Теми статей
Обрати теми

Плата за землю-2011: розраховуємо за Податковим кодексом

Редакція БТ
Стаття

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ-2011:

розраховуємо за Податковим кодексом

 

У 2011 році плата за землю буде справлятись за новою законодавчою базою — відповідно до розділу ХIII Податкового кодексу України. Однак правила нарахування та сплати цього податку, в основному, зазнали не суттєвих змін. Як і в попередні роки, платники — юридичні особи мають до 1 лютого подати органам податкової служби податкову декларацію на поточний рік.

У цій статті ми поговоримо про особливості нарахування, декларування та сплати плати за землю у 2011 році.

Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Основні моменти

У

Податковому кодексі України базові поняття, що застосовуються при оподаткуванні власників та користувачів земельних ділянок, майже не змінились порівняно з положеннями Закону № 2535.

У

п.п. 14.1.147 ПКУ передбачено, що плата за землю — загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

У свою чергу,

земельний податок — обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів* (п.п. 14.1.72 ПКУ). Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі — орендна плата) — обов’язковий платіж, який орендар уносить орендодавцю за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 ПКУ).

* Відповідно до ч. 2 ст. 92 ЗКУ право постійного землекористування набувають лише: державні та комунальні підприємства, установи та організації; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Платниками земельного податку

є власники земельних ділянок чи земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі (ст. 269 ПКУ), а платниками орендної плати є тимчасові землекористувачі — орендарі (п. 288.2 ПКУ).

Згідно з

п.п. 14.1.34 ПКУ власники земельних ділянок — юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно.

Згідно з

п.п. 14.1.73 ПКУ землекористувачі — юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Об'єктом оподаткування

земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (постійному користуванні), а також земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1 ПКУ).

Об'єктом оподаткування орендною платою

є земельна ділянка, надана в оренду.

Базою оподаткування

земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок (далі — НГО) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до ст. 289 ПКУ, або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (ст. 271 ПКУ).

НГО земельних ділянок (

п.п. 14.1.125 ПКУ) — капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (з недавнього часу таким органом є Державне агентство земельних ресурсів України).

Базовим податковим (звітним) періодом

для плати за землю є календарний рік (ст. 285 ПКУ), який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Сплата

податкового зобов'язання щодо плати за землю, визначеного юридичною особою у податковій декларації на поточний рік, здійснюється рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ПКУ).

Тобто, як і раніше, для подання звітності з податку за землю звітним періодом є календарний рік, а для сплати — календарний місяць.

Фізичні особи сплачують земельний податок протягом

60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (раніше сплачувались рівними частками до 15 серпня і 15 листопада).

 

Ставки земельного податку

Як і раніше, ставки земельного податку диференційовано залежно від категорії земельної ділянки, цільового призначення, місця її розташування (у межах чи за межами населеного пункту), а також від того, чи проведено грошову оцінку землі (табл. 1 нижче, табл. 2 та 3 на с. 48).

 

Таблиця 1.

Ставки земельного податку

Земельні ділянки

Встановлені ставки

1

2

Сільськогосподарські угіддя (незалежно від місцезнаходження) — ст. 272 ПКУ

Рілля, сіножаті та пасовища — 0,1 % НГО(1)

Багаторічні насадження — 0,03 % НГО(1)

Надані на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження) — ст. 273 ПКУ

За лісові землі податок справляється як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів відповідно до розд. XVII ПКУ.
За нелісові землі, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, податок сплачується на загальних підставах (ст. 272, 276, 280 ПКУ)

НГО яких проведена (незалежно від місцезнаходження) — ст. 274 ПКУ

1 % НГО.
Це не стосується земельних ділянок, зазначених у ст. 272, 273, 276 і 278 ПКУ

Розташовані в межах населених пунктів, НГО яких не проведеност. 275 ПКУ

Ставки встановлюються залежно від чисельності населення (див. табл. 2 на с. 49) та коефіцієнтів (див. табл. 3 на с. 49).
Ставки податку диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради, але не більше 3-кратного розміру цих ставок (з урахуванням коєфіцієнтів). Така диференціація не застосовується до сільгоспугідь та земель лісогосподарського призначення

Несільскогосподарські угіддя, розташовані за межами населених пунктів, НГО яких не проведеност. 277 ПКУ

Для ділянок, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), а також ділянок, наданих садівницьким товариствам, у тому числі зайняті садовими та/або дачними будинками фізичних осіб, — 5 % НГО 1 гектара ріллі по області або АР Крим

Надані підприємствам промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, розташовані за межами населених пунктівст. 278 ПКУ

Надані підприємствам промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільгоспугідь та земель лісогосподарського призначення), — 5 % НГО 1 гектара ріллі по області або АР Крим

Надані для залізничного транспорту в межах смуг відведення, військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, які не утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, підрозділам Збройних Сил України, які здійснюють господарську діяльність, — 0,02 % НГО 1 гектара ріллі по області або АР Крим

Надані для підприємств промисловості, зайняті землями тимчасової консервації (деградовані землі) — 0,03 % НГО 1 гектара ріллі по області або АР Крим

Передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, розташовані за межами населених пунктів, НГО яких не проведеност. 279 ПКУ

5 % НГО 1 гектара ріллі по області (крім сільгоспугідь та земель лісогосподарського призначення)

На землях водного фонду і лісогосподарського призначення, розташовані за межами населених пунктів, НГО яких не проведеност. 280 ПКУ

На землях водного фонду — 0,3 % НГО 1 гектара ріллі по області або АР Крим

Зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, — 5 % НГО 1 гектара ріллі по області або АР Крим

Розташовані в межах населених пунктів, для яких ст. 276 ПКУ передбачено особливості встановлення ставок

Зайняті житловим фондом, автостоянками(2), індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також земельні ділянки, надані для потреб сільгоспвиробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, — 3 % суми земельного податку, обчисленого відповідно до ст. 274 і 275 ПКУ

На територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, — 5-кратний розмір податку, обчисленого відповідно до ст. 274 і 275 ПКУ

На територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до ст. 274 і 275 ПКУ із застосуванням таких коефіцієнтів:
— міжнародного значення — 7,5;
— загальнодержавного значення — 3,75;
— місцевого значення — 1,5

Надані для залізниць в межах смуг відведення, для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, — 25 % податку, обчисленого відповідно до ст. 274 і 275 ПКУ

Надані для розміщення об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії — 25 % податку, обчисленого відповідно до ст. 274, 275, 278, 279 і 280 ПКУ

(1) За такими ставками справляється податок із сільгоспугідь, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, у тому числі військовими сільгосппідприємствами, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені.

(2) Для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами.

 

Таблиця 2.

Ставки податку за земельні ділянки
(в межах населених пунктів), нормативну грошову оцінку яких не проведено

Групи населених
пунктів з чисельністю населення, тис. осіб

Ставки податку, гривень
за 1 кв. метр

Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення

до 3

0,24

від 3 до 10

0,48

від 10 до 20

0,77

від 20 до 50

1,2

1,2

від 50 до 100

1,44

1,4

від 100 до 250

1,68

1,6

від 250 до 500

1,92

2

від 500 до 1000

2,4

2,5

від 1000 і більше

3,36

3

 

Таблиця 3.

Коефіцієнти, що застосовуються
у населених пунктах, віднесених Кабміном
до курортних (щодо ділянок, грошову оцінку
яких не проведено)

Розташування населених пунктів

Коефіцієнти

Південне узбережжя АР Крим

3

Південно-східне узбережжя АР Крим

2,5

Західне узбережжя АР Крим

2,2

Чорноморське узбережжя Миколаївської, Одеської та Херсонської областей

2

Гірські та передгірні райони Закарпатської, Львівської, Iвано-Франківської та Чернівецької областей, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських

2,3

Узбережжя Азовського моря та в інших курортних місцевостях

1,5

 

Пільги

У

ПКУ для платників земельного податку передбачено ряд пільг у вигляді звільнення від сплати земельного податку. Такі пільги розділено окремо для фізичних осіб (ст. 281 ПКУ) і для юридичних осіб (ст. 282 ПКУ). Крім того, у підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ передбачено тимчасові пільги для окремих платників.

Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком (незалежно від того, хто є їх власником), наведено у

ст. 283 ПКУ.

Раніше всі пільги щодо земельного податку було наведено у

ст. 12 Закону № 2535. Радикальних змін у переліку пільг не відбулось, хоча є деякі відмінності. Перелік осіб та земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, наведено у табл. 4 на с. 50.

Для фізичних осіб пільги поширюються на

одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених ст. 121 ЗКУ, хоча такі норми тепер наведено у ст. 281 ПКУ:

— для ведення особистого селянського господарства — 2 га;

— для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — 0,25 га, в селищах — 0,15 га, в містах — 0,10 га;

— для індивідуального дачного будівництва — 0,10 га;

— для будівництва індивідуальних гаражів — 0,01 га;

— для ведення садівництва — 0,12 га.

Пунктом 284.1 ПКУ

надано право Верховній Раді АР Крим, обласним, міським, селищним та сільським радам встановлювати додаткові пільги щодо земельного податку за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Якщо право на пільгу виникає або втрачається протягом року, то звільнення застосовується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. Так само сплата податку за загальними правилами починається з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено право на пільгу.

Якщо платники податку, які користуються пільгами, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах

з урахуванням прибудинкової території (раніше про прибудинкову територію не згадувалось). Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) у користування (оренду) іншим бюджетним установам (п. 284.3 ПКУ).

 

Таблиця 4.

Пільги щодо сплати земельного податку

Від сплати земельного податку звільнені

Не підлягають оподаткуванню (ст. 283 ПКУ)

фізичні особи (ст. 281 ПКУ)

юридичні особи (ст. 282 ПКУ)

1

2

3

Iнваліди I і II групи

Заповідники, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва

Сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій внаслідок Чорнобильської катастрофи і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства

Фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років

Дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ

Землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння

Пенсіонери (за віком)

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів

Земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур

Ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551

Дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій

Землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування, а також землі, на яких розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, та інші споруди, що перебувають у державній власності

Фізичні особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Релігійні організації України, за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, діяльність яких не передбачає одержання прибутків

Земельні ділянки сільгосппідприємств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень

Санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів

Земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв

Громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані такими організаціями та їх спілками і є їх повною власністю(1)

Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності та джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок
коштів державного або місцевих бюджетів

Підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, перелік яких затверджується Кабміном

Новостворені фермерські господарства протягом
3 років, а в трудонедостатніх населених пунктах — 5 років з часу передачі їм земельної ділянки у власність

На період дії ФСП власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику ФСП(2)

 

Тимчасові пільги, передбачені підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ

До 01.01.15 р. резиденти — суб'єкти космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів, за земельні ділянки виробничого призначення згідно з переліком, затвердженим постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1248.

До 01.01.16 р. звільняються від сплати земельного податку суб'єкти літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону № 2660, земельні ділянки яких безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції.

До 01.01.16 р. звільняються від сплати земельного податку суб'єкти кінематографії (виробники національних фільмів), перелік яких затверджується Кабміном.

До 01.01.16 р. звільняються від сплати земельного податку суб'єкти суднобудівної промисловості, визначені у ст. 1 Закону № 1242.

(1) Пільга застосовується за наявності дозволу, який надається відповідно до Закону № 875.

(2) Хоч ця норма міститься у ст. 282 ПКУ, у якій ідеться про пільги для юридичних осіб, на наш погляд, вона поширюється і на фізичних осіб, адже така пільга надається «власнику», а ним може бути як юридична, так і фізична особа.

 

Порядок нарахування та сплати

Земельний податок.

Відповідно до п. 286.1 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Нарахування земельного податку фізичним особам проводиться органами ДПС, які видають платникові до 1 липня поточного року відповідне податкове повідомлення-рішення. Як ми вже згадували, сплатити суму, указану у такому повідомленні, необхідно протягом 60 днів з дня отримання повідомлення.

У сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися фізичними особами через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів (форма такої квитанції затверджена

наказом ДПАУ від 20.12.10 р. № 964).

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і

до 1 лютого поточного року подають відповідному органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Однак платник має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію (протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним), що

звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року. Раніше щомісячне подання нового звітного розрахунку не звільняло платника від обов’язку надати річний розрахунок (ч. 2 ст. 14 Закону № 2535).

Отже, платники земельного податку — юридичні особи тепер можуть самостійно вибрати, як їм декларувати зобов'язання із земельного податку: один раз на рік чи щомісячно.

При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір НГО земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової НГО землі. На наш погляд, з першою декларацією, яка буде подана відповідно до ПКУ, — звітною декларацією на 2011 рік або новою звітною декларацією за січень 2011 року довідку необхідно подавати лише за нововідведені ділянки або за ділянки, щодо яких змінилась НГО.

Як і раніше, за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (у якому виникли підстави для нарахування земельного податку).

Ми вже згадували на початку цієї статті, що сплачувати суму земельного податку, розраховану за календарний місяць, необхідно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця (незалежно від того, яким чином було задекларовано зобов'язання: у річній чи новій звітній декларації).

Орендна плата

. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з

п. 288.1 ПКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні до 1 лютого подавати органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, а про укладення нових, унесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання — до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Обмеження щодо розмірів орендної плати раніше передбачались у

ст. 21 Закону про оренду землі, а з 01.01.11 р. встановлені у п. 288.5 ПКУ.

Річна сума орендної плати

не може бути меншою:

— для земель сільськогосподарського призначення — розміру земельного податку;

— для інших категорій земель — 3-кратного розміру земельного податку.

Річна сума орендної плати

не може перевищувати*:

— для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів — 3 % НГО;

— для інших земельних ділянок, наданих в оренду, — 12 % НГО.

* Це не стосується випадків, коли орендар визначається на конкурентних засадах.

Розмір плати за суборенду земельних ділянок не може перевищувати розмір орендної плати.

Відповідно до

п. 288.7 ПКУ податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст. 285 — 287 ПКУ.

Отже, платники орендної плати, так само як і платники земельного податку повинні або до 1 лютого надати до органу ДПС річну декларацію (з розбивкою річної суми за місяцями),

або щомісячно (протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним) подавати звітну нову декларацію.

Сплачувати орендну плату (суму, розраховану за місяць) також потрібно щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця.

 

Iндексація

НГО.

Відповідно до п. 289.2 ПКУ центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації НГО земель, на який індексується НГО сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року.

Такий коефіцієнт визначається за формулою:

Кі = [I - 10] : 100,

де I — індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110.

Такий коефіцієнт застосовується кумулятивно залежно від дати проведення НГО.

На виконання вимог

п. 289.3 ПКУ Держкомзем у листі від 11.01.11 р. № 344/22/6-11 повідомив, що НГО земель станом на 01.01.11 р. за минулий рік необхідно індексувати на коефіцієнт 1,0 (див. «Iндексація НГО за результатами 2010 року» на с. 53).

 

Iндексація НГО за результатами 2010 року

Витяг із листа Держкомзему від 11.01.11 р. № 344/22/6-11

«Нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.11 р. за 2010 рік необхідно індексувати на коефіцієнт 1,0, який розраховано відповідно до п. 289.2 <…> Податкового кодексу України виходячи з індексу споживчих цін за 2010 рік — 109,4 %.

У 2011 році нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, яка проведена за вихідними даними станом на 01.04.96 р., земель сільськогосподарського призначення, яка проведена станом на 01.07.95 р., та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів (крім земель під торфовищами, наданими підприємствам торфовидобувної промисловості, земель під водою, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та лісових земель), проведена станом на 01.01.97 р., підлягає індексації станом на 01.01.11 р. на коефіцієнт 3,2, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1996 рік — 1,703, 1997 рік — 1,059, 1998 рік — 1,006, 1999 рік — 1,127, 2000 рік — 1,182, 2001 рік — 1,02, 2005 рік — 1,035, 2007 рік — 1,028, 2008 рік — 1,152, 2009 рік — 1,059 та 2010 рік — 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель під торфовищами, наданими підприємствам торфовидобувної промисловості, під водою, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та лісових земель за межами населених пунктів, проведена станом на 01.01.97 р., індексується станом на 01.01.11 р. на коефіцієнт 1,879, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1997 рік — 1,059, 1998 рік — 1,006, 1999 рік — 1,127, 2000 рік — 1,182, 2001 рік — 1,02, 2005 рік — 1,035, 2007 рік — 1,028, 2008 рік — 1,152, 2009 рік — 1,059 та 2010 рік — 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення, яка проведена у 2006 році відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів), затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Держкомлісгоспу, Держводгоспу та УААН від 27.01.2006 № 19/16/22/11/17/12 <…> підлягає індексації станом на 01.01.11 р. на коефіцієнт 1,254, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 2007 рік — 1,028, 2008 рік — 1,152, 2009 рік — 1,059 та 2010 рік — 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася».

 

Ставки земельного податку.

У п. 4 розд. XIX ПКУ Кабміну приписано щорічно до 1 червня вносити до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема, земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

На наш погляд, земельний податок за проіндексованими ставками має розраховуватись уже у наступному році,

Раніше індексація ставок земельного податку проводилася відповідно до

ч. 12 ст. 7 Закону № 2535 на коефіцієнт індексації, який установлювався у законі про держбюджет на відповідний рік.

 

Звітність

Наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1015**

затверджено форму Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі — декларація), за допомогою якої можуть задекларувати зобов'язання як платники земельного податку, так і платники орендної плати (раніше використовувались дві окремі форми).

** Див. додаток «Документи» на с. 21 цього номера.

Як і раніше, з

декларацією обов'язково подається додаток, у якому зазначаються дані про наявні земельні ділянки (додаток 1). Такий додаток подається разом з кожною звітною, новою звітною, уточнюючою декларацією.

Крім того, може надаватись інформація про пільги, якщо їх надано платнику (додаток 2).

При заповненні

декларації варто звернути увагу на такі моменти.

1. Якщо юридична особа одночасно є платником земельного податку та орендної плати, то вона повинна подати до органу ДПС дві окремі

декларації, навіть якщо власна і орендована земельні ділянки розташовані на території одного органу місцевого самоврядування.

Фізичні особи можуть подавати

декларацію лише по орендній платі, адже земельний податок таким платникам нараховують податкові органи (п. 286.5 ПКУ).

2. Платник повинен вести облік поданих протягом року

декларацій. Відповідний номер вказується у р. 1.1.Т «Порядковий номер за рік» напроти поля «Земельний податок» або «Орендна плата». У додатках такий номер (такий самий, що і в декларації) зазначається у полі «Порядковий номер, що відповідає р. 1.1.Т». Крім того, має вестись окрема нумерація кожного з додатків. Відповідний номер додатка зазначається у полі «Додаток №».

Зверніть увагу, що така нумерація має вестись окремо по

деклараціях, поданих по земельному податку, та по орендній платі.

Якщо платник подає

декларації до декількох органів ДПС, то має вестись окрема нумерація декларацій по кожному з таких органів.

3. Якщо платник подає річну декларацію, то у рядку 2 шапки

декларації необхідно вказати лише рік, а інші поля, що передбачені для нової звітної та уточнюючої декларацій, залишити незаповненими.

4. Зверніть увагу на порядок заповнення показників у табличній частині

декларації. Розмір земельної ділянки у гектарах зазначається з 4 десятковими знаками, а у м2 — з 2 десятковими знаками. Показники, що вказуються у гривнях, зазначаються з 2 десятковими знаками (з копійками).

Розрахунок річної суми земельного податку чи орендної плати проводиться за кожною категорією земель окремо по кожній земельній ділянці у рядках 1.1.1 — 4.2 табличної частини

декларації (гр. 8 для земельного податку, гр. 9 для орендної плати). Такі суми (по кожній земельній ділянці) слід розбити по місяцях і вказати у гр. 10 — 21.

Не виключена ситуація, що у результаті округлення показників, вказаних у гр. 10 — 21, їх загальна сума не відповідатиме сумі земельного податку чи орендної плати, вказаній у гр. 8 чи гр. 9. Щоб виправити таку ситуацію, на наш погляд, треба відкоригувати (збільшити чи зменшити на суму різниці) суму, вказану у гр. 21 (за грудень).

Загальна сума земельного податку (рядок 5), яка підлягає сплаті кожного місяця, розраховується як сума показників, вказаних у рядках 1.1.1 — 4.2, по кожному місяцю і вказується у гр. 10 — 21.

Аналогічним чином розраховуються суми орендної плати, які підлягають сплаті кожного місяці. Такі суми відображаються у рядку 13 (гр. 10 — 21).

Рядки 6 — 12 та 14 — 21 декларації заповнюються у разі уточнення раніше задекларованих сум земельного податку чи орендної плати.

5. У декларації немає спеціальних рядків чи граф, у яких можна було б вказати пільгу, надану за земельним податком. Тому, на наш погляд, у гр. 8 «Річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника» треба вказувати суму, розраховану за даними гр. 2 — 7 за мінусом суми пільги, вказаної у гр. 14 додатка 2 щодо такої ділянки.

На цьому, шановні читачі, нашу розповідь про нарахування плати за землю у 2011 році будемо завершувати. Сподіваємось, що ця стаття допоможе вам своєчасно та правильно задекларувати зобов'язання щодо плати за землю за новими правилами.

 

Документи та скорочення статті

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

ЗКУ

— Земельний кодекс України від 25.10.01 р. № 2768-III.

Закон № 2535

— Закон України «Про плату за землю» від 03.07.92 р. № 2535-IV (втратив чинність з 01.01.11 р.).

Закон № 3551

— Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII.

Закон № 875

— Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII.

Закон № 2660

— Закон України «Про розвиток літакобудівної промисловості» від 12.07.01 р. № 2660-III.

Закон № 1242

— Закон України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні» від 18.11.99 р. № 1242-XIV.

Закон про оренду землі

— Закон України «Про оренду землі» в редакції від 02.10.03 р. № 1211-IV.

ФСП

— фіксований сільськогосподарський податок.

ДПС

— Державна податкова служба.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі