайнятих осіб за себе вони суперечать Закону про ЄВС (докладніше див. розділ «Обов'язковий ЄВС для підприємців» на с. 57).Для роботодавців
в Інструкції № 21-5 передбачено строки сплати ЄСВ окремо в частині нарахування та окремо в частині утримання (табл. 4 на с. 54). У загальному випадку відповідно до абз. першого ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС роботодавці сплачують ЄВС не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом. Базовим періодом для них є місяць (абз. другий п.п. 4.3.6 Інструкції № 21-5). Причому з абз. третього ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС випливало, що базовим періодом для роботодавців-ФОП та самозайнятих осіб є календарний рік*, проте передбачений п.п. 4.3.6 Інструкції № 21-5 базовий місяць для них є логічнішим.* Про цю проблему див. у Темі тижня «Єдиний внесок на соцстрахування» // «БТ», 2010, № 37, с. 38.
Крім того,
роботодавці зобов'язані сплачувати ЄВС у частині нарахування під час кожної виплати зарплати (доходу), на які нараховано ЄВС (у тому числі на авансові платежі), одночасно з видачею таких сум (абз. другий ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС; п.п. 4.3.7 Інструкції № 21-5). Винятки:— якщо платіж уже сплачено не пізніше 20 числа місяця згідно з
абз. першим ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС;— якщо існує переплата з ЄВС, яка перевищує або дорівнює сумі ЄВС, згідно зі звірянням з ПФУ.
Кошти перераховують одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій або натуральній формі. При цьому
фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається (абз. другий ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС; п.п. 4.3.7 Інструкції № 21-5):— отримання коштів готівкою;
— зарахування на рахунок одержувача;
— перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі;
— отримання товарів (послуг) чи будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок таких виплат;
— фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
А от ЄВС у частині утримання при кожній виплаті сплачувати не обов'язково, головне — сплатити такі суми
не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом (пп. 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції № 21-5).Отже, як і щодо сплачуваного до 2011 року внеску до ПФУ, для ЄВС, що сплачується роботодавцями, передбачено обов'язковість його сплати в разі несвоєчасної виплати нарахованого доходу.
Ні в
Законі про ЄВС, ні в Інструкції № 21-5 нічого не йдеться про можливість перенесення останнього дня сплати ЄВС на перший робочий день у разі, якщо такий останній день припадає на вихідний, святковий або неробочий день. Тож якщо 20 число — це вихідний (святковий, неробочий) день, то сплатити ЄВС необхідно напередодні цієї дати.Приклад 8.
Підприємство виплачує зарплату за січень 2011 року 25 лютого 2011 року.Незважаючи на те, що зарплату за січень 2011 року виплачують пізніше 20 лютого 2011 року, ЄВС за січень усе одно потрібно сплатити не пізніше 20 лютого, хоча саму зарплату буде виплачено пізніше. Але оскільки 20 лютого — це неробочий день (неділя), сплатити ЄВС за січень слід напередодні цієї дати в робочий день — не пізніше 18 лютого 2011 року (п'ятниця).
Сплачений ЄВС розподілятиметься Держказначейством за видами соціального страхування (до бюджету ПФУ, ФБ, ФТВП та ФБ) пропорційно сумам ЄВС у відсотках (
чч. 15 — 26 ст. 8 Закону про ЄВС).
Таблиця 4.
Строки сплати ЄВС для роботодавців| Вид нарахування | ЄВС у частині нарахування | ЄВС у частині утримання |
| Виплата зарплати, доходу до закінчення місяця, за який їх нараховують (аванс) | ||
| Заробітна плата | Під час кожної виплати зарплати (доходу), на які нараховано ЄВС (п.п. 4.3.7 Інструкції № 21-5) | Можна не сплачувати (пп. 4.4.2 і 4.3.6 |
| Винагорода за ЦП-договором | ||
| Виплата нарахованої зарплати, доходу після закінчення місяця, за який їх нараховують, | ||
| Заробітна плата | Під час кожної виплати зарплати (доходу), на які нараховано ЄВС (п.п. 4.3.7 Інструкції № 21-5) | Можна не сплачувати (пп. 4.4.2 і 4.3.6 |
| Винагорода за ЦП-договором | ||
| Оплата тимчасової непрацездатності | ||
| Виплата нарахованої зарплати, доходу після 20 числа місяця | ||
| Заробітна плата | Не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним місяцем | Не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним місяцем, у тому числі за всіма виплаченими сумами |
| Винагорода за ЦП-договором | ||
| Оплата тимчасової непрацездатності | ||
| (1) Можна не сплачувати при виплаті авансу чи нарахованої за звітний місяць зарплати (доходу), оскільки згідно з п.п. 4.4.2 Інструкції № 21-5 ЄВС, нарахований роботодавцями за рахунок доходу фізичних осіб, сплачується у строки, передбачені п.п. 4.3.6 Інструкції № 21-5, тобто не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним місяцем, незалежно від виплати зарплати чи інших виплат, на які нараховують ЄВС. Водночас не буде порушенням сплата утриманого ЄВС так само, як і нарахованого, при кожній виплаті зарплати (доходу). | ||
Контроль банку
Незважаючи на те, що згідно з
п. 3.9 Інструкції № 22* банк не перевіряє правильність нарахування платежів, нарахованих та утриманих виходячи із суми зарплати, при кожній виплаті зарплати банки все-таки контролюватимуть розмір сплачуваного при цьому ЄВС. Таке право банкам надано ч. 2 ст. 24 Закону про ЄВС — банки приймають від роботодавців платіжні документи на видачу (перерахування) зарплати, на які нараховується ЄВС, тільки при одночасному поданні ними розрахункових документів на перерахування ЄВС або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум. Інакше банки за рахунок своїх коштів сплачують несплачену суму ЄВС з правом вимагати її від роботодавця.* Нацбанк підготував проект змін до п. 3.9 Інструкції № 22 щодо заміни назви внеску (лист НБУ від 14.12.10 р. № 25-111/2972-22535).
Для практичної реалізації цієї норми розроблено
Порядок № 21-3. Згідно з його нормами банки приймають документи на видачу (перерахування) коштів для виплати зарплати лише за умови одночасного подання документів про перерахування коштів для сплати ЄВС у розмірі не менше 1/3 суми коштів для виплати зарплати, зазначеної в документах на виплату зарплати (грошових чеках, платіжних дорученнях тощо). У зв'язку з набуттям чинності постановою від 27.09.10 р. № 21-3, якою затверджено Порядок № 21-3, з 01.01.11 р. втратить чинність діюча до цього аналогічна постанова правління ПФУ від 07.04.09 р. № 12-1.Якщо платіж ЄВС менше 1/3, то разом з документами на отримання (перерахування) грошей на зарплату до банку роботодавцю необхідно подати
оригінал Довідки-розрахунку (додаток 1 до Порядку № 21-3; форму наведено на с. 29), погодженої зі своїм відділенням ПФУ за місцем узяття його на облік.Цю
Довідку-розрахунок роботодавець складає у 3 примірниках (один — до банку, другий — до ПФУ, третій — платнику). Згідно з п. 3 Порядку № 21-3 орган ПФУ невідкладно погоджує Довідку-розрахунок. Що означає «невідкладно», Порядок № 21-3 не розшифровує, але, на наш погляд, таке погодження відбувається відразу ж, як тільки платник звернеться до ПФУ, оскільки дати в документах на отримання (перерахування) зарплати і в Довідці-розрахунку повинні збігатися.Докладний порядок заповнення
Довідки-розрахунку в Порядку № 21-3 не описано, але оскільки форма цієї Довідки ідентична її попередниці, затвердженій постановою правління ПФУ від 07.04.09 р. № 12-1, на наш погляд, її можна заповнювати в такому самому порядку, крім розрахунку показника рядка 3 (див., наприклад, лист ПФУ від 31.07.09 р. № 14015/03-30 // «БТ», 2009, № 36, с. 9).Приклад 9.
Роботодавець отримує 21 січня 2011 року в банку грошові кошти на виплату зарплати за чеком у сумі 45625,5 грн. При цьому зарплата інвалідів становить 3645,3 грн.Приклад заповнення
Довідки-розрахунку наведено на рисунку. Таким чином, роботодавець має подати до банку платіжку на сплату ЄВС у сумі не менше 14297,18 грн.
Приклад складання Довідки-розрахунку (приклад 9)
Не виключено, що, як і до 2011 року щодо внеску до ПФУ, суму сплачуваного ЄВС у частині утримання ПФУ не враховуватиме на сплату 1/3.
Якщо ЄВС було сплачено раніше (при виплаті авансу, до 20 числа, якщо зарплата виплачується після цієї дати) або сплачено з іншого банківського рахунка в іншому банку, роботодавець має подати до банку відповідні документи про сплату ЄВС за цей період, а
Довідку-розрахунок подавати не потрібно — банк має видати гроші (виконати платіжне доручення) на зарплату (п. 4 Порядку № 21-3). Документальним підтвердженням раніше сплаченого єдиного внеску є розрахунковий документ (документи на переказ готівки) про перерахування ЄВС (у тому числі з поточного рахунка, відкритого в іншому банку), в яких у реквізиті «Призначення платежу» платник зазначив період, за який заробітну плату нараховано, а банк платника заповнив реквізит «Дата виконання».Порядок № 21-3
не поширюється на підприємства, названі в п. 1, зокрема на підприємства УТОГ та УТОС, громадські організації інвалідів, дипломатичні представництва та консульські установи, платників, які перебувають на казначейському обслуговуванні. Вони подають до банку станом на 1 січня довідку, видану їх відділенням ПФУ, що підтверджує їх статус. За наявності такої довідки банки не здійснюють контроль сплати 1/3.Стосовно всіх інших роботодавців, у тому числі ФОП та самозайнятих осіб, банки перевірятимуть дотримання умови про сплату ЄВС у розмірі не меншому, ніж 1/3 від коштів, що отримуються (перераховуються) на виплату зарплати.
Крім того, на отримання грошей на зарплату
без перевірки сум сплати ЄВС згідно з п. 5 Порядку № 21-3 можуть претендувати ті роботодавці, в яких причина сплати ЄВС у сумі меншій ніж 1/3, пов'язана із застосуванням максимальної величини бази нарахування ЄВС. Такому роботодавцю ПФУ може видати Довідку про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску (додаток 2 до Порядку № 21-3), яку він подає до свого банку. Довідка видається ПФУ за умови, що роботодавець протягом попереднього року не припустився порушень законодавства про нарахування і сплату ЄВС. Строк дії Довідки не перевищує одного року. Якщо ПФУ виявить порушення законодавства про нарахування і сплату ЄВС, він може відкликати цю Довідку до закінчення строку її дії шляхом надсилання роботодавцю і до банку Повідомлення про відкликання довідки про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску (додаток 3 до Порядку № 21-3). Наступного дня після отримання такого Повідомлення банк прийматиме документи на виплату (перерахування) зарплати, контролюючи сплату 1/3.На наш погляд, норми
Порядку № 21-3 застосовуються лише при виплаті зарплати. Що стосується винагород за ЦП-договорами, то тут банк контролювати сплату 1/3 не повинен, оскільки зарплата і винагорода — це різні об'єкти для справляння ЄВС, а в самому Порядку № 21-3 та у формі Довідки-розрахунку згадується тільки зарплата.
Повернення переплати і помилково сплаченого ЄВС
Згідно з
ч. 13 ст. 9 Закону про ЄВС помилково сплачений ЄВС може бути:—
зараховано в рахунок майбутніх платежів щодо ЄВС;—
повернений платнику в порядку та строки, визначені ПФУ.Для практичної реалізації цієї норми ПФУ розробив
Порядок № 21-1.Помилково сплачений ЄВС ПФУ
зараховує в рахунок майбутніх платежів за тим самим видом платежу (рахунка) відповідно до встановленого розміру ЄВС, що має надходити на рахунок, на який його було сплачено, у порядку календарної черговості виникнення зобов'язань платника з такого платежу (п. 3 Порядку № 21-1).Згідно з
п. 4 Порядку № 21-1 ЄВС повертають у випадках:1) помилкової або надмірної сплати сум ЄВС та застосованих фінансових санкцій чи інших коштів на відповідний рахунок органу ПФУ для їх зарахування;
2) помилкової сплати суми ЄВС та фінансових санкцій на неналежний рахунок.
Водночас до помилково сплачених сум
не належать авансові платежі щодо ЄВС, сплачені при кожній виплаті зарплати. На ці суми платник зменшує зобов'язання зі сплати ЄВС при подальшій сплаті ЄВС.Повернення здійснюють на підставі
заяви платника, яку він складає в довільній формі. У заяві обов'язково слід зазначити:— найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника;
— ідентифікаційний код за ЄДРПОУ чи ідентифікаційний номер (за наявності);
— причини повернення коштів;
— суму платежу, що підлягає поверненню.
До такої заяви потрібно додати оригінали чи копії документа про помилкову сплату (
п. 5 Порядку № 21-1).Після отримання заяви ПФУ готує документи на повернення протягом 5 робочих днів з моменту подання заяви (3 дні для підготовки висновку + 2 дні для оформлення документів на повернення). Повернення коштів буде здійснено Держказначейством на рахунок, з якого надійшли кошти. Якщо ЄВС було сплачено готівкою, то ЄВС повертають на рахунок, який платник має зазначити в заяві.
При цьому ПФУ може запропонувати платнику спрямувати (повністю або частково) зазначені в заяві кошти на погашення боргів щодо ЄВС або фінансових санкцій, що значаться на інших рахунках ЄВС.
Звіряння з ПФУ
Дані про нарахування та надходження сум ЄВС працівники ПФУ ведуть у
картках особових рахунків. Механізм такого обліку регламентується Порядком № 21-2.Пунктом 2.6
цього Порядку передбачено можливість звіряння сум, що надійшли, за бажанням платника. Крім того, згідно з п. 9.2 на 1 січня кожного року ПФУ звіряє розрахунки всіх платників за всіма платежами, що оформляється актом у довільній формі з урахуванням можливостей програмного забезпечення.При збігу сальдо розрахунків за даними платника з даними органу ПФУ розрахунки на 1 січня вважаються звіреними. При виникненні розбіжностей за бажанням платника друкуються картки особових рахунків платників.
При виявленні розбіжностей
акт звіряння є підставою для здійснення перевірки в порядку, установленому законодавством.
ОБЛІК ЄВС
Податковий облік
Як і стосовно соцвнесків, що сплачувалися до 2011 року, суму ЄВС,
що нараховується підприємствами з 2011 року, можна включати до валових витрат на підставі оновленого п.п. 5.7.1 Закону про податок на прибуток. Після набуття чинності розділом III ПКУ, що регулює справляння податку на прибуток підприємств, з 01.04.11 р. нарахований підприємствами ЄВС можна включати до складу витрат на підставі п. 143.1 ПКУ. Підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування, мають право включати нарахований ними ЄВС до складу своїх витрат.Крім того, з 2011 року для цілей справляння ПДФО
дохід у вигляді зарплати слід зменшувати на суму утриманого з такої суми ЄВС (п. 164.6 ПКУ).
Бухгалтерський облік
У бухгалтерському обліку розрахунки з ЄВС, на наш погляд, слід відображати на
рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням». Оскільки окремого субрахунку (рахунка другого порядку) для обліку розрахунків з ЄВС з ПФУ на сьогодні не передбачено, підприємство може самостійно ввести його, наприклад, субрахунок 657 «Розрахунки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (абз. четвертий розділу I Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291).По кредиту
субрахунку 657 слід відображати нараховане зобов'язання з ЄВС, а по дебету — погашення заборгованості та сплату авансових платежів. Аналітичний облік на цьому субрахунку доцільно вести за кожною ставкою ЄВС.Запровадження цього субрахунку слід зафіксувати в наказі (розпорядженні) про організацію бухгалтерського обліку на підприємстві (за необхідності — внести відповідні зміни до діючого документа).
ОБОВ'ЯЗКОВИЙ ЄВС ДЛЯ ПІДПРИЄМЦІВ
Загальна система оподаткування
База для ЄВС.
Базою нарахування ЄВС для ФОП, які працюють на загальній системі оподаткування, є сума доходу (прибутку), що підлягає обкладенню ПДФО (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС). Оскільки доходом (прибутком), що підлягає обкладенню ПДФО, є чистий дохід (ЧД), який визначають як різницю між виручкою та витратами, то і ЄВС для ФОП на загальній системі нараховують на суму отриманого ЧД.Ставка
. Усі ФОП незалежно від системи оподаткування і самозайняті особи зобов'язані сплачувати ЄВС у розмірі 34,7 % (абз. перший ч. 11 ст. 8 Закону про ЄВС). Ця ставка забезпечує пенсійне страхування і страхування на випадок безробіття. Водночас усі підприємці можуть застрахуватися добровільно, сплачуючи ЄВС за вищою ставкою, отримуючи при цьому натомість більшу соціальну захищеність. Докладно тему добровільного страхування ми розглянемо найближчим часом.Строки сплати
. Строки сплати ЄВС, передбачені Інструкцією № 21-5, відрізняються від установлених у ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС (табл. 7 на с. 62). Так, для ФОП на загальній системі оподаткування збережено порядок сплати ЄВС, передбачений для них до 2011 року для внесків до ПФУ:—
авансові платежі сплачуються протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада, їх розмір становить 25 % річної суми ЄВС, обчисленої від суми, визначеної податковим органом для сплати авансових сум податку на доходи ФОП;—
остаточний розрахунок з ЄВС здійснюється ФОП до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації.Ні в
Законі про ЄВС, ні в Інструкції № 21-5 не йдеться про можливість перенесення останнього дня сплати ЄВС на перший робочий день у разі, якщо такий останній день припадає на вихідний, святковий або неробочий день. Тож якщо встановлений строк — це вихідний (святковий, неробочий) день, то сплатити ЄВС необхідно напередодні цієї дати.Зверніть увагу!
ЄВС, не сплачений у строки, зазначені в табл. 7 на с. 62, вважається недоїмкою (п. 6.2 Інструкції № 25-1), яка сплачується з нарахуванням пені та штрафів.Мінімальний та максимальний розміри ЄВС.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС, абз. першим п. 3.3 та абз. третім п.п. 4.5.2 Інструкції № 21-5 для ФОП на загальній системі оподаткування сума ЄВС «не може бути менше розміру мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, в якому отримано дохід (прибуток)». З цієї норми випливає, що ФОП на загальній системі оподаткування в місяці, в якому не отримували ЧД, доплачувати до мінімального розміру ЄВС не потрібно.Мінімальний страховий внесок для ФОП обчислюють виходячи з
МЗП, що діє в місяці, за який нараховують дохід, котрий підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄВС, п. 12 ст. 2 Закону № 2240, п. 15 ст. 1 Закону № 1533, ст. 1 Закону № 1058). Розмір мінімального страхового внеску (ЄВСмін) можна визначити за такою формулою:ЄВСмін = МЗПміс х СЄВС
(1),де
МЗПміс — мінімальна заробітна плата, установлена законодавством на відповідний місяць, грн.;СЄВС
— ставка ЄВС залежно від вибраного виду страхування, %.Визначення суми, що підлягає сплаті за підсумками року
. Згідно з п.п. 4.5.1 Інструкції № 21-5 обчислення сум ЄВС підприємцями на загальній системі оподаткування здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій та отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що спричинили збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає обкладенню ПДФО.Тому після закінчення календарного року підприємець самостійно визначає загальну суму ЄВС, що підлягає сплаті за звітний рік, яку визначають як
суму ЄВС за кожен місяць року. При цьому ЄВС за кожен місяць розраховують виходячи з ЧД, отриманого в кожному місяці звітного року. Якщо в будь-якому місяці ЧД отримано в розмірі меншому, ніж розмір МЗП у такому місяці, то за такий місяць сплачується мінімальний ЄВС. Якщо в будь-якому місяці ЧД не було отримано, то ЄВС за такий місяць не сплачується. Покажемо порядок визначення ЄВС за кожен місяць у табл. 5.
Таблиця 5.
Визначення розміру ЄВС за місяць для ФОП на загальній системі оподаткування| Розмір ЧД за місяць | Розрахунок ЄВС за місяць |
| ЧД ≤ 0 | ЄВС за цей місяць не сплачується |
| 0 < ЧД ≤ МЗП | ЄВС сплачується в мінімальному розмірі, що розраховується за формулою 1, наведеною вище |
| МЗП < ЧД ≤ 15 ПМПО | ЄВС розраховують за формулою: ЄВС = ЧД х СЄВС (2) |
| ЧД > 15 ПМПО | ЄВС розраховують за формулою: ЄВС = 15 ПМПО х СЄВС (3) |
Склавши розраховані суми ЄВС за кожен місяць календарного року, отримаємо загальну
суму ЄВС, що підлягає сплаті за рік.Щоб визначити суму остаточної сплати ЄВС за підсумками за рік, від розрахованої загальної суми ЄВС за рік слід відняти фактично сплачені протягом року (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада) авансові платежі. Додатний результат слід сплатити до 1 квітня року, наступного за базовим звітним роком. Якщо результат від’ємний, то таку суму можна повернути або зарахувати в рахунок майбутніх платежів.
Звітують
з ЄВС ФОП на загальній системі оподаткування «за себе» один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом, подавши до свого ПФУ додаток 5 до Порядку № 22-2.
Спрощена система оподаткування
База, ставка, граничні розміри ЄВС
. ФОП, які працюють на спрощеній системі оподаткування, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС та п. 3.4 Інструкції № 21-5 самостійно визначають суми для нарахування ЄВС. ЄВС визначають за кожен місяць як добуток ставки ЄВС та бази нарахування ЄВС. Мінімальний розмір ставки ЄВС — 34,7 % (абз. перший ч. 11 ст. 8 Закону про ЄВС).При цьому місячна сума ЄВС, самостійно визначена ФОП-спрощенцем (
ЄВСФОП на спрощеній системі), не може бути:—
менше мінімального розміру ЄВС (розрахованого за формулою (1);та
—
більше максимального розміру ЄВС (розрахованого за формулою (3) в табл. 5.Покажемо це так:
МЗПміс х СЄВС≤ ЄВСФОП на спрощеній системі≤ 15 ПМПО х СЄВС
.Зверніть увагу!
Сума ЄВС для ФОП на спрощеній системі оподаткування не залежить від факту отримання в поточному місяці доходу — ЄВС потрібно сплатити за кожен місяць календарного року в розмірі не менше мінімального розміру.Базовий період
. Проблему з базовим періодом для ФОП вирішено і в Інструкції № 21-5, і в Порядку № 22-2 (відрізняється від Закону про ЄВС):—
календарний місяць є базовим періодом для всіх роботодавців, у тому числі ФОП та самозайнятих осіб (п.п. 4.3.6 Інструкції № 21-5, п. 3.1 Порядку № 22-2), незважаючи на наявну суперечність в абз. третьому ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС*;—
календарний рік є базовим періодом для ФОП і самозайнятих осіб «за себе» (п.п. 4.6.2 Інструкції № 21-5, п. 3.2 Порядку № 22-2).* Докладніше про це читайте в Темі тижня «Єдиний внесок на соцстрахування» // «БТ», 2010, № 37, с. 38.
При цьому необхідність установлення тривалості базового періоду для ФОП продиктована прив'язкою до нього строків подання звітності згідно з
Порядком № 22-2. Водночас Закон про ЄВС передбачає встановлення базового періоду для цілей визначення строків сплати ЄВС (ч. 8 ст. 9). Але, як зазначалося вище, строки сплати ЄВС, передбачені Інструкцією № 21-5, суперечать Закону про ЄВС.Строки сплати
. Строки сплати ЄВС, передбачені Інструкцією № 21-5 для ФОП, які працюють на спрощеній системі оподаткування, як і для ФОП на загальній системі оподаткування, відрізняються від установлених у ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС (табл. 7 на с. 62). Так, для ФОП-спрощенців передбачено щомісячну сплату ЄВС у вигляді авансових платежів у розмірі, який вони визначають самостійно, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачується ЄВС (п.п. 4.6.2 Інструкції № 21-5).Зверніть увагу!
Останнім днем сплати є 19 число місяця, наступного за місяцем, за який сплачується ЄВС.Сплачені протягом календарного року авансові платежі з ЄВС ураховуються ФОП при остаточному розрахунку, який потрібно здійснити
не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом, яким для них є календарний рік.Виходить, що останнім днем сплати ЄВС для ФОП на спрощеній системі оподаткування за календарний рік буде
20 січня року, наступного за звітним роком. Водночас відзвітувати за підсумками року за формою додатка 5 до Порядку № 22-2 підприємець «за себе» має один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом (п. 3.2 Порядку № 22-2). Було б зручно, якби строк остаточного розрахунку збігався зі строком подання річного звіту. Адже саме в ньому й буде визначено суму остаточного розрахункуЯкщо 19 число або 20 січня (для остаточного розрахунку) — це вихідний (святковий, неробочий) день, то сплатити ЄВС необхідно напередодні цієї дати. ЄВС, не сплачений у строки, зазначені в табл. 7 на с. 62, вважається
недоїмкою (п. 6.2 Інструкції № 21-5), яка сплачується з нарахуванням пені та штрафів.Заліку єдиного податку НЕМАЄ!
Можливості заліку частини сум єдиного податку в рахунок сплати ЄВС Законом про ЄВС не передбачено. Та в цьому й немає потреби, оскільки згідно з п.п. 3 ч. 1 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ з 1 січня 2011 року підприємці-спрощенці сплачуватимуть єдиний податок тільки в розмірі, що підлягає перерахуванню до бюджету (43 %)**. При цьому розподіл коштів єдиного податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і до ПФУ Держказначейством не здійснюватиметься.** Це також передбачено постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1196 (див. ком. на с. 6 цього номера).
Так, ФОП, який сплачує єдиний податок за ставкою 200 грн.,
за кожен місяць першого кварталу 2011 року (січень — березень) має перераховувати:— до бюджету
єдиний податок у сумі 86 грн. (200 грн. х 43 %);— до ПФУ
ЄВС у сумі не менше мінімального страхового внеску — 326,53 грн. (941 грн. х х 34,7 %).Загальна місячна сума платежів підприємця «за себе» в першому кварталі 2011 року становитиме 412,53 грн. (86 + 326,53).
Закінчуючи сьогоднішню публікацію, зауважимо, що цим тема ЄВС не вичерпується. У найближчих номерах ми розглянемо питання заповнення звітності, відповідальності, проведення перевірок з ЄВС, виплати соцдопомог із соцфондів, а також добровільного страхування окремими платниками.
Таблиця 6.
Платники, база, ставки| Страхувальники | Застраховані особи | База / Ставки | |
| нарахування (для страхувальників з гр. 1) | утримання (для застрахованих осіб з гр. 2) | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Суб'єкти, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, а також за ЦП-договорами(1): | 1. Працівники — громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано ВРУ) та особи без громадянства, які працюють на умовах трудового договору (п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС). | База (п. 1 ч. 1 ст. 7) — зарплата | |
| — розмір ЄВС залежить від класу професійного ризику (абз. 1 і 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС; п.п. 3.1.1 Інструкції № 21-5); | — 3,6 % (абз. 1 ч. 7 ст. 8 Закону про ЄВС; п. 3.5 Інструкції № 21-5); | ||
| База — винагорода за ЦП-договором | |||
| — 34,7 % (абз. 5 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС; п.п. 3.1.4 Інструкції № 21-5) | — 2,6 % (ч. 8 ст. 8 Закону про ЄВС; п. 3.7 Інструкції № 21-5) | ||
| Дипломатичні представництва та консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), створені відповідно до законодавства України, що мають окремий баланс та самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (абз. 5 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС) | Громадяни України, які працюють за межами України на умовах трудового договору в цих страхувальників (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано ВРУ) (абз. 1 п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС) | База (п. 1 ч. 1 ст. 7) — зарплата | |
| — розмір ЄВС залежить від класу професійного ризику (абз. 1 і 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС; п.п. 3.1.1 Інструкції № 21-5); | — 3,6 % (абз. 1 ч. 7 ст. 8 Закону про ЄВС; п. 3.5 Інструкції № 21-5); | ||
| Дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України (абз. 6 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС) | Громадяни України та особи | ||
| Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, та виплачують допомоги по тимчасовій непрацездатності (абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС) | Особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності (п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС) | База (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС; п.п. 3.2.2 Інструкції | База (ч. 12 ст. 8 Закону про ЄВС; п. 3.10 Інструкції № 21-5) — допомога по тимчасовій непрацездатності |
| — 33,2 % (абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону про ЄВС; п.п. 3.2.2 Інструкції № 21-5) | 2 %(6) (ч. 12 ст. 8 Закону про ЄВС; п. 3.10 Інструкції № 21-5) | ||
| (1) Крім ЦП-договорів, укладених з ФОП, якщо роботи, що виконуються (послуги, що надаються), відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державнуреєстрацію ФОП (докладніше див. підрозділ «ЄВС та ЦП-договори на с. 51). (2) Зверніть увагу: як і сьогодні щодо внесків до ПФУ, знижену ставку ЄВС до зарплати інвалідів можуть застосовувати тільки роботодавці — юридичні особи. На ФОП та інших фізичних осіб ця норма не поширюється. (3) Ставки 45,96 % (у частині «нарахування») і 6,1 % (у частині «утримання») застосовують до доходу працівників із числа льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-спостерігачів) та бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. Крім того, за ставкою 6,1 % здійснюють утримання з доходів платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII, «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. № 1789-XII, «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.97 р. № 540/97-ВР, «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.91 р. № 1977-XII, «Про статус народного депутата України» від 17.11.92 р. № 2790-XII, «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-XIV, «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.01 р. № 2493-III, Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 13.10.95 р. № 379/95-ВР. (4) За умови, що кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, а фонд оплати праці таких інвалідів дорівнює не менше 25 % суми витрат на оплату праці. (5) Застосовується до бази працюючих інвалідів. (6) Згідно з ч. 12 ст. 8 Закону про ЄВС та п. 3.10 Інструкції № 21-5 ставку ЄВС у розмірі 2 % встановлено тільки для осіб, які одержують допомогу по тимчасовій непрацездатності. Стосовно ставки ЄВС у частині утримань для оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності в Законі про ЄВС нічого не зазначено. Найімовірніше, це недопрацювання, а не задумка законодавця. Це питання потребує додаткових роз'яснень. В усних консультаціях працівники ПФУ вказують, що 2 % утримують з усієї суми лікарняного (див. конс. у «БТ», 2010, № 49, с. 32). Найімовірніше, з оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності так само, як і з допомоги по тимчасовій непрацездатності, слід утримувати ЄВС за ставкою 2 %. Докладніше про цю проблему див. підрозділ «ЄВС та лікарняні» на с. 16. | |||
Таблиця 7.
Нарахування і сплата обов'язкового ЄВС для ФОП та самозайнятих осіб «за себе»| Платник | Ставка | База | Обмеження щодо розміру ЄВС | Строк сплати(1) згідно з Інструкцією № 21-5 | Примітка | |
| мінімальний | максимальний | |||||
| ФОП на загальній системі оподаткування | 34,7 % (абз. перший ч. 11 ст. 8 Закону про ЄВС). | Сума ЧД, що підлягає обкладенню ПДФО | Не менше розміру мінімального страхового внеску | Виходячи з бази в розмірі 15 ПМПО (ч. 3 ст. 7; п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄВС) | 1. Авансові платежі протягом року в розмірі 25 % річної суми ЄВС, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи ФОП, — до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада (абз. перший п.п. 4.5.2 Інструкції № 21-5). | 1. Для ЄВС збережено діючий до 2011 року порядок сплати внеску до ПФУ такими підприємцями. |
| Особа, яка забезпечує себе роботою самостійно | До 1 квітня наступного року за даними річної декларації (п.п. 4.5.3 Інструкції № 21-5) | |||||
| ФОП на спрощеній системі оподаткування | Визначається самостійно, але не менше розміру МЗП та не більше 15 ПМПО (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС; п. 3.4 Інструкції № 21-5) | Не менше розміру | Виходячи з бази в розмірі | 1. Авансові платежі — до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується (абз. перший п.п. 4.6.2 Інструкції № 21-5). | 1. Порядок сплати ЄВС суперечить вимогам Закону про ЄВС. | |
| (1) Ні в Законі про ЄВС, ні в Інструкції № 21-5 не йдеться про можливість перенесення останнього дня сплати ЄВС на перший робочий день у разі, якщо такий останній день припадає на вихідний, святковий або неробочий день. Тож якщо встановлений строк — це вихідний (святковий, неробочий) день, то сплатити ЄВС необхідно напередодні цієї дати. | ||||||
Документи і скорочення Теми
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.Закон про ЄВС
— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI (текст Закону див. у «БТ», 2010, № 35, с. 3).Закон № 1105
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.Закон № 2240
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленим народженням та похованням» від 18.01.01 р. № 2240-III.Закон № 1533
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III.Закон № 1058
— Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. № 1058-IV.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон № 755
— Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.03 р. № 755-IV.Перелік № 1170
— Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1170 (див. додаток «Документи» на с. 19).Порядок № 21-1
— Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затверджений постановою правління ПФУ від 27.09.10 р. № 21-1 (див. додаток «Документи» на с. 21).Порядок № 21-2
— Порядок ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затверджений постановою правління ПФУ від 27.09.10 р. № 21-2 (див. додаток «Документи» на с. 22).Порядок № 21-3
— Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затверджений постановою правління ПФУ від 27.09.10 р. № 21-3 (див. додаток «Документи» на с. 22).Інструкція № 21-5
— Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління ПФУ від 27.09.10 р. № 21-5 (див. додаток «Документи» на с. 29).Порядок № 21-6
— Порядок взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління ПФУ від 27.09.10 р. № 21-6 (див. додаток «Документи» на с. 42).Положення № 22-1
— Положення про Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правління ПФУ від 08.10.10 р. № 22-1.Порядок № 22-2
— Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління ПФУ від 08.10.10 р. № 22-2.Порядок № 30
— Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затверджений постановою правління ФНВ від 30.11.10 р. № 30.Інструкція № 21-1
— Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління ПФУ від 19.12.03 р. № 21-1.Інструкція № 5
— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5.Інструкція № 22
— Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.04 р. № 22.ЄВС
— єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.ПФУ
— Пенсійний фонд України.ФТВП
— Фонд соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.ФБ
— Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.ФНВ
— Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.ЦП-договір
— договір цивільно-правового характеру.МЗП
— мінімальна заробітна плата.ПДФО
— податок на доходи фізичних осіб.ПМПО
— прожитковий мінімум для працездатних осіб.ФОП
— фізична особа — підприємець.ЧД
— чистий дохід.
