ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
по-новому
Сьогодні розглянемо встановлені Податковим кодексом України правила щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, які переважно почали діяти з 1 січня 2011 року. Особливу увагу звернемо на посилення відповідальності податкових агентів, яких тепер прирівняно до платників цього податку. У цій публікації ми свідомо майже не розповідали про нові правила оподаткування зарплати найманих працівників, оскільки цьому виду доходів буде присвячено докладну статтю в наступному номері нашої газети.
Наталія ЖУРАВЛЬОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
Для початку
Розпочати хочемо з визначення загальних моментів. Порядок сплати ПДФО регулюється
розділом IV ПКУ, що почав діяти з 1 січня 2011 року. Саме з цієї дати втратив чинність Закон про податок з доходів. У цілому загальні засади оподаткування доходів фізичних осіб збережено, що, безумовно, спрощує вивчення нових вимог.Обов'язок щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету цього податку, як і раніше, покладається на податкових агентів (за винятком деяких видів доходів, що не оподатковуються у джерела виплати). Принципово новим є те, що тепер
податкових агентів зараховано до лав платників ПДФО (п. 18.2 ПКУ), що значно підвищує їх відповідальність за порушення щодо цього податку.
Ставки ПДФО
Основні ставки податку визначені у
ст. 167 ПКУ. Якщо раніше загальна ставка ПДФО становила 15 %, то тепер ПКУ для більшості видів доходу застосовується диференційована ставка податку — 15 % і 17 % залежно від розміру нарахованого (виплачуваного) фізичній особі доходу. Крім того, збереглися ставки 5 %, 10 %, 30 % (див. табл. 1). Згідно з п. 167.5 ПКУ ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами розділу IV ПКУ. Такі особливі ставки встановлено для доходу у вигляді спадщини, подарунків, доходів від продажу рухомого та нерухомого майна (0 %, 1 %), але про це трохи нижче.
Таблиця 1.
Ставки ПДФО, установлені ст. 167 ПКУ| Ставка податку, норма ПКУ | Вид доходу | Примітки |
| 1 | 2 | 3 |
| 15 % | Доходи, але не виключно, у вигляді: | Роялті оподатковуються за правилами, установленими для дивідендів, але за ставкою 15 (17) % |
| 17 % | Перелічені вище (див. ряд. 1 цієї таблиці) доходи в сумі перевищення над 10 розмірами МЗП, установленої на 1 січня звітного року | У разі перевищення зазначеного розміру дохід фізичної особи оподатковується одночасно за двома ставками (15 % із суми, що не перевищує 10 МЗП, 17 % — із суми перевищення) |
| 5 % | — процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок(1); | Ставка 5 % застосовується незалежно від розміру таких доходів. |
| 30 % | доходи у вигляді виграшу або призу (крім як у державну та недержавну грошову лотерею і виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів(2) | Зверніть увагу, що тепер виплати нерезидентам не підпадають під подвійну ставку ПДФО |
| 10 % | зарплата шахтарів(3) | Ця ставка застосовується незалежно від розміру нарахованої зарплати |
| (1) Ці доходи почнуть оподатковуватися з 01.01.15 р. (п. 1 розділу XIX ПКУ). (2) Як виняток грошові виграші у спортивних змаганнях (крім винагород спортсменам — чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам, визначеним у п.п. «б» п.п. 165.1.1 ПКУ) оподатковуються за ставкою 15 (17 %). (3) Під цю ставку підпадає зарплата шахтарів — працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових та рідких металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день і 50 % та більше робочого часу на рік, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), у тому числі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, у вугільній промисловості — за Списком № 1. | ||
Доходи у вигляді зарплати
До доходів у вигляді зарплати застосовується ставка 15 %, а із суми перевищення понад 9410 грн. (у 2011 році) — 17 %. Якщо протягом року платник податку отримував доходи, у тому числі, але не виключно, у вигляді заробітної плати від двох і більш податкових агентів, і при цьому загальна сума таких доходів за який-небудь календарний місяць в 2011 році перевищила 9410 грн., то за підсумками року він повинен подати декларацію про доходи (
п. 176.1 ПКУ)*.* Ставки 15 (17) % застосовуються до загального місячного (річного) платника податку (167.1 ПКУ), тобто в межах місяця (року) для цілей порівняння з 10-кратним розміром МЗП порівнюються всі доходи платника, що обкладаються ПДФО за ставками 15 (17) %, а не окремо за видами виплат.
З колишніх правил залишається те, що дохід, нарахований у вигляді зарплати, зменшується для цілей обкладення ПДФО на суму утриманого «знизу» ЄВС та суму ПСП. При цьому підстави для надання ПСП та її розміри в
ПКУ дещо змінено. Докладно питання оподаткування зарплати за новими правилами буде розглянуто в наступному номері нашої газети.
Доходи нерезидентів
Фізичні особи — нерезиденти є платниками ПДФО при отриманні доходів із джерелом походження з України (
п.п. 162.1.2 ПКУ). Як і раніше, до нерезидентів належать фізичні особи, які не є резидентами України. Порядок визначення резидентського статусу наведено в п.п. 14.1.213 ПКУ, і він практично нічим не відрізняється від аналогічного, установленого п.п. 1.20.1 Закону про податок з доходів**.** Нюанси визначення резидентського статусу було розглянуто у статті «Податок з доходів нерезидентів: аналіз оглядового листа ДПАУ» // «БТ», 2010, № 9, с. 28. Для цих цілей стаття є актуальною й після набуття чинності ПКУ.
Найголовніше, на що потрібно звернути увагу, це на відсутність у
ПКУ подвійної ставки для оподаткування доходів нерезидентів. Згідно з п.п. 170.10.1 ПКУ доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, передбаченими для резидентів України (за винятком випадків, прямо передбачених ПКУ). Отже, із зарплати нерезидента з 1 січня 2011 року ПДФО утримуватиметься за ставками 15 (17) % у тому самому порядку, що й для резидентів. Що стосується особливих випадків (коли застосовується інша ставка), то тут можна назвати доходи нерезидентів від продажу рухомого та нерухомого майна, що оподатковуватимуться за правилами, передбаченими для резидентів, але за ставкою 15 (17) % (пп. 172.9 і 173.6). Доходи, отримані нерезидентом у вигляді спадщини або подарунку, також обкладаються ПДФО за ставками 15 (17) % незалежно від об'єкта спадку і ступеня споріднення із спадкодавцем (п.п. 174.2.3 ПКУ).У договорі з нерезидентом необхідно вказувати ставку, за якою оподатковуватимуться виплачувані за цим договором доходи (
п.п. 170.10.3 ПКУ).Доходи нерезидента, що отримуються від іншого нерезидента, обкладаються ПДФО згідно з
Порядком № 1226, розробленим відповідно до п.п. 170.10.2 ПКУ.
Дивіденди
Головне, що змінилося в порядку обкладення ПДФО дивідендів, це ставка. Тепер вона становить
5 % від суми нарахованих (виплачених) дивідендів фізичним особам, причому як резидентам, так і нерезидентам.Як і раніше, дивіденди за привілейованими акціями або корпоративними правами прирівнюються до виплати доходу у вигляді заробітної плати і обкладаються ПДФО за ставками 15 (17) %.
Не обкладаються ПДФО дивіденди, що нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою — резидентом, який нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування ніяк не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, унаслідок чого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (
п.п. 165.1.18 ПКУ).Слід зауважити, що будь-яких особливих правил щодо перехідних дивідендів (нарахованих у 2011 році за 2010 рік) у перехідних положеннях
ПКУ немає. У зв'язку з цим вважаємо, що до дивідендів застосовуватимуться ті правила, що діють на момент їх нарахування (незалежно від періоду, за який їх нараховано).Не потрібно тепер подавати й окремий податковий розрахунок (декларацію) при нарахуванні (виплаті) дивідендів. Нагадаємо, що такий розрахунок, що має статус податкової декларації, подавався за формою, затвердженою
наказом № 586. Востаннє такий розрахунок потрібно подати не пізніше 20 січня 2011 року в разі нарахування дивідендів у грудні 2010 року.Відомості про дивіденди, нараховані у 2011 році, податковий агент відображає в
Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ та Податковій декларації.
Доходи від продажу нерухомості
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) нерухомого майна регулюється
ст. 172 ПКУ. Ставка податку залежить від:— виду майна, що продається;
— періодичності його продажу;
— при продажу житлової нерухомості — від площі (див. табл. 2)
.Не зовсім зрозуміла ситуація зі сплатою ПДФО при обміні нерухомості. Згідно з
абзацом другим п. 172.3 ПКУ при обміні об'єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податків у вигляді отриманої ним грошової компенсації оподатковується в тому самому порядку, що при продажу об'єкта нерухомості (див. табл. 2 на с. 35)*. Не виключено, що законодавець хотів звільнити платників від сплати ПДФО при обміні рівноцінними за вартістю об'єктами нерухомості і справляти цей податок тільки при отриманні однією зі сторін часткової грошової компенсації і лише із суми цієї компенсації. Проте, якщо він хотів цього, то краще було б використовувати приблизно таке формулювання: «при обміні об'єкта нерухомості на інший (інші) оподатковуваний дохід платника визначається в сумі отримуваної грошової компенсації». Однак наведене в п. 172.3 ПКУ формулювання дещо інше. Тому допоки цю норму краще читати так: тепер при обміні нерухомості кожна сторона має сплачувати ПДФО у порядку, установленому для продажу відповідного об'єкта нерухомості. У такому самому порядку оподатковується й отримувана однією зі сторін під час такого обміну грошова компенсація (вона є складовою частиною плати за проданий об'єкт нерухомості). Хоча це питання потребує роз'яснення з боку ДПСУ.* До 1 січня 2011 року при обміні об’єкта нерухомого майна на інший (інші) кожна сторона договору міни сплачувала ПДФО в розмірі 50 % від суми розрахованого за такою угодою ПДФО (п.п. 11.2.4 Закону про податок з доходів).
Зміни зачепили й осіб, які виконують функції
податкового агента за такими операціями. При укладенні відповідного договору між фізичними особами такі функції, як і раніше, виконує нотаріус: він засвідчує договір лише за наявності оцінної вартості об’єкта і документа про сплату ПДФО, щокварталу подає відомості про отримані фізичною особою доходи податковому органу. Якщо стороною угоди є юридична особа або приватний підприємець, то такий покупець нерухомості виконує всі функції щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету ПДФО.
Таблиця 2.
Правила оподаткування доходів від продажу нерухомого майна| Об'єкт нерухомості | Умови | Ставка ПДФО |
| Житлова нерухомість (квартира, будинок або їх частина, кімната, дачний будинок), уключаючи земельні ділянки, на яких розташовано такі об'єкти, а також земельні ділянки в межах норм безоплатної передачі, установлених ст. 121 ЗКУ(1) | Продаж не частіше 1 разу на рік, причому якщо об'єкт перебував у власності продавця понад 3 роки | Дохід не обкладається ПДФО |
| Продаж частіше 1 разу на рік або якщо об'єкт перебував у власності продавця не більше 3 років | Для резидентів — 5 % виручки від продажу(2). | |
| Нежитлова нерухомість та об'єкти незавершеного будівництва | — | Для резидентів — 5 % виручки від продажу(2). |
| (1) Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, які розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається. (2) Дохід визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче за оцінну вартість об’єкта, визначену уповноваженим органом (БТІ, а щодо | ||
Доходи від продажу рухомого майна
Доходи від продажу рухомого майна з 1 січня 2011 року оподатковуються за ставкою
5 % (п. 173.1). При цьому під продажем розуміється будь-який перехід права власності, крім успадкування або дарування (п. 173.8 ПКУ).Як і раніше, як виняток при продажу не частіше одного разу на рік одного з об'єктів рухомого майна у вигляді
легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера дохід продавця обкладається ПДФО за ставкою 1 %. Для застосування цієї пільги тепер немає вимоги, щоб продаж здійснювався через державного або приватного нотаріуса. Наприклад, при продажу зазначених об'єктів не частіше одного разу на рік через торговельну біржу ставка ПДФО тепер також становитиме 1 %. При продажу зазначених об'єктів частіше одного разу на рік дохід від продажу обкладається ПДФО за ставкою 5 %.При продажу легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера потрібно звернути увагу, що дохід за цією операцією визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу,
але не нижче за оцінну вартість такого об’єкта і не нижче 25 % вартості такого ж найновішого об’єкта рухомого майна (останній абз. п. 173.2 ПКУ).До речі, вимога про те, що дохід від продажу рухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу,
але не нижче за оцінну вартість такого об’єкта, діє при продажу будь-яких об'єктів рухомого майна. Проте, хто та в якому порядку має визначати оцінну вартість, поки що не зрозуміло.Біржі, що реєструють угоди купівлі-продажу рухомого майна, тепер прямо названо серед податкових агентів. До їх функцій (також як і нотаріусів) входить лише контроль за сплатою ПДФО сторонами правочину перед її реєстрацією і повідомлення податкових органів про суму виплаченого доходу і сплаченому ПДФО до бюджету.
Крім того, згідно з
п. 173.3 ПКУ у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа або приватний підприємець, то така особа вважається податковим агентом платника податків та зобов'язана виконати всі функції податкового агента. Отже, навіть при купівлі у фізичної особи рухомого майна через нотаріуса чи біржу обов'язок щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету ПДФО з такого доходу покладається на покупця (податкового агента). При цьому нотаріус чи біржа оформлять (зареєструють) договір купівлі-продажу тільки після надання документа про перерахування до бюджету ПДФО. Найімовірніше, що у Податковому розрахунку суму такого доходу наводитиме тільки покупець — податковий агент, а не обидва (і нотаріус (біржа), і покупець).Серед податкових агентів, як і раніше відповідно до
Закону про податок з доходів, названо й посередників, за участі яких відбувається продаж фізичною особою рухомого майна.І останній момент, про який слід зауважити. Щодо обміну рухомого майна в
ПКУ немає жодних спеціальних правил. Це наводить на думку, що операція міни оподатковуватиметься в учасників угоди як операція з продажу рухомого майна окремо для кожного продавця без жодних особливостей.
Оподаткування спадщини
Порядок оподаткування спадщини регулюється
ст. 174 ПКУ. Ставка податку залежить від:— виду успадкованого майна;
— родинних зв'язків між спадкодавцем та спадкоємцем;
— резидентського статусу спадкодавця та спадкоємця (див. табл. 3).
При цьому незалежно від статусу спадкоємця за ставкою ПДФО 0 % обкладається спадщина у вигляді грошових заощаджень, поміщених до 02.01.92 р. до установ Ощадного банку СРСР і державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР, та грошові заощадження громадян України, поміщені до установ Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 — 1994 років, погашення яких не відбулося (
пп. 165.1.30, 174.2.1 ПКУ).Фізична особа, яка отримала спадщину, має за підсумками року задекларувати такий дохід і сплатити з нього ПДФО. Виняток становить випадок отримання спадщини нерезидентом, який повинен сплатити ПДФО до бюджету до видачі свідоцтва про спадщину. До моменту сплати податку нотаріус не має права видавати таке свідоцтво нерезиденту.
Серед податкових агентів названо також:
— банки (небанківські фінансові установи) щодо спадщини у вигляді вкладу на банківському рахунку;
— страхові організації при переході до спадкоємців права на отримання страхових виплат.
Щоправда, поки що не зовсім зрозуміло, чи потрібно буде банкам (небанківським фінансовим установам) і страховим компаніям утримувати ПДФО при виплаті фізичним особам успадкованого ними вкладу або страхової виплати. Адже спадкоємець за підсумками звітного року, в якому ним отримано спадщину, має подати декларацію та самостійно сплатити ПДФО з усієї вартості отримуваної ним спадщини. Можливо, утримання (неутримання) ПДФО такими податковими агентами залежатиме від того, чи сплатив спадкоємець ПДФО з такого доходу до моменту фактичної виплати вкладу (страхової виплати). Якщо спадкоємець надасть документ про сплату ПДФО з усієї вартості спадщини (можливо, банки та страхові компанії вимагатимуть надання підтверджуючої довідки з податкового органу), то додатково у джерела виплати вкладу (страхової виплати) ПДФО не повинен утримуватися.
Таблиця 3
. Порядок обкладення ПДФО спадщини з 01.01.11 р. згідно з ПКУ| Спадкоємець | Об'єкти спадщини | |||
| нерухоме | гроші | страхове | комерційна власність | |
| Резидент: | ||||
| 1) член сім'ї першого ступеня споріднення(1), (2) | 0 % | |||
| 2) не член сім'ї першого ступеня споріднення(1): | ||||
| — інвалід І групи, який має статус дитини-сироти чи дитини, | 0 % | 5 % | ||
| — дитина-інвалід(1) | 0 % | 5 % | ||
| — інший | 5 % | |||
| Нерезидент | 15 (17) % | |||
| (1) Якщо спадкодавцем є нерезидент України, то стосовно будь-якого об’єкта спадщини ставка ПДФО становить 15 (17) % (п.п. 174.2.3 ПКУ). (2) Зверніть увагу! Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї | ||||
Оподаткування подарунків та НБД
Подарунки у відносинах між фізичними особами оподатковується в тому самому порядку, що й доходи у вигляді спадщини (див. табл. 3). Що стосується подарунків, наданих юридичними особами та приватними підприємцями, то такі особи є податковими агентами щодо таких доходів. При цьому згідно з
п.п. 165.1.39 ПКУ до оподатковуваного доходу не включається речовий подарунок, якщо його вартість не перевищує 50 % однієї МЗП (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року. Ця пільга не стосується грошових виплат.Грошові подарунки й далі можна буде надавати у вигляді нецільової благодійної допомоги (НБД), що не обкладається ПДФО у 2011 році в межах
1320 грн. НБД, що не обкладається ПДФО в зазначеній межі, як і раніше, можна надати не лише у грошовій, а й у матеріальній формі. Важлива зміна: пільгову НБД тепер зможе отримати будь-який платник податків незалежно від того, чи має він право на ПСП. Якщо фізичною особою протягом року отримано НБД у сумі більшій, ніж неоподатковувана межа, то за підсумками року така особа зобов'язана подати декларацію та самостійно сплатити податок із суми перевищення.
Строки сплати ПДФО
Згідно з
п.п. 168.1.2 ПКУ ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.Якщо оподатковуваний дохід надається
в негрошовій формі або виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 ПКУ).У
ПКУ, порівняно із Законом про податок з доходів, немає вимоги про те, що стосовно нарахованих, але не виплачених у звітному місяці доходів ПДФО потрібно сплатити протягом 30 календарних днів, наступних за закінченням такого звітного місяця. Проте з інших положень ПКУ щодо моменту узгодження грошового зобов'язання з ПДФО можна зробити висновок, що подібна вимога діятиме й далі (докладніше про це див. підрозділи «Звітність щодо ПДФО», «Відповідальність податкових агентів» цієї статті).Важливим моментом є те, що зазначені вище строки сплати ПДФО (у день виплати доходу або не пізніше наступного банківського дня після виплати доходу в готівковій формі з каси або в негрошовій формі) вважаються
граничними строками сплати ПДФО до бюджету для цілей п. 54.2 ПКУ. А це означає, що з цього дня грошове зобов'язання, що виникло зі сплати ПДФО, вважається узгодженим податковим агентом. За несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання на податкового агента накладаються пеня та штраф.
Звітність щодо ПДФО
Згідно з
п. 176.2 ПКУ податковий агент зобов'язаний подавати:—
Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податку, а також про суми утриманого з них податку (далі — Податковий розрахунок). Цей розрахунок (поки що — за ф. № 1ДФ*) подається протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу. Важливий момент: Податковий розрахунок має статус податкової декларації**;—
Податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб за базовий звітний період (далі — Податкова декларація). У цій декларації вказуватиметься загальна сума нарахованого (виплаченого) доходу платникам податків, загальна сума утриманого та перерахованого до бюджету ПДФО за підсумками звітного місяця. Форму цієї декларації має розробити ДПАУ. Податкова декларація подаватиметься щомісяця протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця.* ДПАУ розробила нову ф. № 1ДФ (проект наказу розміщено на сайті ДПАУ — http://www.sta.gov.ua), проте за сутністю вона нічим не відрізняється від чинної на сьогодні форми.
** Податкова декларація, розрахунок (далі — податкова декларація)
— документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) до контролюючого органу у строки, установлені законом, на підставі якого здійснюються нарахування і сплата податкового зобов'язання, або документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого і сплаченого податку (п. 46.1 ПКУ).І
Податковий розрахунок, і Податкову декларацію податковий агент має подавати в установлені строки незалежно від того, чи виплачував він у звітному періоді доходи фізичним особам.Призначення цих форм звітності зрозуміле: у
Податковому розрахунку наводяться дані про нараховані (виплачені) доходи та утриманий ПДФО в розрізі кожного платника податків за видами виплат, а в Податковій декларації — загальна сума нарахованого доходу та утриманого податковим агентом ПДФО за звітний місяць. Не зовсім зрозуміло, чи обидві ці форми мають з позиції ПКУ статус податкової декларації. Такі сумніви викликає визначення податкової декларації, наведене в п. 46.1 ПКУ. Водночас не зрозуміло, як щодо одного виду податку може бути дві податкові декларації. Висловимо свою думку стосовно ситуації, що склалася.На наш погляд, законодавці все ж віддали пріоритет
Податковому розрахунку (тобто існуючій ф. № 1ДФ). По-перше, згідно зі ст. 51 «Надання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків — фізичним особам» глави 2 «Податкова звітність» розділу ІІ ПКУ на податкового агента покладається обов'язок щодо подання податкового розрахунку в строки, установлені для квартального звітного періоду, тобто податковою звітністю для цілей ПКУ визнається саме Податковий розрахунок. Про Податкову декларацію, що подається щомісяця, тут немає жодного слова.По-друге, згідно з
п.п. «ґ» п. 176.2 ПКУ податковий агент несе відповідальність за неподання або несвоєчасне подання Податкового розрахунку. При цьому зазначені в ньому суми податку, що сплачується до бюджету, є узгодженими сумами податкових зобов'язань податкового агента і в разі неповної або несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом зі сплатою штрафів та пені, які нараховуються від першого до останнього дня строку подання Податкового розрахунку, установленого ПКУ. З пп. 168.1 і 54.2 ПКУ випливає, що зобов'язання з ПДФО є узгодженим у день настання граничних строків сплати ПДФО (тобто в день виплати доходу або не пізніше наступного банківського дня при виплаті готівкою або в натуральній формі — див. наступний розділ статті). Виходить, що при поданні Податкового розрахунку відбувається узгодження решти нарахованого (утриманого) у звітному кварталі ПДФО.Це, зокрема, важливо для визначення моменту сплати ПДФО з нарахованих, але не виплачених у звітному кварталі доходів фізичним особам. Що для них є граничним строком сплати, за порушення якого на податкового агента накладаються пеня та штраф? Згідно з
п. 57.1 ПКУ, яким визначено строки сплати податкового зобов'язання, податковий агент повинен сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого)) податку, самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податків — фізичної особи та за рахунок такої виплати), у строки, передбачені ПКУ. Ураховуючи, що стосовно нарахованих, але не виплачених доходів спеціальних строків у ПКУ не встановлено, а також те, що сума ПДФО, наведена в Податковому розрахунку, вважається узгодженою, доходимо висновку, що стосовно такої суми ПДФО повинні діяти загальні строки для сплати податкового зобов'язання — протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання Податкового розрахунку (абз. 1 п. 57.1 ПКУ).Що стосується
Податкової декларації, то, імовірно, вона повинна мати не більше ніж довідковий характер, оскільки, ще раз підкреслимо, наявність двох податкових декларацій щодо одного податку неприпустима. Водночас формально є всі ознаки визнати цю форму звітності податковою декларацією, спираючись на її визначення, наведене в п. 46.1 ПКУ. У зв'язку з цим ми рекомендуємо податковим агентам поки що (до появи чітких та однозначних роз'яснень від ДПАУ) сплачувати ПДФО до бюджету щодо нарахованих, але не виплачених у звітному місяці доходів, як і раніше, не пізніше 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця. У такому разі буде дотримано граничних строків сплати податкового зобов'язання, визначеного в Податковій декларації, що подається за підсумками кожного звітного місяця.На цьому завершуємо наше перше знайомство з новим ПДФО. Безумовно, це не всі зміни. У найближчих номерах нашої газети ми докладно розглянемо питання оподаткування доходів у вигляді зарплати, а також інших виплат найманим працівникам, розповімо про зміни в питаннях оподаткування несвоєчасно повернених під звіт сум, а також зупинимося на питаннях відповідальності податкових агентів. А поки що звернемо увагу на такий приємний момент:
штрафні санкції за порушення норм податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються в розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення (п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ НКУ) .Сподіваємося, що незабаром з'являться роз'яснення від ДПАУ щодо всіх спірних питань.
Документи та скорочення статті
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.Закон про податок з доходів
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV (втратив чинність).Список № 1
— Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою КМУ від 16.01.03 р. № 36.Порядок № 1226
— Порядок оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження в Україні, що виплачуються фізичній особі — нерезиденту іншим нерезидентом, затверджений постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1226.Наказ № 586
— наказ ДПАУ «Про затвердження форми податкового розрахунку резидента, який виплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб» від 04.12.03 р. № 586.МЗП
— мінімальна заробітна плата.ПДФО
— податок на доходи фізичних осіб.ПСП
— податкова соціальна пільга.НБД
— нецільова благодійна допомога.
